1, 2. Які незвичайні речі вже траплялися в житті Іллі, але що він побачив з печери на горі Хорив?

ДО ТІЄЇ події в житті Іллі вже траплялися незвичайні речі. Коли йому довелося жити у сховку, круки двічі на день приносили йому їжу. Також протягом довготривалого голоду він був свідком того, як дві посудини, з котрих набирали борошно та олію, завжди залишалися повними. Він навіть на власні очі бачив, як у відповідь на його молитву з неба спав вогонь (1 Царів, розділи 17, 18). Однак чогось такого Ілля ще ніколи не бачив.

² Зіщулившись біля виходу з печери на горі Хорив, Ілля спостерігав за низкою дивовижних явищ. Спершу здійнявся лютий вітер. Він, мабуть, завивав та оглушливо ревів, трощив гори і розбивав скелі. Потім почався землетрус, і з надр землі вивільнилася колосальна енергія. Тоді з’явився вогонь. Коли він проносився по тій околиці, Ілля, ймовірно, відчув його палючий жар (1 Царів 19:8—12).

3. Вияв якої Божої риси бачив Ілля і в чому можемо її побачити ми?

³ Усі ці несхожі одна на одну події, свідком яких став Ілля, мали дещо спільне: кожна виявляла величезну силу Бога Єгови. Звичайно, нам не обов’язково побачити якесь чудо, аби зрозуміти, що Єгова володіє силою. Цю рису дуже легко помітити. Як говорить Біблія, про «вічну силу й Божество» Єгови свідчать його творіння (Римлян 1:20). Лишень подумайте про сліпучу блискавку й могутній гуркіт грому під час грози, величний і потужний водоспад, а також про неосяжну широчінь зоряного неба! Хіба ж усе це не промовляє про Божу силу? Але нині мало хто щиро визнає її. А ще менше людей сприймає силу Бога належно. Однак, усвідомивши те, якою є ця Божа риса, ми знайдемо багато підстав наближатися до Єгови. У цій частині ми детально проаналізуємо інформацію про неперевершену силу Єгови.

Невід’ємна риса Єгови

4, 5. а) Який існує зв’язок між ім’ям Єгови і його могутністю, або силою? б) Чому влучним є приклад вола, який навів Єгова, щоб зобразити свою силу?

⁴ Єгова має незрівнянну силу. В Єремії 10:6 сказано: «Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім’я Твоє могутністю». Зауважте, що могутність, цебто сила, пов’язана з ім’ям Єгови. Пригадуєте, Боже ім’я, очевидно, означає «Він спричиняє ставати». Завдяки чому Єгова може будь-що створити і стати ким захоче? Передусім завдяки силі. І справді, спроможність Єгови діяти, виконувати свою волю, не має меж. Така сила — одна з його невід’ємних рис.

⁵ Ми ніколи не змогли б до кінця зрозуміти, наскільки великою силою володіє Єгова. Тому він, аби допомогти нам, застосовує ілюстрації. Як ми вже довідалися, щоб описати свою силу, він ставить у приклад вола (Єзекіїля 1:4—10). Таке порівняння дуже влучне, оскільки віл — величезний і могутній. У біблійні часи мешканці Палестини могли навіть ніколи не побачити сильнішого створіння. Але вони знали про набагато страшніших родичів цих тварин — диких биків, або турів, які вже вимерли (Йова 39:9—12). Римський імператор Юлій Цезар колись сказав, що ці бики за розміром майже такі, як слони. Він написав: «Велика їхня міць, і швидкий їхній біг». Уявіть, наскільки мізерними і слабкими ви почувалися б поряд з таким створінням!

6. Чому лише Єгову названо «Вседержителем»?

⁶ Подібно й людина — маленька та безсила в порівнянні з Єговою, могутнім Богом. Для нього навіть великі народи немов пилинка на шальках терезів (Ісаї 40:15). На відміну від своїх творінь, Єгова володіє необмеженою силою, бо тільки його названо «Вседержителем»a (Об’явлення 15:3). Бог — ‘всемогутній’ і ‘всесильний’ (Ісаї 40:26). Він є невичерпним джерелом енергії. Єгова не залежить від якогось зовнішнього джерела енергії, оскільки «сила Богові належить» (Псалом 62:12, Хом.). Але як він виявляє свою силу?

Як Єгова виявляє свою силу

7. Що таке святий дух Єгови і яку думку передають слова, вжиті в оригінальних текстах Біблії?

⁷ Єгова без обмежень зливає святий дух. Це Божа сила в дії. У Біблії, в Буття 1:2, згідно з «Перекладом нового світу» (англ.), святий дух названо Божою «діючою силою». Вжиті в оригінальних єврейському та грецькому текстах слова, котрі перекладаються як «дух», можна також залежно від контексту передати словами «вітер», «подих» і «по́дув». Згідно з твердженнями лексикографів, ці слова у мовах оригіналів містять думку про невидиму силу в дії. Божий дух, як і вітер, невидимий, але його дія — очевидна.

8. Як у Біблії символічно названо Божий дух і чому такі порівняння підхожі?

⁸ Божий святий дух — це універсальна сила. Єгова користується ним, щоб сповнити будь-який свій намір. Тому слушно, що в Біблії Божий дух має такі символічні назви, як «перст», «палець», «сильна рука» чи «витягнене рамено» (Луки 11:20; Повторення Закону 5:15; Псалом 8:4). Руками людина виконує багато різноманітних завдань, для здійснення яких потрібна неоднакова сила й майстерність. Так само і Бог застосовує свій дух, щоб сповнити будь-який задум, скажімо, за допомогою цього духу він створив мікроскопічний атом, розділив води Червоного моря та обдарував християн першого сторіччя здатністю розмовляти іншими мовами.

9. Наскільки велика сила Єгови як правителя?

⁹ Єгова також виявляє силу, обіймаючи становище Всесвітнього Суверена. Чи можете уявити собі, що незліченні мільйони розумних, здібних створінь з готовністю слухаються ваших наказів? Єгова володіє такою силою правителя. Він має слуг і серед людей. У Біблії ці слуги часто прирівнюються до війська (Псалом 68:11, НС; 110:3). Але, порівняно з ангелом, людина — слабке створіння. Тільки уявіть собі: коли ассирійська армія напала на Божий народ, лише один ангел за ніч убив 185 000 солдатів! (2 Царів 19:35). Божі ангели «могутні силою» (Псалом 103:19, 20, Хом.).

10. а) Чому Вседержителя названо Єговою військ? б) Хто серед усіх створінь Єгови наймогутніший?

¹⁰ А скільки ж є ангелів? Пророк Даниїл у видінні бачив небо, де перед престолом Єгови стояло понад 100 мільйонів духовних створінь. Але ніщо не вказує на те, що він побачив усіх ангелів (Даниїла 7:10). Отже, можливо, у всесвіті існує сотні мільйонів ангелів. Тому Бога названо Єговою військ. Цей титул говорить про його високе становище Командувача, який керує численним та організованим військом могутніх ангелів. Він настановив над усіма цими духовними істотами свого улюбленого Сина, «первородного усього сотворіння» (Колосян 1:15, УКУ). Ісус, будучи архангелом — головним над усіма ангелами, серафимами та херувимами,— наймогутніший серед творив Єгови.

11, 12. а) Як проявляється сила Божого слова? б) Наскільки великою, за словами Ісуса, є сила Єгови?

¹¹ Єгова виявляє силу ще в інший спосіб. У Євреїв 4:12 (СМ) говориться: «Слово Боже — живе й потужне». Чи ви зауважували незвичайну силу Божого слова — натхнених духом оповідей, зібраних і збережених у Біблії? Вони підкріпляють, зміцнюють віру і допомагають нам докорінно змінюватися. Апостол Павло застерігав співвіруючих, щоб вони стереглися тих, хто втягнувся в грубу неморальність. Тоді він додав: «Такими були дехто з вас» (1 Коринтян 6:9—11). Отже, «Слово Боже» вплинуло на них своєю силою і допомогло їм змінитися.

¹² Сила Єгови така велика, а способи її вияву настільки ефективні, що Богові на заваді ніщо не зможе стати. Ісус сказав: «Можливе все Богові» (Матвія 19:26). А задля яких цілей Єгова використовує свою силу?

Сила, застосована з певною метою

13, 14. а) Чому можна сказати, що Єгова не є безособовим джерелом сили? б) Для здійснення яких цілей Єгова виявляє свою силу?

¹³ Дух Єгови набагато могутніший від будь-якої сили природи, а Єгова не є безособовою силою чи якимось джерелом енергії. Він — особа і цілковито керує своєю силою. Що ж спонукує Бога вживати її?

¹⁴ Як ми далі дізна́ємось, Бог застосовує силу, щоб творити, нищити, захищати, відроджувати — коротко кажучи, для здійснення всього, що узгоджується з його досконалими намірами (Ісаї 46:10). Інколи Єгова виявляє силу, аби відкрити щось важливе про свою особистість та норми. Передусім він використовує силу для сповнення своєї волі — доведення правомірності своєї верховної влади й освячення свого святого імені за допомогою Месіанського Царства. Ніщо не зможе перешкодити звершенню цього задуму.

15. З яким наміром Єгова застосовує силу задля своїх слуг і як він це виявив у випадку Іллі?

¹⁵ Єгова також виявляє свою силу на благо кожного з нас. Зверніть увагу на 2 Хронік 16:9: «Очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього». Підтвердженням цього є побачені Іллею незвичайні події, про які згадувалося на початку розділу. Чому Єгова в такий дивовижний спосіб показав йому свою силу? Зла цариця Єзавель присяглася вбити Іллю. Він утікав, щоб врятуватися. Пророка охопило почуття самотності, страх та знеохочення, бо здавалося, що вся його тяжка праця пішла намарно. Аби заспокоїти стривоженого Іллю, Єгова дав йому яскравий доказ своєї сили. Вітер, землетрус і вогонь засвідчили: наймогутніша Істота у Всесвіті була з Іллею. Що могло примусити Іллю боятися Єзавелі, коли на його боці був усемогутній Бог? (1 Царів 19:1—12)b.

16. Чому ми можемо знаходити потіху, розмірковуючи про велику силу Єгови?

¹⁶ Хоча тепер Єгова й не робить чуд, з часів Іллі він не змінився (1 Коринтян 13:8). Сьогодні він, як і тоді, готовий застосовувати свою силу для добра тих, хто любить його. Щоправда, Бог живе в неприступній духовній сфері, але він не далеко від нас. Його сила — безмежна, отже відстань не становить перешкоди. «Господь близький всіх, хто взиває до Нього» (Псалом 145:18). Коли пророк Даниїл звернувся до Єгови по допомогу, то не встиг навіть закінчити молитву, як перед ним уже з’явився ангел! (Даниїла 9:20—23). Ніщо не може завадити Єгові допомогти тим, кого він любить, і зміцнити їх (Псалом 118:6).

Чи Бог неприступний через свою силу?

17. В якому значенні сила Єгови вселяє в нас страх, але якого страху вона не викликає?

¹⁷ Чи нам слід боятися Бога, оскільки він має таку велику силу? І так, і ні. Ми кажемо «так», тому що ця риса є вагомою підставою для того, аби розвивати побожний страх та благоговіння, про що згадувалось у попередньому розділі. Як говорить Біблія, такий страх — «початок премудрости» (Псалом 111:10). Однак ми відповімо теж «ні». Чому? Бог дійсно володіє силою, але це не означає, що ми маємо відчувати до нього хворобливий страх або ж не повинні наближатися до нього.

18. а) Чому багато людей не довіряє тим, хто має владу? б) Звідки ми знаємо, що влада не може негативно вплинути на Єгову?

¹⁸ «Влада зазвичай псує, а абсолютна влада псує абсолютно». Ці слова написав у 1887 році англійський дворянин лорд Актон. Їх часто повторюють, бо багато хто, мабуть, переконується, що це беззаперечна істина. Як уже неодноразово засвідчила історія, недосконалі люди зазвичай зловживають своєю владою (Екклезіяста 4:1; 8:9). Тому чимало людей не довіряють тим, хто має владу, і тримаються осторонь від них. Єгова посідає необмежену владу. Чи вона якимось чином згубно вплинула на нього? Зовсім ні. Ми вже довідалися, що він святий і не піддається жодному поганому впливові. Єгова не такий, як недосконалі люди, котрі володіють владою в цьому зіпсованому світі. Він ніколи не зловживав нею і ніколи цього не зробить.

19, 20. а) У гармонії з якими рисами Єгова виявляє силу і чому це потішає? б) Який приклад ви навели б, щоб зобразити стриманість Єгови, і чому вона приваблює вас?

¹⁹ Пам’ятаймо: Єгова має не лише силу. Потрібно ще докладно довідатися про його справедливість, мудрість і любов. Але не слід думати, наче Бог проявляє ці риси жорстко й механічно — кожну окремо. З подальших розділів ми дізнаємося, що Єгова завжди виявляє силу в гармонії зі своєю справедливістю, мудрістю і любов’ю. Поміркуйте про ще одну рису, притаманну Богові, але якою рідко володіють світські правителі,— про стриманість.

²⁰ Уявіть собі: ви зустрілися з такою велетенською і могутньою людиною, що боїтеся її. Однак з часом бачите, що вона, здається, добра. Ця людина завжди готова застосувати свою силу, аби допомогти людям і оберегти їх, особливо беззахисних та уразливих. Вона ніколи не зловживає силою. Ви бачите, як на неї безпідставно зводять наклепи, але вона залишається непохитною і водночас тримається спокійно, гідно, навіть виявляє доброзичливість. Ви задумуєтесь, чи змогли б показати таку ж доброту і стриманість, особливо якби мали подібну силу! Якщо ви познайомитесь ближче з тою людиною, то хіба не потягнетеся до неї? Ми маємо набагато вагоміші підстави наближатися до всемогутнього Єгови. Поміркуйте над цілим реченням, частина якого стала назвою цього розділу: «Господь довготерпеливий [«повільний до гніву», НС] і силою великий» (Наума 1:3, Хом.). Єгова не спішить скеровувати свою силу проти людей, навіть проти злих. Він лагідний і добрий. Бог доказав, що він «повільний до гніву», хоч багато разів мав підстави розсердитись (Псалом 78:37—41).

