10 Тоді намісник, кивнувши головою, дозволив Павлові говорити, і той промовив:

«Я добре знаю, що ти багато років був для цього народу суддею, тому охоче виступлю на свій захист.+

14 Але визнаю́ перед тобою, що я дотримуюсь вчення, яке ці люди називають сектантським, і так служу* Богу своїх прабатьків,+ вірячи всьому, що написано в Законі і Пророках.+

10 Однак Павло відповів: «Я стою перед судовим місцем цезаря, де мене і належить судити. Я не зробив юдеям нічого поганого, і ти сам це добре знаєш. 11 Якщо я дійсно винен і вчинив те, за що заслуговую смерті,+ то не благаю про помилування. Якщо ж звинувачення цих людей безпідставні, то ніхто не має права видати мене тільки для того, щоб їм догодити. Я вимагаю суду цезаря!»+ 12 Тоді Фест, поговоривши з радниками, сказав: «Вимагаєш суду цезаря? То й підеш до цезаря».