«Великий день Єгови близько»,— сказав Божий пророк (Софонії 1:14, НС). Цей день стрімко наближається, і нам слід жити, пам’ятаючи про нього. Чи ти знаєш, що так звані малі пророки можуть розказати про великий день Єгови щось важливе? З перших трьох розділів цієї книжки ти дізнаєшся про 12 пророків і теми їхніх книг, а також про те, як написане ними стосується твого життя.

Що в книгах 12 пророків спонукує глибше пізнавати Єгову? Чому звістки, які Єгова передавав через цих пророків, є корисними для нас? Вивчаючи з 4-го по 7-й розділи, ти знайдеш поради щодо того, як поклонятися Богу і жити за його нормами. Ти дізнаєшся, що, на думку Єгови, означає бути справедливим. Також ти переконаєшся, що ці 12 пророчих книг можуть вже сьогодні поліпшити твоє життя.

Як би ти відповів на таке запитання: «Чого пожадає від тебе Господь»? (Михея 6:8). Зрозуміти це допоможуть книги 12 пророків. У 8-му — 10-му розділах цієї книжки йдеться про настанови пророків, які зміцнять твоє бажання завжди говорити правду і цуратися насилля. Ти також знайдеш корисні та практичні поради щодо сімейного життя.

Через своїх пророків Єгова попереджав, що в майбутньому він виллє свій гнів. Однак це не означає, що він мстивий Бог. Дивлячись на свій народ, він радіє. Тож ми можемо чекати на його великий день, «радіючи та втішаючись всім серцем» (Софонії 3:14, 17). Як радість має впливати на наш умонастрій і поведінку? І чому слід дорожити цінними думками з 12 пророчих книг?

1, 2. Як люди шукали скарбів і що допоможе тобі знайти щастя?

В УСІ часи були люди, які мріяли знайти скарби. Можливо, ти читав про мандрівників, які шукали золото й коштовності, сховані глибоко в землі. Ти, найімовірніше, не збираєшся наслідувати їхній приклад. Усе ж уяви, що тобі вдалося знайти скарб. Хіба ти не зрадів би? Мабуть, що так, бо завдяки цій знахідці твоє життя могло б стати кращим, щасливішим та успішнішим.

² Сьогодні мало хто подорожує в пошуках скарбів, оскільки більшість людей вбачає щастя в іншому — в грошах, здоров’ї чи сімейному житті. Ці скарби не лежать у надрах землі, і не існує карти, на якій був би позначений шлях до них. Щоб знайти щастя, треба докласти неабияких зусиль. Тому чимало людей з вдячністю приймають мудрі настанови, які допомагають їм досягти своїх цілей і здобути щастя та успіх.

3, 4. Де тобі шукати практичних порад?

³ Поради, які вказують шлях до щастя, цілком доступні. Багато людей знають з власного досвіду, що джерелом найліпших порад є Біблія. Ось що сказав про неї англійський письменник Чарлз Діккенс: «Це найкраща книга з усіх книг, котрі були чи ще будуть відомі людству... вона містить безцінні поради, які можуть принести користь кожній людині».

⁴ Ця думка не нова для тих, хто вважає Біблію натхненим Словом Бога. Напевно, ти погоджуєшся з тим, що написано в 2 Тимофія 3:16: «Усе Писання натхнене Богом і корисне для навчання, для напучення, для виправлення, для напоумлення в праведності». Іншими словами, в Біблії міститься цінна інформація, яка допоможе долати труднощі. Люди, які керуються Біблією у своєму житті, є щасливими й успішними.

5—7. Які частини Біблії містять цінні настанови?

⁵ У яких частинах Біблії, на твою думку, можна знайти практичні поради? Хтось, мабуть, згадає Нагірну проповідь, у котрій Ісус дав настанови щодо різних сфер життя. Інші подумають про листи апостола Павла. І, безумовно, кожен почерпне чимало корисного з Псалмів і книги Приповістей, які є скарбницею мудрості. Хоч би з якими обставинами й труднощами тобі довелось зіткнутись, у кожній біблійній книзі ти знайдеш щось цінне для себе. Це можна сказати і про книги, котрі висвітлюють історичні події, скажімо про книги від Ісуса Навина до Естер. У них містяться повчальні розповіді, які принесуть пожиток усім, хто хоче отримувати радість від служіння Богові (1 Коринфян 10:11). Справді, у вищезгаданих книгах є поради, які допоможуть тобі успішно скеровувати свої кроки на дорозі життя. Не забуваймо: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Римлян 15:4; Ісуса Навина 1:8; 1 Хронік 28:8, 9).

⁶ А втім, одна частина Біблії, в якій, образно кажучи, заховані скарби, для багатьох людей залишається «незвіданим краєм». Ця частина складається з 12 книг, які часто називають «малими пророками». Зазвичай вони розташовані в Біблії після книг більшого обсягу — Єзекіїля та Даниїла — і перед Євангелієм від Матвія. (У більшості видань Біблії ці 12 книг розміщені в такому порядку: Осії, Йоіла, Амоса, Овдія, Йони, Михея, Наума, Авакума, Софонії, Огія, Захарія та Малахії). Як ми вже згадували, Біблія натхнена Богом і корисна для навчання, вона показує людям, як жити. Чи можна це сказати і про книги 12 пророків?

⁷ Без сумніву! Книги так званих малих пророків містять цінні знання, які неодмінно допоможуть нам у повсякденному житті. Чому ж на ці книги рідко звертають увагу? У багатьох мовах їх називають «малими пророками». Чи могла така назва вплинути на ставлення людей до цих книг? Чи не вплинула вона і на твою думку?

ЧИ «МАЛІ ПРОРОКИ» СПРАВДІ МАЛІ?

8. а) Як Бог передавав свої вказівки в минулому? б) Як дехто називає 12 пророків і що ця назва означає?

⁸ Апостол Павло почав свій лист до євреїв такими словами: «Бог, який у давні часи за багатьох обставин і багатьма способами говорив через пророків до наших прабатьків, наприкінці цих днів промовляв до нас через Сина» (Євреїв 1:1, 2). Оскільки Бог передавав своє слово через пророків, у нас немає підстав вважати «малими» когось із цих посланців або їхні книги. Проте назва «малі пророки» наводить декого на думку, що зміст цих книг не дуже важливий. Інші ж роблять висновок, що звістки 12 пророків менш цінні, ніж записане в решті біблійних книг. Але насправді назва «малі пророки»a, яка вживається в багатьох мовах, говорить лише про те, що ці 12 книг менші від інших за обсягом.

9. Чому про цінність біблійної книги не можна судити з її обсягу?

⁹ Якщо якась біблійна книга мала за обсягом, це не означає, що вона неважлива або не може принести тобі жодної користі. Скажімо, книга Рут значно менша, ніж книги, що передують їй чи розташовані після неї. Але її зміст зворушує до глибини душі! Ця маленька книга показує, що нам необхідно бути відданими правдивому поклонінню, і свідчить про те, що Бог цінує жінок. Крім того, в ній записано чимало важливих подробиць щодо Ісусового родоводу (Рут 4:17—22). Розгляньмо ще один приклад. Майже в кінці Біблії є книга Юди. Вона настільки мала, що в деяких виданнях Біблії не займає навіть однієї сторінки. І все ж ми знаходимо в ній важливу інформацію та безцінні поради. Наприклад, у ній ідеться про Божий суд над злими ангелами, міститься попередження про небезпечний вплив зіпсутих людей, які проникають у збір, а також заклик наполегливо боротися за віру. Книги так званих малих пророків теж невеликі, але їх аж ніяк не можна назвати незначними за змістом або менш цінними.

У ЯКОМУ РОЗУМІННІ ПРОРОЧІ?

10, 11. а) Які асоціації може викликати слово «пророк»? б) Кого в Біблії названо пророками?

¹⁰ Оскільки ми розглядаємо пророчі книги, поміркуймо над значенням слів «пророк» і «пророчий». Почувши їх, дехто відразу думає про передречення майбутнього. Багато людей вважають, що пророк передбачає майбутнє і говорить настільки таємничо, що його слова можна тлумачити по-різному. Такий погляд впливає на ставлення і до цих 12 книг.

¹¹ Дійсно, коли починаєш читати книги 12 пророків, відразу натрапляєш на передречення, багато з яких стосуються приходу великого дня Єгови. І це узгоджується з основним значенням слова «пророк». Пророками називали тих, хто мав довірливі стосунки з Богом і через кого він відкривав те, що мало відбутися. Починаючи з Еноха, чимало біблійних пророків справді передбачали майбутнє (1 Самуїла 3:1, 11—14; 1 Царів 17:1; Єремії 23:18; Дії 3:18; Юди 14, 15).

12. Як би ти пояснив, що бути пророком означає не лише передрікати майбутнє?

¹² Однак не слід забувати, що пророки не лише передавали Божі передречення. Вони були також речниками Бога, які звіщали його волю. Приміром, ми навряд чи вважаємо пророками Авраама, Ісака та Якова, і все ж у Псалмі 105:9—15 їх названо саме так. Бог відкривав через них майбутнє, скажімо, через Якова, коли той благословляв своїх синів. Але ці патріархи були пророками також в іншому значенні: вони розповідали своїм домашнім, яку роль Єгова передбачив для них у своєму намірі (Буття 20:7; 49:1—28). Про широке значення слова «пророк» свідчить те, що Аарон служив пророком Мойсея. Аарон виконував роль пророка, будучи речником, або «устами», Мойсея (Вихід 4:16; 7:1, 2; Луки 1:17, 76). 

13, 14. а) З допомогою прикладів поясни, що пророки не лише передбачали майбутнє. б) Чому нам корисно знати, що пророки не тільки звіщали про майбутні події?

¹³ Згадай теж пророків Самуїла і Натана (2 Самуїла 12:25; Дії 3:24; 13:20). Через них Єгова проголошував, що станеться в майбутньому. Але вони були Божими пророками і в іншому розумінні. Пророк Самуїл закликав ізраїльтян покинути ідолопоклонство і повернутись до правдивого поклоніння. Крім того, він оголосив царю Саулу Божий вирок, який свідчив про те, що Єгова цінує слухняність більше, ніж жертви. Отже, завдання Самуїла як пророка полягало зокрема в тому, щоб пояснювати людям, який спосіб життя схвалює Бог (1 Самуїла 7:3, 4; 15:22). Пророк Натан передрік, що Соломон побудує храм і що його царство буде міцно поставлене (2 Самуїла 7:2, 11—16). Але Натан діяв як пророк і тоді, коли вказав Давидові на його гріх, пов’язаний з Вірсавією та Урією. Натан викрив перелюб Давида за допомогою яскравого прикладу. Він розказав притчу про багача, що відібрав у бідного чоловіка єдину овечку, яку той дуже любив. Натан також був серед тих, хто організовував служіння в Божій святині (2 Самуїла 12:1—7; 2 Хронік 29:25).

¹⁴ Тож не варто думати, що в книгах 12 пророків записані лише передречення. У них ми знаходимо натхнені слова, які стосуються багатьох справ. З цих книг ми дізнаємось, наприклад, про те, як Божий народ мав жити в давнину і як маємо жити ми. Безумовно, все, що записано в Біблії, зокрема в цих 12 книгах, має практичну цінність і допомагає знайти найкращу дорогу в житті. Ці натхнені книги містять цінні поради, завдяки яким ми можемо «бути розважними в теперішній системі, жити в праведності та побожній відданості» (Тита 2:12).

ЧЕРПАЙ ПОЖИТОК З ВИВЧЕННЯ ПРОРОЧИХ КНИГ

15, 16. а) Чим особливі книги «малих пророків»? б) Які пророчі картини містяться в цих книгах?

¹⁵ Читаючи Боже Слово, ми багато чого вчимося. Деякі біблійні книги історичні, інші поетичні, і кожна з них цінна по-своєму. Є і такі книги, в яких на перший план виступають образи, або символи, і це можна сказати про книги 12 пророків. Ісус, наприклад, послався на книгу Йони, коли сказав: «Зле і перелюбне покоління постійно шукає знака, але воно не отримає жодного, окрім знака пророка Йони. Бо як Йона був у череві велетенської риби три дні і три ночі, так само й Син людський буде в серці землі три дні і три ночі. Ніневітяни встануть на суд із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялися, почувши те, що́ проповідував Йона, а тут — хтось більший від Йони» (Матвія 12:39—41).

¹⁶ Очевидно, Ісус знав, що книга Йони — це не тільки розповідь про життя цього пророка: про те, як Бог ставився до Йони; як він проповідував у Ніневії та які плоди принесло те, що він проголошував Божі присуди. Ісус Христос розумів, що Йона був прообразом його самого — того, хто помре і на третій день воскресне. Також Ісус протиставив відгук ніневітян реакції більшості юдеїв на його проповідування і діла (Матвія 16:4). Отже, книги 12 пророків містять аналогії та пророчі картини, котрі допомагають зрозуміти, як Бог ставиться до свого народу сьогодні. Вивчати ці книги дуже цікаво і корисноb.

17. Який підхід ми використаємо, вивчаючи книги 12 пророків?

¹⁷ Однак мета книжки, яку ти тримаєш у руках, полягає не в тому, щоб пояснити значення пророцтв книги Йони та інших 11 книг. Ми не будемо розглядати їх вірш за віршем. Натомість ми звернемо увагу на інформацію, яка має практичну цінність для нашого щоденного життя. Під час вивчення запитуй себе: «Які корисні поради, які вказівки Єгова хоче дати мені через ці 12 книг? Як вони допоможуть мені “бути розважним в теперішній системі, жити в праведності та побожній відданості”? Що в цих книгах говориться про те, якими мають бути погляди, поведінка, мораль і сімейне життя християн у ці скрутні часи, коли надходить “день Господній”, коли “близько вже він”?» (Тита 2:12; Йоіла 2:1; 2 Тимофія 3:1). Роздумуючи над цими запитаннями, ти, мабуть, знайдеш вірші, якими дуже дорожитимеш і яких досі не використовував, коли ділився з іншими біблійними думками. Так ти поповниш свою скарбницю знань новими перлинами зі Святого Письма (Луки 24:45).

18. Як побудована ця книжка і яку користь ти можеш від цього отримати?

¹⁸ Ця книжка поділена на чотири частини. Перш ніж прочитати якусь із них, проглянь її. У кожному з наступних 13 розділів ти знайдеш по дві рамки, які допоможуть тобі запам’ятати прочитане. Відповідаючи на запитання в цих рамках, ти повториш головні думки розділу і зможеш подумати над цінністю матеріалу і над тим, як застосовувати отримані знання у житті. Перша рамка міститься приблизно посередині розділу. Дійшовши до неї, поміркуй над поміщеними в ній запитаннями. Завдяки таким роздумам прочитане закарбується у твоєму серці (Матв. 13:8, 9, 23; 15:10; Луки 2:19; 8:15). За допомогою другої рамки ти проаналізуєш і зможеш засвоїти прочитане у завершальній частині розділу. Тож приділяй час для вдумливого розгляду запитань у цих рамках. Тоді ти побачиш, яку практичну цінність має той чи інший уривок.

19. Що насамперед нам слід дізнатись про 12 книг «малих пророків»?

¹⁹ Перед початком вивчення книг 12 пророків запитай себе, що тобі відомо про зміст кожної з них. Через кого Бог передавав свої звістки? Якими людьми були ці чоловіки? Коли вони жили і за яких обставин служили? (Тобі стане в пригоді хронологічна шкала на сторінках 20 і 21; часто звертайся до неї по ходу вивчення). Чого безпосередньо стосувалося те, що звіщали пророки, і як знання цього допоможе тобі глибше зрозуміти матеріал? Відповіді на ці запитання ти знайдеш у наступному розділі.

1. Чому нам варто більше дізнатися про 12 пророків, які уклали останні книги Єврейських Писань?

ЧИ ХОТІВ би ти ближче познайомитися з 12 Божими посланцями? Вони жили дуже давно, ще до Ісуса, але ти можеш багато чого дізнатись про них, проаналізувавши, що́ їм допомагало завжди пам’ятати про «великий день Єгови». Кожен християнин, який також намагається пам’ятати про день Єгови, почерпне неабияку користь з прикладу цих вірних чоловіків (Софонії 1:14, НС; 2 Петра 3:12).

2, 3. Чим наші обставини схожі на обставини 12 пророків?

² У Біблії пророками названо багатьох людей. Чимало біблійних книг носять їхні імена. Як і всі пророки, 12 чоловіків, про яких піде мова, подали приклад вірності і мужності. Хтось із них відчув радість від того, що звістка, яку вони несли, вплинула на серця та розуми людей і спонукала їх повернутись до Бога. Інші пророки пережили гірке розчарування, адже бачили, що їхні непокірні сучасники порушували норми Єгови і йшли проти його волі. А декотрі були засмучені тим, що їхні самовдоволені земляки служили Єгові лише формально і потурали власним бажанням.

³ Як і ми, 12 пророків жили в часи політичної нестабільності, соціальних потрясінь і занепаду релігії. Вони були людьми «з такими ж почуттями, як у нас», тож, мабуть, мали свої страхи і труднощі (Якова 5:17). Однак пророки залишили чудовий приклад. Їхні звістки заслуговують на нашу увагу, оскільки становлять частину «пророчих писань» і приносять нам пожиток, «адже за нашого життя прийшов кінець різних систем» (Римлян 15:4; 16:26; 1 Коринфян 10:11).

ДВАНАДЦЯТЬ ПРОРОКІВ І ЇХНІ ЧАСИ

4. Що можна сказати про послідовність, у якій служили 12 пророків, і кого з них Єгова першими послав до свого народу, щоб застерігати і спонукувати до дій?

⁴ Можливо, ти думаєш, що порядок, у якому книги від Осії до Малахії розташовані в Біблії, вказує на послідовність, в якій ці пророки служили. Насправді ж це не так. Скажімо, пророки Йона, Йоіл, Амос, Осія та Михей жили в IX та VIII століттях до н. е.a У ті часи багато правителів південного царства Юди і північного царства Ізраїлю були невірними. Народ наслідував їхній поганий приклад, чим викликав Божий гнів. Саме в той період Ассирія, а потім і Вавилон боролися за панування у світі. Ізраїльтяни не сподівалися, що Єгова виконає над ними свій вирок, послуговуючись цими двома світовими державами. Але, як тобі відомо, через вірних пророків Бог постійно застерігав мешканців Ізраїлю та Юди про небезпеку.

5. Які пророки виголошували Божий вирок напередодні розорення Юди і знищення Єрусалима?

⁵ Коли наближався час виконання Божого вироку над Юдою та її столицею, Єрусалимом, Єгова послав до свого народу інших ревних пророків. Хто був серед них? Софонія, Наум, Авакум та Овдій. Усі вони служили в VII столітті до н. е. Найсумнішими подіями того періоду було знищення Єрусалима вавилонянами в 607 році до н. е. і поневолення юдеїв. І знову все сталося саме так, як Бог передрік через своїх вірних пророків. Вони заклика́ли людей не чинити зла, наприклад не пиячити і не вдаватись до насильства. Проте загалом народ знехтував їхніми словами (Авакума 1:2, 5—7; 2:15—17; Софонії 1:12, 13).

6. Як Єгова спонукав до дій останок юдеїв, який повернувся з вигнання?

⁶ Після повернення з полону Божий народ потребував умілого керівництва і потіхи. Хтось мав нагадувати юдеям, що не можна занедбувати правдиве поклоніння Богу. Це доручення виконувала ще одна група пророків: Огій, Захарій, Малахія. Вони служили в VI і V століттях до н. е. Тобі буде дуже корисно більше довідатись про 12 мужніх захисників верховної влади Єгови і про те, за яких обставин вони проголошували Божі звістки. З їхнього прикладу ти зможеш навчитись, як успішно служити Богу в наші скрутні часи. А тепер ми познайомимося ближче з цими пророками в тій послідовності, у якій вони служили.

ВОНИ НАМАГАЛИСЯ ВРЯТУВАТИ ВПЕРТІ НАРОДИ

7, 8. Як приклад Йони допомагає нам переборювати сумніви?

⁷ Чи тебе колись охоплювали сумніви? Чи ти відчував, що твоя віра слабне? Якщо так, то приклад Йони буде для тебе особливо повчальним. Йона жив у IX столітті до н. е. Ти, мабуть, знаєш, що Бог доручив йому піти в Ніневію, столицю Ассирії, яка в той період ставала дедалі могутнішою. Йона мав викрити злі вчинки ніневітян. Але він не пішов до Ніневії. Замість того щоб вирушити до цього міста, яке лежало приблизно за 900 кілометрів на північний схід від Єрусалима, пророк сів на корабель і поплив у протилежному напрямку — до порту, що розташовувався, напевно, в Іспанії, приблизно за 3500 кілометрів від Ніневії. Як ти думаєш, чому Йона так зробив? Може, він боявся ніневітян? Чи йому в цей момент забракло віри? А може, він побоювався, що ніневітяни розкаються, а потім нападуть на Ізраїль? У Біблії нічого про це не сказано. Але приклад Йони показує, що нам слід остерігатися неправильного мислення.

⁸ Тобі відомо, як Йона відгукнувся на виправлення Єгови. Перебуваючи в череві «великої риби», він визнав: «Спасіння — у Господа» (Йони 2:1—3, 10). Після того як Бог чудом врятував Йону від смерті, пророк виконав доручення. Однак він гірко розчарувався, коли побачив, що Єгова не знищив ніневітян, які прислу́хались до Божої звістки і розкаялись. Пророк був надто зосереджений на собі, але Єгова знову з любов’ю виправив його. Хоча дехто помічає лише помилки Йони, Бог вважав його слухняним і вірним служителем (Луки 11:29).

9. Чим пророча звістка Йоіла корисна для тебе?

⁹ Чи тобі колись завдавали прикрості звинувачення у тому, що ти залякуєш людей біблійною звісткою? Приблизно так сучасники сприймали звістку пророка Йоіла, чиє ім’я означає «Єгова є Богом». Очевидно, він записав свої пророцтва в Юді приблизно 820 року до н. е., за днів царя Уззійї. Напевно, якийсь період Йоіл та Йона служили одночасно. Йоіл передрік кілька нашесть ненажерливої сарани, яка мала спустошити край. Страшний день Єгови наближався. Але Йоіл не тільки передвіщав лихо, але й розповідав, що вірні Богові люди спасуться (Йоіла 3:5). Ті, хто розкається, радітимуть, адже Єгова простить і благословить їх. Хіба нас не зміцняє усвідомлення того, що ми проповідуємо подібну звістку? Йоіл передрік, що Бог зіллє свою діючу силу, свій святий дух, «на кожне тіло». Чи ти розумієш, що виконання цього пророцтва стосується і тебе? Крім того, Йоіл сказав, що спастись можна лише за однієї умови: «Кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться» (Йоіла 3:1, 5).

10. Що Єгова доручив Амосу, простому сезонному робітнику?

¹⁰ Якщо тобі іноді здається, що нести людям важливу звістку від Бога, коли більшість байдужа до неї,— надто важкий обов’язок, то ти, мабуть, добре зрозумієш почуття Амоса. Він не був сином пророка і ніколи не пророкував. Амос пас овець і наймався на сезонні роботи. Він почав служити пророком під час правління юдейського царя Уззійї, наприкінці IX століття до н. е. Незважаючи на своє просте походження, Амос (чиє ім’я означає «той, що є тягарем; той, що несе тягар») ніс важкі звістки Юді, Ізраїлю та сусіднім народам. Чи ж не підбадьорює тебе те, що Єгова може доручити звичайній людині таку важливу справу?

11. На які жертви був готовий піти Осія, щоб виконувати Божу волю?

¹¹ Було б добре запитати себе: «На які жертви я готовий піти заради виконання волі Єгови?» Згадай Осію, який жив приблизно тоді ж, коли Ісая та Михей, і служив пророком близько 60 років. Єгова наказав Осії одружитися з Ґомер, «жінкою блудливою» (Осії 1:2). Вона народила трьох дітей, з яких, напевно, тільки одна дитина була від Осії. Чому ж Єгова хотів, щоб його служитель зносив приниження через подружню зраду? Це мало послужити уроком вірності й прощення. Північне царство зрадило Бога, наче блудлива жінка. І все ж Єгова виявляв любов до свого народу та намагався допомогти йому розкаятись. Роздуми над цим обов’язково потішать тебе.

12. Чому корисно розглянути приклад Михея і результати, які принесло його служіння?

¹² Ти, мабуть, погодишся, що в теперішні скрутні часи нелегко бути сміливим і цілком покладатися на Єгову. Якщо ж ці риси притаманні тобі, то ти подібний до Михея, сучасника Осії та Ісаї. Він проголошував вироки Юді та Ізраїлю у VIII столітті до н. е., за днів юдейських царів Йотама, Ахаза та Єзекії. Північне царство Ізраїлю погрузло в розбещеності та ідолопоклонстві і було покаране 740 року до н. е., коли ассирійці завоювали його столицю, Самарію. Мешканці ж Юди то слухались Єгови, то відвертались від нього. Хоча навколо розгорталися зловісні події, Михея потішало те, що Божа звістка, яку він проповідував, на якийсь час стримала Юду від духовного занепаду, а отже, відстрочила її загибель. Як же радісно бачити, що сьогодні теж дехто відгукується на звістку спасіння, яку ми проголошуємо!

НАПЕРЕДОДНІ БУРІ

13, 14. а) Як приклад Софонії може допомогти тобі в служінні Богові? б) Яким релігійним реформам посприяла діяльність Софонії?

¹³ У той час як Єгипетська та Ассирійська світові держави занепадали, Вавилон набирав сили. Ця потужна імперія невдовзі мала принести мешканцям Юди велике лихо. Пророки застерігали і наставляли поклонників Бога. Нам, як християнам, буде корисно згадати кількох із цих пророків, адже ми також попереджаємо людей про день Єгови.

¹⁴ Якщо тобі довелося покинути сімейні традиції заради виконання волі Єгови, то ти зрозумієш, що пережив Софонія. Очевидно, він був праправнуком царя Єзекії і родичем царя Йосії, тобто належав до царської родини. І все ж Софонія покірно ніс звістку осуду розбещеним провідникам Юди. Його ім’я означає «Єгова сховав». Він підкреслював, що тільки завдяки Божому милосердю люди можуть бути «сховані... в день Господнього гніву» (Софонії 2:3). Сміливе проповідування Софонії дало добрі результати. Юний цар Йосія здійснив релігійні реформи: знищив ідолів, відбудував храм і відновив правдиве поклоніння (2 Царів, розділи 22, 23). Софонія, а також Наум і Єремія, які служили одночасно з ним, мабуть, підтримували царя або давали йому поради. На жаль, більшість юдеїв розкаялися лише на словах. Після того як Йосія помер на війні, вони повернулись до ідолопоклонства. І не минуло багато часу, як їх забрали у вавилонську неволю.

15. а) Чому Ніневія заслуговувала покарання, яке провіщав Наум? б) Чого можна навчитися з того, що сталося з Ніневією?

¹⁵ Можливо, ти вважаєш себе непримітною людиною, яка не заслуговує особливої уваги. Християни мають велику честь бути «Божими співпрацівниками», проте більшість із них не є відомими людьми (1 Коринфян 3:9). Щось подібне можна сказати і про Наума. Про нього ми знаємо лише те, що він походив з містечка Елкош, яке, очевидно, лежало на території Юди. Однак він проголошував дуже важливу звістку — Божий вирок Ніневії, столиці Ассирійської держави. Свого часу ніневітяни послухалися пересторог Йони, але згодом взялися за старе. Настінні рельєфи стародавньої Ніневії підтверджують слова Наума: це місто справді було «кровожерне» (Наума 3:1). На цих зображеннях видно, як жорстоко ніневітяни поводилися з полоненими. Передречення про цілковите знищення Ніневії Наум записав яскравою, образною мовою. Його пророцтво збулося, так само збудеться і все те, що ми звіщаємо сьогодні.

16, 17. Як нам може допомогти приклад Авакума, якщо наші сподівання стосовно дня Єгови ще не здійснилися?

¹⁶ Упродовж століть люди, які читали Біблію, мали щодо дня Єгови певні сподівання, котрі не виправдалися. Декого з них розчаровувало те, що день Божого суду нібито затримувався. А що про цей день думаєш ти? Тобі, мабуть, буде зрозуміла тривога, яку висловив пророк Авакум: «Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш?.. Передо мною грабіж та насильство» (Авакума 1:2, 3).

¹⁷ Авакум пророкував у неспокійний час в історії Юди: після того як закінчилось правління праведного царя Йосії і перед знищенням Єрусалима в 607 році до н. е. У краї панувала несправедливість і насилля. Авакум попереджав, що союз із Єгиптом не врятує Юду від кровожерних вавилонян. У його книзі, написаній динамічною, жвавою мовою, можемо прочитати звістки від Бога та знайти підбадьорливу думку про те, що «праведний житиме вірою своєю» (Авакума 2:4). Ці слова мають для нас велику вагу, адже апостол Павло процитував їх у трьох книгах Грецьких Писань (Римлян 1:17; Галатів 3:11; Євреїв 10:38). Також через Авакума Єгова запевнив: «На умовлений час це видіння... [воно] не спізниться» (Авакума 2:3).

18. Чому Єгова наказав Овдію проголосити вирок едомлянам?

¹⁸ Пророк Овдій написав найкоротшу книгу Єврейських Писань, яка складається всього з 21 вірша. Про нього нам відомо лише те, що він оголошував вирок мешканцям Едому. Едомляни (або ідумеяни) походили від Яковового брата, тому були «братами» ізраїльтян (Повторення Закону 23:8). Але едомляни обійшлися з Божим народом зовсім не по-братньому. У 607 році до н. е.,— приблизно тоді ж, коли Овдій писав свою книгу,— едомляни перешкоджали юдеям утекти від ворогів: вони перекрили дороги і видавали втікачів вавилонянам. Єгова передрік, що Едом буде повністю знищений, і це пророцтво справдилося. Як і про Наума, про Овдія майже немає відомостей. Проте нас дуже підбадьорює те, що зовсім непримітні, здавалося б, люди можуть служити Божими посланцями (1 Коринфян 1:26—29).

ВОНИ ЗАОХОЧУВАЛИ, ПОТІШАЛИ І ПОПЕРЕДЖАЛИ

19. Як Огій заохочував Божий народ до дій?

¹⁹ Огій — перший з трьох пророків, які служили після того, як у 537 році до н. е. вірний останок юдеїв повернувся з вавилонської неволі. Очевидно, Огій був серед перших, хто прийшов у Юду. Разом із намісником Зоровавелем, первосвящеником Ісусом, а також пророком Захарією Огій заохочував юдеїв протистояти опору ворогів та подолати байдужість, яка розвинулась у них через матеріалістичні прагнення. Юдеям необхідно було зробити те, заради чого вони повернулися: відбудувати храм Єгови. У чотирьох прямих і відвертих звістках, які Огій проголосив 520 року до н. е., пророк звеличував ім’я Єгови та його верховну владу. У своїй книзі він 14 разів вжив вислів «Господь Саваот» (в оригіналі «Єгова військ»). Переконливі слова Огія спонукали народ знову взятися за відбудову храму. Чи не зміцняє тебе усвідомлення того, що Єгова, як Всевладний Правитель, має безмежну силу і що в його розпорядженні численні війська духовних створінь? (Ісаї 1:24; Єремії 32:17, 18).

20. Який умонастрій здебільшого мали люди, яким проповідував Захарій?

²⁰ Ти напевно засмучуєшся, коли бачиш, що якийсь брат чи сестра втрачає за́пал у служінні Богові. Тоді тобі дуже близькі переживання Захарія. Цей пророк, як і його сучасник, Огій, отримав нелегке доручення: він мав заохочувати одновірців наполегливо працювати, доки вони не відбудують храм. Не шкодуючи сил, Захарій зміцняв юдеїв, щоб вони завершили цю грандіозну справу. У той час як люди довкола нього потурали своїм бажанням, пророк заохочував їх розвивати міцну віру та виявляти її на ділі, і його зусилля не були марними. Крім того, Захарій записав чимало пророцтв про Христа. Запевнення в тому, що Єгова військ не забуває тих, хто прагне його схвалення, може підбадьорити і нас (Захарія 1:3).

