ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • nwt Псалом 1:1–150:6
  • Псалми

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Псалми
  • Біблія. Переклад нового світу
Біблія. Переклад нового світу
Псалми

ПСАЛМИ

КНИГА ПЕРША

(Псалми 1—41)

1 Щаслива людина, яка не ходить згідно з порадами неправедних,

не стоїть на дорозі грішників+

і не сидить серед насмішників,+

 2 а знаходить насолоду в законі Єгови+

і читає його закон упівголоса* вдень і вночі.+

 3 Вона буде мов дерево, посаджене біля водних потоків,

дерево, яке дає плоди своєчасно

і листя якого не в’яне,

вона матиме успіх у всьому, що робить.+

 4 А з грішниками буде не так:

їх вітер розвіє, наче полову.

 5 Тому неправедні на суді не будуть оправдані+

і грішники не залишаться серед громади праведних.+

 6 Бо дорогу праведних Єгова знає,+

а дорога неправедних зникне.+

2 Чому народи зчинили метушню

і мешканці різних країв шепочуться* про марноту?+

 2 Земні царі повстали,

і правителі зібралися* разом+

проти Єгови та його помазанця*,+

 3 кажучи: «Поскидаймо з себе їхні кайдани

та порозриваймо їхні пута!»

 4 Але той, хто сидить на престолі у небі, з них посміється,

Єгова їх висміє.

 5 Він у гніві промовить до них,

у сильній люті своїй налякає,

 6 сказавши: «Поставив я царя+

на Сіоні,+ на святій моїй горі».

 7 Я проголошу постанову Єгови,

він сказав мені: «Ти мій син,+

нині я став твоїм батьком.+

 8 Проси — і дам тобі у спадщину народи,

дам у володіння цілу землю.+

 9 Ти розіб’єш їх залізним жезлом,+

розтрощиш, як глиняний посуд».+

10 Тож будьте проникливими, царі,

і прислухайтесь до настанов*, су́дді землі.

11 Служіть Єгові зі страхом,

з трепетом і радістю.

12 Шануйте* сина,+ щоб Бог* не розгнівався

і щоб ви не загинули на своєму шляху,+

бо гнів Божий спалахує швидко.

Щасливі усі, хто сховку в нього шукає.

Пісня Давида. Складена, коли він утікав від свого сина Авесало́ма.+

3 Єгово, чому в мене так багато ворогів?+

Чому в мене стільки супротивників?+

 2 Багато хто каже про мене*:

«Бог його не врятує».+ (Се́ла*).

 3 Але ти, Єгово,— мій щит+

і слава моя,+ ти підносиш мою голову.+

 4 Я голосно кликатиму Єгову,

і він відповість мені зі своєї святої гори.+ (Се́ла).

 5 Я ляжу і спатиму безпечно,

я прокинуся,

бо Єгова і далі підтримує мене.+

 6 Не злякаюсь я, коли мене оточать

навіть десятки тисяч ворогів.+

 7 Устань же, Єгово! Врятуй мене,+ Боже мій!

Ти вдариш у щелепу всіх моїх ворогів,

потрощиш зуби неправедним.+

 8 Єгово, ти даєш спасіння+

і благословляєш свій народ. (Се́ла).

Для диригента: виконується під супровід струнних інструментів. Пісня Давида.

4 Озвися, мій праведний Боже,+ коли кличу тебе.

Дай порятунок* мені в час утиску,

вияви мені ласку і вислухай молитву мою.

 2 Сини людські, доки будете знеславлювати мене?

Доки будете любити марноту? Доки будете шукати неправду? (Се́ла).

 3 Знайте, що Єгова вшанує* того, хто йому відданий,

Єгова почує мене, коли я кликатиму його.

 4 Гнівайтесь, але не грішіть.+

Промовляйте у своєму серці, на ліжку своєму, й мовчіть. (Се́ла).

 5 Приносьте жертви в праведності

і покладайтесь на Єгову.+

 6 Багато людей кажуть: «Хто дасть нам побачити ліпші часи?»

Єгово, осяй нас світлом своїм*.+

 7 Ти сповнюєш серце моє радістю,

і я радію більше, ніж ті, хто має вдосталь зерна й молодого вина.

 8 У спокої я ляжу й засну,+

бо тільки завдяки тобі, Єгово, я живу безпечно.+

Для диригента: нехіло́т*. Пісня Давида.

5 Єгово, вислухай слова мої,+

зглянься на мої зітхання.

 2 Прислу́хайся до голосу мого, бо я кличу тебе на допомогу.

Царю мій і Боже, я до тебе молюся.

 3 Вранці, Єгово, ти почуєш мій голос,+

вранці виллю тобі свої тривоги+ й чекатиму, коли ти відізвешся.

 4 Бо ти, Боже, не любиш зла,+

і той, хто чинить зло, не може перебувати з тобою.+

 5 Жоден зухвалець не встоїть перед твоїми очима.

Ненавидиш ти всіх, хто чинить зло.+

 6 Єгово, ти вигубиш неправдомовців,+

ти бридишся тими, хто чинить насилля та обманює*.+

 7 А я завдяки твоїй великій відданій любові+ увійду до твого дому.+

В благоговійному страху я вклонюся тобі, звернувши обличчя до храму* твого святого.+

 8 Єгово, ти праведний, тож веди мене, бо мене оточили вороги.

Допоможи мені йти твоєю дорогою, не спотикаючись.+

 9 Жодному їхньому слову не можна вірити,

їхнє нутро сповнене зла,

їхнє горло — мов відкрита могила,

вони лестять своїм язиком*.+

10 Але Бог визнає їх винними,

впадуть вони через свої ж підступні задуми.+

Нехай за свої численні переступи вони розпорошаться,

бо вони бунтуються проти тебе.

11 А всі, хто сховку в тебе шукає, будуть тішитися+

та завжди радісно вигукувати,

і ти їх захищатимеш.

Ті, хто ім’я твоє любить, будуть радіти.

12 Ти, Єгово, поблагословиш усіх праведних,

твоя прихильність буде для них як великий щит.+

Для диригента: виконується під супровід струнних інструментів, настроєних на шемінı́т*. Пісня Давида.

6 Єгово, не докоряй мені у своєму гніві

і в люті своїй не виправляй.+

 2 Вияви мені ласку*, Єгово, бо я слабну.

Єгово, зціли мене,+ бо кості мої тремтять.

 3 Я* сильно стривожений.+

О Єгово, скажи мені, доки так буде?+

 4 Прийди, Єгово, визволь мене*,+

врятуй мене, бо ти виявляєш віддану любов.+

 5 Адже ніхто з померлих тебе не згадає,

і в могилі* ніхто не прославить тебе.+

 6 Знеміг я від своїх зітхань.+

Цілу ніч обливаю ліжко слізьми,

моя постіль мокра від плачу.+

 7 Зі смутку згасають мої очі,+

тьмяніють* через ворогів моїх.

 8 Відступіться від мене, всі, хто чинить зло,

бо Єгова почує мій плач.+

 9 Єгова почує, коли я ласки у нього благатиму,+

прийме Єгова молитву мою.

10 Усі вороги мої будуть осоромлені і стривожені,

вони відступлять, вони вмить засоромляться.+

Жалобна пісня* Давида, яку він співав Єгові, почувши слова веніями́нівця Ку́ша.

7 Єгово, Боже мій, у тебе я сховок знайшов.+

Врятуй мене від усіх гонителів, визволь мене,+

 2 щоб вони не розшарпали мене*, наче леви,+

не погубили мене, коли немає рятівника.

 3 Єгово, Боже мій, якщо я вчинив щось погане,

якщо повівся несправедливо,

 4 якщо кривдив людину, яка чинила мені добро,+

або ж без причини грабував мого ворога*,

 5 то нехай ворог переслідує і наздожене мене*,

хай втопче життя моє в землю

і мою славу кине в порох. (Се́ла).

 6 Устань же, Єгово, у гніві своїм,

піднімись проти ворогів, що на мене лютують,+

збудись заради мене і накажи, щоб чинилося правосуддя.+

 7 Нехай народи оточать тебе,

і ти виступиш проти них з висоти.

 8 Єгово, винеси вирок народам.+

Коли будеш судити мене, Єгово, пригадай мою праведність

і непорочність мою.+

 9 Благаю тебе, поклади край злим вчинкам неправедних,

а праведних зміцни,+

бо ти праведний Бог,+ ти досліджуєш серця+ і найглибші почуття*.+

10 Бог — це мій щит,+ він Спаситель тих, хто має чисте серце.+

11 Бог — праведний Суддя,+

щодня він оголошує свої присуди*.

12 Якщо хтось не покається,+ він нагострить свій меч,+

лук свій напне і прицілиться.+

13 Він приготує зброю смертоносну,

приготує свої вогненні стріли.+

14 Подивіться на того, хто виношує зло,

він зачав лихо і породить неправду.+

15 Копав він яму й викопав глибоку,

та сам же у неї впаде.+

16 Його лихий задум обернеться проти нього,+

і його насилля спаде на його ж голову.

17 А я буду прославляти Єгову, бо він справедливий,+

піснею вихвалятиму* ім’я Єгови,+ Всевишнього Бога.+

Для диригента: гіттı́т*. Пісня Давида.

8 Єгово, Господи наш, яке величне ім’я твоє на всій землі!

Ти поставив свою славу вище небес*!+

 2 Словами з уст дітей і немовлят+

ти показав противникам свою силу,

щоб змусити ворога і месника замовкнути.

 3 Коли дивлюся на небо — діло пальців твоїх,

на місяць і зорі, які ти створив,+

 4 то думаю: хто така смертна людина, що ти пам’ятаєш її,

і син людський, що ти піклуєшся про нього?+

 5 Ти зробив його трохи нижчим від ангелів*,

увінчав його славою і величчю,

 6 поставив над ділами рук своїх+

і все поклав йому до ніг:

 7 велику і дрібну худобу

та диких звірів*,+

 8 птаство небесне, риб морських

і все, що плаває в морі.

 9 О Єгово, Господи наш, яке величне ім’я твоє на всій землі!

Для диригента: мут-лаббе́н*. Пісня Давида.

א [а́леф]

9 О Єгово, я буду тебе прославляти цілим серцем

і розповідати про всі дивовижні діла твої.+

 2 Я буду радіти й тішитися тобою,

піснею вихвалятиму* твоє ім’я, о Всевишній.+

ב [бет]

 3 Коли вороги мої відступатимуть,+

то спіткнуться і загинуть перед твоїм лицем.

 4 Справедливо ти вирішив справу мою,

ти сидиш на престолі і праведно судиш.+

ג [ґı́мел]

 5 Докорив ти народам,+ знищив неправедних,

їхнє ім’я стер навіки-віків.

 6 Вороги знищені назавжди,

ти дощенту зруйнував їхні міста.

Не залишиться про них навіть згадки.+

ה [ге]

 7 Єгова царюватиме повіки,+

він міцно встановив престол свій для суду.+

 8 Він праведно судитиме населену* землю+

і буде виносити праведні присуди народам.+

ו [вав]

 9 Єгова буде безпечним сховком* для пригноблених,+

безпечним сховком у час недолі.+

10 Ті, хто знає ім’я твоє, покладатимуться на тебе,+

ти, Єгово, ніколи не покинеш тих, хто тебе шукає.+

ז [за́їн]

11 Піснею вихваляйте Єгову, який перебуває на Сіоні,

звіщайте між народами про його діла.+

12 Бо той, хто мститься за кров знедолених, пам’ятає про них,+

він не забуде їхнього голосіння.+

ח [хет]

13 Єгово, вияви мені ласку, подивись, як я страждаю через моїх ненависників.

Ти підіймаєш мене з брам смерті,+

14 щоб я звіщав про твої славетні діла при брамах сіонської дочки+

і тішився, бо ти даєш порятунок.+

ט [тет]

15 Народи попадали в яму, котру самі ж викопали,

їхня нога впіймалася в тенета, які вони поставили.+

16 Єгова виявляє себе в присудах своїх.+

Неправедний потрапив у пастку, яку поставив своїми ж руками.+

Гіггайо́н*. (Се́ла).

י [йод]

17 Неправедні підуть у могилу*,

підуть туди всі народи, які Бога забувають.

18 А вбогий не буде назавжди забутий,+

і надія сумирних ніколи не згасне.+

כ [каф]

19 Устань же, Єгово! Не дай смертній людині перемогти,

нехай народи стануть перед тобою на суд.+

20 Єгово, наведи на них страх,+

хай зрозуміють, що вони — лише смертні люди. (Се́ла).

ל [ла́мед]*

10 Єгово, чому ти стоїш осторонь?

Чому ховаєшся в час нашої біди?+

 2 Людина неправедна й пихата переслідує безпомічного,+

але вона потрапить у пастку, яку сама ж поставила, замишляючи лихе.+

 3 Неправедний вихваляється своїми самолюбними бажаннями*+

і благословляє жадібного*.

נ [нун]

Він зневажає Єгову.

 4 Через зарозумілість неправедний не шукає Бога.

У нього завжди на думці: «Бога немає».+

 5 Він успішний на дорогах своїх,+

але йому не збагнути твоїх присудів.+

Він насміхається з* усіх своїх ворогів.

 6 Він каже в серці: «Я ніколи не похитнуся.

Пройде покоління за поколінням,

а мене лихо не спіткає».+

פ [пе]

 7 Його уста повні проклять, обману й погроз.+

На язиці в нього — лихо і кривда.+

 8 Він ховається в засідці коло поселень,

з укриття вбиває невинну людину,+

ע [а́їн]

очі його вишукують нещасну жертву.+

 9 Він причаївся у засідці, наче лев у лігві*,+

і чатує, щоб схопити безпомічного.

Він хапає його, затягуючи свою сітку.+

10 Його жертва розчавлена і збита з ніг.

Нещасні потрапляють в його лапи*.

11 Каже неправедний у серці своєму: «Бог забув,+

відвернув лице своє

і нічого не бачить».+

ק [коф]

12 Устань же, Єгово!+ Боже, підніми свою руку!+

Не забудь про безпомічних.+

13 Чому неправедний зневажає Бога?

Він говорить у серці своєму: «Бог не спитає за це».

ר [реш]

14 Але ти бачиш горе і страждання,

спостерігаєш за всім цим, а тоді береш справи у свої руки.+

До тебе звертається скривджений,+

ти помічник сироті*.+

ש [шін]

15 Позбав сили* неправедного і кривдника,+

карай його за все зло,

доки вже не буде за що карати.

16 Єгова — Цар повік-віків.+

Ворожі народи згинули з лиця землі.+

ת [тав]

17 Єгово, ти почуєш благання сумирних,+

ти зміцниш їхні серця+ і прихилиш до них своє вухо.+

18 Ти будеш справедливо судити сироту і пригніченого,+

щоб вони більше не боялися смертної людини, яка створена з пороху.+

Для диригента. Псалом Давида.

11 Єгова — мій сховок.+

Як же ви можете говорити мені*:

«Утікай на гору свою, лети, наче птах,

 2 бо неправедні напинають лук,

прикладають стрілу до тятиви,

щоб у темряві пустити її в тих, хто має чисте серце.

 3 Що може зробити праведний,

коли основи* зруйновано?»

