Добрий Пастир і Його „ця кошара”

1, 2. (а) Як цар Давид описав Єгову в Псалмі 23:1? (б) Чому це придатно уподібнювати Єгову до пастиря а Ізраїля до його овець?

„ГОСПОДЬ [Єгова, НС] — то мій Пастир, тому в недостатку не буду,— на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить”. Цими словами колишній пастушок і арфіст, але пізніше цар народу Ізраїлевого, починає одну з його улюблених мелодій.— Псалом 23:1, 2.

² Якийсь інший псалмописьменник не міг писати до жодного іншого народу тільки до древнього Ізраїля, слова Псалма 95:6, 7: „На коліна упадім перед Господом [Єговою, НС], що нас учинив! Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська”. Хоч людського царя над Ізраїлем можна уподібнювати до пастиря, то народ ізраїльський можна порівняти до овець, маючих щонайвищого Пастиря, Бога Єгову. Він є Найкращий Пастир, якого можуть наслідувати чоловіки служачі як зображальні пастирі в зборі присвячених людей Єгови.

3. Як казати що Єгова є пастир було відповідне навіть відносно Ісуса?

³ Цар Давид був прообразом на Ісуса Христа, тільки що Ісус є багато більшим від древнього Давида, його королівського предка. Ісус відповідно міг цитувати і повторювати Давидові слова: „Єгова є мій Пастир”. Чи ж Його попередник, Іван Хреститель, не звертав увагу своїм слухачам на зближаючого Ісуса Христа й сказав: „Дивіться, Агнець Божий, який відбирає гріх світу”? (Івана 1:29, 36, НС) Говорячи про Ісуса як Агнця з роду овечих, то Іван міг мати на думці слова Ісаї 53:7: „Як ягня був проваджений Він на заколення”. І в останній книзі Біблії, в Об’явленні 5:6 далі, про прославленого Ісуса говориться 28 разів, як про зображального Агнця.

4. Як Ісус став, так як та вівця в кошарі, і що була та кошара?

⁴ Ісус чудотворно народився на землі в народі ізраїльському, в 2-му році до н.е. Таким чином Він народився під Закон-угодою, яку Єгова, Пастир Ізраїля, був зробив з тим вибраним людом. Пророк Мойсей був посередником тієї Закон-угоди з її Десятьма Заповідями, зробленою заради народу ізраїльського. (Галатів 4:4, 5) І Ісус, бувши членом того вибраного народу, народився як зображальна вівця, якої Єгова був Всевишній Пастир. Таким чином Ісус Сам був у зображальній кошарі,— мав привілейоване споріднення з божественним Пастирем під охороною до-муру подібної Мойсеєвої Закон-угоди.

5. Яка є причина на цей інакший погляд про кошару згадану в Івана 10:1?

⁵ Чи ж ми тут кажемо, що „кошара” згадана в 10-му розділі, 1-му вірші Євангелія Івана, є Мойсеєва Закон-угода? Певно що так! Колишнє пояснення, що ця кошара була угода зроблена з Авраамом грунтувалось на погляді, що в 10-му розділі Євангелія Івана згадується тільки одна кошара, яка логічно представляла угоду з Авраамом. Проте, глибше дослідження цього розділу виявило, що Ісус не говорив тільки про одну кошару. Отже, так як зараз побачимо, треба було спростувати це пояснення.

6. Яке є ваше почуття відносно такого дослідження й вивіряння в розумінні біблійних точок?

⁶ Час від часу потрібно вивіряти такі справи через глибше дослідження, бо Приповістей 4:18 каже, що „путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більше аж до повного дня”. Правда, відступницькі противники правди „скрегочуть зубами” через такі прогресивні відкриття, але це не турбує нас. (Дії 7:54) Замість турбуватись, ми дякуємо Єгові за те, що „світло сіється для справедливого, а для простосердих — розрада”. (Псалом 97:11) Ми є певні, що ви будете радіти, коли навчитесь значення Ісусової ілюстрації про кошари для вас і для всіх інших Свідків Єгови сьогодні.

