3 А декотрі книжники говорили собі: «Цей чоловік зневажає Бога». 4 Ісус же, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви у своїх серцях виношуєте лихі думки?+ 5 Що простіше сказати: “Твої гріхи прощено” чи “Встань і йди”?+ 6 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський має владу прощати на землі гріхи». А після того він сказав паралізованому: «Встань, візьми свої ноші і йди додому».+ 7 І той встав та пішов додому. 8 Усі ж, хто це бачив, пройнялися страхом і почали прославляти Бога, який дав людині таку владу.

21 Тоді книжники і фарисеї почали розмірковувати, кажучи: «Хто він такий, що говорить богозневажні слова? Хто, крім самого Бога, може прощати гріхи?»+ 22 Ісус же розпізнав їхні думки й відповів: «Про що ви розмірковуєте у своїх серцях? 23 Що простіше сказати: “Твої гріхи прощено” чи “Встань і йди”? 24 Але я хочу, щоб ви знали: Син людський має владу прощати на землі гріхи». Після того він сказав паралізованому: «Кажу тобі, встань, візьми свої ноші і йди додому».+ 25 І чоловік підвівся, взяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога. 26 Всіх людей охопив подив, і вони почали прославляти Бога. Сповнені благоговіння, вони говорили: «Сьогодні ми бачили щось дивовижне!»