Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
© 2024 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
3—9 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 3
Надійтеся на Єгову
ijwbv стаття 14, абз. 4, 5
«На розум свій не покладайся» (Прислів’я 3:5, 6)
«Надійся на Єгову всім своїм серцем». Ми показуємо, що надіємось на Бога, коли робимо все так, як радить він. Потрібно надіятись на Бога повністю, всім своїм серцем. У Біблії слово «серце» зазвичай стосується внутрішньої сутності людини — її почуттів, думок, поглядів і спонук. Тож довір’я до Бога пов’язане не лише з почуттями. Надіятися на Бога означає бути твердо переконаним, що наш Творець знає, що для нас найкраще, і діяти відповідно (Римлян 12:1).
«На власне розуміння не покладайся». Ми схильні помилятися, тому важливо покладатися на Бога. Той, хто покладається лише на себе або керується тільки своїми почуттями, може приймати рішення, які здаються мудрими, але зрештою призводять до поганих наслідків (Прислів’я 14:12; Єремії 17:9). Бог набагато мудріший від нас (Ісаї 55:8, 9). Якщо ми керуємось його мудрістю, наше життя буде успішним (Псалом 1:1—3; Прислів’я 2:6—9; 16:20).
ijwbv стаття 14, абз. 6, 7
«На розум свій не покладайся» (Прислів’я 3:5, 6)
«Пам’ятай про Бога на всіх дорогах своїх». Приймаючи рішення в будь-якій сфері свого життя, ми маємо зважати на думку Бога. Для цього потрібно в молитві просити в нього порад і застосовувати те, що сказано в його Слові, Біблії (Псалом 25:4; 2 Тимофія 3:16, 17).
«Він вирівняє твої стежки». Бог вирівнює нашу життєву дорогу, допомагаючи нам жити за його праведними нормами (Прислів’я 11:5). Завдяки цьому ми уникаємо зайвих проблем і стаємо щасливішими (Псалом 19:7, 8; Ісаї 48:17, 18).
be 76, абз. 4
Роби сталий поступ
Коли людина стикається у житті з великим розмаїттям обставин, вона схильна міркувати: «Така ситуація мені вже траплялась. Я знаю, що робити». Чи мудро так мислити? Приповістей 3:7 застерігає: «Не будь мудрий у власних очах». Досвід повинен допомагати нам розв’язувати життєві проблеми з дедалі більшою проникливістю. Однак якщо ми духовно зростаємо, то на основі досвіду мусимо засвоїти, що без благословень Єгови годі осягнути успіху. Отже, як бачимо, поступ виявляється не в здатності самовпевнено долати різні труднощі, а в умінні охоче звертатися до Єгови за керівництвом. Показник нашого поступу — це сердечні, сповнені довір’я стосунки з небесним Отцем, а також переконаність у тому, що з нами нічого не може трапитися без його дозволу.
Духовні перлини
w06 15.9 17, абз. 7
Цікаві думки з книги Приповістей
3:3. Слід високо цінувати милість та правду і, так би мовити, одягати їх на себе, немов дороге намисто. Також ми повинні зробити милість і правду своїми невід’ємними рисами, наче написавши їх на серці.
10—16 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 4
«Оберігай своє серце»
w19.01 15, абз. 4
Як вам оберігати своє серце?
4 У Прислів’я 4:23 слово «серце» стосується внутрішньої особистості людини, її «прихованої сутності». (Прочитайте Псалом 51:6 і примітку.) Інакше кажучи, слово «серце» вказує на наші думки, почуття, спонуки і бажання. Це те, які ми всередині, а не якими здаємося ззовні.
w19.01 17, абз. 10, 11
Як вам оберігати своє серце?
10 Якщо ми хочемо оберігати своє серце, нам необхідно розпізнавати небезпеки і швидко реагувати на них, щоб захистити себе. Слово «оберігай», вжите в Прислів’я 4:23, нагадує нам працю вартового. За часу царя Соломона вартові стояли на варті на міському мурі та подавали сигнал тривоги, якщо бачили наближення небезпеки. Це допомагає нам зрозуміти, як не дозволяти Сатані зіпсувати наше мислення.
