УӶАНАС ПАЛА ЛЭ МАНУШЭСТИРИ ЖЫЗНЯ
Сар мэ родавас па чачимастэ бахтали жызня
КАДА сас андэ Средиземно моря. Мэ сымас дур лэ бэрэӷостар и фартэ пэрэдарайлэм, кала додиқлэм, кай мэрни пурани яхта ля фартэ тэ пропитял. Потом резко дя бари балвал. Ман кадя ля и дар, кай мэ пэрво разо важ бут бэрша манглэмпэ. Тумэ пушэна, сар мэ попэлэм андэ кацави ситуацыя? Щяс мэ тумэнди вся росԥэнава.
Катэ манди 7 лет. Амаро ери тоди жувэлас андэ Бразилия
Мэ арақаделэм андэ Нидерланды андо 1948 бэрш. Пэ авэр бэрш амаро ери пэрэлагля андэ Бразилия, андо форо Сан-Пауло. Мэрнэ родителя сас верующи мануша, и часто вэчэром амэ всаворэ ереса адиносарасас и Библия. Андо 1959 бэрш амэ упалэ пэрэлаглям, но кати ужэ андэ США, и ашэлямпэ андо штато Массачусетсо.
Кай тэ позаботийпэ пала хулаи и пэстирэ шов бэяцэ, лэ дадэсти прижаласпэ тэ терэл бут бути. Пэ сави бути во кати на терэлас, и битинэлас, и терэлас дрома, и дажэ сас торӷово прецтавителё андэ ек международно авиакампания. Послиднё бути фартэ чалёлас амарэ ерести, важ кода кай амэ смоӷли тэ авас андэ разни страны.
Кала мэ сытювавас андэ школа, мэ часто загиндосававас: «Соса мэ лава тэ залавпэ, кала вибарювава?» Варико анда мэрнэ друӷоря закамля тэ сытёл андо университето, ай дэко андар лэндэ жыля тэ служый андэ халавдэ. Но кацави служба сас точно най важ мандэ. Мэ и кадя на любисаравас никаса тэ спорисавав, со ужэ тэ ԥэнэс пала кода, кай тэ жав пэ война! Важ када, кай ман тэ на залэн андэ халавдэ, мэ ришыл тэ жав андо университето. Но тэ ԥэнав чаче, мэ всегда камавас тэ терав кодэя дила, сави андоп лашимос лэ манушэнди. Мэ гиндосаравас, кай имено када па чачимастэ бахтали жызня.
СЫТЮВАВ АНДО УНИВЕРСИТЕТО
Бут бэрша мэ родавас па чачимастэ бахтали жызня
Важ кода, кай мэ ужэ загиндосававас пала кода, катар ляпэ и жызня, андо университето мэ закамлэм май драго тэ уӷанав пала антропология (када наука пала мануша). Амэнди росԥэнэнас пала теория эволюцыи и ԥэнэнас, кай када точно чачимос. Но дэсавэ маменторя, сар манди здэласпэ, сас най фартэ годявэрнэ, андэ када просто трэбуй сас тэ патяс. И на ԥэнэса, кай када сас по научному.
Амэн на сытярэнас, кай амэ тэ авас лашэ мануша. И учителёря ԥэнэнас амэнди, кай амэ тэ домардювас пэско, со бы тэ на авэл. Ай инке андэ мэрни жызня сас бут вечеринки и наркотикоря... Када, сар бы и анэнас радость, но най пэ долӷонэстэ. И мэ вся гиндосаравас: «Хэба можэт када тэ авэл бахтали жызня?»
Потом мэ пэрэлаглэм андо Бостоно и жылэм тэ сытював андо катутно университето. Кай тэ потинав важ и обучения, мэ жылэм миласа тэ терав пэ бути. Котэ мэ пэрво разо додиқлэм лэ Иеговастирэ свидетелёс. Кадэва мануш сыкадя манди о пророчество пала «семь времён» анда штарто ӷлава Даниил и росԥэндя, кай амэ жувас андэ послидни деса (Дан. 4:13—17). Мэ ӥто полэм, кай если мэ лава тэ дав дума лэса пэ кацавэ серьёзни темы, тоди манди авэла трэбуй полностью тэ парував пэстири жызня. Важ када мэ старысававас будэр лэса тэ на диқавпэ.
Андо мэрно университето можно сас тэ прожас и обучения, кай потом тэ пэрэладэс андэ Южно Америка и котэ тэ дэс помощь кодэлэнди, ко попэля андэ бида. Манди здяпэ, кай када лащи дила. Но кадэя обучения на дя манди кода, со мэ аштяравас. Мэ полавас, кай вся када сас евья, и важ када ришыл тэ ужав анда университето.
