Радійте за тих, хто ходить у світлі

«Ідіть, і попростуємо в світлі Господньому» (ІСАЇ 2:5).

1, 2. а) Наскільки важливим є світло? б) Чому таким серйозним є попередження про те, що темрява вкриє землю?

ЄГОВА є Джерелом світла. У Біблії говориться, що він «дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили» (Єремії 31:35, Хом.; Псалом 8:4). Він Той, хто створив наше Сонце,— величезну термоядерну піч, з якої вивільняється в космос колосальна кількість енергії, частково у вигляді світла й тепла. Крихітний відсоток цієї енергії доходить до нас як сонячне світло, котре підтримує життя на Землі. Без нього ми не могли б існувати, а Земля була б мертвою планетою.

² Узявши це до уваги, ми можемо зрозуміти серйозність ситуації, яку описав пророк Ісая. Він сказав: «Темрява землю вкриває, а морок — народи» (Ісаї 60:2). Звичайно, передречена тут темрява не буквальна. Ісая не мав на думці, що певного дня перестануть світити Сонце, Місяць і зорі (Псалом 89:37, 38; 136:7—9). Радше він говорив про духовну темряву. Духовна темрява — смертельна. Зрештою, наше життя однаково залежне як від духовного, так і від буквального світла (Луки 1:79).

3. Що повинні робити християни з огляду на слова Ісаї?

³ Тому слід серйозно звернути увагу на сучасне ширше сповнення слів Ісаї, хоча вони вже виконалися на стародавній Юді. У наш час світ огорнула духовна темрява. За таких небезпечних обставин духовне світло є вкрай необхідне. Ось чому християнам корисно триматися Ісусової настійної поради: «Ваше світло нехай світить перед людьми» (Матвія 5:16). Вірні християни можуть прояснювати темряву для сумирних, даючи їм нагоду здобути життя (Івана 8:12).

Похмурі часи в Ізраїлі

4. Коли вперше сповнилися пророчі слова Ісаї, але яка ситуація вже існувала за його днів?

⁴ Слова Ісаї про те, що темрява вкриває землю, спочатку сповнились під час спустошення Юди, коли її мешканці перебували у вавилонському засланні. Але ще перед цим, за днів Ісаї, більшість народу вже перебувала в духовній темряві, і це змусило його заклика́ти своїх співвітчизників: «Доме Яковів,— ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!» (Ісаї 2:5; 5:20).

5, 6. Чому згущувалася темрява за днів Ісаї?

⁵ Ісая пророкував у Юді «за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів» (Ісаї 1:1). То були буремні часи — часи політичних заворушень, релігійного лицемірства, корупції в судах і гноблення бідних. Жертовники фальшивим божкам бовваніли на багатьох пагірках навіть за правління таких вірних царів, як Йотам. Ситуація була ще гіршою за невірних царів. Приміром, злий цар Ахаз дійшов до того, що склав свою дитину в ритуальну жертву богові Молоху. То й справді були часи темряви! (2 Царів 15:32—34; 16:2—4).

⁶ Політична ситуація теж була досить похмурою. Кордони Юди перебували під постійною загрозою Моаву, Едому та Филистеї. Північне царство Ізраїлю, хоча й споріднене, тепер виявляло до Юди відверту ворожість. Миру Юди загрожувала й Сирія — її дальній північний сусід. Проте ще більшу небезпеку становила жорстока Ассирія, що провадила загарбницьку політику. У період, коли Ісая служив пророком, вона повністю підкорила Ізраїль і майже цілковито знищила Юду. Був навіть час, коли Ассирія захопила в Юді всі укріплені міста, окрім Єрусалима (Ісаї 1:7, 8; 36:1).

7. Який шлях обрали Ізраїль та Юда і як на це зреагував Єгова?

⁷ Божий народ під угодою — Ізраїль і Юда — потерпав від таких лих через свою невірність. Подібно до тих, кого згадано в книзі Приповістей, вони ‘стежки простоти покинули, щоб ходити дорогами темряви’ (Приповістей 2:13). Але хоча Єгова розгнівався на своїх людей, він не покинув їх повністю. Через Ісаю та інших пророків Єгова давав духовне світло тим з-поміж них, хто все ще намагався вірно йому служити. Світло, яке він давав через таких пророків, було справді цінним. Воно було життєдайним.