21. Чому Єгова не примушує людей сповняти його волю і що ми можемо навчитися з цього про Бога?

²¹ Подивімось на стриманість Єгови з іншого боку. Якби у вас була необмежена сила, чи інколи ви не відчували б спокуси примусити людей зробити щось по-вашому? Єгова, посідаючи таку силу, не настоює, щоб люди йому служили. Хоча служіння Богу — єдиний шлях до вічного життя, Єгова не змушує нас до цього. Він ставиться приязно і з повагою до кожної людини, даючи їй свободу вибору. Бог попереджає про згубні наслідки нерозсудливого і добрі плоди правильного вибору. Але право вибирати він залишає в наших руках (Повторення Закону 30:19, 20). Єгова не потребує, щоб йому служили з примусу або через хворобливий страх перед його величною силою. Він шукає тих, хто служитиме йому охоче і з любові (2 Коринтян 9:7).

22, 23. а) З чого видно, що Єгові подобається наділяти силою інших? б) Що ми розглянемо в наступному розділі?

²² Розгляньмо останню причину, чому не потрібно лякатися Всемогутнього Бога. Люди, які мають владу, переважно бояться ділитися нею з кимось. Однак Єгові подобається давати її своїм відданим поклонникам. Він наділяє неабиякою владою інших, наприклад, свого Сина (Матвія 28:18). Також Єгова дає своїм служителям силу в інший спосіб. У Біблії говориться: «Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі... В руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй — побільшити та зміцнити все [«зробити кожного великим, сильним», Хом.]» (1 Хронік 29:11, 12).

²³ Отже, Єгова з радістю дасть вам силу. Тих, хто хоче служити йому, він наділяє навіть «наднормальною силою» (2 Коринтян 4:7, НС). Хіба вас не приваблює Бог з такою енергією, який, уживаючи силу, керується добротою та високими моральними принципами? У наступному розділі ми зосередимо увагу на тому, як Єгова застосовує силу, щоб творити.

1, 2. Як Сонце виявляє творчу силу Єгови?

ЧИ ВАМ доводилось у холодну ніч грітися біля багаття? Мабуть, ви простягли руки до полум’я саме на таку відстань, аби було приємно від його тепла. Якби надто наблизилися до нього, відчули б сильний жар. А коли б відсунулися задалеко, то, огорнуті холодним мороком ночі, промерзли б.

² Існує «вогнище», яке зігріває нас удень. Воно горить на віддалі приблизно 150 мільйонів кілометрів від Землі!a Яким же потужним має бути Сонце, якщо ми відчуваємо його тепло так здалеку! А Земля обертається навколо цієї велетенської термоядерної печі якраз на потрібній відстані. Якби ця віддаль була меншою, вся вода на нашій планеті випарувалася б, а якби більшою — вона вкрилась би льодом. В обидвох випадках життя на Землі не існувало б. Як джерело енергії, сонячне світло не лише необхідне нам для життя, воно також екологічно чисте, безвідходне і, безперечно, приємне (Екклезіяста 11:7).

3. Про яку важливу істину свідчить Сонце?

³ Однак більшість людей сприймає Сонце як щось звичайне, хоча від нього залежить їхнє життя. Тому вони не помічають того, про що це світило вчить нас. Біблія говорить про Єгову: «Приготував Ти світло [«світила», Хом.] та сонце» (Псалом 74:16). І справді, Сонце приносить честь Єгові — Тому, хто «небо та землю вчинив» (Псалом 19:2; 146:6). Це одне з безлічі небесних тіл, які виявляють величезну творчу силу Єгови. Дізнаймося ж більше про декотрі з них, а тоді зосередьмо свою увагу на Землі та поміркуймо про життя, що наповнює її.

«Підійміть у височину ваші очі й побачте»

4, 5. Наскільки потужне й велике Сонце, але яке воно в порівнянні з іншими зірками?

⁴ Як ви, мабуть, уже знаєте, наше Сонце є зіркою. Воно видається нам більшим від зір, які бачимо вночі, бо, порівняно з ними, Сонце розташоване досить близько до нас. Наскільки воно потужне? Температура в його надрах становить приблизно 15 000 000°С. Якби частинку сонячного ядра за розмірами не більшу, ніж голчане вушко, помістити на Землю, ви обпеклися б, стоячи навіть за 140 кілометрів від цієї жаринки! Щосекунди Сонце випромінює енергію, рівну вибухові сотень мільйонів атомних бомб.

⁵ Сонце настільки величезне, що в ньому могли б поміститися понад 1 300 000 планет такого ж розміру, як Земля. Чи це надзвичайно велика зірка? Ні. Астрономи називають його жовтим карликом. Апостол Павло написав, що «зоря від зорі відрізняється славою» (1 Коринтян 15:41). Він навіть не міг знати, які ж правдиві ці натхнені слова. Існує зірка такої величини, що, якби її помістити замість Сонця, то Земля опинилася б усередині неї. А коли б на місці Сонця була ще інша гігантська зірка, вона зайняла б простір аж до Сатурна. Він розташований дуже далеко від Землі: космічний корабель долетів би туди за чотири роки, летячи зі швидкістю у 40 разів більшою від швидкості кулі, що вилітає з потужної ручної зброї!

6. Як Біблія показує, що людина не може полічити число зір?

⁶ Кількість зір вражає ще більше, ніж їхні розміри. У Біблії говориться, що зірки неможливо перелічити, а рахувати їх — це те саме, що рахувати «морський пісок» (Єремії 33:22). Ті слова показують: зірок є набагато більше, ніж можна побачити неозброєним оком. Зрештою, якби біблійний письменник, скажімо Єремія, споглядаючи нічне небо, спробував перерахувати зорі, він налічив би лише коло трьох тисяч, бо саме стільки зірок бачить неозброєне око в безхмарну ніч. Це число можна прирівняти до кількості піщинок лише у жмені піску. Насправді ж кількість зір — незчисленна, як і кількість морського піскуb. Хто зміг би їх порахувати?

7. а) Скільки приблизно зірок міститься в нашій Галактиці і наскільки великим є це число? б) Чому варте уваги те, що астрономи не можуть встановити кількість галактик, і що́ це нам говорить про творчу силу Єгови?

⁷ Відповідь знаходимо в Ісаї 40:26: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх». У Псалмі 147:4 говориться: «Вираховує Він число зорям». А яке ж «число зір»? Це непросте запитання. За орієнтовними даними астрономів, лише в нашій Галактиці налічується понад 100 мільярдів зірокc. А це тільки одна з багатьох галактик, і чимало з них має ще більше зір. Скільки існує галактик? Декотрі астрономи наводять приблизне число — 50 мільярдів. Ще інші припускають, що їх може бути до 125 мільярдів. Отже, людина не здатна встановити навіть кількості самих галактик, не кажучи вже про точне число усіх мільярдів зірок, які входять до складу тих галактик. А Єгова знає цю кількість. Більш того, він дає кожній зірці окреме ім’я!

8. а) Як би ви описали розміри нашої Галактики? б) Яким чином Єгова визначає рух небесних тіл?

⁸ Ми ще в більшій мірі відчуватимемо благоговіння перед Єговою, якщо замислимось над розмірами галактик. За приблизними підрахунками, діаметр нашої Галактики, Молочного Шляху, становить 100 000 світлових років. Уявіть промінь світла, що мчиться із шаленою швидкістю — 300 000 кілометрів за секунду. Він перетне Галактику аж за 100 000 років! А декотрі галактики набагато більші від нашої. У Біблії ж говориться, що Єгова «простягає» безкрає небо, немов звичайну тканину (Псалом 104:2). Він також визначає рух цих творив. Від найкрихітнішої часточки міжзоряного пилу до найбільшої галактики — все рухається за фізичними законами, які встановив і привів у дію Єгова (Йова 38:31—33). Вчені уподібнили точний рух небесних тіл до злагоджених рухів у майстерно виконаному складному танці! Тож подумайте про Того, хто створив ці космічні тіла. Хіба ви не відчуваєте благоговіння перед Богом, який володіє такою величезною творчою силою?

«Своєю Він силою землю вчинив»

9, 10. Як про силу Єгови свідчить розташування Сонячної системи, Юпітера, Землі й Місяця?

⁹ Про творчу силу Єгови чудово свідчить наш дім — Земля. У безкрайому Всесвіті Бог підібрав для неї якнайліпше місце. Декотрі науковці вважають, що в багатьох інших галактиках на такій планеті, як наша, не змогло б роїтися життя. Значна частина Молочного Шляху, мабуть, не була призначена для життя. У центрі Галактики міститься щільне скупчення зірок. Радіовипромінювання там дуже інтенсивне, а зірки часто наближаються одна до одної на дуже малі відстані. На краях Галактики бракує багатьох елементів, необхідних для життя. Наша Сонячна система займає ідеальне місце між цими несприятливими зонами.

¹⁰ На Землю благотворно впливає існування далекого, але велетенського захисника — планети Юпітер. Вона більша від Землі в понад тисячу разів і має величезну силу притягання. А що це дає? Юпітер притягує об’єкти, котрі мчать через космічний простір, або змінює напрям їхнього руху. Учені визначили, що, якби не було Юпітера, потік великих космічних тіл, які падають на Землю, був би в 10 000 разів потужніший, ніж тепер. Також на Землю позитивно впливає її близький сусід — незвичайний супутник Місяць. Це не просто «нічне світило», яке милує око своєю красою. Завдяки Місяцю Земля перебуває під незмінним нахилом. Унаслідок цього на нашій планеті відбувається стабільне чергування пір року — а це ще один сприятливий фактор для життя на ній.

11. Як створено земну атмосферу, аби вона виконувала роль захисного щита?

¹¹ Усе на Землі свідчить про творчу силу Єгови. Візьмімо для прикладу атмосферу, яка виконує роль захисного щита. Від Сонця надходять цілющі й згубні промені. Коли шкідливе сонячне проміння врізається у верхній шар земної атмосфери, звичайний кисень перетворюється в озон. Утворений внаслідок цього озоновий шар у свою чергу поглинає більшість шкідливих променів. По суті, наша планета створена з власною захисною «парасолею»!

12. Як кругообіг води в атмосфері виявляє творчу силу Єгови?

¹² Це лише один цікавий факт, що стосується нашої атмосфери, яка є сумішшю багатьох газів, ідеально підібраних для того, щоб підтримувати життя на Землі чи біля її поверхні. До чуд атмосфери належить кругообіг води. Під дією сонячних променів з океанів та водойм на Землі щороку випаровується понад 400 000 кубічних кілометрів води. З неї утворюються хмари, які розганяються в усебіч вітрами. Потім вона, вже очищена, спадає у вигляді дощу, снігу і граду, поповнюючи земні запаси води. Саме про це говориться в Екклезіяста 1:7: «Всі потоки до моря пливуть, але море — воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти». Такий кругообіг міг пустити в дію лише Єгова.

13. Як про силу Творця свідчить рослинний світ і ґрунт?

¹³ Усюди, де існує життя, видно докази сили Творця. Починаючи від секвой, іноді вищих за 30-поверхові будинки, і закінчуючи мікроскопічними рослинними організмами, якими кишать океани і які постачають значну частину вдихуваного нами кисню,— все свідчить про творчу силу Єгови. Вже сам ґрунт насичений безліччю живих організмів — червів, грибків і мікробів. Вони співпрацюють, виконуючи різноманітні функції, завдяки чому відбувається ріст рослин. Тож у Біблії добре сказано, що земля має силу (Буття 4:12).

14. Яка сила ховається навіть у крихітному атомі?

¹⁴ Безсумнівно, Єгова своєю «силою землю вчинив» (Єремії 10:12). Божу силу демонструють навіть найменші творіння. Скажімо, якби мільйон атомів розмістити в ряд, його довжина була б меншою від товщини нашої волосини. Навіть коли б атом збільшити до розмірів 14-поверхової будівлі, його ядро було б таке, як кристалик солі, що лежав би на сьомому поверсі. Однак саме в такому крихітному ядрі захована несамовита енергія, що вивільняється під час ядерного вибуху!

«Все, що дихає»

15. Який урок Єгова дав Йовові, звернувши його увагу на деяких диких тварин?

¹⁵ Також про творчу силу Єгови яскраво свідчить розмаїття тваринного світу. У 148-му Псалмі перелічено чимало створінь, які вихваляють Єгову, а в 10-му вірші згадується про «звірину й всю худобу». Щоб пояснити, чому людина повинна відчувати благоговіння перед Творцем, Єгова звернув Йовову увагу на лева, зебру, дикого бика, бегемота і левіятана (мабуть, крокодила). Чому? Якщо людина боїться цих могутніх, грізних і неприборканих істот, хіба ж їй не слід мати ще більший страх перед їхнім Творцем? (Йова, розділи 38—41).

16. Покажіть на прикладах, що вас вражає в таких творіннях Єгови, як птахи.

¹⁶ У Псалмі 148:10 також звертається увага на «птаство крилате». Подумайте лишень про його багатоманітність! Єгова розповів Йовові про страуса, який «сміється з коня та з його верхівця». Цей птах заввишки 2,5 метра. Хоч він і не літає, зате бігає зі швидкістю 65 кілометрів за годину, роблячи кроки, що інколи сягають 4,5 метра! (Йова 39:13, 18). Альбатрос же більшість свого життя літає над морями. Він — природний планерист, а розмах його крил буває до 3 метрів. Альбатрос може годинами ширяти, не махаючи крилами. Зате колібрі-джміль — всього 5 сантиметрів завдовжки — вважається найменшою пташкою у світі. За секунду вона може робити до 80 змахів крильцятами! Колібрі, виблискуючи, немов маленький летючий самоцвіт, здатна висіти в повітрі, як вертоліт, і навіть літати задом наперед.