ОБЛАДАВ ЕПАШ МИРО, КАЙ ТЭ ВИАРАҚАВ И БАХТАЛИ ЖЫЗНЯ
Андо маё 1970 бэрш мэ пэрэлаглэм андо Амстердамо и жылэм тэ терав андэ кодэя жэ авиакампания, кай терэлас о дад. Мэ облаглэм епаш люма. Мэ сымас и андэ Европа, и андэ Азия, и андэ Африка, и андэ Северно и Южно Америка. Но ӥто мэ полэм, кай андэ кажно страна всаворэ манушэндэ ек ԥаримос и нико нэ можэт када тэ ришый. Мэ упалэ закамлэм тэ стерав варисави лащи дила. Важ када мэ рисайлэм андо Бостоно и жылэм андэ кодэва жэ университето.
Но када на поможысардя. Мэ кадя и на виарақлэм атветоря пэ вопросоря, васо амэ жувас. Мэ закамлэм тэ пушав совето кай о учителё, саво росԥэнэнас пала антропология. Ай во, ԥэнэса, ман па шэрэстэ дядап: «Ай сости тути дальшэ тэ сытёс? Ужатар». Дувар лэсти на трэбуй сас тэ ԥэнэн, мэ кадя и стердэм.
Пока мэ родавас, со ӷлавно андэ жызня, мэ сԥанглэмпэ лэ манушэнца анда хиппи. Амэ лэ друӷонэнца пэ попутки облаглям вся и Америка и Мексика и долаглям жы каринг о Акапулько. Амэ рятярасас котэ, кай жувэнас и хиппи. Спэрва, можно сас тэ гиндос, кай лэндэ сас безаботно жызня. Но па чачимастэ, мэ на ԥэндоп, кай вонэ сас бахталэ. Пала кода, кай вонэ тэ авэн предани и тэ на хохавэн, дажэ и дума на сас.
ВИЖАВ АНДЭ МОРЯ
Вмести мэрнэ друӷоса мэ родавас райско острово
Андэ кодэя жэ время мэ ришыл тэ плавуисарав андэ моря. Када сас мэрни децко мечта. И тэ авав най матросо, ай капитано. Мэ сымас ӷотово тэ обладав вся и ԥув, кай тэ виарақав райско ҭаноро по варисаво острово, кай нико тэ на ԥэнэн манди, сар тэ жував. Кацави жэ мечта сас и кай мэрно друӷо Томо. И амэ закамлям тэ плавуисарас вмести. Но када ԥарэс тэ стерэс, кала тутэ дажэ пэстири яхта нинай.
Мэ и о Томо лаглям андо форо Ареньс-де-Мар, када паша Барселона. Амэ тиндям и яхта, сави называлась «Лигра». Вой сас май бут чем 9 метров андо лунгимос. Кай пэр латэ дур тэ плавуисарас, трэбуй сас ла набут тэ подремонтируем. Амэнди сас най каринг тэ грабисавас, важ када амэ вилям анда яхта о двиӷателё, кай тэ лас пэса май бут паи. Кай амэнди тэ авэл май вушэро пэр латэ тэ плавуисарас, амэ стодям дуй барэ вёслы по пять метров. Тоди амэ вазглям и парусоря и ришыли тэ плавуисарас пэ Сейшелы андо Индийско океано. Амэ камлям тэ проплавуисарас паша западно бэрэӷо андэ Африка и тэ обладас о мысо Добрая Надежда. Андэ моря амэ поласас, каринг тэ плавуисарас, через и звезды и через спецыально приборо, ай кадяжэ амэндэ сас карты пала звёзды и астрономически календарёря. Мэ фартэ удивисайлэм, пэскати дэ точно амэ моӷли тэ полас, кай находисавас!
Ӥто амэ полям, кай амари каштуни лодка кацаво дром на виритярэла. «И лигра» ля тэ пропитял и тэ ԥэрдёл андо часо 22 литра паи! Сар тумэ ужэ сэрэн, кала дя бари балвал, мэ кадя фартэ пэрэдарайлэм, кай пэрво разо манглэмпэ важ фартэ бут бэрша. Мэ дэм алав лэ Дэвлэсти, кай, если амэ вижуваса, мэ стерава вся, кай тэ уӷанав пала лэстэ. И моря уляпэ, и мэ зритярдэм пэско алав.
Инке кала амэ плавуисарасас, мэ лэм тэ адиносарав и Библия. Прецтавьте, круӷом моря, дельфиноря, маще, савэ вурян, вся райканэс, рятянца драго дицол о Млечно Путь! Кала мэ диқавас пэ вся кадэва шукаримос, мэ инке май фартэ лэм тэ патяв, кай исин Дэл, саво заботийпэ пала мануша.