 4 Єгова перебуває у храмі святому,+

престол Єгови — в небесах.+

Очима він вдивляється, пильним поглядом* досліджує синів людських.+

 5 Єгова досліджує праведного і неправедного,+

він* ненавидить того, хто любить насилля.+

 6 На грішників він дощем пошле пастки*,

вогонь, сірка+ і вітер палючий будуть їхньою часткою*.

 7 Бо Єгова — праведний,+ він любить праведні вчинки,+

і ті, у кого чисте серце, будуть бачити його лице*.+

Для диригента: настроїти на шемінı́т*. Пісня Давида.

12 Врятуй мене, Єгово, бо не стало вже відданих людей,

немає вірних поміж людьми.

 2 Вони одне одному говорять неправду,

вони лестять своїми устами*, промовляють лукавим серцем*.+

 3 Але Єгова змусить замовкнути тих, у кого облесливі уста

і хвалькуватий язик,+

 4 тих, хто каже: «Язиком своїм ми переможемо.

Устами будемо говорити, що заманеться.

Хто над нами пан?»+

 5 «Через те що знедолених утискають,

через те що бідні зітхають,+

я піднімусь і буду діяти,— говорить Єгова,—

і врятую їх від тих, хто ними погорджує*».

 6 Слова Єгови чисті,+

вони як срібло, очищене в глиняній печі* і сім разів перетоплене.

 7 Ти, Єгово, будеш оберігати всіх знедолених+

і повіки охоронятимеш їх від цього покоління.

 8 Сини людські вихваляють* розбещеність,

тож безбожні втратили будь-яку стриманість.+

Для диригента. Пісня Давида.

13 Єгово, чи надовго ти про мене забув? Невже назавжди?

Доки ховатимеш від мене своє обличчя?+

 2 Доки я* знемагатиму від тривоги,

доки дні мої будуть сповнені смутку?

Доки ворог пануватиме наді мною?+

 3 Єгово, мій Боже, подивися на мене і дай відповідь!

Дай світло моїм очам, щоб я не заснув смертним сном,

 4 щоб ворог не сказав: «Я його переміг!» —

і щоб мої супротивники не раділи, коли я впаду.+

 5 Я ж покладаюсь на твою віддану любов,+

буде тішитися серце моє, бо ти даєш порятунок.+

 6 Я співатиму Єгові, бо він рясно винагороджує мене*.+

Для диригента. Псалом Давида.

14 Безглузді* говорять у серці своєму:

«Нема Єгови».+

Їхні вчинки згубні й гидкі,

немає жодного, хто чинив би добро.+

 2 А Єгова дивиться з неба на людських синів,

щоб побачити, чи хтось із них має проникливість, чи хтось шукає Єгову.+

 3 Всі вони збилися з дороги,+

всі вони зіпсувались.

Немає жодного, хто чинив би добро,

немає ані одного.

 4 Невже ніхто із злочинців нічого не розуміє?

Вони поїдають народ мій, наче хліб,

і не кличуть Єгову.

 5 Але їх огорне великий жах,+

адже Єгова перебуває серед покоління праведних.

 6 Ви хочете розладнати плани приниженого,

але Єгова — його сховок.+

 7 О, якби з Сіону прийшло спасіння для Ізра́їля!+

Коли Єгова поверне назад свій полонений народ,

радітиме Яків і буде тішитись Ізра́їль.

Пісня Давида.

15 О Єгово, хто може бути гостем у наметі твоєму?

Хто може жити на твоїй святій горі?+

 2 Той, хто в бездоганності* ходить,+

робить те, що правильне,+

і правду говорить у серці своєму.+

 3 Він ні на кого не зводить наклепів,+

не чинить зла своєму ближньому+

і не обмовляє* своїх друзів.+

 4 Він відкидає негідників,+

а тих, хто боїться Єгови, шанує.

Він не відступається від своєї обіцянки*, навіть якщо це на шкоду йому.+

 5 Не позичає він грошей під відсотки+

і хабара не бере, щоб невинного кривдити.+

Людина така ніколи не похитнеться.+

Міхта́м* Давида.

16 Захищай мене, Боже, бо в тебе я сховок знайшов.+

 2 Я казав Єгові: «Ти, Єгово, для мене джерело доброти,

 3 і святі, що на землі,

люди величні — моя велика втіха».+

 4 Множаться страждання тих, хто прагне служити іншим богам.+

Я нізащо не буду приносити з ними виливні жертви з кров’ю

і не вимовлятиму своїми устами імен їхніх богів.+

 5 Єгова — моя частка+ і чаша.+

Ти, Боже, бережеш мій спадок.

 6 Мені відміряно приємний наділ,

я задоволений своїм спадком.+

 7 Я прославлятиму Єгову, який дає мені пораду.+

Навіть вночі мої найпотаємніші думки* повчають мене.+

 8 Постійно я бачу Єгову перед собою.+

Він завжди праворуч від мене, тож я ніколи не похитнуся.+

 9 Моє серце радіє, усе моє єство* веселиться,

і я* живу в безпеці.

10 Бо ти не залишиш мене в* могилі*,+

ти не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив яму*.+

11 Ти показуєш мені дорогу життя.+

Коли я стою перед твоїм обличчям, мене переповнює радість.+

Перебувати по праву руку від тебе — вічне щастя*.

Молитва Давида.

17 Почуй, Єгово, мої благання про справедливість!

Почуй мої прохання про допомогу,

вислухай мою молитву, в якій немає обману.+

 2 Винеси для мене справедливий вирок,+

нехай твої очі побачать те, що правильне.

 3 Ти дослідив моє серце, перевірив мене вночі,+

ти очистив мене.+

Ти побачиш, що я не маю злих задумів

і не грішу своїми устами.

 4 Я бачив, що чинять люди,

і, за словом твоїх уст, тримався осторонь від шляху грабіжника.+

 5 Нехай стопи мої міцно тримаються твоїх стежок,

щоб мої ноги не спіткнулися.+

 6 Боже, я кличу тебе, бо ти мені відповіси.+

Прихили своє вухо до* мене, почуй мої слова.+

 7 Вияви свою віддану любов, учинивши дивовижні діла,+

адже ти рятуєш тих, хто шукає сховку по праву руку від тебе,

сховку від бунтарів, які противляться тобі.

 8 Бережи мене, як зіницю ока,+

заховай у тіні своїх крил.+

 9 Бережи мене від неправедних, які нападають на мене,

від запеклих ворогів*, які мене оточили.+

10 Їхні серця зачерствіли*,

своїми устами вони говорять зухвало.

11 Тепер вороги оточують нас,+

шукають нагоди нас повалити*.

12 Кожен з них подібний до лева, що хоче розшарпати жертву,

до молодого лева, який причаївся у засідці.

13 Устань же, Єгово, виступи проти неправедного,+

повали його і мечем своїм врятуй мене* від нього.

14 Єгово, своєю рукою врятуй мене

від людей цього світу*, які живуть лише сьогоднішнім днем.+

Ти даєш їм вдосталь усілякого добра.+

Вони мають багато синів і лишають їм спадок.

15 Я ж триматимусь праведності й побачу обличчя твоє,

я радію, коли прокидаюсь і бачу, що ти зі мною*.+

Для диригента. Пісня Давида, слуги Єгови, яку він співав Єгові в день, коли Єгова врятував його з рук усіх ворогів і з рук Сау́ла. Ось слова цієї пісні.+

18 Люблю тебе, Єгово, моя сило.+

 2 Єгова — скеля моя і твердиня, він мій Визволитель.+

Мій Бог — скеля,+ і в ньому знайду пристановище.

Він мій щит і спасіння*, мій безпечний сховок*.+

 3 Я кличу Єгову — того, хто достойний хвали,

і він врятує мене від ворогів.+

 4 Обвили мене пута смерті,+

і негідники, наче стрімкі потоки, навели на мене жах.+

 5 Пута могили* обвили мене,

смерть поставила на мене свої тенета.+

 6 У час біди я кликав Єгову,

Бога свого благав я про поміч,

і він зі свого храму мій голос почув,+

мої благання про поміч дійшли до його вух.+

 7 Тоді здригнулася земля і затряслась,+

основи гір затремтіли

і захитались, бо розгнівався він.+

 8 З його ніздрів ішов дим,

а з вуст — нищівний вогонь,+

розжарене вугілля розліталось від нього.

 9 Він нахилив небеса і зійшов,+

під ногами в нього були темні хмари.+

10 На херувима він сів і прилетів,+

примчав на крилах духа*.+

11 Він вкрив себе пітьмою,+

його сховок —

темні води й густі хмари.+

12 З осяйного неба перед ним

крізь хмари посипався град та розжарене вугілля.

13 Тоді голос Єгови загримів у небесах,+

озвався Всевишній+ —

і посипався град та розжарене вугілля.

14 Він пустив стріли і розпорошив ворогів,+

метнув блискавки і ви́кликав серед них замішання.+

15 Дно річок* оголилось,+

основи землі відкрились від докору твого, Єгово,

від потужного подиху твоїх ніздрів.+

16 Простягнув він руку свою з висоти

і мене підхопив, з глибоких вод мене витягнув.+

17 Він врятував мене від могутнього ворога,+

від моїх ненависників, які були сильніші за мене.+

18 Вони напали на мене в день мого нещастя,+

але Єгова був мені опорою.

19 Він привів мене у безпечне* місце,

врятував, тому що вподобав мене.+

20 Єгова винагороджує мене за праведність,+

дає нагороду за невинність мою*.+

21 Адже я тримаюсь доріг Єгови,

Бога свого я не покидаю, такого зла не чиню.

22 Усі його присуди переді мною,

я не відкину його постанов.

23 Я буду перед ним бездоганним+

і остерігатимусь провини.+

24 Нехай Єгова винагородить мене за праведність,+

за те, що я невинний перед ним.+

25 З відданим ти поводишся віддано,+

з людиною бездоганною — бездоганно.+

26 Тому, хто зберігає чистоту, ти виявляєш свою чистоту,+

а підступному показуєш, що тебе не перехитрувати.+

27 Принижених* ти рятуєш,+

а пихатих* зневажаєш.+

28 Ти запалюєш мій світильник, о Єгово,

освітлюєш мені темряву,+ мій Боже.

29 З твоєю допомогою я виступлю проти банди грабіжників,+

завдяки Божій силі переберусь через мур.+

30 Дорога правдивого Бога досконала,+

слово Єгови чисте,+

він щит для всіх, хто сховку в нього шукає.+

31 Хто ж є Богом, крім Єгови?+

Хто є скелею, крім нашого Бога?+

32 Правдивий Бог зодягає мене в силу.+

Він вирівнює дорогу мою.+

33 Він робить ноги мої швидкими, як в оленя,

і допомагає встояти на висотах.+

34 Він вчить мене воювати,

і руки мої можуть напнути мідного лука.

35 Ти даєш мені щит спасіння+

і підтримуєш* своєю правою рукою.

Твоє смирення звеличує мене.+

36 Ти робиш дорогу мою широкою, щоб я мав де ступати,

і не послизнуться ноги* мої.+

37 Я буду гнатися за своїми ворогами і їх наздожену,

не повернуся, доки вони не будуть вигублені.

38 Розіб’ю їх, і вони встати не зможуть,+

попадають мені під ноги.

39 Ти даси мені силу для бою,

повалиш переді мною тих, хто повстає проти мене.+

40 Ворогів моїх ти змусиш утікати*,

і я погублю* своїх ненависників.+

41 Вони кличуть на допомогу, але їх ніхто не рятує,

кличуть Єгову, але він не відповідає.

42 Зітру їх на порох і розвію за вітром,

викину, як вуличне болото.

43 Ти захистиш мене від уїдливих дорікань людей+

і поставиш над народами.+

Народ, якого я не знав, буде служити мені.+

44 Як тільки вони про мене почують, то підкоряться,

прийдуть до мене чужинці з поклонами.+

45 Вони втратять відвагу*

і тремтячи повиходять з укріплень своїх.

46 Єгова — живий Бог! Нехай лине хвала моїй Скелі+

і хай звеличиться Бог мого спасіння!+

47 Правдивий Бог мститься за мене,+

народи мені підкоряє

48 і визволяє від розлючених ворогів.

Ти підносиш мене над тими, хто нападає на мене,+

і спасаєш від людини жорстокої.

49 Тому, Єгово, я прославлятиму тебе серед народів+

і піснею буду вихваляти* твоє ім’я.+

50 Бог чинить величні діла, рятуючи* свого царя.+

Він повіки виявлятиме віддану любов своєму помазанцю,+

Давиду і його потомству*.+

Для диригента. Пісня Давида.

19 Небеса звіщають про Божу славу,+

і про діло його рук розповідає небозвід*.+

 2 День за днем вони розказують про це

і ніч за ніччю передають знання.

 3 Промовляють небеса без мови й без слів,

голосу їхнього не чути.

 4 Але по всій землі розходиться їхнє свідчення*,

до кінців населеної* землі лунає їхня звістка.+

У небесах Бог поставив намет для сонця.

 5 Воно немов наречений, що виходить з весільного шатра,

воно наче сильний юнак, що радіє, пробігаючи свій шлях.

 6 З одного краю неба сонце виходить

і проходить свій шлях аж до іншого краю.+

Від його жару ніщо не сховається.

 7 Закон Єгови досконалий,+ він відновлює силу*.+

Нагадування Єгови надійне,+ воно робить недосвідченого мудрим.+

 8 Накази Єгови справедливі, вони потішають серце,+

заповідь Єгови чиста, вона просвітлює очі.+

 9 Страх перед Єговою+ чистий, він існує повіки.

Присуди Єгови правдиві, усі вони праведні.+

10 Вони бажаніші від золота,

від безлічі щирого* золота,+

і солодші від меду,+ меду стільникового.

11 Вони застерігають твого слугу,+

в дотриманні їх — велика нагорода.+

12 Хто може розпізнати власні помилки?+

Від гріхів несвідомих очисть мене,

13 стримай свого слугу від учинків зухвалих+

і не дай їм панувати наді мною.+

Тоді я буду бездоганним+

і чистим від тяжких гріхів*.

14 Єгово, ти моя Скеля+ і мій Викупник,+

нехай слова моїх уст і роздуми мого серця будуть приємні тобі.+

Для диригента. Пісня Давида.

20 Хай Єгова в день лиха тобі відповість.

Нехай ім’я Бога Яковового тебе захистить.+

 2 Хай подасть він тобі допомогу з місця святого+

і підтримає тебе із Сіону.+

 3 Нехай він згадає всі твої приношення,

хай з прихильністю прийме* твоє цілопалення. (Се́ла).

 4 Хай задовольнить бажання твого серця+

і зробить успішними всі твої плани*.

 5 Ми будемо радісно вигукувати, побачивши твоє спасіння,+

і піднімемо прапори в ім’я нашого Бога.+

Нехай Єгова сповнить усі твої прохання.

 6 Тепер я точно знаю, що Єгова рятує свого помазанця,+

відповідає йому зі святих небес —

своєю правою рукою приносить великий порятунок*.+

 7 Одні покладаються на колісниці, інші — на коней,+

а ми будемо кликати ім’я Єгови, нашого Бога.+

 8 Вони розбиті й попадали,

ми ж піднялись і непохитно стоїмо.+

 9 О Єгово, врятуй царя!+

Бог відповість нам у день, коли будемо кликати на допомогу.+

Для диригента. Пісня Давида.

