Третій лист Івана

1 Старійшина дорогому Га́єві, якого я щиро люблю.

2 Любий брате, молюся, щоб ти був здоровий і щоб тобі в усьому добре велось, як і дотепер. 3 Бо я дуже зрадів, коли брати прийшли та засвідчили, що ти тримаєшся правди, і тішуся, що продовжуєш ходити в ній. 4 Не маю більшої підстави бути вдячним, ніж чути, що діти мої не перестають ходити у правді.

5 Любий брате, ти вірний у всьому, що робиш для братів, навіть незнайомих, 6 котрі перед збором засвідчили про твою любов. Споряди їх, будь ласка, в дорогу так, як належить з погляду Бога. 7 Бо вирушили вони заради його імені і нічого не взяли від людей з інших народів. 8 Тому ми зобов’язані приймати таких гостинно, щоб стати співпрацівниками в правді.

9 Я написав дещо зборові, але Діотре́ф, який любить бути вищим від інших, нічого від нас не приймає з повагою. 10 Отже коли я прийду, то пригадаю все, що він робить, і те, що обмовляє нас злими словами. Та йому цього мало: він не тільки сам не приймає братів з повагою, а й тих, хто хоче приймати, намагається зупинити і викинути зі збору.

11 Любий брате, наслідуй не погані приклади, а добрі. Хто чинить добро — той від Бога, а хто зло чинить — той Бога не бачив. 12 Про Димитрія добре засвідчили всі, а також саме́ його життя, яке він вів згідно з правдою; подібно свідчимо й ми. Ти ж знаєш, що свідчення наше правдиве.

13 Я ще мав багато чого написати, але не хочу робити це чорнилом і пером, 14 бо сподіваюсь незабаром побачитися з тобою і поговорити віч-на-віч.

Мир тобі.

Друзі передають свої вітання. Привітай від мене усіх друзів поіменно.