11 У стародавні часи вартові тісно співпрацювали зі сторожами при брамі (2 Сам. 18:24—26). Разом вони допомагали захистити місто, дбаючи, щоб у разі наближення ворогів брама була зачинена (Неем. 7:1—3). Наше навчене на основі Біблії сумління може діяти подібно до вартового і попереджати нас, коли Сатана робить спроби заволодіти нашим серцем, тобто намагається вплинути на наші думки, почуття, спонуки чи бажання. Кожного разу, коли наше сумління подає сигнал тривоги, нам треба прислуха́тись і, так би мовити, зачиняти браму.
w19.01 18, абз. 14
Як вам оберігати своє серце?
14 Щоб оберігати своє серце, потрібно не лише «зачиняти» його перед згубним впливом, але й «відчиняти» перед благотворним впливом. Знову згадаймо приклад про місто, обнесене муром. Сторож зачиняв брами міста, щоб не допустити вторгнення ворогів, але в інший час він відкривав їх, щоб можна було ввезти харчі та необхідні речі. Якби брами ніколи не відчиняли, мешканці міста померли б з голоду. Подібно й ми маємо регулярно «відчиняти» своє серце і дозволяти думкам Бога впливати на нас.
w12 1.5 32, абз. 2
«Стережи своє серце!»
Чому важливо стерегти своє символічне серце? Бог надихнув царя Соломона написати: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Приповістей 4:23). Наше теперішнє життя і надія на майбутнє залежать від того, яким є наше символічне серце. Чому? Тому що Бог бачить, що́ є в нашому серці (1 Самуїла 16:7). Стан нашого серця, тобто те, якими особами ми є насправді, впливає на ставлення Бога до нас (1 Петра 3:4).
Духовні перлини
w21.08 8, абз. 4
Чи ви готові чекати на Єгову?
4 У Прислів’я 4:18 говориться: «Стежка праведних — наче ранкове світло яскраве, що сяє більше і більше, аж поки настане ясний день». Ці слова показують, як Єгова відкриває нам свій намір — він робить це поступово. Але в ширшому розумінні цей вірш можна застосувати до того, як християнин росте духовно. Духовний ріст відбувається не відразу, він вимагає часу. Якщо ми старанно вивчаємо Боже Слово, застосовуємо його у своєму житті і прислухаємося до порад організації, то поступово розвинемо риси, які подобаються Богові. Також ми поглибимо свої знання про Бога. Розгляньмо, як Ісус проілюстрував духовний ріст.
17—23 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 5
Тримайся подалі від статевої розпусти
w00 15.7 29, абз. 1
Як зберегти моральну чистоту в аморальному світі
У цій приповісті розгнуздану особу зображено як «чужу жінку», або повію. Слова, котрими вона спокушує свою жертву, солодкі, як стільниковий мед, і масніші від оливкової олії. Та й хіба ж не так починається більшість аморальних загравань? Ось, наприклад, з чим стикається на роботі приваблива 27-річна секретарка на ім’я Емі. Вона розповідає: «Один співпрацівник завжди ставиться до мене дуже люб’язно й не пропускає нагоди похвалити. Приємно, коли тобі приділяють увагу, але я добре бачу, що цікавлю його виключно як сексуальний об’єкт. Нізащо не дозволю, щоб він ошукав мене своїм заграванням». Якщо людина не вміє розпізнати справжніх мотивів спокусника або спокусниці, їхня улеслива мова може звучати для неї надзвичайно принадно. Щоб цьому запобігти, треба добре послуговуватись своїм умінням тверезо мислити.
w00 15.7 29, абз. 2
Як зберегти моральну чистоту в аморальному світі
Наслідки аморальної поведінки можуть бути болісні та смертельні: вони гіркі, наче полин, і гострі, мов двосічний меч. Дуже часто гірким наслідком неморальності є заплямоване сумління, небажана вагітність або й передана статевим шляхом хвороба. А якого ж величезного емоційного болю зазнає́ зраджений подружній партнер! Глибокі рани, завдані всього-на-всього одним актом подружньої невірності, можуть не загоюватися протягом цілого життя. Немає ані найменшого сумніву: аморальність завдає болю.
w00 15.7 29, абз. 5
Як зберегти моральну чистоту в аморальному світі
Від згубного впливу морально зіпсованих осіб потрібно триматися якнайдалі. Навіщо ставати на їхній шлях, слухаючи низькопробну музику, переглядаючи аморальні програми і порнографічний матеріал? (Приповістей 6:27; 1 Коринтян 15:33; Ефесян 5:3—5). Наскільки ж нерозсудливо привертати увагу таких осіб фліртуванням або непристойним зовнішнім виглядом! (1 Тимофія 4:8; 1 Петра 3:3, 4).
