3 І, коли Савл уже наближався до Дамаска, довкола нього несподівано спалахнуло світло з неба.+ 4 У ту ж мить він впав на землю і почув голос: «Са́вле, Са́вле, навіщо ти мене переслідуєш?» 5 Він запитав: «Хто ти, пане?» А голос відповів: «Я — Ісус,+ якого ти переслідуєш.+ 6 Піднімися та йди в місто, і там тобі скажуть, що робити далі». 7 А чоловіки, які йшли разом з ним, аж оніміли, бо чули якийсь голос, але нікого не бачили.+ 8 Тож Савл підвівся і, хоча його очі були відкриті, він нічого не бачив. Тому його взяли за руку і привели в Дамаск.

13 Раптом опівдні, царю, на дорозі я побачив світло з неба. Воно осяяло мене і тих, хто йшов зі мною, і було яскравіше від блиску сонця.+ 14 Коли ми всі попадали на землю, я почув голос, який промовив до мене єврейською: “Са́вле, Са́вле, навіщо ти мене переслідуєш? Ти шкодиш собі, йдучи проти рожна*”. 15 Я ж запитав: “Хто ти, пане?” І Господь відповів: “Я — Ісус, якого ти переслідуєш.