В ОЧІКУВАННІ МЕСІЇ

21. а) Чому звістка Малахії була дуже потрібною? б) Яким запевненням книга Малахії завершує Єврейські Писання?

²¹ Останній з 12 пророків, Малахія, жив відповідно до свого імені, яке означає «мій посланець». Ми мало знаємо про цього пророка, що жив у середині V століття до н. е. Але з його пророцтва ми дізнаємось, що він був безстрашним проповідником, який докоряв Божому народові за його гріхи і лицемірство. Ситуація в краї, описана Малахією, дуже схожа на ту, яку змалював у своїй книзі Неемія — очевидно, його сучасник. Чому звістка Малахії була такою необхідною? Завзяття, яке кілька десятиліть тому запалили в людях пророки Захарій і Огій, уже згасло. Народ цілком занедбав свою духовність. Малахія сміливо засуджував пихатих та лицемірних священиків і докоряв юдеям за те, що вони поклонялися Богові і приносили йому жертви не від щирого серця. Відповідно до інших біблійних пророцтв про чудове майбутнє, Малахія передрік прихід попередника Месії, Івана Хрестителя, а також самого Христа. Книга Малахії завершує Єврейські Писання на оптимістичній ноті: вона містить обіцянку про те, що «зійде Сонце Правди» для всіх, хто боїться Божого імені (Малахії 4:2, 5, 6).

22. Що ти можеш сказати про умонастрій 12 пророків і їхні звістки?

²² Ми побачили, що чоловіки, які уклали останні 12 книг Єврейських Писань, пророкували з глибокою вірою і переконаністю (Євреїв 11:32; 12:1). Особистий приклад і звістки цих пророків можуть багато чого навчити нас — тих, хто з нетерпінням чекає на «день Єгови» (2 Петра 3:10). Розгляньмо, як їхні пророцтва пов’язані з нашими сподіваннями на вічне майбутнє.

1, 2. а) Яка головна тема 12 пророчих книг? б) Що про день Єгови говорив дехто з 12 пророків?

«ВЕЛИКИЙ день Єгови близько. Він близько й дуже поспішає» (Софонії 1:14, НС). Божі пророки знову і знову попереджали людей про наближення дня Єгови. Водночас вони намагалися привернути їхню увагу до того, як це має впливати на повсякденне життя і норми моралі. Пророки завжди наголошували, що діяти слід без зволікань. Як би ти відгукнувся на ці звістки, коли б почув їх?

² Читаючи книги 12 пророків, ти помітиш, що всі вони прямо або непрямо говорили про день Єговиa. Тому, перш ніж розглянути, у чому полягає цінність переданої ними звістки, обговорімо провідну тему їхніх книг — день Єгови. Цей та схожі вислови вживали шестеро з дванадцяти пророків. Наприклад, Йоіл яскраво описав прихід «Господнього дня, великого та страшного» (Йоіла 1:15; 2:1, 2; 3:3—5). Амос говорив, що ізраїльтяни повинні приготуватися зустріти свого Бога, бо день Єгови буде днем темряви (Амоса 4:12; 5:18). Згодом Софонія проголосив слова, процитовані в першому абзаці. А ближче до знищення Єрусалима Овдій попереджав: «Близький день Господній над усіма народами» (Овдія 15).

3. Чому можна сказати, що пророки, які служили після повернення юдеїв з полону, теж говорили про день Єгови?

³ Подібні висловлювання використовували також два пророки, які передавали Божі звістки після того, як юдеї повернулися з полону. Захарій говорив про день, коли всі народи, що нападають на Єрусалим, будуть знищені. Він яскраво описав, що́ трапиться в «день, котрий знатимуть як день Єгови» (Захарія 12:9; 14:7, НС; 14:12—15). А Малахія застерігав Божий народ: «День Господній настане, великий і страшний» (Малахії 4:1—5).

4. Як день Єгови описав дехто з 12 пророків?

⁴ Хоча інші з 12 пророків не вживали вислів «день Господній», або «день Єгови», вони так чи інакше говорили про нього. Скажімо, Осія писав, що Єгова притягне до відповідальності мешканців Ізраїлю, а згодом і Юди (Осії 8:13, 14; 9:9; 12:3). У звістках цих пророків часто йшлося про те, що́ Єгова робив у ті часи. Наприклад, Йона проголошував Божий вирок Ніневії, а Михей описав, що́ станеться, коли Бог виступить проти бунтівних народів (Йони 3:4; Михея 1:2—5). Наум обіцяв, що Єгова помститься своїм ворогам (Наума 1:2, 3). Авакум прагнув справедливості й описав «день утиску» (Авакума 1:1—4, 7; 3:16). Деякі з пророцтв у цих книгах прямо вказували на події, котрі мали стосуватися правдивих християн. Скажімо, Огій — пророк, який служив після повернення юдеїв з полону,— передрік, що Бог «затрясе» народами (Огія 2:6, 7). Апостол Павло процитував слова з Огія 2:6 і закли́кав християн підготуватися до того дня, коли Бог усуне символічні неправедні небеса (Євреїв 12:25—29; Об’явлення 21:1).

ЩО ТАКЕ ДЕНЬ ЄГОВИ?

5, 6. Яким, за словами пророків, буде день Єгови?

⁵ Усім нам варто задуматись, яким буде день Єгови. Мабуть, тобі хотілося б знати, чи він стосується твого теперішнього життя і майбутнього. Як показують пророцтва, день Єгови — це час, коли Єгова виступить проти ворогів і виконає над ними свій вирок. Цей день буде днем битви. Імовірно, у цей страшний день відбуватимуться надзвичайні явища на небі. «Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск» (Йоіла 2:2, 11, 3:3, 4; 4:15; Амоса 5:18; 8:9). А що буде з землею, на якій ми живемо? Ось що написав Михей: «Топляться гори під [Єговою], і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя» (Михея 1:4). Можливо, це символічний опис, але, судячи з нього, втручання Бога матиме катастрофічні наслідки для землі та її мешканців. Однак не для всіх. Ті ж пророки говорили, що люди, які «шукають добра», отримають чимало благословень, а отже, залишаться жити (Амоса 5:14; Йоіла 4:17, 18; Михея 4:3, 4).

⁶ Інші з 12 пророків доповнили розповідь про день Єгови. Авакум яскраво змалював, як Єгова розтрощить «гори довічні» і «вікові... узгір’я». Вони символізують людські організації, що здаються непохитними твердинями (Авакума 3:6—12). Справді, день Єгови — це «день гніву... день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли» (Софонії 1:14—17).

7. Яке лихо чекає Божих ворогів і як це пророцтво може сповнитися?

⁷ Тільки уяви, яке лихо чекає кожного, хто повстає проти Бога! «Згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в своїх ямках, і язик його погниє в своїх устах» (Захарія 14:12). Сповниться це видіння в прямому значенні чи ні, точно невідомо, але зрозуміло, що воно передвіщає біду для багатьох людей. Хоч би як там було, язики Божих ворогів зігниють у тому розумінні, що вмовкне їхня зухвала мова. Їхні очі «погниють», іншими словами, вони не зможуть побачити здійснення своїх задумів про спільний напад на Божий народ.

ЧОМУ СПОВНЕНИЙ ЛЮБОВІ БОГ БУДЕ РІШУЧЕ ДІЯТИ

8, 9. а) Що допомагає зрозуміти, чому Єгова виступить проти неправедних людей? б) Як твоя вірність у щоденних справах пов’язана з майбутніми ділами Єгови?

⁸ Мабуть, тобі доводилось чути подібні запитання: «Як Бог любові може навести на своїх ворогів таке лихо? Навіщо Богові спустошувати землю? Хіба ж Ісус не заохочував нас любити своїх ворогів, щоб стати синами небесного Батька?» (Матвія 5:44, 45). Аби відповісти на ці запитання, слід згадати, з чого почалися всі біди. Бог створив перших людей на свій образ, вони були досконалими. Однак вони стали на бік Сатани Диявола в спірному питанні про те, хто має найвище право бути правителем над людьми. Внаслідок цього вони передали всьому людству, в тому числі й нам, гріх і смерть (Буття 1:26; 3:1—19). Упродовж століть Сатана намагався довести, що будь-кого можна схилити до непослуху Єгові. Але тобі відомо, що йому не вдалося цього зробити. Ісус Христос і чимало інших служителів Єгови зберегли вірність Богові та довели, що поклоняються йому з любові (Євреїв 12:1—3). Ти, без сумніву, знаєш багатьох, хто вірно служить Богові.

⁹ Більше того, спірне питання,— вирішення якого закінчиться тим, що Бог знищить зло,— торкається і тебе. Скажімо, читаючи книги 12 пророків, ти побачиш, що деякі з них засуджували своїх сучасників, які жили в розкошах і занедбували поклоніння Єгові. Ці пророки заохочували Божий народ: «Зверніть ваше серце до ваших доріг!» — і спонукували людей змінити свій спосіб життя (Огія 1:2—5; 2:15, 18; Амоса 3:14, 15; 5:4—6). Божі пророки пояснювали їм, як слід жити. Ті, що відгукувалися на ці перестороги, показували, що Єгова є їхнім Володарем, а Сатана — брехун. Єгова виявить відданість таким людям, коли буде знищувати своїх ворогів (2 Самуїла 22:26).

10. Як побачене Михеєм вказує на ще одну причину, з якої Єгова почне рішуче діяти?

¹⁰ Бог діятиме ще з однієї причини. Перенесімося подумки у VIII століття до н. е., коли Михей пророкував у Юді. Говорячи про себе як про цілий народ, він порівняв його з виноградником чи садом, у якому після збирання врожаю зовсім не залишилося плодів. За допомогою такого порівняння пророк описав ситуацію, яка склалася в Юді: серед народу майже не залишилося праведних людей. Ізраїльтяни чатували одні на одних, щоб проливати кров. Їхні правителі й судді жадібно прагнули наживи (Михея 7:1—4). Уяви, що ти живеш у той час. Мабуть, ти співчував би невинним жертвам. Єгова співчуває пригніченим набагато більше! Сьогодні Бог теж уважно за всіма спостерігає. І що ж він бачить? Злі люди жорстоко визискують інших і поводяться брутально. У порівнянні із загальною кількістю населення землі вірних Божих служителів відносно небагато. Проте нам не варто опускати рук. З любові до тих, хто незаслужено страждає, Бог здійснить правосуддя (Єзекіїля 9:4—7).

11. а) Що день Єгови принесе тим, хто боїться Бога? б) Як попередження Йони вплинуло на ніневітян?

¹¹ Можна не сумніватися, що день Єгови принесе загибель його ворогам і порятунок тим, хто боїться його і служить йомуb. Михей передрік, що народи будуть линути на гору Єгови і завдяки цьому на землі запанує мир та єдність (Михея 4:1—4). Чи звістка про день Єгови, яку несли пророки в давнину, якось позначилася на житті їхніх сучасників? Згадай, що коли Йона проголосив присуд Ніневії, то злі, жорстокі мешканці цього міста «ввірували в Бога» і «звернули зі своєї злої дороги». Тому в той час Єгова не навів на них лиха (Йони 3:5, 10). Як бачимо, звістка про прийдешній день Божого суду відіграла велику роль у житті ніневітян.

ЯК ЦЕЙ ДЕНЬ СТОСУЄТЬСЯ ТЕБЕ?

12, 13. а) Кого стосувалися звістки 12 пророків? б) Що вказує на те, що слова цих пророків мали сповнитись у далекому майбутньому?

¹² Хтось може сказати: «Всі ті пророки жили сотні років тому. Хіба їхні передречення про день Єгови стосуються мене?» Це правда, що вони жили задовго навіть до народження Ісуса, але нам варто розглянути, чому їхні слова актуальні в XXI столітті. Що корисного ми можемо почерпнути з їхніх розповідей про великий день Єгови? Ми зрозуміємо це, згадавши, що про день Єгови вони попереджали Ізраїль, Юду, довколишні народи та деякі світові держави того часуc. І ці пророцтва збулися: ассирійці захопили Самарію, 607 року до н. е. була знищена Юда, а ворожі сусідні народи згодом зникли. Урешті-решт Ассирія і Вавилон впали, як і передрікалося у пророцтвах.

¹³ А тепер перенесімось подумки у день П’ятидесятниці 33 року н. е. Відтоді як уперше збулось чимало згаданих пророцтв, пройшло вже багато часу. Того дня апостол Петро пов’язав вилиття Божого святого духу з пророцтвом Йоіла. Після цього Петро процитував з книги Йоіла: «Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров. Усе це станеться ще до приходу великого та славетного дня Єгови» (Дії 2:20). Отже, слід було очікувати, що пророцтва про день Єгови ще будуть сповнятися. Щодо передречення Йоіла, то вдруге воно виконалось 70 року н. е., коли римська армія знищила Єрусалим. Тоді справді був час темряви і крові.

14, 15. а) Чому можна сказати, що пророцтва про день Єгови стосуються нас? б) Коли слід чекати дня Єгови?

¹⁴ Однак пророцтва Йоіла та інших Божих речників про день Єгови ще мають остаточно здійснитись, і вони стосуються нас — тих, хто живе у XXI столітті. Чому можна так сказати? Петро закликав християн «твердо пам’ятати» про день Єгови і додав: «Ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Петра 3:12, 13). Після знищення Єрусалима 70 року н. е. не було встановлено ані нових небес (нового теократичного уряду), ані нової землі (суспільства праведних людей під керівництвом цього уряду). Отже, пророцтва про день Єгови виконаються ще раз. А це означає, що вони стосуються нас, тих, хто живе у «скрутні часи» (2 Тимофія 3:1).

¹⁵ Опис дня Єгови, який міститься в книгах 12 пророків, нагадує нам слова Ісуса Христа: «Тоді настане велике лихо, якого не було від початку світу аж дотепер і вже ніколи не буде». Він сказав, що «відразу ж» після великого лиха «сонце потемніє, місяць не дасть свого світла, зірки впадуть з неба, а сили небесні затрясуться» (Матвія 24:21, 29). Ці слова допомагають зрозуміти, коли слід чекати дня Єгови. Він уже близько. Як каже Біблія, під час великого лиха буде знищено «Вавилон Великий» — світову імперію фальшивої релігії. Потім у день Єгови будуть стерті з лиця землі Божі вороги. Це стане апогеєм великого лиха (Об’явлення 17:5, 12—18; 19:11—21).

16. Опиши у загальних рисах, як виконаються пророцтва про день Єгови.

¹⁶ Свідки Єгови зрозуміли, що пророцтва про день Єгови мають кілька сповнень. Відступницький Єрусалим, невірна Самарія, ворожі едомляни, жорстокі ассирійці та вавилоняни часто були прообразами фальшивої релігії в різних її виявах. Вона буде знищена на першому етапі великого лиха. Під час «Господнього дня, великого та страшного» загинуть і її коханці — політика та комерція (Йоіла 3:4).

БУДЬТЕ ГОТОВІ

17, 18. а) Чому Амос проголосив горе тим, що «жадають Господнього дня»? б) Що станеться з тими, хто не готовий до дня Єгови?

¹⁷ Деякі християни, можливо, вважають, що їх не торкнеться виконання цих пророцтв, оскільки Божі вироки стосуються передусім фальшивої релігії. Однак кожному слід поміркувати над словами, з якими Амос звернувся до ізраїльтян: «Горе тим, що жадають Господнього дня». Сучасники Амоса думали, що день Єгови принесе їм тільки благословення, і вірили, що саме тоді Бог виступить на захист свого народу. Вони навіть жадали дня Єгови. Але, як продовжував Амос, для самовдоволених людей цей день стане «не світлом, а темрявою». І справді, ізраїльтянам довелось відчути на собі гнів Єгови (Амоса 5:18).

¹⁸ Амос описав, що станеться з тими, хто жадає дня Єгови. Уяви собі чоловіка, який втікає від лева, але наштовхується на ведмедя. Чоловік втікає від нього і ховається в будинку. Ледь переводячи подих, він зачиняє за собою двері і спирається на стіну. І тут його жалить змія! Образно кажучи, подібне чекає і тих, хто не готовий до дня Єгови (Амоса 5:19).

19. Як підготуватися до дня Єгови?

¹⁹ Чи ти помітив, чим цей уривок повчальний для тебе? Не забувай, що Амос звертався до людей, які належали до присвяченого Богові народу. Але їм треба було де в чому змінити свої погляди і поведінку. Тож поміркуй: «Чи я готовий до цього вирішального дня і чи не слід мені щось змінити у своєму житті? Що свідчить про мою готовність?» Звичайно, підготовка полягає не в тому, щоб на випадок катастрофи накопичити гроші, збудувати укриття, запастися продуктами чи навчитись очищувати воду. «Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє»,— говорить Софонія. Отже, готовність виражається не в накопиченні якихось речей (Софонії 1:18; Приповістей 11:4; Єзекіїля 7:19). Нам слід духовно пильнувати і повсякчас пам’ятати, що часу залишилось мало. Необхідно мати правильний умонастрій і належно поводитись. Михей сказав: «А я виглядаю на Господа, надіюсь [«терпеливо чекатиму», НС] на Бога спасіння мого,— Бог мій почує мене!» (Михея 7:7).

20. Що не має впливати на нашу готовність терпеливо чекати приходу дня Єгови?

²⁰ Ти показуєш, що готовий до дня Єгови, якщо терпеливо чекаєш, так би мовити, виглядаєш його. Ти не переймаєшся тим, що не знаєш точної дати, і не тривожишся через те, що на цей день доводиться чекати довше, ніж ти думав. Усі пророцтва стосовно цього дня виконаються у визначений Єговою час — не пізніше. Єгова сказав Авакуму: «Цьому видінню ще належить сповнитися у визначений час. Воно поспішає сповнитися і не обмане. Навіть якщо сповнення затримається [з людського погляду], чекай його, воно обов’язково настане, не спізниться [з погляду Єгови]» (Авакума 2:3, НС).

21. Яку користь тобі принесе вивчення цієї публікації?

²¹ Із цієї публікації ти дізнаєшся, що означає терпеливо чекати на Бога спасіння. Але це ще не все. Книжка присвячена розгляду можливо не дуже знайомої тобі частини Біблії — книгам так званих малих пророків. Ти знайдеш чимало цікавих думок, над якими варто поміркувати. Наприклад, у 2-й частині ми розглянемо, що означає «шукати Єгову», щоб жити (Амоса 5:4, 6, НС). Завдяки книгам 12 пророків ти ближче познайомишся з Єговою і зрозумієш, наскільки важливо служити йому та розширяти своє служіння. Ці пророчі книги допоможуть тобі глибше зрозуміти особистість Єгови. Читаючи 3-ю частину, ти ясніше побачиш, якого ставлення до членів сім’ї та інших людей Єгова сподівається від тебе. Це також допоможе тобі підготуватись до його великого дня. А в 4-й частині ти розглянеш поради пророків щодо того, яким має бути твій умонастрій напередодні дня Єгови. Ці поради стосуються і твого християнського служіння. Без сумніву, ти будеш зворушений пророчим описом майбутнього, яке, можливо, чекає тебе.

22. Як ти відгукнешся на поради, що містяться у книгах 12 пророків?

²² На початку цього розділу ми цитували слова Софонії, якими він закликав юдеїв до негайних дій (Софонії 1:14). Його звістка вплинула на життя юного царя Йосії. Він почав шукати Єгову, коли йому було лише 16 років. А в 20 років Йосія приступив до боротьби з ідолопоклонством, адже саме до цього Софонія закликав мешканців Єрусалима та всієї Юди (2 Хронік 34:1—8; Софонії 1:3—6). Чи попередження про день Єгови спонукують тебе, як і Йосію, зробити зміни у своєму повсякденному житті? Розгляньмо, як книги 12 пророків допоможуть кожному з нас.

1, 2. а) Чому дехто вважає, що ситуація у світі вийшла з-під контролю? б) Як 12 пророків описують Єгову?

БАГАТО людей відчуває, що втрачає контроль над своїм життям. До того ж, спостерігаючи за подіями у світі, вони роблять висновок, що людство стоїть на порозі катастрофи. Люди намагаються вирішити проблеми суспільства, але, здається, лише ускладнюють і так безнадійну ситуацію. Слід зауважити, що дехто з 12 пророків також стикався з труднощами, але вони проголошували звістку надії, яка неодмінно потішить нас і тих, кого ми хотіли б підбадьорити (Михея 3:1—3; Авакума 1:1—4).

² Пророчі книги, які ми обговорюємо, містять важливу думку: Єгова, Володар усесвіту, повністю контролює ситуацію у світі і бажає нам добра. Кожен з нас може сказати: «Він хоче добра мені». Дванадцять пророків описують прекрасні риси Єгови військ. У Біблії говориться, що коли Бог «доторкнеться землі, то розтане вона». І все ж він запевняє свій народ: «Хто вас доторкується, той доторкується до зірця [мого] ока» (Захарія 2:12; Амоса 4:13; 9:5). Хіба тебе не зворушують біблійні уривки, з яких видно, що Бог виявляє любов, милосердя та готовність прощати? (Осії 6:1—3; Йоіла 2:12—14). Звичайно, з цих пророчих книг ми не можемо довідатись про кожну грань особистості Бога. Для того щоб дізнатися, яким він є, потрібно прочитати усі 66 книг Біблії. Однак 12 пророків звертають увагу на деякі чудові риси Бога і його діла.

3. Як 12 пророків підтверджують, що Єгова — це Бог, котрий виконує свій намір?

³ Розглянувши 12 пророчих книг, ти ще більше переконаєшся, що Єгова точно передрікає майбутнє і завжди виконує те, що задумав. Ця частина Біблії підтверджує, що врешті-решт він встановить над землею своє правління і перемінить нашу планету на рай (Михея 4:1—4). Дехто з цих пророків писав про те, як Єгова підготував шлях для Месії й уможливив викуп, аби звільнити людей від гріха і смерті (Малахії 3:1; 4:5). Чому нам вкрай важливо знати це?

УСЯ ВЛАДА В РУКАХ ЄГОВИ — СПОВНЕНОГО ЛЮБОВІ ВОЛОДАРЯ ВСЕСВІТУ

4, 5. а) Яку основоположну істину про Бога підкреслюють 12 пророків? б) Як роздуми про всемогутність Єгови впливають на тебе?

⁴ Пригадай: у попередньому розділі йшлося про те, що право Бога на владу було піддано сумніву. Через бунт проти Єгови і через те, що його звинуватили у неправильних спонуках, деякі духовні створіння в небі пішли шляхом непослуху та посіяли хаос на землі. Гармонію у всесвіті і мир між людьми можна відновити тільки тоді, коли всі будуть поважати верховну владу Єгови та підкорятися йому. Ось чому Єгова має намір довести своє право на верховну владу. Подивімося, як 12 пророчих книг допомагають глибше зрозуміти це питання.

⁵ Як посланці Єгови, пророки підкреслювали, що він займає найвище становище у всесвіті. Наприклад, звеличуючи ім’я і верховну владу Всемогутнього Бога, Амос 21 раз назвав його Всевладним Господом (в інших перекладах цей титул передано як «Господь Бог», «Господь, Бог сил»). Це свідчить про те, що велич правдивого Бога безмежна і що немає нічого непідвладного йому. (Амоса 9:2—5; дивись інформацію в рамці «Єгова — Бог Всемогутній»). Єгова — Всевладний правитель, і з ним не може зрівнятися жоден рукотворний ідол (Михея 1:7; Авакума 2:18—20; Софонії 2:11). Єгова створив усе, тому лише він по праву може над усіма володарювати (Амоса 4:13; 5:8, 9; 9:6). Як це стосується тебе?

6. Чому можна сказати, що Бог, виконуючи свій намір, зважає на кожну людину?

⁶ Якщо ти колись постраждав від дискримінації, несправедливості чи упередженості, тебе потішить, що Всевладний правитель любить людей і дбає про кожного. У давнину Єгова мав особливі стосунки з одним народом, але він висловив своє бажання подбати про людей, хоч би до якого народу вони належали і якою мовою розмовляли. Єгова є «Владикою всієї землі» (Михея 4:13). Він пообіцяв, що його ім’я «звеличиться... між народами» (Малахії 1:11). Наш небесний Батько безсторонній і дає можливість пізнати себе кожному, тому люди «з усіх язиків тих народів» охоче відгукуються на запрошення поклонятись йому (Захарія 8:23).

7. Чому можна сказати, що Боже ім’я має для нас велике значення?

⁷ Те, яким є Бог і що він здійснить, тісно пов’язане з його іменем (Псалом 9:11). За днів Михея чимало людей, які носили ім’я Єгови, знеславлювали його своєю ганебною поведінкою. Під натхненням Бога пророк звернув увагу на «величність Ймення Господа Бога», а також сказав: «Хто мудрий, боїться той [Божого] Ймення» (Михея 5:3; 6:9). Чому Михей підкреслив цю думку? Твоя надія на вічне майбутнє пов’язана з глибоким значенням Божого імені — «Він спричиняє ставати». Прочитай Йоіла 2:26 і подумай, яка це честь — носити ім’я Єгови і розповідати іншим про єдиного Бога, який може стати тим, ким потрібно заради блага всіх створінь. Бог має необмежені можливості для виконання своїх намірів. Доказом цього є сповнення безлічі передречень, які записали 12 пророків.

8. Що ім’я Єгови значить для тебе?

⁸ Мільйони людей підбадьорює те, що Єгова може спричинити щось, або здійснити все, що захоче. Про це сказав Йоіл, чиї слова неодноразово цитуються у Християнських Писаннях: «Кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться» (Йоіла 3:5; Дії 2:21; Римлян 10:13). Звичайно, ми, подібно до Михея, впевнено говоримо: «Ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків!» (Михея 4:5). Коли ми зносимо гоніння чи переживаємо інші труднощі, то можемо не сумніватися, що знайдемо «пристановище в Іменні Господнім» (Софонії 3:9, 12; Наума 1:7).

9. Яку владу Єгова має над земними правителями?

⁹ Читаючи книги 12 пророків, ти ще більше переконаєшся у тому, що Єгова має владу над земними правителями та впливовими людьми. Він може спонукати їх діяти згідно з його волею (Приповістей 21:1). Це видно з прикладу перського царя Дарія Великого. Вороги правдивого поклоніння хотіли, щоб він зупинив відбудову храму Єгови в Єрусалимі. Але цар зробив навпаки! Приблизно 520 року до н. е. Дарій підтвердив наказ Кіра і посприяв юдеям у будівництві. Коли з’явилися перешкоди, Бог передав юдейському наміснику Зоровавелю такі слова: «Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною» (Захарія 4:6, 7). Жодні перешкоди не завадять Єгові знищити цей злий світ і перетворити землю на рай, у якому будуть жити його служителі (Ісаї 65:21—23).

10. Над чим ще панує Єгова і чому нам важливо це знати?

¹⁰ Зауваж, що Єгова також панує над силами природи, які він може використати для знищення ворогів (Наума 1:3—6). Захарій образною мовою описав, як Єгова захищатиме свій народ: «Господь з’явиться над ними, і стріла Його вийде, як блискавка, і Господь Бог засурмить у сурму, і піде південними бурями» (Захарія 9:14). Тож хіба в наш час Богові буде важко довести свою перевагу над безбожними народами? (Амоса 1:3—5; 2:1—3).

ЄГОВА ДОТРИМУЄТЬСЯ СВОЇХ ОБІЦЯНОК

11, 12. а) Чому Ніневію вважали непереможною? б) Що, згідно з пророчим словом Бога, сталося з Ніневією?

¹¹ Уяви, що ти живеш у IX столітті до н. е. на території, яку тепер називають Близьким Сходом. Мабуть, ти вже не раз чув про Ніневію. Це відоме ассирійське місто лежить на східному березі річки Тигр, приблизно за 900 кілометрів на північний схід від Єрусалима. Тобі, напевно, розповідали про те, яке воно величезне: його оточують мури завдовжки приблизно 100 кілометрів. На думку тих, хто побував у Ніневії, це місто не поступається своєю величністю навіть Вавилону. Воно уславилось царськими палацами, храмами, широкими вулицями, парками та надзвичайно багатою бібліотекою. Крім того, військових стратегів вражають його масивні неприступні зовнішні та внутрішні мури.

¹² «Непереможна!» Саме такою багато людей вважало Ніневію. Однак деякі пророки нечисленного юдейського народу твердили, що Єгова засудив «місто це кровожерне» до знищення. Свого часу Бог не покарав Ніневію, тому що її мешканці відгукнулися на звістку Йони. Проте згодом ніневітяни взялися за старе. Наум передрік: «Посіче тебе меч... Нема ліку для лиха твого» (Наума 3:1, 7, 15, 19; Йони 3:5—10). Приблизно тоді ж Бог передав через Софонію, що Ніневія стане безлюдною пустелею (Софонії 2:13). Чи можливо, щоб ця непереможна столиця впала, як передрік Єгова? Це сталося близько 632 року до н. е., коли вавилоняни, скіфи та мідяни взяли Ніневію в облогу. Несподіваний паводок розмив мури, і загарбники подолали її укріплення (Наума 2:7—9). Колись могутнє місто швидко перетворилось на руїну. Ніневія дотепер залишається незаселеноюa. Це «радісне місто» не змогло уникнути виконання Божого вироку! (Софонії 2:15).

13. Розкажи, які пророцтва з книг 12 пророків збулися.

¹³ Знищення Ніневії — лише один приклад пророцтва, яке збулося. Подивись на сучасну карту Близького Сходу. Чи можна знайти на ній такі держави, як Аммон, Ассирія, Вавилон, Едом чи Моав? Звичайно, що ні! Хоча це були могутні держави, 12 пророків передрекли їхню загибель (Амоса 2:1—3; Овдія 1, 8; Наума 3:18; Софонії 2:8—11; Захарія 2:11—13). Одна за одною ці країни зникли. Сталося саме так, як сказав Єгова. Виконалось і те, що пророки говорили про повернення останку юдеїв з вавилонського полону.

14. Чому ти можеш зробити виконання волі Єгови справою свого життя?

¹⁴ Чи такі приклади зміцнюють твою віру в те, що Єгова здатний передрікати майбутнє? Не сумнівайся: Єгова дотримається своїх обіцянок, адже він Бог, «який не може говорити неправду» (Тита 1:2). Крім того, через своє Слово він дає нам необхідні знання. Ти можеш зробити виконання волі Єгови справою свого життя, тому що його пророцтва обов’язково збудуться. Пророцтва у 12 книгах — це не лише передречення, які виконались у минулому. Чимало з них сповняються сьогодні або сповняться невдовзі. Отже, ці 12 книг можуть поглибити твою впевненість у тому, що пророцтва на наш час і на майбутнє неодмінно виконаються. Безперечно, вони заслуговують твоєї уваги.

ДБАЙЛИВИЙ БАТЬКО

15. Як приклад Михея може допомогти тобі, коли ти стикаєшся з труднощами?

¹⁵ Достовірні передречення Бога стосуються не тільки майбутнього держав чи світу в цілому. Пророцтва Єгови та їхнє сповнення торкається і твого життя. Чому так можна сказати? Часом ти стикаєшся з труднощами. За таких обставин ти потребуєш не тільки того, хто поставиться до тебе з розумінням, а й того, хто зможе тобі допомогти. Михей, який жив у VIII столітті до н. е., мабуть, почувався самотнім серед гордих мешканців Юди. Імовірно, йому здавалося, що крім нього більше немає вірних поклонників Єгови і він не може довіряти навіть своїм рідним. Його оточували кровожерні, підступні і продажні люди. Але Михею додавала сил обіцянка Бога дбати про своїх вірних служителів, хоч би що робили інші. Можливо, ти є одним з небагатьох служителів Єгови або взагалі служиш йому один, а більшість людей навколо тебе зневажає Бога. Тоді ця обіцянка дуже потішить тебе (Михея 7:2—9).