Рання кошара, під Законом

7. Відносно ізраїльської кошари, то як Ісус узяв нову роль у 29-му році н.е.?

⁷ Що ж сказати про ту кошару Мойсеєвої Закон-угоди? Після того, як Іван Хреститель охрестив Ісуса, й Єгова помазав Його Своїм святим духом і після того, як Ісус перетерпів 40 день спокус у пустині іудейській, то Він прийшов у ролі духовного Пастиря до ізраїльської кошари в 29-му році н.е. Ісус сказав, що Його точно послано до „овечок загинулих дому Ізраїлевого”. (Матвія 10:6; 15:24) До Його хрещення, Ісус був тільки одним з природних ізраїльтян живучих у межі кошарного розпорядку Мойсеєвої Закон-угоди. Але тепер, бувши помазаний і породжений духом Єгови, то Ісус міг приступати до тієї кошари в Його новій ролі, як „добрий Пастир”.— Івана 10:11.

8. Хто був зображальним воротарем згаданим в Івана 10:3, і як це?

⁸ Іван Хреститель був перший пізнати Ісуса, як правдивого Пастиря призначеного Всевишнім Пастирем, Богом Єговою. Ісус не прийшов для того, щоб пограбувати кошару, але мати з нею правильну справу. Вельми шановно Він міг представити Себе кошарі народу Ізраїлевого, як їхній духовний Пастир. У гармонії з пророцтвом у Малахії 4:5 (порівняйте з Єв. Матвія 11:12—14; Луки 1:13—17), то Всевишній Пастир був призначив Івана на зображального „воротаря” ізраїльської кошари. (Івана 1:15, 17, 19—28; 10:3) Іван пізнав вірчі грамоти Ісуса Христа, що Цей був Підпастирем Бога Єгови й відразу був готовий прийняти Його, ототожнити Його бути передреченим Месіанським Пастирем, який буде кликати Своїх овець по імені й запровадить їх на пасовисько.

9, 10. Як Ісус відповідав тому, що Він Сам сказав про пастиря, і як ізраїльські пастирі поводились з їхніми вівцями?

⁹ Ісус відповідав Своєму власному описові Правдивого й Доброго Пастиря, так як сказано в цих словах записаних у Івана 10:1—5: „Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде,— той злодій й розбійник. А хто входить дверима,— той вівцям пастух. Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; І свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх. А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його. За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього,— бо не знають вони чужого голосу”.

¹⁰ Пастир у древньому Ізраїлі добре знав своїх овець. Загальним особистим окликом він скликував їх докупи, щоб особисто доглянути за ними. Крім того, кожній вівці він давав ім’я. Коли покликав вівцю по імені, то вона покірно відносилась на цей поклик. Вівці знали значність і тембр (особливість) голосу їхнього пастиря, отже не відповідали на голос чужого.

11. Яке повинно бути наше особисте почуття про Ісусову роль як Пастир?

¹¹ Подібно цьому, як це потішає знати, що наш духовний Пастир знає кожного з нас по імені й може особисто звертати на нас увагу й доглядати нас! Не ставаймо такими як багато слухачів у Ісусовому часі, щоб не пропустити значення цього важливого порівняння. В Івана 10:6 є записано нам на перестерігаючий приклад: „Оцю притчу повів їм [Своїм єврейським слухачам] Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив”.

12. Хто були ті „чужинці” про яких Ісус говорив, і як це сталось?

¹² Інші ізраїльтяни, які виступали й прикидались бути обіцяний Месія, або Христос, були ті самі, яких Христос назвав чужинці. Іван, якого Єгова був призначив на „воротаря” і до якого Ісус Сам приступив, щоб охреститись, не представляв цих Христів бути Месіанськими пастирями Єгови. Ісус не помилявся у цьому. (Матвія 3:1—7; Марка 1:1—7; Луки 3:1—9) На охорону людей Ісус тепер бачив корисним ототожнити Себе бути тим, якого Єгова послав до них, як їхній духовний пастир і, щоб виявити обманних пастирів.