17. Які розміри синього кита і якого логічного висновку ми дійдемо, розмірковуючи над створеним Єговою тваринним світом?

¹⁷ У Псалмі 148:7 (Кул.) говориться, що «велетні морські» також вихваляють Єгову. Візьмімо для прикладу синього кита. На думку багатьох людей, це найбільша тварина з усіх, які будь-коли існували на нашій планеті. Той «велетень», що замешкує океанські глибини, буває до 30 метрів завдовжки, а то й більше. Він може важити стільки, скільки важить стадо з 30 дорослих слонів. Сам його язик має таку ж вагу, як один слон. Серце синього кита завбільшки з невелику машину. Цей гігантський орган робить тільки 9 ударів за хвилину, тоді як серце колібрі — до 1200 ударів. Щонайменше одна з кровоносних судин синього кита така широка, що по ній могла б проповзти дитина. Безперечно, наші серця спонукують нас повторювати слова з книги Псалмів: «Все, що дихає,— хай Господа хвалить» (Псалом 150:6).

Навчаймося з творчої сили Єгови

18, 19. Наскільки розмаїті живі організми, створені Єговою, і що творіння свідчить стосовно Божої верховної влади?

¹⁸ Про що нас вчить творча сила Єгови? Роздумуючи про різноманітність творінь, ми сповнюємось благоговійним трепетом. Один псалмоспівець вигукнув: «Які то численні діла Твої Господи... Твого творива повна земля» (Псалом 104:24). Хіба ж це не так? Біологи вже відкрили понад мільйон видів живих організмів. Але думки щодо цього різняться: дехто говорить про існування 10, 30 і навіть більше мільйонів видів. У житті митців, можливо, трапляється, що їхня здатність творити інколи вичерпується. На відміну від них, творчий потенціал Єгови, його сила створювати щось нове і неповторне, безсумнівно, невичерпний.

¹⁹ Творча сила Єгови свідчить, що він посідає верховну владу. Вже саме слово «Творець» відокремлює Єгову від усього іншого у Всесвіті — від «творива». У Біблії жодного разу не названо Творцем чи Співтворцем навіть єдинородного Сина Єгови, який був «майстром» під час процесу творення (Приповістей 8:30; Матвія 19:4). Він — «первородний усього сотворіння» (Колосян 1:15, УКУ). Єгова посідає становище Творця, і це дає йому невід’ємне право на цілковиту верховну владу в усьому Всесвіті (Римлян 1:20; Об’явлення 4:11).

20. В якому розумінні Єгова відпочив, закінчивши творчу працю на Землі?

²⁰ Чи Єгова більше не застосовує свою силу, щоб творити? У Біблії дійсно говориться, що коли Єгова припинив творити у шостий день творення, то «відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив» (Буття 2:2). Апостол Павло сказав, що сьомий «день» триватиме тисячі років, бо за його часу той день ще не закінчився (Євреїв 4:3—6). Але чи «відпочинок» Єгови означає, ніби він взагалі нічого не робить? Ні. Єгова ніколи не перестає працювати (Псалом 92:4, НС; Івана 5:17). Отже, його відпочинок просто вказує на те, що він завершив творення матеріальних речей на землі. А праця Бога, скерована на сповнення його намірів, не зупиняється. Єгова натхнув написання Святого Письма — це теж його праця. До зробленого ним навіть належить поява «створіння нового», про яке піде мова в 19-му розділі (2 Коринтян 5:17).

21. Як творча сила Єгови цілу вічність впливатиме на вірних людей?

²¹ Коли день відпочинку Єгови зрештою завершиться, Бог зможе проголосити, що вся його праця на Землі ‘вельми добра’, як він сказав після шести днів творення (Буття 1:31). Ми не знаємо, в який спосіб він виявлятиме свою безмежну творчу силу потім. У всякому разі можемо бути певні, що нас надалі захоплюватиме те, як Єгова буде використовувати свою творчу силу. Цілу вічність ми щораз ближче пізнаватимемо Єгову через його творіння (Екклезіяста 3:11). Чим більше знань ми набудемо про Єгову, тим глибшим стане наше благоговіння перед ним і тим більше ми наблизимося до нашого Величного Творця.

1—3. а) Що загрожувало ізраїльтянам з боку єгипетської армії? б) Як Єгова воював за свій народ?

ІЗРАЇЛЬТЯНИ опинилися в пастці: з одного боку над ними нависали непрохідні гірські скелі, з другого — вирувало безкрає море. За ними скажено гналася єгипетська армія — безжалісна смертоносна машина, сповнена рішучості знищити їхa. Але Мойсей настійно прохав Божий народ не втрачати надії. «Господь буде воювати за вас»,— запевняв він (Вихід 14:14).

² Мойсей, очевидно, голосно благав Єгову. І Бог відповів йому: «Що ти до Мене кличеш? ...Підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його» (Вихід 14:15, 16). Спробуйте уявити подальші події. Єгова негайно дає наказ ангелу — і стовп хмари рушає та стає позаду ізраїльтян. Він, можливо, розтягнувся і, немов стіна, перегородив єгиптянам шлях до наступу (Вихід 14:19, 20; Псалом 105:39). Мойсей простягає руку. Від сильного вітру море розступається. Води якимось чином застигають, піднімаються мурами — і з’являється прохід. Він настільки широкий, що ним може перейти цілий народ! (Вихід 14:21; 15:8).

³ Побачивши таку силу, фараон мав би наказати своїм воїнам відступити. Але цей пихатий володар дає команду нападати (Вихід 14:23). Єгиптяни кидаються навздогін і мчать по морському дну, але їхня погоня незабаром обертається на сум’яття, бо з колісниць починають спадати колеса. Як тільки ізраїльський народ безпечно переходить на другий берег, Єгова наказує Мойсею: «Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх». Водяні мури падають, хоронячи під собою фараона і його армію (Вихід 14:24—28; Псалом 136:15).

4. а) Ким Єгова виявив себе біля Червоного моря? б) Яке враження може справити на декого такий образ Єгови?

⁴ Визволення ізраїльського народу біля Червоного моря — визначна подія в історії стосунків Бога з людством. Тоді Єгова показав, що він — «Муж війни» (Вихід 15:3). Яке враження справляє на вас такий образ Єгови? Безумовно, війни принесли людям багато страждань і лиха. І, оскільки Бог застосовує свою силу для знищення, це, можливо, стримує, а не заохочує вас наближатись до нього.

Війни Божі і людські

5, 6. а) Чому про Бога слушно говориться, що він — «Єгова військ»? б) Чим Божі війни відрізняються від людських?

⁵ Божий титул «Єгова військ» вживається близько трьохсот разів в оригінальному тексті Єврейських Писань і двічі — в оригінальному тексті Християнських Грецьких Писань (1 Самуїла 1:11, НС). Будучи Суверенним Правителем, Єгова очолює численне військо ангелів (Ісуса Навина 5:13—15; 1 Царів 22:19). Ця армія володіє неймовірною нищівною силою (Ісаї 37:36). Безперечно, про знищення людей роздумувати неприємно. Але слід пам’ятати, що Божі війни відрізняються од людських конфліктів, спричинених суперечками про дріб’язкові справи. Військові та політичні лідери можуть приписувати своїй агресивній політиці благородні мотиви. Проте у війнах, які ведуть люди, неодмінно фігурують жадібність та егоїзм.

⁶ На відміну від людей Єгова не керується сліпими почуттями. У Повторення Закону 32:4 сказано: «Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі,— Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він». Боже Слово засуджує непогамовний гнів, жорстокість і насилля (Буття 49:7; Псалом 11:5). Отже, Єгова ніколи не діє безпідставно. Він виявляє свою нищівну силу дуже стримано і лише в крайньому разі. Про це він сказав через пророка Єзекіїля: «Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? — говорить Господь Бог,— чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?» (Єзекіїля 18:23).

7, 8. а) Який помилковий висновок зробив Йов щодо своїх страждань? б) Як Елігу виправив мислення Йова стосовно цього питання? в) Який урок ми можемо взяти з того, що трапилося з Йовом?

⁷ Чому ж Єгова використовує силу, щоб нищити? Перед тим як відповісти на це запитання, пригадаймо праведного чоловіка Йова. Сатана кинув виклик: Йов, а по суті ніхто з людей, не зможе залишитись непорочним під час випробувань. У відповідь на цей закид Єгова дозволив Сатані випробувати Йовову непорочність. Унаслідок цього Йов терпів важку недугу, втратив майно і дітей (Йова 1:1—2:8). Не відаючи, які питання було порушено, він зробив помилковий висновок, що його страждання — це несправедлива кара від Бога. Йов запитав Бога, чому він зробив його «ціллю», «ворогом» (Йова 7:20; 13:24).

⁸ Молодий чоловік Елігу показав, у чому полягала хибність Йовових міркувань: «Кажеш: «Моя праведність більша за Божу» (Йова 35:2). Отже, було б нерозсудливо вважати, ніби ми знаємо щось ліпше від Бога, чи припускати, що він повівся несправедливо. «Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди»,— сказав Елігу. Згодом він додав: «Всемогутній,— Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою [«справедливість і велику праведність він не применшить», НС]» (Йова 34:10; 36:22, 23; 37:23). Можемо не сумніватися: якщо Бог воює, то має для цього вагомі підстави. Пам’ятаючи про це, розгляньмо декотрі причини того, чому Бог миру інколи зодягає шати воїна (1 Коринтян 14:33).

Чому Бог миру змушений воювати

9. Чому Бог миру воює?

⁹ Принісши хвалу Богові як «Мужу війни», Мойсей сказав: «Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю?» (Вихід 15:11). Пророк Авакум висловив подібну думку: «Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство [«лихо», НС] дивитись не можеш» (Авакума 1:13). Хоча Єгова — Бог любові, він також є Богом святості, праведності та справедливості. Іноді ці риси змушують його застосовувати свою нищівну силу (Ісаї 59:15—19; Луки 18:7, НС). Отже, Єгова не плямує свою святість, коли воює. Бог вдається до війни тому, що він святий (Вихід 39:30, НС).

10. а) Коли і як у Бога вперше виникла необхідність воювати? б) Яким єдиним способом буде покладено край ворожнечі, передреченій у Буття 3:15, і які благословення це принесе для праведних людей?

¹⁰ Візьмімо для прикладу ситуацію, що склалася після того, як Адам і Єва, перша людська пара, збунтувались проти Бога (Буття 3:1—6). Якби Єгова затулив очі на їхню неправедність, то, як Владика Всесвіту, підірвав би свою репутацію. Він праведний Бог, і тому був зобов’язаний засудити їх на смерть (Римлян 6:23). У першому біблійному пророцтві Єгова передрік, що між його слугами та послідовниками «вужа», Сатани, не втихатиме ворожнеча (Об’явлення 12:9; Буття 3:15). Ця ворожнеча закінчиться лише тоді, коли буде роздавлено Сатану (Римлян 16:20, Хом.). Праведним людям цей вирок принесе великі благословення, бо ціла земля звільниться від впливу Сатани і перетвориться на рай (Матвія 19:28). Але доки цей вплив існуватиме, ті, хто став на бік Сатани, чимраз більше загрожуватимуть фізичному і духовному добробуту Божого народу. Тому час від часу Єгова буде змушений втручатися.

Бог діє, щоб знищити зло

11. Чому Бог був змушений навести всесвітній Потоп?

¹¹ Прикладом такого втручання був Потоп за днів Ноя. У Буття 6:11, 12 говориться: «Зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством. І бачив Бог землю,— і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі». Чи міг Бог допустити, щоб злі люди до кінця занапастили ту мораль, яка ще існувала на землі? Ні. Єгова був змушений навести всесвітній Потоп, щоб очистити землю від людей, котрі загрузли в насиллі та розпусті.

12. а) Що Єгова передрік про Авраамове «Насіння»? б) Чому амореяни мали бути знищені?

¹² Подібно було і з Божим присудом над ханаанеянами. Бог виявив, що від Авраама вийде «Насіння», через яке благословляться всі родини землі. Згідно з цим наміром, Єгова постановив, що нащадки Авраама отримають Ханаанський край, населений амореянами. Чи Бог матиме достатньо причин, щоб прогнати цих людей з їхньої землі? Він звістив, що їх буде вигнано аж приблизно через 400 років — коли «гріх амореянина» стане «повний»b (Буття 12:1—3; 13:14, 15; 15:13, 16; 22:18, Ог., 1988). За цей час амореяни дедалі глибше занурювались у неморальність. Ханаан став краєм ідолопоклонства, душогубства і надзвичайної статевої розбещеності (Вихід 23:24; 34:12, 13; Числа 33:52). Його мешканці навіть спалювали на жертовниках своїх дітей. Чи міг святий Бог наражати свій народ на таке зло? Аж ніяк! Він сказав: «Осквернилася земля, я покарав [«покараю», НС] її за її провину, й вона виблювала [«виблює», НС] своїх мешканців» (Левит 18:21—25, Хом.). Однак Єгова не нищив усіх підряд. Ханаанеяни, що були схильні прийняти правдиве поклоніння, як-от Рахав і ґів’онітяни, не загинули (Ісуса Навина 6:25; 9:3—27).

Бог воює заради свого імені

13, 14. а) Чому Єгова мусив освятити своє ім’я? б) Як Єгова усунув докір зі свого імені?

¹³ Єгова святий, отже його ім’я теж святе (Левит 22:32). Ісус учив своїх учнів молитися: «Нехай святиться Ім’я Твоє» (Матвія 6:9). Через бунт в Едемі Боже ім’я було знеславлено, оскільки було поставлено під сумнів репутацію Єгови і спосіб його правління. Бог аж ніяк не міг дивитися крізь пальці на такі наклепи й бунт. Він мусив очистити своє ім’я від несправедливих докорів (Ісаї 48:11).