Духовні перлини
w00 15.7 29, абз. 7
Як зберегти моральну чистоту в аморальному світі
Цими словами Соломон наголошує на високій ціні, яку мусить заплатити той, хто піддався неморальній поведінці. Перелюб завжди тягне за собою втрату самоповаги, тобто почуття власної гідності. Хіба ж це не принизливо — бути звичайним знаряддям для задоволення власної або чужої похоті? Хіба ж позашлюбні статеві втіхи не свідчать про брак самоповаги?
24—30 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 6
Чого ми вчимося від мурашки?
it-1 115, абз. 1, 2, англ.
Мурашка
«Вроджена мудрість». Мудрість мурашок не є результатом їхнього розумового розвитку, а наслідком інстинктів, якими їх наділив Творець. У Біблії сказано, що мурашка «влітку заготовлює їжу і в жнива складає запаси» (Пр 6:8). Один з найпоширеніших видів мурашок, які можна побачити в Палестині,— це мурашки-женці (Messor semirufus). Навесні і влітку вони запасають велику кількість зерна, щоб мати їжу тоді, коли її стає важче знайти, наприклад узимку. Цих комах найчастіше можна зустріти поблизу зерносховищ і токів, де багато насіння і зерна. Якщо через дощ зібране мурашками зерно сиріє, вони витягують його на сонце для просушування. Також відомо, що мурашки відкушують зародки зерен, щоб під час зберігання зерно не проростало. Колонії цих комах легко визначити завдяки протоптаним доріжкам і лушпинню від зерен, що залишається біля входу в гніздо.
Риси, варті наслідування. Усі ці факти про мурашок допомагають краще розуміти слова: «Іди до мурашки, лінюху, придивись до її доріг і порозумнішай» (Пр 6:6). Вартим уваги є не лише те, що мурашки, керуючись інстинктами, роблять запаси на майбутнє, але й те, з якою наполегливістю вони несуть або тягнуть предмети, що можуть бути в кілька разів важчими за них самих. Вони всіма силами намагаються досягти наміченої мети і не здаються навіть тоді, коли падають, сковзають або скочуються з похилої поверхні. Ці дивовижно організовані комахи тримають свої гнізда в бездоганній чистоті і піклуються про своїх товаришів, допомагаючи пораненим або втомленим мурашкам дістатися до гнізда.
w00 15.9 26, абз. 4, 5
Бережи своє ім’я
Чи ж нам не слід бути такими ж працьовитими, як мурашки? Треба наполегливо працювати і намагатися поліпшуватись у своїй праці, без різниці, чи нас хтось контролює, чи ні. У школі, на роботі, а також коли займаємося духовною діяльністю, нам слід робити все якомога ліпше. Мурашка отримує користь зі своєї працьовитості, і Бог хоче, щоб ми також ‘в усім своїм труді раділи добром’ (Екклезіяста 3:13, 22; 5:17). Нагородою за наполегливу працю є чисте сумління й особисте задоволення (Екклезіяста 5:11).
Соломон ставить два риторичні запитання, щоб розбудити ледачого з його неробства: «Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?» Передражнюючи його мову, цар додає: «Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,— і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!» (Приповістей 6:9—11). Коли лінюх лежить догоричерева, бідність швидко захопить його, як розбійник, а убогість, як озброєний муж. Поля лежебоки швидко заростуть бур’янами й кропивою (Приповістей 24:30, 31, Дерк.). За короткий час він зазнає втрат у своїх комерційних справах. Чи довго роботодавець терпітиме ледаря? І чи учень, надто лінивий, щоб вчитися, може сподіватися успіхів у школі?
