Пророки, чиї звістки стосуються нас

1. Чому нам варто більше дізнатися про 12 пророків, які уклали останні книги Єврейських Писань?

ЧИ ХОТІВ би ти ближче познайомитися з 12 Божими посланцями? Вони жили дуже давно, ще до Ісуса, але ти можеш багато чого дізнатись про них, проаналізувавши, що́ їм допомагало завжди пам’ятати про «великий день Єгови». Кожен християнин, який також намагається пам’ятати про день Єгови, почерпне неабияку користь з прикладу цих вірних чоловіків (Софонії 1:14, НС; 2 Петра 3:12).

2, 3. Чим наші обставини схожі на обставини 12 пророків?

² У Біблії пророками названо багатьох людей. Чимало біблійних книг носять їхні імена. Як і всі пророки, 12 чоловіків, про яких піде мова, подали приклад вірності і мужності. Хтось із них відчув радість від того, що звістка, яку вони несли, вплинула на серця та розуми людей і спонукала їх повернутись до Бога. Інші пророки пережили гірке розчарування, адже бачили, що їхні непокірні сучасники порушували норми Єгови і йшли проти його волі. А декотрі були засмучені тим, що їхні самовдоволені земляки служили Єгові лише формально і потурали власним бажанням.

³ Як і ми, 12 пророків жили в часи політичної нестабільності, соціальних потрясінь і занепаду релігії. Вони були людьми «з такими ж почуттями, як у нас», тож, мабуть, мали свої страхи і труднощі (Якова 5:17). Однак пророки залишили чудовий приклад. Їхні звістки заслуговують на нашу увагу, оскільки становлять частину «пророчих писань» і приносять нам пожиток, «адже за нашого життя прийшов кінець різних систем» (Римлян 15:4; 16:26; 1 Коринфян 10:11).

ДВАНАДЦЯТЬ ПРОРОКІВ І ЇХНІ ЧАСИ

4. Що можна сказати про послідовність, у якій служили 12 пророків, і кого з них Єгова першими послав до свого народу, щоб застерігати і спонукувати до дій?

⁴ Можливо, ти думаєш, що порядок, у якому книги від Осії до Малахії розташовані в Біблії, вказує на послідовність, в якій ці пророки служили. Насправді ж це не так. Скажімо, пророки Йона, Йоіл, Амос, Осія та Михей жили в IX та VIII століттях до н. е.a У ті часи багато правителів південного царства Юди і північного царства Ізраїлю були невірними. Народ наслідував їхній поганий приклад, чим викликав Божий гнів. Саме в той період Ассирія, а потім і Вавилон боролися за панування у світі. Ізраїльтяни не сподівалися, що Єгова виконає над ними свій вирок, послуговуючись цими двома світовими державами. Але, як тобі відомо, через вірних пророків Бог постійно застерігав мешканців Ізраїлю та Юди про небезпеку.

5. Які пророки виголошували Божий вирок напередодні розорення Юди і знищення Єрусалима?

⁵ Коли наближався час виконання Божого вироку над Юдою та її столицею, Єрусалимом, Єгова послав до свого народу інших ревних пророків. Хто був серед них? Софонія, Наум, Авакум та Овдій. Усі вони служили в VII столітті до н. е. Найсумнішими подіями того періоду було знищення Єрусалима вавилонянами в 607 році до н. е. і поневолення юдеїв. І знову все сталося саме так, як Бог передрік через своїх вірних пророків. Вони заклика́ли людей не чинити зла, наприклад не пиячити і не вдаватись до насильства. Проте загалом народ знехтував їхніми словами (Авакума 1:2, 5—7; 2:15—17; Софонії 1:12, 13).

6. Як Єгова спонукав до дій останок юдеїв, який повернувся з вигнання?

⁶ Після повернення з полону Божий народ потребував умілого керівництва і потіхи. Хтось мав нагадувати юдеям, що не можна занедбувати правдиве поклоніння Богу. Це доручення виконувала ще одна група пророків: Огій, Захарій, Малахія. Вони служили в VI і V століттях до н. е. Тобі буде дуже корисно більше довідатись про 12 мужніх захисників верховної влади Єгови і про те, за яких обставин вони проголошували Божі звістки. З їхнього прикладу ти зможеш навчитись, як успішно служити Богу в наші скрутні часи. А тепер ми познайомимося ближче з цими пророками в тій послідовності, у якій вони служили.

ВОНИ НАМАГАЛИСЯ ВРЯТУВАТИ ВПЕРТІ НАРОДИ

7, 8. Як приклад Йони допомагає нам переборювати сумніви?