16. Чому ти можеш бути впевненим, що Бог бачить продажність та гноблення і обов’язково визволить праведних людей?

¹⁶ Як це часто трапляється сьогодні, в давнину багаті впливові мешканці Юди та Ізраїлю ставали жадібними і несправедливими. Вони стягували надмірні податки і відбирали землі, а потім незаконно поневолювали людей, роблячи їх рабами. До бідняків вони ставилися бездушно, навіть жорстоко (Амоса 2:6; 5:11, 12; Михея 2:1, 2; 3:9—12; Авакума 1:4). Через своїх посланців Бог чітко показав, що не терпітиме продажності та гноблення і покарає тих, хто вперто чинить зло (Авакума 2:3, 6—16). Він пообіцяв, що «розсуджувати буде народи міцні» і кожен, кого він схвалює, «буде... сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:3, 4). Яке ж полегшення це принесе! Бог передрік, а згодом виконав багато пророцтв. Тому ти можеш не сумніватися, що він виконає і цю обітницю.

17, 18. а) Чому Бог дає людям надію? б) Як нам слід ставитись до того, що Єгова виправляє нас?

¹⁷ Єгова виконує обіцянки не просто для того, щоб довести свою здатність передбачати майбутнє, і не для того, щоб здивувати людей. Бог керується любов’ю, яка ґрунтується на принципах, адже він є уособленням любові (1 Івана 4:8). Пригадай Осію, котрий жив у VIII столітті до н. е. Так само як його дружина Ґомер зраджувала йому, ізраїльтяни зраджували Єгові. Їхнє ідолопоклонство було наче перелюб; вони змішували правдиве поклоніння Єгові з поклонінням Ваалу. Також ізраїльтяни, образно кажучи, чинили блуд з Ассирією та Єгиптом. Що ж зробив Єгова? Він наказав Осії знайти свою блудливу дружину і повернути її додому. Спонуканий любов’ю, Єгова теж зробив усе, щоб повернути свій народ. «Я тягнув їх... шнурками любови... і Я їх годував» (Осії 2:7; 11:4). Якби ізраїльтяни щиро розкаялись, то Бог простив би їх і вони знову могли б мати з ним близькі взаємини (Осії 1:3, 4; 2:18, 25; 6:1—3; 14:5). Чи тебе не зворушує Божа любов? Запитай себе: «Якщо Єгова виявляв любов у минулому, хіба я не можу бути впевненим у його теплих почуттях і вірній, незмінній, безмежній любові?» (Осії 11:8).

¹⁸ Як видно з 12 пророчих книг, любов Бога часом виявляється в тому, що він виправляє своїх служителів. Єгова запевнив свій грішний народ, що не вигубить його (Амоса 9:8). Бог карав ізраїльтян, коли вони заслуговували на це. Але яке ж полегшення приносило розуміння того, що покарання не триватиме вічно! У Малахії 1:6 Єгова порівнюється з люблячим батьком. Безсумнівно, батько, котрий любить своїх дітей, виправляє їх (Наума 1:3; Євреїв 12:6). Однак любов спонукує нашого небесного Батька бути довготерпеливим, і, як сказано в Малахії 3:10, 16, він щедро благословить своїх служителів.

19. Над чим тобі варто поміркувати?

¹⁹ Малахія починає свою книгу з такого запевнення: «Я вас покохав,— говорить Господь» (Малахії 1:2). Роздумуючи над цими словами Єгови, зверненими до Ізраїлю, запитай себе: «Чи моя поведінка не перешкоджає Єгові любити мене? Які грані Божої любові я хотів би глибше пізнати? Що допоможе мені відчути її повнішою мірою?» Вчись помічати прояви Божої любові. Завдяки цьому зростатиме твоя впевненість у тому, що Єгова буде любити тебе вічно.

ПРОЩЕННЯ ВІДКРИВАЄ ШЛЯХ ДО СПАСІННЯ

20. Як Боже прощення відкриває шлях до спасіння?

²⁰ Читаючи книги 12 пророків, ти помітиш, що Єгова іноді передрікав лихо. Чому? Нерідко він хотів спонукати свій народ до каяття. Саме тому він допустив, щоб чужинці знищили Самарію в 740 році до н. е., а в 607 році до н. е. і Єрусалим. Передречення Єгови виконалось, але пізніше він дозволив свому розкаяному народу повернутись у рідний край. Отже, важливою думкою в цих книгах є те, що Бог великодушно прощає людей, які відвертаються від гріха і приходять до нього. Він також відновлює з ними близькі стосунки (Авакума 3:13; Софонії 2:2, 3). Михей промовив: «Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?» (Михея 7:18; Йоіла 2:13; Захарія 1:4). Сповнені пророцтва підтверджують цю істину.

21. а) Що 12 пророків розповіли про Месію? б) Які пророцтва про Месію найбільше вражають тебе?

²¹ Єгова передрік прихід Месії, який віддасть своє людське життя як «відповідний викуп» за грішне людство. Ця жертва назавжди мала стати законною підставою для цілковитого прощення наших провин (1 Тимофія 2:6). Амос пророкував про відновлення, яке здійснить Месія, син Давида (Амоса 9:11, 12; Дії 15:15—19). Михей навіть точно вказав місце народження Ісуса — того, хто мав принести життєдайні благословення для всіх, хто виявляє віру в його жертву (Михея 5:1). А Захарій говорив про «Пагінець», про Ісуса, який «сяде, і буде панувати на троні своєму» (Захарія 3:8; 6:12, 13; Луки 1:32, 33). Безперечно, твоя віра зміцниться, коли ти розглянеш інші пророцтва про Месію. (Дивись рамку «Визначні пророцтва про Месію»).

22. Як те, що 12 пророків розповіли про Єгову, поглиблює твою довіру до нього?

²² Звістки 12 пророків поглиблять твою впевненість в остаточній перемозі Бога. Єгова — наш Захисник, він встановить справжню справедливість. Його слово вічне. Він завжди пам’ятає про угоди, які уклав зі своїм народом. Бог дбає про своїх слуг і рятує їх від усіх гнобителів (Михея 7:8—10; Софонії 2:6, 7). Єгова ніколи не змінюється (Малахії 3:6). Як же потішає, що немає таких ситуацій чи перешкод, які завадили б Єгові виконати свій намір! Коли він каже, що його день суду прийде, то це неодмінно станеться. Тому пильнуй, очікуючи дня Єгови! «Стане Господь за царя над землею всією,— Господь буде один того дня, і одне Ймення Його» (Захарія 14:9). Єгова це передрік, і він це здійснить.

1. Які благословення має кожен, хто належить до Божого народу?

ЯКА ж честь знати Бога, котрий виконує пророцтва! Через Осію Єгова запевнив, що благословить кожного, хто служить йому: «Заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа». Пророк писав про мирні райські умови, в яких жив Божий народ після повернення з вавилонської неволі. Подібно й сьогодні народ Бога духовно процвітає і живе в безпеці; можна сказати, що він перебуває в духовному раю (Осії 2:20—22). Як присвячений Божий служитель і Свідок Єгови, ти носиш його ім’я і, безперечно, хочеш робити це завжди (Ісаї 43:10, 12; Дії 15:14).

2, 3. а) Чому в давнину Єгова зненавидів поклоніння свого народу? б) Чому нам слід розглянути звістки 12 пророків?

² Давній Ізраїль був народом, присвяченим Єгові, й отримав від нього настанови і закони, яких не мав жоден інший народ (Повторення Закону 4:33—35). Але наприкінці IX століття до н. е. ізраїльтяни настільки змінилися, що Бог доручив пророку Амосу сказати: «Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята... І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх» (Амоса 5:21, 22). Звичайно, сьогодні Бог не звертається з подібними словами до всесвітнього християнського збору. Але що б ти відчув, якби Єгова дав таку оцінку твоєму служінню? Яке застереження у словах Амоса ти бачиш для себе?

³ У давнину народ Бога вважав, що поклоняється йому правильно. Однак багато ізраїльтян приносили жертви на пагірках і служили язичницьким богам, наприклад ханаанському богу Ваалу та зображенням телят. Вони поклонялись небесному війську і водночас складали обітниці перед Єговою. Тому правдивий Бог посилав пророків, щоб ті заохочували його народ повернутись до нього і до чистого поклоніння (2 Царів 17:7—17; 21:3; Амоса 5:26). З цього видно, що навіть присвячені Богу служителі часом мають виправляти своє мислення і поведінку. Тож слід аналізувати себе, аби переконатися, що ми не відступили від поклоніння, яке схвалює Єгова.

ЗНАННЯ ПРО БОГА

4. Якою була ситуація в Ізраїлі за часів царя Єровоама II?

⁴ Перенесімось подумки в той час, коли від імені Бога говорили перші з 12 пророків. Вони попереджали про день Єгови, прихід якого мав принести знищення десятиплемінного ізраїльського царства. Однак здавалось, що народ процвітає. Як пророкував Йона, цар Єровоам II відновив кордони Ізраїля від Дамаску, що на півночі, аж до Мертвого моря (2 Царів 14:24—27). Єровоам чинив зло, але Єгова виявляв довготерпіння, не бажаючи стерти Ізраїль з лиця землі. Бог давав ізраїльтянам час, щоб вони покаялись і «навернулись», тобто шукали його. Так вони могли уникнути знищення (Амоса 5:6).

5. Чому Єгова відкинув ізраїльтян?

⁵ Заможні ізраїльтяни мали час, щоб повернутись до Єгови: пізнати його ближче й догоджати йому. Але вони були самовпевнені і навіть говорили: «Не досягне до нас і не стріне оце нас нещастя» (Амоса 9:10). Вони забули Єгову, тому що «наситилися — і загордилось їхнє серце» (Осії 13:6). Не слід думати, що ці давні події ніяк не стосуються нас. Зауваж, чому Єгова судився з ізраїльтянами: «Тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком». Вони та їхні сім’ї належали до присвяченого народу Єгови. І все ж їм бракувало правдивого знання про Бога (Осії 4:1, 6).

6. У якому розумінні ізраїльтянам бракувало знання про Бога?

⁶ Річ не в тім, що вони не знали вказівок Бога, адже в Ізраїлі батьки мали обговорювати їх зі своїми дітьми. Більшість ізраїльтян довідувались про описані в Біблії події від батьків та інших людей, чули про них на народних зборах (Вихід 20:4, 5; Повторення Закону 6:6—9; 31:11—13). Наприклад, їм було відомо, що сталося, коли Аарон зробив золоте теля, поки Бог давав Мойсеєві Десять заповідей на горі Сінай (Вихід 31:18—32:9). Тому можна сказати, що ізраїльтяни за днів 12 пророків знали Закон і події минулого. Однак знання не приносило їм жодної користі: воно не спонукувало їх поклонятись Богові згідно з його волею.

7. а) Чому ізраїльтяни так легко відійшли від Бога? б) Як християнин може почати забувати про свого Творця?

⁷ Можливо, тебе дивує, що ізраїльтяни так легко відійшли від Бога. Осія описав, як це сталось: «Ізраїль забув про свого Творця» (Осії 8:14). У цьому біблійному вірші в тексті оригіналу вжито форму єврейського дієслова, що в перекладі означає «почав забувати». Тут ідеться не про те, що ізраїльтяни раптом втратили пам’ять. Вони поступово забували, наскільки важливо поклонятися Єгові саме так, як цього хоче він. Чи може християнин потрапити в таку ж пастку? Подумаймо, наприклад, про чоловіка, який сумлінно піклується про свою сім’ю (1 Тимофія 5:8). Цілком природно, що він серйозно ставиться до роботи. Але обставини можуть скластися так, що чоловік вирішить пропустити заради роботи кілька християнських зібрань. З часом йому буде неважко знайти привід не піти на зібрання, і він робитиме це дедалі частіше. Поступово його взаємини з Богом ослабнуть, і він почне забувати про свого Творця. Щось подібне може статися з християнином, чиї батьки або родичі не поділяють його вірувань. Він має вирішити, скільки часу приділяти їм і коли це робити (Вихід 20:12; Матвія 10:37). Крім того, треба визначити, скільки часу й уваги віддавати розвагам, хобі чи подорожам.

8. Що у дні Амоса означав вислів «чистота зубів»?

⁸ Ми вивчаємо Боже Слово і застосовуємо отримані знання в житті. І все ж кожному з нас варто звернути увагу на вислів «чистота зубів» з книги Амоса. Через цього пророка Бог застерігав свій народ: «Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях» (Амоса 4:6). Ізраїльтяни мали чисті зуби не тому, що чистили їх, а тому, що голодували. Крім того, Бог попереджав, що пошле «не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова» (Амоса 8:11).

9, 10. а) Як може статися, що християнин почне духовно голодувати? б) Чому нам слід пам’ятати, наскільки небезпечний духовний голод?

⁹ Слова Амоса стосуються і християнського світу, який перебуває в плачевному стані. Натомість для Божого народу відкрились «небесні отвори». По цілому світі служителі Бога мають надмір духовних дарів (Малахії 3:10; Ісаї 65:13, 14). Однак кожному з нас варто запитати себе: «Чи я добре харчуюсь духовно?» Цікаво, що, згідно з деякими дослідженнями, тварини, в мозку яких пошкоджений центр голоду, втрачають апетит і можуть померти, хоча мають багато їжі. Чи може так статися, що в християнина буде настільки уражений духовний центр голоду, що він почне недоїдати, маючи вдосталь духовної поживи?

¹⁰ Проаналізувавши свої обставини, подумай: Єгова давав ізраїльтянам дуже багато духовної їжі. Вони мали Закон, завдяки якому могли зміцнювати свої взаємини з Богом; вони повинні були навчати своїх дітей про Бога, а пророки допомагали їм зрозуміти Божу волю. Незважаючи на все це, ізраїльтяни почали забувати Єгову. Біблія говорить, що за днів Осії вони «наситилися [матеріальними благами] — і загордилось їхнє серце» (Осії 13:6; Повторення Закону 8:11; 31:20). Якщо ми не хочемо, щоб занепокоєння матеріальним становищем відсунуло на другий план наші взаємини з Богом, нам потрібно пам’ятати, що така небезпека існує (Софонії 2:3). 

ЗВАЖАЙ НА ТЕ, ЩО ВАЖЛИВІШЕ

11, 12. а) Чому під час правління царя Уззійї пророки мали закликати народ повернутися до Єгови? б) Потребу в чому підкреслював Йоіл?

¹¹ Коли над Ізраїлем правив Єровоам II, царем Юди був Уззійя, якого ще називали Азарією. Він розширив свої володіння і розбудував Єрусалим. Уззійя «сильно зміцнився», тому що «допоміг йому Бог». Він «робив... угодне в Господніх очах», і «став він звертатися до Бога». Однак багато юдеїв продовжували складати жертви на пагірках (2 Хронік 26:4—9).

¹² Як бачимо, мешканці Юди та Ізраїлю носили ім’я Бога, але вони змішували поклоніння йому з тим, що він не схвалював. Пророки намагалися допомогти їм відрізнити правдиве поклоніння від фальшивого. Через Йоіла Бог закликав: «Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!» (Йоіла 2:12). Зауваж: Бог хотів, щоб люди вернулися до нього «всім серцем». Отже, проблема крилася в їхньому серці (Повторення Закону 6:5). Вони поклонялись Єгові, але робили це не від душі. Бог знову і знову нагадував через пророків, наскільки важливі милість, справедливість і лагідність — риси, які походять з серця (Матвія 23:23).

13. На що мали звертати увагу юдеї після повернення з вавилонської неволі?

¹³ Розгляньмо також, що відбувалось після повернення юдеїв у свій край. Хоча вони відновили поклоніння згідно з вимогами Закону, не можна сказати, що все було гаразд. Юдеї постили на річницю подій, пов’язаних із знищенням Єрусалима. «Чи то ви постили для Мене?» — запитав Єгова. Спустошення міста було виявом Божого правосуддя, тому не слід було горювати з приводу цієї події. Замість того щоб жити минулим і постити в жалобі, юдеї мали відзначати свята й радіти, а також втішатися благословеннями, які приносить правдиве поклоніння (Захарія 7:3—7; 8:16, 19). Крім того, їм треба було звертати увагу і на інші справи. На які саме? «Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість... і не думайте зла один одному в серці своєму» (Захарія 7:9, 10). Усім нам корисно поміркувати над тим, чого ці пророки навчали ізраїльтян про поклоніння Богу від усього серця.

14. а) Що після повернення з вавилонської неволі мали зробити юдеї, аби Єгова схвалював їхнє поклоніння? б) Як пророки показували, що́ є найважливішим у поклонінні Богові?

¹⁴ Що означає поклонятися Богу від усього серця? А яким вимогам мали відповідати юдеї до того, як потрапили в полон, і після нього? Тобі відомо, що вони мусили дотримуватись моральних норм Єгови. Божий народ також повинен був виконувати Закон, наприклад збиратися, щоб почути, в чому полягає воля Бога. До того ж Бог через своїх пророків підкреслював, наскільки важливо розвивати і виявляти милість, справедливість, смиренність, милосердя та скромність. Зверни увагу, як Єгова наголошував на цьому: «Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання — більше від цілопалень». «Сійте собі на справедливість, за милістю жніть» (Осії 6:6; 10:12; 12:7). Михей сказав: «Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:6—8). А пророк Софонія заохочував Божий народ: «Шукайте Господа [«Єгову», НС], всі покірні землі... Шукайте правди, шукайте смирення» (Софонії 2:3). Такі риси мають виявляти ті, хто хоче, щоб Єгова схвалював їхнє поклоніння.

15. Як, згідно з настановами пророків, християни мають поклонятися Єгові?

¹⁵ Яку роль ці риси відіграють у нашому поклонінні Богові? Ось приклад. Тобі відомо, що проповідування доброї новини про Царство — це найважливіше завдання (Матвія 24:14; Дії 1:8). Але запитай себе: «Як я ставлюся до проповідування на моїй території: як до обтяжливого обов’язку чи як до можливості донести людям життєдайну звістку з Біблії? Чи я виявляю до них милосердя?» Якщо ми керуємось милосердям і милістю, то будемо попереджати інших про день Єгови. Нам потрібно бути справедливими і праведними, адже це допоможе нести добру новину усіляким людям (1 Тимофія 2:4).

16, 17. Чому сумирність і скромність необхідні в поклонінні Богу?

¹⁶ Подумай також про наш важливий обов’язок відвідувати християнські зібрання (Євреїв 10:24, 25). Чи ти думав, як відвідування зібрань пов’язане з сумирністю і скромністю? Сумирна людина покірно приймає настанови і застосовує їх у житті. Тому можна сказати, що вона діє згідно з присудами Єгови. А скромна людина визнає свої обмеження й усвідомлює потребу в підбадьоренні та знанні, які отримує на зібраннях.

¹⁷ Зі сказаного вище ми бачимо цінність того, про що навчали пророки. Але як бути, якщо, прочитавши попередні абзаци, ти помітив, що тобі потрібно в чомусь виправитись? Або, можливо, тебе непокоять спогади про серйозні помилки, яких ти колись припустився. З книг 12 пророків ти отримаєш потіху і підтримку.

ПОВЕРНИСЬ ДО ЄГОВИ

18. а) Кого особливо потішить звістка 12 пророків? б) Які почуття в тебе викликає те, що Єгова спонукав свій народ повернутись до нього?

¹⁸ Як бачимо, 12 пророків не лише викривали гріхи і виголошували вироки. Вони передавали слова Єгови, якими він спонукував свій народ повернутись до нього. Поміркуй, що ми дізнаємось про Єгову із заклику Осії: «Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував — і нас вилікує, ударив — і нас перев’яже!.. Пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа!» (Осії 6:1—3). Справді, Бог Єгова, будучи справедливим, виконав свій вирок над Ізраїлем, а згодом і над Юдою. І все ж його народ мав розуміти, що ці покарання посприяють відновленню їхнього духовного здоров’я (Євреїв 12:7—13). Якби цей бунтівний народ навернувся, Єгова «вилікував» би і «перев’язав» би його. Уяви собі чоловіка, який стає на коліна, щоб перев’язати рану свого друга. А тепер уяви в ролі цього чоловіка Єгову. Сповнений милосердя, він «перев’язує» рани тих, хто до нього повертається. Хіба це не спонукує нас повернутись до Єгови, якщо ми згрішили проти нього? (Йоіла 2:13).

19. Що означає знати Єгову?

¹⁹ Що необхідно для того, аби повернутись до Єгови? Осія нагадує нам, що потрібно не просто знати про Бога, треба «намагатись пізнати» його. В одному сучасному довіднику про слова з Осії 6:3 сказано: «Є велика різниця між тим, що хтось знає про Бога і знає його. Це так само, як читати про кохання і бути закоханим». Нам не слід задовольнятись поверховими знаннями про Єгову. Він має стати для нас реальною особою, справжнім Другом, до якого ми завжди можемо звернутись (Єремії 3:4). Якщо ти маєш такі взаємини з Богом, то розумієш, які почуття викликають у нього ті чи інші твої вчинки. А це допомагає служити йому згідно з його волею.

20, 21. Як цар Йосія показав, що по-справжньому цінує знання про Бога?

²⁰ Цар Йосія подав чудовий приклад у тому, як слід ставитись до правдивого поклоніння. Обговорімо це детальніше. Коли Йосія став царем, народ переживав духовний занепад: з часів Манасії та Амона серед нього ширились ідолопоклонство, насилля та обман (2 Царів 21:1—6, 19—21). Йосія відгукнувся на заклик Софонії шукати Єгову, адже він «розпочав... звертатися до Бога батька свого Давида». Цар Йосія вирішив очистити від ідолопоклонства не тільки Юду, але й територію, яка належала колись до північного царства (Софонії 1:1, 14—18; 2:1—3; 3:1—4; 2 Хронік 34:3—7).

²¹ Йосія продовжував шукати Єгову і після цього. Він наказав відремонтувати храм. Під час робіт було знайдено «книгу Господнього Закону, даного через Мойсея», очевидно оригінальний текст Закону. Що зробив Йосія, коли йому почали читати цю книгу? «І сталося, як цар почув слова книги Закону, то роздер свої шати». Він також «роздер» своє серце і відразу став діяти відповідно до записаного в Законі. Йосія не виправдовував себе, кажучи, що вже і так багато зробив. Чи ти пригадуєш, які результати принесла боротьба з ідолопоклонством? «За всіх днів його [Ізраїлеві сини] не відступали від Господа, Бога своїх батьків» (2 Хронік 34:8, 14, 19, 21, 30—33; Йоіла 2:13).

22. Чим приклад Йосії може бути корисним для нас?

²² Ти міг би запитати себе: «А що зробив би я?» Чи ти, як Йосія, прислухався б до слів пророків і змінив би свою поведінку та спосіб мислення? Часи Софонії і Йосії вже давно минули, але нам теж треба відгукуватися на Божі звістки і поради. Якщо християнин глибоко в серці відчуває, що йому необхідно щось змінити в житті або в поклонінні Богу, то роздуми над книгами 12 пророків можуть спонукати його до рішучих дій (Євреїв 2:1).

23. Що ти можеш зробити, якщо відчуваєш необхідність у чомусь покращитись?

²³ Можливо, ти іноді відчуваєш те саме, що Йона, коли він був у череві великої риби: «Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий [«чи побачу я знову твій святий храм?», НС]» (Йони 2:5). Нас, недосконалих людей, котрі роблять помилки, потішають слова Єгови: «Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас!» (Малахії 3:7). Якщо ти усвідомлюєш, що тобі треба зміцнити взаємини з Єговою, старійшини у твоєму зборі з радістю допоможуть тобі. Пригадай, що робить водій автомобіля, коли рушає з місця: він починає їхати на першій швидкості. Подібно й тобі найважливіше почати рух, а потім ти зможеш, так би мовити, збільшити швидкість. Не сумнівайся, що Єгова з радістю прийме і підтримає тебе, адже він «ласкавий... та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий» (Йоіла 2:12—14). Безумовно, звістки пророків підбадьорять кожного, хто прагне поклонятися Богові згідно з його волею.

1. Чому кожному з нас притаманне почуття справедливості?

НА СТОРІНКАХ історії записано імена багатьох людей, які боролися за справедливість. Чому люди прагнуть справедливості? Тому що вони були створені за образом Бога. Ти маєш почуття справедливості і хочеш, щоб інші ставились до тебе справедливо, бо ти створений за образом Єгови — того, хто любить справедливість (Єремії 9:23; Буття 1:27; Ісаї 40:14).

2, 3. Чому варто розглянути книги 12 пророків, щоб дізнатися про справедливість Єгови?

² Про справедливість Єгови можна дізнатися з різних біблійних книг. Але особливо багато про неї говориться в книгах 12 пророків. У них стільки сказано про цю рису, що збірку книг Осії, Амоса і Михея одне біблійне товариство назвало «Нехай переможе справедливість!» (англ.). Зверни, приміром, увагу на заклик Амоса: «Хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість — як сильний потік!» Також зауваж, що́, за словами Михея, є твоїм найважливішим обов’язком: «Чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Амоса 5:24; Михея 6:8).

³ Отже, якщо ми хочемо краще знати Єгову і завдяки цьому наслідувати його, нам слід більше дізнаватися про його справедливість. Це невід’ємна грань особистості Єгови, тому ми не можемо сказати, що знаємо його, якщо не зважаємо на те, як він дотримується своїх норм справедливості. Божі служителі ще в давнину були переконані, що «любить Господь справедливість» (Псалом 33:5; 37:28).

4. Поясни, чому книги 12 пророків можуть зміцнити твою впевненість у Божій справедливості.

⁴ Незадовго до того, як Єгова виконав свій вирок над Єрусалимом, пророк Авакум запитував: «Аж доки я, Господи, кликати буду... Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим» (Авакума 1:2, 4). Вірний Авакум пізнавав Єгову, вивчаючи доступні на той час Писання, а також роздумуючи про все, що він робив для нього. Тому пророк був впевнений, що Бог захищає справедливість і спонукує людей виявляти її. І все ж Авакум не міг збагнути, чому Єгова допускає зло. Бог запевнив його, що з вірною людиною він поводитиметься справедливо (Авакума 2:4). Якщо Авакум та інші вірні служителі Бога не сумнівалися у цьому, то в тебе є ще більше підстав довіряти словам Єгови. Маючи цілу Біблію, ти можеш отримати повніше уявлення про діла Єгови і про те, як він виявляв свої риси, в тому числі справедливість. Отже, в тебе є можливість глибше пізнати Єгову і переконатися в його досконалій справедливості.

5. У яких справах насамперед слід виявляти справедливість і що ми зараз розглянемо?

⁵ Посилаючи своїх вісників до ізраїльського народу, Єгова завжди підкреслював, наскільки важливо виявляти справедливість (Ісаї 1:17; 10:1, 2; Єремії 7:5—7; Єзекіїля 45:9). Тема справедливості займає провідне місце і в книгах 12 пророків (Амоса 5:7, 12; Михея 3:9; Захарія 8:16, 17). Кожен, хто читає ці книги, зауважить, що пророки закликали виявляти справедливість у щоденних справах. Їхні поради стосуються багатьох питань, але ми розглянемо дві сфери життя, у яких необхідно бути справедливими, а також обговоримо, як застосовувати ці настанови.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ У ДІЛОВИХ СТОСУНКАХ І ФІНАНСОВИХ СПРАВАХ

6, 7. Чому нам усім слід зважати на принципи справедливості у ділових стосунках і фінансових справах?

⁶ Ісус сказав: «Не хлібом самим повинна жити людина» (Луки 4:4; Повторення Закону 8:3). Як бачимо, він не заперечував, що нам потрібний хліб, адже їжа підтримує наше життя. Тому ми або хтось із нашої сім’ї працює, щоб заробити на прожиток. Так було і в давнину. Деякі служителі Бога самі працювали на себе: займалися рільництвом, шили одяг, виготовляли меблі чи посуд. Інші мали найманих робітників, які збирали врожай, робили борошно, оливкову олію або вино. Були й торговці, які купували і продавали товари. А хтось заробляв, надаючи послуги, наприклад ремонтував дахи чи грав на музичних інструментах (Вихід 35:35; Повторення Закону 24:14, 15; 2 Царів 3:15; 22:6; Матвія 20:1—8; Луки 15:25).

⁷ Чи ти бачиш подібність з твоїм життям або життям твоїх родичів і друзів? Звичайно, методи та умови праці з тих пір змінились, але ти, мабуть, погодишся, що Божий погляд на справедливість у ділових стосунках залишився тим самим. У звістках, які Єгова передавав через 12 пророків, він показав, що хоче, аби його служителі поводились справедливо у ділових і фінансових питаннях. Розглядаючи наведені нижче приклади, подумай, як ти міг би виявляти справедливість згідно з Божою волею (Псалом 25:4, 5).

8, 9. а) Чому до слів засуду з Малахії 3:5 слід було ставитися дуже серйозно? б) Який врівноважений погляд на трудові відносини міститься в Писаннях?

⁸ Бог сказав через Малахію: «Прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне [«проти шахраїв, які недоплачують найманому робітникові», НС]... Мене ж не боїться» (Малахії 3:5). Отже, Єгова засудив тих, хто поводився несправедливо зі своїми найманими робітниками. Наскільки серйозним був цей гріх? Бог згадав його разом зі спіритизмом, перелюбом і брехнею. Християни знають, що Бог суворо покарає «блудників, тих, хто займається спіритизмом... та всіх обманщиків» (Об’явлення 21:8).

⁹ Те, що відбувалося на місці роботи, було не просто питанням порядності. Йшлося про норми справедливості Єгови. Бог сказав, що судитиме віроломних людей, які недоплачують найманим робітникам. Це не означає, що роботодавець мусить задовольняти кожну примху своїх підлеглих. Чоловік з Ісусової притчі мав законне право визначати розмір платні та встановлювати вимоги для працівників (Матвія 20:1—7, 13—15). Варто зауважити, що, згідно з домовленістю про денну платню, усі робітники з цієї притчі отримали один динарій, незалежно від того, працювали вони цілий день чи ні. Крім того, господар не вдавався до нечесності, щоб нажитись на своїх робітниках (Єремії 22:13).

10. Чому християнам слід зважати на те, як вони ставляться до своїх найманих робітників?

¹⁰ Якщо ти підприємець і в тебе працюють люди або ти час від часу наймаєш когось виконати ту чи іншу роботу, чи ти зважаєш на слова з Малахії 3:5, коли йдеться про вимоги, розмір і видачу зарплати? Варто поміркувати над цим, оскільки про несправедливе ставлення до найманих працівників говориться і в Грецьких Писаннях. Учень Яків поставив запитання нечесним людям: «Хіба [Єгова] не противиться вам?» (Якова 5:1, 4, 6). Можна зробити висновок: ті, що недоплачують найманим робітникам, не пізнали Єгову, бо вони не наслідують його справедливості.

11, 12. а) Про яке порушення справедливості говориться в Осії 5:10? б) Як ти можеш застосовувати принцип з Осії 5:10?

¹¹ Прочитаймо, чому Єгова противився деяким впливовим чоловікам у дні Осії: «Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять,— на них виллю, як воду, Свій гнів» (Осії 5:10). Про що тут ідеться? В Юдеї межі земельних ділянок, за рахунок яких жили рільники, позначалися каменями або жердинами. Перенести межу означало зменшити земельну ділянку і тим самим позбавити рільника частки його доходів, тобто обікрасти його. Осія порівняв князів Юди, які мали б захищати справедливість, до тих, хто пересував межові знаки (Повторення Закону 19:14; 27:17; Йова 24:2; Приповістей 22:28).