Духовні перлини
w00 15.9 27, абз. 4
Бережи своє ім’я
Сім категорій, згаданих тут, є основними і, по суті, охоплюють усі види зла. «Очі пишні» і «серце, що плекає злочинні думки» — це гріхи, які чиняться у думках. Вирази «брехливий язик» і «свідок брехливий, що брехні роздмухує» стосуються грішних розмов. «Руки, що кров неповинну ллють» і «ноги, що сквапно біжать на лихе» — це про злі вчинки. І особливо ненависною для Єгови є особа, якій подобається розпалювати суперечки серед людей, що інакше жили б мирно. Збільшення числа з шести до семи натякає, що список не претендує на повноту, оскільки люди постійно множать лихі діла.
31 БЕРЕЗНЯ — 6 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 7
Уникайте спокусливих ситуацій
w00 15.11 29, абз. 5
«Бережи мої заповіді — та й живи»
Соломон визирає із заґратованого, напевне, оздобленого ажурними візерунками вікна. Смеркає, і міські вулиці поступово огортає нічна темрява. Та ось Соломон помічає юнака, якому загрожує особлива небезпека. Цьому юнакові бракує серця: він нерозважний і не вміє тверезо мислити. Він, либонь, добре розуміє, в яку околицю зайшов і що з ним може тут статись. Юнак проходить «при розі» вулицею, що веде до її будинку. Проте хто «вона» така і чим займається?
w00 15.11 30, абз. 4—6
«Бережи мої заповіді — та й живи»
З уст цієї жінки ллються солоденькі слова. Вона промовляє з упевненістю і міряє юнака безсоромним поглядом. Уся її розмова вміло розрахована на те, щоб його спокусити. Кажучи про принесення мирних жертв того дня та виконання обітниць, розпусниця вдає із себе праведну і натякає, що з її духовністю все гаразд. Мирні жертви, які складались у Єрусалимському храмі, включали м’ясо, борошно, олію та вино (Левит 19:5, 6; 22:21; Числа 15:8—10). Оскільки той, хто приносив мирну жертву, міг взяти частину для себе і своєї родини, блудниця дала зрозуміти, що має вдома вдосталь смачної їжі та питва. Підтекст її слів був недвозначний: на юнака чекали розваги й утіхи. Вона вийшла з дому, щоб зустрітися саме з ним. Які ж зворушливі слова, яка байка для простодушних! «Повія і справді шукала когось,— каже певний біблеїст,— але чи вона виглядала саме цього хлопця? Повірити її словам міг тільки дурень, може, цього разу власне цей юнак».
Привабивши юнака своїм убранням, солодкомовством, обіймами та смаком уст, спокусниця апелює до ще одного чуття — до нюху. Вона каже: «Килимами я вистелила своє ложе,— тканинами різних кольорів з єгипетського полотна, постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном» (Приповістей 7:16, 17). Вона прикрасила свою постелю кольоровими льняними тканинами з Єгипту та обприскала її добірними парфумами з мирри, алое і кориці.
«Ходи ж,— продовжує розпусниця,— аж до ранку впиватися будем коханням, любов’ю натішимось ми!» Ця жінка запрошує не на звичайну приємну вечерю для двох, вона обіцяє статеві утіхи. Її пропозиція викликає у юнака захват і передчуття пригоди! Спокусниця додає ще один переконливий аргумент: «Бо вдома нема чоловіка,— пішов у далеку дорогу: вузлик срібла він узяв в свою руку,— хіба на день повні поверне до дому свого» (Приповістей 7:18—20). Їм ніхто не заважатиме, запевняє жінка, адже чоловік поїхав у справах і не скоро повернеться. Наскільки ж уміло і хитро вона знаджує цього юнака! «Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила» (Приповістей 7:21). Щоб відкинути таку спокусливу пропозицію, треба було б бути стійким, подібно як Йосип (Буття 39:9, 12). Чи під силу таке цьому юнакові?
w00 15.11 31, абз. 2
«Бережи мої заповіді — та й живи»
Юнак не може встояти перед такою пропозицією. Втративши голову, він йде за цією жінкою «немов віл, до зарізу проваджений». Гріх втягує юнака, він тримає його, наче ланцюг, котрий не дає втекти від покарання. Хлопець же зовсім не усвідомлює небезпеки, аж «покіль стріла його печінки не прошиє», тобто поки йому не завдадуть смертельної рани. А смерть може бути і буквальна, якщо він, скажімо, підхопить смертельну хворобу, яка передається статевим шляхом. Рана може призвести і до смерті духовної, «це на життя його пастка». Його життя опинилося у великій небезпеці, він учинив важкий гріх проти Бога. Цей юнак поспішає у лабети смерті, немов птах у сітку!