Нова кошара під добрим Пастирем

13. Яку зміну Бог зробив, щодо Його кошари?

¹³ Важливим є для людини дістатись у правильну кошару, тоді, а також сьогодні. Чи це піддає думку, що може бути якась зміна в кошарах ухвалених Богом Єговою? Так. Те що Ісус далі каже в 10-му розділі Івана й те, що факти історії показують —обидва цих вказують на те, що Бог заступить ізраїльську кошару під Законом новою угодою. Зауважте це, коли будемо далі читати Ісусові слова.

14, 15. Чому це очевидно, що в Івана 10:7—10 Ісус згадував про нову кошару?

¹⁴ „І знову промовив Ісус”, у Івана 10:7—10, „ ,Поправді, поправді кажу вам, що Я — двері вівцям. Усі, скільки їх перше Мене приходило,— то злодії і розбійники, але вівці не слухали їх. Я — двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде. Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком, шоб мали’ ”.

¹⁵ Зауважте, що в цьому уривку Ісус каже, що Він Сам є двері кошари про яку Він тепер згадує, двері кошари Всевишнього Пастиря, Бога Єгови. Ісус не був зображальними дверми кошари природного Ізраїля, бо Він Сам був народився в тій кошарі через єврейську діву Марію. Ісус не був до дверей подібним посередником Закон-угоди, за допомогою якої то угоди народ ізраїльський привелось у виключне споріднення з Богом Єговою. Це було давно до того, коли Ісус народився на землі, що Бог Єгова сказав народові ізраїльському: „Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі”. (Амоса 3:2) То з цієї символічної єврейської кошари правдивий Підпастир Бога Єгови мав покликати перших овець Своєї отари й вводити їх на духовне пасовисько. Отже, Ісус тепер мусив мати на думці нову кошару, якої Він, як Добрий Пастир, в інакшому значенні, був двері.

16. (а) Який був попередній доказ, що Єгова матиме нову кошару? (б) Як Ісус показав, що нова кошара щойно мала здійснитись?

¹⁶ Ті євреї, які відмовлялись ставати Ісусовими покірними учнями вірили, що їхня була єдина кошара, яку Бог Єгова мав на думці, і що вона напевно існуватиме на невизначену майбутність. Вони не брали до уваги „нову угоду”, яку Бог Єгова був обіцяв заснувати згідно з пророцтвом у Єремії 31:31—34. Це значило нове споріднення з Богом Єговою і, таким чином, нову зображальну кошару. Ісус Христос не був дверима кошари, яка мала вийти з ужитку, не обгороджена муром охорони Єгови. (Євреїв 8:7—13) Вечором, коли Ісус святкував Свою останню Пасху з Його єврейськими учнями, то сказав щось дуже важливого, коли подавав їм пасхальне вино. Він дав тому вину символічне значення, кажучи: „Оця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається”.— Луки 22:20; Матвія 26:27—29.

17, 18. (а) Що була ця нова кошара, якої Ісус був Добрим Пастирем? (б) Як Його також можна уподібнювати до дверей цієї нової кошари?

¹⁷ Ісус Христос мав бути дверима тривалої кошари, яка мала заступити колишню кошару для природного Ізраїля під Мойсеєвою Закон-угодою. Коли Ісус залишив Своїх учнів на землі й зійшов на небо 40 день після Його воскресіння з мертвих, то ще мав право до досконалого тілесного життя, право якого Він не загубив через якийсь тілесний гріх. (Ісаї 53:3—12; Дії 8:30—35) Отже, Він міг служити як посередник і пристосовувати це право до життя, символізоване Його кров’ю, щоб запечатати нову й кращу угоду заради Своїх учнів на землі. Це Він зробив найпізніше в дні П’ятидесятниці 33 р. н.е., коли святий дух зійшов на Його слухняних єврейських учнів чекаючих в Єрусалимі.

¹⁸ Таким то чином цих учнів узялось під нову угоду, і тепер почала існувати нова кошара,— нове споріднення з Богом Єговою на основі нової угоди запечатаної кров’ю Ісуса Христа. Символічних овець у цій кошарі породилось духом Єгови й помазалось їх Його духом. Ісус Христос був дверима цієї кошари, а також Гарним Пастирем над вівцями в цій кошарі, бувши призначений Єговою.