Похмурі часи сьогодні

8, 9. Чому згущується темрява теперішнього світу?

⁸ Ситуація, яка існувала за днів Ісаї, дуже схожа до сьогоднішньої. Нині людські провідники відвернулися від Єгови та його зведеного на престол Царя, Ісуса Христа (Псалом 2:2, 3). Релігійні провідники загальновизнаного християнства вводять свою паству в оману. Такі провідники твердять, що служать Богові, але на ділі більшість з них не тільки навчає язичницьких доктрин, але й підтримує «богів» цього світу — націоналізм, мілітаризм, багатство й популярних осіб.

⁹ У різних частинах світу релігії загальновизнаного християнства втягаються у війни та внутрішні конфлікти, які характеризуються етнічними чистками та іншим жахіттям. Крім того, замість обстоювати біблійні норми моралі, чимало церков дивляться крізь пальці на такі аморальні вчинки, як розпуста й гомосексуалізм, або активно підтримують їх. Унаслідок такої відмови від біблійних норм, члени пастви загальновизнаного християнства подібні до людей, про яких говорив у давнину псалмоспівець: «Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони» (Псалом 82:5). Подібно до стародавньої Юди, загальновизнане християнство перебуває в непроглядній темряві (Об’явлення 8:12).

10. В якому розумінні світло світить у теперішній темряві і який пожиток воно дає сумирним?

¹⁰ Єгова розтинає світлом цю темряву заради сумирних. Для цього він послуговується своїми помазаними слугами на землі — «вірним і мудрим рабом», який ‘сяє, як світло’ (Матвія 24:45; Филип’ян 2:15). Клас раба, якого підтримують супутники — мільйони «інших овець», віддзеркалює духовне світло, що походить з Божого Слова, Біблії (Івана 10:16). У цьому огорненому темрявою світі таке світло дає сумирним надію, допомагає їм утримувати близькі взаємини з Богом та уникати духовних пасток. Воно дорогоцінне й життєдайне.

«Хвалитиму Ймення Твоє»

11. Яку інформацію Єгова дав за днів Ісаї?

¹¹ Яке керівництво дав Єгова в темний період за днів Ісаї і ще темніший період опісля, коли вавилоняни забрали народ Єгови в полон? Окрім морального керівництва, він заздалегідь чітко вказав на сповнення своїх намірів щодо власного народу. Розгляньмо, наприклад, захопливі пророцтва з 25 по 27 розділ книги Ісаї. Слова цих розділів показують, як Єгова керував справами за днів того пророка і як він керує ними в наш час.

12. Які зворушливі слова вимовляє Ісая?

¹² Спочатку Ісая проголошує: «Господи,— Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє!» Які зворушливі вислови хвали! Але що спонукало пророка проказати таку молитву? Головну причину цього виявляє друга частина вірша, де сказано: «Бо Ти [Єгово] чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!» (Ісаї 25:1).

13. а) Знання чого поглиблювало вдячність Ісаї до Єгови? б) Як ми можемо вчитися з прикладу Ісаї?

¹³ Ще до днів Ісаї Єгова вчинив заради Ізраїлю багато чудес, які тоді вже увійшли в літописи. Ісая напевно був обізнаний з ними. Він, наприклад, знав, що Єгова визволив своїх людей з єгипетського рабства та врятував їх від навали фараонового війська біля Червоного моря. Ісая знав, що Єгова провадив своїх людей через пустелю та привів їх в Обітовану землю (Псалом 136:1, 10—26). Ці історичні розповіді засвідчували, що Бог Єгова вірний і правдивий, а його «приречення», тобто всі його задуми, сповнюються. Таке точне знання від Бога додавало Ісаї сили безупинно ходити у світлі. Цей пророк залишив чудовий приклад для нас. Ретельно вивчаючи й застосовуючи все, що Бог наказав записати у своєму Слові, ми теж зможемо залишатись у світлі (Псалом 119:105; 2 Коринтян 4:6).

Знищення міста

14. Що пророкувалося про певне місто і про яке місто, мабуть, йшлося?

