СТАТЬЯ ВАЖ И ИЗУЧЕНИЯ 22
Мудрость пэ кажно дес
«О Иегова дэла мудрость» (ПРИТ. 2:6).
ДИЛИ 89 Кандэ лэ Дэвлэс и авэса бахтало
ПАЛА СО И СТАТЬЯa
1. Васо амэнди всаворэнди трэбуй мудрость? (Притчи 4:7).
ДЭКАЛА амэнди всаворэнди прижалпэ тэ прилас серьёзни ришэнии. Андэ кацавэ маменторя амэ мангаспэ, кай о Иегова тэ дэл амэнди мудрость, важ кода кай вой амэнди фартэ трэбуй (Иак. 1:5). О Соломоно пистросардя: «И мудрость... со май важно всаворэстар». (Проадинон Притчи 4:7.) О Соломоно ԥэндя най пала кодэя мудрость, кала о мануш бут ӷанэн, ай пала мудрость, сави дэл о Иегова (Прит. 2:6). Но чаче и мудрость, сави дэл о Дэл, можэт тэ поможый амэнди тэ ришысарас амарэ проблемы акана? Канешно. Давайте пала када подаса дума.
2. Со поможыя амэнди тэ авас па чачимастэ мудри?
2 Андэ дэлмутни время дуй мурша сас ашунглэ кодэлэса, кай лэндэ сас бари мудрость. Если амэ пала лэндэ май бут уӷанаса, амэ кадяжэ ашаса май мудри. Пэрво — када о царё Соломоно. Андэ Библия ԥэнэнпэ: «О Дэл дя лэ Соломоности бари мудрость и кай во бут со тэ полэл» (1 Цар. 4:29). Ай о дуйто — када о Иисус Христос. Во сас само мудро мануш, саво варикала жувэлас пэ ԥув (Матф. 12:42). Пала Иисусо дажэ сас пистромэ кацаво пророчество: «Пэр лэстэ авэла лэ Иеговаско духо. О духо, саво дэл мудрость и саво дэл тэ полэс» (Ис. 11:2).
3. Пала со амэ подаса дума андэ кадэя статья?
3 Через лэ Дэвлэстири мудрость о Соломоно и о Иисусо динэ фартэ важни советоря, савэ моӷут тэ поможын амэнди и адес. Андэ кадэя статья амэ роздиқаса трин андар лэндэ: сар трэбуй тэ диқас пэ ловэ, пэ бути и пэр пэстэ.
САР ТЭ ДИҚАС ПЭ ЛОВЭ
4. Саво достатко сас кай о Соломоно и кай о Иисусо?
4 О Соломоно сас барвало ла люмако (1 Цар. 10:7, 14, 15). Ай о Иисусо жувэлас па аврятэ: лэстэ на сас бут мищимос и дажэ на сас пэско цэр (Матф. 8:20). Кай о Соломоно и кай о Иисусо сас разно достатко, но через кода, кай и мудрость лэнди дэлас о Дэл Иегова, вонэ правильно диқэнас по мищимос.
5. Сар о Соломоно диқэлас пэ ловэ?
5 О Соломоно прижанэнас, кай и ловэ моӷут тэ фэрин (Эккл. 7:12). Чаче, би ловэнго нисар. Пэр лэндэ амэ тинас, со трэбуй важ и жызня, ай дэкала, со анэн амэнди радость. Хоть о Соломоно и сас фартэ барвало, во полэлас, кай исин кода, со май куч, чем и ловэ. Во пистросардя: «Фэдэр пала мануш драго тэ дэн дума, чем тэ авэл барвало» (Прит. 22:1). Инке о Соломоно шутя сама, кай и мануша, савэ любин и ловэ, ридко довольни кодэлэса, со лэндэ исин (Эккл. 5:10, 12). Кадяжэ во ԥэнэнас, кай найгодявэрнэс тэ надеисавас по барвалимос, важ кода кай адес во исин, ай тэся ужэ можэт тэ на авэл (Прит. 23:4, 5).
Со важ мандэ май куч: мищимос или дружба лэ Иеговаса? (Диқэн абзацоря 6, 7.)d
6. Сар о Иисусо диқэлас пэ ловэ? (Матфея 6:31—33).