19. Як сповнилось пророцтво в Захарія 13:7?

¹⁹ Протягом частин трьох день під час Його арешту й смерті в могилі, Він мусив зовсім передати піклування Своїх вівцям-подібних учнів Всевишньому Пастиреві, Богові Єгові. Тоді сповнились слова Єгови записані в Захарія 13:7, тобто: „Удар пастиря — і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку”. Рука Всемогутнього Пастиря, Єгови, обернулась на тих незначних учнів, аж поки їх знову не передалось під опіку воскреслого Підпастиря, Ісуса Христа.— Матвія 26:31, 32.

20. Як Івана 10:16 доводить нас сподіватись ще іншої кошари, і чому це повинно цікавити нас?

²⁰ Але, маючи на увазі цю нову кошару під Добрим Пастирем, то зауважте, що в Івана 10:16 Ісус був сказав: „Також маю Я інших овець, що не з цієї кошари;— Я повинен і їх припровадити”. Чи ж це не показує, що Він має іншу, другу, кошару для якої буде служити як Добрий Пастир? Якщо так, то коли вона буде існувати й хто будуть ті вівці в ній? Ці є дуже вчасні запитання, і відповідь на ці запитання може прямо вплинути на вашу надію й вічні сподівання. Давайте переглянемо цю справу.

Як ви будете відповідати?

◻ Як Ісус народився в кошару, і хто був її дійсним Пастирем?

◻ В якій ролі Ісус прийшов у 29 р. н.е.?

◻ В якій позиції Іван Хреститель служив у ізраїльській кошарі?

◻ Що була та нова кошара для якої Ісус був Добрим Пастирем?

◻ Що показує, що мала бути ще одна кошара?

Сучасна отара для „інших овець”

„Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари,— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й Один Пастир”.— ІВАНА 10:16.

1. У 36 р. н.е., що додалось до кошари духовного Ізраїля?

З ВНЕСЕННЯМ нової отари духовного Ізраїля в день П’ятидесятниці 33 р. н.е., то колишня отара для природних євреїв під Мойсеєвою Закон-угодою вже минулась, здійснивши свою мету. Три роки з половиною пізніше в Кесарії навернувся, охрестився й був помазаний духом римський сотник Корнилій з його віруючою родиною та друзями. Таким чином прийнялось новонавернених, необрізаних язичників у кошару, якої Ісус Христос був „двері”. (Дії, розділ 10) Це є кошара для „Ізраїля Божого”, духовних ізраїльтян. Чи ж можна казати, що котрі-небудь з цих — євреїв чи язичників — не „є з цієї кошари”— кошари зібраної під розпорядком нової угоди? Певно що ні! — Галатів 6:16; Івана 10:16.

2. Як Ісус ще досі служить як Добрий Пастир тим під новою угодою?

² У цьому пізному часі на землі ще є останок цього Ізраїля Божого, доказуючи, що Ісус Христос, Посередник нової угоди, був вірним і добрим Пастирем. Отже, навіть сьогодні, більше як 19 століть пізніше, прославлений Ісус Христос може правильно сказати, без претензії, те що Він сказав до Його смерті й воскресіння, так як читаємо в Івана 10:14, 15: „Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. Як Отець [Всевишній Пастир] Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу”.

3, 4. Чому „інші вівці” мусять відрізнятись від малої отари?

³ Тепер Ісус висловився чудово, але великодушно: „Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари [або, „загороди”, Новий міжнародний переклад; Сьогоднішній англійський переклад],— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й один Пастир”. (Івана 10:16) Кого Ісус мав на думці, коли сказав „інші вівці”?

