15. Чому кандидатів до хрещення занурюють у воді?

¹⁵ Присвячуючись Богу через Христа, ми виражаємо твердий намір проводити своє життя у виконанні Божої волі, згідно із записаним у Святому Письмі. Кандидатів до хрещення занурюють у воді на символ цього присвячення, так само як було охрещено в Йордані Ісуса на символ того, що він готовий виконувати Божу волю (Матвія 3:13). Варто пам’ятати й те, що під час цієї надзвичайно важливої події Ісус молився (Луки 3:21, 22).

16. Як ми можемо доречно виражати свою радість, спостерігаючи за хрещенням людей?

¹⁶ Ісусове хрещення було серйозною, але радісною подією. Таким же є хрещення і сучасних християн. Спостерігаючи за тим, як люди символізують своє присвячення Богу, ми можемо виражати радість скромними оплесками й сердечними вітаннями. Але з поваги до святості цього вияву віри нам треба уникати вигуків, свисту і такого іншого. Ми виражаємо свою радість у гідний спосіб.

17, 18. Що допомагає визначити, чи особа відповідає вимогам до хрещення?

¹⁷ На відміну від тих, хто кропить немовлят або змушує хреститися маси людей, які не навчені зі Святого Письма, Свідки Єгови ніколи не силують когось до цього. Говорячи по суті, вони не хрестять тих, хто не відповідає духовним вимогам до хрещення. Перш ніж хтось навіть може стати неохрещеним проповідником доброї новини, християнські старійшини перевіряють, чи він розуміє основні біблійні вчення, чи живе відповідно до них і чи ствердно відповідає на таке запитання: «Ти справді хочеш бути Свідком Єгови?»

¹⁸ Християнські старійшини проводять співбесіди майже з усіма особами, які беруть активну участь у праці проповідування про Царство та висловлюють своє бажання охреститися. Це робиться для того, аби переконатися, що вони стали віруючими людьми, які присвятилися Єгові і відповідають Божим вимогам для хрещення (Дії 4:4; 18:8). Відповіді, які дає особа на понад 100 запитань, пов’язаних з біблійними вченнями, допомагають старійшинам визначити, чи вона відповідає біблійним вимогам до хрещення. Декотрі не відповідають таким вимогам і тому їх не допускають до християнського хрещення.

Чи щось стримує тебе?

19. Хто буде Ісусовими співспадкоємцями, згідно зі словами в Івана 6:44?

¹⁹ Багатьом силуваним учасникам масових хрещень могли говорити, що після смерті вони підуть на небо. Але стосовно своїх послідовників Ісус сказав: «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його» (Івана 6:44). Єгова притягнув до Ісуса Христа 144 000 тих, котрі будуть його співспадкоємцями в небесному Царстві. Примусове хрещення ще ніколи не освятило когось, щоб обійняти таку славетну позицію в Божому розпорядку (Римлян 8:14—17; 2 Солунян 2:13; Об’явлення 14:1).

20. Що може допомогти декотрим особам, які ще не охрестилися?

²⁰ Починаючи зокрема з середини 30-х років XX сторіччя, сила-силенна тих, хто сподівається пережити «велике горе» та жити вічно на землі, влилася у лави Ісусових «інших овець» (Об’явлення 7:9, 14; Івана 10:16). Вони відповідають вимогам до хрещення, бо привели своє життя у відповідність до Божого Слова та люблять Єгову ‘всім серцем своїм, душею, силою і розумом’ (Луки 10:25—28). Хоча декотрі люди розуміють, що Свідки Єгови ‘поклоняються Богу в дусі й правді’, ці люди ще не наслідують Ісусового прикладу та не виявляють прилюдно через хрещення справжньої любові й виключної відданості Єгові (Івана 4:23, 24, Хом.; Повторення Закону 4:24; Марка 1:9—11). Палка́ та конкретна молитва може спонукати їх до цього необхідного кроку та додати відваги повністю привести своє життя у відповідність до Божого Слова. І завдяки цьому вони можуть беззастережно присвятитися Богу Єгові та охреститися.

21, 22. Чому дехто стримується від присвячення та хрещення?

²¹ Дехто стримується від присвячення та хрещення, бо настільки поглинутий ділами світу або гонитвою за достатком, що має небагато часу для духовних справ (Матвія 13:22; 1 Івана 2:15—17). Якими щасливими були б вони, якби змінили свої погляди та цілі! Наближення до Єгови збагатило б їх духовно, допомогло б заспокоїти тривогу і принесло б їм мир та задоволення, які дає виконання Божої волі (Псалом 16:11; 40:9; Приповістей 10:22; Филип’ян 4:6, 7).