¹⁴ Один з прикладів Божого приречення знаходимо в Ісаї 25:2, де читаємо: «Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто — руїною, чужинецький палац перестав бути містом,— навіки не буде воно відбудоване!» Про яке місто тут йдеться? Очевидно, Ісая пророкує про Вавилон. Через якийсь час це величне місто й справді перетворилося на купу каміння.

15. Яке «місто велике» існує сьогодні і що з ним станеться?

¹⁵ Чи має згадане Ісаєю місто свого сучасного двійника? Авжеж. Книга Об’явлення говорить про «місто велике, що панує над царями земними» (Об’явлення 17:18). Тим містом є «Вавилон Великий» — світова імперія фальшивої релігії (Об’явлення 17:5). Сьогодні основною частиною Вавилона Великого є загальновизнане християнство, а його духівництво створює головну протидію праці проповідування про Царство, яку проводить народ Єгови (Матвія 24:14). Проте незабаром Вавилон Великий спіткає така ж доля, як стародавній Вавилон: його буде знищено остаточно й безповоротно.

16, 17. Як вороги Єгови віддали йому славу в давні та сучасні часи?

¹⁶ Що ще Ісая пророкує про «укріплене місто»? Звертаючись до Єгови, Ісая каже: «Буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе» (Ісаї 25:3). Одначе в якому розумінні це вороже місто, «місто людів насильників», мало хвалити Єгову? Пригадайте, що сталося з вавилонським наймогутнішим царем — Навуходоносором. Після протверезних подій, які виявили слабість Навуходоносора, він був змушений визнати величність Єгови та його всемогутність (Даниїла 4:31, 32). Коли Єгова виявляє свою силу, навіть вороги змушені визнати, хоч і неохоче, його могутні чини.

¹⁷ Чи Вавилон Великий був змушений визнати могутні чини Єгови? Так. Під час Першої світової війни помазані слуги Єгови проповідували за часу скорботи. У 1918 році вони потрапили в духовну неволю, коли було ув’язнено провідних директорів Товариства «Вартова башта». Організована проповідницька праця, по суті, припинилася. Потім, 1919 року, Єгова звільнив їх з неволі й скріпив своїм духом, після чого вони почали виконувати доручення проповідувати добру новину по цілій населеній землі (Марка 13:10). Про всі ці події, а також про їхні наслідки для противників, пророкувалося в книзі Об’явлення. Цих противників ‘обгорнув жах, і вони віддали славу Богу Небесному’ (Об’явлення 11:3, 7, 11—13). Вони не навернулися, але були змушені за цих обставин визнати могутні чини Єгови, саме так, як передрік Ісая.

«Твердинею став для убогого»

18, 19. а) Чому вороги не змогли зламати непорочність народу Єгови? б) Як буде приглушено «спів насильників»?

¹⁸ Зосереджуючи тепер увагу на доброзичливому ставленні Єгови до тих, хто ходить у світлі, Ісая говорить до Єгови: «Твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки,— і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну! Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить» (Ісаї 25:4, 5).

¹⁹ З 1919 року насильники намагаються застосовувати всілякі методи, аби тільки зламати непорочність правдивих поклонників, проте — безуспішно. Чому їм це не вдається? Тому що Єгова є твердинею та охороною для свого народу. Прохолодною тінню він захищає від палючої спеки переслідування і, неначе міцний мур, заступає шлях хуртовині протидії. Ходячи в Божому світлі, ми з упевненістю чекаємо часу, коли ‘спів насильників буде приглушено’. Ми з нетерпінням вичікуємо дня, коли зникнуть вороги Єгови.

20, 21. Яку учту влаштовує Єгова і чого ця учта також стосуватиметься у новому світі?

²⁰ Єгова не тільки захищає своїх слуг. Він дбає про них, немов ніжний Батько. Визволивши у 1919 році свій народ з неволі Вавилона Великого, він влаштував для нього гостину на честь перемоги й поставив на столи величезну кількість духовної поживи. Про це було передречено в Ісаї 25:6 (Ог., 1988), де читаємо: «Вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих». Яке ж це благословення для нас — бути на цій гостині! (Матвія 4:4). «Господній стіл» аж прогинається від чудової поживи (1 Коринтян 10:21). Через «вірного й мудрого раба» ми отримуємо все потрібне в духовному розумінні.