⁴ Тому що ті „інші вівці” не були „з цієї кошари”, то вони не були з Ізраїля Божого, якого то члени мають духовну або небесну спадщину. У найбільшому те, що ці духовні ізраїльтяни будуть складати є „мала отара”, бо Ісус сказав Своїм учням чекаючим одержати святого духа в свято П’ятидесятниці: „Не лякайся, черідко мала, бо сподобалось Отцю вашому дати вам Царство”. (Луки 12:32) Та мала отара, якій буде дане небесне Царство, і яка має царювати з Добрим Пастирем, Ісусом Христом, у тому Царстві, складається з тільки 144 000 духовних ізраїльтян.— Об’явлення 7:1—8; 14:1—5.

5. Як можна вживати Об’явлення 14:4, щоб показати що інші вівці логічно мають інакшу надію від надії малої отари?

⁵ В Об’явленні 14:4 каже: „Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві”. Як же тих 144 000 духовних ізраїльтян можуть бути символічні первоплоди з-поміж людства, якщо не буде інших, других плодів? Напевно, що крім 144 000 духовних ізраїльтян, складаючих малу отару царських овець у кошарі нової угоди, також будуть інші вівці, яких слід пізніше збирати. І чи ж так не сталось?

6, 7. Як сповняється Об’явлення 22:17, і кого тут не запрошується „приходити”?

⁶ В Об’явленні 22:17 було передбачено, що „дух і невіста говорять: ,Прийди!’. А хто чує, хай каже: ,Прийди!’. і хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо”. Христова духовна невіста не каже „Прийди” до себе самої, тобто, до тих, яких Богові Єгові ще буде потрібно, щоб доповнити всього 144 000 невісту-клас. Протягом цього „закінчення ладу”, який почався в 1914 р., ми вже чули запрошення, якого „невіста” подає, у співробітництві з святим духом Всевишнього Пастиря.— Матвія 24:3.

⁷ Те запрошення подається людям тут на землі, бажаючим набути досконалого тілесного життя на Божий образ і подобу в Раю, якого Боже Царство через Христа відновить на землі. Сьогодні, протягом цього закінчення ладу, ці запрошені є „інші вівці” Ісусового довголітнього пророцтва в Івана 10:16. Вони не є з „цієї кошари” про яку Добрий Пастир, Ісус там згадав. Але їх запрошується за допомогою останка „овець”, які є в „цій кошарі”, і вони стали товаришувати з духовним останком подаючи запрошення ще іншим аж до закінчення цього ладу.

8. У 1905 р., який був погляд відносно інших овець?

⁸ У номері Сіонської Вартової Башти з 15-го березня 1905 р., (анг.) надрукувалось статтю „Правдивий Пастир, правдиві вівці, правдива кошара”. Там розрізнялось між вівцями „цієї кошари” а тими, яких Ісус назвав інші вівці. У статті підкреслилось, що „ця кошара” стосується до збору християн вибраних протягом так званої „цієї Євангельської ери”. Під заголовками „Інші вівці з іншої отари” і „Співспадкоємці тієї самої обіцянки” (сторінки 89, 90) було сказано:

„Отара, яку Господь збирав до Себе в часі цієї притчи не був природний Ізраїль, але духовний... Отже, погляд декотрих, що ми, язичники або ,інші вівці’, яких тепер згадується, збираємось у одну отару не є правильний... Очевидно ці ,інші вівці’ згадані в притчі — це ті, які стануть Господні вівці після того, як закінчиться вибирати теперішню ,малу отару’ ”.

9, 10. (а) Чому притча про вівці й козли не може стосуватись протягом Тисячоліття? (б) Коли будуть збиратись інші вівці?

⁹ У пізнішому параграфі тієї самої статті, то „інші вівці” порівнюється до „овець” описаних в Ісусовій притчі про вівці й козли, в Матвія 25:31—46. У 1905 р. гадали, що та притча буде стосуватись протягом Христового тисячолітнього царювання після „війни великого дня Вседержителя Бога” в Армагеддоні. (Об’явлення 16:14—16) Проте, ми мусимо пам’ятати, що притча про вівці й козли становить останню частину Ісусової відповіді на запитання Його учнів про ознаку Його „присутності й закінчення ладу”. (Матвія 24:3, НС) Отже, ця притча мусить сповнятись протягом закінчення цього ладу, який почався в 1914 р.