Через дэсавэ курте амэ авелям андо испанско форо Аликанте. Амэ вистодям амари «Лигра», кай тэ битинас ла и тэ тинас варисо май фэдэр. Но па чачимастэ, амари пурани яхта, сави пропитялас и андэ сави на сас двиӷателё, най фартэ камэнас тэ тинэн. Авря ригатар, мандэ сас бут время, кай тэ адиносарав и Библия.
Со май бут мэ ла адиносаравас, со май драго полавас, кай андэ кадэя книӷа точно росԥэнэнпэ, сар тэ ашэс бахтало. Мэ фартэ удивисававас, сар дэ драго андэр латэ сас пистромэ, сар тэ андярэс пэс правильно. Мэ нащи полавас, васо мэ и авэр мануша, савэ ԥэнэн пэр пэстэ христианоря, на жувэн кадя, сар пистромэ андэ Библия?
Мэ закамлэм тэ парував пэстири жызня андэ лащи риг, важ када мэ отԥэнделэм лэ наркотиконэндар. Инке мэ погиндосардэм, кай, наверно, исин мануша, савэ жувэн па Библия. Мэ манглэмпэ до дуйто, кай о Дэл тэ поможый манди тэ виарақав кацавэ манушэн.
РОДАВ И ЧАЧУНИ ВЕРА
Кай тэ виарақав и чачуни вера, мэ ришыл тэ стерав акэ со, тэ прожав па разни қандиря и тэ полав, савэ на поджан манди. Кала мэ ԥиравас па форо Аликанте, мэ диқавас бут разни қандиря, но почти андэ всаворэ сас изображэния, и важ када мэ сразу улавас кадэла веры анда пэско списко.
Еқвар в курте мэ бэшавас по найбаро холмицо, саво сас паша моря, и адиносаравас и Библия. Манди попэрделэ и алава анда Иакова 2:1—5. Котэ сас пистромэ, кай на трэбуй фартэ тэ шон сама лэ барвалэнди. Кала мэ рисававас каринг пэстири яхта, мэ додиқлэм здания, андэ сави, сар здэласпэ, стидэнпэ, кай тэ тэлён лэ Дэвлэсти. По входо сас пистромэ: «Зало Царства лэ Иеговастирэ свидетелёнэнго».
Мэ погиндосардэм: «Трэбуй тэ проверю кадэлэ манушэн. Диқава, сар вонэ ман встретят». Мэ зажылэм андо Зало Царства, пэрнанго, забарярдо, андэ росшындэ джынсы. Но о распорядителё на гряцайля мандар. Во ԥэндя тэ бэшав паша ԥури манушни, сави поможыяс манди тэ виарақав всаворэ стихоря, савэ ԥэнэнас о докладчико. Посли встреча каринг мандэ поджылэ бут мануша, кай тэ познакомяца. Мэ фартэ удивисайлэм, сар дэ драго ман прилинэ. Ек мурш ақардя ман пэстэ цэрэ тэ подас дума пала Библия, но каринг кодэя время мэ инке ла на проадиносардэмас, важ када ԥэндэм: «Кала авава ӷотово, мэ тути ԥэнава». Но всаек мэ лэм тэ ԥирав пэ всаворэ встречи.
Через дэсавэ курте мэ авелэм каринг кодэва мурш, и во дя манди атветоря пэ мэрнэ вопросоря пала Библия. Ай инке через куртестэ во подарисардя манди цыло сумка лашэ кирпы. Мэ уӷанглэм, кай вонэ сас еқэ манушэстирэ, саво бэшэлас андо баруно, но най важ кода, кай стердя варисави приступления, ай важ кода, кай во, сар и ԥэнэнпэ андэ Библия, любияс пэстирэ ԥралэн и на камэлас тэ жал андэ халавдэ (Ис. 2:4; Иоан. 13:34, 35). И тоди мэ полэм, кай виарақлэм кода, со родавас. Акэ мануша, савэ жувэн па Библия. Будэр на лава тэ родав нисаво шукарно острово! Мэ закамлэм драго тэ уӷанав и Библия и рисайлэм андэ Нидерланды.
РОДАВ БУТИ
Важ штар дес пэ попутки мэ долаглэм жы каринг о Гронингено. Манди трэбуй сас тэ виарақав бути, кай тэ прожував. Мэ зажылэм андэ ек мастерско, и манди ԥэндэ тэ заполню и анкета. Котэ андэ ек строчка манди трэбуй сас тэ пистросарав, сави мандэ вера. Мэ пистросардэм: «Лэ Иеговастирэ свидетеля». Кала о хулай андэ мастерско дожыля каринг кадэя строчка, во паруделя па муй и ԥэндя: «Мэ пэрэзвоню». Но во кадя и нэ пэрэзвонил.