²¹ Але це ще не все. Теперішня духовна учта вказує на те, що в Божому обіцяному новому світі буде вдосталь буквальної їжі. Тоді «гостина з страв ситих» міститиме також багатство матеріальної їжі. Нікому не доводитиметься зносити голод у буквальному чи духовному розумінні. Яким же великим полегшенням стане це для наших любих співвіруючих, що страждають нині через «голод», який є частиною передреченої «ознаки» присутності Ісуса! (Матвія 24:3, 7). Для них слова псалмоспівця несуть справжню розраду. Він сказав: «На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме» (Псалом 72:16, Хом.).

22, 23. а) Яке «покриття», або «заслону», буде усунено і як? б) Як буде усунено ‘ганьбу народу Єгови’?

²² А тепер послухайте ще чудовішу обітницю. Прирівнюючи гріх та смерть до «покриття», або «заслони», Ісая повідомляє: «На горі цій [Єгова] понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами» (Ісаї 25:7). Тільки уявіть собі! Більше не буде гріха та смерті, які тяжіють над людством, неначе задушливе покривало. Як же ми прагнемо дочекатися дня, коли до слухняного та вірного людства буде застосовано всі блага Ісусової викупної жертви! (Об’явлення 21:3, 4).

²³ Говорячи про той чудовий час, натхнений пророк запевняє нас: «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав» (Ісаї 25:8). Ніхто вже не помиратиме з природних причин, ніхто не плакатиме через втрату близької людини. Яка чудова зміна! Крім того, на землі вже не лунатимуть дорікання й брехлива пропаганда, які так довго зносив Бог та його слуги. Чому? Тому що Єгова усуне їхнє джерело — Сатану Диявола, батька неправди, а також знищить його насіння (Івана 8:44).

24. Як ті, хто ходить у світлі, реагують на могутні чини Єгови заради своїх вірних?

²⁴ Споглядаючи на такі прояви сили Єгови, ті, хто ходить у світлі, вигукують з глибини свого серця: «Це наш Бог, що на Нього ми мали надію — і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію,— тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!» (Ісаї 25:9). Невдовзі праведні люди матимуть усі підстави для радості. Темрява буде повністю розсіяна, і вірні люди ходитимуть у світлі Єгови цілу вічність. Чи існує якась величніша надія? Більшої за неї немає!

Спасіння для тих, хто вподобав світло

«Господь моє світло й спасіння моє,— кого буду боятись?» (ПСАЛОМ 27:1).

1. Які життєдайні постачання походять від Єгови?

ЄГОВА є Джерелом сонячного світла, яке уможливлює життя на землі (Буття 1:2, 14). Він також Творець духовного світла, яке розганяє смертоносну темряву світу Сатани (Ісаї 60:2; 2 Коринтян 4:6; Ефесян 5:8—11; 6:12). Ті, хто вподобав світло, можуть повторити за псалмоспівцем: «Господь моє світло й спасіння моє,— кого буду боятись?» (Псалом 27:1а). Однак як і за часів Ісуса, ті, хто воліє перебувати в темряві, можуть сподіватися тільки осуду (Івана 1:9—11; 3:19—21, 36).

2. Що сталося в стародавні часи з тими, хто відкинув світло Єгови, і тими, хто слухався його слова?

² За днів Ісаї більшість членів народу, з яким Єгова уклав угоду, відкинули світло. У результаті Ісая бачив знищення мешканців північного царства Ізраїлю як народу. Єрусалим та його храм було сплюндровано 607 року до н. е., а жителів Юди забрано в неволю. Але слухняні слову Єгови отримали сили протистояти тогочасному відступництву. Стосовно ж подій 607 року до н. е. Єгова пообіцяв, що слухняні йому мали уціліти (Єремії 21:8, 9). Нині всі ті, хто любить світло, можуть багато чого навчитися з подій тих днів (Ефесян 5:5).

Радість тих, хто ходить у світлі

3. У чому ми можемо бути впевненими сьогодні, який «люд праведний» ми любимо і яке «сильне місто» має цей «люд»?

