Наслідуйте Боже милосердя сьогодні

«Нехай же впадемо ми до Господньої руки [Єгови, НС], бо велике Його милосердя» (2 САМУЇЛОВА 24:14).

1. Як Давид почувався про Боже милосердя, і чому?

З ДОСВІДУ цар Давид знав, що Єгова був більш милосердний, ніж люди. Упевнений про вищість Божих способів або доріг, Давид бажав навчитися Його способів і ходити в Його правді (1 Хронік 21:13; Псалом 25:4, 5). Чи ви є такої самої думки, як Давид?

2. У Матвія 18:15​-17 як Ісус каже треба поводитися з серйозним гріхом?

² Біблія допомагає нам зрозуміти, як Бог думає, а навіть що ми повинні робити в разі хтось згрішить проти нас. Ісус сказав Своїм апостолам, які пізніше служитимуть християнськими наглядачами: «А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає,— ти придбав свого брата». Злочин, якого Ісус мав на думці, не був тільки дрібна образа, але серйозний гріх, як наприклад обман або наклеп. Ісус сказав, що, коли цим заходом не полагодять проблеми, і якщо є свідки, то ображений повинен узяти їх із собою, щоб довести злочин. Чи це останній захід? Ні. «А коли [грішник] не послухає їх,— скажи Церкві [зборові, НС]; коли ж не послухає й Церкви,— хай буде тобі, як поганин і митник» (Матвія 18:15​-17).

3. Що Ісус мав на думці, коли сказав, щоб поводитися з непокаяним порушником Божого закону «як поганином і митником»?

³ Будучи євреями, апостоли розуміли, що це значить поводитися з грішником як з «поганином і митником». Євреї уникали стосунків з неєвреями, і ставилися з презирством до євреїв, які збирали податок для Римуa (Івана 4:9; Дії 10:28). Отже, Ісус порадив учнів, що коли збір відкинув грішника, то вони не повинні спілкуватися з ним. Але як це може бути у відповідності з тим, що Ісус Сам деколи спілкувався й перебував з митниками?

4. Беручи до уваги сказане в Матвія 18:17, чому Ісус міг мати стосунки з митниками й грішниками?

⁴ У Луки 15:1 каже так: «Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його». Не всі митники або грішники приходили до Ісуса, але «всі» в тому розумінні що їх було багато. (Порівняйте Луки 4:40). Котрі? Ті, які бажали, щоб Бог простив їм їхні гріхи. Декотрі з них уже цікавилися звісткою покаяння, яку Іван Хреститель проповідував (Луки 3:12; 7:29). Тому, коли інші приходили до Ісуса, Він не порушував Своєї поради в Матвія 18:17, проповідуванням їм. Зверніть увагу на те, що «багато митників і грішників сиділи з Ісусом,.. і вони ходили за Ним» (Марка 2:15). Це не були особи, які бажали продовжувати свій поганий спосіб життя, не бажаючи допомоги. Краще, вони чули Ісусову звістку, яка зворушила їм серце. Коли б вони ще грішили, але очевидно старалися покинути їхній гріх, то проповідуванням тим грішникам «Пастир Добрий» наслідував Свого милостивого Отця (Івана 10:14).

Прощення, обов’язок християн

5. Яку основну позицію Бог займає відносно прощення?

⁵ Біблія сердечно запевняє, що наш Отець дуже охочий прощати: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої». «Це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем,— Ісуса Христа, Праведного» (1 Івана 1:9; 2:1). Чи виключеній особі можливо простити?

6. Як можна прощати виключеній особі й прийняти її назад у збір?

⁶ Так. Старші, які виключили таку особу, будучи представниками збору, пояснили їй, що вона може покаятися і Бог простить їй. Така людина може приходити на зібрання в Залі Царства, і слухати біблійної поради, яка мабуть допоможе їй покаятися. (Порівняйте 1 Коринтян 14:23​-25). Згодом така особа можливо бажатиме відновитися до її попереднього становища в чистому зборі. Старші мусять вирішити чи така людина вже покаялася і не практикує гріх (Матвія 18:18). Якщо є доказ покаяння, то таку людину можна прийняти в збір так як показує 2 Коринтян 2:5​-8. У разі людина вже багато років є у виключеному стані, то мусить докласти старанного зусилля, щоб прогресувати. Їй можливо буде потрібна допомога збільшити знання й оцінювання Біблії, щоб зміцнитися духовно.

