34 У той час, коли ви будете жити у ворожому краю і земля буде лежати спустошена, вона надолужить свої суботи. Тоді земля відпочиватиме*, щоб надолужити свої суботи.+

46 Якщо твій народ згрішить проти тебе (адже немає людини, яка б не грішила),+ і ти розгніваєшся на нього та віддаси його в руку ворога, а той забере його в неволю до ворожого краю — далекого чи близького,+ 47 і якщо в краю своєї неволі він, опам’ятавшись,+ повернеться до тебе+ і буде благати про ласку+ та скаже: “Ми грішили, чинили зло і поводилися негідно”,+ 48 і якщо твій народ навернеться до тебе всім серцем+ і всією душею* в краю своїх ворогів, які забрали його в неволю, та помолиться, повернувшись у напрямку до краю, який ти дав їхнім прабатькам, до міста, що ти вибрав, і до дому, який я побудував для твого імені,+ 49 то почуй з неба, твоєї оселі,+ його молитву і прохання про ласку, поведися зі своїм народом справедливо 50 і прости його гріх та всі переступи проти тебе. Пробуди жалість у тих, хто його поневолює, щоб вони змилосердились над ним,+

7 У тебе, Єгово, праведність, а в нас, як видно сьогодні, тільки сором*. Сором вкриває мешканців Юди, жителів Єрусалима та всіх інших ізраїльтян: тих, хто близько, і тих, хто далеко в усіх землях, куди ти їх розпорошив через те, що вони були невірні тобі.+