Лист до євреїв
10 Закон є лише тінню+ прийдешніх благ,+ а не самими благами, тому він* через одні й ті самі жертви, які приносяться постійно, з року в рік, ніколи не зможе зробити досконалими тих, хто наближається до Бога.+ 2 Інакше хіба ці жертви не перестали б приносити? Адже якби ті, хто виконує священне служіння, один раз очистились, то вже не усвідомлювали б своєї гріховності*. 3 Але ці жертви навпаки з року в рік служать нагадуванням про гріхи,+ 4 бо гріхи неможливо усунути кров’ю биків і козлів.
5 Тому, приходячи у світ, він говорить: «“Жертви й приношення ти не захотів, але приготував мені тіло. 6 Цілопалення й приношення за гріх ти не схвалив”.+ 7 Тоді я сказав: “Ось я прийшов (і про мене написано в сувої*) виконувати волю твою, Боже”».+ 8 Сказавши спочатку: «Ти не захотів і не схвалив жертв, приношень, цілопалень та приношень за гріх» — жертв, які складаються за Законом, 9 потім він говорить: «Ось я прийшов виконувати волю твою».+ Тож він скасовує перше, щоб встановити друге. 10 Відповідно до цієї волі+ ми були освячені завдяки тому, що тіло Ісуса Христа було раз і назавжди принесене в жертву.+
11 До того ж кожен священик день у день стає на своє місце, щоб виконувати святе служіння,+ і багато разів приносить ті самі жертви,+ які ніколи не зможуть повністю усунути гріхи.+ 12 А цей чоловік раз і назавжди приніс одну жертву за гріхи, а потім сів праворуч від Бога+ 13 й відтоді чекає, поки його вороги не будуть покладені йому під ноги*.+ 14 Бо одним жертвоприношенням він назавжди зробив досконалими тих, що стають освяченими.+ 15 Крім того, нам свідчить і святий дух, бо, сказавши спочатку: 16 «“От угода,— говорить Єгова*,— яку я укладу з ними після тих днів. Я вкладу свої закони в їхні серця і напишу ці закони в розумах їхніх”»,+ 17 він додає: «А гріхів їхніх та беззаконних учинків більше ніколи не пригадаю».+ 18 Коли ж гріхи прощено, уже немає потреби складати приношення за гріх.
19 Отже, брати, оскільки завдяки крові Ісуса ми маємо можливість сміливо* входити у святе місце+ шляхом, 20 який він відкрив* нам, новим та живим шляхом через завісу,+ тобто його тіло, 21 і оскільки над Божим домом стоїть великий священик,+ 22 наближаймося до Бога зі щирим серцем і твердою вірою, очистивши* свої серця від заплямованого сумління+ та обмивши тіла чистою водою.+ 23 Наполегливо звіщаймо всім про свою надію і будьмо в цьому непохитні,+ бо той, хто дав обіцянку, вірний. 24 Зважаймо одне на одного*, щоб спонукувати* до любові й добрих діл,+ 25 і не переставаймо збиратися разом,+ як у декого ввійшло у звичку, а підбадьорюймо одне одного,+ і робімо так дедалі більше, оскільки бачимо наближення цього дня.+
26 Бо якщо, отримавши точне знання правди, ми свідомо ходимо в гріху,+ то вже не залишається жертви за гріхи,+ 27 а лише якесь страшне очікування суду і палючий гнів, що готовий пожерти противників.+ 28 Кожен, хто зневажає Закон Мойсея, помирає на підставі свідчення двох або трьох,+ і йому немає пощади. 29 Тож подумайте, наскільки більшого покарання буде заслуговувати людина, яка потоптала Сина Божого та вважає чимось звичайним кров угоди+ — кров, котрою була освячена,— і яка зухвало зневажила дух незаслуженої доброти!+ 30 Бо ми знаємо того, хто сказав: «Помста моя, я відплачу», а також: «Єгова* судитиме свій народ».+ 31 Як же страшно потрапити в руки живого Бога!
32 Завжди пам’ятайте минулі дні, коли ви, отримавши просвітлення,+ залишалися стійкими у великій боротьбі і зносили страждання. 33 Іноді вас привселюдно* зневажали й завдавали вам лиха, а іноді ви поділяли страждання* тих, хто зносив такі випробування. 34 Ви і співчутливо ставилися до ув’язнених, і радісно сприймали пограбування свого майна,+ знаючи, що маєте власність ліпшу, неминущу.+
35 Тому не відмовляйтеся від своєї сміливості*, бо вона принесе велику нагороду.+ 36 Адже вам потрібна витривалість,+ щоб, виконавши Божу волю, отримати обіцяне. 37 Бо ще «зовсім трохи»,+ і «той, хто надходить, прийде і не забариться».+ 38 «А мій праведний буде жити завдяки своїй вірі»+ і «якщо він відступить від мене, то буде мені* не до вподоби».+ 39 Ми ж не з тих, хто відступає, щоб бути знищеним,+ а з тих, хто вірить, щоб зберегти своє життя*.