⁷ Чи тебе колись охоплювали сумніви? Чи ти відчував, що твоя віра слабне? Якщо так, то приклад Йони буде для тебе особливо повчальним. Йона жив у IX столітті до н. е. Ти, мабуть, знаєш, що Бог доручив йому піти в Ніневію, столицю Ассирії, яка в той період ставала дедалі могутнішою. Йона мав викрити злі вчинки ніневітян. Але він не пішов до Ніневії. Замість того щоб вирушити до цього міста, яке лежало приблизно за 900 кілометрів на північний схід від Єрусалима, пророк сів на корабель і поплив у протилежному напрямку — до порту, що розташовувався, напевно, в Іспанії, приблизно за 3500 кілометрів від Ніневії. Як ти думаєш, чому Йона так зробив? Може, він боявся ніневітян? Чи йому в цей момент забракло віри? А може, він побоювався, що ніневітяни розкаються, а потім нападуть на Ізраїль? У Біблії нічого про це не сказано. Але приклад Йони показує, що нам слід остерігатися неправильного мислення.

⁸ Тобі відомо, як Йона відгукнувся на виправлення Єгови. Перебуваючи в череві «великої риби», він визнав: «Спасіння — у Господа» (Йони 2:1—3, 10). Після того як Бог чудом врятував Йону від смерті, пророк виконав доручення. Однак він гірко розчарувався, коли побачив, що Єгова не знищив ніневітян, які прислу́хались до Божої звістки і розкаялись. Пророк був надто зосереджений на собі, але Єгова знову з любов’ю виправив його. Хоча дехто помічає лише помилки Йони, Бог вважав його слухняним і вірним служителем (Луки 11:29).

9. Чим пророча звістка Йоіла корисна для тебе?

⁹ Чи тобі колись завдавали прикрості звинувачення у тому, що ти залякуєш людей біблійною звісткою? Приблизно так сучасники сприймали звістку пророка Йоіла, чиє ім’я означає «Єгова є Богом». Очевидно, він записав свої пророцтва в Юді приблизно 820 року до н. е., за днів царя Уззійї. Напевно, якийсь період Йоіл та Йона служили одночасно. Йоіл передрік кілька нашесть ненажерливої сарани, яка мала спустошити край. Страшний день Єгови наближався. Але Йоіл не тільки передвіщав лихо, але й розповідав, що вірні Богові люди спасуться (Йоіла 3:5). Ті, хто розкається, радітимуть, адже Єгова простить і благословить їх. Хіба нас не зміцняє усвідомлення того, що ми проповідуємо подібну звістку? Йоіл передрік, що Бог зіллє свою діючу силу, свій святий дух, «на кожне тіло». Чи ти розумієш, що виконання цього пророцтва стосується і тебе? Крім того, Йоіл сказав, що спастись можна лише за однієї умови: «Кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться» (Йоіла 3:1, 5).

10. Що Єгова доручив Амосу, простому сезонному робітнику?

¹⁰ Якщо тобі іноді здається, що нести людям важливу звістку від Бога, коли більшість байдужа до неї,— надто важкий обов’язок, то ти, мабуть, добре зрозумієш почуття Амоса. Він не був сином пророка і ніколи не пророкував. Амос пас овець і наймався на сезонні роботи. Він почав служити пророком під час правління юдейського царя Уззійї, наприкінці IX століття до н. е. Незважаючи на своє просте походження, Амос (чиє ім’я означає «той, що є тягарем; той, що несе тягар») ніс важкі звістки Юді, Ізраїлю та сусіднім народам. Чи ж не підбадьорює тебе те, що Єгова може доручити звичайній людині таку важливу справу?

11. На які жертви був готовий піти Осія, щоб виконувати Божу волю?

¹¹ Було б добре запитати себе: «На які жертви я готовий піти заради виконання волі Єгови?» Згадай Осію, який жив приблизно тоді ж, коли Ісая та Михей, і служив пророком близько 60 років. Єгова наказав Осії одружитися з Ґомер, «жінкою блудливою» (Осії 1:2). Вона народила трьох дітей, з яких, напевно, тільки одна дитина була від Осії. Чому ж Єгова хотів, щоб його служитель зносив приниження через подружню зраду? Це мало послужити уроком вірності й прощення. Північне царство зрадило Бога, наче блудлива жінка. І все ж Єгова виявляв любов до свого народу та намагався допомогти йому розкаятись. Роздуми над цим обов’язково потішать тебе.

12. Чому корисно розглянути приклад Михея і результати, які принесло його служіння?