Мэ ришыл тэ жав андэ авэр мастерско. Котэ о хулай пушля: «Исин тутэ дипломо или лила, кай ту лашо работнико?». Мэ кати моӷ тэ ԥэнав, кай екжэно пэстирэ вастэнца теравас и каштуни лодка. Мэ удивисайлэм, кала во ԥэндя: «Посли обедо можэш тэ терэс бути. Но дик, нисо тэ на витерэс андэ мэрни мастерско, важ кода кай мэ лэ Иеговаско свидетелё и жував па Библия». Мэ на патяем пэстирэ канэнди и ԥэндэм: «Так мэ тожэ!» Но ман видэнас мэрнэ лунги бал и шор. Во вся поля и ԥэндя: «Давай изучать и Библия». Мэ радостяса ԥэндэм: «Давай». Кадя о Иегова стердя, со камэлас мэрно ди (Пс. 37:4). Акана сас понятно, васо кодэва мануш анда пэрво мастерско манди нэ пэрэзвонил. Мэ цыло бэрш теравас бути кай кодэва ԥрал, ай во манца изучал и Библия. И андо январё 1974 бэрш мэ болделэм.
АКЭ ПА ЧАЧИМАСТЭ БАХТАЛИ ЖЫЗНЯ!
Через шонэстэ мэ лэм тэ служысарав пианероса. Акэ када чаче лащи дила! Инке через шонэстэ мэ пэрэлаглэм андо Амстердамо, кай тэ служысарав андэ испанско ӷрупа, сави кати стидэ. Манди фартэ чалёлас тэ проандярав и изучения Библии пэ испанско и портуӷальско шыб! Андо маё 1975 бэрш ман стодэ тэ служысарав сар спецыально пианеро.
Еқвар пэ встреча андэ амари ӷрупа авеля ек спецыально пианерка, савя ақарэнас Инеке. Вой андя еқа тэрня манушня анда Боливия, савяса изучала и Библия. Мэ и Инеке закамлям май драго тэ уӷанас ек еқэс и лям тэ пэрэпистросавас. Прожыля время, и амэ полям, кай лэдуй камас тэ терас ек дила важ о Дэл. Андо 1976 бэрш амэ пожэнисайлям и жы каринг 1982 бэрш на парашасас тэ служысарасас сар спецыальни пианероря. Потом амэн ақардэ тэ сытювас андо 73 класо андэ Школа Галаадо. Посли кода, сар амэ висытелям андэ школа, амэн бишалдэ тэ служысарас андэ Восточно Африка. Када сас нэожыдано важ амэндэ. Амэ панч бэрш прожудям андо кенийско форо Момбасо. Ай андо 1987 бэрш, кала андэ Танзания злинэ о запрето пэ амари дила, амэн манглэ интя тэ пэрэладас. Андэ Танзания амэ прослужысардям 26 лет, ай потом рисайлям андэ Кения.
Амэнди ла хулаяса фартэ чалёл тэ проандярас изучения Библии андэ Восточно Африка
Тэ поможысарас лэ манушэнди тэ уӷанэн о чачимос пала Дэл, када па чачимастэ бахтали жызня. Акэ, например, сар мэ залэм пэстири пэрво изучения андо Момбасо. Андэ служэния мэ додиқлэм еқэ муршэс и дэм лэсти дуй журналоря. Ай во пушля мандар: «Кала мэ лэн проадиносарава, со дальшэ?» Ужэ через куртестэ амэ лэса изучали и Библия па книжка «Ту можэш тэ жувэс вечно андо раё пэ ԥув», сави кати вимэклэ пэ шыб суахили. Через бэршэстэ кодэва мурш болделя и ашэля общё пианеро. Блаӷодаря лэсти и лэстиря хулаяти варикай 100 мануша ашэлэ лэ Иеговастирэ свидетеля.
Амэ па пэстири жызня полям, кай па чачимастэ бахтали жызня, када жызня андэ служэния лэ Иеговасти
Кала мэ пэрво разо полэм, со ӷлавно андэ жызня, мандэ по ди ашэля кадя, сар кай о мануш, саво виарақля фартэ кучутни жэмчужына и саво ни пэр со ла парудоп (Матф. 13:45, 46). Манди вся и время камэласпэ тэ поможысарав лэ манушэнди тэ полэн, васо амэ жувас. И амэ мэрня сомнакуня хулаяса екжэнэ полям пар пэстэ, со када па чачимастэ бахтали жызня, када жызня андэ служэния лэ Иеговасти!