23 Коли ж він ввійшов у дім начальника, то побачив флейтистів і багатьох інших людей, які були в сильному замішанні.+ 24 Ісус сказав: «Вийдіть звідси, бо дівчинка не померла, а просто спить».+ Почувши це, люди стали насміхатися. 25 А як усіх тих людей випровадили з будинку, він увійшов, взяв дівчинку за руку,+ і вона встала.+ 26 Чутка про це, звичайно ж, розійшлась по всій тій місцевості.

38 І коли вони прийшли в дім начальника синагоги, то побачили сум’яття: люди плакали й сильно голосили.+ 39 Увійшовши, він сказав їм: «Чому ви плачете? Чому ви у сум’ятті? Дитина не померла, вона просто спить».+ 40 Люди ж, почувши це, стали насміхатися. А він наказав усім вийти, взяв із собою батька та матір дівчинки й тих, що з ним прийшли, і ввійшов туди, де вона лежала. 41 Тоді він узяв її за руку й промовив: «Таліта́ ку́мі», що в перекладі означає: «Дівчинко, кажу тобі, встань!»+ 42 Дівчинка зараз же піднялась і почала ходити. (Їй було 12 років.) Ті, хто це бачив, відразу прийшли у великий захват. 43 Але Ісус знову і знову наказував*, щоб вони нікому про це не розповідали,+ а потім сказав дати їй поїсти.

11 Після тих слів він додав: «Наш друг Лазар заснув,+ і я йду розбудити його».

60 Тоді він упав на коліна і вигукнув: «Єгово*, не залічи їм цього гріха».+ Сказавши це, він заснув смертним сном.

36 Коли говорити про Давида, то він за свого покоління служив Богу*, заснув смертним сном, був похований з прабатьками і побачив тління.+