Духовні перлини
w00 15.11 29, абз. 1
«Бережи мої заповіді — та й живи»
«Прив’яжи [мої заповіді] на пальцях своїх,— продовжує Соломон,— напиши на таблиці тій серця свого!» (Приповістей 7:3). Ми постійно бачимо свої пальці; крім того, без них не обійтись у виконанні важливих завдань. Те саме стосується уроків, яких дають християнські батьки, а також набутих біблійних знань: вони повинні служити постійним нагадуванням і керівництвом у всіх наших справах. Ці заповіді потрібно написати на таблиці свого серця, тобто зробити їх частиною своєї внутрішньої особи.
7—13 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 8
Слухайте мудрості
cf 131, абз. 7
«Я люблю Батька»
7 У 22-му вірші записано слова, які промовляє мудрість: «Господь мене мав [«створив», Хом.] на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку». Очевидно, що тут ідеться не про буквальну мудрість, оскільки ця риса не була створена. Мудрість не мала початку, адже Єгова існує завжди і він завжди мав мудрість (Псалом 90:2). Однак Божий Син є «народжений першим з усього створіння». Він був найпершим творивом Єгови (Колосян 1:15). Як описано в книзі Приповістей, Син вже існував до створення землі і неба. Ісус, як Слово, тобто Божий Речник, був досконалим відображенням мудрості Єгови (Івана 1:1).
cf 131, 132, абз. 8, 9
«Я люблю Батька»
8 Чим займався Син протягом незліченної кількості років перед тим, як прийти на землю? У 30-му вірші сказано, що він був у Бога майстром. Що це означає? У Колосян 1:16 пояснюється: «Через нього було створене все інше на небі і на землі... Усе інше створене через нього й для нього». Тож Єгова, Творець, використовував свого Сина, Майстра, аби створити усе: духовні створіння у небесній сфері існування, неосяжний матеріальний Всесвіт, землю з вражаючим розмаїттям рослинного і тваринного світу, а також вінець усього земного творива — людину. Співпрацю між Батьком і Сином в дечому можна прирівняти до співпраці між архітектором та будівельником, який втілює в життя архітекторські задуми. Захоплюючись дивовижним творивом, ми віддаємо славу Найвеличнішому Архітектору (Псалом 19:2). Але разом з тим не забуваймо і про довгу та приємну співпрацю Творця і його Майстра.
9 Коли тісно співпрацюють двоє недосконалих людей, їм буває важко ладити один з одним. Але цього не скажеш про співпрацю Єгови з Сином. Син працював з Батьком безліч років, «радіючи перед обличчям Його кожночасно» (Приповістей 8:30). Йому подобалось перебувати з Батьком, і це почуття було взаємним. Син ставав дедалі більше схожим на Батька, навчаючись наслідувати його риси. Не дивно, що між Батьком і Сином розвинулися настільки міцні взаємини! Отже, доречно сказати, що Батько і Син здавна пов’язані найміцнішими у всесвіті узами любові.
w09 15.4 31, абз. 14
Визнавайте Ісуса як Більшого Давида і Більшого Соломона
14 Лише одна людина явно перевершувала Соломона в мудрості. Йдеться про Ісуса Христа, який говорив про себе як про когось «більшого від Соломона» (Матв. 12:42). Ісус промовляв «слова вічного життя» (Ів. 6:68). Приміром, Нагірна проповідь містить принципи з деяких Соломонових приказок і наводить багато інших незмінних принципів. Соломон згадав кілька чинників, які приносять щастя поклонникам Єгови (Прип. 3:13; 8:32, 33; 14:21; 16:20). Ісус наголосив, що справжнє щастя пов’язане з поклонінням Єгові та сповненням Його намірів. Він сказав: «Щасливі ті, що усвідомлюють свою потребу в духовному, оскільки їм належить царство небесне» (Матв. 5:3). Люди, які застосовують принципи, що містяться у вченнях Ісуса, наближаються до Єгови, «джерела життя» (Пс. 36:10; Прип. 22:11; Матв. 5:8). Христос став виявом «Божої мудрості» (1 Кор. 1:24, 30). Як Месіанський Цар, Ісус Христос має «дух мудрости» (Ісаї 11:2).