³ «У нас сильне місто! [Бог] чинить спасіння за мури й примурки. Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!» (Ісаї 26:1, 2). Це слова радості народу, який покладався на Єгову. Вірні євреї за днів Ісаї вважали Єгову, а не фальшивих богів своїх земляків, єдиним Джерелом охорони. Сьогодні ми сповнені такої самої впевненості. Крім того, ми любимо «люд праведний» Єгови, тобто «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Матвія 21:43). Єгова також любить цей люд за його вірність. Завдяки благословенню Єгови Ізраїль Божий має «сильне місто» — містоподібну організацію, яка є осередком його підтримки та захисту.

4. Який склад розуму нам корисно розвивати?

⁴ Мешканці цього «міста» усвідомлюють, що ‘думку, оперту на нього, Єгова збереже у повнім спокої, бо на Єгову надію вони покладають’. Єгова підтримує тих, хто схильний надіятись на нього та додержуватись його праведних принципів. Отже, вірні особи в Юді трималися напучування Ісаї: «Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі [«Яг Єгові», НС] вічна твердиня!» (Ісаї 26:3, 4; Псалом 9:11; 37:3; Приповістей 3:5). Люди, які мають такий склад розуму, вважають «Яг Єгову» єдиною безпечною твердинею. Вони живуть у «повнім спокої» з ним (Филип’ян 1:2; 4:6, 7).

Приниження для Божих ворогів

5, 6. а) Як було принижено стародавній Вавилон? б) Якого приниження зазнав «Вавилон Великий»?

⁵ А що, коли ті, хто покладається на Єгову, зазнаю́ть страждань? Їм не потрібно боятися. Єгова допускає на певний час такі обставини, але зрештою дає полегшення і карає мучителів (2 Солунян 1:4—7; 2 Тимофія 1:8—10). Візьміть до уваги «високе місто». Ісая говорить: «Знизив [Єгова] тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто [«високе місто», Хом.] — понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його! Його топче нога,— ноги вбогого, стопи нужденних» (Ісаї 26:5, 6). Згаданим тут високим містом може бути Вавилон. Це місто завдало неабияких страждань Божому народу. Але що з ним трапилось? У 539 році до н. е. воно впало перед мідянами й персами. Яке ж приниження!

⁶ У наш час пророцькі слова Ісаї добре пасують до того, що відбувається з «Вавилоном Великим» з 1919 року. Це «високе місто» зазнало принизливого падіння, бо було змушене звільнити народ Єгови з духовної неволі (Об’явлення 14:8). Наступні події принизили його ще більше. Невелика групка християн почала ‘топтати’ свого колишнього поневолювача. У 1922 році її члени почали звіщати близький кінець загальновизнаного християнства, проголошуючи чотири ангельських сурмлення з Об’явлення 8:7—12 і три горя, передречені в Об’явленні 9:1—11:15.

«Проста дорога для праведного»

7. Яке керівництво отримують ті, хто навертається до світла Єгови, на кого вони покладають надію і що цінують?

⁷ Єгова дає спасіння тим, хто навертається до його світла, і він керує їхньою дорогою, як виявляє це Ісая: «Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш. І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам’ять Твою пожадання моєї душі» (Ісаї 26:7, 8). Єгова — праведний Бог, і ті, хто поклоняється йому, повинні триматися його праведних норм. Якщо вони це роблять, Єгова скеровує їх та вирівнює їхню путь. Тримаючись такого керівництва, сумирні засвідчують, що вони покладають надію на Єгову й від усього серця цінують його ім’я — «пам’ять» про нього (Вихід 3:15).

8. Який зразковий склад розуму виявляв Ісая?

⁸ Ісая високо цінував ім’я Єгови. Це видно з його слів: «За Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!» (Ісаї 26:9). Ісая тужив за Єговою цілою своєю душею, всім своїм єством. Ми можемо уявити собі, як у години нічної тиші пророк молився до Єгови, розповідаючи йому про свої найглибші думки, а також палко просячи в нього керівництва. Який же чудовий приклад для нас! Крім того, Ісая вчився праведності на основі судових вироків Єгови. Цим він наголошує на потребі постійно пильнувати, бути готовими розпізнавати волю Єгови.