¹⁴ Повернімося знову до ізраїльтян. Доки вони були рабами в Єгипті, сповнення Божої обіцянки, даної Аврааму стосовно того, що всі родини землі будуть благословляти себе його Насінням, здавалося неможливим. Коли Єгова визволив ізраїльтян і організував їх у народ, то таким чином усунув докір зі свого імені. Тому пророк Даниїл згадав у молитві: «Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій народ потужною рукою, і зробив Собі... Ім’я» (Даниїла 9:15).

15. Чому Єгова визволив євреїв з вавилонського полону?

¹⁵ Цікаво, що Даниїл звернувся з цією молитвою тоді, коли євреї потребували, аби Єгова знову виступив заради свого імені. Той неслухняний народ потрапив у неволю, цього разу до Вавилону. Єрусалим, столиця євреїв, лежав у руїнах. Даниїл знав, що, коли ці люди повернуться у свою землю, Боже ім’я буде звеличено. Тому він молився: «Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім’я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом» (Даниїла 9:18, 19).

Бог воює заради свого народу

16. Поясніть, чому те, що Єгова захищає своє ім’я, не означає, що він холодний чи себелюбний.

¹⁶ Але чи те, що Єгова захищає своє ім’я, означає, що він холодний і себелюбний? Ні, бо, діючи так, як цього вимагає його святість і любов до справедливості, він захищає свій народ. Поміркуйте над 14-м розділом книги Буття. З нього ми дізнаємося про чотирьох царів-завойовників, котрі забрали в полон Авраамового племінника Лота і його сім’ю. Хоча ці вороги набагато переважали силою, Авраам з Божою допомогою завдав їм нищівної поразки! Розповіддю про ту перемогу, ймовірно, розпочиналась «Книжка воєн Господніх». У ній, напевно, теж містилися оповіді про війни, не згадані в Біблії (Числа 21:14). Попереду чекало ще багато перемог.

17. З чого видно, що Єгова воював за ізраїльтян після того, як вони увійшли в Ханаанський край? Наведіть приклади.

¹⁷ Незадовго до того як ізраїльтяни увійшли в Ханаанський край, Мойсей запевнив їх: «Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті» (Повторення Закону 1:30; 20:1). Від днів Ісуса Навина, Мойсеєвого наступника, й упродовж правління Суддів і вірних царів Юди Єгова справді воював за свій народ, даруючи йому багато славних перемог над ворогами (Ісуса Навина 10:1—14; Суддів 4:12—17; 2 Самуїла 5:17—21).

18. а) Чому ми можемо бути вдячні за те, що Єгова не змінився? б) Що станеться, коли ворожнеча, про яку говориться в Буття 3:15, досягне апогею?

¹⁸ Єгова не змінився. Його намір перетворити цілу планету на рай, в якому пануватиме мир, також не змінився (Буття 1:27, 28). Бог і далі ненавидить зло. Водночас він ніжно любить свій народ і незабаром виступить на його захист (Псалом 11:7). По суті, у недалекому майбутньому ворожнеча, про яку говориться в Буття 3:15, досягне хвилюючого й раптового перелому. Щоб освятити своє ім’я та захистити свій люд, Єгова знову стане «Мужем війни» (Захарія 14:3; Об’явлення 16:14, 16).

19. а) Покажіть на прикладі, чому нищівна сила Єгови допомагає нам наблизитись до нього. б) Як має впливати на нас готовність Бога воювати?

¹⁹ Розгляньмо приклад: на сім’ю одного чоловіка напала хижа тварина, і він, вступивши з нею в бій, убиває її. Як на вашу думку, чи дружина й діти цього чоловіка віддаляться від нього через такий учинок? Навпаки, їх зворушить його безкорислива любов до сім’ї. Подібно й нас не повинне відштовхувати те, що Єгова застосовує силу, аби нищити. Готовність Бога воювати, щоб захистити нас, має поглибити нашу любов до нього. Також нам потрібно збільшувати повагу до його безмежної сили. Завдяки цьому ми будемо «служити Богові з благоговінням і страхом» (Євреїв 12:28, Дерк.).

Наближайтесь до «Мужа війни»

20. Як нам слід реагувати, коли ми не до кінця розуміємо біблійні оповіді про Божі війни?

²⁰ Звичайно, Біблія не завжди висвітлює всі подробиці рішень Єгови щодо його воєн. Але ми можемо бути впевнені в одному: Бог ніколи не виявляє свою нищівну силу без причини або несправедливо чи жорстоко. Часто трапляється так, що контекст біблійної оповіді чи додаткова інформація допомагає нам побачити ситуацію в правдивому світлі (Приповістей 18:13). Навіть коли всі деталі невідомі, ми зможемо позбутися будь-яких сумнівів, якщо будемо більше дізнаватись про Єгову і розмірковувати про його цінні риси. Тоді побачимо, що маємо всі причини довіряти нашому Богу Єгові (Йова 34:12).

21. Хоч інколи Єгова стає «Мужем війни», який він насправді?

²¹ Єгова стає «Мужем війни», коли вимагають обставини, однак насправді він не войовничий. В Єзекіїлевому видінні небесної колісниці Єгову зображено готовим до бою зі своїми ворогами. Але пророк також бачив навколо Бога веселку — символ миру (Буття 9:13; Єзекіїля 1:28; Об’явлення 4:3). Безсумнівно, Єгова лагідний і миролюбний. «Бог є любов»,— написав апостол Іван (1 Івана 4:8). Він проявляє свої риси з цілковитою зрівноваженістю. І яка ж це велика честь — мати можливість наближатися до такого сильного, проте велелюбного Бога!

1, 2. Перед лицем якої небезпеки опинилися ізраїльтяни, коли в 1513 році до н. е. увійшли в Сінайську пустелю, але як Єгова підбадьорив їх?

УВІЙШОВШИ на початку 1513 року до н. е. у Сінайську пустелю, ізраїльтяни стали перед лицем справжньої небезпеки. На них чекала подорож «великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон» (Повторення Закону 8:15). Також їм загрожували напади з боку ворожих народів. Ізраїльтяни потрапили в цю ситуацію, бо так покерував Єгова. Будучи їхнім Богом, чи зможе він захистити їх?

² Народ надзвичайно підбадьорили слова Єгови: «Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе» (Вихід 19:4). Єгова пригадав своїм людям, що визволив їх з Єгипту, і, ніби на крилах орлиних, заніс у безпечне місце. Але існують ще інші причини, чому вислів «крила орлині» чудово унаочнює Божий захист.

3. Чому вислів «крила орлині» чудово унаочнює Божий захист?

³ Великі й міцні крила служать орлу не лише для того, щоб ширяти у піднебессі. У денну спеку орлиця вигинає крила, розмах яких може сягати понад два метри, утворюючи таким чином захисну парасолю, щоб оберегти своїх тендітних пташенят від палючого сонця. Також вона затуляє ними орлят від холодного вітру. Подібно як орли оберігають своїх малят, Єгова оберігав і захищав юний ізраїльський народ. У пустелі Божий люд, доки залишався вірним, міг знаходити притулок в тіні його символічних дужих крил (Повторення Закону 32:9—11; Псалом 36:8). Але чи доречно сподіватися на захист від Бога в наш час?

Божа обітниця захищати нас

4, 5. Чому ми можемо цілковито довіряти Божій обітниці захищати нас?

⁴ Єгова, безсумнівно, здатний захистити своїх слуг. Він — «Бог Всемогутній», а отже, і посідає нездоланну силу (Буття 17:1). Сила, застосована Єговою, подібна до невтримного морського припливу — її ніщо не зупинить. Оскільки Бог може зробити все, що необхідно для сповнення його волі, постає запитання: «Чи воля Єгови полягає в тому, аби використовувати свою силу для захисту свого народу?»

⁵ Відповісти можна одним словом — так. Єгова запевняє, що захистить своїх людей. «Бог для нас — охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються»,— говориться в Псалмі 46:2. Оскільки Бог «необманливий», ми можемо цілковито довіряти його обітниці захищати нас (Тита 1:2). Розгляньмо кілька яскравих ілюстрацій, за допомогою яких Єгова описує свою охорону й турботу.

6, 7. а) Як у біблійні часи пастух захищав отару? б) Як у Біблії проілюстровано щире бажання Єгови захищати своїх овець і піклуватися про них?

⁶ Єгова є нашим Пастирем, а ми — «Його... народом та отарою Його пасовиська» (Псалом 23:1; 100:3). Вівці — одні з найбезпорадніших тварин. У біблійні часи пастух мусив проявляти мужність, щоб захищати отару від левів, вовків, ведмедів та злодіїв (1 Самуїла 17:34, 35; Івана 10:12, 13). Але, охороняючи овець, вівчар мав бути також ніжним. Коли овечка народжувала маля далеко від кошари, турботливий пастух оберігав матір у хвилини її безпомічності, а потім піднімав беззахисне ягня та відносив його до кошари.

⁷ Єгова, прирівнюючи себе до пастуха, запевняє, що має щире бажання захищати нас (Єзекіїля 34:11—15; 34:16, Хом.). Пригадайте, як Бога описано в Ісаї 40:11, про що детальніше розповідалось у 2-му розділі цієї книжки: «Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх». Як ягнятко потрапляє на «лоно» пастуха — у складки його верхнього одягу? Воно може підійти до вівчаря і навіть потертися до його ноги. Але пастух сам мусить нагнутись, підняти ягня та обережно покласти на своє лоно. Як же зворушливо зображено готовність нашого Великого Пастиря оберігати й захищати нас!

8. а) Кого Бог обіцяє захищати і як на це вказано в Приповістей 18:10? б) Що потрібно робити для того, аби знайти сховок у Божому імені?

⁸ Бог обіцяє надавати захист за певної умови: він охороняє лише тих, хто наближається до нього. У Приповістей 18:10 говориться: «Господнє Ім’я [«ім’я Єгови», НС] — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний». У біблійні часи башти інколи будували в пустелях. Ці вежі служили безпечним сховищем. Але те, чи втікати туди, чи ні, залежало від людини, котра опинялася в небезпеці. Так само зі сховком у Божому імені. Ховатися в ньому — означає не просто повторювати це ім’я, адже воно не має в собі якоїсь магічної сили. Натомість нам необхідно знати Того, хто носить це ім’я, довіряти йому і жити згідно з його праведними нормами. Яку ж доброту виявляє Єгова, запевняючи нас, що, коли будемо звертатись до нього з вірою, він стане нашою захисною баштою!

«Наш Бог... може врятувати нас»

9. Що ще зробив Єгова, окрім того, що пообіцяв захист?

⁹ Єгова не лише пообіцяв нам захист. Він зробив ще щось. У біблійні часи Бог, здійснюючи чуда, показав, що може захистити своїх людей. Протягом усієї історії ізраїльського народу могутня «рука» Єгови часто тримала в узді потужних ворогів (Вихід 7:4). Однак Єгова також виявляв силу, аби захистити окремих осіб.

10, 11. Які біблійні приклади показують те, як Єгова виявляв свою силу, щоб захистити окремих осіб?

¹⁰ Коли троє молодих євреїв — Шадрах, Мешах та Авед-Неґо — відмовилися поклонитись золотому боввану, поставленому царем Навуходоносором, той, розлютившись, пригрозив, що кине їх у розжарену піч. «Хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?» — глузував Навуходоносор, наймогутніший правитель на землі (Даниїла 3:15). Ці троє юнаків ні на йоту не сумнівались у тому, що їхній Бог має силу захистити їх. Проте вони не розраховували, що він обов’язково це зробить. Отже вони відповіли: «Якщо [«якщо так має бути, то», НС] наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас» (Даниїла 3:17). І справді, вогненна піч, навіть напалена всемеро сильніше, ніж звичайно, не становила жодної перешкоди для їхнього всемогутнього Бога. Він урятував юнаків, і Навуходоносор мусив визнати: «Немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце» (Даниїла 3:29).

¹¹ Також Єгова в чудовий спосіб засвідчив про свою захисну силу, коли переніс життя свого єдинородного Сина в утробу єврейської дівчини Марії. Ангел сказав їй, що вона ‘в утробі зачне, і Сина породить’. Він пояснив: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе» (Луки 1:31, 35). Здається, Божий Син ще ніколи так не наражався на небезпеку. Чи гріх і недосконалість земної матері позначаться негативно на зародкові? Чи Сатані вдасться поранити або вбити цього Сина ще до його народження? Ні в якому разі! Єгова немовби поставив довкола Марії захисний мур, і вже ніщо і ніхто не змогли завдати шкоди зародку від моменту зачаття — ні недосконалість, ні руйнівна сила, ні кровожерлива людина, ні жоден з демонів. Єгова продовжував охороняти Ісуса в дитячі та юнацькі роки (Матвія 2:1—15). До призначеного Богом часу його любий Син був надійно захищений від небезпек.

12. Чому в біблійні часи Єгова у чудесний спосіб охороняв декотрих людей?

¹² Чому Єгова охороняв певних людей, здійснюючи такі чуда? У багатьох випадках він робив це, аби не ставити під загрозу щось набагато важливіше — сповнення своєї волі. Скажімо, те, що Ісус вижив у немовлячому віці, було необхідне для виконання Божого наміру, який у кінцевому результаті принесе благо всьому людству. Багато оповідей про вияви захисної сили Єгови знайдемо у натхненому Святому Письмі, яке є «написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію» (Римлян 15:4). Ці приклади справді зміцнюють віру в нашого всемогутнього Бога. Але якої охорони від Бога ми можемо сподіватися нині?

Чого Божий захист не означає

13. Чи Єгова зобов’язаний чинити задля нас чуда? Поясніть.

¹³ Божа обіцянка захисту не означає, що Єгова зобов’язаний чинити задля нас чуда. Бог не гарантує нам безтурботного життя в цій старій системі. Чимало вірних слуг Єгови потерпають від різних нещасть, як-от: бідності, війн, хвороб і смерті. Ісус прямо сказав своїм учням, що декого з них можуть убити за віру. Саме тому він наголошував, що потрібно бути витривалими до кінця (Матвія 24:9, 13). Якби Єгова завжди застосовував свою силу, щоб чудесним способом рятувати нас, це дало б Сатані привід насміхатися з нього й піддавати сумніву щирість нашої відданості Богові (Йова 1:9, 10).