Повертаючись до Єгови

7, 8. Який приклад Бог дав відносно Його поневолених людей?

⁷ Чи старші можуть приступати до виключеної особи, щоб допомогти їй? Так. Біблія показує, що милосердя виражається, не тільки негативно, тобто, стриманням кари, але часто позитивними учинками. У цьому маємо приклад Самого Єгови. До заслання Його невірного народу в неволю, Він пророчо подав їм надію повернутися назад до Нього: «Пам’ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій!.. Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку — гріхи твої,— навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив!» (Ісаї 44:21, 22).

⁸ Під час поневолення євреїв, Єгова робив додаткові заходи й позитивно діяв. Він посилав Своїх пророків, представників, і запрошував ізраїльтян «шукати й знайти Його» (Єремії 29:1, 10​-14). В Єзекіїля 34:16, Він уподібнив Себе до пастиря, а народ ізраїльський до загублених овець: «Загинулу [загублену, НС] вівцю відшукаю, а сполошену поверну». В Єремії 31:10, Єгова також уподібнював Себе до пастиря ізраїльтян. Ні, Він не змальовував Себе в ролі пастиря біля кошари, чекаючого на повернення загубленої овечки; навпаки, Він виявив Себе пастирем, який шукав заблуканих овець. Зверніть увагу на те, що навіть коли народ взагалі не покаявся й був забраний в неволю, Бог зробив перший крок, щоб допомогти їм вернутися назад до Нього. І згідно із сказаним у Малахії 3:6, Бог не буде інакше поводитися у християнському розпорядку.

9. Як застосовували Божий приклад у християнському зборі?

⁹ Чи це не навіває на думку, що може бути причина брати на себе ініціативу й допомогти декотрим виключеним, які вже можливо покаялися? Пам’ятайте, апостол Павло наказав, щоб виключити лукавого чоловіка від збору в Коринті. Пізніше, він напучував збір зміцнити їхню любов до того чоловіка, тому що він покаявся, і це довело до відновлення його в збір (1 Коринтян 5:9​-13; 2 Коринтян 2:5​-11).

10. (а) Що повинно спонукувати який-небудь контакт з виключеними особами? (б) Чому християнські родичі не повинні брати на себе ініціативу установляти з ними контакт?

¹⁰ Енциклопедія з якої ми вже цитували каже: «Основна причина на відлучення була на охорону норм групи: «Мала розчина все тісто заквашує» (1 Кор. 5:6). Ця причина стає ясною з біблійних і канонічних писань, але турбота про особу, навіть після відлучення, була основою Павлової просьби в 2 Кор. 2:7​-10» (курсив наш). Логічно виходить, що пастирі сьогоднішньої отари теж повинні турбуватися такими (Дії 20:28; 1 Петра 5:2). Колишні друзі й родичі мабуть мають надію на повернення виключеної особи назад у збір; однак беручи до уваги наказ у 1 Коринтян 5:11, вони не будуть спілкуватися з виключеною особоюb. Вони залишать справу призначеним пастирям вирішувати чи така особа цікавиться поверненням у збір.

11, 12. З якими виключеними особами навіть старші не будуть мати контакту, але яких вони можуть відвідувати?

¹¹ Навіть старші не повинні допомагати декотрим виключеним, як наприклад, відступникам, які «будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою». Ці є «неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі... І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними» (Дії 20:30; 2 Петра 2:1, 3). У Біблії також немає основи вишукувати тих виключених осіб які люблять задиратися, або активно заохочують інших до злочину (2 Солунян 2:3; 1 Тимофія 4:1; 2 Івана 9​-11; Юди 4, 11).

