Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
6—12 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ПОВТОРЕННЯ ЗАКОНУ 33, 34
«Шукайте сховку у “вічних руках” Єгови»
it «Єшурун»
Почесна назва Ізраїля. У грецькій Септуагінті «Єшурун» було перекладено словом «улюблений», що передає думку про прихильність. Назва «Єшурун», мабуть, нагадувала ізраїльтянам про те, що Єгова уклав з ними угоду і тому вони мали поводитися праведно і чесно (Пв 33:5, 26; Іс 44:2). У Повторення Закону 32:15 це слово вжито в іронічному значенні. Замість того щоб жити відповідно до своєї назви «Єшурун», ізраїльтяни стали впертими, забули свого Творця і зневажили свого Спасителя.
rr 120, навчальна інформація
Єгова допоможе нам встати на ноги
Також пригадаймо, що за багато століть до Єзекіїля пророк Мойсей сказав, що Єгова не лише має силу, але й бажає використати її на благо свого народу. Мойсей написав: «Бог — твій сховок від давніх часів, і його вічні руки підтримують тебе» (Повт. 33:27). Тож будьмо впевненими: якщо у важкі часи ми будемо звертатися до Єгови, він з любов’ю підтримає нас — простягне свою руку і допоможе встати на ноги (Єзек. 37:10).
w11 15.9 19, абз. 16
Біжімо з витривалістю
16 Мойсей, як і Авраам, не побачив за свого життя виконання Божої обітниці. Перед входом ізраїльтян до Обіцяної землі Бог сказав йому: «Знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам». Чому Мойсей не мав увійти до Обіцяної землі? Тому що раніше він і Аарон роздратувалися через бунтівну поведінку народу та «спроневірилися були [Богові] серед Ізраїлевих синів при воді Меріви» (Повт. 32:51, 52). Чи Мойсей занепав духом, чи обурився? Ні. Мойсей виголосив благословення народові і в кінці сказав: «Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности» (Повт. 33:29).
Духовні перлини
it-2 439, абз. 3, англ.
Мойсей
Мойсей помер у віці 120 років. Біблія зазначає, що до кінця свого життя він залишався фізично міцним: «Його зір не ослаб, і сила не зменшилась». Він був похований Єговою в місці, яке нікому не відоме (Пв 34:5—7). Мабуть, це було зроблено для того, щоб ізраїльтяни не втягнулися в пастку ідолопоклонства і не перетворили його могилу у святиню. Очевидно, що Диявол хотів використати Мойсеєве тіло для таких цілей, оскільки Юда, учень і єдиноутробний брат Ісуса Христа, написав: «Коли архангел Михаїл сперечався з Дияволом про Мойсеєве тіло і не погоджувався з ним, він не наважився засудити його образливими словами, а сказав: “Нехай Єгова докорить тобі”» (Юд 9). Перед тим як ізраїльтяни під проводом Ісуса Навина перейшли Йордан і увійшли в Ханаан, вони 30 днів оплакували Мойсея (Пв 34:8).
13—19 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ІСУСА НАВИНА 1, 2
«Завдяки чому ти матимеш успіх»
w13 15.1 8, абз. 7
Будь мужній! Єгова з тобою
7 Щоб сміливо виконувати волю Єгови, нам треба вивчати Боже Слово і застосовувати його. Саме це Єгова сказав робити Ісусу Навину, коли той став Мойсеєвим наступником: «Будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб... Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі» (Іс. Нав. 1:7, 8). Ісус Навин послухався цієї поради і «зробив щасливими дороги свої». Якщо ми діємо так само, то станемо сміливішими і досягнемо успіху в служінні Богові.
w13 15.1 11, абз. 20
Будь мужній! Єгова з тобою
20 Нелегко вести побожний спосіб життя в цьому злому і тривожному світі. Однак ми не одні, з нами Бог. Також нас підтримує його Син, Голова збору. Крім того, по цілому світі налічується понад сім мільйонів Свідків Єгови, наших одновірців. Тож нехай кожен з нас і далі виявляє віру та проголошує добру новину. У цьому нам допоможуть слова з річного вірша на 2013 рік: «Будь мужній і сильний... Єгова, твій Бог, буде з тобою» (Іс. Нав. 1:9, НС).
