Біблійна книга 34. Наума
Письменник: Наум
Місце написання: Юда
Написання закінчено: до 632 року до н. е.
«ПРОРОЦТВО на Ніневію» (Наума 1:1). Цими зловісними словами починається пророцтво Наума. Але чому він проголосив такий засуд? Що нам відомо про стародавню Ніневію? Наум підсумував історію цього міста двома словами: «місто... кровожерне» (3:1). Два пагорби, які розміщені на східному березі річки Тигр, навпроти сучасного міста Мосул, що на півночі Іраку, вказують на місцеположення стародавньої Ніневії. Укріплена стінами та ровами, вона стала столицею Ассирійської імперії в пізній період її історії. Проте місто засновано ще за часів Німрода, який був «сильним мисливцем, який противився Єгові... Він пішов до Ассирії і збудував Ніневію» (Бут. 10:9—11, НС). Отже, Ніневія мала поганий початок. Особливу славу вона здобула на кінцевому етапі Ассирійської імперії під час правління Саргона, Санхеріва, Есар-Хаддона і Ашшурбаніпала. За допомогою війн і завоювань це місто збагатилось награбованим і стало відомим через жорстокість і нелюдське ставлення його правителів до безлічі полоненихa. К. В. Керам у книжці «Боги, гробниці, вчені» (1954, англ.) на сторінці 266 говорить: «Ніневія закарбувалась у свідомості людства в основному лише як держава, що прославилась вбивствами, пограбуваннями, гнобленням слабих і насиллям над ними; війнами й усякого роду застосуванням сили; «подвигами» кровожерної династії правителів, котрі за допомогою терору тримали народ у підкоренні та яких часто знищували ще жорстокіші суперники».
2 А що сказати про релігію ніневітян? Вони поклонялися цілому пантеону богів, чимало з яких перейняли від Вавилона. Правителі цього міста звертались до тих богів, коли вирушали на вигублення і винищення, а його корисливі священики підбурювали до завойовницьких походів, сподіваючись збагатитися від награбованого добра. В. Б. Райт у книжці «Стародавні міста» (1886, с. 25, англ.) пише: «Вони боготворили силу і виголошували молитви лише до величезних кам’яних ідолів — левів і биків, чиї масивні ноги, а також орлині крила та людські голови символізували силу, мужність і перемогу. Боротьба була національною справою, і священики безупинно підбурювали до війни. Переважно вони жили за рахунок награбованого після битв. Перш ніж хтось отримував свою долю здобичі, певний відсоток її завжди призначався священикам, оскільки цей рід грабіжників був особливо релігійним».
3 Хоча пророцтво Наума коротке, воно надзвичайно цікаве. Все, що нам відомо про самого пророка, знаходимо у першому вірші: «Книга видіння елкошейця Наума». Його ім’я (єврейською Наху́м) означає «Утішитель». Звичайно, його звістка не була потіхою для Ніневії, але для Божого народу вона передвіщала надійне і тривале звільнення від невблаганного й могутнього ворога. Потішає також те, що Наум не згадує гріхів свого народу. Хоча місцеположення Елкоша до кінця не відоме, здається, пророцтво було записано в Юді (Наума 2:1). Падіння Ніневії, яке відбулося 632 року до н. е., було все ще в майбутньому, коли Наум писав своє пророцтво. Він порівнює цю подію до падіння Но-Амона (Фіви, Єгипет), що відбулося невдовзі перед цим (3:8). Отож, Наум, мабуть, написав своє пророцтво десь у цей період.
4 Книга викладена в особливому стилі. У ній немає зайвих слів. Її сила і реалізм підтверджують, що вона є частиною натхнених Богом Писань. Книга Наума відзначається описовою, емоційною мовою, сповнена драматизму, а також піднесених виразів, ясності образів і яскравих фразеологічних зворотів (1:2—8, 12—14; 2:5, 13; 3:1—5, 13—15, 18, 19). Майже весь перший розділ написано у стилі акровірша (1:8, примітка в НС). Дотримуючись однієї теми, Наум ще більш увиразнює свій стиль. Пророк має сильну відразу до віроломного ворога Ізраїлю і розуміє, що Ніневію чекає лише загибель.