¹⁰ Тому то ми розуміємо, що Добрий Пастир, Ісус Христос, не почав збирати „інших овець” згаданих у Івана 10:16 в першому столітті, тоді як обрізані самаряни почали навертатись до Християнства. І Він не збирав тих овець тоді як римський сотник, необрізаний язичник, Корнилій, навернувся коло 36 р. н.е. Ну, коли ж Добрий Пастир почав збирати Своїх інших овець? Багато століть пізніше, так, в цьому 20-му столітті, так як факти показують.— Дії 8:4—17; 10:9—48.

11. На що духовні ізраїльтяни зосереджували їхню увагу аж до 1935 р.?

¹¹ Ми зауважуємо, що аж до весни 1935 р., останок духовних ізраїльтян належучий до „цієї кошари” занято збирав у ту кошару, або огорожу, останніх членів потрібних доповнити членство 144 000 духовних ізраїльтян. Ці будуть останні члени нової угоди під посередництвом Доброго Пастиря, який помер як Агнець Божий, щоб постачити „кров вічного заповіту”. (Євреїв 13:20; Псалом 50:5) Отже, що сталось у 1935 р.?

12. Яка незвичайна річ розвинулась відносно конвенції в 1935 р.?

¹² Свідків Єгови скликалось на загальну конвенцію в столиці Сполучених Штатів Америки, в Вашінгтоні, ОК, на яку то конвенцію спеціально запросилось Богобоязких студентів Біблії подібних до неізраїльтянина Йонадава. Другого дня тієї конвенції, 31-го травня, тодішній президент Товариства Вартової Башти потішив присутніх своєю промовою заснованою на Об’явленні 7:9—17, відносно „великого натовпу”. (Об’явлення 7:9, Авторизований переклад, анг.) Він пояснив, що цей передбачений „великий натовп” мав складатись з „інших овець”, зображених Йонадавом, або Єгонадавом, неізраїльтянином, який співдіяв з Єгу, царем Ізраїля, виявляючи ревність до Єгови й проти поклонників фальшивого бога, Ваала. (2 Царів 10:15—28; Єремії 35:6—19) Таким то чином Єгу не „терпів жодного суперництва проти Єгови”, або згідно з Авторизованим перекладом (анг.), був „запопадливий до ГОСПОДА”.— 2 Царів 10:16.

13, 14. (а) Хто стали сучасними Йонадавами? (б) Що це було відповідним для них робити, і чому?

¹³ Сотні тих, які хотіли стати такими, як Йонадав і одним з „інших овець” Доброго Пастиря, віднеслись до публічного запрошення й прибули на конвенцію в Вашінгтоні. Щоб стати сучасними антитипічними Йонадавами, то по-біблійному вони мусили зовсім присвятити себе Богові Єгові через Його Доброго Пастиря і символізувати своє присвячення цілковитим зануренням у воді, так як робили вівці належучі до „цієї кошари”. Отже, сталось що в суботу, 1-го червня, 1935 р., на конвенції охрестилось 840 присутніх, так як на масовому хрещенні в дні П’ятидесятниці 33 р. н.е. в Єрусалимі. Який же вражаючий, епохальний (важливий) спосіб це був для Гарного Пастиря показати, що Він уже почав збирати під Своє пастуше піклування тих інших овець, які мали слухати Його голосу, як голосу Щонайкращого Пастиря! Яка ж радість це була для них! Після тієї конвенції в Вашінгтоні в 1935 р., головну промову в якій пояснилось Об’явлення 7:9—17 надрукувалось у журналі Вартова Башта (анг.) в номерах з 1-го і 15-го серпня, 1935 р., під заголовком „Великий натовп” (Частини 1 і 2).

¹⁴ Тисячі тисяч читачів тоді бачили їхній привілей ставати іншими вівцями Доброго Пастиря, і щоб їх призначати до правильної кошари, або огорожи. З тією метою вони охрестились при першій нагоді на символ їхнього розумного присвячення Всевишньому Пастиреві за посередництвом Його Підпастиря, Ісуса Христа. У знанні, що Підпастир Єгови віддав Свою тілесну душу за всіх овець, то вони, в дійсності „випрали свою одіж” ототожнення в „крові” цього „Агнця” Божого і „вибілили її” для того, щоб пройти божественний огляд.— Об’явлення 7:14.