Духовні перлини
w04 1.12 8, абз. 6
Цікаві думки з книги Ісуса Навина
2:4, 5. Чому Рахав ввела в оману царевих слуг, які шукали розвідників? Ризикуючи власним життям, Рахав захистила розвідників, оскільки повірила в Єгову. Тому вона не мала обов’язку повідомляти, де перебувають розвідники, людям, які хотіли зашкодити Божому народу (Матвія 7:6; 21:23—27; Івана 7:3—10). Рахав «з діл виправдалась», зокрема одним з діл, які її виправдали, було введення в оману царських посланців (Якова 2:24—26).
20—26 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ІСУСА НАВИНА 3—5
«Єгова благословляє вчинки віри»
it-2 105, англ.
Йордан
Глибина річки Йордан у тій частині, що нижче від Галілейського моря, в середньому становить 1—3 м, а ширина — приблизно 27—30 м. Але навесні річка виходить з берегів і стає значно ширшою і глибшою (ІсН 3:15). У цей час ізраїльтянам (а серед них були жінки та діти) було небезпечно переходити Йордан, особливо біля Єрихона. У тому місці течія дуже швидка, і навіть у наші дні бували випадки, коли вона зносила людей, які купалися. Однак Єгова чудом зупинив Йордан, і ізраїльтяни змогли перейти річку по сухому дні (ІсН 3:14—17). Через кілька століть Бог виконав подібне чудо для Іллі, якого супроводжував Єлисей, а потім для самого Єлисея (2Цр 2:7, 8, 13, 14).
w13 15.9 16, абз. 17
Нехай нагадування Єгови будуть радістю твого серця
17 Як учинки віри допомагають нам зміцнювати довір’я до Єгови? Пригадаймо біблійну розповідь про те, як ізраїльтяни входили в Обіцяну землю. Єгова звелів священикам, які несли ковчег заповіту, перейти ріку Йордан. Однак, наблизившись до неї, люди побачили, що через весняні дощі вона стала повноводною. Що ж мали робити ізраїльтяни? Стати табором на березі річки і чекати багато тижнів, поки спаде вода? Ні, вони цілковито покладалися на Єгову і виконували його вказівки. Що це принесло? Ми читаємо: «Коли... ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю... то спинилась вода, що зверху текла... а народ перейшов навпроти Єрихону. А священики, що несли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому» (Іс. Нав. 3:12—17). Уявіть собі, як, мабуть, зраділи ізраїльтяни, коли спинилися бурхливі води! Їхня віра в Єгову зросла, бо вони прислу́халися до його вказівок.
w13 15.9 16, абз. 18
Нехай нагадування Єгови будуть радістю твого серця
18 Щоправда, за нашого часу Єгова не виконує таких чуд заради своїх служителів, але він благословляє їхні вчинки віри. Завдяки діючій силі Бога вони можуть виконувати доручену їм працю проповідування звістки про Царство по всьому світі. Найвидатніший Свідок Єгови, воскреслий Христос Ісус, запевнив своїх учнів, що буде підтримувати їх у цій важливій праці. Він сказав: «Тож ідіть та робіть учнями людей з усіх народів... Я буду з вами всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матв. 28:19, 20). Багато Свідків, які є сором’язливими чи несміливими, особисто можуть засвідчити, що Божий святий дух дає їм необхідну відвагу, аби говорити з незнайомцями під час служіння. (Прочитайте Псалом 119:46; 2 Коринфян 4:7).
Духовні перлини
w04 1.12 9, абз. 1
Цікаві думки з книги Ісуса Навина
5:14, 15. Хто такий «вождь Господнього війська»? Вождь, який прийшов, щоб зміцнити Ісуса Навина перед початком завоювання Обітованої землі, очевидно, не хто інший, як «Слово» — Ісус Христос у передлюдському існуванні (Івана 1:1; Даниїла 10:13). Як же підбадьорює запевнення, що прославлений Ісус Христос є з Божими людьми сьогодні, у той час, як вони ведуть духовну війну!
27 ВЕРЕСНЯ — 3 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ІСУСА НАВИНА 6, 7
«Відвертайтеся від марноти»
w10 15.4 20, абз. 5
Відвертаймо свої очі від марноти!
5 Через багато століть під звабливу силу очей попав ізраїльтянин Ахан. Він украв деякі речі із завойованого міста Єрихона. Бог наказав, щоб усе майно в місті було знищене, окрім певних речей, які мали піти до скарбниці Єгови. Ізраїльтяни чули пересторогу: «Тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям і не взяли з заклятого». Коли Ахан знехтував застереженням, Ізраїль зазнав поразки біля міста Ай і багато з народу тоді загинуло. Ахан не зізнавався в крадіжці речей, аж поки його не викрили. Він промовив: «Побачив я... і забажав я їх, і взяв їх». Через прагнення очей цей чоловік і «все, що його» підпало під знищення (Іс. Нав. 6:18, 19; 7:1—26). Ахан розвинув у серці бажання мати те, що було заборонене.
w97 15.8 28, абз. 1
Навіщо повідомляти про погане?