¹² Ти, мабуть, погодишся, що в теперішні скрутні часи нелегко бути сміливим і цілком покладатися на Єгову. Якщо ж ці риси притаманні тобі, то ти подібний до Михея, сучасника Осії та Ісаї. Він проголошував вироки Юді та Ізраїлю у VIII столітті до н. е., за днів юдейських царів Йотама, Ахаза та Єзекії. Північне царство Ізраїлю погрузло в розбещеності та ідолопоклонстві і було покаране 740 року до н. е., коли ассирійці завоювали його столицю, Самарію. Мешканці ж Юди то слухались Єгови, то відвертались від нього. Хоча навколо розгорталися зловісні події, Михея потішало те, що Божа звістка, яку він проповідував, на якийсь час стримала Юду від духовного занепаду, а отже, відстрочила її загибель. Як же радісно бачити, що сьогодні теж дехто відгукується на звістку спасіння, яку ми проголошуємо!

НАПЕРЕДОДНІ БУРІ

13, 14. а) Як приклад Софонії може допомогти тобі в служінні Богові? б) Яким релігійним реформам посприяла діяльність Софонії?

¹³ У той час як Єгипетська та Ассирійська світові держави занепадали, Вавилон набирав сили. Ця потужна імперія невдовзі мала принести мешканцям Юди велике лихо. Пророки застерігали і наставляли поклонників Бога. Нам, як християнам, буде корисно згадати кількох із цих пророків, адже ми також попереджаємо людей про день Єгови.

¹⁴ Якщо тобі довелося покинути сімейні традиції заради виконання волі Єгови, то ти зрозумієш, що пережив Софонія. Очевидно, він був праправнуком царя Єзекії і родичем царя Йосії, тобто належав до царської родини. І все ж Софонія покірно ніс звістку осуду розбещеним провідникам Юди. Його ім’я означає «Єгова сховав». Він підкреслював, що тільки завдяки Божому милосердю люди можуть бути «сховані... в день Господнього гніву» (Софонії 2:3). Сміливе проповідування Софонії дало добрі результати. Юний цар Йосія здійснив релігійні реформи: знищив ідолів, відбудував храм і відновив правдиве поклоніння (2 Царів, розділи 22, 23). Софонія, а також Наум і Єремія, які служили одночасно з ним, мабуть, підтримували царя або давали йому поради. На жаль, більшість юдеїв розкаялися лише на словах. Після того як Йосія помер на війні, вони повернулись до ідолопоклонства. І не минуло багато часу, як їх забрали у вавилонську неволю.

15. а) Чому Ніневія заслуговувала покарання, яке провіщав Наум? б) Чого можна навчитися з того, що сталося з Ніневією?

¹⁵ Можливо, ти вважаєш себе непримітною людиною, яка не заслуговує особливої уваги. Християни мають велику честь бути «Божими співпрацівниками», проте більшість із них не є відомими людьми (1 Коринфян 3:9). Щось подібне можна сказати і про Наума. Про нього ми знаємо лише те, що він походив з містечка Елкош, яке, очевидно, лежало на території Юди. Однак він проголошував дуже важливу звістку — Божий вирок Ніневії, столиці Ассирійської держави. Свого часу ніневітяни послухалися пересторог Йони, але згодом взялися за старе. Настінні рельєфи стародавньої Ніневії підтверджують слова Наума: це місто справді було «кровожерне» (Наума 3:1). На цих зображеннях видно, як жорстоко ніневітяни поводилися з полоненими. Передречення про цілковите знищення Ніневії Наум записав яскравою, образною мовою. Його пророцтво збулося, так само збудеться і все те, що ми звіщаємо сьогодні.

16, 17. Як нам може допомогти приклад Авакума, якщо наші сподівання стосовно дня Єгови ще не здійснилися?

¹⁶ Упродовж століть люди, які читали Біблію, мали щодо дня Єгови певні сподівання, котрі не виправдалися. Декого з них розчаровувало те, що день Божого суду нібито затримувався. А що про цей день думаєш ти? Тобі, мабуть, буде зрозуміла тривога, яку висловив пророк Авакум: «Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш?.. Передо мною грабіж та насильство» (Авакума 1:2, 3).

¹⁷ Авакум пророкував у неспокійний час в історії Юди: після того як закінчилось правління праведного царя Йосії і перед знищенням Єрусалима в 607 році до н. е. У краї панувала несправедливість і насилля. Авакум попереджав, що союз із Єгиптом не врятує Юду від кровожерних вавилонян. У його книзі, написаній динамічною, жвавою мовою, можемо прочитати звістки від Бога та знайти підбадьорливу думку про те, що «праведний житиме вірою своєю» (Авакума 2:4). Ці слова мають для нас велику вагу, адже апостол Павло процитував їх у трьох книгах Грецьких Писань (Римлян 1:17; Галатів 3:11; Євреїв 10:38). Також через Авакума Єгова запевнив: «На умовлений час це видіння... [воно] не спізниться» (Авакума 2:3).

18. Чому Єгова наказав Овдію проголосити вирок едомлянам?