21 Єгово, радіє цар, бо ти виявляєш свою силу.+

Він дуже радіє, бо ти даєш порятунок!+

 2 Ти задовольнив бажання його серця,+

не відмовив у проханні його уст. (Се́ла).

 3 Зустрічаєш ти царя рясними благословеннями

і кладеш йому на голову корону зі щирого* золота.+

 4 Він просив у тебе довгого життя, і ти дав йому+

довголіття* навіки-віків.

 5 Порятунок, який ти даєш, приносить йому велику славу.+

Наділяєш ти його честю і величчю.

 6 Ти благословляєш його назавжди,+

і він радіє тим, що ти з ним поруч*.+

 7 Цар покладається на Єгову,+

завдяки відданій любові Всевишнього він ніколи не похитнеться.+

 8 Твоя рука знайде всіх ворогів,

права рука твоя знайде тих, хто тебе ненавидить.

 9 У визначений час ти звернеш на них увагу і зробиш так, що вони будуть мов у вогняній печі.

Єгова у гніві своєму поглине їх, полум’я їх пожере.+

10 Ти вигубиш їхніх нащадків* із землі

і потомків їхніх з-поміж людських синів.

11 Бо вони задумали проти тебе лихе,+

замислили те, що не матиме успіху.+

12 Ти натягнеш лука*, націлишся в них*

і змусиш їх відступити.+

13 Єгово, встань у силі своїй!

Ми будемо піснею вихваляти* твою могутність.

Для диригента: «Лань на світанку»*. Пісня Давида.

22 Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?+

Чому ти далеко і не рятуєш мене?

Чому не чуєш болісного крику мого?+

 2 Боже мій, я кличу тебе вдень, а ти не відповідаєш,+

і вночі кличу тебе, не замовкаю.

 3 Ти святий,+

оточений* хвалою, яка лине від Ізра́їля.

 4 На тебе покладались наші батьки,+

покладались — і ти визволяв їх.+

 5 Тебе вони кликали — і були врятовані,

на тебе надіялись — і не були розчаровані*.+

 6 Я ж не людина, а черв’як,

до мене ставляться з презирством* і зневажають.+

 7 Усі, що мене бачать, глузують+

і насміхаються з мене, хитають головами,+ кажучи:

 8 «Він покладався на Єгову, то хай Бог його і визволить!

Нехай спасе його, якщо він такий дорогий йому!»+

 9 Ти вивів мене з утроби,+

оберігав мене, коли я ще ссав груди матері.

10 Від народження я був відданий під твою опіку*,

з утроби матері ти мій Бог.

11 Не стій осторонь, бо лихо до мене наблизилось,+

а крім тебе, ніхто мені не допоможе.+

12 Багато молодих биків оточили мене,+

могутні баша́нські бики мене обступили.+

13 Повідкривали вони пащі,+

наче леви, що ричать і свою здобич шматують.+

14 Я вилився, як вода.

Усі мої кості вивихнуті,

а серце стало наче віск,+

розтопилось у моєму нутрі.+

15 Моя сила висохла, як глиняний черепок,+

язик мій до піднебіння прилип.+

Ти поклав мене в порох смерті.+

16 Вороги оточили мене, наче пси,+

обступили мене, ніби зграя злочинців.+

Вони, наче леви, кусають мене за руки і ноги.+

17 Я можу перелічити всі кості свої.+

Вороги дивляться на мене, не зводять погляду.

18 Вони ділять між собою моє вбрання

й кидають жеребок, щоб вирішити, кому припаде мій одяг.+

19 Єгово, не стій осторонь від мене.+

Ти моя сила, поспіши мені на поміч!+

20 Визволь мене* від меча,

моє дорогоцінне життя* від собачих лап*.+

21 Дай мені відповідь, врятуй від пащі лева+

і від рогів диких биків.

22 Я звіщатиму твоє ім’я братам своїм,+

посеред збору тебе вихвалятиму.+

23 Хваліть Єгову, всі, хто боїться його!

Прославляй його,+ все потомство* Якова!

Благоговій перед ним, усе потомство* Ізра́їля!

24 Бо він не виявляв зневаги і не бридився, коли бачив страждання пригнобленого,+

не ховав від нього свого лиця.+

Він почув, коли той кликав на допомогу.+

25 Я хвалитиму тебе у великому зборі,+

свої обітниці виконаю перед тими, хто Бога боїться.

26 Сумирні будуть їсти й наситяться.+

Ті, хто шукає Єгову, прославлятимуть його.+

Нехай ваше життя триває* вічно.

27 Усі кінці землі згадають Єгову і до нього звернуться,

поклоняться йому всі племена народів.+

28 Єгова є царем,+

він править народами.

29 Усі багаті* землі будуть їсти і вклоняться йому,

всі, хто сходить у порох, стануть перед ним на коліна.

Ніхто з них не може зберегти свого життя*.

30 Їхні нащадки* служитимуть Єгові,

покоління прийдешнє почує про нього.

31 Вони прийдуть і розкажуть про його праведність.

Вони розкажуть народові, який народиться, що́ він здійснив.

Пісня Давида.

23 Єгова — мій Пастир,+

тож я ні в чому не матиму недостатку.+

 2 Він дає мені прилягти на зелених пасовищах

і веде до водних джерел, де я можу спочити*.+

 3 Мене* він відсвіжує+

і ради свого імені водить дорогами* праведності.+

 4 Навіть коли йду я долиною тіні густої,+

то не боюся жодного лиха,+

бо ти зі мною.+

Твоя палиця і посох підтримують мене*.

 5 Ти накрив для мене стіл перед ворогами моїми,+

олією намастив* мені голову,+

моя чаша наповнена по вінця.+

 6 Знаю, що твоя великодушність і віддана любов обов’язково будуть зі мною все моє життя.+

І я перебуватиму в домі Єгови усі свої дні.+

Пісня Давида.

24 Єгові належить земля і все, що на ній,+ —

земля і ті, хто її населяє.

 2 Він землю заснував на морях,+

на річках її міцно поставив.

 3 Хто може зійти на гору Єгови?+

Хто може стояти на його святому місці?

 4 Той, хто має руки невинні і серце чисте,+

хто не клянеться Моїм життям* неправдиво

і не дає фальшивої присяги.+

 5 Він отримає благословення від Єгови+

і праведність* від свого Бога спасіння.+

 6 Таким є покоління тих, хто шукає Бога,

хто шукає твоєї ласки*, о Боже Якова. (Се́ла).

 7 Ви, брами, станьте вищими!+

І ви, ворота давні, відчиніться*!

Нехай увійде прославлений Цар!+

 8 Хто ж той прославлений Цар?

Це Єгова, сильний і могутній!+

Це Єгова, могутній у бою!+

 9 Ви, брами, станьте вищими!+

І ви, ворота давні, відчиніться!

Нехай увійде прославлений Цар!

10 Хто ж той прославлений Цар?

Це Єгова, Бог військ*, він прославлений Цар.+ (Се́ла).

Псалом Давида.

א [а́леф]

25 До тебе, Єгово, я звертаюся*.

ב [бет]

 2 Боже мій, на тебе я покладаюсь,+

хай не буду осоромлений+

і хай вороги не радіють лиху моєму.+

ג [ґı́мел]

 3 Усі, хто на тебе надіється, ніколи не будуть осоромлені,+

а осоромляться ті, хто свавільно сходить на шлях зради.+

ד [да́лет]

 4 Єгово, дай пізнати дороги твої+

і навчи мене своїх стежок.+

ה [ге]

 5 Допоможи ходити в правді твоїй і навчай мене,+

бо ти Бог спасіння мого.

ו [вав]

Я завжди надіюсь на тебе.

ז [за́їн]

 6 Єгово, пам’ятай про своє милосердя та віддану любов,+

які ти завжди виявляєш*.+

ח [хет]

 7 Не згадуй гріхів моєї молодості і переступів моїх.

Пам’ятай мене, Єгово,

бо ти виявляєш віддану любов+ і великодушність.+

ט [тет]

 8 Єгова добрий і правдивий,+

тому він навчає грішників, якою дорогою іти.+

י [йод]

 9 Він веде сумирних згідно з тим, що правильне*,+

і навчає своїх доріг.+

כ [каф]

10 Ті, хто тримається твоєї угоди+ і зважає на твої нагадування,+

бачать у всьому, що ти робиш*, Єгово, твою віддану любов і вірність.

ל [ла́мед]

11 Ради імені свого, Єгово,+

прости мою провину, хоча вона велика.

מ [мем]

12 Хто та людина, що боїться Єгови?+

Він покаже їй, яку дорогу вибрати.+

נ [нун]

13 Вона* буде насолоджуватися добром,+

і нащадки* її заволодіють землею.+

ס [са́мех]

14 Єгова стає близьким другом для тих, хто боїться його,+

і звіщає їм свою угоду.+

ע [а́їн]

15 Очі мої завжди звернені до Єгови,+

бо він звільнить мої ноги з тенет.+

פ [пе]

16 Боже, зглянься наді мною, вияви мені ласку,

бо я самотній і безпомічний.

צ [цаде́]

17 Муки серця мого помножились,+

визволь мене від моїх страждань.

ר [реш]

18 Споглянь на мою біду і на горе моє,+

прости усі мої гріхи.+

19 Подивись, як багато в мене ворогів

і як люто вони ненавидять мене.

ש [шін]

20 Охороняй моє життя* і визволяй мене.+

Хай не буду я осоромлений, бо в тебе я сховок знайшов.

ת [тав]

21 Хай непорочність і праведність охороняють мене,+

бо на тебе надія моя.+

22 Боже, визволь* Ізра́їль з усіх його нещасть.

Псалом Давида.

26 Єгово, суди мене, бо я ходжу в непорочності.+

Я беззастережно покладаюсь на тебе, Єгово.+

 2 Єгово, перевір і випробуй мене,

очисть мої найпотаємніші думки* та серце.+

 3 Твоя віддана любов завжди переді мною,

і в правді твоїй я ходжу.+

 4 Я не маю нічого спільного* з обманщиками+

і уникаю тих, хто приховує, ким є насправді*.

 5 Ненавиджу я зборище злочинців+

і не хочу мати нічого спільного* з неправедними.+

 6 Єгово, в невинності я омиватиму руки свої

та буду обходити твій жертовник,

 7 щоб голосно дякувати тобі+

і сповіщати про всі твої дивовижні діла.

 8 Єгово, я люблю дім, в якому ти перебуваєш,+

і місце слави твоєї.+

 9 Не погуби мене* з грішниками+

і життя мого з жорстокими людьми*,

10 які руками своїми зло чинять*

і праву руку свою хабарами наповнюють.

11 Я ж ходитиму в непорочності.

Боже, визволь* мене і вияви мені ласку.

12 Нога моя стоїть на рівному місці,+

серед великого збору* я вихвалятиму Єгову.+

Псалом Давида.

27 Єгова — світло моє+ і мій порятунок.

Кого ж мені боятись?+

Єгова — твердиня мого життя.+

Кого ж мені лякатись?

 2 Коли злочинці напали на мене, щоб пожерти моє тіло,+

то спіткнулися і впали мої супротивники та вороги.

 3 Навіть якщо військо стане табором проти мене,

моє серце не злякається.+

Навіть якщо підуть війною на мене,

я й тоді буду покладатись на Бога.

 4 Одного прошу я в Єгови

і прагну одного:

хочу перебувати в домі Єгови всі дні свого життя,+

щоб споглядати, який чудовий Єгова,

і милуватися* його храмом*.+

 5 В день нещастя він заховає мене у своєму укритті,+

дасть притулок у потаємному місці, в наметі своєму,+

і високо на скелі поставить мене.+

 6 Голова моя піднесеться над ворогами, що мене обступили,

і в його наметі я складатиму жертви з радісними окриками.

Я піснею вихвалятиму* Єгову.

 7 Почуй, Єгово, коли кличу тебе,+

вияви мені ласку і дай відповідь.+

 8 Моє серце говорить за тебе:

«Шукайте моєї ласки*».

Твоєї ласки, Єгово, я буду шукати.+

 9 Не ховай від мене лиця свого,+

не відкидай у гніві свого слугу.

Ти мій помічник,+

не залишай і не покидай мене, ти даєш мені спасіння.

10 Навіть якщо батько й мати покинуть мене,+

Єгова мене прийме.+

11 Покажи мені, Єгово, свою дорогу,+

веди стежкою праведності, щоб мав я захист від ворогів.

12 Не віддавай мене моїм супротивникам*,+

бо на мене повстали ті, хто свідчить неправдиво,+

і вони погрожують мені насиллям.

13 Що було б зі мною, якби я не вірив,

що побачу доброту Єгови в краю живих*?+

14 Надійся на Єгову.+

Будь мужній, і хай серце твоє буде непохитне!+

Надійся на Єгову!

Псалом Давида.

28 Єгово, Скеле моя,+ до тебе я кличу,

не будь до мене глухим.

Якщо ти мовчатимеш,

я стану мов ті, хто сходить у яму*.+

 2 Почуй мене, коли я благаю тебе про допомогу,

коли в молитві простягаю руки до Найсвятішого твоєї святині.+

 3 Не губи мене разом з неправедними, кривдниками,+

тими, хто говорить мирно зі своїм ближнім, але в серці виношує зло.+

 4 Відплати їм за їхні діла,+

за їхні злі вчинки.

Відплати за діла їхніх рук,

за все, що вони роблять.+

 5 Бо вони не зважають на те, що чинить Єгова,+

на діло його рук.+

Він їх повалить і вже не підійме.

 6 Хай лине хвала Єгові,

бо він почув мої благання про допомогу.

 7 Єгова — моя сила+ і щит.+

На нього покладається моє серце.+

Він мені допоміг, і серце моє радіє,

тож я вихвалятиму його піснею.

 8 Єгова — сила народу свого,

твердиня, в якій помазанець його знаходить величне спасіння.+

 9 Врятуй свій народ і поблагослови власність свою.+

Паси його й носи на руках повіки.+

Пісня Давида.

29 Сини сильних, віддайте Єгові те, чого він по праву заслуговує,

віддайте Єгові належну йому славу і звеличуйте силу його.+

 2 Віддайте Єгові славу, належну його імені,

вклоніться* Єгові у шатах святості*.

 3 Голос славетного Бога Єгови

гримить+ над водами.

Єгова перебуває над багатьма водами.+

 4 Голос Єгови сильний,+

голос Єгови величний.

 5 Від голосу Єгови ламаються кедри,

Єгова трощить кедри ліва́нські.+

 6 Він робить так, що Ліва́н* скаче, як теля,

а Сиріо́н+ — наче молодий дикий бик.

 7 Від голосу Єгови летять спалахи полум’я,+

 8 від голосу Єгови здригається пустеля,+

Єгова змушує здригатися пустелю Каде́ш.+

 9 Від голосу Єгови здригаються й народжують олениці

та оголюються ліси.+

І в храмі його всі говорять: «Хвала Богу!»

