Людина проти природи

«Нині вина за те, що тваринні й рослинні види зникають з дедалі більшою швидкістю, лежить на самій людині». (ПРИРОДООХОРОНЕЦЬ ДЖЕЙН ҐУДОЛЛ)

ЖИТТЯ на Землі дуже змінне і взаємозалежне. Ми, люди, є невід’ємною його частиною. Світ живого постачає нам їжу і ліки, кисень, яким ми дихаємо, та речовини, з котрих складається наш організм. Протягом одного дня населення землі використовує для своїх потреб понад 40 000 видів живих організмів. Усе живе на землі створює разом складне, дивовижне й вигадливе плетиво життя.

Але на думку багатьох фахівців, які вивчають це складне плетиво, воно перебуває під загрозою! Мабуть, ви чули, що носороги, тигри, панди й кити сьогодні на межі вимирання. Деякі науковці кажуть, що протягом наступних 75 років може зникнути 50 відсотків усіх представників рослинного й тваринного світу нашої планети. Дослідники побоюються, що швидкість зникнення певних видів може у 10 000 разів перевищити так звану природну швидкість вимирання. За підрахунками одного фахівця, у середньому кожних 10—20 хвилин зникає якийсь вид живих організмів.

Вчені вважають, що в далекому минулому види вимирали зазвичай внаслідок природних факторів. Але, як вони кажуть, основна причина нинішньої критичної ситуації зовсім інша. Сьогодні представники флори й фауни гинуть, безперечно, через людську діяльність. Один науковець називає людей «видом-винищувачем».

Чи дійсно людські дії завдають такого смертельного удару біологічній різноманітності? Коли так, то яким чином? Чи можемо ми вижити без барвистого розмаїття живих створінь? Що робиться для того, аби зупинити вимирання живих організмів, яке, на думку багатьох, досягло критичних масштабів?

Різноманітність гине

На жаль, хоч які чудові та різноманітні форми життя, чимало дослідників каже, що через людську діяльність багато видів починає з тривожною швидкістю зникати. Як же людина шкодить живому?

◼ Руйнування природного середовища. Це основна причина вимирання видів. А способів руйнування безліч: лісорозробки, гірничі роботи, вирубка дерев під пасовиська, а також будівництво дамб і автострад у місцях незайманої природи. Екосистеми зменшуються, і представники тваринного та рослинного світу втрачають засоби, необхідні для виживання. Природні середовища різних видів діляться на окремі острівці, руйнуються і цілковито знищуються. На шляхах міграції постають перешкоди. Зменшується генетична різноманітність. Місцеві популяції не можуть відновитися після хвороб та інших ударів. Тому види один за одним поступово вимирають.

А зникнення певних видів іноді викликає ланцюгову реакцію, бо, коли одну частину плетива життя знищено, це впливає на інші частини. Знищення дуже важливих видів — наприклад комах-запилювачів — може вплинути на силу-силенну різних видів.

◼ Сторонні види. Коли людина впроваджує в екосистему новий вид, він може захопити ніші, які раніше займали місцеві види. Чужинець також здатний викликати в екосистемі такі зміни, що просто витіснить тубільні види, або ж, наприклад, занесе хвороби, до яких ті не мають опірності. Особливо важко адаптуватися й вижити острівним мешканцям, оскільки вони довгий час існували в ізоляції і не стикалися з новими видами.

Типовий приклад цього — «водорість-убивця» Caulerpa taxifolia, яка нищить інші види живих організмів у Середземному морі. Вона випадково потрапила у прибережні води Монако й тепер поширюється по морському дну. Водорість токсична, а її природні вороги невідомі. «Можливо, на наших очах починається екологічна катастрофа»,— говорить Александре Менеж, професор гідробіології з університету в Ніцці (Франція).

◼ Надмірне використання ресурсів. З цієї причини вже зникло кілька видів. Класичний випадок — мандрівний голуб. На початку XIX сторіччя це був найпоширеніший птах Північної Америки. Коли голуби мігрували,— а в зграях налічувалося понад мільярд птахів,— то на кілька днів затуляли сонце. Але під кінець XIX століття їх майже цілком вистріляли мисливці, а у вересні 1914 року останній мандрівний голуб помер у зоопарку в Цінціннаті. Американський бізон Великих рівнин теж мало не зник повністю з вини мисливців.

◼ Збільшення населення Землі. У середині XIX сторіччя на нашій планеті проживав мільярд людей. Через півтора століття кількість жителів Землі зросла до п’яти мільярдів. І люди захвилювалися, чи не забракне їм засобів для існування. Щороку людська популяція збільшується, а представники флори та фауни зникають, і то з тривожною швидкістю.

◼ Загроза глобального потепління. Згідно з Міжурядовою комісією з питань кліматичних змін, протягом цього сторіччя температура може зрости аж на 3,5 градуса за Цельсієм. А для деяких видів це виявиться надто швидким стрибком, і вони просто не матимуть шансу вижити. На думку дослідників, однією з основних причин смерті коралових рифів (притулку величезної кількості морських видів) є власне потепління води.

