2 Але Йоната́н дуже любив Давида,+ тому попередив його: «Мій батько Сау́л хоче тебе вбити. Прошу, будь завтра вранці обережний, сховайся в потаємному місці і залишайся там.

17 Тож Йоната́н змусив Давида знову поклястись у своїй любові, бо любив його, як самого себе*.+

41 Коли слуга пішов, Давид вийшов зі схованки, яка була неподалік, з південного боку. Він впав на коліна і тричі вклонився до землі. Вони поцілували один одного і плакали один за одним, але Давид плакав сильніше.

26 Брате мій, Йоната́не, я тужу за тобою.

Ти був такий дорогий моєму серцю!+

Твоя любов була для мене миліша за любов жіночу.+