14. Які приклади показують, що Єгова не завжди захищає всіх своїх слуг однаковим способом?

¹⁴ Навіть у біблійні часи Єгова не застосовував силу, щоб уберегти від передчасної смерті кожного свого слугу. Наприклад, приблизно в 44 році н. е. Ірод стратив апостола Якова. Проте невдовзі після того Петра було визволено «із рук Іродових» (Дії 12:1—11). Іван, Яковів брат, пережив і Петра, і Якова. Зрозуміло, не слід очікувати, що наш Бог захищатиме всіх своїх слуг в однаковий спосіб. До того ж над кожною людиною панують «час і випадок» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Тоді як же Єгова захищає нас сьогодні?

Єгова забезпечує фізичний захист

15, 16. а) Які існують докази того, що, як групі, Єгова забезпечує своїм поклонникам фізичний захист? б) Чому ми можемо бути певні, що Єгова захистить своїх слуг тепер і під час «великої скорботи»?

¹⁵ Поміркуймо спершу про фізичний захист. Будучи поклонниками Єгови, ми, як група, можемо сподіватися на такий захист. Інакше ми стали б легкою здобиччю для Сатани. Лишень подумайте: Сатана, «князь світу цього», понад усе прагне усунути правдиве поклоніння (Івана 12:31; Об’явлення 12:17). Уряди декотрих наймогутніших держав забороняли проповідування і намагалися взагалі знищити нас. Але люд Єгови залишається непохитним і безупинно проповідує! Чому потужні народи не змогли припинити діяльність такої порівняно малої і, здавалося б, беззахисної групи християн? Тому що Єгова захищає нас своїми символічними могутніми крильми! (Псалом 17:7, 8).

¹⁶ А як щодо буквальної охорони під час майбутньої «великої скорботи»? Нам не потрібно боятись часу, коли Єгова виконуватиме свої присуди над цією системою. Зрештою, «вміє Господь рятувати побожних від спокуси [«випробувань», СМ], а неправедних берегти на день суду для кари» (Об’явлення 7:14, Філ.; 2 Петра 2:9). Тимчасом ми можемо бути впевнені у двох речах. По-перше, Єгова ніколи не допустить, щоб його відданих слуг стерли з лиця землі. По-друге, тих, хто залишився непорочним, він нагородить вічним життям у праведному новому світі, воскресивши їх, якщо необхідно. Для померлих немає надійнішого місця, ніж Божа пам’ять (Івана 5:28, 29).

17. Як Єгова оберігає нас через своє Слово?

¹⁷ Навіть тепер Єгова оберігає нас через своє живе «Слово», яке має спонукальну силу зціляти серця і змінювати життя людей (Євреїв 4:12). Коли ми застосовуємо його принципи, це деякою мірою захищає нас від фізичної шкоди. «Я — Господь... що навчає тебе про корисне»,— говориться в Ісаї 48:17. Безсумнівно, живучи згідно з Божим Словом, ми можемо поліпшити своє здоров’я і продовжити життя. Скажімо, оскільки ми дотримуємось біблійної поради стримуватися від блуду й очистити себе від нечисті, то уникаємо нечистих учинків та шкідливих звичок, якими багато безбожних людей руйнує собі життя (Дії 15:29; 2 Коринтян 7:1). Наскільки ж ми вдячні за охорону, яку дає Боже Слово!

Єгова оберігає нас духовно

18. Який духовний захист дає нам Єгова?

¹⁸ Але найважливішим є те, що Єгова дає духовний захист. Наш люблячий Бог охороняє нас від духовних небезпек, споряджаючи усім необхідним, щоб ми могли вистояти під час випробувань і зберегти взаємини з ним. Таким чином Єгова скеровує свої дії на збереження нашого життя, причому не лише на кілька коротких років, а на цілу вічність. Звернімо увагу на декотрі дари Єгови, які захищають нас у духовному розумінні.

19. Як дух Єгови може допомогти нам подолати будь-яке випробування?

¹⁹ Єгова ‘молитви вислухує’ (Псалом 65:3). Якщо життєві клопоти здаються нездоланними, то, виливши перед ним своє серце, ми відчуємо велике полегшення (Филип’ян 4:6, 7). Бог не обов’язково якимось чудом усуне випробування, але у відповідь на наші щирі молитви він може дати необхідну мудрість, аби боротися з труднощами (Якова 1:5, 6). Крім того, тим, хто просить, Єгова дає святий дух (Луки 11:13). Цей могутній дух допоможе нам подолати будь-яке випробування чи проблему. Завдяки ньому ми отримаємо «наднормальну силу», щоб вистояти, аж доки Єгова ліквідує всі проблеми в новому світі, який вже так близько (2 Коринтян 4:7, НС).

20. Як захисна сила Єгови може виявлятися через наших співпоклонників?

²⁰ Іноді захисна сила Єгови може виявлятися через наших співпоклонників. Єгова притягнув своїх людей у всесвітнє «братство» (1 Петра 2:17; Івана 6:44). Сердечність, яка панує в ньому, є живим свідченням того, що Божий дух має силу благотворно впливати на людей. Цей дух зроджує в нас плід — чудові й цінні риси, як-от: любов, доброзичливість і доброту (Галатів 5:22, 23, НС). Отже, коли нас спіткало горе, а співхристиянин дає нам корисну пораду чи каже декілька вкрай необхідних підбадьорливих слів, висловлюймо вдячність Єгові за такі вияви охорони й турботи.

21. а) Яку своєчасну духовну поживу дає Єгова через «вірного і мудрого раба»? б) Яку користь отримали ви особисто від дарів, котрі Єгова дає, щоб захистити нас духовно?

²¹ Єгова дає ще щось, аби захистити нас: своєчасну духовну поживу. Він доручив «вірному і мудрому рабу» постачати духовний харч, щоб ми черпали силу з його Слова. Вірний раб використовує друковані публікації, у тому числі журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», а також зібрання та конгреси, аби забезпечити нас «своєчасно поживою» — тим, що потрібно, і тоді, коли потрібно (Матвія 24:45). Чи доводилось вам почути на християнському зібранні — в коментарі, промові чи навіть у молитві — саме те, що підбадьорило і додало необхідної сили? Чи траплялося, що на ваше життя вплинула якась особлива стаття в одному з наших журналів? Пам’ятаймо, Єгова дає всі ці дари, щоб захистити нас духовно.

22. Задля чого Єгова завжди застосовує свою силу і чому це в наших найліпших інтересах?

²² Безперечно, Єгова є щитом «для всіх, хто вдається до Нього» (Псалом 18:31). Ми розуміємо: нині Бог не виявляє своєї сили, щоб захистити нас від усякого лиха. Однак він завжди застосовує захисну силу задля сповнення своїх намірів. У кінцевому підсумку такі дії Єгови є в найліпших інтересах його народу. Якщо ми наближаємося до Бога та робимо все, щоб він і далі любив нас, то отримаємо від нього вічне досконале життя. Пам’ятаючи про це, ми дійсно можемо вважати будь-яке страждання в теперішній системі «короткочасним» і «легким» (2 Коринтян 4:17, Дерк.).

1, 2. Яких втрат зазнає людство сьогодні і як це впливає на нас?

ДИТИНА загубила чи зламала свою улюблену іграшку й гірко плаче. Від її плачу аж серце крається! Чи вам доводилось бачити, як прояснюється дитяче личко, коли хтось з батьків повертає втрачену цяцьку? Батькові чи матері, мабуть, було не важко знайти або навіть полагодити її. А дитина аж сяє від щастя і не може надивуватися. Вона знову тримає в руках те, чого, здавалося, вже ніколи не повернеш!

² Єгова, найвеличніший Батько, має силу повернути своїм земним дітям те, що вони, можливо, вважають безнадійно втраченим. Безперечно, йдеться не про якісь забавки. У теперішні «тяжкі часи» ми зазнаємо́ значно більших втрат (2 Тимофія 3:1—5). Видається, наче велика частина того, чим дорожать люди,— дім, майно, робота, навіть здоров’я,— постійно перебуває під загрозою. Також ми, ймовірно, бентежимось, коли розмірковуємо над тим, що руйнується навколишнє середовище і вимирає багато видів живих організмів. Проте ніщо не завдає такого болю, як смерть дорогої людини. Відчуття втрати і безпорадності можуть стати просто нестерпними (2 Самуїла 19:1).

3. Яка відрадна обіцянка про майбутнє міститься в Дії 3:21 і за допомогою чого Єгова сповнить її?

³ Як же потішає знання про відновну силу Єгови! Далі ми побачимо, що Бог може відновити й відновить для своїх земних дітей надзвичайно багато чого. По суті, Біблія говорить, що намір Єгови — «відновлення всього» (Дії 3:21). Він сповнить це за допомогою Месіанського Царства, на чолі якого стоїть його Син Ісус Христос. Докази свідчать, що те Царство почало правити в небі 1914 рокуa (Матвія 24:3—14). Що ж буде відновлено? Довідаймося про декотрі величні діла Єгови, пов’язані з відновленням. Уже сьогодні ми можемо бачити і відчувати на собі виконання одного з них. Інші Бог здійснить у майбутньому і зробить це у великому масштабі.

Відновлення чистого поклоніння

4, 5. Що сталося з Божим народом у 607 році до н. е. і яку надію Єгова дав йому?

⁴ Єгова вже відновив чисте поклоніння. Аби зрозуміти, що це означає, коротко розгляньмо історію царства Юди. Завдяки цьому ми ознайомимось із захопливими розповідями про те, як Бог виявляв свою відновну силу (Римлян 15:4).

⁵ Спробуйте уявити, які почуття переповнювали вірних євреїв у 607 році до н. е., коли було знищено Єрусалим. Їхнє улюблене місто сплюндрували, а його мури розвалили. Однак найгіршим було те, що величний храм, збудований Соломоном,— єдиний на землі центр чистого поклоніння Єгові,— лежав у руїнах (Псалом 79:1). Ті, хто вцілів, потрапили в полон до Вавилону, а їхня батьківщина стала запустілим пристановищем для диких тварин (Єремії 9:10). З погляду людини, все було втрачене (Псалом 137:1). Проте Єгова багато років наперед звістив про це знищення і дав надію, що попереду чекає відновлення.

6—8. а) На що неодноразово звертається увага в писаннях єврейських пророків і яке було перше сповнення цих пророцтв? б) Як у наш час на Божому народі сповнюється багато пророцтв про відновлення?

⁶ У писаннях єврейських пророків неодноразово зверталася увага на відновленняb. Єгова пообіцяв через них, що край буде відроджено, його знову заселять люди, земля рясно зародить і вже нікому не загрожуватимуть напади хижих звірів та ворогів. Бог описав умови, які пануватимуть у тому краю,— по-справжньому райські! (Ісаї 65:25; Єзекіїля 34:25; 36:35). І найголовніше: буде відновлено чисте поклоніння, а храм — відбудовано (Михея 4:1—5). Ці пророцтва вселяли в євреїв-вигнанців надію, яка допомогла їм знести 70 років вавилонського полону.

⁷ Нарешті час відродження настав. Євреїв відпустили з Вавилону, і вони повернулися в Єрусалим та відбудували храм Єгови (Ездри 1:1, 2). Доки люди трималися чистого поклоніння, Бог благословляв їх і їхній край — він був плодючим та процвітав. Єгова захищав євреїв від ворогів, а також від хижих тварин, якими упродовж десятиріч аж кишіла їхня земля. Скільки радості, мабуть, приносило їм те, що Єгова виявляв свою відновну силу! Але ці події стали тільки першим, частковим сповненням пророцтв про відновлення. У більшому масштабі вони повинні були сповнитись «на кінці днів» — у наш час, коли на престол мав сісти давно обіцяний Спадкоємець царя Давида (Ісаї 2:2—4; 9:5, 6).

⁸ У 1914 році Ісус став правителем у небесному Царстві. Невдовзі після того він зосередив свою увагу на духовних потребах вірного Божого народу на землі. Подібно як перський завойовник Кір у 537 році до н. е. звільнив останок юдеїв з вавилонського полону, Ісус звільнив останок духовних юдеїв — своїх послідовників — од впливу сучасного Вавилону, світової імперії фальшивої релігії (Римлян 2:29; Об’явлення 18:1—5). Починаючи з 1919 року, чисте поклоніння відновлюється і стоїть на належному місці в житті правдивих християн (Малахії 3:1—5). Із того часу народ Єгови служить йому в очищеному духовному храмі — Божому устрої для чистого поклоніння. Чому це важливо для нас?

Чому духовне відновлення таке важливе

9. Що церкви загальновизнаного християнства зробили з поклонінням Богу, коли минула доба апостолів, але що вчинив Єгова в наш час?

⁹ Звернімося до історії. Християни першого століття отримали багато духовних благословень. Але Ісус та апостоли передрікали, що правдиве поклоніння буде занечищене і зникне (Матвія 13:24—30; Дії 20:29, 30). Коли минула доба апостолів, з’явилося загальновизнане християнство. Його духівництво перейняло язичницькі вчення і звичаї. Також воно унеможливило наближення до Бога, адже церковники змальовували його як незбагненну Трійцю і навчали парафіян, що ті мусять сповідатися священикам і молитися до Марії та різних «святих», а не до Єгови. Що ж зробив Бог після століть такого зіпсуття? У наш час, коли світ переповнений релігійним обманом і забруднений безбожними звичаями, Бог втрутився та відновив чисте поклоніння! Це відновлення без перебільшень можна назвати однією з найважливіших подій сьогодення.

10, 11. а) Які дві грані входять у поняття «духовний рай» і як вони стосуються вас? б) Яких людей Єгова зібрав у духовний рай і що їм випаде честь побачити?