Духовні перлини
g 5.14 16
Мудрість кличе. Чи ви чуєте її голос?
▪ «Біблія — найпоширеніша книга в історії,— говорить «Уорлд бук енсайклопідія».— Її перекладали частіше і на більшу кількість мов, ніж будь-яку іншу книгу». Цілу Біблію або її частини сьогодні перекладено приблизно 2600 мовами, тож її може читати понад 90 відсотків населення світу.
▪ Мудрість кличе також у буквальному сенсі. В Матвія 24:14 ми читаємо: «Цю добру новину про царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець [теперішнього світу]».
14—20 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 9
Будь мудрою людиною, а не насмішником
w22.02 9, абз. 4
«Послухай слова́ мудрих»
4 Треба визнати, що особливо важко нам приймати прямі поради. Ми можемо навіть ображатися. Чому? Звичайно, ми визнаємо свою недосконалість, але коли хтось вказує на якусь нашу слабкість, нам може бути нелегко з цим погодитися. (Прочитайте Екклезіаста 7:9.) Ми можемо почати виправдовуватись. Також ми можемо ставити під сумнів спонуки того, хто дав нам пораду, або ображатися на те, як він її дав. А дехто може думати: «Яке він має право давати мені поради? Нехай подивиться на себе». Зрештою, якщо порада нам не подобається, ми можемо відкинути її і почати шукати таку пораду, яку хочемо почути.
w22.02 12, абз. 12—14
«Послухай слова́ мудрих»
12 Щоб приймати поради, нам треба бути смиренними. Смиренна людина усвідомлює свою недосконалість і розуміє, що часом може поводитися безглуздо. Як ми вже говорили раніше, Йов висловлював неправильні думки, але він виправив своє мислення, і Єгова його поблагословив. Йов був смиренною людиною. Це видно з того, що він прислухався до поради Елігу, який був значно молодшим від нього (Йова 32:6, 7). Смирення допоможе і нам прийняти пораду, навіть коли здається, що порада недоречна, або коли її дав той, хто молодший від нас. Один старійшина з Канади каже: «Ми не можемо подивитися на себе з боку, тож без порад нам не обійтись». Усім нам потрібно й далі розвивати плід духу і покращуватися в служінні. (Прочитайте Псалом 141:5.)
13 Вважайте поради доказом Божої любові. Єгова бажає нам добра (Присл. 4:20—22). Хоч би як ми отримали пораду,— через Боже Слово, біблійну публікацію або зрілого християнина,— пам’ятаймо, що Єгова дав її з любові до нас і що його повчання «йде нам на користь» (Євр. 12:9, 10).
14 Звертайте увагу на суть поради, а не на те, як її дали. Нам не завжди може подобатися те, як нам дають поради. Звичайно, той, хто хоче когось виправити, має робити це в дусі лагідності (Гал. 6:1). Але навіть якщо пораду нам дали не дуже вдало, варто зосередитися на її змісті. Запитайте себе: «Чи я можу її якось застосувати? Чи не краще було б закрити очі на недоліки людини і подумати про саму пораду?» З нашого боку було б мудро брати користь з кожної поради, яку нам дають (Присл. 15:31).
w01 15.5 30, абз. 1, 2
‘Мудрістю помножаться дні наші’
Мудра людина реагує на докір зовсім по-іншому, ніж глузій. Соломон зауважує: «Викартай мудрого — й він покохає тебе. Дай мудрому — й він помудріє іще» (Приповістей 9:8б, 9а). Мудра особа знає, що «усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности» (Євреїв 12:11). Спочатку порада може видаватися болісною, але чому ми повинні мститися або ж займати оборонну позицію, якщо, застосувавши цю пораду, можемо стати мудрішими?