10 Єгова сидить на престолі над великими водами*,+

Єгова сидить на престолі як Цар повік-віки.+

11 Єгова дасть силу своєму народові,+

Єгова поблагословить свій народ миром.+

Псалом Давида. Пісня з нагоди відкриття нового дому.

30 Єгово, я буду звеличувати тебе, бо ти мене підняв*

і не дав ворогам тішитися моєму падінню.+

 2 Боже мій, Єгово, я кликав тебе на допомогу, і ти зцілив мене.+

 3 Єгово, ти підняв мене* з могили*,+

зберіг мені життя, не дав зійти до ями*.+

 4 Піснею вихваляйте* Єгову, всі, хто відданий йому,+

прославляйте його святе ім’я*,+

 5 бо гнів його лише на мить,+

а ласка* його — на все життя.+

Увечері чути плач, вранці ж лунають радісні окрики.+

 6 У дні спокою я говорив:

«Ніколи не похитнуся».

 7 Єгово, коли я втішався твоєю ласкою*, ти утверджував мене, як гору,+

а коли ти сховав своє лице, я дуже налякався.+

 8 Тебе, Єгово, я кликав,+

тебе, Єгово, благав про ласку.

 9 Яка буде користь від моєї смерті*, якщо я зійду в яму*?+

Чи порох тебе прославлятиме?+ Чи буде розповідати про твою вірність?+

10 Єгово, почуй мене і вияви ласку.+

Єгово, стань моїм помічником.+

11 Ти обернув мою жалобу в танець,

зняв з мене мішковину й одягнув у радість,

12 щоб я* вихваляв тебе піснею і не мовчав.

Єгово, Боже мій, я повіки тебе прославлятиму.

Для диригента. Пісня Давида.

31 У тебе, Єгово, я сховок знайшов,+

хай ніколи не буду осоромлений.+

Врятуй мене, бо ти праведний.+

 2 Прихили своє вухо до* мене,

поспіши на порятунок.+

Будь для мене твердинею на горі,

укріпленим місцем, в якому знайду спасіння.+

 3 Ти моя скеля й твердиня.+

Заради імені свого+ ти будеш вести мене і вказувати шлях.+

 4 Ти звільниш мене з тенет, які таємно поставили на мене вороги,+

бо ти моя фортеця.+

 5 У твою руку ввіряю свій дух.+

Єгово, Боже правди*,+ ти визволив мене.

 6 Я ненавиджу тих, хто відданий нікчемним і нічого не вартим ідолам,

а сам я покладаюсь на тебе, Єгово.

 7 Твоя віддана любов сповнює мене великою радістю,

бо ти побачив моє нещастя,+

ти знаєш про мої важкі страждання*.

 8 Ти не віддав мене в руки ворога,

а поставив у безпечному* місці.

 9 Єгово, вияви мені ласку, бо я в біді.

Від горя згасають мої очі,+ а також слабне все тіло*.+

10 Журба поглинає моє життя,+

і зітхання — мої роки.+

Через провину свою я знесилився,

мої кості ослабли.+

11 З мене насміхаються всі мої вороги+

і навіть мої сусіди,

мене жахаються мої знайомі.

Коли вони бачать мене надворі, то втікають.+

12 Мене викинули з серця*, забули, як мертвого.

Став я мов розбита посудина.

13 Я чую, як люди мене обмовляють,

страх панує довкола.+

Вони збираються проти мене,

замишляють життя* моє відібрати.+

14 Але я покладаюсь на тебе, Єгово.+

Я кажу: «Ти — мій Бог».+

15 Мої дні* у твоїй руці.

Визволь мене від моїх ворогів і гонителів.+

16 Нехай твоє обличчя засяє над твоїм слугою.+

Врятуй мене, бо ти виявляєш віддану любов.

17 Єгово, хай не буду я осоромлений, коли кличу тебе.+

Хай будуть осоромлені неправедні,+

хай вони замовкнуть у могилі*.+

18 Нехай оніміють неправдиві уста,+

уста, які з пихатістю й презирством зухвало наговорюють на праведного.

19 Боже, як щедро ти виявляєш великодушність!+

Ти зберігаєш її для тих, хто боїться тебе.+

В усіх на очах ти виявляєш її тим, хто притулку в тебе шукає.+

20 Ти сховаєш їх у себе в потаємному місці+

від підступних задумів людей,

захистиш у своєму наметі

від злісних нападів*.+

21 Хай лине хвала Єгові,

бо, учинивши дивовижні діла, він виявив мені віддану любов+ в оточеному місті.+

22 У паніці я сказав:

«Я загину і більше не стану перед очима твоїми».+

Але ти почув благання мої, коли я кликав тебе на допомогу.+

23 Любіть Єгову, всі, хто відданий йому!+

Єгова захищає тих, хто йому вірний,+

а всім пихатим відплачує сповна.+

24 Будьте мужні, і хай серце ваше буде непохитне,+

всі ви, хто чекає на Єгову.+

Псалом Давида. Маскı́л*.

32 Щаслива людина, якій прощено переступ і вибачено* гріх.+

 2 Щаслива людина, якій Єгова не залічує провини,+

людина, в серці* якої немає підступу.

 3 Коли я мовчав, то від постійного стогону кістки мої спорохнявіли,+

 4 бо твоя рука* день і ніч тяжіла наді мною.+

Моя сила висохла*, як вода у літню спеку. (Се́ла).

 5 Зрештою я зізнався тобі в гріху,

я не ховав своєї провини.+

Я сказав: «Ви́знаю перед Єговою свої переступи».+

І ти простив провини мої та гріхи.+ (Се́ла).

 6 Тому кожен відданий буде молитись тобі,+

поки можна тебе знайти.+

І, хоч би ринув бурхливий потік, він не досягне його.

 7 Ти — сховок мій.

Ти охоронятимеш мене від нещастя,+

оточиш мене радісними вигуками, давши визволення.+ (Се́ла).

 8 «Я зроблю тебе проникливим і покажу дорогу, якою маєш іти.+

Я буду давати тобі поради, мої очі тебе пильнуватимуть.+

 9 Не будь як той кінь або мул нерозумний,+

чию норовливість треба приборкувати вуздечкою чи поводом,

поки змусиш його йти за тобою».

10 Неправедний зазнає́ багато болю,

той же, хто покладається на Єгову, оточений його відданою любов’ю.+

11 Радійте Єговою і тіштеся, всі праведні.

Радісно вигукуйте всі, хто має чисте серце.

33 Усі праведні, радісно вигукуйте, бо Єгова чинить добро.+

Праведним личить його вихваляти.

 2 Під звуки арфи складайте Єгові подяки,

під звуки цитри піснею його вихваляйте*.

 3 Співайте для нього пісню нову,+

майстерно грайте на струнах і радісно хваліть його.

 4 Бо слово Єгови правдиве,+

в усіх своїх ділах він гідний довір’я.

 5 Єгова любить праведність і справедливість,+

його відданою любов’ю наповнена земля.+

 6 Словом Єгови створені небеса,+

і духом* уст його — все, що на них*.

 7 Бог збирає во́ди морські докупи, і вони стоять, немов вал,+

тримає у сховищах во́ди бурхливі.

 8 Нехай уся земля боїться Єгови,+

хай усі її мешканці благоговіють перед ним.

 9 Бо він сказав — і з’явилось,+

звелів — і сталося.+

10 Єгова ламає підступні наміри* народів,+

розладнує людські плани*.+

11 А рішення* Єгови обов’язково виконаються,+

думки його серця ті самі з покоління в покоління.

12 Щасливий народ, чий Бог — Єгова,+

народ, який він вибрав собі у власність.+

13 Єгова споглядає з неба

і бачить усіх синів людських.+

14 З місця свого перебування

він дивиться на мешканців землі.

15 Він формує серця усіх їх,

знає про всі їхні вчинки.+

16 Царя не врятує численне військо,+

сильного не визволить велика міць.+

17 Марно надіятись, що кінь принесе порятунок*,+

його велика сила не є запорукою спасіння.

18 Очі Єгови дивляться на тих, хто боїться його,+

хто чекає від нього відданої любові,

19 він врятує їх* від смерті

і збереже живими в час голоду.+

20 Ми* чекаємо на Єгову.

Він наш помічник і щит.+

21 Наше серце радіє ним,

бо ми покладаємось на його святе ім’я.+

22 Єгово, вияви нам свою віддану любов,+

тимчасом як ми чекаємо на тебе.+

Псалом Давида, складений, коли він удавав із себе безумного+ перед Авімеле́хом і той прогнав його геть.

א [а́леф]

34 Я завжди вихвалятиму Єгову,

хвала йому постійно лунатиме з моїх уст.

ב [бет]

 2 Я* буду хвалитися Єговою,+

сумирні це почують і зрадіють.

ג [ґı́мел]

 3 Прославляйте Єгову зі мною,+

звеличуймо разом його ім’я!

ד [да́лет]

 4 Я кликав Єгову, і мене він почув.+

Він визволив мене від усіх моїх страхів.+

ה [ге]

 5 Обличчя тих, що дивились на нього, засяяли,

і ніхто не зможе їх осоромити.

ז [за́їн]

 6 Принижений благав, і Єгова почув,

врятував його з усіх бід.+

ח [хет]

 7 Ангел Єгови табором стає довкола тих, хто боїться Бога,+

і їх визволяє.+

ט [тет]

 8 Скуштуйте і подивіться, який добрий Єгова.+

Щаслива людина, яка знайшла в нього сховок.

י [йод]

 9 Бійтеся Єгови, всі святі його,

бо ті, хто його боїться, ні в чому не мають нестачі.+

כ [каф]

10 Навіть сильні молоді леви* ходять голодні,

а тим, хто шукає Єгову, нічого не бракуватиме.+

ל [ла́мед]

11 Прийдіть до мене, сини мої, і послухайте,

я навчу вас боятись Єгови.+

מ [мем]

12 Якщо ви хочете насолоджуватися життям

і бачити багато добрих днів,+

נ [нун]

13 то бережіть свій язик від зла,+

а уста від обману.+

ס [са́мех]

14 Відвертайтеся від зла і робіть добро,+

шукайте миру та підтримуйте його.+

ע [а́їн]

15 Очі Єгови дивляться на праведних,+

і вуха його прислуха́ються до їхніх благань про допомогу.+

פ [пе]

16 А від тих, хто чинить зло, Єгова відвертає своє обличчя.

Він знищить на землі навіть згадку про них.+

צ [цаде́]

17 Праведні кликали Єгову, і він почув,+

від усіх нещасть визволив їх.+

ק [коф]

18 Єгова близький до всіх, у кого розбите серце,+

і тих, у кого пригнічений дух*, він спасає.+

ר [реш]

19 Багато труднощів* у праведного,+

але від усіх них Єгова рятує його.+

ש [шін]

20 Він береже всі кості праведного,

жодна з них не буде зламана.+

ת [тав]

21 Неправедного погубить біда,

і ті, що ненавидять праведного, будуть засуджені.

22 Єгова рятує життя* своїх слуг,

і жоден з тих, хто в нього сховку шукає, не буде засуджений.+

Псалом Давида.

35 Єгово, захисти мене на суді від моїх супротивників,+

воюй з тими, хто воює зі мною.+

 2 Візьми малий* та великий щити+

і встань на мій захист.+

 3 Підніми спис і бойову сокиру* та виступи проти моїх гонителів.+

Скажи мені*: «Я твоє спасіння».+

 4 Нехай будуть осоромлені й принижені ті, хто полює на моє життя*.+

Хай відступлять і зазнають ганьби ті, хто замишляє мене погубити.

 5 Нехай стануть вони як полова на вітрі

і хай ангел Єгови їх розпорошить.+

 6 Нехай стежка їхня буде темна та слизька

і хай ангел Єгови їх переслідує.

 7 Бо вони без причини ставлять на мене сітку,

без причини копають мені* яму.

 8 Нехай на них несподівано прийде біда

і хай вони піймаються в сітку, яку самі поставили,

хай потраплять у неї й загинуть.+

 9 Нехай Єгова буде радістю для мене*,

я буду тішитися тим, що він дає спасіння.

10 Усе моє єство скаже:

«Єгово, хто з тобою зрівняється?

Ти визволяєш безпомічного від сильнішого за нього,+

визволяєш безпомічного і вбогого від грабіжника».+

11 Виступають проти мене свідки, які замишляють лихе,+

питають про те, чого я не знаю.

12 Вони відплачують мені злом за добро,+

тож я в розпачі*.

13 Коли вони хворіли, я ходив у мішковині,

я впокорював себе* постом,

і, коли молитва моя поверталась без відповіді*,

14 я ходив у жалобі, немовби помер мій друг чи брат,

від журби хилився додолу, як у жалобі за матір’ю.

15 Коли ж я спотикався, вони раділи й збирались разом,

збиралися проти мене, щоб завдати ударів із засідки.

Вони рвали мене на шматки і не вмовкали.

16 Безбожні презирливо висміюють мене*,

згадуючи про мене, вони скрегочуть зубами.+

17 Єгово, доки будеш дивитись на це?+

Врятуй мене* від їхніх нападів,+

моє дорогоцінне життя* — від молодих левів*.+

18 Тоді я складатиму подяки тобі у великому зборі,+

серед народу численного буду хвалити тебе.

19 Хай не злорадіють ті, хто без причини ворогує зі мною,

хай не переморгуються злісно+ ті, хто мене безпідставно ненавидить.+

20 Бо говорять вони не про мир,

вони підступно замишляють лихе проти мирних мешканців краю.+

21 Відкривають свій рот, щоб мене звинуватити,

кажуть: «Ага! Ми бачили це на власні очі!»

22 Єгово, ти бачиш це, тож не мовчи.+

Єгово, не стій від мене осторонь.+

23 Прокинься, встань на мій захист,

Єгово, Боже мій, захисти мене на суді.

24 Суди мене за своєю праведністю,+ Боже мій, Єгово,

і хай вони не злорадіють.

25 Хай не кажуть: «Ага! Цього ми й хотіли*!»

Хай не кажуть: «Ми його проковтнули!»+

26 Нехай осоромляться і зазнають ганьби

всі, хто злорадіє моєму нещастю.

Сором і приниження хай покриє тих, хто ставиться до мене зверхньо.

27 А ті, кому приємна моя праведність, нехай радісно вигукують

і постійно говорять:

«Хай звеличиться Єгова, який бажає миру своєму слузі».+

28 Тоді мій язик розповідатиме* про твою праведність+

і щодня тебе вихвалятиме.+

Для диригента. Псалом Давида, слуги Єгови.

36 Неправедний не має страху перед Богом,+

в його серці промовляє переступ.

 2 Він надто високої думки про себе,

щоб побачити власні провини і їх зненавидіти.+

 3 З уст його виходить кривда та обман,

він більше не має проникливості, потрібної, щоб чинити добро.

 4 Навіть на ліжку своєму він замишляє кривду.

Стоїть він на поганій стежці

і не відкидає зла.

 5 Єгово, твоя віддана любов сягає аж до небес,+

вірність твоя — аж до хмар.