Дехто вподобав темряву

9, 10. Яку милість Єгова виявляв своїм невірним людям, але як вони реагували?

⁹ Хоча Єгова виявив надзвичайну милість до Юди, на жаль, не всі відгукнулися. Нерідко більшість не хотіла світла правди Єгови, а воліла бунт і відступництво. Ісая сказав: «Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!» (Ісаї 26:10).

¹⁰ За днів Ісаї, коли Єгова своєю рукою охороняв Юду від ворогів, переважна більшість не хотіла цього знати. Коли Бог благословляв їх миром, люди не виявляли вдячності. Тому Єгова покинув їх, щоб вони служили іншим «панам», і в кінцевому підсумку 607 року до н. е. їх було забрано в неволю до Вавилону (Ісаї 26:11—13). Однак очищений останок цього народу зрештою повернувся на батьківщину.

11, 12. а) Що майбутнє принесло поневолювачам Юди? б) Яке майбутнє з 1919 року чекало колишнього поневолювача помазаних слуг Єгови?

¹¹ А що сказати про поневолювачів Юди? Ісая відповідає пророчими словами: «Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них» (Ісаї 26:14). Після падіння 539 року до н. е. у Вавилона вже не було майбутнього. З часом це місто мало припинити своє існування. Воно мало стати безсилим у смерті, а про його величезну імперію мало згадуватися тільки в підручниках з історії. Яке ж попередження для тих, хто покладається на можновладців цього світу!

¹² Деякі частини згаданого пророцтва сповнилися, коли 1918 року Бог дозволив забрати своїх земних слуг у духовний полон, а в 1919 році визволив їх. Відтоді майбутнє їхнього колишнього поневолювача, головно загальновизнаного християнства, стало безрадісним. А Єгова приготував для свого народу надзвичайно рясні благословення.

«Розмножив Ти люд»

13, 14. Якими рясними благословеннями втішаються з 1919 року помазані слуги Єгови?

¹³ У 1919 році Єгова поблагословив своїх помазаних служителів за розкаяний дух і дав їм зріст. Спочатку увагу було зосереджено на збиранні останніх членів Ізраїлю Божого, а потім почалося згромадження «великого натовпу» «інших овець» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). Про ці благословення передрікалося в пророцтві Ісаї: «Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув. Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав» (Ісаї 26:15, 16).

¹⁴ У наш час «границі» Ізраїлю Божого охоплюють цілу землю і помножується майже шестимільйонний великий натовп, члени якого із завзяттям виконують працю проповідування доброї новини (Матвія 24:14). Яке ж благословення від Єгови! І яку ж славу це приносить його імені! Нині ім’я Бога проголошується у 235 краях, а це — чудове сповнення його обітниці.

15. Яке символічне воскресіння відбулося 1919 року?

¹⁵ Щоб врятуватися від поневолення у Вавилоні, Юда потребувала допомоги Єгови. Сам народ не був у стані здобути собі волю (Ісаї 26:17, 18). Доказом підтримки Єгови стало також і визволення Божого Ізраїлю в 1919 році. Це не могло відбутися без Нього. А становище цих людей так дивовижно змінилося, що Ісая прирівняв його до воскресіння: «Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло, тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя — це роса зцілень, і земля викине мертвих!» (Ісаї 26:19; Об’явлення 11:7—11). Авжеж, мертві мали, так би мовити, відродитися для оновленої діяльності!

Охорона в небезпечні часи

16, 17. а) Що мали робити євреї, аби пережити падіння Вавилона в 539 році до н. е.? б) Що, очевидно, є «покоями» сьогодні й чим вони корисні для нас?

¹⁶ Слугам Єгови повсякчас потрібно його охорони. Але невдовзі їм як ніколи буде необхідна його допомога, коли він востаннє простягне руку проти світу Сатани (1 Івана 5:19). Єгова попереджає нас про цей небезпечний час: «Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде! Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них,— і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!» (Ісаї 26:20, 21; Софонії 1:14). Це попередження показало євреям, як пережити падіння Вавилона в 539 році до н. е. Слухняні йому залишилися в домах, здаля від вояк-загарбників на вулицях.