¹² У людей, які займаються нерухомістю, може виникнути спокуса, так би мовити, перенести межу, щоб обманути клієнта. Однак вищезгаданий принцип стосується всіх, хто укладає контракти або угоди,— посередників, роботодавців, працівників та клієнтів. Як відомо, не всі підприємці укладають письмові угоди, сподіваючись на те, що вони зможуть зробити менше, ніж було домовлено, або ж висунути нові вимоги. Щоправда, дехто оформляє контракти, але певні умови зазначає дрібним шрифтом. Завдяки цьому пізніше він може перекрутити зміст угоди на свою користь і завдати збитків іншій стороні. Як ти думаєш, чи торговець, клієнт, роботодавець або працівник, які так роблять, справді пізнали справедливого Бога? У своєму Слові Єгова сказав: «Не пересувай вікової границі [сиріт]... бо їхній Визволитель міцний,— Він за справу їхню буде судитись з тобою» (Приповістей 23:10, 11; Авакума 2:9).

13. Які несправедливі вчинки, згідно з Михея 6:10—12, були поширеними серед Божого народу в давнину?

¹³ З Михея 6:10—12 ми можемо дізнатись про інші грані справедливості: «Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа? Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками [«кам’яними гирями», НС] обманними?.. Мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах — омана». У наш час ми вимірюємо рідкі й сипкі продукти літрами, а не ефою. Вагу ж визначаємо в кілограмах і грамах, а не за допомогою кам’яних гир. І все ж цілком зрозуміло, що хотів сказати Михей. За його днів торговці обманювали, послуговуючись неправильними мірами об’єму і ваги. Цим вони порушували принципи справедливості. Тих, чий «язик в... устах — омана» і хто був нечесний у ділових справах, Бог назвав «безбожними» (Повторення Закону 25:13—16; Приповістей 20:10; Амоса 8:5).

14. Як застереження Михея допомагає нам уникати поширеної в наш час несправедливості?

¹⁴ Чи слова Михея про «неповну ефу» і «вагу неправдиву» стосуються тебе, хоч би ким ти був — підприємцем чи найманим робітником? Над цим варто подумати, адже сьогодні існує безліч способів обманути клієнтів. Наприклад, інколи на будівництві у розчин дають менше цементу, ніж передбачено нормами. А деякі майстри використовують у непомітних місцях не ті матеріали, за які платив замовник, а набагато дешевші. Комерсанти збувають вживані товари за ціною нових. І ти, напевно, чув про так звані професійні секрети працівників торгівлі, за допомогою яких можна збільшити прибутки. Чи в тебе іноді не виникає спокуси вдатись до подібних хитрощів? Недавно вийшла книжка про захист права на приватне життя, у якій зазначалось, що Свідки Єгови «вірять у те, що Творець спостерігає за ними, і більшість з них радше помруть, але не вкрадуть». Там також було сказано: «Вони користуються великим попитом серед фірм, які оперують значними сумами грошей». Чому? Тому що правдиві християни знають: Єгова вимагає від них «чинити правосуддя», тобто дотримуватися принципів справедливості в ділових і фінансових питаннях (Михея 6:8).

«КНЯЗІ ПРАВИТИМУТЬ СПРАВЕДЛИВО»

15, 16. Розкажи, як провідники за днів Михея ставились до народу.

¹⁵ Як видно з книг 12 пророків, були часи, коли в Юді та Ізраїлі панувала кричуща несправедливість. На жаль, можновладці не були взірцем справедливості (Вихід 18:21; 23:6—8; Повторення Закону 1:17; 16:18). Михей казав до них: «Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля,— чи ж не вам знати право? Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло — з костей їхніх» (Михея 3:1—3; Ісаї 1:17).

¹⁶ Людей, які були знайомі з сільським життям, ці слова зворушували до глибини душі. Пастухи стерегли і доглядали отари та час від часу стригли овець (Буття 38:12, 13; 1 Самуїла 25:4). Але «начальники дому Ізраїля», котрі мали б «знати право», наживалися на Божій отарі, так би мовити, здирали з овець шкіру і м’ясо та ламали їм кістки (Псалом 95:7). Михей навів ще один приклад. Він сказав, що князі, які «судять за плату», схожі на терен (Михея 7:3, 4). Уяви, що ти йдеш через зарості терну. Колючки дряпають тебе і деруть твій одяг. Цей приклад передає думку про те, що князі ставились до Божого народу несправедливо, були підступними та продажними (Михея 3:9, 11).

17. Як слова з Софонії 3:3 характеризують провідників Божого народу?

¹⁷ Софонія висловив подібну думку: «Його зверхники посеред нього — то леви ревучі, його судді — вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого» (Софонії 3:3). Лише уяви: провідники Божого народу, наче кровожерні люті леви, нехтували праведністю. А судді були як хижі ненаситні вовки, які пожирали м’ясо своїх жертв, від яких над ранок залишалися самі кістки. Про яку ж справедливість могло йтися? Провідники нещадно розправлялися зі справедливістю, образно кажучи, роздирали її на шматки. Вони не дбали про людей, а полювали на них, немов вовки на здобич.

18. Як судді в Ізраїлі повинні були ставитись до Божого народу?

¹⁸ Тож очевидно, що провідники Божого народу не знали Єгову. Якби вони знали його, то слухалися б слів, записаних в Захарія 8:16: «Оце речі, які будете робити: Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах». Старші в Ізраїлі збиралися біля міських брам, де вони розглядали судові справи. Їм слід було керуватись Божими нормами, а не судити поспішно або на власний розсуд (Повторення Закону 22:15). Єгова застерігав від поблажливого ставлення до багатих чи впливових людей (Левит 19:15; Повторення Закону 1:16, 17). До того ж судді мали чинити «суд миру», тобто відновлювати мир між ворогуючими сторонами.

19, 20. а) Чому християнські старійшини можуть почерпнути для себе багато корисного з книг 12 пророків? б) Як старійшини покажуть, що знають Єгову і розуміють його норми справедливості?

¹⁹ Апостол Павло процитував слова з Захарія 8:16 у своєму листі до християн (Ефесян 4:15, 25). Отже, застереження і поради 12 пророків щодо справедливості стосуються сучасного християнського збору. Старійшини, або наглядачі, мають добре знати Єгову та наслідувати його справедливість і показувати в цьому приклад іншим. В Ісаї 32:1 (НС) ми знаходимо підбадьорливі слова про те, що «князі правитимуть справедливо». Які корисні думки, пов’язані зі служінням старійшин, ми можемо почерпнути з книг 12 пророків?

²⁰ Християнські старійшини повинні керуватися біблійною правдою і завжди зважати на те, що з того чи іншого приводу думає Єгова. Вони мають ґрунтувати свої рішення на Біблії, а не на власних уподобаннях чи інтуїції. З Біблії відомо, що старійшинам іноді доводиться розглядати складні справи. У таких випадках їм треба приділяти час на додаткову підготовку, скажімо на пошук потрібної інформації в Біблії чи в публікаціях, які містять мудрі поради вірного і розсудливого раба (Вихід 18:26; Матвія 24:45). Коли старійшини намагаються робити це, вони, скоріш за все, будуть ненавидіти зло і любити те, що Бог схвалює. Так вони зможуть «правосуддя поставити у брамі» і «судити суд по правді» (Амоса 5:15; Захарія 7:9).

21. Чому старійшинам слід уникати небезсторонності і що може схилити їх до неї?

²¹ Хоча християнин, який наділений владою судити, має біблійні знання, він може забути про безсторонність. Малахія дуже жалкував, що священики, котрі мали б передавати людям знання, «не [були] безсторонні в Законі» (Малахії 2:7—9). Чому так сталося? Михей сказав, що деякі провідники «судять за хабара, і навчають за плату його ті священики» (Михея 3:11). А як у наш час може стати небезстороннім старійшина? Припустімо, він розглядає справу людини, яка колись виявила до нього щедрість чи дружба з якою ще, можливо, принесе йому вигоду. Або ж справа стосується когось із його родичів чи родичів дружини. Чим він буде керуватись: родинними почуттями чи біблійними принципами? Неупередженість старійшини може випробовуватись, коли він розглядає справу того, хто скоїв серйозний гріх, або вирішує, чи хтось відповідає біблійним вимогам для виконання додаткових обов’язків у зборі (1 Самуїла 2:22—25, 33; Дії 8:18—20; 1 Петра 5:2).

22. а) До чого старійшин зобов’язує справедливість? б) Які риси Єгови повинні наслідувати старійшини, коли мають справу з тими, хто провинився?

²² Коли хтось учинив серйозний гріх, духовні пастирі стараються захистити збір від небезпечного, згубного впливу (Дії 20:28—30; Тита 3:10, 11). Якщо грішник щиро розкаюється, старійшини виправляють його в дусі лагідності (Галатів 6:1). Вони не ставляться до такої людини суворо чи безсердечно, а натомість слухаються біблійної поради: «Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість» (Захарія 7:9). Вказівки, які Єгова дав щодо вирішення судових справ у давньому Ізраїлі, свідчать про його справедливість і милосердя. Звичайно, судді мали певну свободу дій: вони могли виявити милосердя, беручи до уваги ситуацію і ставлення людини до свого гріха. Християнські старійшини також повинні «судити суд по правді» і чинити «милосердя та милість». Цим вони покажуть, що пізнали Єгову.

23, 24. а) Як старійшини можуть судити «судом миру»? б) Що ти дізнався про справедливість із книг 12 пророків?

²³ Згадай слова з Захарія 8:16: «Правду та суд миру судіть у ваших брамах». Отже, яким має бути суд старійшин? «Судом миру». Навіть за днів апостолів між християнами виникали непорозуміння й суперечки. Подібно до того як Павло допоміг Еводії та Синтихії, сьогодні старійшини допомагають одновірцям (Филип’ян 4:2, 3). Вони з усіх сил намагаються судити «судом миру», щоб примирити християн, між якими виник конфлікт. Біблійні поради, які вони дають, і те, як вони це роблять, мають сприяти миру в зборі, а також миру з Богом. Так старійшини покажуть, що знають Єгову і розуміють, в чому полягає його справедливість.

²⁴ Як ми побачили на прикладі двох сфер життя, слід щодня прислухатися до мудрих порад стосовно справедливості, які записали 12 пророків. Як добре, коли всі ми дотримуємось принципів справедливості!

1. Що мешканці Єрусалима за днів Софонії думали про норми Єгови?

«ГОСПОДЬ не вчинить добра, і лиха не зробить». Саме так у дні Софонії вважали мешканці Єрусалима. На їхню думку, Єгова не очікував, щоб вони жили за його нормами. Софонія сказав, що вони «задубіли на дріжджах своїх» або, як говориться в Перекладі нового світу, стали «подібні на загуслий осад у вині». За допомогою цього образного вислову пророк показав, що люди прагнули комфортного життя. Вони не хотіли, щоб звістки про Боже втручання порушували їхній спокій. Однак Бог повідомив: «Перешукаю Я з лямпами Єрусалим»,— і додав, що збирається покарати тих, хто нехтує його нормами. Так, Єгова встановлює певні норми, і йому не байдуже, як його народ ставиться до них (Софонії 1:12).

2. Як люди у твоїй місцевості ставляться до норм поведінки?

² У наш час багатьом людям неприємна сама думка про те, що треба відповідати якимсь нормам. Вони часто кажуть: «Живи, як тобі хочеться». Дехто вважає, що можна піти на все, аби задовольнити свої бажання і досягти поставлених цілей. Таких людей не цікавить, як на це дивиться Бог і чого він сподівається від них. А що думаєш ти? Чи тобі подобається, що Творець встановлює норми?

3, 4. Чому ти вважаєш, що норми потрібні?

³ Цікаво, що чимало з тих, хто не хоче жити згідно з Божими нормами, не має нічого проти норм, встановлених людьми. Візьмімо для прикладу норми якості води, яких дотримуються в більшості країн світу. Що стається, якщо ці норми занижені? Погана вода може спричинити діарею або інші хвороби, від чого переважно страждають діти. Безумовно, дотримання високих норм якості води йде тобі на добро. Міжнародна організація зі стандартизації зазначає: «Якби не було чітких норм, всі одразу помітили б це. Більшість людей не задумується над тим, яку роль відіграють стандарти в підвищенні якості, безпеки, надійності, ефективності та взаємозамінності, а також в забезпеченні порівняно невисокої вартості життєвих благ».

⁴ Як бачимо, норми приносять користь у різних сферах життя. Тож чи не логічно, що Бог також встановлює високі норми для народу, який носить його ім’я? (Дії 15:14).

ЧИ БОЖІ НОРМИ РОЗСУДЛИВІ?

5. Як Єгова показав через Амоса, наскільки важливо дотримуватись його норм?

⁵ Дуже важливо дотримуватися чітких норм під час будівництва. Якщо одна стіна зведена криво, то кривим буде весь будинок. А щілини між стінами зроблять будинок непридатним для проживання. У видінні Амоса, який пророкував у IX столітті до н. е., жалюгідний стан десятиплемінного царства прирівнювався до кривої стіни. Пророк бачив, що на мурі «стоїть Господь Бог, а в руці Його висок». Бог сказав: «Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля,— уже більше йому не прощу!» (Амоса 7:7, 8). Висок — це тягарець, підвішений на шнурку, за яким визначають вертикальність положення в будівництві. Символічний мур, на якому стояв Єгова, був зведений за допомогою виска. Тому він був прямовисним. Однак за днів Амоса ізраїльтяни нагадували криву стіну, яку потрібно було розібрати, перш ніж вона впаде і зашкодить комусь.

6. а) На яку важливу думку ми натрапляємо, читаючи книги 12 пророків? б) Чому ми можемо сказати, що Божі норми розсудливі?

⁶ Вивчаючи книги 12 пророків, ти знову і знову натраплятимеш на таку думку: дотримуватись Божих норм украй необхідно. У цих книгах розповідається не тільки про те, що Єгова засуджував свій народ, який не жив згідно з його високими нормами. Перевіривши ізраїльтян, Єгова в деяких випадках бачив, що вони відповідають його вимогам. З цього можна зробити висновок, що норми Бога розсудливі і недосконалі люди можуть їх дотримуватися. Розгляньмо приклад.

7. Як Єгова показав через Захарія, що недосконалі люди можуть відповідати його нормам?

⁷ Після повернення з полону юдеї заклали основу храму, але згодом припинили відбудову. Щоб заохотити їх до продовження роботи, Бог послав своїх пророків, Огія та Захарія. В одному з видінь від Єгови Захарій побачив Зоровавеля, намісника Юди, з виском у руці. Він клав верхній наріжний камінь, довершуючи будівлю. Храм був збудований згідно з Божими нормами (Захарія 4:10). Зверни увагу на цікаву деталь, яка міститься в описі зведеного храму: «Ті семеро,— Господні очі, що ходять по всій землі». Єгова бачив, що Зоровавель поклав наріжний камінь, і після ретельної перевірки встановив, що храм відповідає його вимогам. Отже, хоча Єгова має високі норми, люди можуть їх дотримуватись. Відгукнувшись на заохочення Огія та Захарія, Зоровавель і народ виконали вимоги Єгови. Тож і тобі під силу догодити Богові. Як же підбадьорює ця думка!

ЧОМУ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЬ БОЖИХ НОРМ?

8, 9. а) Поясни, чому Єгова має право встановлювати норми для людей. б) Чому Єгова вимагав, щоб ізраїльтяни дотримувались його заповідей?

⁸ Як Творець, Бог має право встановлювати норми та очікувати, що люди будуть їх дотримуватись (Об’явлення 4:11). Єгові не потрібно детально розписувати кожну свою вимогу, адже він дав нам сумління, яке допомагає приймати рішення (Римлян 2:14, 15). Бог заборонив першим людям їсти «з дерева знання добра й зла», яке символізувало його право визначати, що є добрим, а що поганим. Тобі відомо, що сталося згодом (Буття 2:17; 3:1—19). Маючи на увазі неправильний вибір Адама, Осія написав: «[Ізраїльтяни] заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили» (Осії 6:7). Слова Осії свідчать про те, що ізраїльтяни грішили свідомо.

⁹ У чому полягав їхній гріх? Вони порушили заповіт, тобто угоду, яку Єгова уклав з ними. Врятувавши ізраїльтян з Єгипту, Бог став їхнім власником і тому мав право встановлювати для них норми. Ізраїльтяни погодились виконувати умови угоди з Єговою, а отже, погодились жити згідно з його нормами (Вихід 24:3; Ісаї 54:5). Все ж більшість з них не дотримувались Закону. Вони проливали кров і чинили блуд (Осії 6:8—10).

10. Як Бог намагався допомогти тим, хто не відповідав його нормам?

¹⁰ Єгова посилав до свого присвяченого народу пророків. Одним з них був Осія. Наприкінці своєї книги він написав: «Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний — і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них» (Осії 14:10). На початку цього ж розділу Осія закликав ізраїльтян повернутися до Єгови. Мудрі зрозуміють, що Єгова визначив шлях, яким має йти його народ. Безумовно, як присвячений служитель Бога, ти від усього серця бажаєш і далі служити йому та йти його дорогою.

11. Чому ти хочеш виконувати Божі заповіді?

¹¹ Крім того, слова з Осії 14:10 показують, яку користь приносить те, що ми йдемо дорогою праведних. Слухаючись Божих наказів, ми отримуємо безліч благословень. Творець знає про нас усе, і його вимоги ідуть нам на благо. Це можна зрозуміти з такого прикладу. Виробник автомобіля добре знає його будову. Йому відомо, що час від часу в автомобілі треба міняти мастило. Що станеться, коли водій знехтує цим правилом, виправдовуючи себе тим, що машина і так добре їздить? Двигун невдовзі вийде з ладу. Такий же принцип стосується і людей. Наш Творець дав нам заповіді, які сприяють нашому щастю (Ісаї 48:17, 18). Розуміння цього ще більше спонукуватиме нас жити за його нормами і виконувати його заповіді (Псалом 112:1).

12. Як те, що ми ходимо в ім’я Бога, зміцняє наші взаємини з ним?

¹² Найбільша нагорода за виконання заповідей Бога — це близькі стосунки з ним. Коли ми живемо за його нормами і бачимо, наскільки вони корисні, наша любов до нього зростає. Пророк Михей написав, до чого заохочує така любов: «Усі-бо народи ходитимуть кожен ім’ям свого бога, а ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Михея 4:5). Яка ж честь ходити в ім’я Єгови, захищаючи його добре ім’я і показуючи своїм життям, що ми визнаємо його владу. Усе це спонукує нас наслідувати його. Тож зміцняймо наші взаємини з Богом! (Псалом 9:11).

13. Чому страх перед Божим ім’ям не є поганим чи шкідливим?

¹³ Про тих, хто дотримується норм Єгови і ходить у його ім’я, сказано, що вони бояться Божого імені. Цей страх не є поганим чи шкідливим. Єгова запевняє: «Для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його,— і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!» (Малахії 4:2). «Сонце Правди» у цьому пророцтві символізує Ісуса Христа (Об’явлення 1:16). У наш час його «промені» зцілюють людей духовно, а згодом принесуть їм і фізичне здоров’я. Зцілені будуть радіти, «поскачуть», мов «ситі телята», що тішаться волею. Хіба ти не радієш, що великою мірою вже став вільним? (Івана 8:32).

14, 15. Яку користь приносить виконання Божих вимог?

¹⁴ Триматись Божих норм корисно і тому, що це поліпшує стосунки з іншими. Авакум проголосив горе тим, хто 1) прагнув чужого, 2) здобував нечесну наживу, 3) проливав кров, 4) замишляв чинити статеву неморальність і 5) поклонявся ідолам (Авакума 2:6—19). З цього бачимо, що Єгова встановив чіткі норми поведінки. Але зауваж: у чотирьох випадках з п’яти йшлося про ставлення до ближніх. Якщо ми переймаємо погляд Бога, то не будемо завдавати своїм ближнім шкоди. Завдяки цьому в нас покращаться взаємини з більшістю із них.

¹⁵ Крім того, слухняність Божим нормам сприяє сімейному щастю. Сьогодні багато людей вважають, що сімейні негаразди можна вирішити розлученням. Але через пророка Малахію Єгова сказав: «Ненавиджу розвід» (Малахії 2:16). Більш докладно ми обговоримо цей вірш пізніше, а зараз звернемо увагу на те, що Бог встановив норми для всіх членів сім’ї. Від того, наскільки старанно вони дотримуються цих норм, залежить мир у сім’ї (Ефесян 5:28, 33; 6:1—4). Звичайно, проблем не уникнути, тому що всі ми недосконалі. Але в книзі пророка Осії Бог, «якому кожна родина на небі і на землі завдячує своїм ім’ям», помістив повчальну історію, що показує, як вирішувати навіть дуже складні сімейні проблеми. Це ми також обговоримо в одному з наступних розділів (Ефесян 3:15). Тепер розгляньмо, з чим іще пов’язане дотримання Божих норм.

«НЕНАВИДЬТЕ ЗЛО Й ПОКОХАЙТЕ ДОБРО»

16. Як слова з Амоса 5:15 стосуються Божих вимог?

¹⁶ Перший чоловік, Адам, прийняв украй нерозсудливе рішення: він відкинув норми добра і зла, встановлені Богом. А що вирішимо ми? Нам не можна бути байдужими до норм Єгови. Ось до чого закликав Амос: «Ненавидьте зло й покохайте добро» (Амоса 5:15). Вільям Рейні Харпер, знавець семітських мов і літератури, покійний професор Чиказького університету, зазначив з приводу цього вірша: «У розумінні [Амоса] норми добра і зла визначаються волею Ягве». Це основоположна думка в книгах 12 пророків. Чи ми визнаємо норми добра і зла, які встановлює Єгова? Ці високі вимоги викладені в Біблії, і їх пояснюють зрілі, досвідчені християни, які входять у клас «вірного і розсудливого раба» (Матвія 24:45—47).

17, 18. а) Чому вкрай важливо ненавидіти зло? б) Поясни на прикладі, як ми можемо розвивати в собі сильну ненависть до зла.

¹⁷ Ненависть до зла допомагає нам сторонитися того, що не подобається Богові. Наприклад, чоловік знає, наскільки небезпечна порнографія в Інтернеті, і намагається не дивитись її. Але як до порнографічних веб-сайтів він ставиться у глибині серця? (Ефесян 3:16). Якщо чоловік послухається заклику з Амоса 5:15, йому буде легше розвинути ненависть до зла. Тоді він зможе перемогти у своїй духовній боротьбі.

¹⁸ Розгляньмо інший приклад. Мабуть, ти навіть не можеш собі уявити, що поклоняєшся ідолам і береш участь у релігійних сексуальних обрядах. Безумовно, тобі огидна сама думка про це. Але Осія говорив, що давні ізраїльтяни чинили розпусту перед пеорським Ваалом (Числа 25:1—3; Осії 9:10). Очевидно, Осія згадав про це тому, що поклоніння Ваалу було найбільш поширеним гріхом у десятиплемінному царстві Ізраїлю (2 Царів 17:16—18; Осії 2:10, 15). Тільки уяви: ізраїльтяни вклоняються ідолам під час сексуальної оргії. Знаючи, що Бог засудив їх за це, ми зможемо уникати пасток, які Сатана розставляє в Інтернеті. Нині привабливі чоловіки і жінки з популярних розважальних передач стають для багатьох кумирами. Але, пам’ятаючи застереження пророків щодо поклоніння ідолам, ми не будемо нікого обожнювати.

ПАМ’ЯТАЙ БОЖІ СЛОВА

19. Як ти міг би наслідувати Йону, який опинився в череві великої риби?

¹⁹ Звичайно, попри спокуси і труднощі ти стараєшся відповідати високим Божим нормам. Але, можливо, ти іноді відчуваєш, що в тебе нічого не виходить, або не знаєш, що робити. Як вирішити серйозну проблему, якщо ти знесилився й занепав духом? (Приповістей 24:10). Можна дечого повчитися у Йони, який був недосконалою людиною і припускався помилок. Пригадай, що він зробив, коли опинився в череві великої риби. Він молився до Єгови. Звернімо увагу на зміст його молитви.

20. Як приклад Йони допомагає тобі підготуватись до труднощів?

²⁰ Коли Йона молився до Бога з «нутра шеолу», йому спадало на думку чимало уривків з псалмів (Йони 2:3). Відчуваючи глибокий душевний біль і благаючи Єгову про милосердя, Йона повторював слова Давида. (Порівняй Йони 2:4, 6 і Псалом 69:2, 3a). Це свідчить про те, що Йона добре знав псалми Давида, які були доступні у той час. Вислови з натхнених псалмів легко пригадувались йому, адже Божі слова були «у [нього] в серці» (Псалом 40:9). Коли щось емоційно виснажує тебе, чи ти можеш пригадати слова Бога, які найбільше підходять до твоєї ситуації? Якщо ти поглиблюєш знання з Біблії тепер, у майбутньому тобі буде легше приймати рішення і розв’язувати проблеми згідно з Божими нормами.

МАЙ ЗДОРОВИЙ СТРАХ ПЕРЕД БОГОМ

21. Що треба робити, аби дотримуватися Божих норм?

²¹ Звичайно, щоб відповідати нормам Єгови, недостатньо лише тримати в пам’яті Боже Слово. Про те, що ще потрібно, написав пророк Михей: «Хто мудрий, боїться той Ймення Твого» (Михея 6:9). Аби бути мудрою людиною, яка вміє застосовувати набуті знання, треба розвивати страх перед Божим ім’ям.

22, 23. а) Чому Єгова послав Огія до юдеїв, які повернулися з полону? б) Чому ти можеш бути впевнений, що тобі під силу дотримуватися Божих вимог?

²² Як можна навчитись боятися імені Бога? Звернімо увагу на пророцтво Огія, який служив після вавилонської неволі. Його книга містить лише 38 віршів, але ім’я Єгови в ній вжито 35 разів! Коли 520 року до н. е. Єгова призначив Огія пророком, храм у Єрусалимі відбудовувався вже 16 років, але робота майже не просувалася. Народ Бога занепав духом через протидію ворогів (Ездри 4:4, 5). Люди вважали, що час відбудовувати храм ще не прийшов. Єгова закликав їх: «Зверніть ваше серце до ваших доріг... Храм цей будуйте,— і в ньому знайду Я вподобу, та буду шанований» (Огія 1:2—8).

²³ Намісник Зоровавель, первосвященик Ісус та «вся решта народу послухалися голосу Господа, Бога свого... І боявся народ лиця Господнього». Тоді Бог сказав до народу: «Я з вами». Які підбадьорливі слова! За допомогою Божого духу юдеї «поприходили, і зробили роботу в домі Господа Саваота, їхнього Бога» (Огія 1:12—14). Здоровий страх не сподобатись Богові спонукав людей, які раніше були нерішучими і боязкими, діяти, незважаючи на ворожий опір.

24, 25. За допомогою конкретних прикладів поясни, як ти можеш застосувати принципи, висвітлені в цьому розділі.

²⁴ А як щодо тебе? Навіть якщо ти розумієш, яких Божих норм тобі слід дотримуватись у тій чи іншій ситуації, чи ти матимеш мужність боятися Єгови, а не людей? Припустімо, ти молода жінка і з тобою працює чоловік, який не поділяє твоїх релігійних поглядів. Але він люб’язний і дуже уважний до тебе. Чи ти пригадаєш уривок з Біблії, в якому говориться про Божі норми і про те, що ігнорувати їх небезпечно? Наприклад, в Осії 4:11 (Хом.) сказано: «Блуд, вино... розум відбирають». А якщо співпрацівник запросить тебе на вечірку? Чи, згадавши цей вірш, ти зі страху перед Богом будеш триматись його норм і скажеш: «Ні»? Якщо чоловік почне фліртувати, страх викликати незадоволення люблячого Бога допоможе тобі «втекти» від спокуси (Буття 39:12; Єремії 17:9).

²⁵ А тепер згадаймо приклад про чоловіка, який старається протистояти спокусі переглядати порнографію в Інтернеті. Чи він пригадає слова з молитви у Псалмі 119:37: «Відверни мої очі, щоб марноти не бачили»? Чи спадуть йому на думку Ісусові слова з Нагірної проповіді: «Кожен, хто не припиняє дивитись на жінку, щоб розпалитись до неї пристрастю, уже вчинив з нею перелюб у своєму серці»? (Матвія 5:28). Страх перед Єговою і бажання жити за його нормами повинні спонукати християнина сторонитися усього, що могло б на нього згубно вплинути. Завжди, коли з’являється спокуса подумати чи зробити те, що суперечить вказівкам Бога, намагайся виявити глибокий страх перед ним. І не забувай, що Єгова говорить тобі через Огія: «Я з вами».

26. Що ми розглянемо далі?

²⁶ Отже, ти можеш служити Єгові згідно з його нормами і черпати з цього користь. У міру того як ти будеш вивчати 12 пророчих книг, поглибиться твоє розуміння Божих норм і того, що він вимагає від тебе. У наступній частині цієї книги ми розглянемо три сфери, в яких Єгова встановлює чудові норми,— це наша поведінка, стосунки з іншими та сімейне життя.

1, 2. Чому нас зміцняє розповідь про те, як Єгова ставився до морального занепаду свого народу?

УЯВИ таку сцену: дівчинка чує, як хтось гримає в двері. Вона боїться, що це прийшов хитрий торговець, якому її сім’я заборгувала гроші. Він наживається на людях, використовуючи неправильну вагу і незаконно вимагаючи надто високий відсоток за позику. Він підкупляє міських урядників, тому все сходить йому з рук і ніхто не звертає уваги на скарги його жертв. Дівчинка відчуває себе безпорадною, адже батько покинув сім’ю заради молодшої жінки. Разом з матір’ю їх можуть продати в рабство.

² У цій сцені відображені проблеми, про які писали 12 пророків (Амоса 5:12; 8:4—6; Михея 6:10—12; Софонії 3:3; Малахії 2:13—16; 3:5). Що б ти відчував, якби жив у той час? Становище народу було дуже важким, але Єгова не залишав його напризволяще, і це може підбадьорити нас. Як видно з 12 пророчих книг, Бог закликав людей розвивати хороші риси і поводитись згідно з його високими нормами. Слова Єгови можуть спонукати тебе прославляти його, дотримуватись моральних засад і чинити добро. Оскільки день суду швидко наближається, тобі необхідно прислухатись до настанов Єгови, записаних у цих книгах. Так ти зможеш зрозуміти, чого Бог вимагає від тебе. Розгляньмо спочатку книгу Михея, який жив у VIII столітті до н. е.

ЧОГО ЄГОВА ВИМАГАЄ ВІД ТЕБЕ?

3, 4. а) Яке зворушливе прохання міститься в книзі Михея? б) Як запитання з Михея 6:8 стосується тебе?

³ На перший погляд може здатись, що книга Михея — це довгий список звинувачень, спрямованих проти бунтівних ізраїльтян. Звичайно, Єгова не дивився крізь пальці на моральний занепад свого народу. Про декого він навіть сказав: «Добро ви ненавидите та кохаєте зло» (Михея 3:2; 6:12). Однак у цій книзі містяться не лише звинувачення, але й один з найбільш зворушливих та палких закликів, які можна знайти в Біблії. Михей звертає увагу на Того, хто встановлює праведні норми, і ставить таке проникливе запитання: «Чого Єгова вимагає від тебе? Лише того, щоб ти був справедливим, любив доброту і скромно ходив зі своїм Богом» (Михея 6:8, НС).

⁴ Чи ти помічаєш у цих словах, з яким щирим проханням Творець звертається до тебе? Він з любов’ю нагадує нам про високі норми поведінки, яких ми можемо дотримуватися, а також про те, що нам під силу протистояти тиску повсюдного зла. Єгова знає, що ми віддані йому та прагнемо наслідувати його риси, і впевнений, що ми досягнемо успіху. Як би ти відповів на таке запитання: «Чого Єгова вимагає від мене?» Чи ти можеш назвати сфери життя, у яких тобі вдається дотримуватись Божих моральних норм, а в яких ще треба поліпшитись? Виконуючи вимоги Бога, ти, безумовно, поглибиш взаємини з ним і поліпшиш своє життя. Сьогодні, коли новий світ вже так близько, ти можеш черпати силу зі слів Осії: «Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем» (Осії 10:12). А тепер проаналізуймо цінні поради з Михея 6:8.

БУДЬ СКРОМНИМ

5. Чому важливо «скромно ходити» з Богом?