Однією з причин, чому слід повідомляти про правопорушення, є збереження чистоти збору. Єгова — чистий і святий Бог. Він вимагає від усіх тих, хто поклоняється йому, духовної та моральної чистоти. Його натхнене Слово настійно радить: «Як слухняні, не застосовуйтеся до попередних пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: «Будьте святі,— Я бо святий» (1 Петра 1:14—16). Особи, котрі чинять нечистоту або правопорушення, можуть опоганити цілий збір та стягувати на нього незадоволення Єгови, якщо їх не виправити або не усунути. (Порівняйте Ісуса Навина, розділ 7).
w10 15.4 21, абз. 8
Відвертаймо свої очі від марноти!
8 Правдиві християни не захищені від прагнення очей і плоті. Тому Боже Слово заохочує нас контролювати себе в тому, на що ми дивимось і чого хочемо. (1 Кор. 9:25, 27; прочитайте 1 Івана 2:15—17). Праведний чоловік Йов усвідомлював, наскільки тісно пов’язані між собою очі і прагнення. Він сказав: «Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?» (Йова 31:1). Йов не лише відмовився торкатись жінки, маючи неморальне бажання, але й навіть не допускав такої думки. Ісус показував, що розум має бути чистим від аморальних думок, коли говорив: «Кожен, хто не припиняє дивитись на жінку, щоб розпалитись до неї пристрастю, уже вчинив з нею перелюб у своєму серці» (Матв. 5:28).
Духовні перлини
w15 15.11 13, абз. 2, 3
Запитання читачів
У давні часи нападники зазвичай брали укріплене місто в облогу. Незалежно від того, скільки тривала облога, переможці, увірвавшись у місто, грабували його, забираючи все цінне, в тому числі харчі, які в ньому залишались. Однак серед руїн Єрихона археологи знайшли великі запаси продуктів. Стосовно цього в журналі «Огляд біблійної археології» (англ.) говорилося: «З-поміж речей, знайдених у руїнах, найбільше було глиняного посуду, а також зерна... Це унікальний випадок в археології Палестини. Здебільшого в розкопках можна знайти один-два глеки, а от натрапити на таку кількість зерна — це вже виняткова подія».
Згідно з біблійною розповіддю, ізраїльтяни мали вагому підставу не грабувати запаси зерна в Єрихоні. Єгова заборонив їм це робити (Іс. Нав. 6:17, 18). Ізраїльтяни напали на місто весною, відразу після жнив, коли було дуже багато зерна (Іс. Нав. 3:15—17; 5:10). Велика кількість зерна, яка залишилась в Єрихоні, свідчить про те, що його облога була недовгою. Це узгоджується з біблійною розповіддю.
4—10 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ІСУСА НАВИНА 8, 9
«Чого ми вчимося з розповіді про гівонітян»
it-1 930, 931, англ.
Гівон, гівонітяни
У часи Ісуса Навина. За днів Ісуса Навина Гівон населяли хіввеяни — один з семи ханаанських народів, які мали бути знищені (Пв 7:1, 2; ІсН 9:3—7). Гівонітян також називали амореянами, тому що іноді цим словом, очевидно, називали всіх мешканців ханаанського краю (2См 21:2; пор. Бт 10:15—18; 15:16). На відміну від інших ханаанців, гівонітяни розуміли, що, хоча їхнє військо могутнє, а місто велике, вони не зможуть перемогти ізраїльтян, бо за цей народ воював Єгова. Тому після знищення Єрихона та Ая мешканці Гівона (які, скоріш за все, також представляли інтереси трьох інших міст хіввеян — Кефіри, Беерот і Кір’ят-Єарима; ІсН 9:17) відправили посланців до Ісуса Навина в Гілгал, щоб укласти мир. Ці чоловіки вдягли зношений одяг і старі сандалії, взяли подерті бурдюки для вина, зношені мішки і сухий розкришений хліб. Вони сказали, що прийшли з далекого краю — тобто не з того краю, який ізраїльтяни мали завоювати. Гівонітяни згадали, що́ вчинив Єгова в Єгипті і що зробив аморейським царям, Сигону та Огу. Але вони завбачливо не згадали, що трапилось з Єрихоном і Аєм, адже ця новина ще не могла донестися до їхнього «дуже далекого краю» на той час, коли вони вирушали в дорогу. Ізраїльські чоловіки перевірили їхні докази та уклали з ними угоду, що залишать їх живими (ІсН 9:3—15).