¹⁷ Сьогодні «покої» з цього пророцтва символізують, очевидно, десятки тисяч зборів Свідків Єгови по цілому світі. Такі збори є охороною вже тепер, місцем, де християни відчувають безпеку серед своїх братів і сердечну турботу старійшин (Ісаї 32:1, 2; Євреїв 10:24, 25). Це особливо явне з огляду на близькість кінця теперішньої системи речей, коли збереження залежатиме від слухняності (Софонії 2:3).

18. Як незабаром «дракона, що в морі, заб’є» Єгова?

¹⁸ Про цей час Ісая пророкує: «У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб’є» (Ісаї 27:1). Хто такий сучасний «левіятан»? Очевидно, це «вуж стародавній», сам Сатана з його злою системою речей, яку він використовує для боротьби проти Ізраїля Божого (Об’явлення 12:9, 10, 17; 13:14, 16, 17). У 1919 році левіятан втратив контроль над Божим народом. З часом левіятан взагалі зникне (Об’явлення 19:19—21; 20:1—3, 10). Отже, Єгова «дракона, що в морі, заб’є». А до цього часу жодні нападки левіятана на Божий народ не принесуть тривалого успіху (Ісаї 54:17). Як же відрадно мати таку впевненість!

«Виноградник пінистого вина»

19. В якому становищі перебуває останок сьогодні?

¹⁹ Беручи до уваги все світло від Єгови, чи ж ми не маємо багатьох підстав радіти? Авжеж! Ісая чудово описує радість народу Єгови такими словами: «У той день заспівайте про нього, про виноградник [«пінистого вина», НС] принадний: Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі» (Ісаї 27:2, 3). Єгова дбає про свій «виноградник», останок Ізраїлю Божого та його працьовитих товаришів (Івана 15:1—8). Результатом цього є плоди, які приносять славу імені Бога й викликають велику радість серед його слуг на землі.

20. Як Єгова охороняє християнський збір?

²⁰ Ми надзвичайно радіємо, що в минулому Єгова угамував свій гнів на помазаних слуг, через який допустив, аби 1918 року вони потрапили в духовну неволю. Сам Єгова говорить: «Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя,— на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!... Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!» (Ісаї 27:4, 5). Щоб виноградні лози Єгови повсякчас давали багатство «пінистого вина», він торощить і винищує будь-який бур’яноподібний вплив, що міг би їх зіпсувати. Тож не дозволяйте нікому піддавати небезпеці добробут християнського збору! Нехай всі ‘міцно тримаються захисту Єгови’, шукаючи його прихильності та охорони. Завдяки цьому ми примирятимемося з Богом, і про цю вельми важливу справу Ісая згадує двічі (Псалом 85:2, 3, 9; Римлян 5:1).

21. В який спосіб родюча земля наповнюється «плодом»?

²¹ Благословення не припиняються: «Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп’янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять» (Ісаї 27:6). Сповнення слів цього вірша відбувається з 1919 року й чудово засвідчує про могутність Єгови. Постачаючи духовну поживу, помазані християни наповнюють землю «плодом». Серед цього розбещеного світу вони з радістю тримаються Божих високих норм. Єгова безупинно благословляє їх зростом. Унаслідок цього мільйони їхніх супутників, інших овець, «вдень і вночі виконують для нього священне служіння» (Об’явлення 7:15, НС). Ніколи не забуваймо про величний привілей живитися «плодами» і ділитися ними з іншими людьми!

22. Які благословення отримують ті, хто приймає світло?

²² Чи ж ми не відчуваємо вдячності за духовне світло, котрим Єгова осяває своїх людей у ці важкі часи — часи, коли темрява вкриває землю, а безпросвітна пітьма — народи? (Ісаї 60:2; Римлян 2:19; 13:12). Для всіх, хто щиро приймає це світло, воно приносить душевний мир і радість тепер, а в майбутньому — не що інше, як вічне життя. Тож недарма всі, що полюбили світло, з великим піднесенням вихваляють Єгову й говорять разом із псалмоспівцем: «Господь — то твердиня мого життя,— кого буду лякатись? Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!» (Псалом 27:1б, 14).