¹⁰ Отже, нині правдиві християни живуть у духовному раю. Що входить у поняття «духовний рай»? Цей вислів здебільшого стосується двох граней. Перша — чисте поклоніння правдивому Богу Єгові. Він благословляє нас поклонінням, чистим від брехні та перекручень. Бог також дає духовну поживу. Завдяки цьому ми можемо пізнавати нашого небесного Отця, догоджати йому і наближатися до нього (Івана 4:24). Друга грань духовного раю стосується людей. Як і передрік Ісая, «на кінці днів» Єгова навчає своїх поклонників ходити дорогами миру. Він усунув з-посеред нас війни. Хоч ми й недосконалі, Бог допомагає нам одягатися в «нову особистість». Він благословляє наші зусилля, даючи свій святий дух, який зроджує в нас плід — чудові риси (Ефесян 4:22—24, НС; Галатів 5:22, 23). Якщо ваша поведінка узгоджується з керівництвом святого духу, то ви справді є частиною духовного раю.

¹¹ Єгова зібрав у цей рай тих людей, котрих він любить: вони люблять його, люблять мир та «усвідомлюють свої духовні потреби» (Матвія 5:3, НС). Саме таким людям випаде честь побачити ще більш вражаюче відродження — як людства, так і цілої землі.

«Ось нове все творю!»

12, 13. а) Чому мусить відбутись ще інше сповнення пророцтв про відновлення? б) Який намір має Єгова щодо землі, котрий він оголосив ще в Едемі, і чому це дає нам надію на майбутнє?

¹² Багато пророцтв про відновлення стосується не лише духовного відродження. Приміром, Ісая писав про час, коли хворі, криві, сліпі та глухі стануть здоровими, і навіть смерть буде знищена назавжди (Ісаї 25:8; 35:1—7). За часів стародавнього Ізраїля ці обіцянки не виконалися буквально. І хоча нині ми бачимо, як вони збуваються духовно, все ж маємо достатньо причин вірити, що в майбутньому відбудеться їхнє буквальне і цілковите сповнення. Звідки така впевненість?

¹³ Колись давно в Едемі Єгова чітко пояснив свій намір щодо землі: її мала заселити щаслива, здорова, об’єднана людська родина. Перші чоловік та жінка отримали завдання доглядати землю і піклуватися створіннями, які жили на ній, та перетворити цілу планету в рай (Буття 1:28). Як же це не схоже на стан справ у наш час! Проте ми можемо ні на йоту не сумніватися, що здійсненню намірів Єгови неможливо перешкодити (Ісаї 55:10, 11). Ісус, призначений Єговою Месіанський Цар, перемінить землю на всесвітній Рай (Луки 23:43, НС).

14, 15. а) Як Єгова створить «все нове»? б) Яким буде життя в Раю і що вас найбільше приваблює в цій обіцянці?

¹⁴ Уявіть, як на ваших очах уся земля стає Раєм. «Ось нове все творю!» — говорить Єгова про той час (Об’явлення 21:5). Поміркуймо, що це означатиме. Після того як Єгова знищить цю злу стару систему, залишиться «небо нове й нова земля». Тобто новий уряд правитиме з неба над новим земним суспільством людей, які люблять Єгову і виконують його волю (2 Петра 3:13). Сатану разом з демонами буде знешкоджено (Об’явлення 20:3). Уперше за тисячі років людство звільниться від їхнього згубного, огидного впливу. Це, безсумнівно, принесе величезне полегшення.

¹⁵ Нарешті ми зможемо доглядати нашу чудову планету, що й мали робити люди, згідно з початковим наміром Бога. Земля володіє природною здатністю до самовідновлення. Забруднені озера та річки можуть очищати самі себе, якщо усунути джерело забруднення. Місцевості, зранені у час боїв, знову зацвітуть, коли припиняться війни. Як же приємно буде жити в гармонії із законами природи і сприяти тому, аби земля ставала подібним до саду парком — всесвітнім Едемом з величезним розмаїттям рослинного і тваринного світу! Замість того щоб безглуздо нищити його, людина житиме в мирі з усіма створіннями на нашій планеті. Навіть діти не боятимуться хижаків (Ісаї 9:5, 6; 11:1—9).

16. Як відродження вплине на кожну вірну людину в Раю?

¹⁶ Також у той час відродиться організм кожної людини. Ті, хто переживе Армагеддон, побачать чудесні зцілення, які відбуватимуться по цілій землі. Ісус використає свою дану Богом силу (як він це робив під час свого земного життя), щоб дати зір сліпим, слух — глухим, здорове тіло — кривим та немічним (Матвія 15:30). До похилих віком повернеться юнацька сила, здоров’я і бадьорість (Йова 33:25). Зморшки розгладяться, руки й ноги випростаються, а м’язи знову стануть міцними. Усі вірні люди відчують, що наслідки гріха та недосконалості стають дедалі менш помітними і поступово зникають. Які ж ми будемо вдячні Єгові за те, що він виявлятиме свою дивовижну відновну силу! А тепер зосередьмо увагу на винятково приємній особливості цього надзвичайного часу відродження.

Повернення мертвих до життя

17, 18. а) Чому Ісус докорив саддукеям? б) За яких обставин Ілля попросив Єгову воскресити дитину?

¹⁷ У першому сторіччі н. е. певні релігійні провідники, саддукеї, не вірили у воскресіння. Ісус докорив їм за це, сказавши: «Помиляєтесь ви, не знавши Писання, ні Божої сили» (Матвія 22:29). Справді, Святе Письмо говорить, що Єгова має силу повернути життя. З чого це видно?

¹⁸ Уявіть собі подію, яка трапилися за днів Іллі. Вдова тулить до грудей бездиханне тіло свого одинака. Хлопець мертвий. Пророк Ілля, який гостював у неї, мабуть, приголомшений. Колись він допоміг врятувати цю дитину від голодної смерті і, ймовірно, полюбив хлопчину. Мати вбита горем. Син був єдиним, хто нагадував їй про померлого чоловіка. Можливо, вона сподівалася, що він дбатиме про неї у старості. Стривожена вдова боялася, що це кара за якусь помилку в минулому. Почувши таке на додаток до всього, Ілля просто не міг дивитися на її горе. Він обережно взяв тіло, відніс його у свою кімнату і попросив Бога Єгову повернути дитині душу, тобто життя (1 Царів 17:8—21).

19, 20. а) Як Авраам виявив свою віру у відновну силу Єгови і на чому ґрунтувалася така віра? б) Як Єгова винагородив Іллю за його віру?

¹⁹ Ілля не перший, хто вірив у воскресіння. Сотні років до того Авраам був переконаний, і небезпідставно, що Єгова має силу відродити життя. Коли Аврааму було 100 років, а Саррі сповнилося 90, Бог відновив їхню дітородну силу, здійснивши справжнє чудо — Сарра народила сина (Буття 17:17; 21:2, 3). Пізніше, коли хлопець виріс, Єгова сказав, щоб Авраам приніс його в жертву. Цей патріарх виявив віру, розуміючи, що Бог може повернути його улюбленого сина Ісака до життя (Євреїв 11:17—19). Така сильна віра, можливо, й була причиною того, чому, перш ніж зійти на гору, аби принести Ісака в жертву, Авраам запевнив слуг, що повернеться назад разом із сином (Буття 22:5).

²⁰ Єгова покерував так, що Ісак залишився живий. Отже, потреби у воскресінні не було. Однак у випадку з Іллею син удови вже був мертвий, хоча й недовго. Єгова винагородив пророка за його віру, воскресивши дитину! Тоді Ілля віддав хлопця матері і сказав ось ці незабутні слова: «Дивися,— твій син живий!» (1 Царів 17:22—24).

21, 22. а) З якою метою здійснювалися воскресіння, описані в Біблії? б) У якому масштабі відбуватиметься воскресіння в Раю і хто це робитиме?

²¹ Отож, це перший, описаний в Біблії випадок, з якого дізнає́мося, що Єгова застосував свою відновну силу, аби повернути людині життя. Згодом Бог дав силу воскрешати померлих Єлисею, Ісусу, Павлові та Петру. Звичайно, усі ті воскреслі зрештою знову заснули сном смерті. Але ці біблійні розповіді чудово унаочнюють те, що відбуватиметься в майбутньому.

²² Ісус — «воскресення й життя», і в Раю він виконає цю свою роль (Івана 11:25). Він воскресить незліченні мільйони людей і дасть їм можливість жити вічно в Раю на землі (Івана 5:28, 29). Уявіть собі, з якою ж радістю обнімуть одні одних друзі та родичі, котрих надовго розлучила смерть! Усі люди хвалитимуть Єгову за його відновну силу.

23. Який був найвеличніший вияв сили Єгови і як це служить запорукою нашої надії на майбутнє?

²³ Єгова залишив незламну запоруку того, що ця надія — певна. Він воскресив свого Сина Ісуса як могутню духовну істоту і дав йому становище, нижче тільки від становища, яке сам посідав. Це був найвеличніший вияв Божої сили. Воскреслий Ісус з’явився сотням людей (1 Коринтян 15:5, 6). Навіть скептикам слід визнати, що це вагомий доказ. Бог має силу повернути життя.

24. Чому ми можемо бути певні, що Єгова воскресить мертвих, і яку надію може плекати кожен з нас?

²⁴ Єгова не лише може повернути мертвим життя, він ще й хоче це зробити. Вірний чоловік Йов під натхненням сказав, що Бог прагне воскресити мертвих (Йова 14:15, Хом.). Хіба вас не приваблює Бог, який готовий виявляти свою відновну силу з такою любов’ю? Але не забуваймо, що воскресіння — це тільки частина того величного відновлення, яке Єгова здійснить у майбутньому. Наближаючись до Бога, безупинно плекайте цінну надію, що ви зможете на власні очі побачити, як він ‘нове все творитиме’ (Об’явлення 21:5).

1—3. а) Що трапилося, коли учні плили по Галілейському морю, і що зробив Ісус? б) Чому Ісуса слушно названо «Христос, Божа сила»?

УЧНІВ охопив жах. Вони пливли Галілейським морем, аж раптом знялася буря. Без сумніву, учні вже не раз бачили шторм на цьому озері, до того ж кілька з них були досвідченими рибалкамиa (Матвія 4:18, 19). Але цього разу знялася «буря велика», і за короткий час море сильно розбушувалося. Чоловіки відчайдушно намагалися вести човен, але буря перемагала. Високі хвилі «вливалися в човен», який почав наповнюватись водою. Незважаючи на сум’яття, Ісус міцно спав на кормі, змучений цілоденним навчанням величезного натовпу людей. Учні, боячись за своє життя, розбудили його з благанням: «Рятуй, Господи,— гинемо!» (Марка 4:35—38; Матвія 8:23—25).

² Ісус не злякався. Він із цілковитою впевненістю наказав вітрові та морю: «Мовчи, перестань!» Вони негайно послухалися — буря стихла, хвилі вляглися і «тиша велика настала». Тепер учнів огорнув великий страх. «Хто ж це такий?» — шепотіли вони один одному. Справді, яка людина могла давати накази вітру і морю, немовби виправляючи неслухняне дитя? (Марка 4:39—41; Матвія 8:26, 27).

³ Але Ісус не був звичайною людиною. Сила Єгови допомагала йому, а також проявлялася через нього надзвичайним способом. Апостол Павло слушно сказав під натхненням, що «Христос, Божа сила» (1 Коринтян 1:24). Як сила Бога виявляється через Ісуса? І який вплив на наше життя може мати те, як Ісус застосовує свою силу?

Сила Божого єдинородного Сина

4, 5. а) Яку силу і владу дав Єгова своєму єдинородному Синові? б) Що було в розпорядженні цього Сина, аби він міг сповнити наміри свого Отця, пов’язані з творенням?

⁴ Поміркуймо, якою силою володів Ісус протягом свого передлюдського існування. Єгова виявив свою «вічну силу», створивши єдинородного Сина, котрий став відомий як Ісус Христос (Римлян 1:20; Колосян 1:15). Потім Бог наділив його величезною силою і владою. Також цей Син отримав від Батька доручення сповнити його наміри, пов’язані з творенням. Ось що Біблія говорить про Божого Сина: «Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (Івана 1:3).

⁵ Ми можемо мати лише приблизне уявлення про грандіозність цього завдання. Подумайте, яка сила потрібна була для того, щоб створити мільйони потужних ангелів, матеріальний Усесвіт з його мільярдами галактик та Землю з величезним розмаїттям живих організмів. Щоб виконати все це, єдинородний Син мав у своєму розпорядженні наймогутнішу силу в цілому всесвіті — Божий святий дух. Цей Син дуже радів, будучи Майстром, якого Єгова використовував для створення інших духовних істот та матеріальних речей (Приповістей 8:22—31).

6. Яку силу і владу отримав Ісус після того, як помер і воскрес?

⁶ Чи єдинородний Син Бога міг отримати ще більшу силу і владу? Ось що Ісус сказав після того, як помер і воскрес: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі» (Матвія 28:18). Дійсно, Ісусові було дано можливість і право застосовувати свою силу в цілому всесвіті. Як «Цар над царями, і Господь над панами», він отримав повноваження зруйнувати «всякий уряд, і владу всяку та силу» — видиму й невидиму,— що противиться його Отцю (Об’явлення 19:16; 1 Коринтян 15:24—26). Бог «не залишив нічого... непідданого» Ісусу; винятком є лише сам Єгова, котрий не підпорядковується нікому (Євреїв 2:8; 1 Коринтян 15:27).

7. Чому ми можемо бути певні, що Ісус ніколи не зловживатиме силою, яку Єгова дав йому?

⁷ Чи варто боятися того, що Ісус може зловживати своєю силою? Аж ніяк! Він по-справжньому любить свого Батька і ніколи не зробить того, що йому не до вподоби (Івана 8:29; 14:31). Ісус чудово знає: Єгова в жодному випадку не зловживає своєю всемогутньою силою. Божий Син переконався, що Бог шукає нагод, аби «зміцнити тих [«виявити свою силу на благо тих», НС], у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хронік 16:9). Ісус, як і його Отець, любить людство, отже ми можемо не сумніватися в тому, що він завжди буде використовувати свою силу на добро іншим (Івана 13:1). Ісус подав бездоганні докази цього. Розгляньмо інформацію про те, яку силу мав Божий Син, коли жив на землі, і що спонукувало його застосовувати її.