¹² Багато виключених не є такими. Декотрі можливо вже не практикують злочину за якого були виключені. Інші мабуть вживали тютюн, або колись зловживали алкогольним напоєм, але тепер не спонукують інших до такого злочину. Пам’ятайте, Бог посилав Своїх представників, коли Ізраїль ще був у неволі, і заохочував їх повернутися назад до Нього. Біблія нічого не говорить чи Павло або інші старші коринтянського збору відвідували того виключеного чоловіка. Коли той чоловік покаявся й покинув неморальність, Павло наказав зборові прийняти його назад.

13, 14. (а) Як ми знаємо, що декотрі виключені можливо ще будуть реагувати на милосердну допомогу? (б) Який розпорядок тіло старших буде робити, щоб установлювати з такими контакт?

¹³ У недавні часи траплялося, що старший випадково зустрічався з виключеною особоюc. Під відповідними обставинами, він пояснював ій що вона повинна робити, щоб вернутися назад у збір. Декотрі з таких покаялися і були відновлені в збір. Такі радісні результати показують, що декотрі виключені, або які добровільно покинули збір, гарно реагували б на допомогу пастирів. Але як старшим поводитися з такою справою? Не більше як раз на рік, тіло старших повинно звернути увагу на осіб, виключених більше як рік, які живуть у території їхнього зборуd. Залежно від обставин, і якщо відповідно, вони призначать двох старших (найкраще тих, які знають причини на виключення) відвідати таку особу. Старші не будуть відвідувати тих, які продовжують критикувати й виявляють небезпечне відношення, або які твердо заявляють, що не хочуть допомоги (Римлян 16:17, 18; 1 Тимофія 1:20; 2 Тимофія 2:16​-18).

¹⁴ Два старші можуть потелефонувати до виключеної особи, чи вона погодиться на короткі відвідини, або вони можуть відвідати її у відповідний час. Протягом візиту, вони не повинні ставитися до такої людини суворо, або недружньо, але сердечно виявляти милосердну турботу. Замість обговорювати з нею справу через яку її виключили, вони можуть прочитувати такі біблійні вірші як Ісаї 1:18; 55:6, 7 і Якова 5:20. Якщо людина бажає вернутися назад у Божу отару, то старші можуть ласкаво пояснити їй, що вона повинна робити, щоб відновитися до свого колишнього становища, як наприклад читати Біблію, видання Товариства Вартової Башти й приходити на зібрання в Залі Царства.

15. Що старші, які відвідують виключену особу, повинні пам’ятати?

¹⁵ Старшим буде потрібна мудрість і проникливість коли вирішують чи така особа вже покаялася, і чи її слід знову відвідувати. Вони повинні пам’ятати, що декотрі виключені ніколи не будуть «відновлені покаянням» (Євреїв 6:4​-6; 2 Петра 2:20​-22). Після відвідин такої особи, тих два старші коротко повідомлять Комітет служби в зборі. А комітет тоді повідомить тіло старших на їхньому наступному зібранні. Милосердна ініціатива старших відображуватиме Божий погляд: «Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! промовляє Господь [Єгова, НС] Саваот» (Малахії 3:7).

Інша милосердна допомога

16, 17. Як ми повинні ставитися до християнських родичів виключених осіб?

¹⁶ Що ж сказати про тих вісників, які не є наглядачами, і не будуть брати на себе таку ініціативу допомагати виключеним? Що ми можемо робити згідно з цим розпорядком, щоб бути такими як Єгова?

¹⁷ Поки людина є виключена або добровільно відокремилася від збору, то ми мусимо слухати наказу: «Не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п’яниця, чи хижак,— із такими навіть не їсти!» (1 Коринтян 5:11). Ця біблійна директива не повинна впливати на наш погляд стосовно християнських родичів, які живуть у тому самому домі з виключеною особою. Євреї в давнину так ненавиділи митників, що навіть ненавиділи їхніх родин. Ісус не схвалював такого погляду. Він сказав, що грішника, який відмовлявся допомоги, треба вважати «як поганин і митник»; Він не казав, щоб так ставитися до членів християнської родини (Матвія 18:17).

18, 19. В які способи можна виявляти християнське відношення вірним родичам виключеної особи?

