В гостях у шимпанзе

ВУЗЬКА стежина веде нас у густі джунглі Екваторіальної Африки. Наші очі поволі звикають до мерехтливого світла, яке пробивається крізь густі крони дерев. Довкола височать величні дерева, що іноді сягають 60 метрів. Їх обвивають в’юнкі зелені ліани. Звідусіль доноситься монотонне цвірчання коників, і все це створює особливу атмосферу та викликає передчуття чогось незвичайного. Оскільки тут стоїть півсутінь, ми намагаємось ступати дуже обережно і не втрачати пильності. Раптом до нас долинає чиєсь важке дихання з гучним «ху» на кожному видиху. Ці звуки стають дедалі голоснішими та пронизливішими і, досягнувши кульмінації, обриваються й майже затихають. Врешті наші зусилля винагороджені: перед нами з’являється велика група шимпанзе.

Мавпи дуже збуджені — голосно дихають, кричать і час від часу барабанять по стовбурах дерев. У такий спосіб тварини спілкуються між собою. Річ у тім, що вони натрапили на справжню «золоту жилу» — дерево, яке рясніє смачними стиглими фігами. Про це треба відразу сповістити решті групи. Ми вдивляємось у розлогу крону високого фігового дерева і бачимо, як близько 20 або й 30 шимпанзе з насолодою поїдають соковиті плоди. Їхня чорна шерсть аж виблискує на сонці. Несподівано одна з мавп починає кидати на нас гілками, і незабаром до неї приєднуються інші. Цим вони дають зрозуміти, що не збираються ділитись з нами фігами.

Таку велику родину шимпанзе найлегше знайти в сезон достигання плодів. В інший час вони спускаються на землю, діляться на маленькі групи і розбрідаються по джунглях. Оскільки на волі ці тварини майже постійно щось жують, то в пошуках їжі їм доводиться прочісувати за день величезну територію, площею кілька квадратних кілометрів. Окрім плодів, шимпанзе полюбляють листочки, насіння та пагони. Не відмовляються вони і від мурах, пташиних яєць і термітів, а іноді їхньою здобиччю стають невеликі тварини, навіть мавпочки.

Наближається полудень, і на фіговому дереві тепер дуже гаряче. Один із шимпанзе злазить на землю. Невдовзі його приклад наслідують інші й поволі пересуваються у гущавину. Але один юний бешкетник вирішує ліпше роздивитися відвідувачів, тому, спускаючись з гілки на гілку, наближається до нас. Його грайливість і допитливість викликає в нас усмішку.

Унікальна будова

«Озирніться»,— сказав хтось з нашої групи, коли ми поверталися назад. Оглянувшись, ми побачили шимпанзе, який обережно заглядав з-за дерева. Він стояв на задніх кінцівках і сягав приблизно метра заввишки. Вловивши наш погляд, допитливе створіння сховалося, а за хвильку знову визирнуло. Схоже, ми його дуже зацікавили. Шимпанзе можуть стояти на задніх кінцівках і навіть недовгий час ходити на них. Однак їм значно легше пересуватися на чотирьох. Цим мавпам, на відміну від людей, важко утримувати рівновагу в горизонтальному положенні, оскільки вони не мають вигину в поперековій ділянці хребта. Крім того, у шимпанзе не дуже сильні крижові м’язи, а верхні кінцівки набагато довші й міцніші за нижні. Через таку будову вони зазвичай пересуваються на чотирьох, лазять по деревах і, розгойдуючись, перелітають з гілки на гілку.

Довгі руки стають шимпанзе у пригоді і в інших ситуаціях. Наприклад, коли він хоче зірвати плід з тоненької гілки, яка не витримає його ваги. Руки та ноги тварини ідеально створені для того, щоб міцно схопитися за гілку чи повиснути на ній. Великі пальці на ногах відведені вбік від решти пальців, подібно як у людей на руках. Така будова допомагає шимпанзе лазити по деревах, а також хапати і переносити предмети ногами, не гірше, ніж руками. Увечері, вправно послуговуючись своїми кінцівками, він швидко мостить собі гніздо. Лише за кілька хвилин шимпанзе нахиляє і переплітає гілки й листя, готуючи м’яке та зручне місце для нічлігу.