«Могутній у... слові»

8. Що Ісус міг робити після свого помазання і як він використовував свою силу?

⁸ У дитинстві, яке проходило в Назареті, Ісус, очевидно, не робив чуд. Але так було тільки до 29 року н. е., коли він у віці приблизно 30 років охрестився (Луки 3:21—23). Біблія розповідає: «Помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол» (Дії 10:38). «Добро чинячи»... Хіба це не вказує на те, що Ісус використовував свою силу належним чином? Після помазання Божий Син став «Пророком... могутнім у ділі й у слові» (Луки 24:19).

9—11. а) В яких місцях здебільшого навчав Ісус і які завдання поставали перед ним? б) Чому натовпи дивувалися з Ісусового навчання?

⁹ В якому розумінні Ісус був могутній у слові? Він часто навчав просто неба — на берегах озера, на схилах пагорбів, на вулицях і на ринках (Марка 6:53—56; Луки 5:1—3; 13:26). Ті, хто слухав Ісуса, могли б піти собі геть, якби його слова не виклика́ли інтересу. У добу, коли ще не існувало друкарства, вдячні слухачі мусили берегти Ісусові слова у своїх розумах і серцях. Тому вчення Ісуса мало полонити увагу, бути зрозумілим і легко запам’ятовуватись. Для Божого Сина це не становило жодної проблеми. Візьмімо для прикладу його Нагірну проповідь.

¹⁰ Одного ранку на початку 31 року н. е. на схилі пагорба біля Галілейського моря зібрався натовп. Дехто прийшов з Юдеї та Єрусалима, подолавши від 100 до 110 кілометрів, інші — з прибережних місцевостей Тира й Сидона, що розкинулись на північ від Галілейського моря. Чимало хворих людей підходило до Ісуса, щоб торкнутися його, і він зціляв їх. Після того як серед натовпу не залишилось жодної важкохворої людини, Ісус почав навчати (Луки 6:17—19). Коли він закінчив проповідь, усі були вражені почутим. Чому?

¹¹ Один з очевидців написав через декілька років: «Народ дивувався з науки Його. Бо навчав Він їх, як можновладний» (Матвія 7:28, 29). В Ісусових промовах відчувалася сила. Він говорив від імені Бога і підтверджував своє вчення Божим Словом (Івана 7:16). Висловлювання Ісуса були чіткими, настанови — переконливими, доводи — незаперечними. Його слова торкалися самої суті справ і проникали в серця слухачів. Він навчав їх, як знайти щастя, як молитися, як шукати Божого Царства і як будувати задля надійного майбутнього (Матвія 5:3—7:27). Ісусові слова сколихнули душу тих, хто відчував голод на правду і праведність. Такі люди були готові ‘зректися’ самих себе і покинути все, аби йти за Ісусом (Матвія 16:24; Луки 5:10, 11). Як же яскраво це свідчить про силу Ісусових слів!

«Могутній у ділі»

12, 13. В якому розумінні Ісус був «могутній у ділі» і наскільки різноманітними були його чуда?

¹² Ісус також був «могутній у ділі» (Луки 24:19). У Євангеліях згадується понад 30 чуд, які він здійснив — усі «силою Господньою»b (Луки 5:17). Ісусові чуда вплинули на життя тисяч людей. Якось він нагодував 5000 і згодом 4000 чоловіків, «крім жінок і дітей»,— цих два чуда пішли на благо цілим натовпам, які, можливо, налічували приблизно 20 000 осіб! (Матвія 14:13—21; 15:32—38).

¹³ Чуда Ісуса були дуже різноманітні. Він мав владу над демонами і міг легко їх виганяти (Луки 9:37—43). Також він мав владу над явищами природи і показав це, перетворивши воду на вино (Івана 2:1—11). На превелике здивування учнів, він одного разу пішов по розбурханому Галілейському морю (Івана 6:18, 19). Ісус перемагав хвороби, зцілюючи слабі органи і лікуючи хронічні та небезпечні для життя недуги (Марка 3:1—5; Івана 4:46—54). Він уздоровлював людей різними способами. Деяких людей Ісус зціляв на відстані, іншим він повертав здоров’я, доторкаючись до них (Матвія 8:2, 3, 5—13). Дехто одужував миттєво, інші — поступово (Марка 8:22—25; Луки 8:43, 44).

14. В яких ситуаціях Ісус показав, що має силу перемогти смерть?

¹⁴ Надзвичайно важливим є те, що Ісус міг подолати смерть. У Біблії записано три випадки, коли він воскресив людей: повернув батькам 12-річну доньку, вдові — єдиного сина, сестрам — дорогого брата (Луки 7:11—15; 8:49—56; Івана 11:38—44). Як виявилося, жодна з цих ситуацій не була безнадійною. Ісус підняв зі смертного ложа 12-літню дівчинку незабаром після її смерті. Сина вдови — з нош під час похоронної процесії, тобто в день, коли той помер. А Лазаря — з гробниці, в якій той пробув мертвий чотири дні.

Сила, застосована безкорисливо, обдумано та з чуйністю

15, 16. Який існує доказ того, що Ісус застосовував свою силу безкорисливо?

¹⁵ Припустімо, що сила, якою володів Ісус, опинилася в руках недосконалого правителя. Як він міг би зловживати нею! Але Божий Син був безгрішний (1 Петра 2:22). Він не дозволив собі осквернитися егоїзмом, шанолюбством та жадібністю, які спонукують недосконалих людей виявляти свою силу на шкоду іншим.

¹⁶ Ісус завжди застосовував свою силу безкорисливо. Коли він був голодний, то відмовився перетворити каміння на хліб задля себе (Матвія 4:1—4). Його мізерні статки свідчили про те, що він не використовував силу для збагачення (Матвія 8:20). Існує ще один доказ того, що Ісус чинив могутні діла, керуючись неегоїстичними спонуками. Роблячи чуда, він мусив чимось жертвувати. Коли Ісус уздоровлював хворих, з нього виходила сила. Він відчував це, навіть коли зціляв лиш одну людину (Марка 5:25—34). Проте він дозволяв натовпам людей торкатися себе, і вони ставали здоровими (Луки 6:19). Яка ж самовідданість!

17. Як Ісус довів, що використовував свою силу обдумано?

¹⁷ Ісус використовував свою силу обдумано. Він ніколи не чинив могутніх діл, аби просто похизуватися чи заради безцільного видовища (Матвія 4:5—7). Він не хотів робити чуд, щоб тільки задовольнити цікавість Ірода, викликану неправильними спонуками (Луки 23:8, 9). Ісус не афішував своєї сили, а, навпаки, не раз казав тим, кого зціляв, нікому про це не розповідати (Марка 5:43; 7:36). Він не хотів, щоб люди робили якісь висновки про нього на основі сенсаційних розповідей (Матвія 12:15—19).

18—20. а) Що впливало на те, як Ісус використовував свою силу? б) Які почуття викликає у вас розповідь про те, як Ісус зцілив глухого чоловіка?

¹⁸ Ісус, цей могутній чоловік, зовсім не такий, як бездушні можновладні правителі, котрі не зважають на потреби та страждання інших. Він піклувався про людей. Уже сам вигляд страждальців так сильно вражав його, що він відчував спонуку звільняти їх від мук (Матвія 14:14). Ісус зважав на почуття і потреби знедолених, і ця ніжна турбота впливала на те, як він використовував свою силу. Зворушливий приклад цього міститься в Марка 7:31—37.

¹⁹ Того разу сила-силенна людей знайшла Ісуса, і вони привели до нього багато хворих. Він усіх їх уздоровив (Матвія 15:29, 30). Але на одного чоловіка Ісус звернув особливу увагу. Цей чоловік був глухий і мав ваду мови. Можливо, Ісус помітив його сильну нервовість чи збентеження. Він завбачливо відвів чоловіка вбік, у відлюдне місце, і знаками пояснив йому, що́ збирається робити. Він «вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика»c (Марка 7:33). Потім Ісус глянув на небо і зітхнув, показуючи, що молиться. Це мало пояснити чоловікові: «Усе, що я зроблю для тебе, станеться завдяки силі від Бога». Зрештою Ісус сказав: «Відкрийся!» (Марка 7:34). Тієї ж миті до каліки повернувся слух, і він почав нормально розмовляти.

²⁰ Як зворушує те, що, навіть застосовуючи дану Богом силу для зцілення стражденних, Ісус з чуйністю ставився до їхніх почуттів! Хіба ж не підбадьорює усвідомлення того, що Єгова поставив на чолі Месіанського Царства такого співчутливого і дбайливого Правителя?

Тінь майбутнього

21, 22. а) На що вказували чуда Ісуса? б) Чого ми можемо сподіватися під правлінням Христового Царства з огляду на те, що він має владу над силами природи?

²¹ Могутні чини Ісуса протягом його життя на землі були тільки прообразом набагато більших благословень, яких зазна́ють люди під його царюванням. У Божому новому світі Ісус знову здійснюватиме чуда, але вже у всесвітньому масштабі! Довідаймося про деякі особливості того чудового майбутнього.

²² Ісус повністю відновить екологічний баланс землі. Пригадуєте, він показав, що має владу над силами природи, коли втихомирив бурю. Отож, під правлінням Христового Царства людям не потрібно буде боятись, що їм завдадуть шкоди тайфуни, землетруси, виверження вулканів чи інші стихійні лиха. Оскільки Ісус є Майстром, якого Єгова використовував для створення землі та всього живого на ній, він чудово обізнаний з будовою нашої планети. Божий Син знає, як саме потрібно використовувати її ресурси. Під його царюванням уся земля перетвориться в Рай (Луки 23:43, НС).

23. Як Ісус, будучи Царем, задовольнить потреби людства?

²³ А що сказати про потреби людства? Те, що Ісус міг нагодувати багатотисячні натовпи, маючи лише трошки харчів, запевняє нас: його правління звільнить людей від голоду. Тоді вони матимуть вдосталь їжі, яку чесно розподілятимуть, так що з голодом буде навіки покінчено (Псалом 72:16). Його влада над недугами свідчить про те, що немічні, сліпі, глухі, покалічені й кульгаві будуть повністю і назавжди зцілені (Ісаї 33:24; 35:5, 6). Оскільки Ісус має силу воскрешати померлих, ми можемо не сумніватись: будучи могутнім небесним Царем, він воскресить незліченні мільйони померлих, яких його Отець радий пам’ятати (Івана 5:28, 29).

24. Що нам потрібно пам’ятати, роздумуючи про силу Ісуса, і чому?

²⁴ Роздумуючи про силу Ісуса, не забуваймо: цей Син в усьому наслідує свого Батька (Івана 14:9). Отже, те, як Ісус застосовує свою силу, чітко показує, як використовує силу Єгова. Приміром, поміркуйте над тим, з якою чуйністю Ісус зцілив прокаженого. Змилосердившись, він доторкнувся до нього і сказав: «Хочу» (Марка 1:40—42). Через такі оповіді Єгова, по суті, промовляє: «Ось як я виявляю свою силу!» Хіба ж усе це не спонукує нас вихваляти нашого всемогутнього Бога і дякувати йому за те, що він виявляє свою силу з такою любов’ю?

1. В яку підступну пастку легко потрапляють недосконалі люди?

«НЕМАЄ влади, яка не ховала б у собі підступної пастки». Цими словами певна поетеса XIX сторіччя звертає увагу на приховану небезпеку — зловживання владою. На жаль, недосконалі люди дуже легко потрапляють у цю пастку. І справді, упродовж цілої історії «людина панує над людиною — їй на шкоду» (Екклезіяста 8:9, Хом.). Сила, застосована без любові, завдавала й завдає людям невимовних страждань.

2, 3. а) Що дивовижного є в тому, як Єгова використовує свою силу? б) У чому виявляється багатогранність нашої сили і як нам слід її застосовувати?

² Хіба ж не є дивовижним те, що Бог Єгова, володіючи необмеженою силою, ніколи не зловживає нею? З попередніх розділів ми вже довідалися, що він завжди використовує свою силу — чи то творчу, руйнівну, захисну, чи відновну — відповідно до своїх сповнених любові намірів. Коли роздумуємо над тим, як він застосовує силу, то відчуваємо бажання наближатись до нього. А це у свою чергу спонукує нас бути «наслідувачами Богові», коли застосовуємо власну силу (Ефесян 5:1). Але яку ж силу маємо ми, немічні люди?

³ Пам’ятаймо, що людина створена на образ і подобу Бога (Буття 1:26, 27). Отже, ми теж до певної міри володіємо силою. Вона багатогранна. Це може бути спроможність виконувати щось або працювати; контроль чи влада над іншими; здатність впливати на людей, особливо на тих, хто нас любить; фізична сила (міць); матеріальні засоби. Псалмоспівець сказав про Єгову: «В Тебе джерело життя» (Псалом 36:10). Тому Бог прямо чи посередньо є джерелом будь-якої законної сили, якою ми, можливо, володіємо. Отже, нам слід застосовувати її так, аби це подобалося йому. Як саме?

Головний чинник — любов

4, 5. а) Що є головним чинником, який допомагає правильно застосовувати силу, і як про це свідчить приклад самого Бога? б) Як любов допоможе нам виявляти свою силу в належний спосіб?

⁴ Любов — головний чинник, що допомагає правильно використовувати силу. Хіба ж не про це свідчить приклад самого Бога? Пригадайте інформацію з 1-го розділу про чотири головні Божі риси: силу, справедливість, мудрість і любов. Котра з них переважає? Любов. «Бог є любов»,— говориться в 1 Івана 4:8. Дійсно, любов — це сама сутність Єгови, він керується нею в усьому, що чинить. Отже, Бог завжди застосовує свою силу з любові, і щоразу в кінцевому підсумку це йде на благо тим, хто його любить.