 6 Твоя праведність — наче величні гори*,+

твої присуди — наче водні глибини.+

Єгово, ти оберігаєш* і людину, і тварину.+

 7 Твоя віддана любов безцінна, о Боже!+

У тіні твоїх крил сини людські знаходять сховок.+

 8 Вони досхочу п’ють найліпше*, що є у твоєму домі,+

ти напоюєш їх з потоку своїх благ.+

 9 У тебе джерело життя,+

завдяки твоєму світлу ми бачимо світло.+

10 І далі виявляй свою віддану любов тим, хто знає тебе,+

і праведність свою тим, у кого чисте серце.+

11 Не дозволь, щоб нога пихатих топтала мене

і рука неправедних мене виганяла.

12 Попадали злочинці,

вони повалені і встати не можуть.+

Псалом Давида.

א [а́леф]

37 Не засмучуйся* через лихих людей,

не заздри злочинцям.+

 2 Як трава, вони швидко засохнуть+

і зів’януть, як молода зелень.

ב [бет]

 3 Покладайся на Єгову і чини добро,+

живи на землі* і в усьому будь вірний.+

 4 Хай Єгова буде для тебе найбільшою радістю*,

і він здійснить усі бажання твого серця.

ג [ґı́мел]

 5 Довір свою дорогу* Єгові,+

надійся на нього, і він тобі допоможе.+

 6 Завдяки йому твоя праведність стане мов світло на світанку

і справедливість твоя засяє, як полудневе сонце.

ד [да́лет]

 7 Чекай на Єгову в мовчанні,+

чекай на нього з надією*.

Не засмучуйся, якщо комусь

вдається здійснити свої лихі задуми.+

ה [ге]

 8 Відкинь гнів і полиш лють,+

не засмучуйся і не чини зла*.

 9 Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені,+

а ті, хто надіється на Єгову, успадкують землю.+

ו [вав]

10 Ще трохи, і грішників уже не буде,+

подивишся на їхнє місце,

а їх уже немає.+

11 А сумирні успадкують землю+

і сповна насолодяться миром.+

ז [за́їн]

12 Неправедний задумує лихе на праведного,+

скрегоче зубами.

13 Але Єгова посміється над ним,

бо знає день, коли він буде знищений.+

ח [хет]

14 Неправедні витягають мечі і напинають* луки,

щоб повалити пригноблених і бідних,

щоб погубити тих, хто чесний на дорогах своїх.

15 Але їхній меч простромить їхнє ж серце,+

їхні луки зламаються.

ט [тет]

16 Ліпший малий достаток праведного,

ніж велике багатство багатьох неправедних.+

17 Бо руки неправедних будуть позбавлені сили,

а праведних Єгова підтримає.

י [йод]

18 Єгова добре знає, що зносять бездоганні*,

і їхній спадок зберігатиметься повіки.+

19 У час лиха вони не будуть осоромлені,

в час голоду будуть ситі.

כ [каф]

20 А всі неправедні загинуть,+

вороги Єгови щезнуть, як трава на найліпших пасовищах,

вони розвіються, як дим.

ל [ла́мед]

21 Неправедний бере в борг і не повертає,

а праведний виявляє щедрість* і ділиться з іншими.+

22 Ті, кого Бог благословляє, успадкують землю,

а кого проклинає, будуть вигублені.+

מ [мем]

23 Єгова скеровує* кроки людини,+

коли її дорога йому до вподоби.+

24 Хоч би людина й спіткнулась, але не впаде,+

бо Єгова підтримує її руку*.+

נ [нун]

25 Колись я був молодий, а тепер постарів,

але я не бачив, щоб праведний був покинутим+

або щоб його діти просили хліба*.+

26 Він завжди щедро позичає іншим,+

і діти його будуть благословенні.

ס [са́мех]

27 Відвертайся від зла та чини добро,+

і житимеш повік.

28 Бо Єгова любить справедливість,

і відданих своїх він не покине.+

ע [а́їн]

Вони завжди матимуть захист,+

а нащадки неправедних будуть вигублені.+

29 Успадкують праведні землю+

і повік будуть жити на ній.+

פ [пе]

30 Уста праведного діляться мудрістю*,

і язик його говорить про справедливість.+

31 Закон Бога у нього в серці,+

і ноги його не захитаються.+

צ [цаде́]

32 Грішник підстерігає праведного,

шукає, як би його погубити.

33 Але Єгова не віддасть його в руки грішника+

і не звинуватить його на суді.+

ק [коф]

34 Надійся на Єгову і тримайся дороги його,

тоді він звеличить тебе і ти успадкуєш землю.

Ти побачиш, як грішники будуть вигублені.+

ר [реш]

35 Я бачив чоловіка жорстокого й злого,

який розрісся, мов пишне дерево у своїй землі.+

36 Але він раптово зник, його не стало,+

я шукав його, та не знайшов.+

ש [шін]

37 Пильно дивись на бездоганного*

і спостерігай за праведним,+

бо майбутнє такої людини буде спокійне.+

38 А всі беззаконники будуть знищені,

неправедні не матимуть майбутнього.+

ת [тав]

39 Спасіння праведних — від Єгови,+

він їхня твердиня в час лиха.+

40 Єгова допоможе їм і визволить їх,+

визволить від неправедних та спасе,

бо в нього вони знайшли сховок.+

Пісня Давида. Нагадування*.

38 Єгово, не докоряй мені у гніві своєму

і в лютості не виправляй.+

 2 Бо твої стріли глибоко вп’ялися в тіло моє,

і твоя рука тяжіє наді мною.+

 3 Від обурення твого хворе все моє тіло*,

через мій гріх кості мої не знають спокою.+

 4 Бо провини мої накотилися на мою голову,+

вони як важкий тягар, який я не в силі нести.

 5 Через безглуздя моє

смердять та гниють мої рани.

 6 Я страждаю і дуже пригнічений,

весь день я ходжу сумний.

 7 В мене всередині все горить*,

хворе все моє тіло.+

 8 Я занімів, цілковито розбитий,

стогну* від болю свого серця.

 9 Єгово, всі бажання мої перед тобою,

і зітхання мої від тебе не сховані.

10 Моє серце тріпоче, і сили мене покинули,

світло очей моїх гасне.+

11 Мої друзі й приятелі уникають мене через мою біду,

ті, з ким я був добре знайомий, мене цураються.

12 Ті, хто зазіхає на моє життя*, ставлять пастки,

кривдники наговорюють на мене,+

вони весь день замишляють лихе.

13 А я не слухаю, наче глухий,+

і, як німий, не відкриваю своїх уст.+

14 Я став як той, хто не чує,

хто не має що сказати на захист.

15 Єгово, на тебе чекав я,+

і ти, о Єгово, мій Боже, відповідь дав.+

16 Я сказав: «Хай вони не злорадіють,

хай не ставляться до мене зверхньо, якщо нога моя посковзнеться».

17 Бо я мало не впав,

і біль мій не покидав мене.+

18 Я зізнався у своїй провині,+

через свій гріх сильно стривожився.+

19 А мої вороги сильні* і могутні*.

Численними стали ті, хто без причини мене ненавидить.

20 За добро вони відплатили мені злом,

вони противились, коли я прагнув робити добро.

21 Не покидай мене, Єгово,

Боже мій, не стій осторонь.+

22 Поспіши мені на допомогу,

о Єгово, спасіння моє.+

Для диригента: єдуту́н*.+ Пісня Давида.

39 Я сказав: «Стерегтиму кроки свої,

щоб не грішити язиком,+

і накладу вуздечку* собі на уста,+

поки неправедний переді мною».

 2 Онімів я і мовчав,+

не говорив навіть про добре,

а біль мій був сильний*.

 3 Тліло* в мені моє серце.

Коли я роздумував*, все в мені горіло.

Тож я сказав:

 4 «Єгово, допоможи мені зрозуміти, який буде мій кінець

і скільки днів моїх,+

щоб я збагнув, яке коротке моє життя*.

 5 Ти справді зробив мої дні недовгими*,+

і вік мій — ніщо перед тобою.+

Дійсно, кожна людина, яка, здавалося б, твердо стоїть на ногах,— всього лиш подих.+ (Се́ла).

 6 Дійсно, кожна людина ходить як тінь.

Вона марно метушиться*.

Вона нагромаджує багатство, та не знає, кому воно дістанеться.+

 7 Тоді на що ж мені надіятись, Єгово?

Моя надія лише на тебе.

 8 Врятуй мене від усіх моїх переступів.+

Хай нерозумні не зневажають мене.

 9 Я мовчав,

я не відкривав своїх уст,+

бо ти це вчинив.+

10 Відверни біду, яку ти навів,

від ударів твоєї руки я ослаб.

11 Ти виправляєш людину, караючи її за провини,+

як міль, нищиш те, чим вона дорожить.

Дійсно, кожна людина — всього лиш подих.+ (Се́ла).

12 Єгово, почуй молитву мою,

прислухайся до мого благання про допомогу.+

Не будь байдужий до моїх сліз,

бо я лише чужинець для тебе,+

такий же подорожній*, як і всі мої прабатьки.+

13 Відверни від мене свій суворий погляд, щоб я піднісся духом,

перш ніж помру і не стане мене».

Для диригента. Псалом Давида. Пісня.

40 Я всім серцем надіявся* на Єгову,

і він прихилив своє вухо* й почув мої благання про допомогу.+

 2 Витягнув він мене з рову, де вирувала вода,

врятував з грузького болота.

Він поставив мої ноги на скелі,

утвердив мої кроки.

 3 Він вклав мені в уста нову пісню+ —

хвалу нашому Богові.

Багато хто це побачить і почне боятися Єгови

та довіряти йому.

 4 Щаслива людина, яка покладається на Єгову

і не дивиться на непокірних і на тих, хто пішов шляхом обману*.

 5 Єгово, мій Боже,

багато чуд ти для нас учинив,

і численні твої думки про нас,+

немає тобі рівних.+

Якби я розказував та звіщав про них,

їх було б так багато, що й не перелічити.+

 6 Жертви й приношення ти не прагнув*,+

ти відкрив мені вуха, щоб я чув тебе.+

Цілопалення й приношення за гріх ти не просив.+

 7 Тоді я сказав: «Ось я прийшов,

і про мене написано в сувої*.+

 8 Виконувати волю твою, мій Боже,— насолода* для мене,+

і закон твій у мене в серці.+

 9 У великому зборі я звіщаю добру новину про твою праведність+

і не стримую своїх уст.+

Ти, Єгово, добре знаєш про це.

10 Праведність твою я не ховаю у серці своєму,

я звіщаю про вірність твою та спасіння, яке ти даєш,

і не приховую твоєї відданої любові й правди серед великого збору».+

11 О Єгово, не залишай мене без твого милосердя.

Нехай твоя віддана любов і правда завжди мене бережуть.+

12 Нещастя оточили мене, нема їм числа.+

У мене стільки провин, що я не бачу своєї дороги,+

вони численніші, ніж волосся на моїй голові,

тому серце моє знемагає.

13 Прошу, Єгово, вияви бажання мене врятувати!+

Єгово, поспіши мені на поміч.+

14 Нехай будуть осоромлені і зазнають ганьби

всі, хто зазіхає на моє життя*.

Хай відступлять і будуть принижені

ті, хто радіє лиху моєму.

15 Нехай остовпіють від сорому

ті, хто каже мені: «Так тобі! Так тобі!»

16 А ті, хто шукає тебе,+

хай радіють і тішаться тобою.+

І хай ті, що прагнуть спасіння, яке ти даєш, завжди говорять:

«Нехай Єгова буде звеличений».+

17 Хоч я безпомічний і бідний,

але Єгова дбає про мене.

Ти мій помічник і визволитель.+

Боже мій, не барись!+

Для диригента. Пісня Давида.

41 Щаслива людина, яка дбає про нужденного,+

у день лиха Єгова визволить її.

 2 Єгова охоронятиме таку людину і збереже їй життя.

Щасливою назвуть її на землі,+

і ти, Боже, ніколи не віддаси її у владу* ворогів.+

 3 Єгово, ти підтримаєш її на ложі недуги,+

в час хвороби дбатимеш про неї.

 4 Я сказав: «Вияви мені ласку, Єгово.+

Зціли мене*,+ бо я проти тебе згрішив».+

 5 Вороги говорять про мене лихе й запитують:

«Коли вже він помре і забудеться ім’я його?»

 6 Якщо хтось з них приходить провідати мене, то говорить неправду, якої сповнене його серце.

Вишукує він щось недобре,

а тоді виходить і розповідає про це.

 7 Всі мої ненависники перешіптуються

і замишляють на мене лихе.

 8 Кажуть вони: «Біда навалилась на нього,

він зліг і вже не встане».+

 9 Навіть той, хто був у мирі зі мною, кому я довіряв,+

той, хто їв мій хліб, повстав проти мене*.+

10 Але ти, Єгово, вияви ласку і підніми мене,

щоб я міг їм відплатити.

11 Якщо ворог не буде торжествувати наді мною,

то я знатиму, що ти мене схвалюєш.+

12 Ти підтримуєш мене за мою непорочність+

і дозволиш мені вічно перебувати поряд з тобою.+

13 Хай лине хвала Єгові, Богу Ізра́їля,

усю вічність*.+

Амінь! Амінь!

КНИГА ДРУГА

(Псалми 42—72)

Для диригента. Маскı́л*. Псалом синів Коре́я.+

42 Як олень лине до водних потоків,

так я* лину до тебе, о Боже.

 2 Я* спраглий Бога, Бога живого.+

Коли я можу прийти і перед ним з’явитися?+

 3 Мої сльози — пожива для мене вдень і вночі,

весь день люди насміхаються з мене й говорять: «Де твій Бог?»+

 4 Я виливаю свою душу* і пригадую,

як ходив я колись із народом численним,

як урочисто* вів його до Божого дому

і чув слова подяки й радісні окрики

народу, що зібрався на свято.+

 5 Чому охопив мене* відчай?+

Чому я так сильно тривожусь?

Чекай на Бога.+

Я і далі буду його прославляти, бо він мій Величний Спаситель.+

 6 Боже мій, охопив мене* відчай.+

Тому я згадую тебе+

в краю йорданському, на вершинах Хермо́ну

і на горі Міца́р*.

 7 Водні глибини перегукуються між собою

під гуркіт твоїх водоспадів.

Усі твої могутні хвилі накотились на мене.+

 8 Удень Єгова виявить мені свою віддану любов,

і вночі я співатиму про нього, молитимусь до Бога, який дає мені життя.+

 9 Скажу я Богові, скелі своїй:

«Чому ти про мене забув?+

Чому вороги мене тиснуть і я ходжу сумний?»+

10 Вороги злісно* насміхаються з мене,

весь день вони насміхаються з мене й говорять: «Де твій Бог?»+

11 Чому охопив мене* відчай?

Чому я так сильно тривожусь?

Чекай на Бога.+

Я і далі буду його прославляти, бо він мій Величний Спаситель і мій Бог.+

43 Суди мене, Боже,+

і захисти мене на суді+ від народу невірного,

врятуй від людей підступних та неправедних,

 2 бо ти мій Бог, моя твердиня.+

Чому ж ти відкинув мене?

Чому вороги мене тиснуть і я ходжу сумний?+

 3 Пошли світло своє та правду,+

і хай вони ведуть мене.+

Хай приведуть до твоєї святої гори і твого намету величного.+

 4 Тоді я прийду до Божого жертовника,+

прийду до тебе, Боже, джерела моєї найбільшої радості.