Соломон продовжує: «Навчи праведного — і прибільшить він мудрости» (Приповістей 9:9б). Жодна особа не є достатньо мудра або застара, аби продовжувати навчатися. Як приємно спостерігати, коли навіть похилі віком люди приймають правду та присвячуються Єгові! Тож не втрачаймо бажання вчитися і займатися розумовою діяльністю.
w01 15.5 30, абз. 5
‘Мудрістю помножаться дні наші’
Ми повинні докладати зусиль, щоб набути мудрості, бо це наш особистий обов’язок. Наголошуючи на цьому, Соломон зазначає: «Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш» (Приповістей 9:12). Розумна особа послуговується мудрістю собі на благо, а глузій сам винен у своїх проблемах. Безсумнівно, ми жнемо те, що сіяли. Тому докладаймо зусиль, щоб ‘слухати мудрости’ (Приповістей 2:2).
Духовні перлини
w06 15.9 17, абз. 5
Цікаві думки з книги Приповістей
9:17. Що таке «вода крадена» і чому вона «солодка»? Біблія каже, що отримувати задоволення від інтимного зв’язку в шлюбі — це наче пити прохолодну воду з колодязя. А от крадена вода означає неморальні статеві стосунки, які хтось намагається приховати (Приповістей 5:15—17). Саме прихованість таких стосунків робить цю образну воду солодкою.
21—27 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 10
Що робить життя по-справжньому змістовним?
w01 15.7 25, абз. 1—3
‘Благословенства для праведного’
Праведний отримує й інші благословення. «Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща [«старанних», Хом.] збагачує. Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива — син безпутній» (Приповістей 10:4, 5).
Особливо значущим є звернення царя до робітників, що працюють у період жнив. Жнива — це не час, щоб дрімати. Це час, коли необхідно довше працювати і виявляти старанність. Справді, жнива — пора невідкладної праці.
Маючи на увазі збирання не буквального врожаю, а людей, Ісус сказав своїм учням: «Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива [Бога Єгову], щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (Матвія 9:35—38). У 2000 році на Спомин Ісусової смерті прийшло понад 14 мільйонів осіб, а це більш ніж вдвічі перевищує число Свідків Єгови. Хто ж може заперечити, що ‘ниви для жнив уже пополовіли’? (Івана 4:35). Правдиві поклонники благають Господаря вислати більше робітників і водночас самі, згідно зі своїми молитвами, активно займаються працею роблення учнів (Матвія 28:19, 20). І як же рясно Єгова благословляє їхні зусилля! Протягом 2000 службового року було охрещено понад 280 000 нових осіб, котрі теж докладають зусиль, аби стати вчителями Божого Слова. Тож, беручи активну участь у праці роблення учнів, відчуймо і ми радість та задоволення впродовж цього часу жнив.
w01 15.9 24, абз. 3, 4
Ходіть ‘дорогою праведного’
Соломон підкреслив, наскільки важливою є праведність, сказавши: «Маєток багатого — місто твердинне його, погибіль убогих — їхні злидні. Дорібок праведного — на життя, прибуток безбожного — в гріх» (Приповістей 10:15, 16).
Подібно як укріплене місто до певної міри захищає його мешканців, багатство теж може служити захистом у нашому нестабільному житті. Що ж до злиднів, то вони часом призводять до біди, особливо коли виникають непередбачені обставини (Екклезіяста 7:12). Проте мудрий цар міг також натякати на небезпеку як заможності, так і бідності. Заможна людина може цілком покладатися на свій маєток, вважаючи його ‘міцним муром’ (Приповістей 18:11). А бідна схильна помилково думати, що через убогість її чекає безрадісне майбутнє. Отже, обидвоє не роблять собі доброго імені у Бога.
it «Благословення»
Єгова благословляє людей. «Благословення від Єгови — воно збагачує і болю з собою не приносить» (Пр 10:22). Єгова благословляє тих, кого схвалює: він захищає їх, дарує їм процвітання, дає керівництво та успіх, задовольняє їхні потреби, і це завжди йде їм на добро.
Духовні перлини
w06 15.5 30, абз. 18
Життя в непорочності — джерело щастя
18 «Благословення Господнє» — це запорука духовного добробуту Божого народу. Єгова запевняє нас, що «смутку воно не приносить з собою» (Приповістей 10:22). Чому ж тоді багато Божих відданих служителів зазнають випробувань і бід, які приносять стільки болю і страждань? Проблеми й біди трапляються нам через три головні причини. Перша причина — наші грішні схильності (Буття 6:5; 8:21; Якова 1:14, 15). Друга — Сатана і його демони (Ефесян 6:11, 12). І третя — злий світ (Івана 15:19). Єгова лише допускає, щоб ми інколи стикалися з різними проблемами, але він їх не створює. Насправді «кожен добрий дар і досконалий дарунок — згори, бо походить від Батька небесних світил» (Якова 1:17). Благословення Єгови не приносять смутку.
