ДОЕ́Г

(можливо, озн. «той, хто тривожиться; той, хто боїться»).

Едомлянин, який служив у царя Саула старшим над пастухами, а це було відповідальне становище (1См 21:7; 22:9). Доег, очевидно, був прозелітом. Коли він «був перед Єговою» в Нові (можливо, через якусь обітницю, церемоніальну нечистоту чи підозру на проказу), він побачив, як первосвященик Ахімелех дав Давиду хліби представлення і меч Голіафа. Пізніше, коли Саул звинуватив своїх слуг у тому, що вони змовляються проти нього, Доег розповів йому про те, що бачив у Нові. Тоді Саул покликав до себе первосвященика та інших священиків, які були в Нові. Він допитав Ахімелеха і звелів охоронцям вбити священиків. Коли ті відмовились це зробити, Доег без вагань послухався наказу Саула і вбив 85 священиків. Після цього жорстокого вчинку Доег вигубив усіх мешканців міста Нов — від малого до великого, а також худобу (1См 22:6—20).

Згідно з надписом до Псалма 52, Давид написав про Доега: «Язик твій гострий, як бритва, замишляє лихо і говорить підступно. Зло ти любиш більше, ніж добро, і обман — більше, ніж правду. Ти любиш слова, що ведуть до погибелі, і язик твій облудний» (Пс 52:2—4).