Я буду грати на арфі+ і співати хвалу тобі, Боже, мій Боже.

 5 Чому охопив мене* відчай?

Чому я так сильно тривожусь?

Чекай на Бога.+

Я і далі буду його прославляти, бо він мій Величний Спаситель і мій Бог.+

Для диригента. Псалом синів Коре́я.+ Маскı́л*.

44 Боже, ми чули своїми вухами,

батьки наші розповідали нам+

про діла, які ти вчинив у їхні дні,

у дні прадавні.

 2 Рукою своєю ти прогнав народи,+

ти завдав їм поразки і вигнав їх геть,+

а на їхнє місце поселив наших батьків.+

 3 Не мечем своїм вони заволоділи цим краєм,+

і не їхня рука принесла їм перемогу,+

а твоя права рука, твоя сила+ і світло твого лиця,

бо ти їх уподобав.+

 4 Боже, ти мій Цар.+

Накажи, щоб Яків отримав* цілковиту перемогу*.

 5 Твоєю силою ми змусимо ворогів відступити,+

покладаючись на твоє ім’я, ми потопчемо тих, хто повстає проти нас.+

 6 Бо не на лука свого я покладаюсь,

і не меч мій рятує мене.+

 7 Це ти рятував нас від ворогів,+

ти принижував тих, хто нас ненавидить.

 8 Ми весь день будемо вихваляти Бога.

Ми будемо повіки прославляти твоє ім’я. (Се́ла).

 9 Але тепер ти відкинув нас і принизив,

з військами нашими не виходиш.

10 Ти змушуєш нас відступати перед ворогами,+

і ті, хто нас ненавидить, беруть усе, що хочуть.

11 Віддаєш ти нас, як овець на поживу,

розпорошуєш між народами.+

12 Ти продаєш люд свій за безцінь+

і не отримуєш з цього* жодного прибутку.

13 Виставляєш ти нас на ганьбу перед сусідами,

всі довкола насміхаються з нас і глузують.

14 Ти робиш нас посміховищем* для народів,+

і вони, хитаючи головами, глузують з нас.

15 Весь день ходжу я принижений.

Сором з’їдає мене

16 через їхні насмішки та обра́зи,

через ворогів, які здійснюють помсту.

17 Усе це спіткало нас, але ми тебе не забули

і твоєї угоди не порушили.+

18 Наше серце не відвернулося від тебе,

ноги наші не сходять з твого шляху.

19 Ти ж завдав нам поразки там, де живуть шакали,

і вкрив нас тінню густою.

20 Якби ми забули ім’я свого Бога

або в молитві простягали руки до бога чужого,

21 чи Бог не дізнався б про це?

Йому ж відомі таємниці серця.+

22 Нас убивають за тебе щодня,

вважають вівцями, призначеними на заріз.+

23 Устань же, Єгово! Чому ти спиш?+

Прокинься! Не відкидай нас назавжди.+

24 Чому ховаєш обличчя своє?

Чому забуваєш про наші страждання і утиск?

25 Ми* ж кинуті у порох,

притиснені всім тілом до землі.+

26 Устань і прийди нам на допомогу!+

Врятуй* нас, бо ти виявляєш віддану любов.+

Для диригента: «Лілії». Псалом синів Коре́я.+ Маскı́л*. Пісня любові.

45 Серце моє схвильоване гарним словом.

Я кажу: «Моя пісня* про царя».+

Хай язик мій стане мов перо*+ умілого переписувача*.+

 2 Царю, ти найпрекрасніший серед людських синів,

і з уст твоїх линуть приємні слова.+

Тому Бог поблагословив тебе навіки.+

 3 Прив’яжи, о могутній,+ меча+ до свого боку

та опережися славою і величчю.+

 4 Мчись у величі своїй до перемоги*,+

скачи в ім’я правди, смирення та праведності.+

Права рука твоя хай здійснить* грізні діла.

 5 Твої стріли гострі і змушують народи падати перед тобою,+

вони простромлюють серця царевих ворогів.+

 6 Бог є престолом твоїм повік-віків,+

а жезл твого царства — це жезл праведності*.+

 7 Ти полюбив праведність+ і зненавидів зло,+

тому Бог, твій Бог, помазав тебе+ олією радості+ більше, ніж твоїх товаришів.

 8 Від шат твоїх віє запахом мирри, алое і ка́сії.

Веселять тебе звуки струн із величного палацу, оздобленого слоновою кісткою.

 9 Довкола тебе шановані жінки, дочки царів.

Цариця в офı́рському золоті+ встала праворуч від тебе.

10 Послухай, дочко, подивися і прихили своє вухо,

забудь народ свій та дім свого батька.

11 Царя приваблює твоя краса,

він твій пан,

тож вклонися йому.

12 Дочка Тира принесе свій дар,

і найбагатші люди шукатимуть твоєї ласки*.

13 В палаці* — царева дочка у всій пишноті своїй,

вбрання її прикрашене* золотом.

14 У розкішно витканих шатах* приведуть її до царя.

Слідом за нею прийдуть до тебе дівчата*, її подруги.

15 Приведуть їх з радістю і веселощами,

і ввійдуть вони в царський палац.

16 Царю, місце твоїх прабатьків займуть сини твої,

ти поставиш їх князями по всій землі.+

17 Я виявлятиму ім’я твоє усім прийдешнім поколінням.+

Тому народи прославлятимуть тебе повік-віків.

Для диригента. Пісня синів Коре́я.+ В манері аламо́т*.

46 Бог — наш сховок і сила,+

допомога, яку завжди можна отримати в часи лиха.+

 2 Тому ми не злякаємось, навіть якщо земля переміниться

і гори поваляться в глибини моря,+

 3 навіть якщо води його заревуть і вкриються піною,+

а гори від його збурення затрясуться. (Се́ла).

 4 Річка своїми потоками звеселяє місто Боже,+

святий і величний намет Всевишнього.

 5 В тому місті пробуває Бог,+ тож його неможливо знищити.

Бог допоможе йому на світанку.+

 6 Народи здійняли галас, царства були повалені.

Він підняв свій голос — і земля розтопилася.+

 7 Єгова, Бог військ, з нами,+

Бог Яковів — наш безпечний сховок*. (Се́ла).

 8 Прийдіть і подивіться на діла Єгови,

на дивовижні речі, які він чинить на землі.

 9 По всій землі він припиняє війни,+

ламає луки і трощить списи,

палить вогнем колісниці*.

10 «Покоріться і зрозумійте, що я Бог.

Я буду звеличений серед народів,+

буду звеличений на землі».+

11 Єгова, Бог військ, з нами,+

Бог Яковів — наш безпечний сховок.+ (Се́ла).

Для диригента. Пісня синів Коре́я.+

47 Плескайте в долоні, всі народи!

Здіймайте переможний клич і радісними окликами вихваляйте Бога!

 2 Бо грізний Єгова, Бог Всевишній,+

він величний Цар над усією землею.+

 3 Бог підкоряє нам народи,

кладе під ноги племена.+

 4 Бог вибирає для нас спадщину+ —

гордість Якова, якого він любить.+ (Се́ла).

 5 Бог прийшов під радісні окрики,

Єгова прибув під звуки рога*.

 6 Піснею вихваляйте* Бога, піснею вихваляйте його.

Піснею вихваляйте нашого Царя, піснею вихваляйте його.

 7 Бог — Цар усієї землі,+

тож вихваляйте його піснею і будьте проникливі.

 8 Бог зацарював над народами,+

Бог сидить на своєму святому престолі.

 9 Провідники народів зібралися разом

з народом Бога Авраамового,

тому що правителі* землі належать Богу.

Він дуже звеличений.+

Псалом. Пісня синів Коре́я.+

48 Єгова величний, він, як ніхто інший, гідний хвали

у місті його, на його святій горі.

 2 Прекрасне узвишшя, радість всієї землі,+ —

це гора Сіон на далеких північних околицях,

це місто Величного Царя.+

 3 В його укріплених баштах

Бог виявляє, що він безпечний сховок*.+

 4 Ось царі зібралися*,

вони разом пішли в наступ.

 5 Коли вони побачили його, то здивувалися,

злякались і розбіглися в паніці.

 6 Вони затремтіли там зі страху,

схопили їх муки, немов породіллю.

 7 Східним вітром ти розбиваєш кораблі таршı́ські.

 8 Про що ми чули, те й бачимо на власні очі

в місті Єгови, Бога військ, у місті нашого Бога,

яке він утвердить навіки.+ (Се́ла).

 9 Про твою віддану любов, Боже, ми роздумуємо+

в храмі твоєму.

10 Як ім’я твоє, Боже, так і слава твоя

досягає аж до кінців землі,+

і права рука твоя повна праведності.+

11 Хай радіє гора Сіон,+

хай міста* Юди тішаться твоїми присудами.+

12 Підіть і обійдіть Сіон довкола,

порахуйте вежі його.+

13 Роздивіться добре його вали*+

і огляньте укріплені башти,

щоб розповідати про це прийдешнім поколінням.

14 Бо цей Бог є нашим Богом+ повік-віків.

Він вестиме нас вічно*.+

Для диригента. Пісня синів Коре́я.+

49 Послухайте, всі народи,

прихили вухо, увесь світе*,—

 2 і малі, і великі*,

багаті разом з бідними.

 3 Мої уста промовлятимуть мудрі слова,

а в роздумах мого серця+ виявлятиметься розуміння.

 4 До прислів’я прихилю своє вухо,

під звуки арфи роз’ясню загадку свою.

 5 Чому маю боятись у час лиха,+

коли я оточений беззаконням* тих, хто намагається мене повалити?

 6 Жоден з тих, хто покладається на свої достатки+

і хто вихваляється великим багатством своїм,+

 7 жоден з них ніколи не зможе викупити свого брата,

не зможе дати Богові викуп за нього+

 8 (ціна викупу за його життя* дуже висока,

і їм ніколи не вдасться її сплатити),

 9 щоб він жив вічно і не побачив ями*.+

10 Людина знає, що й мудрі вмирають,

також гинуть безглузді та нерозсудливі+

і залишають іншим свої достатки.+

11 У серці вони мають бажання, щоб їхні доми стояли повіки

і намети їхні залишалися з покоління в покоління.

Свої землі вони називають власними іменами.

12 Все ж людина, навіть шанована, живе недовго,+

вона нічим не ліпша від тварин, що гинуть.+

13 Ось така дорога безглуздих+

і тих, хто йде за ними, захоплюючись їхніми порожніми словами. (Се́ла).

14 Вони, як вівці, будуть ведені до могили*.

Смерть буде їхнім пастухом.

Над ними вранці запанують праведні.+

Від них не залишиться й сліду,+

і їхнім домом буде могила*,+ а не палац.

15 А мене* Бог викупить з рук могили*+

і візьме мене. (Се́ла).

16 Не лякайся, коли хтось багатіє,

коли примножується слава дому його,

17 бо, як він помре, нічого не візьме з собою+

і слава його з ним не піде.+

18 За життя він гордиться собою*.+

(Кому добре ведеться, того люди хвалять.)+

19 Однак зрештою він приєднається до своїх прабатьків.

Вони більше ніколи не побачать світла.

20 Людина, яка не розуміє цього, хоча й шанована,+

нічим не ліпша від тварин, що гинуть.

Пісня Аса́фа.+

50 Бог над богами, Єгова*,+ промовляє,

він кличе всю землю

від сходу аж до заходу*.

 2 Бог сяє із Сіону, краса якого досконала.+

 3 Наш Бог прийде і не мовчатиме.+

Перед ним нищівний вогонь,+

а довкола нього сильна буря.+

 4 Він кличе небеса вгорі та землю унизу,+

аби судити народ свій.+ Він каже:

 5 «Зберіть до мене відданих моїх,

тих, хто уклав зі мною угоду на основі жертви».+

 6 Небеса звіщають про праведність Бога,

бо він Суддя.+ (Се́ла).

 7 «Послухай, народе мій, я говоритиму,

буду свідчити проти тебе, Ізра́їлю.+

Я Бог, твій Бог.+

 8 Не за жертви твої я докоряю тобі

і не за твої цілопалення, які переді мною постійно.+

 9 Я не потребую бика з твого дому,

ані козлів із кошари твоєї.+

10 Бо належать мені всі дикі тварини в лісах+

та звірі, що живуть на тисячі гір.

11 Знаю я кожного птаха в горах,+

і вся численна польова звірина — моя.

12 Якби я зголоднів, то про це не сказав би тобі,

бо мені належить земля і все, що на ній.+

13 Чи я буду їсти м’ясо биків?

Чи питиму кров козлів?+

14 Принеси в жертву Богові подяку+

і виконай обітниці, які дав Усевишньому.+

15 Поклич мене в час лиха+ —

і я тебе визволю, ти ж прославиш мене».+

16 А неправедному Бог скаже:

«Яке ти маєш право говорити про мої постанови+

і розповідати про мою угоду?+

17 Ти ж ненавидиш повчання

і постійно відвертаєшся від моїх слів*.+

18 Коли бачиш злодія, то схвалюєш його*;+

ти приятелюєш з перелюбниками.

19 Свої уста ти не стримуєш від лихих слів,

і до язика твого пристав обман.+

20 Ти сидиш і наговорюєш на брата свого,+

виявляєш іншим вину* сина твоєї матері.

21 Коли ти чинив усе це, я мовчав,

тому ти думав, що я стану таким, як ти.

Але тепер я тобі докорю

і покажу все, що маю проти тебе.+

22 Прошу, зрозумійте це, всі ви, хто забуває Бога,+

інакше я вас пошматую, і не буде кому вас рятувати.

23 Хто приносить мені в жертву подяку, той прославляє мене.+

Людина, що тримається правильної дороги,

побачить, як я врятую її».+

Для диригента. Пісня Давида, складена після того, як пророк Ната́н прийшов до Давида, коли той вчинив перелюб з Вірса́вією.+

51 Боже, вияви мені ласку, бо ти сповнений відданої любові.+

Зітри переступи мої, бо велике твоє милосердя.+

 2 Обмий мене повністю від моєї провини+

та очисть від гріха.+

 3 Я добре знаю переступи свої,

і гріх мій завжди переді мною*.+

 4 Проти тебе, найперше проти тебе* я згрішив,+

я вчинив те, що є злом у твоїх очах.+

Тож ти праведний, коли говориш,

і справедливий, коли судиш.+

 5 Від самого народження на мені лежить провина,

мати зачала мене в гріху*.+

 6 Тобі до вподоби людина, правдива у серці своїм.+

Навчи моє серце* справжньої мудрості.

 7 Гісопом очисть мене від гріха, і я стану чистим,+

обмий мене, і я стану білішим від снігу.+

 8 Дай мені відчути радість і втіху,

щоб зцілилися* кості мої, які ти потрощив.+

 9 Відверни* лице своє від моїх гріхів,+

зітри* усі мої провини.+

10 Боже, створи в мені чисте серце+

і дай новий непохитний дух.+

11 Не виганяй мене з-перед свого обличчя,

не забирай свого святого духу.

12 Дозволь знову радіти спасінню, яке ти даєш,+

і пробуди в мені бажання слухатися тебе*.