Науковці кажуть, що підвищення рівня моря на один метр може знищити значну частину прибережної зони заболочених ділянок, де вирує біорозмаїття. Дехто вважає, що глобальне потепління вплине на крижаний покрив Гренландії та Антарктики. А якщо він розтане, може наступити екологічна катастрофа.

Масове вимирання видів

З якою швидкістю зникають види? На це запитання важко дати точну відповідь. Більшість того, що зникає, все ще залишається для вчених невідомим. Перш за все їм потрібно з’ясувати, скільки видів існує. За словами Джона Гарта, еколога з Каліфорнійського університету в Берклі, «на Землі налічується коло півтора мільйона видів, яким вже дали назву, але ми знаємо, що існує також багато невідомих нам видів, тож загальне число, очевидно, складає від 5 до 15 мільйонів». Дехто підіймає цю цифру до 50 мільйонів і більше. Визначити ж точне число просто неможливо, бо, як каже науковець Ентоні С. Дженетос, «більшість видів вимре ще перед тим, як їх опишуть і дадуть їм назву».

Сучасна наука лише почала розуміти складний екологічний механізм, завдяки якому природні системи злагоджено функціонують. Якщо люди не знають, скільки існує видів на землі, то як вони можуть збагнути складне плетиво життя й те, як на нього впливає вимирання видів? Як можуть передбачити, чим обернеться для системи, котра підтримує життя на нашій планеті, зникнення живих організмів?

Коли науковці намагаються визначити швидкість зникання видів, їхні підрахунки, хоча й різняться, є зазвичай зовсім не втішними. «Протягом ста років на шляху до знищення може опинитися коло 50 відсотків представників флори й фауни Землі»,— говорить одна авторка. А Гарт дає ще похмуріший прогноз: «За підрахунками біологів, через знищення тропічних лісів половина або й більше видів живої природи зникне впродовж наступних 75 років».

У журналі «Нешнл джіоґрефік» на основі підрахунків Стюарта Пімма, науковця з Університету в Теннессі, зазначалося, що «із 10 000 існуючих нині видів птахів 11 відсотків — або 1100 видів — перебуває на межі зникнення. Дуже сумнівно, що більшість із цих 1100 видів переживе [XXI століття]». У цьому журналі також говорилось: «Група досвідчених ботаніків недавно повідомила, що зникнення загрожує восьмій частині рослин. «Така ситуація склалася не лише на островах чи у вологих тропічних лісах. І загроза нависла не тільки над птахами та великими ссавцями найбільш популярних видів,— каже Пімм.— Вона тяжить над усім живим нашої планети. (...) Вимирання є масовим і глобальним».

Чи потрібні нам усі ці види?

Але чи варто перейматися втратою різноманіття форм життя? Чи нам дійсно потрібна така розмаїтість видів? Багато шанованих фахівців наполягає на ствердній відповіді. Завдяки існуванню на землі багатства форм життя люди мають їжу, корисні хімічні речовини та багато всього іншого. А подумайте також про потенційну користь, яку можуть принести нам ще не відкриті види. Наприклад, за підрахунками, 120 із 150 найбільш поширених у США ліків, що видаються за рецептом, виготовляють із натуральної сировини. Тож втративши земну флору, людство не матиме можливості винайти нові ліки й хімічні речовини. «Щоразу, коли зникає якийсь вид, ми втрачаємо альтернативу для майбутнього,— каже сер Джілліан Пренс, директор Королівських ботанічних садів у К’ю (Лондон).— Втрачаємо потенційні ліки від СНІДу або опірну вірусам культуру. Тому мусимо припинити йти цим згубним шляхом, і то не лише задля благополуччя планети, але з уваги на наші власні... потреби».

Природні екосистеми також виконують важливі функції, від яких залежать усі живі організми. Продукування кисню, очищення води, усунення забруднювальних речовин та запобігання ерозії ґрунтів — усе це важливі функції здорових екосистем.

Комахи запилюють рослини. Жаби, риби й птахи поїдають шкідників; мідії та інші водяні організми очищають джерела води, а рослини й мікроорганізми формують ґрунти. Економічна вартість усіх цих функцій — величезна. За скромними підрахунками, користь, яку приносить біорозмаїття по цілому світі, вимірюється приблизно 3000 мільярдів доларів на рік, і то за цінами 1995 року.

Все ж, незважаючи на нашу залежність від різноманітних форм життя, здається, що світ перебуває в епіцентрі масового винищення, яке загрожує складному плетиву життя. Тепер, коли ми починаємо розуміти важливу роль біорозмаїття, люди спричиняють вимирання більшої кількості видів, ніж будь-коли раніше! Але чи в стані людина справитися з цією проблемою? Яке майбутнє чекає розмаїття флори й фауни Землі?