15. Які численні стали інші вівці, і на що це є доказом?

¹⁵ Закінчення ладу, яке почалось коли закінчились часи язичників у 1914 р., не завершилось у 1935 р. беручи до уваги те, що Добрий Пастир звернув свою увагу на інших овець. Знищення ладу ще продовжується аж до цього 1984 р., і закінчиться по завершенні остаточного проповідування про Царство. Так як можна бачити з присутності на Господній Вечері, то тих, які належать до кошари інших овець уже є мільйони, і безліч інших уже беруть кроки вступити до тієї кошари. Своєю численністю вони вже дуже переважають те приречене й обмежене число з 144 000 введених у цю „кошару” для духовних ізраїльтян, співспадкоємців з Божим Пастирем в Його небесному Царстві. Цей факт є додатковим доказом, що вони не є в „цій кошарі” „малого стада” Доброго Пастиря.— Луки 12:32.

16, 17. (а) Яке є споріднення між іншими вівцями а малою отарою? (б) Як сповнились Ісусові слова, що буде „одна отара”?

¹⁶ Чи різниця в надії — небесна для овець у „цій кошарі”, і земна для інших овець належучих до недавно постаченої іншої кошари — вплинуло на них, щоб розлучити одну від одної неначе між ними не було нічого спільного? Події після 1935 р. точно відповідають, Ні! Ісус, Добрий Пастир, передрік, що так не станеться, коли сказав: „І буде отара одна”. (Івана 10:16) Ми зауважуємо, що Він тут не каже, що буде „Одна отара в одній кошарі”. Хоч можуть бути відмінні кошари, то мав бути тільки „один Пастир”,— Пастир-Цар, який вже царює на небі ще від закінчення часів язичників у 1914 р. Відповідно цьому факту, то „вівці” мають одну загальну працю виконувати, ,проповідувати цю добру новину про Царство по цілій залюдненій землі на свідоцтво всім народам’, перш ніж закінчиться цей старий світовий лад.— Матвія 24:14.

¹⁷ Інші вівці ніяк не відчувають, що вони є відокремлені від малої отари. Разом, вони становлять одну отару овець Доброго Пастиря. Інші вівці дуже тішаться тим, що можуть близько товаришувати з малою отарою, рахуючи це бути великим привілеєм служити на якийсь час з тими майбутніми царями і священиками, яких підданими вони стануть протягом Тисячолітнього Царства.

18. (а) Яка є майбутність для нової угоди й помазаних овець у „цій кошарі”? (б) Яку надію мають інші вівці?

¹⁸ Коли, в Божий час, останок духовних ізраїльтян закінчать своє земне життя й одержать небесну нагороду, тоді нова угода вгрунтована на крові Посередника, Доброго Пастиря, Ісуса Христа, вже не буде більше стосуватись, бо успішно здійснила свою мету. З цим щорічне святкування Господньої Вечері в день Пасхи вже закінчиться. Тоді, також, перестане існувати „ця кошара” для отари духовних ізраїльтян. Присвячені, охрещені інші вівці зостануться на землі, щоб утішатись благословенням того Царства, складаючись з Доброго Пастиря, Ісуса Христа, та Його 144 000 співсвящеників і царів. Отара, яка залишиться на чистій землі буде складатись тільки з з’єднаних інших овець. Вони будуть слухатись голосу їхнього Пастиря-Царя, і це доведе їх до вічного тілесного досконалого життя на Райській Землі.

Чи можете пояснити?

◻ Що показує, що інші вівці є інакші від овець у малій отарі?

◻ Як сьогодні сповняється Об’явлення 22:17?

◻ Коли і де інші вівці почали висуватись вперед?

◻ Тому що інші вівці є в інакшій кошарі від помазаних, то як вони є одна отара?