⁵ Любов і нам допоможе застосовувати свою силу в належний спосіб. Біблія говорить, що любов — «милосердствує [«добра», СМ]» і «не шукає тільки свого» (1 Коринтян 13:4, 5). Тому ця риса стримуватиме нас від жорстокого чи суворого поводження з тими, над ким маємо певну владу. Натомість ми будемо виявляти до інших повагу та ставити їхні потреби й почуття вище від своїх власних (Филип’ян 2:3, 4).

6, 7. а) Що таке побожний страх і чому ця риса спонукуватиме нас не зловживати своєю силою? б) Покажіть на прикладі, як пов’язані між собою страх не сподобатися Богові та любов до нього.

⁶ Любов пов’язана з іще однією рисою, яка спонукуватиме нас не зловживати силою. Ця риса — побожний страх. Наскільки вона важлива? У Приповістей 16:6 (Дерк.) говориться: «Страх Господній відхиляє від злого». Зловживання силою, безумовно, належить до тих злих доріг, від яких слід відхилятися. Страх Божий не дозволить погано обходитися з підвладними нам людьми. Чому? Насамперед ми знаємо: за те, як поводимося з такими людьми, відповідаємо перед Богом (Неемії 5:1—7, 15). Але побожний страх полягає не тільки в цьому. Мовою оригіналу слова, перекладені як «страх», часто передають думку про глибоку пошану до Бога й благоговіння перед ним. Отож, у Біблії страх пов’язується з любов’ю до Бога (Повторення Закону 10:12, 13). Виявляти такий благоговійний страх — означає мати здорову боязнь не сподобатися Богові, причому не лише тому, що нас лякають наслідки непослуху Єгові, а тому що по-справжньому любимо його.

⁷ Візьмімо для прикладу благотворні стосунки між маленьким сином і батьком. Дитя відчуває татову теплу й сердечну турботу. Але хлопчик також знає, що́ тато вимагає від нього, й усвідомлює: батько картатиме його за неслухняність. Але він не живе в хворобливому страху перед татом. Навпаки, син ніжно любить його. Йому приємно робити те, що батькові сподобається. Цю ілюстрацію можна застосувати і до побожного страху. Оскільки ми любимо Єгову, нашого небесного Батька, то боїмося зробити те, через що він би «засмутився... у серці Своїм» (Буття 6:6). Ми прагнемо тішити його серце (Приповістей 27:11). Ось чому слід використовувати свою силу в належний спосіб. Довідаймося більше, як це робити.

У сімейному колі

8. а) Яку владу має у сім’ї чоловік і як цю владу належить застосовувати? б) Як чоловік може показати, що шанує дружину?

⁸ Поміркуймо спершу про сім’ю. В Ефесян 5:23 говориться: «Чоловік — голова дружини». Як чоловікам належить застосовувати цю дану Богом владу? Біблія наказує їм жити з дружинами ‘за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляти їм честь’ (1 Петра 3:7). Грецький іменник, перекладений як «честь», означає «вартість, цінність... пошана». Певні форми цього іменника передано словами «подарунки» і «цінний» (Дії 28:10, НС; 1 Петра 2:7, СМ). Чоловік, який виявляє честь своїй дружині, ніколи не завдасть їй фізичної шкоди і не буде принижувати або ображати її, змушуючи таким чином почуватися нікчемною. Навпаки, він визнає́, наскільки вона цінна, та ставиться до неї з повагою. Своїми словами й учинками — наодинці з дружиною та прилюдно — він показує, що дорожить нею (Приповістей 31:28). Такий чоловік матиме не лише любов і повагу дружини, але й, що важливіше,— схвалення від Бога.

9. а) Яку силу має у сім’ї дружина? б) Що допоможе дружині використовувати свої вміння, аби підтримувати чоловіка, і який це принесе результат?

⁹ Дружина теж має в сім’ї певну силу. Біблія розповідає про побожних жінок, котрі, не порушуючи принципу належного головування, з власної ініціативи дали своїм чоловікам добру пораду або ж допомогли їм уникнути помилкових суджень (Буття 21:9—12; 27:46—28:2). Дружина може бути проникливішою, ніж чоловік, чи володіти здібностями, яких немає в нього. Однак вона повинна «глибоко поважати» свого чоловіка і ‘коритися’ йому, «як Господеві» (Ефесян 5:22; 5:33, НС). Бажання догодити Богові допоможе дружині використовувати свої вміння, щоб підтримувати чоловіка, а не принижувати його чи намагатись панувати над ним. Така «мудра жінка» тісно співпрацює з чоловіком, щоб зміцнялась їхня сім’я. Завдяки цьому дружина зберігає мир із Богом (Приповістей 14:1).

10. а) Яку владу Бог довірив батькам? б) Що означає слово, перекладене висловом ‘виховувати у послусі’, і, з огляду на це, як слід виховувати дітей? (Дивіться також примітку).

¹⁰ Батьки також мають владу, яку довірив їм Бог. Біблія напучує: «Батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). В оригінальних текстах Біблії слово, перекладене тут висловом ‘виховувати у послусі’, може означати «виховання, тренування, навчання». Діти потребують, щоб їх виховували у послусі. Вони почуваються щасливими, коли отримують зрозумілі настанови та мають чіткі обмеження й рамки дозволеного. Таке виховання у послусі, або навчання, Біблія пов’язує з любов’ю (Приповістей 13:24). Тому «навчальною різкою» ніколи не слід зловживати — ні в емоційному, ні у фізичному планіa (Приповістей 22:15, Хом.; 29:15). Суворі чи жорстокі виховні заходи, в яких немає місця любові,— це зловживання батьківською владою, вони можуть прибити дух дитини (Колосян 3:21). Натомість зрівноважене, належне виховання у послусі запевняє дитину, що батьки люблять її і турбуються про те, якою людиною вона стане, коли виросте.

11. Яким чином діти можуть використовувати свою силу в належний спосіб?

¹¹ А як щодо дітей? Яким чином вони можуть використовувати свою силу в належний спосіб? «Окраса юнацтва — їхня сила»,— говориться в Приповістей 20:29. Безперечно, найліпше з усього, на що молоді люди можуть віддавати свою силу й енергію,— це служіння нашому «Величному Творцю» (Екклезіяста 12:1, НС). Дітям треба пам’ятати, що їхні вчинки впливають на почуття батька й матері (Приповістей 23:24, 25). Коли діти слухаються своїх богобоязливих батьків і тримаються правильного шляху, то тішать їхні серця (Ефесян 6:1). Така поведінка ‘Господеві приємна’ (Колосян 3:20).

У зборі

12, 13. а) Який погляд на владу в зборі повинні мати старійшини? б) Проілюструйте, чому старійшинам належить ніжно поводитися з отарою.

¹² Єгова дав наглядачів, аби вони брали провід у християнському зборі (Євреїв 13:17, НС). Ці кваліфіковані чоловіки повинні використовувати свою владу від Бога, щоб допомагати отарі й поліпшувати її духовний добробут. Чи таке становище дає старійшинам право панувати над співвіруючими? Звичайно, що ні! Їм слід мати зрівноважений, смиренний погляд на ту роль, яку вони відіграють у зборі (1 Петра 5:2, 3). Біблія, звертаючись до наглядачів, говорить, щоб вони «пасли Церкву [«збір», НС] Божу, яку Він купив кров’ю Свого власного Сина» (Дії 20:28, СМ). Це є вагомою підставою для того, аби поводитися ніжно з кожним членом отари.

¹³ Щодо цього можна застосувати таку ілюстрацію. Близький друг просить вас доглянути те, чим він дуже дорожить. Ви знаєте, що він заплатив за цю річ великі гроші. Хіба ви не будете поводитись з нею дуже обережно і дбайливо? Подібно й Бог довірив старійшинам відповідальність піклуватися про надзвичайно велику цінність — збір, члени якого прирівнюються до овець (Івана 21:16, 17). Вівці Єгови дуже близькі його серцю — настільки любі, що він викупив їх дорогоцінною кров’ю свого єдинородного Сина Ісуса Христа. Єгова заплатив за своїх овець найвищу ціну. Смиренні старійшини пам’ятають про це і поводяться з вівцями Єгови належним чином.

«Влада язика»

14. Яку владу має язик?

¹⁴ «Смерть та життя — у владі язика»,— сказано в Біблії (Приповістей 18:21). Справді, язик може завдати багато шкоди. Кого з нас не жалила бездумна чи навіть зневажлива репліка? Але язик має силу і зцілювати. «Язик же премудрих — то ліки»,— говориться в Приповістей 12:18. Вплив підбадьорливих, благотворних слів можна прирівняти до дії заспокійливого, цілющого бальзаму для серця. Розгляньмо декілька прикладів.

15, 16. Як ми можемо використовувати свій язик, щоб підбадьорювати інших?

¹⁵ «Утішайте пригнічені душі»,— заохочено нас у 1 Солунян 5:14 (НС). Навіть вірні слуги Єгови іноді можуть страждати від пригнічення. Як їм допомогти? Щиро похваліть їх за щось конкретне, аби вони побачили, наскільки є цінними в очах Єгови. Підкріпіть їх біблійними словами, які мають велику силу, покажіть їм, що Єгова дійсно любить «прибитих духом» і тих, у кого «розбите серце», та піклується про них (Псалом 34:19, Хом.). Коли ми використовуємо владу свого язика, аби потішати інших, то показуємо, що наслідуємо нашого співчутливого Бога, який «потішає пригнічених» (2 Коринтян 7:6, «Нова американська стандартна Біблія», англ.).

¹⁶ Ми також можемо використовувати владу язика, щоб підбадьорювати. Може, у когось із наших співпоклонників смерть забрала дорогу людину? Слова співчуття, в яких виражатиметься наша турбота й зацікавлення, заспокоять згорьоване серце. А може, похилі віком брат або сестра почуваються непотрібними? Чуле й підбадьорливе слово запевнить старших, що їх цінують і дорожать ними. А якщо хтось страждає від хронічної недуги? Кілька сердечних слів, сказаних по телефону або особисто, ймовірно, поліпшать настрій хворого. Як же, мабуть, приємно нашому Творцю, коли ми використовуємо силу слова для того, що «добре на... збудування»! (Ефесян 4:29).

17. Для якого важливого діла, що принесе пожиток іншим, ми можемо використовувати свій язик і чому це слід робити?

¹⁷ Найважливіше діло, задля якого ми можемо застосовувати владу язика,— це ділитися з іншими доброю новиною про Боже Царство. У Приповістей 3:27 (Хом.) говориться: «Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли рука твоя здоліє це зробити». Розповідати людям цю рятівну добру звістку — наш обов’язок. Було б неправильно, якби лише ми самі втішалися тією невідкладною новиною, яку так великодушно довірив нам Єгова (1 Коринтян 9:16, 22). А якої участі у цій праці очікує від нас Бог?

Служімо Єгові з «цілої сили своєї»

18. Чого Єгова очікує від нас?

¹⁸ Любов до Єгови спонукує нас брати якнайповнішу участь у християнському служінні. Чого очікує від нас Єгова? Того, що може дати кожен, хоч би як складалося його життя: «Все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям» (Колосян 3:23). Ісус, даючи найбільшу заповідь, сказав: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї» (Марка 12:30). Отже, Єгова сподівається, що кожен із нас буде любити його та служити йому від усієї душі.

19, 20. а) Оскільки поняття «душа» охоплює серце, розум і силу, чому в Марка 12:30 згадується про них? б) Що означає служити Єгові від усієї душі?

¹⁹ Що значить служити Єгові від усієї душі? У цьому вірші слово душа стосується особи в цілому з усіма її фізичними й розумовими здібностями. Оскільки поняття «душа» охоплює серце, розум і силу, то чому ж у Марка 12:30 згадується про них? Розгляньмо ілюстрацію. У біблійні часи людина могла продати себе (свою душу) в рабство. Але раб міг служити господареві не від щирого серця, тобто не до кінця використовувати свою силу чи розумові здібності на користь пана (Колосян 3:22). Отож, Ісус згадав про серце, розум і силу, очевидно, для того, аби підкреслити, що служінню Єгові ми повинні присвячувати все, нічого не шкодуючи. Служити Богові з усієї душі — означає віддавати цілого себе, якомога повніше використовуючи свою силу й енергію для служіння йому.

²⁰ Чи під служінням від усієї душі слід розуміти те, що кожен з нас мусить присвячувати однакову кількість часу й сил для проповідування або іншого виду служіння? Навряд чи це було б можливо, бо наші обставини й здібності різняться. Скажімо, здорова, фізично сильна молода людина, мабуть, зможе проповідувати більше, ніж особа похилого віку, яку вже покидають сили. Неодружені християни, вільні від сімейних обов’язків, напевно, в стані робити більше, ніж ті, хто зобов’язаний піклуватися про потреби родини. Наскільки ж ми повинні бути вдячними Богові, якщо маємо сили і, крім того, обставини дозволяють нам брати якнайповнішу участь у служінні! Звичайно, ніколи не слід проявляти критиканський дух, порівнюючи своє служіння зі служінням інших (Римлян 14:10—12). Навпаки, нам треба використовувати свою силу, аби підбадьорювати людей.

21. Що є найліпшим і найважливішим з усього того, задля чого можна використовувати свою силу?

²¹ Єгова дав досконалий приклад, як використовувати силу належним чином. Ми повинні наслідувати його, наскільки це можливо для недосконалої людини. Християни належно застосовують свою силу, якщо з повагою ставляться до тих, над ким мають певну владу. Окрім того, потрібно від усієї душі сповняти рятівну працю проповідування, яку нам доручив Єгова (Римлян 10:13, 14). Пам’ятай, він радіє, коли ти — твоя душа — віддаєш йому найліпше з усього, що можеш дати. Хіба серце не спонукує тебе з усіх сил служити такому чуйному й ніжному Богу? Це найліпше і найважливіше, для чого можна використовувати свою силу.