6 Я сказав: «Мій Боже, мені соромно і ніяково піднімати обличчя до тебе. Боже мій, таж провин наших не злічити, вони сягнули нам понад голови, а наша вина — аж до самого неба.+

7 У тебе, Єгово, праведність, а в нас, як видно сьогодні, тільки сором*. Сором вкриває мешканців Юди, жителів Єрусалима та всіх інших ізраїльтян: тих, хто близько, і тих, хто далеко в усіх землях, куди ти їх розпорошив через те, що вони були невірні тобі.+

10 «Коли я знайшов Ізра́їля, він був як виноград у пустелі.+

Коли я побачив ваших прабатьків, вони були мов ранні фіги на молодому дереві.

Стали вони такими ж мерзенними, як і те, що полюбили.