Ісаї

21 Пророцтво про пустиню надмо́рську.

Як но́сяться бурі на пı́вдні, так ворог іде із пустині,

2 Видı́ння грізне́ мені явлене:

„Грабує грабіжник, пусто́шник пусто́шить.

Прийди, о Еламе, Мадай обложи, —

усяким зідха́нням зробив Я кінець“.

3 Тому́ то напо́внилися мої сте́гна тремтı́нням,

і болі схопи́ли мене,

немов породı́льні ті болі.

Я скривився від того, що чув,

4 Забилося серце моє,

тремтı́ння напало мене несподı́вано;

5 Поставлений стіл, килима́ми накрито,

їсться та п’ється.

6 Бо до мене сказав Господь так:

„Іди, вартово́го постав, —

7 І коли він похо́да побачив, по парі їздцı́в,

поїзд ослів, поїзд верблю́дів, —

і прислу́хується він з увагою,

із увагою пильною.

8 І він крикнув, як лев:

„Я за́вжди стою́ вдень на ва́рті, о Господи,

9 Аж ось іще по́хід мужів, по двоє їздцı́в.

І він відповів та сказав:

„Упав, упав Вавило́н,

а всі ста́туї бо́гів його

10 О мій помоло́чений ти,

сину то́ку мого!

Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота,

Бога Ізраїлевого.

11 Пророцтво про Думу.*

До мене кричить із Сеїру: „Сто́роже, яка пора ночі?

Сто́роже, яка пора ночі?“

12 А сторож сказав:

„Настав ра́нок, а все ж іще ніч.

13 Пророцтво про Арабію.

У лісі в степу́ ночува́ти, ви будете карава́ни деданів.

14 Мешканці Теманського кра́ю,

винесіть воду назу́стріч для спра́гненого,

15 Бо втекли́ вони перед меча́ми,

перед голим мече́м,

і перед натя́гненим луком,

і перед тягото́ю війни.