¹⁸ Пророк Овдій написав найкоротшу книгу Єврейських Писань, яка складається всього з 21 вірша. Про нього нам відомо лише те, що він оголошував вирок мешканцям Едому. Едомляни (або ідумеяни) походили від Яковового брата, тому були «братами» ізраїльтян (Повторення Закону 23:8). Але едомляни обійшлися з Божим народом зовсім не по-братньому. У 607 році до н. е.,— приблизно тоді ж, коли Овдій писав свою книгу,— едомляни перешкоджали юдеям утекти від ворогів: вони перекрили дороги і видавали втікачів вавилонянам. Єгова передрік, що Едом буде повністю знищений, і це пророцтво справдилося. Як і про Наума, про Овдія майже немає відомостей. Проте нас дуже підбадьорює те, що зовсім непримітні, здавалося б, люди можуть служити Божими посланцями (1 Коринфян 1:26—29).

ВОНИ ЗАОХОЧУВАЛИ, ПОТІШАЛИ І ПОПЕРЕДЖАЛИ

19. Як Огій заохочував Божий народ до дій?

¹⁹ Огій — перший з трьох пророків, які служили після того, як у 537 році до н. е. вірний останок юдеїв повернувся з вавилонської неволі. Очевидно, Огій був серед перших, хто прийшов у Юду. Разом із намісником Зоровавелем, первосвящеником Ісусом, а також пророком Захарією Огій заохочував юдеїв протистояти опору ворогів та подолати байдужість, яка розвинулась у них через матеріалістичні прагнення. Юдеям необхідно було зробити те, заради чого вони повернулися: відбудувати храм Єгови. У чотирьох прямих і відвертих звістках, які Огій проголосив 520 року до н. е., пророк звеличував ім’я Єгови та його верховну владу. У своїй книзі він 14 разів вжив вислів «Господь Саваот» (в оригіналі «Єгова військ»). Переконливі слова Огія спонукали народ знову взятися за відбудову храму. Чи не зміцняє тебе усвідомлення того, що Єгова, як Всевладний Правитель, має безмежну силу і що в його розпорядженні численні війська духовних створінь? (Ісаї 1:24; Єремії 32:17, 18).

20. Який умонастрій здебільшого мали люди, яким проповідував Захарій?

²⁰ Ти напевно засмучуєшся, коли бачиш, що якийсь брат чи сестра втрачає за́пал у служінні Богові. Тоді тобі дуже близькі переживання Захарія. Цей пророк, як і його сучасник, Огій, отримав нелегке доручення: він мав заохочувати одновірців наполегливо працювати, доки вони не відбудують храм. Не шкодуючи сил, Захарій зміцняв юдеїв, щоб вони завершили цю грандіозну справу. У той час як люди довкола нього потурали своїм бажанням, пророк заохочував їх розвивати міцну віру та виявляти її на ділі, і його зусилля не були марними. Крім того, Захарій записав чимало пророцтв про Христа. Запевнення в тому, що Єгова військ не забуває тих, хто прагне його схвалення, може підбадьорити і нас (Захарія 1:3).

В ОЧІКУВАННІ МЕСІЇ

21. а) Чому звістка Малахії була дуже потрібною? б) Яким запевненням книга Малахії завершує Єврейські Писання?

²¹ Останній з 12 пророків, Малахія, жив відповідно до свого імені, яке означає «мій посланець». Ми мало знаємо про цього пророка, що жив у середині V століття до н. е. Але з його пророцтва ми дізнаємось, що він був безстрашним проповідником, який докоряв Божому народові за його гріхи і лицемірство. Ситуація в краї, описана Малахією, дуже схожа на ту, яку змалював у своїй книзі Неемія — очевидно, його сучасник. Чому звістка Малахії була такою необхідною? Завзяття, яке кілька десятиліть тому запалили в людях пророки Захарій і Огій, уже згасло. Народ цілком занедбав свою духовність. Малахія сміливо засуджував пихатих та лицемірних священиків і докоряв юдеям за те, що вони поклонялися Богові і приносили йому жертви не від щирого серця. Відповідно до інших біблійних пророцтв про чудове майбутнє, Малахія передрік прихід попередника Месії, Івана Хрестителя, а також самого Христа. Книга Малахії завершує Єврейські Писання на оптимістичній ноті: вона містить обіцянку про те, що «зійде Сонце Правди» для всіх, хто боїться Божого імені (Малахії 4:2, 5, 6).

22. Що ти можеш сказати про умонастрій 12 пророків і їхні звістки?

²² Ми побачили, що чоловіки, які уклали останні 12 книг Єврейських Писань, пророкували з глибокою вірою і переконаністю (Євреїв 11:32; 12:1). Особистий приклад і звістки цих пророків можуть багато чого навчити нас — тих, хто з нетерпінням чекає на «день Єгови» (2 Петра 3:10). Розгляньмо, як їхні пророцтва пов’язані з нашими сподіваннями на вічне майбутнє.