17 Тож Гавриїл підійшов туди, де я стояв. Проте коли він наблизився, я так злякався, що впав долілиць. А він сказав: «Знай, сину людський, що це видіння стосується часу кінця».+

26 Все, що було сказано у видінні про вечори і ранки,— правда. Тільки тримай це видіння в таємниці, бо воно — про далекі дні*».+

9 Він же відповів: «Іди, Даниїле, бо ці слова триматимуться в таємниці і будуть запечатані аж до часу кінця.+