Нестерпний біль стискає моє серце*,

воно сильно б’ється.

бо я* почув звук рога,

сигнал бойової тривоги*.+

18 Невиліковний смуток проймає мене,

серце моє стискається від болю.

19 З далекого краю дочка мого народу

кличе на допомогу і каже:

«Навіщо ж вони гнівили мене своїми різьбленими ідолами,

нікчемними чужими божками?»

9 Якби ж то голова моя стала криницею, повною сліз,

якби з очей рікою полилися сльози!+

Тоді б я день і ніч оплакував

убитих мого народу.