⁵ За словами Михея, Єгова хоче, щоб ти «скромно ходив» з ним. Якщо ти виявляєш скромність, це принесе тобі лише користь, адже «зі скромними мудрість» (Приповістей 11:2, НС). Бути скромним означає визнавати обмеження, які ми маємо через гріх Адама. Усвідомлення того, що ми народилися грішними, допоможе сторонитися всього, що могло б призвести до свідомого гріха (Римлян 7:24, 25).

6. Яку користь приносить те, що ми усвідомлюємо наслідки гріха?

⁶ Чому нам слід розвивати скромність і смиренність, якщо ми не хочемо скоїти свідомий гріх? Скромна людина розуміє, що гріх має велику силу (Псалом 51:5). Як видно зі слів Осії, гріх є привабливим, але завжди призводить до гірких наслідків. Наприклад, Єгова сказав, що покарає ізраїльтян за непослух. Чи могли грішники, які забули про скромність, уникнути всіх наслідків своїх учинків? Можливо, вони сподівались на це, адже гріх вводить в оману і перетворює людей на своїх рабів. А найгірше, що гріх віддаляє від Єгови, і люди заходять настільки далеко, що «не дають їхні вчинки вернутись до Бога». Свідомі гріхи знесилюють і руйнують людину, вона стає «злочинцем». До того ж гріх робить її життя беззмістовним. Щоправда, деякий час може здаватись, що грішник має успіх, але, не розкаявшись, він не отримає схвалення Бога (Осії 1:4; 4:11—13; 5:4; 6:8). 

7. Як скромна людина ставиться до порад Єгови?

⁷ Скромна людина також розуміє, що зможе уникнути гріха та його поганих наслідків лише тоді, коли буде слухатись Божих порад. Михей пророкував, що в майбутньому, тобто за наших днів, багато хто матиме палке бажання навчитись Божих доріг і ходити ними. Такі сумирні люди шукатимуть «Закон» і «слово Господнє». Ти, безумовно, радієш, що належиш до тих, хто прагне «ходити Ім’ям Господа». І все ж, як і Михею, тобі, напевно, хотілося б отримати більше порад щодо того, як залишатися морально чистим (Михея 4:1—5; 6:11). Ти можеш зберігати чистоту, якщо будеш скромно виконувати вимоги Єгови.

ДОТРИМУЙСЯ ВИСОКИХ МОРАЛЬНИХ НОРМ

8. Що можна сказати про мораль сьогоднішнього суспільства?

⁸ Єгова піклується про наше духовне і фізичне благополуччя, тому просить нас бути морально чистими у цьому розпусному світі (Малахії 2:15). Звідусіль на нас обрушується інформація сексуального характеру. Чимало людей вважає, що немає нічого поганого в тому, щоб переглядати порнографічні фільми і зображення, читати про непристойності та слухати пісні двозначного змісту. Крім того, багато чоловіків зневажають жінок, ставлячись до них лише як до об’єкту сексуальних бажань. Навіть школярі пересипають мову брудними жартами і натяками. Як же не піддатися такому згубному впливу?

9. Як за днів 12 пророків багато ізраїльтян порушували Божі вимоги?

⁹ У книгах 12 пророків містяться важливі застереження. Пророки жили задовго до появи кінотеатрів і магазинів, у яких продають відеопродукцію, але в їхні часи були поширені фалічні символи, так звана священна проституція та кричуща розпуста (1 Царів 14:24; Ісаї 57:3, 4; Авакума 2:15). Про це свідчать слова пророків: «Чоловіки усамітнюються з повіями та приносять жертви з храмовими повіями» (Осії 4:14, НС). «Син і його батько вчащають до однієї блудниці, щоб святе Моє Ймення зневажити». Під час обрядів родючості люди робили «дарунки за блуд»a. Перелюб був звичним явищем: невірні чоловіки і дружини ходили «за своїми полюбовниками» (Осії 2:15; 4:2, 13; Амоса 2:7; Михея 1:7).

10. а) Що насамперед є причиною аморальних учинків? б) Чому можна сказати, що давні ізраїльтяни чинили духовний блуд?

¹⁰ Ти, мабуть, розумієш, що аморальні вчинки відображають мислення і спонуки людини (Марка 7:20—22). Про розпусних ізраїльтян Єгова сказав, що «дух блуду зводить їх на хибний шлях» і «день у день вони розгнуздано чинять зло» (Осії 4:12; 6:9, НС)b. Захарій говорив про «дух нечистоти» (Захарія 13:2, Хом.). Крім того, Божий народ зухвало відкидав і навіть зневажав вимоги Єгови та його владу. Отже, щоб розвинути правильні спонуки, потрібно докорінно змінити мислення і нахили серця. Християни повинні бути особливо вдячними за поради, які допомагають сторонитися неморальності та уникати її трагічних наслідків.

БУДЬ НЕПОРОЧНИМ

11. До чого може призвести нехтування Божими вимогами щодо статевої моралі?

¹¹ Усім відомо, що аморальна поведінка може зруйнувати сім’ю, позбавити дітей батьківської опіки, наразити на страшні хвороби і стати причиною абортів. Люди, які не дотримуються вимог Творця щодо статевої моралі, шкодять своєму здоров’ю і страждають від душевних ран. Михей написав, що за порушення Божих норм, «занечищення», народ несе покарання і «через це він зазнає́ болю» (Михея 2:10, НС). Знаючи про це, служителі Бога остерігаються моральної нечистоти і не допускають, щоб у їхньому розумі та серці вкорінилися нечисті думки (Матвія 12:34; 15:18).

12. Яку користь приносить те, що ми поділяємо погляд Єгови на інтимні стосунки?

¹² Християни керуються не тільки страхом перед хворобами чи небажаною вагітністю. Вони розуміють, наскільки важливо розвивати любов до Божого закону і переймати його погляд на статеву мораль. Єгова створив людей з природним бажанням мати сім’ю і виражати свою любов в інтимних стосунках. Це входило у творчий задум Бога. Статеві стосунки в подружжі сприяють зміцненню взаємин між чоловіком і дружиною та можуть дати початок новому життю. Однак поза шлюбом вони завдають людині великої шкоди, як це видно з книг 12 пророків. У ті часи аморальна поведінка викликала гнів Єгови. З тих пір нічого не змінилося. Сьогодні ті, хто нехтує Божими нормами моралі, платять за це таку ж високу ціну.

13. Як ми можемо «відкинути від себе... блуд» і уникати спокус?

¹³ Осія просив своїх сучасників «відкинути від себе... блуд», тобто зробити щось конкретне, аби зберегти моральну чистоту (Осії 2:4). Тобі варто уникати ситуацій, у яких ти можеш скоїти гріх. Можливо, ти постійно стикаєшся зі спокусами в школі чи в своїй околиці. Напевно, тобі не вдасться перейти в іншу школу чи переїхати, але існують інші способи захиститися від спокус і «відкинути від себе... блуд». Скажи, що ти Свідок Єгови і живеш за християнськими нормами. Чітко та з повагою поясни, у що ти віриш і яких моральних принципів дотримуєшся. Важливо, щоб інші розуміли, що ти дорожиш високими нормами Єгови (Амоса 5:15). Ти також можеш «відкинути від себе... блуд», якщо будеш уникати порнографії і сумнівних розваг. Імовірно, тобі доведеться позбутись якогось журналу або знайти нових друзів — тих, хто любить Єгову і підтримує твоє бажання догоджати йому (Михея 7:5). Єгова допоможе тобі зберігати моральну чистоту в цьому зіпсутому світі.

ЛЮБИ ДОБРОТУ

14, 15. а) Що означає любити доброту? б) Як любов до доброти сприяє бездоганній поведінці?

¹⁴ За словами Михея, Єгова просить, щоб ти «любив доброту». Бути добрим означає чинити добро, а не зло. Добра людина великодушна; вона дотримується високих моральних принципів, а також виявляє чесність та неупередженість в особистих справах і в стосунках з іншими. У 6-му розділі цієї книжки ми розглядали, що справедливість і чесність відіграють важливу роль у ділових стосунках та фінансових питаннях. Але нам слід бути справедливими, чесними і добрими в усіх сферах життя.

¹⁵ Якщо ти любиш доброту і хочеш робити добро для інших, то намагатимешся поводитись бездоганно. Ось що сказав Єгова ізраїльтянам, які нехтували своїм обов’язком матеріально підтримувати поклоніння: «Ви ж мене обкрадаєте» (Малахії 3:8, Кул.). Як сьогодні хтось може обкрадати Бога? Припустімо християнин має доступ до пожертв на справи Царства у своєму зборі чи деінде. Кому належать ці гроші? Єгові, оскільки їх пожертвували для підтримки чистого поклоніння (2 Коринфян 9:7). Чи може християнин без дозволу «позичити» ці гроші, якщо він потрапив у вкрай скрутне становище або за інших обставин? Звичайно, ні. Так він обкрадав би Єгову! І, безумовно, такий вчинок не був би виявом доброти і справедливості до тих, хто пожертвував ці гроші на Божу справу (Приповістей 6:30, 31; Захарія 5:3).

16, 17. а) У чому виявлялась жадібність сучасників Амоса та Михея? б) Як Бог ставиться до жадібності?

¹⁶ Доброта і великодушність спонукують християн остерігатися жадібності. За днів Амоса суспільство було просякнуте жадібністю. Декотрі люди з хижацькою ненаситністю «за срібло... продавали справедливого», тобто свого одновірця! (Амоса 2:6). Те саме можна було сказати про сучасників Михея: багаті юдеї забирали майно в слабких і беззахисних, навіть робили це силоміць (Михея 2:2; 3:10). Відбираючи землі у своїх ближніх, ті ненажерливі люди порушували Закон Єгови. Вони нехтували останньою з Десяти заповідей, а також законом, який забороняв назавжди продавати спадкові землі (Вихід 20:13, 15, 17; Левит 25:23—28).

¹⁷ Звичайно, рабство і работоргівля не такі поширені в наш час, як за днів пророків. А втім, багато хто використовує інших у своїх інтересах або наживається на них. Християнин, який любить доброту, ніколи не стане визискувати своїх одновірців. Наприклад, він не буде розпочинати справу чи пропонувати робити вклади, сподіваючись, що клієнтами головним чином будуть брати і сестри. Бажання швидко збагатитися за рахунок одновірців свідчить про жадібність, від якої нас застерігає Боже Слово (Ефесян 5:3; Колосян 3:5; Якова 4:1—5). Пожадливість може виявлятися в любові до грошей, бажанні мати владу і вигоду, непоміркованості в їжі та питті, у хтивості тощо. Михей написав, що самолюбні, жадібні люди ніколи не можуть насититись. Так є і сьогодні (Михея 6:14).

18, 19. а) Що деякі з 12 пророків писали про ставлення Єгови до «чужинця»? б) Як доброта сприяє хорошим взаєминам з іншими?

¹⁸ Єгова вчив свій народ виявляти доброту до чужинців. Через Малахію він промовив: «Прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти...[тих] хто відхилює право чужинця» (Захарія 7:10; Малахії 3:5). Можливо, в місцевості, де ти живеш, є чимало іммігрантів — людей іншої національності, кольору шкіри чи культури. Найімовірніше, вони переїхали в пошуках безпеки, роботи або кращих умов життя. Як ти ставишся до тих, хто розмовляє іншою мовою і чия культура відрізняється від твоєї? Чи ти помічаєш у собі схильність до упередженості, яка немає нічого спільного з добротою?

¹⁹ Тільки подумай, як зрадіють люди з інших країн чи культур, побачивши, що ти вважаєш їх гідними почути правду з Біблії. Якщо ми доброзичливі з такими людьми, то не будемо допускати й думки, що вони не мають права користуватись Залом Царства або чимось іншим, що надає організація Єгови. У I столітті деякі християни з євреїв мали упередження до людей з інших народів. Апостол Павло нагадав їм, що насправді ніхто не заслуговує на спасіння, адже його можна отримати лише завдяки Божій незаслуженій доброті (Римлян 3:9—12, 23, 24). Доброта буде спонукувати нас радіти, що сьогодні Бог обдаровує своєю любов’ю людей, які раніше не мали можливості чути добру новину (1 Тимофія 2:4). Приїжджі і ті, хто належить до іншої культури, стикаються з багатьма труднощами, тож ми маємо виявляти до них доброту й увагу та поводитись так, щоб вони почувалися серед нас, як удома. Ми повинні ставитись до них, як до «корінних жителів» (Левит 19:34, НС).

ХОДИ З ПРАВДИВИМ БОГОМ

20. До кого звертались за вказівками деякі ізраїльтяни?

²⁰ Пророк Михей також підкреслив, наскільки важливо ходити з Єговою. Треба визнавати його правдивим Богом і слухатися його вказівок (Приповістей 3:5, 6; Осії 7:10). Після повернення з полону деякі юдеї ходили до ворожбитів, віщунів і вклонялися фальшивим богам, можливо шукаючи в них допомоги в час посухи. Насправді ж вони зверталися до злих духів і нехтували тим, що Єгова засуджував це (Повторення Закону 18:9—14; Михея 3:6, 11; 5:11; Огія 1:10, 11; Захарія 10:1, 2). Юдеї мали справу з духовними створіннями, які були ворогами правдивого Бога!

21, 22. а) Які форми спіритизму поширені у твоїй місцевості? б) Чому служителі Єгови не захоплюються окультизмом?

²¹ У наш час побутує думка, що злі духи, згадані в Біблії,— це лише уособлення зла. Однак Боже Слово показує, що демони справді існують і що саме до них звертаються ті, хто займається астрологією, чаклунством і магією (Дії 16:16—18; 2 Петра 2:4; Юди 6). Так само як реальні демони, реальна небезпека спіритизму. В багатьох країнах люди йдуть до шаманів, знахарів, яким приписують надприродну силу, а також до ворожбитів. Інші шукають порад у гороскопах або гадають на ворожильних картах, використовують «чарівну лозу», спіритичну алфавітну дошку та носять прикраси з каменів, які підбирають за місяцем свого народження. Нерідко люди намагаються встановити контакт з духами померлих. Кажуть, що навіть деякі політики перед прийняттям важливих рішень звертаються до астрологів чи медіумів. Усе це суперечить пораді з книги Михея ходити з правдивим Богом і слухатися його вказівок.

²² Звичайно, тобі — правдивому служителю Єгови — потрібно уникати всього, що пов’язано зі спіритизмом. Можна не сумніватися: Бог ніколи не відкриває свою волю і не виявляє свою силу за допомогою магії чи окультизму. В Амоса 3:7 говориться, що Єгова «не чинить нічого... не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам». Через захоплення окультизмом людина може стати маріонеткою в руках правителя демонів, Сатани, який є брехуном і який прагне зводити людей. Він і його поплічники завжди були дуже жорстокими і навіть убивали людей; вони й сьогодні чатують на своїх жертв (Йова 1:7—19; 2:7; Марка 5:5). Отже, заклик Михея ходити з правдивим Богом є для нас також застереженням проти ворожбитства і чаклунства.

23. Хто може задовольнити наші доречні прохання?

²³ Нашу потребу в духовному може задовольнити лише Єгова, коли ми поклоняємось йому згідно з його волею (Івана 4:24). Пророк Захарій написав: «Просіть від Господа» (Захарія 10:1). Навіть якщо злі духи спокушують тебе чи нападають на тебе, ніколи не забувай, що «кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться» (Йоіла 3:5). Ці слова особливо підбадьорюють нас — тих, хто живе, пам’ятаючи про великий день Єгови.

24. Які висновки ти зробив з Михея 6:8?

²⁴ Безумовно, слова з Михея 6:8 змушують нас глибоко задуматися. Щоб жити за високими моральними принципами, нам потрібно розвивати правильні спонуки і приємні Богу риси. Ми живемо в «останні дні», і нас підбадьорюють слова Осії, який сказав, що в наш час побожні люди будуть шукати Єгову, щоб відчути його великодушність (Осії 3:5). Амос повторив заклик Єгови, коли написав: «Шукайте добра... щоб вам жити». Єгова також заохочує нас: «Покохайте добро» (Амоса 5:14, 15). Прислухаючись до цих слів, ми будемо з радістю виконувати те, чого Єгова вимагає від нас.

1—3. а) Що спадає на думку багатьом християнам при згадці про Тир? б) Розкажи про стосунки царя Хірама з Ізраїлем. в) Чого ми можемо навчитися з розповіді про Тир?

ЩО СПАДАЄ тобі на думку при згадці про стародавнє місто Тир? Багато християн пригадає передречення про знищення цього міста, яке сповнилось у давні часи. Александр Македонський збудував із залишків материкової частини Тиру дамбу, яка вела до його нової, острівної, частини, і зруйнував місто (Єзекіїля 26:4, 12; Захарія 9:3, 4). Однак чи ти думав колись, що з розповіді про Тир можна побачити, як потрібно і не потрібно ставитись до одновірців та інших людей?

² Чому Тир був знищений? «За три переступи Тиру... за те, що він видав усіх на вигнання в Едом, і не пам’ятав заповіту братів... Пошлю Я огонь на мур Тиру» (Амоса 1:9, 10). Раніше цар Тиру, Хірам, був прихильним до царя Давида, а потім постачав Соломону будівельні матеріали для храму. Соломон склав угоду з Хірамом і дав йому міста в Галілеї. Цар Тиру називав Соломона своїм братом (1 Царів 5:15—32; 9:10—13, 26—28; 2 Самуїла 5:11). Коли Тир «не пам’ятав заповіту братів» і продав деяких ізраїльтян у рабство, це не пройшло повз увагу Єгови.

³ Який висновок ми можемо зробити з того, що Бог засудив ханаанеян з Тиру за жорстоке ставлення до ізраїльського народу? Дуже велике значення має те, як ми поводимось зі своїми духовними братами. У попередніх розділах цієї книжки ми вже обговорили деякі поради 12 пророків щодо наших стосунків з іншими. Наприклад, вони наголошували на тому, що слід бути чесними у фінансових питаннях і зберігати моральну чистоту. Але з книг цих пророків ми можемо дізнатися ще більше про те, як, на думку Бога, ми повинні ставитися до інших.

НЕ ЗЛОВТІШАЙСЯ З НЕПРИЄМНОСТЕЙ ІНШИХ

4. У якому розумінні едомляни були братами ізраїльтян і як вони поводилися з ними?

⁴ У Божих словах, скерованих до Едому,— краю, який лежав неподалік Ізраїлю,— міститься важливий урок. Єгова сказав: «Як ти міг злорадно дивитися на свого брата в день його нещастя?! Як ти міг тішитися, коли гинули Юдині сини?!» (Овдія 12, НС). Якщо жителі Тиру були «братами» ізраїльтян, тому що мали з ними торговельні зв’язки, то едомляни справді були їхніми братами, бо походили від Ісава, брата-близнюка Якова. Навіть Єгова називав едомлян братами Ізраїля (Повторення Закону 2:1—4). Отже, едомляни вчинили підло, коли тішились з лиха, якого юдеї зазнали від вавилонян (Єзекіїля 25:12—14).

5. За яких обставин ми могли б стати подібними до едомлян?

⁵ Зрозуміло, Бог засудив едомлян за те, як вони повелися з юдеями, своїми братами. Тож запитай себе: «Чи Богові подобається, як я ставлюсь до духовних братів?» Наприклад, що ти думаєш про одновірця і як ставишся до нього, коли між вами виникли тертя? Припустімо, що хтось образив тебе або має напружені стосунки з твоїм родичем. Якщо ти «маєш підстави... поскаржитись», чи затаюєш образу, замість того щоб забути непорозуміння чи залагодити справу? (Колосян 3:13; Ісуса Навина 22:9—30; Матвія 5:23, 24). Коли ти не хочеш простити братові, це впливає на ваші стосунки. Можливо, ти почнеш поводитися з ним підкреслено стримано, уникати його або негативно висловлюватися про нього. А тепер уяви, що цей християнин провинився і навіть потребує поради або виправлення від старійшин збору (Галатів 6:1). Чи ти, подібно до едомлян, будеш тішитися, що у твого брата неприємності? Чого в цій ситуації сподівається від тебе Бог?

6. Яке застереження міститься у словах з Захарія 7:10 і до чого заохочує записане в Михея 7:18?

⁶ Пророк Захарій написав, до чого Єгова закликає нас: «Не думайте зла в своїм серці один проти одного» (Захарія 7:9, 10; 8:17). Ці слова доречно згадати, коли брат образив нас чи когось із нашої сім’ї. У такому випадку в серці християнина може зародитися бажання помститися. Якщо він буде виношувати це бажання, то згодом воно обов’язково позначиться на його вчинках. Але Бог хоче, щоб ми наслідували його приклад. Пригадай, що, за словами Михея, Єгова «прощає провину і пробачує прогріх»a (Михея 7:18). Як нам навчитись вибачати?

7. Чому варто забувати образи?

⁷ Можливо, хтось ранив наші почуття або почуття когось із наших рідних. Наскільки серйозна ця образа? У Біблії говориться, що́ слід робити, коли виникають непорозуміння і коли один брат грішить проти іншого. Але в більшості випадків найліпше просто не звертати уваги на провину чи образу, так би мовити, пройти повз неї. Запитай себе: «Чи це не один із 77 разів, коли я маю простити? Чому б не забути образи?» (Матвія 18:15—17, 21, 22). Навіть якщо образа здається дуже серйозною тепер, чи будемо ми вважати її такою через 1000 років? Дуже повчальні слова містяться в Екклезіяста 5:19 (Екклезіяста 5:20, НС). Тут говориться про людину, яка насолоджується їжею і питвом: «Про клопоти свого короткого життя вона буде роздумувати нечасто, оскільки правдивий Бог сповнює її серце радістю». Ця людина тішиться приємними моментами і забуває про буденні клопоти. Чи можемо й ми мати подібний погляд? Завдяки тому що ми належимо до християнського братства, в нас є багато благословень. Якщо ми зосереджуємось на них, то не пам’ятатимемо незначних проблем, які не пригадаються в новому світі. Маючи такий умонастрій, ми не будемо зловтішатись з проблем інших чи затаювати образу.

ГОВОРИ ПРАВДУ

8. Коли нам може бути нелегко говорити правду?

⁸ Як підкреслюється в 12 пророчих книгах, Бог хоче, щоб ми завжди говорили правду. Звичайно, ми докладаємо багато зусиль, аби говорити «правду — добру новину» (Колосян 1:5; 2 Коринфян 4:2; 1 Тимофія 2:4, 7). Однак у повсякденному житті, коли ми спілкуємося на різні теми з членами нашої сім’ї чи з духовними братами і сестрами, говорити правду буває нелегко. Чому?

9. Коли в нас може виникнути спокуса не казати усієї правди і про що нам слід запитати себе?

⁹ Мабуть, кожному з нас робили зауваження, коли ми сказали чи зробили щось не так. Скоріш за все, ми відчували сором і докори сумління. Такі почуття можуть спонукати людину заперечувати свою вину і перекручувати факти, щоб виправдати себе. Опинившись у незручному становищі, хтось міг би піддатися спокусі випустити деякі подробиці чи підтасувати факти, щоб справити на інших краще враження. Те, що ми говоримо, формально може бути правдою, але наші співрозмовники зовсім по-іншому уявлятимуть те, що відбулося. Це не назвеш відвертою брехнею, яка дуже поширена у цьому світі. Однак чи ми дійсно «говоримо правду своїм ближнім», тобто своїм братам? (Ефесян 4:15, 25; 1 Тимофія 4:1, 2). Які почуття виникають у Бога, коли християнин навмисно висловлюється так, що брати доходять неправильного висновку і починають вірити неточним відомостям або й взагалі неправді?

10. Про яку нечисту звичку мешканців Ізраїлю та Юди писали пророки?

¹⁰ Пророки розуміли, що навіть служителі Єгови іноді можуть нехтувати його вимогами. Ось що ми читаємо про ставлення Бога до сучасників Осії в книзі цього пророка: «Погуба на них [«вони погинуть», НС], бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду». Ізраїльтяни не лише говорили відверту і злісну брехню про Єгову, але й проклинали інших та обманювали їх, перекручуючи факти (Осії 4:1, 2; 7:1—3, 13; 10:4; 12:2). Осія написав ці слова в Самарії, північному царстві. А що сказати про Юду? Михей сказав: «Повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах — омана» (Михея 6:12). У вироках, які оголошували ці пророки тим, хто «говорить неправду» і чий «язик...омана», міститься урок. Хоча християни нікого не обманюють навмисно, вони можуть запитати себе: «Чи не буває так, що я говорю неправду або намагаюсь ввести інших в оману? Чого сподівається від мене Єгова?»

11. Якою, за словами пророків, має бути наша мова, щоб вона подобалась Богові?

¹¹ Через своїх пророків Бог також чітко показав, яку поведінку він схвалює. У Захарія 8:16 сказано: «Оце речі, які будете робити: Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах». У дні Захарія біля міських брам старші чоловіки прилюдно розглядали судові справи (Рут 4:1; Неемії 8:1). Однак пророк закликає говорити правду не лише на суді. Захарій також каже: «Говоріть правду один одному». Справді, ми повинні бути чесними в офіційних справах, але не можна обманювати і тоді, коли розмовляємо з найближчими людьми — чоловіком чи дружиною або родичами. Нам треба бути правдивими і в розмовах з нашими духовними братами і сестрами, коли ми спілкуємося з ними віч-на-віч, по телефону чи будь-яким іншим способом. Вони мають право сподіватися, що ми будемо говорити їм правду. Християни повинні навчати своїх дітей, що не можна обманювати. Тоді вони ще змалку усвідомлять, що Бог очікує від своїх служителів чесності і засуджує тих, хто каже неправду (Софонії 3:13).

12. Яку користь ми можемо черпати з пророчих книг?

¹² Усі, хто старається бути завжди правдивим, юні і дорослі, відгукуються на заклик Захарія: «Правду та мир кохайте» (Захарія 8:19). Крім того, Єгова ставить нам у приклад свого Сина. Ось що про Ісуса написано в книзі Малахії: «Закон правди в устах його був, і не знайшлась на губах його кривда,— у мирі й простоті ходив він зо Мною» (Малахії 2:6). Хіба Єгова не очікує від нас того ж? Не забувай, що ми можемо черпати користь зі всієї Біблії, у тому числі з книг 12 пророків.

НЕ ЧИНИ НАСИЛЛЯ

13. Про які гріхи ізраїльтян згадується в Михея 6:12?

¹³ З Михея 6:12 ми довідуємось про те, що давні ізраїльтяни кривдили своїх ближніх. Вони говорили неправду, і «язик в їхніх устах [був] омана». У цьому ж вірші згадується про ще один важкий гріх. Михей передав такі слова Бога: «Повні насильства... багачі». Чому Єгова так сказав і чого ми можемо навчитися з його слів?

14, 15. Що нам відомо про жорстокість народів, які жили неподалік Ізраїлю?

¹⁴ Згадаймо, чому деякі народи, що жили по сусідству з Ізраїлем, мали недобру славу. На північному сході лежала Ассирія. Про її столицю, Ніневію, пророк Наум написав: «Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього» (Наума 3:1). Ассирійці були дуже войовничими і вкрай жорстоко поводились з полоненими: вони спалювали людей живцем, здирали з них шкіру, виколювали очі, відрізали ніс, вуха, пальці. Курт Керам у своїй книжці «Боги, гробниці та вчені» (переклад з німецької Р. Михайлюка) зазначає: «Ніневія залишилась у людській пам’яті головним чином через вбивства та грабежі, пригноблення та приниження слабших, війни та всілякого роду нещастя». Біблія згадує очевидця (а можливо, й учасника) такого насилля — царя Ніневії. Почувши звістку Йони, він звернувся до своїх підданих: «Нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках» (Йони 3:6—8)b.

¹⁵ Жорстокістю була відома не лише Ассирія. В Едомі, що лежав на південний схід від Юди, також ширилось насилля. Тому він мав бути покараний. «Пустинею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї» (Йоіла 4:19). Чи едомляни прислухались до цього попередження і припинили чинити насилля? Приблизно через два століття пророк Овдій написав: «Настрашене буде лицарство твоє, о Темане [місто в Едомі]... Через насилля на Якова на брата твого... ти витятий будеш навіки» (Овдія 9, 10). А що сказати про Божий народ?

16. Як Амос і Авакум проливають світло на те, що відбувалось за їхніх днів?

¹⁶ Ось як пророк Амос описав, що відбувалось у Самарії, столиці північного царства: «Побачте велике збентеження в ній, та утиск у ній! І правдиво не вміють робити вони,— говорить Господь,— насильство громадять та грабунок» (Амоса 3:9, 10). Чи ситуація в Юді, де стояв храм Єгови, була іншою? Пророк Авакум, який там жив, запитував Бога: «Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: “Насильство!” та Ти не спасаєш! Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство» (Авакума 1:2, 3; 2:12).

17. Як серед Божого народу могла поширитись жорстокість?

¹⁷ Чому серед Божого народу поширилось насилля і жорстокість? Чи не тому, що люди піддалися впливу ассирійців, едомлян та інших народів? Свого часу Соломон застерігав: «Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай» (Приповістей 3:31; 24:1). Згодом Єремія записав конкретну вказівку: «Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів» (Єремії 10:2; Повторення Закону 18:9).

18, 19. а) Якою була б реакція Авакума на сучасні форми насилля? б)  Як до них ставишся ти?

¹⁸ Якби Авакум жив у наші дні, він, напевно, жахнувся б через повсюдне насилля. Для багатьох насилля стає звичним ще з дитинства. Хлопчики і дівчатка, не відводячи погляду від екрану, спостерігають, як герої мультфільмів жорстоко б’ють або намагаються вбити одні одних. А пізніше ці діти вже грають у відеоігри, в яких перемагає той, хто застрілить чи висадить у повітря своїх противників. «Це лише гра»,— скаже хтось. Звичайно, що так, але, граючи в жорстокі відеоігри вдома чи в комп’ютерних клубах, діти поринають у насилля, яке формує їхнє мислення і поведінку. Не можна не погодитись з натхненими словами: «Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі» (Приповістей 16:29).

¹⁹ Авакум був змушений дивитись на зло і насилля, і це його дуже засмучувало. Поміркуй: чи цей пророк міг би спокійно дивитись разом з тобою твої улюблені програми? Чи він ходив би на спортивні заходи, які є жорстокими за своєю суттю і учасники яких одягають захисне спорядження, наче гладіатори? Багато хто отримує найбільше задоволення від бійок, що спалахують між самими гравцями або ж між їхніми розлюченими вболівальниками. У деяких країнах досить популярні фільми, сюжет яких пов’язаний з військовими діями чи бойовими мистецтвами. Хтось виправдовує сцени насильства тим, що фільм достовірно розповідає про історію і культуру народу. Однак чи від цього насилля стає більш прийнятним? (Приповістей 4:17).

20. Про яку форму насилля написав Малахія і як до неї ставиться Єгова?

²⁰ Теми насилля торкнувся також Малахія, коли написав, як Єгова ставиться до юдеїв, що зраджували своїм дружинам. «Ненавиджу розвід,— говорить Господь, Бог Ізраїлів,— і того, хто вкриває насильством одежу свою» (Малахії 2:16). Існує кілька пояснень того, що означає вислів «вкриває насильством одежу свою». На думку деяких біблеїстів, тут мається на увазі, що хтось заплямував одяг кров’ю своєї жертви. Хоч би як там було, Малахія прямо засудив тих, хто погано поводився зі своїм подружжям. Іншими словами, пророк писав про насилля в сім’ї і показав, як Єгова ставиться до нього.

21. З ким християнин не повинен поводитись жорстоко?

²¹ Фізична чи словесна наруга вдома заслуговує на осуд так само, як і насилля, що чиниться на очах в інших людей. Бог помічає все (Екклезіяста 5:7). Хоча Малахія говорив про насильство над дружинами, це не означає, що можна знущатися над дітьми чи постарілими батьками. Нı́чим виправдати і жорстокого ставлення дружини до чоловіка, дітей чи батьків. Звичайно, у сім’ї через нашу недосконалість можуть виникати напружені ситуації, які спричиняють роздратування і гнів. Але Біблія радить: «Гнівайтесь, але не грішіть; коли заходить сонце, не залишайтесь роздратованими» (Ефесян 4:26; 6:4; Псалом 4:5; Колосян 3:19).

