22 А якщо хтось випадково, не з ненависті, штовхне людину чи, не маючи лихого наміру*, кине в неї чимось+ 23 або якщо хтось, не побачивши людини, упустить на неї камінь і вона помре,— а він не ворогував з нею і не хотів завдати їй шкоди,— 24 то громада розсудить між тим, хто вбив людину, і месником за кров згідно з цими постановами.+

4 Убивця може втекти в місто-сховище і залишитись живим, лише якщо вб’є свого ближнього ненавмисно, не маючи до нього ненависті,+ 5 як-от, коли він піде з ближнім у ліс по дрова і коли замахнеться, щоб зрубати дерево, лезо сокири злетить з топорища, вдарить ближнього і той помре,— тільки в такому разі вбивця повинен утікати в місто-сховище, щоб залишитись живим.+ 6 Але якщо до того міста буде надто далеко, то месник за кров,+ розлютившись*, може погнатися за ним, наздогнати і вбити його, хоча той і не заслуговував смерті, адже не мав ненависті до вбитого.+