Вивчати шимпанзе в дикій природі дуже цікаво, адже своєю будовою і поведінкою вони трохи схожі на людей. Щоправда, дехто цікавиться шимпанзе лише заради експериментів, аби підтвердити теорію про походження людини від мавпи. Але все-таки ми сильно відрізняємося від шимпанзе. Чим саме? Чому тільки про людей сказано, що вони створені за образом Божим? (Буття 1:27).

Незабутнє враження

Поспостерігати за шимпанзе в дикій природі доволі не легко. Як тільки вони помітять незваного гостя, відразу ховаються. Проте щоб захистити і зберегти цей вид, природоохоронці намагаються привчити окремі групи шимпанзе до присутності людини.

Ця коротенька подорож у джунглі справила на нас незабутнє враження. Ми ближче познайомилися з цими створіннями в їхньому природному середовищі і побачили, наскільки вони відрізняються від своїх родичів у зоопарках і лабораторіях. Шимпанзе справді дивовижні тварини. Вони належать до великого розмаїття «земних звірів», які Бог досконало створив для життя у дикій природі (Буття 1:24, 25).

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 14, 15]

ШИМПАНЗЕ І ЛЮДИНА

Зоолог Джейн Гудалл у 1960-х роках вивчала «вміння шимпанзе виготовляти прості знаряддя». У своїй книжці «В тіні людини» вона пише, що на основі її спостережень «багато науковців переконалося, що тепер необхідно по-іншому пояснювати вищість людини». Гудалл була вражена, побачивши, як шимпанзе використовує листя наче губку, розколює горіхи камінням або гілками і видобуває мурах із термітника за допомогою галузки, яку спочатку очищує від листя. Але останнім часом з’ясувалося, що досить багато тварин володіють дивовижним вмінням виготовляти знаряддя праці. Д-р Теодор Барбер в одній зі своїх праць сказав: «У всіх тварин, які були об’єктами ретельних досліджень, виявили на примітивному рівні здатність осмислено сприймати навколишній світ, а також розумові здібності, потрібні для виживання. Ці спостереження велися не лише за людиноподібними мавпами і дельфінами, але й за мурахами та бджолами».

Однак це жодним чином не заперечує того, що людина має перевагу над тваринами. Як пише професор Дейвід Премак, «тільки людській мові притаманна граматика і синтаксис». Через складність нашої мови, а також багатство культури, в якій мова відіграє ключову роль, між нами і тваринами існує величезна прірва.

Джейн Гудалл, яка багато років спостерігала за шимпанзе у дикій природі, написала: «Я не бачила, щоб шимпанзе виявляли емоції, які хоча б чимось нагадували ніжність, турботу, терпимість і внутрішнє задоволення. А саме ці риси є ознаками справжньої відданої любові, притаманної людям». Вона зазначила: «Усвідомлення людиною свого єства значно перевершує примітивне усвідомлення твариною її фізичного тіла. Людина хоче збагнути таємницю свого буття, а також пізнати дива навколишнього світу і безмежний космос».

Біблія говорить, що лише людину Бог створив на «Свій образ», і тому вона так відрізняється від тварин (Буття 1:27). Людина, на відміну від тварини, віддзеркалює духовний образ свого Творця і виявляє його риси, найважливішою з яких є любов. Окрім того, людина здатна безперервно освоювати величезну кількість знань і керуватися у своїх вчинках розумом, що набагато перевершує розум тварин. Також людину було наділено свободою волі, і вона сама вирішує, як їй повестися, а тварини зазвичай підкоряються інстинкту.

[Ілюстрації на сторінці 15]

Грайливі й допитливі шимпанзе досконало створені для життя у дикій природі

[Відомості про джерела]

Chimpanzees, top right: Corbis/Punchstock/Getty Images; lower left and right: SuperStock RF/SuperStock; Jane Goodall: © Martin Engelmann/age fotostock

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 13]

© Photononstop/SuperStock