w11 15.11 8, абз. 14
«На розум свій не покладайся»
14 Оскільки ми недосконалі, то, приймаючи рішення, маємо завжди звертатися до Єгови за керівництвом. Про це повинні пам’ятати навіть досвідчені старійшини. Згадаймо випадок, який стався з Ісусом Навином, наступником Мойсея, і старшими ізраїльськими чоловіками. Коли до них прийшли ґів’онітяни і вдали з себе мешканців далекого краю, провідники Ізраїлю уклали з ними угоду про мир, не спитавши Єгову. Хоча Бог визнав цю угоду чинною, йому не сподобалося, що ізраїльтяни забули звернутись до нього за порадою. Тому він подбав, щоб задля нашої користі цей випадок був записаний у Біблії (Іс. Нав. 9:3—6, 14, 15).
w04 15.10 18, абз. 14
«Пройдись по Краю»
14 Посланці сказали: «З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого» (Ісуса Навина 9:3—9). Їхній одяг і харчі, здавалося, підтверджували, що вони прийшли здалека, але насправді Ґів’он лежав на віддалі 30 кілометрів від Ґілґалу. Ісус Навин та начальники повірили їм і уклали дружню угоду з Ґів’оном та сусідніми містами, зв’язаними з ним. Чи хитрість ґів’онітян була тільки способом уникнути смерті? Ні, вона свідчила про бажання здобути ласку Бога Ізраїля. Єгова погодився, щоб вони стали «за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника» (Ісуса Навина 9:11—27). Ґів’онітяни і далі виявляли готовність виконувати скромні завдання у служінні Єгові. Очевидно, декотрі з них були серед нетінеїв, що повернулися з Вавилону і служили при відбудованому храмі (Ездри 2:1, 2, 43—54; 8:20, Хом.). Ми можемо наслідувати їхній умонастрій, намагаючись зберігати мир з Богом і бути готовими виконувати навіть скромні призначення у служінні йому.
Духовні перлини
it-1 1030, англ.
Повішання
За законом, який Єгова дав ізраїльтянам, деяких злочинців після того, як їх було покарано смертю, могли повісити на стовпі як «проклятих Богом». Це служило застережливим прикладом для інших. До настання ночі тіло потрібно було зняти і поховати; воно не мало залишатися на стовпі цілу ніч, щоб не опоганити землю, яку ізраїльтянам дав Бог (Пв 21:22, 23). Ізраїльтяни дотримувалися цього правила, навіть якщо страчена людина походила з іншого народу (ІсН 8:29; 10:26, 27).
11—17 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ІСУСА НАВИНА 10, 11
«Єгова воює за Ізраїль»
it «Адоні-Цедек»
Цар, який правив у Єрусалимі в той час, коли ізраїльтяни завойовували Обіцяний край. Адоні-Цедек і царі інших невеликих царств на Зх. від Йордану об’єднали свої зусилля, щоб зупинити наступ війська Ісуса Навина (ІсН 9:1—3). Коли ж хіввеяни, жителі Гівона, уклали мир з ізраїльським народом, Адоні-Цедек вирішив їм помститися. Щоб більше ніхто не перейшов на бік ізраїльтян, він, об’єднавшись з чотирма іншими аморейськими царями, взяв Гівон в облогу і почав з ним воювати. Ісус Навин дивовижним чином врятував гівонітян і розбив війська тих п’яти царів. Вони втекли до Маккеди і заховалися в печері, яка стала для них пасткою. Ісус Навин на очах своїх воїнів вбив Адоні-Цедека та інших чотирьох царів і повісив їхні тіла на стовпах. Після цього тіла вкинули в ту саму печеру, і вона стала їхньою могилою (ІсН 10:1—27).