28 КВІТНЯ — 4 ТРАВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПРИСЛІВ’Я 11
Не кажи цього!
w02 15.5 26, абз. 4
Праведних веде непорочність
Непорочність праведних та зло грішників також впливає і на інших людей. «Свого ближнього нищить лукавий устами,— каже цар Ізраїля,— а знанням визволяються праведні» (Приповістей 11:9). Хто заперечить, що наклеп, згубна плітка, непристойна мова та пусті балачки можуть зашкодити іншим? У той же час слова праведного — чисті, добре обдумані й тактовні. Праведний визволяється знанням, бо завдяки своїй непорочності він може подати докази, необхідні, щоб виявити брехню своїх нападників.
w02 15.5 27, абз. 2, 3
Праведних веде непорочність
Мешканці міста, котрі дотримуються праведних норм, сприяють миру й добробуту, а також підбадьорюють інших жителів. Так місто підноситься і процвітає. Ті, хто поширює наклепи, шкідливі та неправильні ідеї, породжують неспокій, нещастя, різні хвилювання і незгоди. Такі особи найбільше небезпечні, коли займають якесь керівне становище. У такому місті панує безладдя, корупція, і воно зазнає́ морального, а можливо, й економічного занепаду.
Принцип, записаний у Приповістей 11:11, стосується також людей Єгови, оскільки вони живуть разом у містоподібних зборах. Збір, у якому переважають духовні особи — праведні, які керуються непорочністю,— це група щасливих діяльних людей, котрі охоче допомагають один одному і приносять честь Богові. Єгова благословляє такий збір, і він процвітає духовно. Часом декотрі бувають невдоволені та схильні критикувати й погано висловлюватися про те, як виконуються певні справи у зборі. Вони, немов «гіркий корінь», який може розростатися й отруювати тих, хто колись був щиросердий (Євреїв 12:15). Такі особи зазвичай прагнуть видатного становища та більше влади. Вони поширюють плітки, ніби у зборі або з боку старійшин відчутна несправедливість, етнічне упередження чи щось подібне. Їхні вуста справді можуть спричинити поділення між співвіруючими. Тож відвертаймось від таких розмов, намагаймося бути духовними людьми, які сприяють миру та єдності у зборі.
w02 15.5 27, абз. 5
Праведних веде непорочність
Якої ж великої шкоди завдає той, кому бракує розсудливості, або «бракує серця»! Він не стримує свого язика, а поширює наклепи та ображає інших. Призначені старійшини мусять відразу діяти, аби припинити шкідливий вплив такої особи на інших. На відміну від того, кому «бракує серця», розважна людина вміє мовчати. Вона не зрадить довір’я, а допоможе владнати негаразди. Розважна людина усвідомлює, що коли не стримає свого язика, то може накоїти чимало лиха. Тому така особа є ‘вірнодухою’. Вона віддана співвіруючим і не розголошує конфіденційної інформації, адже це може зашкодити їм. Яким же благословенням для збору є такі непорочні християни!
Духовні перлини
g20.1 11, супровідна інформація
Як долати стрес
«СТРЕС ЛІКУЄТЬСЯ ДОБРОТОЮ»
«Добра людина чинить собі добро, а жорстока стягує на себе біду» (ПРИСЛІВ’Я 11:17).
Доктор психіатрії Тім Кантофер у своїй книжці, присвяченій темі стресу, назвав один розділ так: «Стрес лікується добротою». Він пояснює, що добре ставлення до інших сприяє кращому здоров’ю і щастю. А от злі чи жорстокі люди почуваються нещасними, тому що самі відштовхують від себе інших («Overcoming Stress»).
Ставитися з добротою варто і до самих себе. Наприклад, не будьте до себе надто суворі і не вимагайте від себе забагато. Також неправильно думати, що ви нічого не варті. «Люби свого ближнього, як самого себе»,— сказав Ісус Христос (Марка 12:31).