22. Звідки ми знаємо, що можна не піддатись впливу жорстоких людей?

²² Той, хто поводиться агресивно, може виправдовуватись тим, що так поводились у його сім’ї, або тим, що люди в його краях нестримані і запальні. Однак коли Михей говорив про багатіїв, які чинили насилля, він не виправдовував їх тим, що вони не можуть змінитись, оскільки виросли в оточенні агресивних людей (Михея 6:12). Ной жив у часи, коли «наповнилась земля насильством», і його сини виростали серед жорстокості. Чи вони почали наслідувати своїх лихих сучасників? Зовсім ні! Вони наслідували приклад батька, який «знайшов милість у Господніх очах», і пережили Потоп (Буття 6:8, 11—13; Псалом 11:5).

23, 24. а) Завдяки чому ми маємо репутацію миролюбних людей? б) Як Єгова ставиться до тих, хто поводиться з іншими згідно з його волею?

²³ Свідки Єгови по всьому світі відомі тим, що вони невойовничі, мирні люди. Вони виконують закони кесаря, які забороняють насильство (Римлян 13:1—4). Вони «мечі свої перекували... на лемеші» і намагаються жити в мирі з іншими (Ісаї 2:4). Свідки не поводяться жорстоко, тому що стараються «одягнутися в нову особистість» (Ефесян 4:22—26). Крім того, хороший приклад їм подають християнські старійшини, які не б’ють інших ні словесно, ні фізично (1 Тимофія 3:3; Тита 1:7).

²⁴ Справді, ми можемо — і навіть повинні — поводитись з іншими так, як цього вимагає Єгова. Осія сказав: «Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний — і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них» (Осії 14:10).

1. Завдяки чому більшість Свідків Єгови мають щасливі сім’ї?

ШИРОКОВІДОМО, що Свідки Єгови мають щасливі сім’ї. Професор Оксфордського університету Брайан Вільсон написав: «Свідки можуть дати багато практичних порад... щодо стосунків у шлюбі, моралі, виховання дітей тощо. Ці поради базуються на Святому Письмі і становлять невід’ємну частину гармонійної життєвої філософії». Безсумнівно, у Божому Слові ти знайшов багато настанов, які сприяють щастю і радості в сім’ї.

2. а) Як сьогодні люди ставляться до сімейних цінностей? б) У яких біблійних книгах ми будемо шукати порад щодо сімейного життя?

² З наближенням дня Єгови Сатана докладає неабияких зусиль, щоб руйнувати сім’ї. Як і за днів Михея, чимало людей не довіряють своїм близьким і рідним. Пророк написав: «Другові не довіряйте... від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх! Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка — проти свекрухи своєї, вороги чоловіку — домашні його» (Михея 7:5, 6). Ти живеш у світі, в якому поширені хибні погляди на шлюб і сім’ю, але ти робиш усе від тебе залежне, щоб не перейняти їх. Тому твоя сім’я стає дедалі щасливішою і ще більше прославляє Бога. Ти, мабуть, прислухаєшся до сказаного в Повторення Закону 6:5—9; Ефесян 5:22—6:4 та Колосян 3:18—21. Однак чи спадало тобі на думку, що книги 12 пророків також містять поради щодо сімейного життя? У цьому розділі ми розглянемо деякі з них. Але не зупиняйся на цьому. Постарайся освоїти підхід, завдяки якому ти зможеш знаходити в цих пророчих книгах корисні думки на інші теми. Спробуй зробити це, коли будеш аналізувати вірші з 12 книг, наведені в кінці розділу.

«НЕНАВИДЖУ РОЗВІД»

3, 4. а) Як сьогодні прийнято вирішувати сімейні проблеми? б) Яке ставлення до шлюбу було поширене за днів Малахії?

³ Поговорімо спочатку про взаємини між чоловіком і дружиною. Донедавна більшість людей не дивилась на розлучення як на легке розв’язання сімейних проблем. Оформити розлучення зазвичай було важко. Наприклад, у XIX столітті в Англії для цього був потрібен дозвіл парламенту. Таке ставлення до шлюбу сприяло збереженню сімей. Але тепер все по-іншому. В «Британській енциклопедії» зазначається: «Після Другої світової війни в багатьох країнах помітно зросла кількість розлучень... Погляд на розлучення докорінно змінився... воно вже не обурює суспільство». Розлучення стає звичним явищем навіть у таких країнах, як Корея, де всього кілька десятиліть тому воно виклика́ло загальний осуд. Сьогодні майже по всьому світі розлучення вважають розумним вирішенням сімейних негараздів.

⁴ У V столітті до н. е., за днів Малахії, дуже багато євреїв розлучалося зі своїми дружинами. Малахія сказав їм: «Засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив». Жертовник Єгови був укритий слізьми зраджених дружин, які плакали і стогнали над ним. А розбещені священики закривали очі на жорстокість чоловіків (Малахії 2:13, 14).

5. а) Що Єгова думає про розлучення? б) Чому не можна підступно ставитись до свого подружжя?

⁵ Що про це думав Єгова? Малахія написав: «Ненавиджу розвід,— говорить Господь, Бог Ізраїлів». Пророк також запевнив, що Єгова не змінюється (Малахії 2:16; 3:6). Який з цього можна зробити висновок? Раніше Бог показав, що засуджує розлучення (Буття 2:18, 24). У часи Малахії він підтвердив це. Його ставлення таке ж і сьогодні. Дехто вирішує розірвати шлюб лише тому, що не задоволений своїм подружжям. Хоча такі люди нерідко вдаються до підступу, Єгова бачить їхнє серце (Єремії 17:9, 10). Хоч би як вони виправдовували своє рішення, від Бога неможливо приховати інтриги чи злі наміри. «Все наге й повністю відкрите перед очима Його — Того, кому здамо звіт» (Євреїв 4:13).

6. а) Чому варто дотримуватися погляду Єгови на розлучення? б) У чому була суть Ісусових слів про розлучення?

⁶ Навіть якщо у твоїй сім’ї про розлучення ніхто й не думає, тобі варто пам’ятати, яким є погляд Єгови. Немає досконалих людей, тому в сім’ї виникають труднощі і непорозуміння. Чи в такі моменти тобі спадає на думку, що розлучення — найлегший вихід? Чи в розпал суперечки ти говориш про розлучення? Багато хто так робить. Але Бог хоче, щоб ті, в кого виникли сімейні проблеми, зі всіх сил намагалися врятувати шлюб. Звичайно, Ісус Христос сказав, що існує одна причина для розлучення — перелюб, тобто будь-які статеві стосунки поза шлюбом. Але в чому була суть Ісусових слів? Він промовив: «Що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє». Отже, він підтвердив незмінність Божих норм, про які Малахія писав приблизно за 450 років до того (Матвія 19:3—9).

7. Як, згідно зі словами Малахії, ти можеш зміцняти сімейні узи?

⁷ Тож як християни можуть зміцнювати свої сімейні узи? Малахія звернув увагу на такий важливий принцип: «Свого духа пильнуйте,— і не зраджуйте» (Малахії 2:16). Це означає, що треба аналізувати свої найглибші спонуки. Якщо ми «свого духа пильнуємо», то не піддамося спокусі приділяти неналежну увагу тому, хто не є нашим подружжям (Матвія 5:28). Наприклад, одружені християни можуть запитати себе: «Чи мені подобається отримувати знаки уваги і компліменти від особи протилежної статі?» Якщо так, то це свідчить про те, що вони перестали пильнувати свого духа. Отже, в книгах 12 пророків міститься цінна порада пильнувати свого духа. Якщо ми будемо прислухатися до неї, то зміцнимо взаємини в сім’ї.

8, 9. Чому в Біблії описані стосунки між Осією та Ґомер?

⁸ Без сумніву, ти хочеш зберегти свій шлюб. Однак ти не застрахований від сімейних проблем. Як їх вирішувати, особливо якщо ти вважаєш, що вина лежить на твоєму подружжі? Пригадай, у другому і четвертому розділах цієї книжки ми говорили про Осію. Його дружина, Ґомер, стала «жінкою блудливою» і «гналася за своїми полюбовниками». Потім усі покинули її, вона збідніла і потрапила в неволю. Осія викупив Ґомер, і Єгова наказав йому любити її. Чому Бог дав такий наказ? Аби наочно показати, що відбувалося у його стосунках з Ізраїлем. Цей народ був його власністю і символічною дружиною (Осії 1:2—9; 2:7—9; 3:1—5; Єремії 3:14; Ісаї 62:4, 5).

⁹ Віддавна ізраїльтяни ранили почуття Єгови тим, що служили іншим богам (Вихід 32:7—10; Суддів 8:33; 10:6; Псалом 78:40, 41; Ісаї 63:10). Особливо тяжкий гріх чинили мешканці десятиплемінного царства: вони поклонялися теляті (1 Царів 12:28—30). Крім того, ізраїльтяни не довіряли Єгові, якому вони належали і який називав себе їхнім чоловіком. Натомість вони шукали допомоги у своїх політичних коханців. Прийшов час, коли ізраїльтяни, подібно до похітливої «норовливої зебри», пішли за Ассирією (Осії 8:9, НС). Що б ти відчував, якби так поводився твій чоловік чи дружина?

10, 11. Як ти міг би наслідувати приклад Єгови, якщо, на твою думку, в сімейних проблемах винен твій чоловік чи дружина?

¹⁰ За днів Осії ізраїльський народ уже 700 років перебував в угоді з Богом. Ізраїльтяни постійно порушували її умови, але Єгова був готовий простити їх, якщо вони повернуться до нього. Вважається, що Осія почав пророкувати не пізніше 803 року до н. е. Отже, Єгова ще приблизно 60 років виявляв довготерпіння до Ізраїлю і майже 200 років — до Юди! На прикладі сімейних обставин Осії Єгова показав, що його народу, який перебував в угоді з ним, треба було розкаятись. Єгова мав законні підстави розірвати свій шлюб з Ізраїлем, але посилав пророків до своєї символічної дружини і намагався повернути її, хоча й дорогою для себе ціною (Осії 14:2, 3; Амоса 2:11).

¹¹ Чи міг би ти наслідувати приклад Єгови, якщо, на твою думку, в сімейних проблемах винне твоє подружжя? Чи зробиш ти перший крок, щоб відновити близькі взаємини? (Колосян 3:12, 13). Для цього потрібна смиренність. Який чудовий приклад Єгова подав своїм поводженням з ізраїльтянами! (Псалом 18:36; 113:5—8). Бог говорив до їхнього серця, він навіть благав їх. Тому нам, недосконалим людям, тим більше слід «говорити до серця» свого подружжя, намагатися розв’язати проблему і не зосереджуватися на помилках іншого. Варто зауважити, що зусилля Єгови не були марними. У «пустині», тобто у вавилонській неволі, останок цього народу відгукнувся на сердечне заохочення Єгови і згодом повернувся в рідний край та називав Бога своїм чоловіком (Осії 2:16—18)a.

12. Як роздуми про те, як Єгова ставився до своєї символічної дружини, можуть допомогти тобі зміцнити шлюб?

¹² Якщо в сім’ї виникли серйозні проблеми, твої щирі зусилля відновити добрі стосунки можуть принести хороший результат. Єгова був готовий простити своїй символічній дружині тяжкий гріх — духовний перелюб. У більшості християнських сімей чоловік і дружина не зраджують одне одному. Чимало проблем починаються з дошкульних, необдуманих зауважень. Якщо різкі слова завдали тобі болю, подумай, що́ довелось знести Осії та самому Єгові (Приповістей 12:18). Можливо, тоді тобі буде легше вибачити.

13. Який висновок можна зробити з того, що Єгова вимагав від зрадливих ізраїльтян каяття?

¹³ З цієї історії можна зробити ще один висновок. Чи могли ізраїльтяни, чинячи блуд, сподіватися на те, що Бог прийме їх? Ось яку вимогу до свого зрадливого народу, своєї символічної дружини, Єгова передав через Осію: «Нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб» (Осії 2:4). Ізраїльтяни повинні були розкаятися і «принести плоди, що свідчать про каяття» (Матвія 3:8). Отже, коли в сім’ї виникають проблеми, вчися бачити насамперед свої помилки, а не помилки свого подружжя. Якщо ти провинився, попроси прощення і намагайся виправити ситуацію. Найімовірніше, тебе простять.

ВИХОВУЙТЕ ДІТЕЙ, ВЕДУЧИ ЇХ «ШНУРКАМИ ЛЮБОВІ»

14, 15. а) Чому з огляду на слова з Малахії 4:1 ми повинні серйозно ставитись до навчання своїх дітей? б) Як ви можете допомогти своїм дітям пізнати Єгову?

¹⁴ Дванадцять пророків багато розповідали про те, як Єгова обходився з ізраїльтянами. У їхніх книгах ми знайдемо чимало принципів, які зможемо застосувати в сімейному житті, зокрема у вихованні дітей. Сьогодні дуже важко виховувати дітей, тому батькам треба серйозно ставитись до свого обов’язку. У пророцтві Малахії читаємо: «Спалить [людей] день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки» (Малахії 4:1). У день суду Єгова обійдеться з маленькими дітьми (галузками) справедливо — відповідно до того, як він оцінює їхніх батьків (коріння), адже вони несуть відповідальність за своїх малолітніх дітей (Ісаї 37:31). Спосіб життя батьків визначить, яким буде майбутнє їхніх дітей (Осії 14:1). Коли ви (коріння) втратите схвалення Єгови, то що станеться з вашими дітьми (галузками) у день його гніву? (Софонії 1:14—18; Ефесян 6:4; Филип’ян 2:12). Якщо ви намагаєтесь догоджати Богові, це може допомогти вашим дітям (1 Коринфян 7:14).

¹⁵ Після того як апостол Павло навів слова з пророцтва Йоіла, показавши, наскільки важливо кликати ім’я Єгови, він написав: «Як будуть кликати того, в кого не повірили? А як повірять в того, про кого не чули?» (Римлян 10:14—17; Йоіла 3:5). Павло мав на увазі проповідування, але цей же принцип ти можеш застосувати до навчання своїх дітей. Як вони повірять в Єгову, якщо не чують про нього? Чи ти приділяєш достатньо часу, щоб день у день розповідати дітям про те, який добрий Єгова? Чи допомагаєш їм розвивати глибоку любов до нього і його порад? Якщо діти постійно чутимуть про Єгову в колі сім’ї, то вони, скоріш за все, будуть робити духовний поступ (Повторення Закону 6:7—9).

16. Як, згідно з Михея 6:3—5, ти можеш наслідувати Єгову, коли виправляєш своїх дітей?

¹⁶ Поки діти ще малі, їх дуже легко брати з собою на християнські зібрання. Коли ж вони виростають, то починають прагнути незалежності. Як поводитись зі своїми дітьми, якщо вони деколи виявляють бунтарський дух? Ти можеш багато чого навчитися з книг 12 пророків, у яких описані стосунки Єгови з Ізраїлем та Юдою (Захарія 7:11, 12). Наприклад, поміркуй, які почуття криються у словах з Михея 6:3—5. Ізраїльтяни згрішили, і все ж Єгова називав їх своїм народом і благав: «Народе мій, згадай, будь ласка» (Михея 6:5, НС). Єгова не звинувачував їх, натомість намагався зворушити їхнє серце. Чи міг би ти наслідувати Єгову, коли виправляєш своїх дітей? Хоч би яку помилку вони зробили, не дай їм відчути себе відкинутими, не принижуй їх. Ласкаво вмовляй, а не засуджуй. Став запитання, щоб зрозуміти, про що вони думають. Намагайся зворушити їхнє серце, щоб вони могли звіряти тобі свої почуття (Приповістей 20:5).

17, 18. а) Що має спонукувати тебе виправляти своїх дітей? б) Як ти можеш вести своїх дітей «шнурками любові»?

¹⁷ Чому ти виправляєш своїх дітей? Деякі батьки роблять це, щоб захистити репутацію сім’ї. Однак Єгова виправляє свій народ з інших спонук. Він пояснює: «Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої... Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови» (Осії 11:3, 4). Тут Осія порівнює стосунки Єгови з Ізраїлем до стосунків між батьком і сином. Уяви собі батька, котрий за допомогою шнурів дбайливо веде дитину, яка робить свої перші невпевнені кроки. Шнури підтримують дитину, коли вона спотикається, і скеровують її крок, коли вона іде вбік (Єремії 31:1—3).

¹⁸ Чи ти будеш наслідувати Єгову в тому, як він виявляв любов? Знову і знову ізраїльтяни відверталися від Бога, але він не відпускав «шнурків любові». Молодь часом збивається зі шляху і робить помилки навіть у незначних справах. Незважаючи на це, зберігай зі своїми дітьми міцні стосунки, не розривай «шнурки любові». Пам’ятай, що любов не засліплювала Єгову і він не закривав очі на гріхи свого народу. Бог поводився з ізраїльтянами справедливо, з любов’ю виправляв їх і не жалів часу, щоб допомогти їм змінитися. Якщо ти помічаєш, що твій син чи донька сходять зі шляху правди, не легковаж цим. Намагайся повернути свою дитину, ведучи «шнурками любові», підтримуй її у цей важкий період. Приділяй час своїй дитині. Так, приділяй їй час — це вкрай важливо!

19. Чому тобі не слід зневірюватися у своїх дітях?

¹⁹ Осія передрік, що останок ізраїльтян зміниться: «Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра» (Осії 3:5). Справді, зусилля Єгови принесли хороші результати: останок його народу виправився. Не втрачай надії, що зміняться і твої діти. Старайся помічати їхні хороші риси. Розмовляй з ними лагідно, але непохитно дотримуйся біблійних принципів. Навіть якщо твій непокірний син чи донька не відгукуються на твої зусилля тепер, можливо вони зроблять це згодом.

ОСТЕРІГАЙСЯ ПОГАНОГО ТОВАРИСТВА!

20. На яке запитання юнаки і дівчата можуть знайти відповідь у 12 пророчих книгах?

²⁰ А чого з книг 12 пророків можете навчитися ви, юнаки і дівчата? Мабуть, найчастіше батьки нагадують вам слова з 1 Коринфян 15:33, де йдеться про вплив поганого товариства. І хтось з вас, можливо, думає: «Чи справді товаришувати з тими, хто не поклоняється Єгові, настільки небезпечно?» Відповідь на це запитання ви знайдете в 12 пророчих книгах.

21—23. а) Чого можуть навчитися юні з того, що сталося з едомлянами через їхню поведінку? б) Хто твої справжні друзі?

²¹ Дванадцять пророків написали свої книги передусім для Божого народу, але книга Овдія була звернена до мешканців Едому, яких у Біблії названо братами ізраїльтянb (Повторення Закону 2:4). На відміну від більшості малих пророків, Овдій, звертаючись до едомлян, використовував займенник «ти». Що ми знаємо про едомлян? Пригадаймо, які події розгорталися приблизно 607 року до н. е. Єрусалим був оточений ворогами. Хоча едомляни походили від Якова, вони об’єдналися з вавилонянами. «Руйнуйте, руйнуйте!» — зловтішно вигукували едомляни (Псалом 137:7; Овдія 10, 12). Вони мали намір заволодіти землею Юди. Едомляни навіть споживали їжу разом з вавилонянами, а в давнину на Сході такий жест міг означати укладання союзу.

²² Ось що Овдій передрік про едомлян: «Обманять тебе твої всі союзники [вавилоняни], переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розставлять на тебе,— нема в тому розуму» (Овдія 7). Чи едомляни відповіли за те, що покинули свого брата, Якова, і стали на сторону вавилонян? За часів Набоніда вавилоняни зруйнували Едом. У дні Малахії гори Едому вже були спустошені Богом і спадок едомлян дістався шакалам (Малахії 1:3).

²³ А тепер подумай про своїх так званих друзів, які не поклоняються Єгові. Хіба ти не помічав, що хлопці і дівчата, які приятелюють між собою і є «союзниками», часто обманюють одні одних і «пастку розставляють» на друзів? А що вони кажуть, коли їхній обман викривається? Нерідко вони називають своїх друзів наївними, бо ті вчасно не розпізнали обману. Наскільки ж вони схожі на вавилонян та їхніх союзників, едомлян! Як ти вважаєш, чи такі «друзі» допоможуть тобі, коли ти зіткнешся з проблемами? (Овдія 13—16). А як Єгова ставиться до свого народу? Він завжди готовий допомогти тобі і буде поряд у важкі часи. Його служителі будуть тобі правдивими друзями, які люблять за всякого часу, і вірно підтримуватимуть тебе в недолі (Приповістей 17:17).

ДОРОЖИ НАЙЦІННІШИМИ УЗАМИ

24, 25. Що має бути найважливішим у нашому житті?

²⁴ Безсумнівно, дуже важливо зміцнювати сімейні узи. Про те, як це робити, можна багато дізнатися з книг 12 пророків. Варто перечитати ці книги і застосувати підхід, який ми тут використали. Так ти зможеш знайти ще більше цінних порад, які допоможуть тобі поліпшити сімейне життя. А втім, чи сімейне щастя — це найголовніше в житті сучасних Божих служителів?

²⁵ Цікаво зауважити, що́ Йоіл передрік стосовно приходу дня Єгови: «Зберіте народ, оголосіть святі збори... нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття» (Йоіла 2:15, 16). Збиратись для поклоніння Єгові мала вся родина. Винятку не робилося навіть для молодят, які переважно зайняті тільки собою. Ніщо не має заважати нам збиратись для поклоніння Богові. День Єгови стрімко наближається, тому нам треба з усіх сил намагатись отримати Боже схвалення. Це має бути найважливішим у нашому житті. В останній частині цієї книжки ми розглянемо, яку справу ми повинні з радістю виконувати.

1, 2. а) Чого ми можемо навчитися з того, як Йона поставився до рішення Єгови помилувати жителів Ніневії? б) Чому нам слід більше дізнатись про милосердя Бога і його ставлення до людського життя?

ЄГОВА зрадів, а пророк засмутився. Бог милосердно зберіг життя тисячам людей, а Йоні було байдуже, що вони могли загинути. У цьому випадку Єгова вирішив простити і пощадити тих, хто раніше ворогував з його народом.

² Як видно з прикладу Йони, людям іноді важко осягнути глибину Божого довготерпіння і, подібно до Єгови, високо цінувати життя. Боже рішення помилувати ніневітян «було... для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився» гнівом. Можливо, Йона був поглинутий власними переживаннями, тому забув про милосердя і порятунок людей. Пророк міг думати, що коли ніневітяни залишаться в живих, то він назавжди осоромиться (Йони 4:1, 10, 11). Ми живемо напередодні Божого дня суду. Тож запитай себе: «Як я можу поглибити свою вдячність за Боже прощення і допомогти розкаяним грішникам відгукнутися на ніжну турботу Єгови? Іншими словами, як я можу наслідувати Бога, який прагне, щоб люди спаслися?»

СПРАВЕДЛИВІСТЬ І МИЛОСЕРДЯ ЗАРАДИ СПАСІННЯ ЛЮДЕЙ

3. Чому можна сказати, що немає суперечності між Божою справедливістю і милосердям?

³ Побутує думка, що 12 пророчих книг розповідають лише про те, як розгніваний Бог вершить суд, караючи людей. У декого може виникнути запитання: «Чи Єгова милосердний? Чи дороге йому людське життя?» Єгова виявляє і справедливість, і милосердя. Ці риси не заперечують, а доповнюють одна одну і є гарантією нашого спасіння. Справедливість і милосердя — це грані досконалої особистості Бога (Псалом 103:6; 112:4; 116:5). Єгова виявляє милосердя до праведних, коли усуває шкоду, заподіяну злими людьми. Це свідчить про його досконалу справедливість. З іншого боку, будучи цілком справедливим, Єгова милосердно зважає на обмеження грішних людей. Отже, Єгова карає, коли це необхідно, і виявляє милосердя — коли можливо. У звістках пророків ти можеш знайти чимало висловів, які вказують на це гармонійне поєднання Божих рис і на бажання Єгови врятувати людей. Проаналізуймо їх, щоб знайти практичні поради, які ми можемо застосувати в житті.

4. Що вказує на бажання Єгови врятувати людям життя?

⁴ Пророк Йоіл передавав сувору звістку, але водночас запевнив: «Ласкавий [Бог] та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий» (Йоіла 2:13). Приблизно через сто років, у VIII столітті до н. е., Михей наголосив, що ми дуже потребуємо Божого прощення. Запитавши: «Хто Бог інший, як Ти?» — Михей сказав: «Свого гніву [Бог] не держить назавжди, бо кохається в милості... Знов над нами Він змилується» (Михея 7:18, 19). Як ми дізналися з книги Йони, Бог готовий переглянути винесений грішникам присуд, якщо вони доведуть своє каяття вчинками.

5. Що тебе найбільше зворушує в тому, як Бог виявляє милосердя і спасає людей? (Дивись також рамку «Вони охоче служили Єгові»).

⁵ Часи 12 пророків вже давно минули. Але тебе, мабуть, зворушують приклади того, як Єгова в давнину виявляв милосердя і рятував людей. Це зміцняє твою дружбу з Богом, і ти відчуваєш сильніше бажання допомагати іншим здобути спасіння. Хоча більшість людей сьогодні чинять зло, ми впевнені, що Бог «не хоче, щоб хтось був знищений, але щоб усі прийшли до каяття» (2 Петра 3:9). Це добре ілюструють сердечні слова, які Осія промовив до своєї блудливої дружини, коли прийняв її. Єгова також «говорив до серця» свого народу. Бог не був зобов’язаний прощати, він зробив це з власної волі (Осії 1:2; 2:15, 16; 3:1—5; 14:5). Чому важливо знати, що Бог прощав охоче і керувався при цьому милосердям? Тому що йдеться про людське життя. Ще одним доказом того, що Бог милосердний і прагне спасти людей, є діяльність християнського збору, в якій береш участь і ти.

ДОПОМАГАЙ ЛЮДЯМ СПАСТИСЬ

6. У чому передусім виражається бажання Бога дати людям спасіння?

⁶ Чому ти береш участь у проповідуванні? Головним чином тому, що так ти допомагаєш іншим пізнавати правдивого Бога. Нам важливо пам’ятати, що Єгова завжди попереджає перед тим, як покарати. Це свідчить про його милосердя, турботу та палке бажання зберегти людям життя. Дванадцять пророків розповідали про те, що Бог дає можливість виправитися та уникнути його праведного гніву. Сьогодні ми робимо те саме. Як християнин, ти маєш честь попереджати про близький день Божого суду. Остерігайся мстивості і бажання побачити, як люди, що не відгукуються на добру новину, отримають належну відплату. Нагадуй собі, що ти проповідуєш насамперед для того, аби інші могли знайти дорогу життя (Йоіла 4:9—12; Софонії 2:3; Матвія 7:13, 14).

7. а) Чому надзвичайно важливо брати участь у проповідуванні? б) Як роздуми про риси Єгови допомагають нам не знеохочуватись через байдужість людей?

⁷ Щоразу, коли ти проповідуєш від дому до дому, на роботі, в школі чи деінде, ти пропонуєш свою допомогу тим, хто вкрай потребує Божого милосердя і прощення (Осії 11:3, 4). Звичайно, тобі доводиться стикатись з байдужістю. Але якщо ти, незважаючи на це, продовжуєш проповідувати, то наслідуєш нашого милосердного Бога, який через Захарія сказав своєму бунтівному народові: «Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих!» (Захарія 1:4). Можливо, ще чимало людей відгукнеться на твої слова про Боже милосердя і стане на дорогу життя. Отже, не забувай: ти проповідуєш, бо, подібно до Єгови, хочеш, щоб люди спаслись.

8. Чому підбадьорює те, що чимало людей відгукуються на Боже милосердя?

⁸ Напевно, тебе потішає, що майже завжди були ті, хто відгукувався на Божі звістки. Наприклад, Осія говорив про людей, які розуміють, що «прості Господні дороги», і додав: «Праведні ходять по них» (Осії 14:10). У минулому багатьох зворушував заклик Бога: «Верніться до Мене всім серцем своїм» (Йоіла 2:12). Це було сказано людям, які знали Єгову, але в цих словах відобразилась його турбота і про тих, хто лише почав пізнавати його. Бог не сумнівається в тому, що люди здатні жалкувати про скоєні гріхи, розкаюватись і стати на правильний шлях. Тому він дає їм надію на спасіння (1 Тимофія 4:16).

9. Що треба було зробити ніневітянам і чого ми з цього вчимося?

⁹ Повернімось до розповіді про мешканців Ніневії. Єгова пощадив їх, тому що вони серйозно поставились до звістки про близьке покарання і «ввірували в Бога» (Йони 3:5). Отже, для того щоб врятуватись від Божого гніву, ніневітянам потрібна була віра, а не лише страх. Єгова дуже хоче, щоб люди розкаялися і виявляли віру на ділі. Тому він доручив нам проповідувати і допомагати їм зробити свій вибір. Який результат приносить така діяльність? Ось що в Біблії говориться про ніневітян: «Побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив» (Йони 3:10). Єгову не можна ввести в оману гарними словами чи удаваною праведністю. Напевно, каяття ніневітян було щирим, про що свідчили їхні вчинки. Єгова бачив, що жителі Ніневії справді змінились і повірили в нього, а не лише жалкували про скоєні гріхи.

10. Наведи приклади того, як Єгова рятував людей.

¹⁰ Порятунок ніневітян — це не єдиний доказ того, що Єгова бажає спасти людей. Під час знищення Єрусалима в 607 році до н. е., тобто тоді, коли Овдій, Наум та Авакум уже закінчили своє служіння, Єгова врятував покірного Єремію та його вірних товаришів (Єремії 39:16—18). Крім того, Божі пророки казали, що розкаяний останок ізраїльтян повернеться з Вавилону і відновить чисте поклоніння (Михея 7:8—10; Софонії 3:10—20). У наш час ці передречення сповнились особливим чином. Після Першої світової війни помазані християни, які занедбали правдиве поклоніння, відновили свою діяльність і отримали Боже схвалення та надію на спасіння. Сьогодні багато людей з різних народів також «прилучаються... до Господа» (Захарія 2:15). Вони сподіваються пережити близьке знищення цього світу. Тому, проповідуючи, ти не лише підкоряєшся наказу, даному всім християнам, і не просто береш участь у сповненні пророцтва, а, щонайголовніше, допомагаєш людям пізнати Єгову, розвинути віру в нього та отримати спасіння (Матвія 24:14; 28:19, 20).

ЄГОВА ДАЄ ЖИТТЯ ТИМ, ХТО ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО НЬОГО

11, 12. Які благословення може принести милосердя Єгови тим, хто раніше служив йому?

¹¹ Єгова хоче, щоб до нього приходили нові люди і щоб вони отримували надію на життя. Але він не забуває і тих, хто колись почав служити йому. Нам також треба виявляти увагу до них і допомагати їм далі йти дорогою життя. Як ми можемо показати, що піклуємось про цих братів і сестер?

¹² Можливо, ти знаєш когось, хто почув про Єгову, повірив у нього, був активним вісником, але перестав брати участь у правдивому поклонінні. Звістки, які Єгова передавав через 12 пророків, свідчать про те, що Єгова хотів виявити милосердя до тих, хто колись належав до його народу, але вже не поклонявся йому. Так само й сьогодні Єгова ставиться до тих, кого «віднесло течією», хто відійшов від нього або вчинив гріх і має розкаятись (Євреїв 2:1; 3:12). Хоча життя без Єгови, мабуть, не приносить щастя цим людям, їм, можливо, важко повернутися до нього. Бог закликає їх через пророка, кажучи: «Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене,— говорить Господь Саваот,— і вернуся до вас» (Захарія 1:3). Дуже потішають також слова Осії: «Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою! Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: “Прости нам усяку провину, та добре прийми”». Справді, навіть ті, що вчинили серйозні гріхи, але розкаялись і повернулись до Бога, могли отримати його прощення і завдяки цьому духовно одужати (Осії 6:1; 14:2, 3; Псалом 103:8—10). Так було за днів пророків, так є і в наші дні.