it «Град»
Єгова використовує град. Град — одне з природних явищ, за допомогою якого Єгова іноді виконував своє слово чи виявляв свою могутню силу (Пс 148:1, 8; Іс 30:30). Перший згаданий у Біблії випадок цього — сьома кара, яку Єгова навів на стародавніх єгиптян. Сильний град побив рослинність і поламав дерева, від нього також загинули люди і тварини, які були в полі. Але в краю Гошен, де жили ізраїльтяни, граду не було (Вх 9:18—26; Пс 78:47, 48; 105:32, 33). Ще один випадок стався пізніше в Обіцяному краю. Коли ізраїльтяни під проводом Ісуса Навина вирушили на допомогу гівонітянам, проти яких виступили п’ять аморейських царів, Єгова послав на амореян великий град. Тоді загиблих від граду було більше, ніж тих, кого вбили ізраїльтяни (ІсН 10:3—7, 11).
w04 1.12 11, абз. 1
Цікаві думки з книги Ісуса Навина
10:13. Як можливий такий феномен? Чи для Єгови, Творця неба і землі, «є річ занадто трудна?» (Буття 18:14). Якщо Єгова хоче, він може керувати рухом землі так, що для земного спостерігача сонце і місяць виглядатимуть нерухомими. Або ж він може не зупиняти рух землі й місяця, а використати заломлення променів сонця й місяця так, щоб їхнє світло продовжувало сяяти. У будь-якому разі, «не було такого, як день той» (Ісуса Навина 10:14).
Духовні перлини
w09 15.3 32, абз. 5
Запитання читачів
Ми не повинні вважати певні книжки натхненими Богом тільки тому, що про них згадано в Біблії і що вони були корисними джерелами інформації. Водночас слід зазначити, що Бог Єгова зберіг усі писання, які містять «Слово... нашого Бога», і вони «повіки стоятимуть» (Ісаї 40:8). Дійсно, писання, які Єгова включив до 66 біблійних книг,— це саме те, що потрібне нам, аби «бути в усьому вправними й цілковито спорядженими до всякого доброго діла» (2 Тим. 3:16, 17).
18—24 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ІСУСА НАВИНА 12—14
«Всім серцем слухайтеся Єгови»
w04 1.12 12, абз. 2
Цікаві думки з книги Ісуса Навина
14:10—13. Хоча Калеву було 85 років, він просить складне завдання — очистити район Хеврона. Ту територію населяли велетні. З допомогою Єгови цей досвідчений воїн перемагає, і Хеврон стає містом сховища (Ісуса Навина 15:13—19; 21:11—13). Приклад Калева заохочує нас не уникати складних теократичних завдань.
w06 1.10 18, абз. 11
Мужні завдяки вірі і побожному страху
11 Така віра постійно зростає. Це відбувається тоді, коли ми живемо правдою, ‘куштуємо’ її блага і ‘бачимо’ керівництво Єгови в житті та його відповіді на наші молитви (Псалом 34:9; 1 Івана 5:14, 15). Ми можемо бути певні, що віра Ісуса Навина і Калева зміцнилася, коли вони ‘скуштували’ великодушність Єгови (Ісуса Навина 23:14). Подумаймо ось над чим. Як Бог і обіцяв цим чоловікам, вони пережили сорокалітню подорож пустинею (Числа 14:27—30; 32:11, 12). Їм була відведена важлива роль у шестирічному завоюванні Ханаану. Вони мали добре здоров’я, прожили довге життя і навіть отримали свій спадок. Справді, Єгова винагороджує своїх вірних і мужніх служителів! (Ісуса Навина 14:6, 9—14; 19:49, 50; 24:29).
Духовні перлини
it «Гевал, геваляни»
Коли за днів Ісуса Навина Єгова казав, якими землями ізраїльтяни мають заволодіти, він згадав «землю гевалян» (ІсН 13:1—5). Критики вбачають тут неузгодженість, адже місто Гевал лежало далеко на Пн. від Ізраїлю (прибл. за 100 км на Пн. від Дана) і, очевидно, ніколи не входило у володіння ізраїльтян. Деякі вчені вважають, що єврейський текст у цьому місці пошкоджено і що раніше там були слова «земля, прилегла до Лівану» або «до кордону гевалян». Однак варто взяти до уваги, що обіцянки Єгови, записані в Ісуса Навина 13:2—7, могли виконатися лише за певних умов. Можливо, ізраїльтяни так і не заволоділи Гевалом через свій непослух. (Пор. ІсН 23:12, 13.)
25—31 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ІСУСА НАВИНА 15—17
«Оберігайте свою дорогоцінну спадщину»
it-1 1083, абз. 3, англ.