5 Про достовірність Наумового пророцтва свідчить точність його сповнення. Хто інший, окрім пророка Єгови, за днів Наума наважився б передбачити, що зарозуміла столиця Ассирійської світової держави зазнає удару в «брамах річок», що її палац зруйнують, а сама столиця буде «знищенням та зруйнуванням й спустошенням»? (2:7—11). Подальші події показали, що пророцтво справді було натхнене Богом. Літописи вавилонського царя Набопаласара розповідають про захоплення Ніневії мідянами та вавилонянами: «Місто [вони перетворили] в руїни і ку[пу (сміття)...]»b. Ніневія була повністю зруйнована. Багато століть пізніше люди навіть не пам’ятали, де вона була. Чимало критиків через це висміювали Біблію, кажучи, що Ніневія ніколи не існувала.
6 Проте місцеположення Ніневії було знайдено, і в XIX столітті почалися розкопки. Це стало ще одним доказом достовірності книги Наума. Підрахували, що потрібно було б забрати мільйони тонн землі, аби повністю відкопати місто. Що виявили розкопки Ніневії? Чимало з них підтвердили точність пророцтва Наума! Наприклад, пам’ятники і написи свідчать про жорстокість її мешканців. Крім того, було знайдено залишки величезних статуй крилатих биків і левів. Не дивно, що Наум назвав це місто «леговищем левів»! (2:12)c.
7 Про канонічність книги Наума свідчить те, що євреї вважали її частиною натхнених Писань. Вона повністю узгоджується з цілою Біблією. Це пророцтво виголошено в ім’я Єгови і носить свідчення про його риси і велич.
ЧОМУ КОРИСНА
8 Пророцтво Наума висвітлює основні біблійні принципи. Видіння починається словами, які ще раз нагадують, чому Бог дав другу з Десяти Заповідей: «Господь — ревнивий Бог [«Єгова — Бог, який вимагає виключної відданості», НС]». Відразу після цього повідомляється про неминучість того, що «Господь своїм противникам воздає». Зарозуміла жорстокість і язичницькі боги Ассирії не змогли врятувати її від судового вироку Єгови. Можна бути певними, що в належний час Єгова подібно вчинить правосуддя над усіма злими людьми. «Господь довготерпеливий [«повільний до гніву», НС] і силою великий, але без кари винного не залишає». Отже, вищість і справедливість Єгови звеличуються на фоні винищення могутньої Ассирії. Ніневія дійсно стала «спустошена, порожня, в руїнах» (1:2, 3; 2:11, Хом.).
9 На відміну від Ніневії, яка мала бути ‘витята вся’, Наум проголосив, що Бог поверне ‘велич Якова і Ізраїля’. Єгова теж дає радісну новину своєму народу: «Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир». Така новина про мир стосується Божого Царства. Звідки ми це знаємо? Це очевидно, бо Ісая використав той самий вислів, до якого додав: «... що добро [«добру новину про щось ліпше», НС] провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: «Царює твій Бог!» (Наума 2:1, 3; Ісаї 52:7). У свою чергу апостол Павло в Римлян 10:15 вживає цей вираз до тих, кого Єгова посилає як християнських проповідників доброї новини. Вони проголошують «добру новину про царство» (Матв. 24:14). Відповідно до значення свого імені Наум дає велику потіху всім, хто прагне миру та спасіння, які принесе Боже Царство. Усі вони, безперечно, збагнуть, що ‘добрий Господь, пристановище Він у день утиску для тих, хто на Нього надіється’ (Наума 1:7).
[Примітки]
a «Проникливість у суть Святого Письма», т. 1, с. 201.
b «Стародавні тексти Близького Сходу» за редакцією Дж. Б. Причарда, 1974, с. 305 (круглі та квадратні дужки автора); «Проникливість у суть Святого Письма», т. 1, с. 958.
c «Проникливість у суть Святого Письма», т. 1, с. 955.