6 О Иисусо тожэ правильно диқэлас пэ ловэ. Например, лэсти чалёлас лашо хамос и пимос (Луки 19:2, 6, 7). Еқвар во стердя анда паи лашо вино (Иоан. 2:10, 11). Када сас лэстири пэрво чуда. Ай андо дес, кала о Иисусо муля, пэр лэстэ сас кучутни ӥда (Иоан. 19:23, 24). Но всаек и ловэ на сас со май ӷлавно андэ лэстири жызня. Во ԥэндя пэстирэ учениконэнди: «Нико нэ можэт тэ авэл рабо кай дуй хулая... Тумэ нэ можэте тэ авэн рабонэнца и лэ Дэвлэсти и лэ барвалимасти» (Матф. 6:24). О Иисусо сытярэлас, кай если андэ амари жызня лэ Дэвлэско Царство авэла по пэрво ҭан, тоди о Иегова позаботияпэ, кай амэндэ тэ авэл вся, со трэбуй. (Проадинон Матфея 6:31—33.)
7. Саво лашимос андя лэ Дэниелости, кай во правильно диқэлас пэ ловэ?
7 И принцыпоря анда Библия поможысардэ бутэ ԥралэнди и ԥэянди правильно тэ диқэн пэ ловэ. Акэ ек примеро. Ек нэжэнато ԥрал, савэс ақарэн Дэниело, ԥэнэн: «Инке кала мы сымас подростко, мэ ришыл, кай и служэния авэла важ мандэ со май ӷлавно всаворэстар». О Дэниело андярэлас просто жызня, важ када во смоӷ бут со тэ терэл важ о Иегова и дажэ тэ служый андо Вефилё. Во ԥэнэн: «Чаче тэ ԥэнав, мэ ни еқвар нэ пожалел, кай витидэм кадэва дром. Канешно, если и ловэ тэ авелоп важ мандэ по пэрво ҭан андэ жызня, мэ смоӷ бы чи мало тэ затерав. Но хэба и ловэ моӷут тэ авэн май куч, чем и друӷоря, савэн мэ виарақлэм? И хэба моӷу мэ тэ тинав пэр лэндэ радость, сави исин мандэ кодэлэстар, кай мэ служысарав лэ Иеговасти? О Иегова дя манди кацавэ блаӷословении, савэ на сыстоса нисавэ ловэнца». Драго дицол, кай ӷлавно андэ жызня трэбуй тэ авэл и дружба лэ Дэвлэса, ай най и ловэ.
САР ТЭ ДИҚАС ПЭ БУТИ
8. Пар со дицол, кай о Соломоно правильно диқэлас пэ бути? (Экклезиаст 5:18, 19).
8 О царё Соломоно ԥэндя, кай кала радуиспэ пэстиря дилати, — када «лашимос лэ Дэвлэстар». (Проадинон Экклезиаст 5:18, 19.) Во пистросардя: «Любо найвушэро дила анэн лашимос» (Прит. 14:23). О царё ӷанэнас, со када бути: во екжэно строияс цэра и фороря, садияс винаӷрадникоря и терэлас садоря (1 Цар. 9:19; Эккл. 2:4—6). Хоть кадэя бути сас найвушэро, вой анэнас лэсти бари радость. Но о Соломоно полэлас, кай важ и чачуни бах када на хутила. Важ када во анда вся оди терэлас дила важ о Иегова. Например, во семь бэрш строияс лэ Дэвлэско храмо андо Иерусалимо (1 Цар. 6:38; 9:1). О Соломоно терэлас бут разно дила, но во поля, кай и служэния лэ Иеговасти — со май важно андэ жызня. Во ԥэндя: «Акэ со амэ полям анда кода, пала со жалас и дума. Трэбуй тэ авэл дар англа чачуно Дэл, и трэбуй тэ андярэс лэстири время» (Эккл. 12:13).
9. Васо можно тэ ԥэнас, кай важ о Иисусо и бути на сас со май важно андэ жызня?
9 О Иисусо тожэ любияс тэ терэл дила. Жы бэятостар во сытёлас тэ терэл бути сар плотнико (Мар. 6:3). Во барёлас андо баро ери, и важ када и родителя фартэ цэнинас лэстири помощь. О Иисусо сас совершэно, и лэстэ вся драго вижалас. Важ када и мануша, наверно, фартэ камэнас тэ тинэн кода, со во терэлас. Хоть лэ Иисусости чалёлас кадэя дила, во всаек витидэлас время важ о Дэл (Иоан. 7:15). Кала о Иисусо болделя, во ԥэндя лэ манушэнди кацавэ алава: «Терэн най важ о хамос, саво римойпэ, ай важ о хамос, саво на римойпэ и анэн вечно жызня» (Иоан. 6:27). И андэ пэстири ашунгли дума по плай во ԥэндя: «Стидэн пэсти барвалимос по нэбо» (Матф. 6:20).