Хеврон
Продовжуючи завойовувати пд. частину ханаанського краю, ізраїльтяни вигубили мешканців Хеврона і його царя (який, очевидно, був наступником Гогама) (ІсН 10:36, 37). Хоча ізраїльтяни під проводом Ісуса Навина розбили головні війська ханаанців, вони, мабуть, не одразу поставили гарнізони на завойованих територіях. Очевидно, коли ізраїльтяни воювали в іншій місцевості, анакіми знову захопили Хеврон. Тому згодом Калеву (або нащадкам Юди під проводом Калева) довелося знову відвойовувати в них це місто (ІсН 11:21—23; 14:12—15; 15:13, 14; Сд 1:10). Спершу Хеврон виділили Калеву з племені Юди, але пізніше це місто освятили і зробили містом-сховищем. Також воно стало містом священиків. А втім, «поля того міста і довколишні поселення» залишалися спадковим наділом Калева (ІсН 14:13, 14; 20:7; 21:9—13).
it-1 848, англ.
Підневільна праця
Мас — ще одне єврейське слово, яке перекладається як «підневільна праця». Така праця була, очевидно, досить поширена в біблійні часи. Завойовники нерідко перетворювали підкорені народи на рабів (Пв 20:11; ІсН 16:10; 17:13; Ес 10:1; Іс 31:8; Пл 1:1). Ізраїльтян змушували до підневільної праці в Єгипті: під наглядом жорстоких єгипетських наглядачів вони побудували Пітом і Раамсес, міста для зберігання запасів (Вх 1:11—14). Пізніше, увійшовши в Обіцяний край, ізраїльтяни, всупереч наказу Єгови прогнати всіх мешканців Ханаану, примусили їх до підневільної праці. Через них ізраїльтяни втягнулися в поклоніння фальшивим богам (ІсН 16:10; Сд 1:28; 2:3, 11, 12). Нащадків тих ханаанців — амореян, хетян, періззеян, хіввеян і євусеян — цар Соломон теж змушував до підневільної праці (1Цр 9:20, 21).
it-1 402, абз. 3, англ.
Ханаан, ханаанці
Хоча багато ханаанців залишилися живими після того, як ізраїльтяни завоювали край, і не підкорилися їм, усе ж можна було сказати, що Єгова дав «ізраїльтянам увесь той край, як і поклявся їхнім прабатькам». Він дав їм «мир навкруги», і «з усього того доброго, що Єгова обіцяв Ізраїлю, жодна обіцянка не залишилась невиконаною — усе здійснилося» (ІсН 21:43—45). Ворожі народи, які жили довкола ізраїльтян, мали перед ними страх і не становили серйозної загрози. Єгова казав, що не вижене цих народів одразу, «щоб той край не став пусткою і щоб у ньому не розмножились дикі звірі» (Вх 23:29, 30; Пв 7:22). І хоча ханаанські війська були значно краще оснащені (наприклад, мали бойові колісниці із залізними косами), ніж ізраїльський народ, той факт, що ізраїльтяни зрештою не заволоділи деякими землями, не свідчить про те, що Єгова не зміг виконати свою обіцянку (ІсН 17:16—18; Сд 4:13). Як видно з Біблії, вони зазнавали поразок через свою невірність Богові (Чс 14:44, 45; ІсН 7:1—12).
Духовні перлини
w15 15.7 32
Чи ви знаєте?
Чи був стародавній Ізраїль лісистим краєм, як на це вказує Біблія?
БІБЛІЯ говорить, що на певних територіях Обіцяного краю були ліси і що дерев було дуже багато (1 Цар. 10:27; Іс. Нав. 17:15, 18). Все ж, дивлячись на великі безлісі простори цього краю сьогодні, скептики можуть запитувати, чи могли тут колись рости ліси.
В одній книжці пояснюється, що «лісів у стародавньому Ізраїлі було набагато більше, ніж тепер» («Life in Biblical Israel»). Пагорби вкривалися лісами, в яких здебільшого росли алепська сосна (Pinus halepensis), вічнозелений дуб (Quercus calliprinos) і терпентинове дерево (Pistacia palaestina). У Шефелі — місцевості, яка охоплює передгір’я між центральним гірським хребтом і узбережжям Середземного моря,— теж росло безліч сикоморів (Ficus sycomorus).
У книжці «Рослини Біблії» зазначається, що в деякій території Ізраїлю тепер зовсім немає дерев. Що призвело до цього? Як пояснюється в книжці, це був поступовий процес. «Людина постійно впливає на природну рослинність переважно для того, щоб розширити територію для рільництва чи під пасовища, а також щоб дістати будівельний матеріал або дрова».