13. Чому нам слід бути милосердними до тих, кому простив Бог?

¹³ Як знання цього має впливати на християн, котрі залишаються на дорозі життя? Як ми можемо показати, що ставимося до інших так само, як Єгова? Він хоче, щоб ми виявляли милосердя і до нових, і до тих, хто перестав служити йому. Через Осію Єгова сказав, чого він очікує від нас: «Я милости хочу, а не жертви». Ісус висловив ту саму думку: «Ідіть і навчіться, що́ означає: “Я хочу милосердя, а не жертви”» (Осії 6:6; Матвія 9:13). Щоб мати добрі взаємини з Богом, нам також необхідно поводитись милосердно. Апостол Павло вказав на те, що готовність прощати і бажання наслідувати Бога тісно пов’язані між собою: «Будьте добрі одні до одних, виявляйте сердечне співчуття та з готовністю прощайте одні одних, як і Бог через Христа вас простив. Тож наслідуйте Бога як улюблені діти та продовжуйте жити в любові» (Ефесян 4:32—5:2). Чи тобі вдається наслідувати Бога?

14, 15. За яких обставин нам може бути важко прощати так, як Єгова?

¹⁴ Як нам поводитись, коли брат, який учинив серйозний гріх, не розкаявся і був виключений зі збору? Таке траплялося і в I столітті: християн, які не розкаювалися у своїх гріхах, треба було виключати. Якщо так було за днів Ісусових апостолів, то не дивно, що це час від часу стається і сьогодні. У таких випадках вірні брати і сестри в зборі дотримуються біблійної вказівки не спілкуватися з виключеним. Їхня відданість Єгові може допомогти грішнику усвідомити серйозність своєї провини і розкаятися. У Біблії згадується про одного чоловіка з Коринфа, якого виключили зі збору і який пізніше розкаявся, змінився та був поновлений (1 Коринфян 5:11—13; 2 Коринфян 2:5—8). Як ти реагуєш, коли хтось повертається в збір? Як ти міг би сприяти тому, щоб ця людина продовжувала йти дорогою життя?

¹⁵ Розкаяний грішник може відчувати сором і відчай. Тож він потребує запевнення в тому, що і Бог, і брати і сестри люблять його та хочуть, щоб він жив вічно. Зверни увагу, з якою ніжністю Бог говорив до свого розкаяного народу: «Заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа» (Осії 2:22). Нам слід показувати, що ми поділяємо почуття Єгови, який, згідно зі словами Захарія, виявляє милосердя (Захарія 10:6).

16. Як слід реагувати, коли когось поновлюють у зборі?

¹⁶ Бог хоче, щоб люди жили вічно, тому він радіє, коли грішник розкаюється або коли неактивний вісник знову починає ревно служити йомуa (Луки 5:32). Говорячи про чоловіка з Коринфа, якого поновили в зборі, Павло закликав одновірців простити його, зміцнити та запевнити у своїй любові: «Йому достатньо докору, який він отримав від більшості братів... Вам ліпше з готовністю простити цього чоловіка та потішити, аби часом його не охопив надмірний смуток. Тож настійно вас заохочую: запевніть його у своїй любові» (2 Коринфян 2:6—8). Пригадай, що Єгова сказав через Осію про грішників, які розкаялися: «Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх» (Осії 14:5). Чи ми будемо наслідувати Єгову? Чи будемо з радістю допомагати таким людям духовно одужати, щоб вони знову мали надію на вічне життя?

17, 18. Як ми можемо виявляти любов і увагу до тих, хто повернувся до Єгови, або родичам виключених?

¹⁷ Безсумнівно, Єгова поважає гідність тих, хто повертається до нього, і з любов’ю приймає їх до себе, так само як Осія прийняв свою невірну дружину. Ось що Єгова говорить про те, як він ставиться до своїх служителів: «Був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував» (Осії 11:4). Мабуть, тебе дуже зворушує ніжність, з якою Єгова опікується усіма, хто повертається до нього. Наслідуймо його і не дозволяймо собі поводитись непривітно з тими, хто виявляє смуток через скоєний гріх і щиро розкаюється. Коли така людина повертається в збір, то, замість того щоб виказувати невдоволення через її колишні провини, нам слід потішати її (1 Фессалонікійців 5:14).

¹⁸ Як ще можна наслідувати Єгову, коли когось виключають зі збору? Чи можемо ми допомогти членам сім’ї такої людини, наприклад чоловіку чи дружині або дітям, які й далі зберігають вірність Єгові? Мабуть, їм зараз дуже важко ходити на зібрання і в служіння. Чи могли б ми надати їм практичну допомогу? Крім того, ми можемо виявляти до них милосердя і сердечну увагу, заводячи підбадьорливі розмови, промовляючи «слова добрі, слова втішливі» (Захарія 1:13). Багато нагод для таких розмов з’являється до і після зібрань, під час служіння та за інших обставин. Ці брати і сестри — наші співпрацівники, дорогі члени збору. Було б недобре, якби вони почувались непотрібними і покинутими. У деяких випадках Єгові намагаються служити тільки діти виключеного брата чи сестри. Ми всім серцем прагнемо, щоб ці хлопці та дівчата жили вічно. Як ми можемо показати це на ділі?

ЧИ ТИ ВИЯВЛЯЄШ МИЛОСЕРДЯ СИРОТІ?

19. Як Софонія допомагав Йосії, який залишився без батька?

¹⁹ Чудовий приклад для наслідування подав Софонія, який служив пророком у середині VII століття до н. е. Очевидно, він походив з царської родини і був далеким родичем юдейського царя Йосії. Йосія став царем у восьмирічному віці, після того як убили його батька. Перед ним стояло нелегке завдання: він мав правити народом, який погруз в ідолопоклонстві та огидних вчинках (Софонії 3:1—7). Щоб керувати цими бунтівними людьми, юний Йосія, який залишився без батька, потребував розумного проводу. Єгова давав йому мудрі поради через Софонію та інших пророків. Варто зауважити, що, коли Єгова через свого пророка засуджував князів Юди, він не звинувачував царя (Софонії 1:8; 3:3). Тому можна припустити, що юний Йосія виявляв бажання правильно поклонятися Єгові. Настанови Софонії, безсумнівно, допомогли Йосії з більшою рішучістю очищати Юду від огидного ідолопоклонства.

20. Як брати і сестри в зборі можуть допомогти «сиротам» зробити духовний поступ?

²⁰ Турбота Софонії про Йосію показує, як Єгова піклується про вразливих, беззахисних дітей, наприклад про тих, чиї батьки виключені зі збору. Йосія сказав про Єгову: «Ти виявляєш милосердя сироті» (Осії 14:4 [Осії 14:3, НС]). Чи ти знаєш «сиріт», які потребують духовних настанов і практичних порад? Можливо, хтось виростає в неповній сім’ї або служить Єгові без підтримки батьків. Те, наскільки тісним буде зв’язок таких хлопців і дівчат зі збором і наскільки помітним буде їхній духовний поступ, нерідко залежить від того, чи є поряд з ними людина, яка дбає про їхнє духовне виховання. Чимало «сиріт» стали врівноваженими, духовними людьми завдяки тому, що зрілі християни з їхнього збору приділяли їм увагу і час (Псалом 82:3).

21. Як зрілі християни можуть допомогти юним?

²¹ Зрілі християни допоможуть одинокій матері, коли приділятимуть час її дітям (Якова 1:27). Наглядачі та інші члени збору можуть духовно підтримувати неповні сім’ї, поважаючи право матері головувати і не виходячи за межі норм пристойності. Чи міг би ти зі своїм подружжям або з цілою родиною виділяти час хлопчику або дівчинці з такої сім’ї? Виявляй увагу до тих юнаків і дівчат, які страждають від самотності. Вони напевно прагнуть співчуття і хочуть комусь довіритись. Вислухати їх і порозмовляти з ними можна під час служіння. Звичайно, у тебе багато справ, тому, регулярно допомагаючи таким дітям протягом довгого часу, ти доводиш щирість своєї любові (2 Коринфян 8:8). Твої старання свідчитимуть, що ти бажаєш, аби інші жили вічно.

22. Які почуття у тебе викликає те, що Єгова хоче подарувати людям вічне життя?

²² Як же потішає те, що Бог цінує людей і хоче, щоб вони жили вічно! Єгова прагне виражати свою прихильність до праведних людей, які люблять його, і вести їх до вічного життя, а не виливати гнів на тих, хто не хоче змінюватись і не достойний жити вічно. Поки ми з нетерпінням чекаємо на день Єгови, наслідуймо його і допомагаймо людям стати на шлях життя.

1, 2. а) Які запитання слід поставити собі? б) У які часи жив дехто з 12 пророків і що робив Михей?

СКІЛЬКИ часу ти вже чекаєш на день Єгови, в який земля буде очищена від зла? Скільки ти ще готовий чекати? З яким умонастроєм ти чекатимеш і як це впливатиме на твоє життя? Звичайно, ти відповідаєш на ці питання не так, як парафіяни різних церков, які живуть собі на втіху і сподіваються піти на небо.

² У книгах 12 пророків міститься чимало корисних думок, які допоможуть тобі чекати цей великий день, адже дехто з них жив напередодні Божого суду. Наприклад, Михей служив пророком перед тим, як Самарія була завойована ассирійцями у 740 році до н. е. (Дивись хронологічну шкалу на сторінках 20 і 21). Для Юди день Єгови мав прийти дещо пізніше. Михей не знав, коли саме Єгова почне суд. Але чи він вирішив, що можна вже нічого не робити, оскільки день Єгови і так дуже близько? Ось що сказав Михей: «Я виглядаю на Господа, надіюсь [«терпеливо чекатиму», НС] на Бога спасіння мого,— Бог мій почує мене» (Михея 7:7). Михей не сумнівався, що Єгова обов’язково почне діяти, і тому був наче пильний сторож, який вартує на башті (2 Самуїла 18:24—27; Михея 1:3, 4).

3. Яким був умонастрій Авакума і Софонії, пророків, що жили напередодні знищення Єрусалима?

³ А тепер за допомогою хронологічної шкали визначимо, коли служили Софонія та Авакум. Зверни увагу, що вони були пророками незадовго до знищення Єрусалима в 607 році до н. е. Однак вони не знали, чи до Божого суду залишилось зовсім мало часу, чи кілька десятиліть (Авакума 1:2; Софонії 1:7, 14—18). Софонія написав: «Чекайте Мене,— промовляє Господь,— на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє... вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву» (Софонії 3:8). Авакум пророкував трохи пізніше Софонії. Ось що він написав: «На умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться» (Авакума 2:3).

4. У які часи пророкували Софонія та Авакум і який вони мали умонастрій?

⁴ Поміркуймо, в які часи були записані слова з Софонії 3:8 та Авакума 2:3. Деякі євреї казали: «Господь не вчинить добра, і лиха не зробить». Однак Софонія попереджав їх, що надходить «день Господнього гніву». У цей день як вороги Ізраїлю, так і самі ізраїльтяни мали відчути на собі гнів Бога (Софонії 1:4, 12; 2:2, 4, 13; 3:3, 4). Як ти гадаєш, чи Софонія боявся Божого гніву і суду? Ні, навпаки, він «терпеливо чекав», як йому і радив Єгова. А що сказати про Авакума? Він теж мав чекати. Отже, можна зробити висновок, що Софонія та Авакум не легковажили майбутніми подіями і не думали, що можуть жити, як хочуть, оскільки все одно нічого не зміниться (Авакума 3:16; 2 Петра 3:4). Цих пророків об’єднувало дещо важливе: вони «терпеливо чекали» дня Єгови. І це було правильно, адже їхні очікування справдились у 607 році до н. е.

5, 6. Якою має бути наша настроєність з огляду на те, що намір Бога невдовзі здійсниться?

⁵ Так само можна бути впевненими, що «день Господнього гніву» прийде і безбожний світ загине. Ти, мабуть, ніскільки не сумніваєшся в цьому. Щоправда, ти, як Софонія та Авакум, не знаєш, коли саме прийде день Єгови (Марка 13:32). Однак він обов’язково настане, і сповнення біблійних пророцтв у наш час вказує, що це буде зовсім скоро. Отже, настанова: «Чекай ти його», яку Єгова дав пророкам, стосується і тебе. Крім того, пам’ятай незаперечну істину: наш Бог — єдиний, хто «заступається за тих, хто чекає [на нього]» (Ісаї 64:4, НС).

⁶ Доказом того, що ми з правильним умонастроєм чекаємо день Єгови, є конкретні вчинки. Якщо ми впевнені у тому, що він прийде у точно визначений час, ми будемо узгоджувати своє життя зі словами Ісуса. Він звернувся до апостолів та інших помазаних християн: «Будьте підперезані, і світильники ваші хай палають. Самі ж ви будьте подібні до людей, які чекають повернення свого пана... Щасливі ті раби, яких пан у час свого приходу застане напоготові! Правду кажу вам: він підпережеться, посадить їх за стіл і, підійшовши, буде їм прислуговувати» (Луки 12:35—37). Терпеливо чекаючи на день Єгови, ми доводимо свою впевненість в тому, що він прийде у визначений час, не запізниться ані на хвилину.

ЧЕКАЙ І БУДЬ ГОТОВИЙ

7, 8. а) Що стає можливим завдяки терпінню Бога? б) До чого нас заохочує апостол Петро?

⁷ Сучасні Божі служителі чекали на день Єгови ще перед встановленням небесного Царства у 1914 році і чекають на нього донині. Але вони не бездіяльні, адже впродовж усього часу беруть активну участь у праці проповідування, яку їм доручив Бог (Дії 1:8). Подумай: що було б з тобою, якби великий день Єгови прийшов у 1914 році або навіть 40 років тому? Чи тоді ти був взірцем «святої поведінки та побожної відданості»? (2 Петра 3:11). А що було б з членами твоєї сім’ї, які є Свідками Єгови, чи близькими друзями зі збору? Безперечно, протягом цього періоду очікування ти і чимало інших людей отримали можливість стати на дорогу спасіння, як сказано в 2 Петра 3:9. Завдяки тому що Єгова не знищив цей злий світ відразу після встановлення Царства, багато хто розкаявся, як колись розкаялись і були помилувані ніневітяни. Ми цілком згідні зі словами апостола Петра: «Терпеливість нашого Господа вважайте за спасіння» (2 Петра 3:15). У наш час люди також мають змогу розкаятись і змінити свою поведінку та мислення.

⁸ Щоправда, декому з християн може здаватися, що події часів Михея, Софонії та Авакума є нецікавими. Хтось, можливо, каже: «Це ж було так давно!» Але чи справді те, що відбувалося в давнину, не має для нас жодного значення? Як ми вже згадували, Петро заохочував християн мати «святу поведінку та побожну відданість» і відразу після цього підкреслив, що необхідно жити, «чекаючи приходу дня Єгови і твердо пам’ятаючи про нього» (2 Петра 3:11, 12). Отже, нам треба твердо пам’ятати про цей день і чекати його.

9. Чому треба «виглядати на Господа»?

⁹ Хоч би скільки ми служили Єгові — кілька років чи багато десятиліть, варто запитати себе: «Чи я, подібно до Михея, “виглядаю на Господа” і терпеливо чекаю на нього?» (Римлян 13:11). Цілком природно, що нас цікавить, коли саме прийде кінець і скільки його ще потрібно чекати. Але ми не можемо цього знати. Пригадай Ісусові слова: «Якби господарю було відомо, о котрій сторожі прийде злодій, то він не спав би і не дозволив би влізти у свій дім. Тому й ви будьте готові, адже Син людський прийде о тій годині, про котру не думаєте» (Матвія 24:43, 44).

10. Чого ми можемо навчитися з того, як Іван прожив своє життя і який він мав умонастрій?

¹⁰ Сказане Ісусом дуже нагадує те, що написав Михей, Софонія та Авакум. Однак Ісус звертався не до тих, хто жив у давнину, а до своїх послідовників, до нас.Чимало відданих Богу християн продовжують чекати на Єгову, слухаючись наказу Ісуса «бути готовими». Хороший приклад подав апостол Іван. Він був одним з чотирьох учнів, які на Оливковій горі запитали Ісуса про кінець віку (Матвія 24:3; Марка 13:3, 4). Це було в 33 році н. е. Іван не знав, скільки треба чекати передречених Ісусом подій. А тепер уяви, що ти бачиш апостола через 60 років. Він постарів, але не стомився чекати. Навпаки, він продовжував пильнувати, і коли Ісус сказав: «Я скоро прийду»,— той відповів: «Амінь! Прийди, Господи Ісусе». Іван не жалкував про те, як він прожив своє життя. Апостол також не сумнівався, що в день суду Єгова винагородить кожного згідно з його вчинками (Об’явлення 22:12, 20). Іван слухався поради Ісуса і хотів бути готовим до дня суду, хоч би коли він настав. Чи ти теж маєш таке бажання?

ТИ ЧЕКАЄШ ЧИ ПРАГНЕШ «НАСИТИТИСЬ»?

11. Чим від Михея та Осії відрізнялися їхні сучасники?

¹¹ Розгляньмо ще одну важливу думку з книг пророків, які жили незадовго до того, як Бог виконав свій вирок спочатку над Ізраїлем, а потім над Юдою. У той час як Михей виглядав на Єгову і терпеливо чекав на нього, його земляки «добро... ненавиділи та кохали зло». Михей попереджав їх, що коли вони не зміняться, то «кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть» (Михея 3:2, 4; 7:7). Промовляючи до мешканців північного царства Ізраїлю, сучасник Михея, Осія, посилався на приклади з життя рільника: «Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа». Однак його не хотіли слухати. Ізраїльтяни «беззаконня орали», тому пожинали неправедність (Осії 10:12, 13). Вони закривали очі на злі діла і навіть брали в них участь, тому що кожен з них «надіявся... на дорогу свою», а не на Єгову. Хтось дивується: «Як могли дійти до такого правдиві служителі Бога, які жили в Обіцяній землі?» Осія вказав на справжню причину проблеми: ізраїльтяни мали неправильний напрям думок. Вони «наситилися» і жили собі на втіху. Щоб і далі чекати дня Єгови, нам слід остерігатися такого умонастрою.

12. а) Яка проблема, за словами Осії, існувала напередодні 740 року до н. е? б) У якому розумінні ізраїльтяни «наситилися»?

¹² Божий народ увійшов в Обіцяну землю, де текло молоко і мед, і жив у достатку. Як це вплинуло на ізраїльтян? Ось що Єгова сказав через Осію: «Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися — і загордилось їхнє серце, тому-то забули про Мене вони!» (Осії 13:6). Кілька століть тому Бог попередив свій народ про цю небезпеку (Повторення Закону 8:11—14; 32:15). Але в часи Осії та Амоса ізраїльтяни «наситились» і забули про Єгову та його накази. Амос пояснює, у чому це виявлялося. Наприклад, він зазначає, що хтось з ізраїльтян мав у своєму будинку розкішні меблі, а хтось мав навіть два будинки. Вони насолоджувалися найкращою їжею, пили найліпше вино з вишуканих келихів і намащувалися «добірною оливою», яку, можливо, використовували як парфуми (Амоса 3:12, 15; 6:4—6). Безумовно, нічого з вищезгаданого не є чимось поганим, але не можна було надавати цим речам надто великого значення.

13. Якої помилки припускалися як бідні, так і заможні ізраїльтяни?

¹³ Звичайно, не всі в північному царстві розбагатіли і «наситилися». Дехто був бідним і ледве зводив кінці з кінцями, щоб прогодувати свою сім’ю (Амоса 2:6; 4:1; 8:4—6). Подібна ситуація існує в наш час у багатьох країнах світу. Чи слова Єгови з Осії 13:6 стосувалися навіть незаможних мешканців давнього Ізраїлю? Чи актуальні вони сьогодні? Безумовно. Цими словами Єгова показав, що всі його служителі — і бідні, і багаті — повинні пильнувати, щоб не поринути в клопоти і не забути Його (Луки 12:22—30).

14. Чому варто аналізувати, як ми чекаємо на день Єгови?

¹⁴ Оглядаючись у минуле, ми бачимо, що сповнилося вже багато біблійних пророцтв. Тож у нас є вагомі підстави пильнувати, бути готовими і чекати. А якщо ми чекаємо довго, скажімо кілька десятиліть? Раніше ми віддавали всі сили служінню і приймали рішення, в яких відображалась наша впевненість у тому, що день Єгови вже дуже близько. Але він ще не прийшов. Чи ми досі терпеливо чекаємо? Варто зробити самоперевірку і запитати себе: «Чи я так само палко бажаю приходу дня Єгови, як колись, чи майже перестав його чекати?» (Об’явлення 2:4).

15. Що може вказувати на те, що ми перестали з нетерпінням чекати дня Єгови?

¹⁵ Чесну самоперевірку можна зробити по-різному, наприклад розглянувши те, я́к Амос описав своїх сучасників, які «наситились». Ці біблійні уривки допоможуть нам проаналізувати, чи в нас не зародилось прагнення «насититись». Припустімо, раніше християнин з готовністю чекав дня Єгови, і це відображалось у його мисленні та поведінці. Але з часом у нього з’явилося бажання придбати розкішне помешкання чи автомобіль, носити наймодніший одяг і ювелірні прикраси, користуватися дорогою косметикою, насолоджуватися вишуканими стравами і ви́нами. Біблія не говорить, що ми повинні бути аскетами і позбавляти себе всіх насолод. Працьовита людина «їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром» (Екклезіяста 3:13). Однак існує небезпека, що християнин почне приділяти занадто багато уваги їжі, напоям та зовнішності (1 Петра 3:3). Як зауважив Ісус, деякі помазані християни в Малій Азії зосередились на тому, що не мало справжньої цінності. Отже, від цього не застраховані і ми (Об’явлення 3:14—17). Чи не трапилося чогось подібного з нами? Чи ми не «наситились» і не стали перейматись клопотами про матеріальне? Чи не втомились із нетерпінням чекати дня Єгови? (Римлян 8:5—8).

16. Чому нам не слід заохочувати своїх дітей «насититись», тобто мати комфортне життя?

¹⁶ Про те, що ми перестали з готовністю чекати дня Єгови, також можуть свідчити поради, які ми даємо нашим дітям та іншим. Можливо, християнин міркує: «Колись я відмовився від вищої освіти і кар’єри, бо вважав, що кінець дуже близько. Однак тепер я хочу, щоб мої діти отримали хорошу освіту і могли жити в достатку». За днів Осії деякі ізраїльтяни, мабуть, думали так само. Чи їхня порада брати від життя усе справді принесла б користь їхнім дітям? Якби їхні діти прагнули «насититись» і жити комфортно, то що чекало б їх у 740 році до н. е, коли ассирійці захопили Самарію? (Осії 14:1; Софонії 1:12, 13).

ДОВІРЯЙ НАДІЙНИМ ОБІТНИЦЯМ БОГА

17. У чому нам потрібно наслідувати Михея?

¹⁷ Як і служителі Бога в давнину, ми можемо не сумніватися, що Єгова обов’язково виконає свої обіцянки у точно визначений ним час (Ісуса Навина 23:14). Пророк Михей чинив мудро, коли «терпеливо чекав на Бога свого спасіння». Тепер нам відомо, що він жив незадовго до знищення Самарії. А що можна сказати про нас самих і час, в який ми живемо? Якщо ми озирнемось на своє життя, чи зможемо сказати, що приймали мудрі рішення, приміром щодо роботи, способу життя і повночасного служіння? Звичайно, ми не знаємо «про день той чи годину» (Матвія 24:36—42). Однак, без сумніву, ми приймемо правильне рішення, якщо будемо розвивати такий умонастрій, як у Михея, і відповідно поводитись. Прийде час, коли пророк отримає в нагороду життя у відновленому раю на землі. Як же приємно йому буде дізнатися, що його пророцтва і приклад, який він залишив, принесли нам велику користь. Ми будемо живим доказом того, що Єгова є Богом спасіння.

18, 19. а) Яке лихо передрікав Овдій? б) Про яку надію говорив ізраїльтянам пророк?

¹⁸ Наша впевненість має вагомі підстави. Згадаймо, наприклад, про невелику книгу пророка Овдія. У ній ідеться про давній Едом та Божий вирок його мешканцям, які несправедливо поводились зі своїм «братом», Ізраїлем (Овдія 12). У 10-му розділі цієї книжки згадувалося, що передречення Єгови сповнилось і цей край був спустошений. У середині VI століття до н. е. вавилоняни під проводом Набоніда завоювали Едом. Едомляни як народ перестали існувати. Однак у книзі Овдія є ще одна важлива думка, пов’язана з очікуванням великого дня Єгови.

¹⁹ Відомо, що вавилоняни ворогували з едомлянами і спустошили їхній край. Вони також стали виконавцями вироку Єгови над його невірним народом. У 607 році до н. е. вавилоняни знищили Єрусалим і забрали мешканців Юди в полон. Їхній край перетворився на пустку. Чи становище було безнадійним? Ні. Через Овдія Єгова передрік, що ізраїльтяни знову заволодіють своєю землею. В 17-му вірші книги Овдія містяться підбадьорливі слова: «На Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів».

20, 21. Чому слова з Овдія 17 потішають нас?

²⁰ Як свідчить історія, те, що Єгова сказав через Овдія, сповнилось. Усе сталося саме так, як Бог передрік. У 537 році до н. е. тисячі полонених юдеїв та ізраїльтян повернулися на батьківщину. З допомогою Єгови вони перетворили пустиню на квітучий рай. Пророцтва про ці чудові зміни записані в Ісаї 11:6—9 та 35:1—7. А щонайважливіше, тоді було відновлено правдиве поклоніння, осередком якого став відбудований храм Єгови. Отже, слова з 17-го вірша книги Овдія є ще одним доказом того, що Божим обіцянкам можна довіряти. Єгова завжди їх виконує.

²¹ Книга Овдія закінчується таким запевненням: «Царство Господнє настане» (Овдія 21). Ти, мабуть, довіряєш цим словам і чекаєш славного часу, коли Єгова через Ісуса Христа безперешкодно правитиме над нашою планетою та всім усесвітом. Незалежно від того, скільки ти чекаєш великого дня Єгови та благословень, які він принесе,— недовго чи вже багато десятиліть, ти можеш не сумніватись, що твої сподівання, які ґрунтуються на Біблії, неодмінно сповняться.

22. Як на тебе мають впливати слова з Авакума 2:3 та Михея 4:5?

²² Згадаймо ще раз запевнення Авакума, адже воно стосується наших днів: «На умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться» (Авакума 2:3). Навіть якщо з людського погляду здається, що великий день Єгови запізнюється, він обов’язково прийде у визначений час. Це пообіцяв Єгова. Тому і ті, хто служить Богу вже багато років, і ті, хто лише недавно почав поклонятись йому, можуть разом іти вперед, поділяючи впевненість, висловлену в книзі Михея: «Ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Михея 4:5).

1. Чому звертання Єгови до свого пророка можна прирівняти до лев’ячого рику?

ЧИ ДОВОДИЛОСЬ тобі чути лев’ячий рик? Кажуть, що він може заглушити навіть звук відбійного молотка. Що б ти зробив, якби тихої ночі десь поблизу заричав лев? Ти не гаяв би ні секунди! Амос, один з 12 пророків, зробив таке порівняння: «Лев зареве,— хто того не злякається? Господь Бог заговорить,— хто пророкувати не буде?» (Амоса 3:3—8). Якби ти почув голос Єгови, хіба не відгукнувся б, як Амос? Він негайно почав проголошувати звістку осуду мешканцям десятиплемінного царства Ізраїлю.

2. а) Як ти можеш наслідувати Амоса у виконанні Божого доручення? б) Які запитання ми обговоримо в цьому розділі?

² Але ти можеш сказати: «Я ж не пророк!» Ти, мабуть, не вважаєш себе готовим виконувати завдання пророка, адже не отримав відповідної підготовки. Але подумай про Амоса. Коли проти нього виступив священик Амація, який поклонявся теляті, Амос сказав: «Я не пророк, і не син я пророків,— я пастух та оброблювач диких фіґовниць» (Амоса 7:14). Амос був простою людиною, проте охоче погодився стати пророком Єгови. А що сказати про тебе? Чи ти усвідомлюєш, що Єгова доручив тобі завдання, подібне до того, котре він дав 12 пророкам? Ти маєш проголошувати Божі звістки, призначені для наших днів, а також навчати інших і робити їх учнями. Як ти ставишся до цього важливого доручення? Яку звістку ти маєш нести народам? Наскільки старанно ти виконуєш цю працю? І що є мірилом твого успіху? Обговорімо ці запитання.

ПЛІД ТВОЇХ УСТ

3. Чому можна сказати, що ти береш участь у діяльності, яка нагадує служіння 12 пророків?

³ Чи праця, у якій ти береш участь, справді схожа на ту, що виконували пророки? Мабуть, ти не чув символічного лев’ячого рику, тобто не отримав звістку особисто від Бога. Однак, читаючи його Слово, Біблію, ти дізнався про близький день Єгови. Як уже говорилося в 1-му розділі цієї книжки, слова «пророк» і «пророчий» мають кілька значень. Тому,— хоча ти не є пророком у такому розумінні, як Амос та інші,— ти можеш розповідати людям про майбутнє. Яким чином? Проголошуючи пророчі звістки, про які дізнався зі Святого Письма, у тому числі з книг 12 пророків. Робити це важливо, як ніколи!

4. Яким чином сьогодні виконується пророцтво з Йоіла 3:1—5?

⁴ Подивімось на це питання під іншим кутом зору. Бог Єгова сказав пророку Йоілу про час, коли у певному розумінні пророкувати будуть усілякі люди: «Виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння» (Йоіла 3:1—5). У день П’ятидесятниці 33 року н. е. апостол Петро навів цей уривок у зв’язку з тим, що на послідовників Ісуса, які зібралися в горішній кімнаті в Єрусалимі, був вилитий святий дух і вони почали звіщати про «величні Божі діла» (Дії 1:12—14; 2:1—4, 11, 14—21). А тепер подумай про наш час. З початку XX століття пророцтво Йоіла виконується в більшому масштабі. Помазані духом християни — чоловіки і жінки, старі і молоді — «пророкують», тобто говорять про «величні Божі діла», зокрема про те, що на небі було встановлене Царство.

5. а) Яку честь має кожен з нас? б) Що означає «приносити у жертву плода своїх уст» і що це значить особисто для тебе?

⁵ Люди з «великого натовпу» «інших овець» не зачаті святим духом і не є синами Бога, але вони звертаються до помазаних послідовників Ісуса Христа з такими словами: «Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16; Захарія 8:23). Незалежно від того, чи ти сподіваєшся жити в небі, чи на землі, ти маєш честь «приносити у жертву плода своїх уст» (Осії 14:3). В оригінальному тексті Осія вжив вислів «приносити у жертву молодих биків своїх уст». Що він означає? Біблеїст К. Ф. Кейль написав: «Молоді бики... були найліпшими тваринами для жертви подяки». Апостол Павло посилався на Осії 14:3, коли сказав: «Завжди приносьмо Богові жертву хвали, тобто плід уст, що прилюдно визнають його ім’я» (Євреїв 13:15). Отже, коли говориться про «плід уст», то мається на увазі найліпше, що ми можемо сказати,— слова хвали Єгові.

6. Чому нам треба перевіряти якість своєї жертви хвали?

⁶ Ти приносиш Єгові жертву хвали, коли палко молишся до нього, з вдячністю висловлюєшся про нього на зібраннях і в служінні. Кожному з нас слід запитати себе: «Чи мої жертви — це найкраще, що я можу дати?» Коли ти читав про священиків, які служили за днів Малахії, то, мабуть, обурювався, що вони приносили на жертовник Бога хворих тварин. Вони не вважали, що виявляють неповагу до столу Єгови. Тому Бог через Малахію мав прямо сказати їм про це (Малахії 1:8). Отже, нам слід перевіряти, чи наші жертви без вад і найліпшої якості.