Со тэ терас, кай и бути и лэ Дэвлэстири дила тэ авэн пэ пэско ҭан андэ амари жызня? (Диқэн абзацоря 10, 11.)e
10. Со можэт тэ авэл, если амэ камас, кай о начальнико инке май драго тэ гиндой пала амэндэ?
10 Лэ Иеговастири мудрость поможыя и амэнди правильно тэ диқас пэ бути. Кажно христианино «стол зор, кай най дилиримаса тэ затерэл пэ жызня» (Эф. 4:28). О начальнико пэ бути часто шол сама, кай амэ на хохавас и пристас вся пэско зор, кай тэ терас дила. Дэсавэ моӷут тэ заритярдёнпэ пэ бути жы рятятэ, кай о начальнико инке май драго тэ гиндой пала лэ Иеговастирэ свидетеля. Но через када амэндэ можэт тэ на ашэлпэ время важ о ери и важ и дила андэ собрания. Кацаво нащи тэ домэкас. Амэнди трэбуй варисо тэ парувас, кай вся тэ авэл пэ пэско ҭан.
11. Саво важно гиндо о Уильямо поля пала бути?
11 Фартэ важно правильно тэ диқас пэ пэстири бути. Када драго поля о тэрно ԥрал, савэс ақарэн о Уильямо. Лашо примеро важ лэстэ сас ек старейшына, саво раньшэ сас лэско начальнико. О Уильямо росԥэнэн важ лэстэ: «Во терэлас бут бути и ладияс лэ клиентонэнца, важ кода кай драго терэлас пэстири дила. Кала пашолас и время, кай тэ закончица и бути, во ужаластар цэрэ и витидэлас время важ о ери и важ о Дэл. И ӷанэн со? Во само бахтало мануш, савэс мэ ӷанав!»b
САР ТЭ ДИҚАС ПЭР ПЭСТЭ
12. Сар о Соломоно сыкадя, кай спэрва правильно диқэлас пэр пэстэ, но андэ сави ловушка во потом попэля?
12 Пока о Соломоно кандэлас лэ Иеговас, во правильно диқэлас пэр пэстэ. Кала во правияс пэрви бэрша, во скромно прижанэнас, кай най вся па лэско зор, и важ када мангэлас помощь кай о Иегова (1 Цар. 3:7—9). О Соломоно полэлас, пэскати када дэ найгодявэрнэс, кала о мануш фартэ бут гиндой пала пэстэ. Во ԥэндя: «Спэрва о мануш заваздэл о шэро, ай тоди хасарэл и жызня. И спэрва гиндой пала пэстэ бут, ай тоди пэрэл» (Прит. 16:18). Прожыля время, и о Соломоно екжэно попэля андэ кадэя ловушка: во кадя завазгля о шэро, кай ля тэ нарушает лэ Дэвлэско законо. Например, андо законо ԥэнэнаспэ: «О царё на трэбуй тэ лэл пэсти бутэ хулаян, кай лэско ди тэ на римойпэ» (Втор. 17:17). Дицол, кай о Соломоно на приашунделя каринг када. Лэстэ сас 700 хулая́ и 300 наложницы, и бут андар лэндэ тэлёнас лэ хохавнэ дэвлэнди! (1 Цар. 11:1—3). Можэт, о Соломоно гиндояс, кай лэсти нисаво вредо кадэлэстар на авэла. Но лэсти андя бут ԥаримос, кай во на кангля лэ Иеговас (1 Цар. 11:9—13).
13. Сости амэ сытювас лэ Иисусостар андэ кода, кай во сас смирено?
13 Через и смирения о Иисусо на гиндояс пала пэстэ май бут, чем трэбуй. Жы каринг кода, сар тэ авэл пэ ԥув, во вмести лэ Иеговаса терэлас бут дила. Андэ Библия ԥэнэнпэ, кай «через лэстэ сас создано вся авэр, со по нэбо и пэ ԥув» (Кол. 1:16). Кала о Иисусо болделя, во, возможно, вспомнил вся, со терэлас, кала сас по нэбо пэстирэ Дадэса (Матф. 3:16; Иоан. 17:5). Но через када во на ашэля ӷордо. Наоборот, во никала на гиндояс, кай во май лашо аврэндар. О Иисусо ԥэндя, кай авеля пэ ԥув «най, кай лэсти тэ служын, ай кай тэ служый и тэ отдэл пэстири жызня, кай тэ витинэл бутэн» (Матф. 20:28). Инке во никала на терэлас па пэстирятэ (Иоан. 5:19). О Иисусо сыкадя лашо примеро андэ кода, сар тэ на заваздас о шэро!
14. Сар лэ Иисусостирэ алава поможын амэнди правильно тэ диқас пэр пэстэ?