²² Інші кажуть, що вони люблять Єгову, але не присвячуються і не охрещуються, бо вважають, що завдяки цьому уникнуть відповідальності. Проте кожен з нас дасть відповідь Богові. Ми відповідальні перед ним від моменту, коли почули слово Єгови (Єзекіїля 33:7—9; Римлян 14:12). Стародавні ізраїльтяни від народження належали до ‘вибраного народу’, який був присвячений Єгові, й тому мали обов’язок вірно служити Йому згідно з його вказівками (Повторення Закону 7:6, 11). У наш час ніхто не народжується в такому народі, але якщо ми отримуємо точні біблійні настанови, нам потрібно з вірою діяти відповідно до них.

23, 24. Які побоювання не повинні стримувати людей від хрещення?

²³ Декотрі можуть стримуватися від хрещення, оскільки побоюються, що не мають достатньо знань. Але всім нам треба ще про багато чого дізнаватися, бо ніколи ‘не зрозуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця’ (Екклезіяста 3:11). Пригадайте собі ефіопського скопця. Як прозеліт, він мав деяке знання з Писання, але не міг відповісти на всі запитання про Божий намір. Однак, дізнавшись про розпорядок Єгови щодо спасіння через Ісусову викупну жертву, цей чоловік невідкладно охрестився у воді (Дії 8:26—38).

²⁴ Деякі особи вагаються присвятитись Богу, оскільки бояться невдачі. Сімнадцятирічна Монік говорить: «Я не охрещуюсь, бо мені страшно, що не зможу жити відповідно до свого присвячення». Але якщо ми цілим серцем покладаємося на Єгову, ‘Він випростує наші стежки’. Бог допоможе нам ‘жити у правді’ як його вірним присвяченим слугам (Приповістей 3:5, 6; 3 Івана 4).

25. Яке запитання тепер варте розгляду?

²⁵ Завдяки цілковитому довір’ю та щирій любові до Єгови кожного року тисячі осіб спонукані присвятитися та охреститися. І, безперечно, всі присвячені слуги Бога хочуть бути йому вірними. Але ми живемо в критичний час і зносимо різні випробування віри (2 Тимофія 3:1—5). Що ми можемо робити, аби жити відповідно до свого присвячення Єгові? Це розглянемо в наступній статті.

Постійно служіть Єгові з непохитним серцем

«Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє» (ПСАЛОМ 57:8).

1. Чому ми можемо мати таке переконання, яке мав Давид?

ЄГОВА може допомогти нам, його присвяченим слугам, бути непохитними в християнській вірі та горнутися до правдивого християнства (Римлян 14:4). Отже, ми можемо мати таке переконання, яке мав псалмописьменник Давид, котрий відчув спонуку заспівати: «Моє серце зміцнилося, Боже» (Псалом 108:2). Якщо наше серце зміцнилося, або стало непохитним, ми відчуватимемо спонуку жити згідно зі своїм присвяченням. Шукаючи у Бога керівництва та сили, ми можемо стати стійкими, незламними в намірах і вірі як бездоганні особи, котрі завжди мають «багато роботи у ділі Господньому» (1 Коринтян 15:58, НС).

2, 3. Яке значення Павлових напучень з 1 Коринтян 16:13?

² Даючи у стародавньому Коринті Ісусовим послідовникам напучення, котре навдивовижу актуальне для сучасних християн, апостол Павло сказав: «Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні» (1 Коринтян 16:13). Грецькою мовою кожен із цих наказів подано в теперішньому часі, а це спонукує до безперервної дії. Яке значення цієї вказівки?

³ Ми можемо духовно ‘пильнувати’, противлячись Дияволу та перебуваючи близько Бога (Якова 4:7, 8). Довіра до Єгови допомагає нам зберігати непорушність наших лав і міцно ‘стояти в християнській вірі’. Усі ми — включаючи багатьох жінок — ‘мужньо’ служимо Богові як вісники Царства (Псалом 68:12). Ми ‘зміцняємося’, постійно звертаючись до нашого небесного Отця, щоб він додавав нам сили виконувати його волю (Филип’ян 4:13).

4. Що передувало нашому християнському хрещенню?

⁴ Ми прийняли правдиву віру тоді, коли