13 Я навчатиму беззаконників твоїх доріг,+

щоб грішники навернулись до тебе.

14 Боже, Боже спасіння мого,+ звільни мене від вини за пролиття крові,+

і язик мій радісно звіщатиме про твою праведність.+

15 Єгово, відкрий уста мої,

щоб я міг звіщати про твою славу.+

16 Жертви ти не бажаєш,— інакше я приніс би її,+ —

і цілопалення тобі не до вподоби.+

17 Приємна Богові жертва — це пригнічений дух,

серце пригнічене і розбите ти, Боже, не відкинеш*.+

18 З ласки своєї вчини добро Сіону,

відбудуй мури Єрусалима.

19 Тоді тобі будуть приємні жертви, принесені в праведності,

цілопалення і приношення.

Тоді на твоєму жертовнику принесуть биків.+

Для диригента. Маскı́л*. Псалом Давида, складений після того, як едомля́нин Дое́г прийшов до Сау́ла і розповів, що Давид був у домі Ахімеле́ха.+

52 Чому ти, сильна людино, вихваляєшся злими вчинками?+

Бог повсякчас виявляє віддану любов.+

 2 Язик твій гострий, як бритва,+

замишляє лихо і говорить підступно.+

 3 Зло ти любиш більше, ніж добро,

і обман — більше, ніж правду. (Се́ла).

 4 Ти любиш слова, що ведуть до погибелі,

і язик твій облудний.

 5 Тому Бог повалить тебе раз і назавжди,+

схопить і викине тебе з твого намету.+

Він викоренить тебе з краю живих.+ (Се́ла).

 6 Праведні побачать це і сповняться благоговінням,+

вони посміються над тобою.+

 7 «Ось чоловік, який не зробив Бога своїм сховком*,+

а покладався на велике багатство своє+

та надіявся на* свої лихі задуми*».

 8 Я ж буду як пишна оливка в Божому домі

і покладатимусь на Божу віддану любов+ повік-віків.

 9 За діла твої я прославлятиму тебе повіки+

і перед тими, хто відданий тобі,

буду надіятись на твоє ім’я,+ бо це добре.

Для диригента. В манері махала́т*. Маскı́л*. Псалом Давида.

53 Безглузді* говорять у серці своєму:

«Нема Єгови».+

Їхні неправедні вчинки згубні й гидкі,

немає жодного, хто чинив би добро.+

 2 А Бог Єгова дивиться з неба на людських синів,+

щоб побачити, чи хтось із них має проникливість, чи хтось шукає його.+

 3 Всі вони відвернулися від нього,

всі вони зіпсувались.

Немає жодного, хто чинив би добро,

немає ані одного.+

 4 Невже ніхто із злочинців нічого не розуміє?

Вони поїдають народ мій, наче хліб,

і не кличуть Єгову.+

 5 Але їх огорне великий жах,

жах, якого вони ще ніколи не відчували*,

бо розки́дає Бог кості всіх, хто нападає на тебе*.

Ти зганьбиш їх, бо Єгова їх відкинув.

 6 О, якби з Сіону прийшло спасіння для Ізра́їля!+

Коли Єгова поверне назад свій полонений народ,

радітиме Яків і буде тішитись Ізра́їль.

Для диригента: виконується під супровід струнних інструментів. Маскı́л*. Псалом Давида, складений після того, як зіф’я́ни прийшли до Сау́ла й сказали: «Давид ховається у нас».+

54 Боже, врятуй мене іменем своїм,+

захисти мене*+ своєю могутністю.

 2 Почуй мою молитву, Боже,+

прихили вухо до слів моїх уст.

 3 Бо чужинці повстають на мене,

жорстокі люди зазіхають на моє життя*,+

на Бога вони не зважають*.+ (Се́ла).

 4 Бог — мій помічник,+

Єгова з тими, хто підтримує мене*.

 5 Він оберне зло моїх ворогів проти них самих.+

Знищ* їх, бо ти виявляєш вірність.+

 6 Єгово, я охоче принесу тобі жертву.+

Я прославлятиму ім’я твоє, бо це добре.+

 7 Ти визволяєш мене з усіх нещасть,+

я буду переможно дивитись на своїх ворогів.+

Для диригента: виконується під супровід струнних інструментів. Маскı́л*. Псалом Давида.

55 Боже, вислухай мою молитву,+

не будь байдужий, коли я благаю про милосердя*.+

 2 Прислу́хайся до мене і дай відповідь.+

Я тривожусь і не можу знайти собі місця,+

неспокій мене охопив

 3 через слова ворогів

і утиск неправедних.

Вони нагортають на мене кривду,

вони гніваються і таять на мене злобу.+

 4 Моє серце від болю стискається,+

жах смертельний мене огорнув.+

 5 Страх і трепет мене охопили,

я весь аж тремчу.

 6 Тож я кажу: «Якби я мав крила, мов голуб,

то полетів би далеко та жив би в безпеці.

 7 Полинув би я далеко-далеко+

й оселився в пустелі.+ (Се́ла).

 8 Поспішив би до сховку,

утік від шаленого вітру, від бурі».

 9 Єгово, приведи в замішання неправедних, розладнай їхні плани*,+

бо я бачу насилля і розбрат у місті.

10 День і ніч вони обходять його по мурах,

у ньому кривда й лихо,+

11 скрізь панує нещастя.

На площі його не припиняється утиск та обман.+

12 То не ворог зневажає мене+ —

таке б я ще зніс,

і не мій неприятель повстав проти мене —

від нього я б сховався.

13 Це ти, така ж людина, як я*,+

мій приятель, якого добре знаю.+

14 Ми ж були близькими друзями,

до Божого дому разом з численним народом ходили.

15 Нехай на моїх ворогів прийде погибель!+

Хай зійдуть вони до могили* живими,

бо зло живе серед них і в них самих.

16 А я буду кликати Бога,

і Єгова врятує мене.+

17 Ввечері, вранці та опівдні я тривожусь і стогну*,+

і він чує мій голос.+

18 Він врятує* мене від ворожих нападів і подарує мені* спокій,

хоча численні ті, хто виступає проти мене.+

19 Бог почує і їм відповість,+

Бог, який сидить на престолі з давніх-давен.+ (Се́ла).

Ті, хто не боїться Бога,+

не захочуть змінитися.

20 Він* напав на людей, які з ним у мирі,+

він порушив свою угоду.+

21 Мова його м’якша від масла,+

але його серце замишляє війну.

Слова його масніші від олії,

але вони оголені мечі.+

22 Свого тягаря поклади на Єгову,+

і тебе він підтримає.+

Він ніколи не дасть праведному впасти*.+

23 Ти, Боже, кинеш неправедних до найглибшої ями.+

Ті, хто обманює і хто винен у пролитті крові, не проживуть і половини своїх днів,+

я ж буду завжди покладатись на тебе.

Для диригента: «Мовчазна голубка в далечині». Міхта́м*. Псалом Давида, складений після того, як філісти́мляни схопили його в Га́ті.+

56 Боже, вияви мені ласку, бо люди смертні нападають на* мене,

вони щодня воюють зі мною і гноблять мене.

 2 Вороги щодня намагаються мене пожерти,

багато зухвалих людей воюють зі мною.

 3 Коли страх огортає мене,+ я надіюсь на тебе.+

 4 На Бога, чиє слово я прославляю,

на Бога надіюсь, я не боюся.

Що зробить мені людина*?+

 5 Кожен день вороги кривдять мене

і думають тільки про те, як заподіяти зло.+

 6 Вони ховаються, щоб напасти на мене,

стежать за кожним моїм кроком,+

сподіваючись моє життя* відібрати.+

 7 За їхнє зло відкинь їх.

У гніві своєму, Боже, покарай народи.+

 8 Ти добре знаєш про всі поневіряння мої.+

Збери мої сльози в бурдюк.+

Хіба вони не записані в книзі твоїй?+

 9 У день, коли я буду кликати на допомогу, мої вороги відступлять.+

Я впевнений, що Бог мій зі мною.+

10 На Бога, чиє слово я прославляю,

на Єгову, чиє слово я прославляю,

11 на Бога надіюсь, я не боюся.+

Що зробить мені людина?+

12 Боже, я зв’язаний обітницями, які дав тобі,+

складу тобі жертви подяки.+

13 Ти врятував мене* від смерті+

і стримав ногу мою від спотикання,+

щоб я далі жив і ходив перед тобою, Боже.+

Для диригента: «Не знищуй». Міхта́м*. Псалом Давида, складений після того, як він утік від Сау́ла в печеру.+

57 Вияви ласку мені, Боже, вияви ласку,

бо в тебе я* знайшов сховок,+

і в тіні твоїх крил я ховатимусь, поки не минуть нещастя.+

 2 Я кличу Всевишнього Бога,

Бога правдивого, який ради мене кладе край нещастям.

 3 Бог подасть з небес допомогу та врятує мене,+

приведе в замішання того, хто хоче мене пожерти. (Се́ла).

Він виявить свою віддану любов і вірність.+

 4 Мене* оточили леви,+

і, навіть коли спати лягаю, поряд ті, хто хоче пожерти мене,

їхні зуби — мов списи і стріли,

а язик — немов гострий меч.+

 5 Нехай твоя велич, о Боже, буде вища за небеса

і слава твоя хай розноситься над усією землею.+

 6 Вони поставили сітку для моїх ніг,+

я* схилився від тривог.+

Вони викопали для мене яму,

але самі у неї впали.+ (Се́ла).

 7 Серце моє непохитне, Боже,+

серце моє непохитне.

Я співатиму й гратиму для тебе.

 8 Пробудись, серце* моє!

Прокинься, ліро та арфо!

Розбуджу я ранкову зорю.+

 9 Єгово, я прославлятиму тебе серед народів,+

піснею вихвалятиму* тебе серед племен.+

10 Бо твоя віддана любов велика — аж до небес,+

і вірність твоя — аж до неба.

11 Нехай твоя велич, о Боже, буде вища за небеса

і слава твоя хай розноситься над усією землею.+

Для диригента: «Не знищуй». Псалом Давида. Міхта́м*.

58 Сини людські, якщо ви мовчите, то хіба можете говорити про праведність?+

Хіба можете судити справедливо?+

 2 Ні, ви у серці виношуєте неправедність,+

і ваші руки чинять на землі насилля.+

 3 Ще з народження* грішники не тримаються правильного шляху*,

вони свавільні й брехливі від часу, коли народились.

 4 Їхня отрута — отрута зміїна,+

вони глухі, наче кобра, що вухо своє закриває.

 5 Вона не слухає голосу заклинача,

навіть якщо він вправний у своїх заклинаннях.

 6 Боже, повибивай їм зуби,

Єгово, зламай щелепи цим левам*.

 7 Хай вони зникнуть, мов вода у висохлих потоках.

Нехай Бог напне свій лук і хай грішники попадають від його стріл.

 8 Хай вони стануть мов слимак, який висихає*,

мов дитина, яка народилася мертвою і ніколи не побачить сонця.

 9 Ваші казани не встигнуть нагрітися від розпалених тернів,

як Бог змете, немов буревієм, все галуззя — і сире, і те, що горить.+

10 Праведний радітиме, бо побачить помсту над неправедними,+

він обмиє ноги свої в їхній крові.+

11 Тоді люди казатимуть: «Справді, є нагорода для праведного.+

Справді, є Бог, який судить землю».+

Для диригента: «Не знищуй». Міхта́м*. Псалом Давида, складений після того, як Сау́л, бажаючи вбити Давида, послав своїх людей стежити за його домом*.+

59 Боже мій, врятуй мене від ворогів,+

захисти від тих, хто постає проти мене.+

 2 Врятуй мене від тих, хто чинить зло,

спаси від жорстоких* людей.

 3 Вони чатують на мене* у засідці,+

люди сильні нападають на мене,

але не тому, Єгово, що я збунтувався чи згрішив.+

 4 Хоча я не зробив нічого поганого, вони біжать і готуються напасти на мене.

Устань же, коли тебе я кличу, і подивись.

 5 Бо ти, Єгово, Боже військ, ти Бог Ізра́їля.+

Прокинься й поглянь на всі народи.

Нехай не буде в тебе милосердя до злих зрадників.+ (Се́ла).

 6 Вони повертаються щовечора,+

гарчать*, як пси,+ і блукають по місту, шукаючи здобич.+

 7 Подивися, що виходить* з їхніх уст.

Слова їхніх уст — мов мечі,+

бо кажуть вони: «Хто дізнається, що ми це сказали?»+

 8 Але ти, Єгово, з них посмієшся,+

поглузуєш з усіх народів.+

 9 Сило моя, до тебе звертаю свій погляд,+

бо ти, Боже, мій безпечний сховок*.+

10 Бог, який виявляє до мене віддану любов, прийде мені на допомогу,+

він зробить так, що я переможно дивитимусь на своїх ворогів.+

11 Не вбивай їх, щоб народ мій не забув про твої діла.

Вияви силу свою і змусь їх блукати,

повали їх, Єгово, щите наш.+

12 Нехай за гріх їхніх уст, за слова їхніх губ

гордість їхня стане для них пасткою,+

бо вони постійно проклинають і обманюють.

13 Знищ їх у люті своїй,+

знищ, аби їх уже не було.

Нехай вони знають, що Бог царює над Яковом, що він царює аж до кінців землі.+ (Се́ла).

14 Нехай вони повертаються ввечері,

хай гарчать*, як пси, і блукають по місту, шукаючи здобич.+

15 Нехай вони блукають у пошуках їжі.+

Не дай їм насититись чи знайти місце для нічлігу.

16 А я співатиму про силу твою,+

вранці розповідатиму радісно про твою віддану любов,

бо ти мій безпечний сховок+

і притулок у час біди.+

17 Сило моя, піснею вихвалятиму* тебе,+

бо ти, Боже, мій безпечний сховок, Бог, який виявляє мені віддану любов.+

Для диригента: «Лілія нагадування». Міхта́м*. Для навчання. Псалом Давида, складений після битви Давида з військами Ара́м-Нагараї́му й Ара́м-Цо́ви та походу Йоа́ва в Соляну долину,+ де він завдав поразки Едо́му, вбивши 12 000 воїнів.

60 Боже, ти відкинув нас, прорвав наші ряди.+

Ти розсердився, але прийми нас знову до себе!

 2 Ти затряс землею, розколов її.

Замуруй у ній проломи, бо вона руйнується.

 3 Ти допустив, щоб народ твій зазнав недолі,

і напоїв нас вином, від якого хитаємось.+

 4 Дай* знак тим, хто боїться тебе,

щоб вони тікали, ухиляючись від стріл. (Се́ла).

 5 Щоб ті, кого ти любиш, отримали порятунок,

спаси нас своєю правою рукою і дай нам відповідь.+

 6 Бог сказав у своїй святості*:

«Радітиму я, віддам своєму народу Сихе́м у спадок+

і відміряю йому долину Сукко́т.+

 7 Мій Гілеа́д, і Манасı́я+ мій,

Єфре́м — це шолом* для моєї голови,

Юда — берло командувача мого.+

 8 Моа́в — моя посудина для вмивання,+

на Едо́м кину свою сандалію,+

над Філісте́єю переможно кричатиму».+

 9 Хто приведе мене в оточене ворогом* місто?