14 О Иисусо сытярэлас пэстирэ учениконэн правильно тэ диқэн пэр пэстэ. Акэ со во ԥэндя пала Дэл: «Во ӷанэн, скати бал тумэндэ по шэро» (Матф. 10:30). Кадэла алава особено подритярэн кодэлэн, ко гиндой, кай во нисо на ашэл. Вижал, амэ най всаек лэ Иеговасти и фартэ куч важ лэстэ. Тоди васо амэ трэбуй тэ на допатяс кадэлэсти?! О Иегова гиндой, кай амэ достойни тэ авас лэстирэ служытеля и тэ жувас вечно андо раё пэ ԥув.
Саво лашимос мэ умэкава, если лава фартэ бут тэ гиндосарав пала пэстэ? (Диқэн абзацо 15.)f
15. а) Саво совето сас андэ ек «Сторожэво башня»? б) Диқэн пэ картинка пэ страница 24. Со умэкэн кодэла, ко фартэ бут гиндой пала пэстэ?
15 Еқвар андэ «Сторожэво башня» ԥэнэнаспэ: «Амэ на камас тэ вистас пэс, кай амэ май лашэ аврэндар и тэ авас ӷорди. Но кадяжэ важно тэ на гиндосарас, кай амэ нисо на ашас. Амэ трэбуй тэ старысавас правильно тэ диқас пэр пэстэ и тэ полас, со амэндэ драго вижал, ай со най. Акэ со пала када ԥэндя ек ԥэй: “Мэ на ԥэнава, кай мэ най фартэ лашо мануш, но и на ԥэнава, кай мэ идеально. Мандэ исин и лашэ, и найлашэ качестворя, сар и всаворэндэ”»c. Тумэ шутэ сама, васо драго, кала амэ кадя диқас пэр пэстэ?
16. Васо о Иегова росԥэнэн амэнди пала пэстири мудрость?
16 Андэ Библия о Иегова дэл амэнди пэстирэ мудри советоря. Во амэн любий и камэл, кай амэ тэ авас бахталэ (Ис. 48:17, 18). Кала амэ витидас тэ жувас важ о Иегова — када со май мудро амари ришэния. И када анэна амэнди бари бах. Кадяжэ амэндэ на авэна проблемы кодэлэстар, кай амэ фартэ бут гиндосарас пала ловэ, пала бути и пала пэстэ. Андэ Притчи 23:15 о Иегова ԥэнэн кажнонэсти лично: «Если ту авэса годявэрно, тоди мэрно ди лэла тэ радуийпэ». Давайте вся и время ласа тэ радосарас лэ Иеговас!
ДИЛИ 46 Наис, Иегова
a Кай о Иисусо и кай о Соломоно сас бари мудрость. Ко лэнди дя кадэя мудрость? О Дэл Иегова. Через лэ Дэвлэско свынто духо вонэ ԥэнэнас, сар лэ манушэнди трэбуй тэ диқэн пэ ловэ, пэ бути и пэр пэстэ. Андэ кадэя статья амэ уӷанаса, сар лэндирэ мудри советоря поможысардэ амарэ ԥралэнди и ԥэянди тэ авэн инке май бахталэ.
b Диқэн и статья «Кай и бути тэ анэн радость» андэ «Сторожэво башня» пала 1 февралё 2015 бэрш, пэ русско шыб.
c Диқэн и статья «И Библия поможыя, кай тутэ тэ авэл радость» андэ «Сторожэво башня» пала 1 авӷусто 2005 бэрш.
d ПЭ КАРТИНКА. Дуй тэрнэ ԥрала о Джоно и о Томо служын андэ ек собрания. О Джоно фартэ диқэл пала пэстири машына. Ай о Томо пэ пэстири машына подындярэл пэ собрания лэ ԥралэн и лэ ԥэян.
e ПЭ КАРТИНКА. О Джоно заритярдёлпэ пэ бути, кай тэ уӷодий лэ начальникости. Важ када, во никала на отԥэнэн, кала о начальнико мангэл лэс тэ терэл май бут бути. Андэ кодэва жэ вэчэро о Томо, саво служый сар помошнико важ и собрания, вмести лэ старейшынаса авэл пэ пастырско посещения каринг и ԥэй. Во ԥэндя лэ начальникости, кай дэсавэ деса андо курко вэчэром во служый лэ Иеговасти.
f ПЭ КАРТИНКА. О Джоно фартэ шол сама пэр пэстэ. Ай о Томо май бут гиндой пала лэ Дэвлэстири дила, и важ када во виарақля нэвэ друӷонэн, кала терэнас ремонто андо Зало важ и канӷрэсоря.