¹⁸ Ми повинні головно допомагати вірним членам християнської родини. Вони вже мабуть зносять болісні досвіди й перепони, тому що живуть з виключеною особою, яка навіть може знеохочувати їх духовно. Виключена особа можливо не хоче, щоб християни відвідували її дім; або коли відвідують вірних членів родини, не дає їм нагоди поговорити з ними. Виключені навіть можуть перешкоджати родині ходити на всі християнські зібрання й конгреси. (Порівняйте Матвія 23:13). Християнам, які живуть під такими обставинами, певно належиться наша милостивість (2 Коринтян 1:3, 4).

¹⁹ Вірних християн у такому домі можна підбадьорювати «потішанням» і підбадьорюючими розмовами (1 Солунян 5:14). Також маємо гарну нагоду підбадьорювати таких перед і після зібрань, коли ходимо з ними на службу, або коли спілкуємося. Не треба згадувати виключення, але обговорювати з ними щось підбадьорююче (Приповістей 25:11; Колосян 1:2​-4). Тоді як старші будуть доглядати християн у родині духовно, то ми теж можемо відвідувати їх і не мати контакту з виключеною особою. У разі, що виключена особа відчиняє нам двері або відповідає по телефону, то можна попросити поговорити з її християнським родичом. Християн під такими обставинами можна запросити до нашого дому на спілкування. Справа в цьому: Вони — молоді як і старі — служать Богові разом з нами, будучи улюбленими членами Божого збору, і таких не слід відокремлювати (Псалом 10:14).

20, 21. Як ми повинні почуватися і реагувати, коли когось приймуть назад у збір?

²⁰ Коли виключену особу приймуть назад у збір, то це теж є нагодою виявляти милосердя. Ісусові притчі підкреслюють радість на небі, коли «один грішник кається» (Луки 15:7, 10). Павло писав до коринтян про виключеного чоловіка так: «Краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер. Через те вас благаю: зміцніть до нього любов» (2 Коринтян 2:7, 8). Послухаймо цієї поради і ставмося люб’язно до виключеної особи, коли її знову приймають у збір.

²¹ В Ісусовій притчі про блудного сина бачимо небезпеку, якої конче мусимо уникати. Старший брат не радів поверненням блудного сина, але обурився. Не будьмо такими як він. Не затаюймо недоброзичливості до таких через їхній колишній злочин, і не ставаймо заздрими через те, що їм відновилося колишнє становище в зборі. Краще, будьмо такими як той батько в Ісусовій притчі, який відображує реакцію Єгови. Батько дуже радів через те, що його загублений син, будучи наче мертвим, знайшовся й був повернений до життя (Луки 15:25​-32). У дусі цієї притчі, ми повинні нестримано говорити з відновленим братом і підбадьорювати його. Так, усім повинно бути відомо, що ми поводимося з ними милосердно, так як наш прощаючий і милосердний небесний Отець (Матвія 5:7).

22. Як можна бути такими як Бог Єгова?

²² Немає сумніву, що коли хочемо бути такими як наш Бог, то мусимо показувати милосердя згідно з Його наказами і Його правосуддям. Псалмописьменник говорить про це так: «Щедрий і милосердний Господь [Єгова, НС], довготерпеливий й многомилостивий, Господь [Єгова, НС] добрий до всіх, а Його милосердя — на всі Його творива!» (Псалом 145:8, 9). Який же люблячий приклад християнам наслідувати!

[Примітки]

Чи ви помітили ці пункти?

◻ Як євреї ставилися до митників і грішників, але чому Ісус мав контакт з декотрими?

◻ Яка є біблійна основа брати на себе милосердну ініціативу, щоб допомогти загубленим?

◻ Як тіла старших можуть брати на себе таку ініціативу, і до кого?

◻ Як нам ставитися милосердно до прийнятих назад у збір і до родин виключених?

[Рамка на сторінці 21]

Виключені, які колись були членами Божого чистого й щасливого збору, не мусять продовжувати в такому стані. Такі можуть покаятися, установити контакт з старшими, і вернутися назад у збір.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 22]

Garo Nalbandian