14 Потім цар обернувся до Ізра́їлевого збору і почав благословляти його, а весь збір тим часом стояв.+ 15 Цар промовив: «Нехай лине хвала Єгові, Ізра́їлевому Богу, який своїми устами дав обіцянку моєму батькові Давиду і власною рукою виконав її. Він сказав: 16 “З того дня, коли я вивів свій народ Ізра́їль з Єгипту, в жодному з ізра́їльських племен я не вибрав міста, щоб побудувати в ньому дім для свого імені.+ Але я вибрав Давида, щоб він був провідником мого народу Ізра́їля”. 17 Мій батько Давид від усього серця хотів побудувати дім для імені Єгови, Ізра́їлевого Бога.+ 18 Та Єгова сказав моєму батькові Давиду: “Ти всім серцем хотів побудувати дім для мого імені,— і добре, що у твоєму серці було таке бажання,— 19 але ти не побудуєш цього дому. Твій син, який народиться в тебе*, побудує дім для мого імені”.+ 20 І Єгова дотримався своєї обіцянки, бо я став наступником мого батька Давида і сів на трон Ізра́їля, як Єгова й обіцяв. Крім того, я побудував дім для імені Єгови, Ізра́їлевого Бога,+ 21 та приготував там місце для ковчега, де зберігається угода,+ яку Єгова уклав з нашими прабатьками, коли виводив їх з єгипетського краю».