ЗВІСТКА, ЯКУ МИ ПРОГОЛОШУЄМО

7. Чому для проголошення Божої звістки нам потрібна мужність?

⁷ Чи нам потрібна мужність для того, щоб «приносити плід своїх уст» у проповідницькому служінні? Так, адже одна з граней нашої звістки непопулярна серед людей. Пророк Йоіл сказав Божому народу: «Оповістіть це між народами: “Готуйтесь до війни! Збудіть хоробрих! Хай виступають, хай рушають усі вояки!”» (Йоіла 4:9, Хом.). У наші дні ці слова означають виклик народам. Справді, Єгова оголошує справедливу війну людям, які зневажають його. Своїм служителям Єгова каже «перекувати мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи», і в той же час ворожим народам він наказує: «Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи» (Михея 4:3; Йоіла 4:10). Божі вороги мусять готуватися до війни з Творцем усесвіту. Ось таку грізну звістку ми повинні нести.

8. Чому «Яковів залишок» порівнюється з левом?

⁸ У пророцтві Михея ті, хто приносить «плід своїх уст», порівнюються з левом. Пророк написав: «Яковів залишок буде між... численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець,— що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати» (Михея 5:7). Що означає це порівняння? У наші дні Божий народ на чолі з помазаним останком повинен виявляти лев’ячу мужність, коли проголошує попередження народамa.

9. а) Коли тобі потрібно бути мужнім, як лев? б)  Що допоможе тобі сміливо проповідувати, незважаючи на протидію і байдужість?

⁹ Чи ти мужній, як лев, коли проголошуєш попередження? Тобі потрібно виявляти мужність не лише тоді, коли ти розмовляєш з представниками влади, але й тоді, коли проповідуєш однокласникам, співробітникам або невіруючим родичам (Михея 7:5—7; Матвія 10:17—21). Що допоможе тобі сміливо проповідувати, незважаючи на протидію і байдужість? Зверни увагу, завдяки чому Михей впорався з нелегким дорученням попереджати народ про зруйнування Самарії та Єрусалима: «Я повний сили й Господнього Духа, і правди й відваги, щоб представити Якову прогріх його, а Ізраїлеві — його гріх» (Михея 1:1, 6; 3:8). Ти теж можеш бути «повний сили», адже Бог зміцнює тебе, щедро даючи свій дух (Захарія 4:6). Якщо ти покладаєшся на Єгову і звертаєшся до нього в молитві, то зможеш звіщати такі слова, від яких у людей задзвенить у вухах (2 Царів 21:10—15).

10. Як наслідувати Софонію, проголошуючи прихід «Господнього дня»?

¹⁰ Тобі слід бути мужнім, але при цьому не забувати про тактовність. Кожен служитель Єгови «має бути до всіх люб’язний», навіть коли звіщає прихід «Господнього дня» (2 Тимофія 2:24; Йоіла 2:1, 11; Софонії 1:14). Дванадцять пророків подають нам приклад і в цьому. Сміливо проголошуючи вирок Єгови, вони були люб’язними до тих, хто їх слухав. Наприклад, коли пророк Софонія рішуче викривав упертих князів, він не засуджував вірного царя Йосію (Софонії 1:8). Ми зможемо допомагати людям повнішою мірою, якщо будемо дивитись на них, як на майбутніх братів і сестер, і відкинемо будь-яке упередження (Матвія 25:32—34).

11. а) Яка друга грань нашої звістки? б) Як ти можеш наслідувати 12 пророків, проголошуючи день Єгови?

¹¹ А яка інша грань нашої звістки? Про неї сказано в п’ятому розділі книги Михея. «Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів» (Михея 4:1; 5:6). У наш час «залишок» духовного Якова, тобто Ізраїля, та його товариші подібні на «росу... від Господа» і «дощ на траві», тому що звіщають «численним народам» добру новину. З останніх 12 книг Єврейських Писань можна дізнатися чимало цікавого саме про цю грань нашої звістки, адже пророки звіщали не тільки знищення, але й відновлення. Чи в служінні ти звертаєш увагу людей на позитивну грань звістки про день Єгови?

ЯК ТИ ПРОГОЛОШУЄШ ЦЮ ЗВІСТКУ?

12, 13. а) Чому Божий народ порівнюється з ненажерливими комахами? б) Які почуття в тебе викликають слова з Йоіла 2:7, 8?

¹² Як ти проголошуєш цю радісну і водночас грізну звістку? Пророк Йоіл порівняв діяльність Божого народу з нищівними нашестями комах, зокрема сарани (Йоіла 1:4). Чому Божий народ порівняно саме з комахами? Тому що в Йоіла 2:11 Бог називає його «військом Своїм». (У книзі Об’явлення Божий народ також порівнюється з сараною. Дивись Об’явлення 9:3, 4). Йоіл пише, що комахи пожирали все на своєму шляху, немов нищівне полум’я вогню, і те, що було «як еденський садок», після них перетворювалось на «опустілу пустиню» (Йоіла 2:2, 3). Як ти покажеш, що усвідомлюєш значення пророцтва Йоіла?

¹³ Тільки подумай, як ретельно ці комахи виконують свою роботу. Ось що про них написав Йоіл: «Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,— не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться [«інші не зупиняються», НС]» (Йоіла 2:7, 8). Жоден «мур» протидії не стримає цих створінь, не зупинить їхнього нападу. Якщо хтось із них «на списа падає»,— як, наприклад, ті вірні християни, що були страчені жорстокими ворогами,— їхню роботу продовжують інші, виконуючи завдання Єгови. Чи ти рішуче настроєний проголошувати прихід Божого дня, доки Єгова не скаже: «Досить»? Якщо так, то ти, можливо, заміниш когось із вірних християн, які підуть з життя.

14. Що ти можеш робити, аби проповідницька праця виконувалась ретельно?

¹⁴ Отже, нам треба дуже старанно виконувати своє доручення. Як ти можеш посприяти тому, щоб проповідницька праця виконувалась з такою ретельністю, про яку йдеться в пророцтві Йоіла? Продовжуй брати участь у служінні від дому до дому, навчай тих, хто виявив інтерес, приходь туди, де раніше нікого не застав. Так ти покажеш, що розумієш значення згаданої пророчої картини. Проповідуючи на вулиці, ти можеш поговорити з тими, кого не зустрів би в іншому місці. Крім того, ти міг би допомагати іммігрантам, які живуть у твоїй околиціb. Чи ти використовуєш усі ці можливості для свідчення, сприяючи ретельному виконанню проповідницької праці?

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ТВІЙ УСПІХ?

15. Як люди відгукувались на звістки 12 пророків?

¹⁵ Як люди ставляться до звістки про страшний день Єгови? Тебе не повинна дивувати їхня байдужість чи агресивна реакція. З подібним стикались чимало Божих пророків, більшість з яких мали передавати грізні попередження від Бога (Єремії 1:17—19; 7:27; 29:19). І все ж декотрі пророки побачили хороші плоди своєї праці. Принаймні п’ятеро — Йона, Михей, Софонія, Огій і Захарій — зворушили серця окремих людей, заохотивши їх розкаятись у своїх гріхах і змінитись.

16. Які результати принесло служіння пророка Михея?

¹⁶ Мабуть, пророк Софонія спонукав царя Йосію почати відродження чистого поклоніння. Михей сміливо оголошував вирок провідникам Юди, і цар Єзекія прислухався до його слів (Михея 3:1—3). Варто зауважити, що старші чоловіки за днів Єремії ставили в приклад Єзекію і казали про царя: «Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця?» (Єремії 26:18, 19; 2 Царів 18:1—4). Під час його правління народ Юди і деякі мешканці північного царства відзначили Пасху та свято Прісних хлібів і навіть продовжили святкування на один тиждень. Як на них вплинуло те, що вони повернулись до правдивого поклоніння? «Була велика радість в Єрусалимі» (2 Хронік 30:23—26). Михей почав звіщати Божі присуди народу, який відкинув Єгову, за днів царя Ахаза. Однак пророк побачив добрі плоди своєї праці пізніше, коли на його звістку відгукнувся син Ахаза, Єзекія.

17. Чого досягли пророки Огій і Захарій?

¹⁷ Згадаймо також Огія і Захарія. Вони служили серед юдеїв, які повернулися з полону і які з часом стали байдужими та егоїстичними (Огія 1:1, 2; Захарія 1:1—3). Пророки почали своє служіння, коли від закладення підвалин храму минуло вже 16 років. Люди «клопотались про власні доми», тоді як дім Єгови був спустошений (Осії 1:9, НС). Пророк звертався до юдеїв: «Зміцнися, ввесь народе землі, говорить Господь, і робіть». Як же події розвивалися далі? Єгова «збудив... духа» намісника Зоровавеля і священика Ісуса, і «духа всієї решти народу», тобто всіх, хто повернувся з полону. Завдяки цьому юдеї закінчили відбудову храму (Огія 1:12, 14; 2:4).

18, 19. а) Як у деяких країнах люди реагують на звістку про день Єгови? б) Як ти міг би відгукнутись на потребу попереджати людей?

¹⁸ Майже всі 12 пророків несли свою звістку народу, який вже був присвячений Єгові. Ми ж часто проповідуємо людям, які не знають правдивого Бога. Однак нам варто пам’ятати про те, які результати принесло служіння цих пророків. Нині в багатьох країнах люди охоче відгукуються на звістку про близький день Єгови і на наших очах сповняється пророцтво Захарія: «Дня того прилучаться люди численні до Господа, “і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе”» (Захарія 2:15). Сьогодні «люди численні» справді відгукуються на звістку Божого народу (Об’явлення 7:9). Захарій передрік: «Поприходять численні народи та сильні люди шукати Господа Саваота в Єрусалимі, і благати Господа». Їх пророк описав як «десять мужів з усіх язиків тих народів», які «схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!» (Захарія 8:20—23).

¹⁹ Зверни увагу на вислів «з усіх язиків тих народів». Біблія та біблійна література перекладається багатьма мовами, і Свідки Єгови готують служителів, щоб вони навчали людей «з усіх язиків тих народів» (Матвія 28:19, 20; Дії 1:8). Можливо, ти вивчив мову, якою розмовляють деякі мешканці на твоїй території. Чимало вісників оволоділи однією або й двома іноземними мовами та переїхали в країни, де люди охоче відгукуються на добру новину. Чи міг би і ти переїхати на таку плідну територію, щоб проголошувати звістку про Царство «між народами»? Розмірковуй про це і проси поради в Єгови. Якщо ти маєш дітей, обговорюй у сімейному колі можливість переїзду і нагадуй про цю мету своїм дітям.

20. Як Єгова поставився до мешканців Ніневії і як ми можемо його наслідувати?

²⁰ Іншим пророком, на звістку якого люди відгукнулись, причому цілком несподівано, був Йона. Мешканці Ніневії, навіть сам цар, прислухались до Йони і повірили в Єгову. Бог сказав: «[Хіба] Я не змилувався б над Ніневією,— цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люду, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?» (Йони 4:11). Поміркуй над цими словами і проаналізуй, що спонукує тебе звіщати страшний день Єгови. Бог врятував тебе, давши викупну жертву. Чи ти розумієш, що ти в боргу перед ним? Чи усвідомлюєш, яка відповідальність лежить на тобі, присвяченому служителеві Бога? (1 Коринфян 9:16, 17). Погодься, що це дуже вагомі підстави для того, аби звіщати день Єгови. Крім того, чи ти співчуваєш людям, яким проповідуєш? Якщо ти, наслідуючи Бога, виявляєш милосердя, служіння може принести тобі багато радості.

21. Чого ми вчимося з прикладу Амоса, який не злякався погроз Амації?

²¹ Нам не відомо, як люди відгукувались на звістки Йоіла, Овдія, Наума, Авакума та Малахії. Але ми знаємо, з якою реакцією зіткнувся Амос. Амація звинуватив пророка у змові проти царя і намагався заборонити Амосу проповідувати в Бетелі (Амоса 7:10—13). Амос мужньо зустрів таку протидію. Сьогодні релігійні фанатики підбурюють деяких політичних діячів до переслідування Свідків Єгови і навіть спонукують їх заборонити проповідницьку діяльність. Чи ти, подібно до Амоса, будеш сміливо проголошувати добру новину, незважаючи на протидію?

22. Чому ти можеш вважати служіння на своїй території успішним?

²² Люди реагували по-різному на звістки 12 пророків, але ці Божі служителі виконали своє завдання. Відгук на нашу звістку про мир і суд — не головне. Найважливіше, щоб ми приносили Єгові «плід уст», нашу найліпшу «жертву хвали» (Осії 14:3; Євреїв 13:15). Все інше залежить від Бога. Він обов’язково знайде своїх овечок (Івана 6:44). Твій успіх у проголошенні Божої звістки не залежить від реакції людей. Не сумнівайся в тому, що «ноги благовісника, що звіщає про мир», прекрасні в очах тих, хто з вдячністю приймає добру новину. Але передусім вони прекрасні в очах Бога (Наума 2:1; Ісаї 52:7). Пам’ятаючи, що великий день Єгови вже дуже близько, рішуче продовжуй справу, яка, за передреченням Йоіла, має виконуватись у наш час: «Оповістіть це між народами: “Готуйтесь до війни! Збудіть хоробрих! Хай виступають, хай рушають усі вояки!”» Отже, Божа війна проти народів наближається (Йоіла 4:9, Хом.).

1, 2. а) Яку можливість має кожен з нас? б) Завдяки сповненню якого пророцтва ми можемо отримати благословення?

МИ ЖИВЕМО в час суду і благословень, у час релігійного занепаду і духовного відродження. Звичайно, ти хочеш отримати благословення та добрі плоди, які духовне відродження приносить тепер і принесе в майбутньому. Але чому ти можеш бути впевненим, що твої сподівання виправдаються? Відповідь на це запитання пов’язана з пророцтвом, яке в більшому масштабі виконалося невдовзі після того, як 1914 року почалися «останні дні» (2 Тимофія 3:1). Малахія передрік: «Прибуде до храму Свого Господь [Єгова], Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту [«посланець угоди», НС], Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот» (Малахії 3:1).

² Це важливе для тебе пророцтво міститься в останній з 12 пророчих книг. Завершуючи їхнє обговорення, варто звернути увагу на те, що написав Малахія. У його книзі ти можеш знайти цінні настанови, які допоможуть тобі й іншим служителям Єгови отримати «благословення аж надмір» (Малахії 3:10). Розгляньмо детальніше 3-й розділ книги Малахії.

ПОРА ДУХОВНОГО ОЧИЩЕННЯ

3. Чому замість свого давнього народу Бог вибрав «Ізраїль Божий»?

³ Приблизно через п’ять століть від часу Малахії Єгова, якого представляв Христос («посланець угоди [з Авраамом]»), прийшов у Єрусалимський храм, щоб судити свій народ, з яким він склав угоду. В цілому ізраїльтяни не заслуговували на те, щоб Єгова продовжував виявляти до них прихильність, тому він відкинув їх (Матвія 23:37, 38). Про це свідчать події 70 року н. е. Ми також знаємо, що замість них Єгова вибрав «Ізраїль Божий» — духовний народ, який складається зі 144 000 людей з різних народів (Галатів 6:16; Римлян 3:25, 26). Однак тоді пророцтво Малахії не виконалося остаточно. Воно стосується нашого часу, і від його сповнення залежить, чи ти отримаєш «благословення аж надмір».

4. Що потрібно було визначити після того, як Ісус сів на престол 1914 року?

⁴ Сповнення біблійних пророцтв підтверджує, що в 1914 році Ісус Христос став царем небесного Царства Єгови. Тоді прийшла пора визначити, яка група християн заслуговує на Боже схвалення. Хто витримає перевірку і буде визнаний духовно чистим? Відповісти на це запитання допомагають слова Малахії: «Хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з’явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря» (Малахії 3:2). Коли і за яких обставин Єгова прийшов у свій «храм», щоб здійснити суд?

5, 6. а) Яким був стан тих, хто називав себе Божими служителями, коли Єгова прийшов перевірити свій духовний храм? б) Що мали пройти помазані духом служителі Бога?

⁵ Звичайно, Бог не прийшов у храм, збудований з каменю. Останній храм, який служив осередком правдивого поклоніння, був зруйнований у 70 році н. е. Єгова прийшов у духовний храм, в якому люди можуть наближатись до нього і поклонятись йому завдяки викупній жертві Ісуса (Євреїв 9:2—10, 23—28). Цим храмом не могли бути християнські церкви, тому що вони входили до релігійної системи, винної у духовній розпусті і пролитті крові. Замість того щоб навчати правди, церкви поширювали лжевчення. Єгова став «свідком швидким» проти таких церков, і, безумовно, його обвинувальний вирок був справедливим (Малахії 3:5). Проте після встановлення Божого Царства виділилась група правдивих християн, які служили на подвір’ї духовного храму і довели вірність Єгові у тяжких випробуваннях. І все ж навіть ці помазані духом християни мали пройти очищення. На це вказували і 12 пророчих книг, адже в них було передречено духовне і фізичне відродження Божого народу. Малахія написав, що своїх служителів Єгова «перечистить, як золото й срібло». Вони обов’язково «будуть для Господа жертву приносити в правді» (Малахії 3:3).

⁶ Ми маємо всі підстави вважати, що з 1918 року Єгова очищає помазаних християн, щоб їхнє поклоніння, вчення та поведінка відповідали його високим нормамa. Завдяки цьому вони та «великий натовп», який пізніше приєднався до них, отримують велику користь (Об’явлення 7:9). Вони продовжують об’єднано «жертву приносити в правді» і цим догоджають Єгові (Малахії 3:3, 4).

7. Які запитання допоможуть нам перевірити, чи ми чисті в Божих очах?

⁷ Дотепер ми говорили про Божий народ у цілому, але що сказати про кожного з нас зокрема? Ти міг би запитати себе: «Чи мені потрібно в чомусь “очистити” своє мислення і поведінку, подібно до того як Єгова очистив помазанців?» Як ми вже побачили, 12 пророків писали і про неправильні погляди та поведінку, і про добрі риси та вчинки. Це допомагає тобі ліпше зрозуміти, чого Єгова «пожадає від тебе» (Михея 6:8). Зверни увагу, тут сказано «від тебе». Отже, кожному з нас слід поставити собі запитання: «Чи не треба мені в чомусь змінитись і “очиститись”?»

«МЕНЕ ВИПРОБУЙТЕ»

8. З яким запрошенням Єгова звертається до свого народу?

⁸ Поміркуй над словами Єгови, записаними в Малахії 3:10. Ось з яким сердечним запрошенням Бог звертається до нас: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте,— промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» Так Єгова запрошує весь свій народ. Але чи ти розумієш, що він звертається також до тебе?

9. Які жертви і десятину ти можеш приносити Єгові?

⁹ Що означає приносити Єгові десятину? Звичайно, ти не мусиш приносити десятину і жертви, які вимагав Закон. Сьогодні Бог очікує від нас духовних жертв. У попередньому розділі вже говорилося, що Павло назвав жертвою проповідування (Осії 14:3). Він також написав про інший вид жертви: «Не забувайте робити добро й ділитися з іншими, бо такі жертви дуже приємні Богу» (Євреїв 13:15, 16). Отже, десятина, згадана в Малахії 3:10, складається і з духовних, і з матеріальних дарів. Як охрещений християнин, ти вже присвятив усього себе Єгові. Але все-таки ти можеш приносити Богу «десятину», віддаючи для служіння частину того, що тобі належить. Це твій час, сили, матеріальні засоби і пожертви.

10. У якому розумінні ти можеш випробувати Єгову?

¹⁰ Те, що ти з відданістю та любов’ю приносиш Єгові таку десятину, достойне похвали. Крім того, не забувай, що часу залишилось мало і великий та страшний день Єгови швидко наближається (Йоіла 2:1, 2, 11). Життя людей під загрозою. Бог звертається до тебе і просить випробувати його. Без сумніву, грішна людина не має права випробовувати Бога, щоб побачити, чи він гідний довіри (Євреїв 3:8—10). Але ти, виявляючи скромність, можеш випробувати Бога у правильному розумінні цього слова. Як? Він пообіцяв благословення тим, хто слухається його. Якщо ти слухаєшся Єгову, то випробовуєш його і наче запитуєш: «Чи ти благословиш мене?» Тоді він бере на себе обов’язок виконати свою обіцянку. Отже, дозволяючи випробувати себе, Єгова дає тобі можливість переконатися, що він рясно обдарує тебе благословеннями.

11, 12. Як Єгова благословляє свій народ і як ти на власному досвіді переконався в цьому?

¹¹ Ти бачиш, як народ Єгови приносить щедрі матеріальні дари і духовні жертви. Єгова у свою чергу виливає «благословення аж надмір». Доказом цього є те, що з початку XX століття кількість Свідків Єгови невпинно зростає. До того ж народ Єгови дедалі ліпше розуміє «Божі глибини» (1 Коринфян 2:10; Приповістей 4:18). Але подивись на ці благословення під іншим кутом зору. Чи ти відчуваєш, як Єгова благословляє особисто тебе?

¹² Можливо, колись ти ходив до церкви. Або ж пригадай час, коли ти лише почав відвідувати зібрання Свідків Єгови. Скільки біблійних істин ти розумів? Порівняй свої тодішні знання з тим, що знаєш тепер і що можеш довести за допомогою Біблії. Або подумай, які глибокі біблійні вчення ти зрозумів, скажімо пророцтва, які виконуються в наші дні. Ти навчився застосовувати в житті біблійні принципи, що свідчить про твій духовний поступ. Це великий успіх! Як і апостол Петро, ти можеш сказати: «Пророче слово стало для нас ще певніше» (2 Петра 1:19). Єгова навчає тебе, і ти належиш до правдивих християн, які хочуть служити Богові вічно (Ісаї 54:13). Тож ти маєш усі підстави вважати, що Єгова благословив тебе.

ТВОЄ ІМ’Я В КНИЗІ ЖИТТЯ

13. Що потрібно робити, аби твоє ім’я було записане в пам’ятну книгу Єгови?

¹³ Про інші благословення говориться в Малахії 3:16: «Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має,— і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам’ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає [«роздумує про», НС] Ймення Його». Помазані духом християни разом з великим натовпом виявляють благоговійний страх перед Єговою. Яка ж це честь бути Свідком Єгови і належати до тих, хто роздумує про Боже ім’я і звеличує його серед народів. Єгова запевняє, що пам’ятатиме про твою вірність. Хіба це не потішає тебе? (Євреїв 6:10).

14. Як книги 12 пророків допомогли тобі зрозуміти, які погляди і вчинки Єгова ненавидить?

¹⁴ Однак яким вимогам ти маєш відповідати, щоб твоє ім’я було внесене в пам’ятну книгу, яка й досі пишеться перед Єговою? Пригадай мудрі поради, які ми знайшли в книгах 12 пророків. Ми побачили, яка поведінка, риси та погляди неприємні Богові. Зокрема, пророки попереджають нас про небезпеку «духу блудодійства» та злих намірів — того, що суперечить праведним нормам Єгови і може зруйнувати наше життя (Осії 4:12; 6:9). Бог ненавидить тих, хто поводиться зрадливо зі своїм подружжям або іншими членами сім’ї (Малахії 2:15, 16). Через пророків Єгова наголосив на тому, що засуджує насилля в усіх його проявах (Амоса 3:10). Він також підкреслив, що не можна поводитись несправедливо і нечесно в ділових і фінансових питаннях (Амоса 5:24; Малахії 3:5). Крім того, 12 пророчих книг вказують на те, що наділені владою чоловіки не повинні допускати, щоб користолюбство й упередженість впливали на їхні рішення (Михея 7:3, 4).

15. Які благословення ти можеш отримати, прислухаючись до порад 12 пророків?

¹⁵ Але пророки звертали увагу не лише на те, чого нам слід остерігатися. Вони також показували, яку користь принесе дотримання Божих норм. Насамперед стануть тіснішими наші взаємини з Єговою (Михея 4:5). Якщо в зборі процвітатиме праведність, він буде міцним і активним. Сімейне життя буде щасливішим, родина стане більш згуртованою і повнішою мірою зосереджуватиметься на духовному (Осії 2:21; 11:4). Поводячись справедливо і чесно, ми здобудемо повагу інших. Ми будемо наслідувати милосердя Єгови і виявляти нашим братам та сестрам співчуття і милість, вони ж відповідатимуть нам тим самим (Михея 7:18, 19). Нас будуть оточувати люди, які цінують духовне, люблять правду і мир. Найголовніше ж те, що Єгова стане нашим другом! (Захарія 8:16, 19). Хіба ти не погодишся, що вже тепер можеш мати всі ці благословення?

16. Яка різниця стає очевидною сьогодні і яку роль вона відігра́є в день суду Єгови?

¹⁶ Усе, що ми розглянули, вказує на різницю «між праведним та нечестивим», тобто між правдивими й удаваними християнами. Сьогодні ця різниця очевидна, як ніколи (Малахії 3:18). Світ дедалі більше погрузає в безбожності, але ми намагаємось жити згідно з високими нормами Єгови. І ти знаєш, що відмінність «між праведним та нечестивим» буде відігравати вирішальну роль, коли прийде «великий день Єгови» (Софонії 1:14, НС; Матвія 25:46). 

17. Як поради з цієї книжки допоможуть тобі в майбутньому?

¹⁷ Отже, настанови 12 пророків мають неминущу цінність. Коли ти зіткнешся з труднощами чи стоятимеш перед вибором, переглянь практичні поради, які містяться у цій книжці. Так ти покажеш, що і далі хочеш навчатися у Єгови і «ходити стежками Його» (Михея 4:2). Ідеться не лише про сьогоднішній день. Адже ти бажаєш, щоб твоє ім’я було записане в пам’ятній книзі Єгови назавжди. Книги 12 пророків допоможуть тобі досягнути цієї мети.

ВІРА ВЕДЕ ДО СПАСІННЯ

18. Яка важлива вимога записана в Йоіла 3:5 і яке запитання у зв’язку з цим поставив апостол Павло?

¹⁸ Від чого залежить, чи ти отримаєш вічне схвалення Бога? Йоіл написав: «Кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться» (Йоіла 3:5). Цю вимогу згадували апостоли Петро і Павло (Дії 2:21; Римлян 10:13). Апостол Павло звернув увагу на важливий аспект цієї вимоги, запитавши: «Як будуть кликати того, в кого не повірили?» (Римлян 10:14). Чи ти хочеш кликати ім’я Єгови та вірити в нього тепер і всю вічність?

19. Що означає кликати ім’я Єгови?

¹⁹ Для того щоб кликати ім’я Єгови, потрібно не тільки знати і вживати ім’я Бога (Ісаї 1:15). Як показує контекст Йоіла 3:5, нам необхідно щиро розкаятися і вірити в те, що Єгова з готовністю прощає (Йоіла 2:12,13). Кликати ім’я Бога означає пізнавати Єгову, покладатися на нього, слухатись його і вважати служіння йому найважливішою справою в житті. Це запорука довгого щасливого життя, яке є благословенням від Бога (Матвія 6:33). 

20. Яку чудову нагороду отримають ті, хто виявлятиме віру?

²⁰ Єгова сказав через Авакума: «Праведний житиме вірою своєю» (Авакума 2:4). Закарбуй ці слова в серці і розумі, адже це одна з головних біблійних істин. На неї Павло тричі посилався у своїх натхнених листахb (Римлян 1:16, 17; Галатів 3:11, 14; Євреїв 10:38). Який висновок ми можемо зробити зі слів Авакума? Нам слід вірити в жертву Ісуса Христа, яку він приніс за наші гріхи. Ісус сказав: «Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього... отримав життя вічне»,— а потім він додав: «Хто вірить у Сина, той має вічне життя» (Івана 3:16, 36). Завдяки цій жертві стає можливим зцілення, яке під силу здійснити тільки нашому Відкупителю. Записавши слова Єгови про те, що станеться у день суду зі злим світом Сатани, Малахія продовжив: «Для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його». Справді, Ісус мав «засяяти», несучи людям зцілення. У духовному розумінні він зцілює нас уже тепер. Крім того, ми з нетерпінням чекаємо цілковитого фізичного зцілення в новому світі (Малахії 4:2).

21. Чому можна вірити в те, що Єгова виконає свою волю?

²¹ Також нам необхідно вірити в те, що Єгова зможе виконати свою волю. У дні Михея було важко довіряти навіть ближнім. Пророк написав: «Другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля». Все ж Михей покладався на Єгову і цим подав нам приклад. Ось що сказав пророк: «Я виглядаю на Господа» (Михея 7:5, 7). На відміну від ненадійних людей, Єгова не тільки хоче, але й має можливість виконати свій намір. Він обов’язково доведе правомірність своєї верховної влади і дасть вічне життя тим, хто вірить у нього.

22. Які благословення отримають ті, хто з вірою кличе ім’я Єгови?

²² Ти можеш з упевненістю вторувати словам Авакума: «Я Господом тішитись буду... радітиму Богом спасіння свого!» (Авакума 3:18). Пророк Йоіл сказав, з якої причини буде радіти той, хто з вірою кличе ім’я Єгови: він спасеться, або, як висловився Павло, «буде спасений» (Йоіла 3:5; Римлян 10:13). Про яке спасіння йде мова? Виявляючи віру, ти вже врятувався від хитрощів Сатани, а також від багатьох страждань, яких зазнають злі люди (1 Петра 1:18). Крім того, ти маєш усі підстави сподіватися порятунку, коли Єгова буде знищувати цей злий світ. А потім ти зможеш отримати безліч благословень, про які писали 12 пророків.

В ОЧІКУВАННІ РАЮ

23, 24. а) Що написав про рай дехто з 12 пророків? б) Як книги 12 пророків вплинули на твоє уявлення про майбутнє?

²³ Тих, хто «страх перед Господом має», чекають вічні благословення (Малахії 3:16). Дехто з 12 пророків яскраво описав, яким буде рай на землі. Змальовані ними картини можуть наповнити твоє серце радістю і надією. Ось що сказав Михей: «Буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4). Так, під правлінням Божого Царства ти почуватимешся безпечно і пожинатимеш плоди своєї праці.

²⁴ Ти з нетерпінням чекаєш часу, коли зникнуть хвороби, смуток і навіть смерть. І твої сподівання — це не лише мрія. Уяви, як радітимуть ті, хто воскресне й отримає можливість досягти досконалості. Вони побачать, як по всій землі сповняються слова з Осії 13:14: «З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога?» Павло використав ці слова, коли говорив про небесне воскресіння (1 Коринфян 15:55—57).

25. Які почуття будуть переповнювати тебе в новому світі?

²⁵ Майбутнє воскресіння на землі не має здаватися нам нездійсненною мрією (Захарія 8:6). Коли Амос і Михей передрікали, що Божий народ повернеться з полону, в це важко вірилось. Але нам відомо, що їхні передречення виконались (Амоса 9:14, 15; Михея 2:12; 4:1—7). Ті, хто повернувся з вигнання, говорили: «Були ми немов би у сні... Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш — співання!.. Велике вчинив Господь з нами,— були радісні ми!» (Псалом 126:1б — 3). Такі ж почуття переповнять твоє серце, коли в новому світі Єгова виллє на тебе «благословення аж надмір».

26. Яку надію можуть плекати ті, хто завжди пам’ятає про день Єгови?

²⁶ Після того як у день Єгови земля очиститься від зла, «царська влада належатиме Єгові» в повній мірі (Овдія 15, 21, НС). Хіба це не стане чудовим благословенням для всіх його підданих на землі? Ти можеш бути серед тих, на кому сповняться слова з 3-го розділу книги Малахії: «Будуть Мені вони власністю,— каже Господь Саваот... і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому» (Малахії 3:17). Завдяки своїй відданості, яка дає тобі надію на спасіння, в майбутньому ти отримаєш «благословення аж надмір». Як же це прекрасно!