Хто допровадить аж до Едо́му?+

10 Хіба не ти, наш Боже? Хоча ти, Боже, відкинув нас

і більше не виходиш з нашим військом.+

11 Допоможи нам у час нещастя,

бо від людини марно сподіватись порятунку.+

12 Бог дасть нам сили+

і потопче наших ворогів.+

Для диригента: виконується під супровід струнних інструментів. Псалом Давида.

61 Боже, почуй мої благання про допомогу,

вислухай молитву мою.+

 2 Я кличу тебе з краю землі,

коли серце моє у відчаї*.+

Виведи мене на скелю високу, на яку я сам би не піднявся.+

 3 Адже ти мій сховок,

міцна башта, яка захищає мене від ворогів.+

 4 У твоєму наметі буду я гостем повік,+

сховок знайду в тіні твоїх крил.+ (Се́ла).

 5 Бо ти, Боже, почув обітниці мої,

ти дав мені спадщину, яку даєш тим, хто боїться твого імені.+

 6 Ти продовжиш життя* царя,+

його роки будуть як роки багатьох поколінь,

 7 і він повік сидітиме на престолі* перед Богом.+

Пошли йому* віддану любов і вірність, щоб вони оберігали його.+

 8 Тоді я вічно вихвалятиму піснею* твоє ім’я+

і щодня сповнятиму обітниці свої.+

Для диригента. Єдуту́н*. Пісня Давида.

62 Тільки на Бога я* чекаю в мовчанні,

моє спасіння — від нього.+

 2 Він скеля моя і порятунок, мій безпечний сховок*.+

Навіть коли я похитнуся, то не впаду.+

 3 Доки будете нападати на людину, намагаючись вбити її?+

Усі ви небезпечні, як похилена стіна, наче мур, який от-от завалиться*.

 4 Вони радяться, як скинути людину з її високого становища*.

Вони люблять обманювати.

Устами своїми вони благословляють, а в серці проклинають.+ (Се́ла).

 5 Тільки на Бога я чекаю в мовчанні*,+

бо моя надія — від нього.+

 6 Він скеля моя і порятунок, мій безпечний сховок,

я ніколи не похитнуся.+

 7 Від Бога моє спасіння і слава.

Бог — скеля моя непорушна, мій сховок.+

 8 Завжди покладайтесь на нього,

виливайте йому своє серце.+

Бог — це наш сховок.+ (Се́ла).

 9 Сини людські — всього лиш подих,

сини людські — оманливий сховок.+

Якщо на терези всіх їх покласти, вони будуть легші за подих.+

10 Не надійтесь на здирство,

не покладайте марних надій на грабіж.

І, коли майно ваше примножиться, не прив’язуйтесь серцем до нього.+

11 Я чув, як Бог говорив один раз і другий,

що сила — у нього.+

12 У тебе, Єгово, також віддана любов,+

ти відплачуєш кожному за його вчинками.+

Пісня, яку склав Давид, коли був у Юдейській пустелі.+

63 Боже, ти мій Бог, тебе я шукаю,+

я* спраглий тебе.+

Від туги за тобою я* омліваю

в сухому і випаленому сонцем краю, в землі, де немає води.+

 2 Я бачив тебе в місці святому,

споглядав твою силу і славу.+

 3 Твоя віддана любов ліпша за життя,+

тому уста мої прославлятимуть тебе.+

 4 Я вихвалятиму тебе все життя

і, підносячи руки, буду молитись у твоє ім’я.

 5 Я* насичений найліпшою і найдобірнішою часткою*,

тому радісно вихвалятиму тебе своїми устами.+

 6 Про тебе я згадую на ліжку своєму,

про тебе розмірковую протягом нічних сторож.+

 7 Бо ти мій помічник,+

і в тіні твоїх крил я радісно співаю.+

 8 Я* горнуся до тебе,

підтримує мене права рука твоя,+

 9 ті ж, хто хоче моє життя відібрати*,

зійдуть у глибини землі.

10 Вони будуть віддані у владу меча,

стануть поживою для шакалів*.

11 А цар радітиме Богом,

і кожен, хто Богом клянеться, буде тішитися*,

уста ж обманщиків замовкнуть.

Для диригента. Пісня Давида.

64 Боже, почуй мій голос, мої благання,+

охорони моє життя від страшних нападів ворога.

 2 Захисти мене від таємних змов грішників,+

від юрби злочинців.

 3 Вони гострять свої язики, мов мечі,

і націлюють жорстокі слова, мов стріли,

 4 щоб з потаємного місця вразити невинного.

Вони стріляють у нього зненацька і не бояться нічого.

 5 Не відступають вони від свого злого задуму*,

радяться, як таємно розставити пастки.

Кажуть вони: «Хто їх побачить?»+

 6 Вони придумують нові лиходійства,

таємно складають хитрий план дій,+

думки́ в їхніх серцях неможливо зрозуміти.

 7 Але Бог пустить у них стрілу,+

вони несподівано будуть поранені.

 8 Їхній власний язик доведе їх до падіння.+

Кожен, хто буде це бачити, хитатиме головою.

 9 Тоді всі люди злякаються

й говоритимуть про те, що Бог учинив,

вони зрозуміють його діла.+

10 Праведний буде радіти Єговою і знайде у нього сховок,+

усі, в кого чисте серце, будуть тішитися*.

Для диригента. Псалом Давида. Пісня.

65 Боже, на тебе чекає хвала на Сіоні,+

ми виконаємо обітниці, які дали тобі.+

 2 Ти молитви вислуховуєш, до тебе приходять всілякі люди*.+

 3 Провини мої взяли верх наді мною,+

але ти прощаєш наші переступи.+

 4 Щасливі ті, кого ти вибираєш і кому дозволяєш до себе наблизитись,

щоб вони перебували на подвір’ях твоїх.+

Ми наситимось благами твого дому,+

твого святого храму*.+

 5 О Боже нашого спасіння,

ти відповіси нам ділами грізними+ й праведними,

ти опора для тих, хто на кінцях землі,+

та тих, хто далеко за морем.

 6 Своєю силою ти* утвердив гори,

ти* зодягнений в могутність.+

 7 Ти* заспокоюєш бурхливі моря+

і гуркіт їхніх хвиль, ти втихомирюєш неспокійні народи.+

 8 Твої знаки вселяють страх мешканцям далеких країв.+

Ти зробиш так, що люди, які живуть від сходу і до заходу сонця, будуть радісно вигукувати.

 9 Ти дбаєш про землю,

робиш її надзвичайно родючою* і дуже багатою.+

Від тебе тече потік повноводний,

ти даєш людям їжу,+

бо так ти все на землі влаштував.

10 Її борозни ти напоюєш водою і розрівнюєш зораний ґрунт*,

зм’якшуєш її рясними дощами і плід її благословляєш.+

11 Ти прикрашаєш рік своєю великодушністю,

стежки твої сповнені достатку*.+

12 Пасовища в пустелі щедро зрошені*,+

пагорби зодягнені у веселість.+

13 Пасовища вкриті отарами,

і долини рясніють збіжжям.+

Вони співають і здіймають переможний клич.+

Для диригента. Пісня. Псалом.

66 Здійми переможний клич перед Богом, вся земле.+

 2 Піснею вихваляйте* його славне ім’я,

прославляйте Бога і хваліть його.+

 3 Кажіть йому: «Які грізні діла твої!+

Яка велика сила твоя!

Тому вороги прийдуть до тебе з поклонами.+

 4 Уся земля тобі вклониться,+

її мешканці вихвалятимуть тебе піснею,

вихвалятимуть піснею твоє ім’я».+ (Се́ла).

 5 Прийдіть і подивіться на те, що чинить Бог.

Він грізний у ділах своїх+ з синами людськими.

 6 Перетворив він море на суходіл,+

наш народ перейшов через річку по сухому.+

Там ми раділи Богом.+

 7 Він могутній, він володарює повік,+

очі його спостерігають за народами.+

Люди вперті хай не величаються.+ (Се́ла).

 8 Вихваляйте нашого Бога, народи,+

і хай йому лунає гучна хвала.

 9 Він зберігає нам життя*,+

не дозволяє, щоб наші ноги спотикалися*.+

10 Бо ти, Боже, нас перевірив,+

очистив, як очищають срібло.

11 Ти допустив, щоб ми потрапили в мисливську сітку,

поклав на нас* важкий тягар.

12 Дозволив ти смертним людям їздити по нас*,

пройшли ми вогонь і воду,

і тоді ти привів нас до місця відпочинку.

13 Я прийду в дім твій з цілопаленнями+

і сповню дані тобі обітниці,+

14 які проказав мій язик+

і уста мої вимовили в час біди.

15 Я принесу тобі в цілопалення тварин відгодованих,

і здійметься до тебе дим від баранів жертовних.

Складу я в жертву биків та козлів. (Се́ла).

16 Прийдіть і послухайте всі, хто Бога боїться,

я розповім, що він для мене* зробив.+

17 Устами своїми я кликав його

і своїм язиком прославляв.

18 Якби в серці лихе я виношував,

то Єгова б не слухав мене.+

19 Але Бог до мене прислухався+

і почув молитву мою.+

20 Хай лине хвала Богу, який не відкинув молитви моєї

і не позбавив мене своєї відданої любові.

Для диригента: виконується під супровід струнних інструментів. Псалом. Пісня.

67 Боже, ти виявиш нам ласку і поблагословиш нас,

твоє обличчя над нами засяє+ (се́ла),

 2 щоб по всій землі знали про дорогу твою,+

всі народи знали про спасіння, яке ти даєш.+

 3 Боже, хай народи тебе вихваляють,

нехай вихваляють тебе всі народи.

 4 Хай радіють народи, хай вигукують радісно,+

бо ти будеш їх справедливо судити.+

Ти будеш провадити народи землі. (Се́ла).

 5 Боже, хай народи тебе вихваляють,

нехай вихваляють тебе всі народи.

 6 Земля дасть свій урожай,+

і Бог, наш Бог, поблагословить нас.+

 7 Бог поблагословить нас,

і вся земля від краю до краю буде його боятись*.+

Для диригента. Псалом Давида. Пісня.

68 Хай підійметься Бог і вороги його хай розпорошаться,

нехай перед ним повтікають ті, хто його ненавидить.+

 2 Розжени їх, Боже, як вітер розганяє дим,

хай неправедні згинуть перед тобою,

як від вогню тане віск.+

 3 А праведні хай тішаться,+

хай невимовно радіють перед Богом,

хай сповняться великою радістю.

 4 Співайте Богові, піснею вихваляйте* ім’я його.+

Співайте тому, хто їде верхи пустельними рівнинами*.

Яг* — його ім’я!+ Радійте перед ним!

 5 Бог пробуває у своїй святій оселі,+

батько він для сиріт* і захисник* для вдів.+

 6 Він оселяє самотніх у домі,+

звільняє в’язнів і дає їм достаток.+

А вперті* люди будуть змушені жити на спраглій землі.+

 7 Боже, коли ти вів* свій народ,+

коли йшов ти пустелею (се́ла),

 8 тоді земля тряслася,+

з неба йшов* дощ

і Сінай тремтів перед тобою, перед Богом Ізра́їля.+

 9 Боже, ти послав рясний дощ,

ти додав сил своєму виснаженому народові*.

10 Твій народ жив у наметах;+

у своїй великодушності ти, Боже, дбав про бідного.

11 Єгова дає наказ,

велика громада* жінок звіщає добру новину.+

12 Утікають навіть царі та їхні війська!+

Жінка, що залишається вдома, отримує частку зі здобичі.+

13 Хоча ви лежали в таборі біля вогнищ*,

але отримаєте сріблясті голубині крила

із пір’ям зі щирого* золота.

14 Коли Всемогутній розпорошив царів у краю,+

то випав сніг на Цалмо́ні*.

15 Баша́нські гори+ — це гори Божі*,

Баша́нські гори — гори шпилясті.

16 Чому ви, гори шпилясті, заздрісно дивитесь

на гору, яку вибрав* Бог для своєї оселі?+

Єгова повіки на ній пробува́тиме.+

17 Божих колісниць бойових — десятки тисяч, тисячі тисяч.+

Єгова прийшов із Сінаю у місце святе.+

18 О Боже Яг, піднявся ти у височину+

і взяв полонених,

ти взяв людей, які стали дарами,+ —

навіть людей упертих,+— щоб серед них пробува́ти.

19 Хай лунає хвала Єгові, який щодня носить наші тягарі.+

Він Бог правдивий, Бог нашого спасіння. (Се́ла).

20 Правдивий Бог рятує нас,+

Єгова, Всевладний Господь, визволяє від смерті.+

21 Він розтрощить голови своїм ворогам,

вдарить у волосате тім’я тих, хто зачерствів* у своїх провинах.+

22 Єгова промовив: «Я дістану їх навіть з Баша́ну+

і витягну з морських глибин,

23 щоб ви обмили ноги в крові ворогів+

і щоб ваші пси лизали їхню кров».

24 Боже, вони бачать твій переможний похід у місце святе —

похід мого Бога, мого Царя.+

25 Співаки йдуть попереду, за ними — музиканти, що грають на струнних інструментах,+

а посередині — дівчата, які б’ють у бубни.+

26 У великому зборі* вихваляйте Бога,

вихваляйте Єгову, ви, чиє життя походить від Джерела Ізра́їля.+

27 Веніями́н,+ наймолодший, підкоряє людей,

підкоряють їх і князі Юди зі своїм народом, який радісно вигукує,

а також князі Завуло́на і князі Нефтали́ма.

28 Ваш Бог наказав, щоб ви отримали силу.

Боже, вияви свою міць, як ти і робив ради нас!+

29 Для храму твого в Єрусалимі+

царі принесуть тобі дари.+

30 Приборкай* звірів, які живуть в очереті,

стадо биків+ з телятами,

щоб народи вклонилися і принесли* срібло.

Але ти розпорошуєш народи, які люблять воювати.

31 З Єгипту привезуть бронзові вироби*,+

і Куш поспішить принести Богу дари.

32 Співайте Богові, царства землі,+

піснею вихваляйте* Єгову (се́ла) —

33 того, хто їде верхи небесами, небесами віковічними.+

Слухайте! Гримить голос його, голос сильний.

34 Визнайте Божу силу.+

Величність його — над Ізра́їлем,

його міць — в небесах*.

35 Грізний Бог, коли виходить зі своєї* величної святині.+

Він Бог Ізра́їля,

дає він силу й могутність своєму народу.+

Несіть Богу хвалу.

Для диригента: «Лілії». Псалом Давида.

69 Врятуй мене, Боже, бо во́ди загрожують моєму життю*.+

 2 Я загруз у трясовині і не маю на чому стати.+

Потрапив я у води глибокі,

зніс мене стрімкий потік.+

 3 Я знеміг, благаючи про допомогу,+

аж голос мій захрип.

Очі мої втомились, поки я чекав на Бога.+

 4 Тих, хто мене безпідставно ненавидить,+

більше, ніж волосся на моїй голові,

тих, хто хоче мене вбити,—

моїх підступних ворогів* — стало багато.

Мене змусили віддати те, чого я не крав.

 5 Боже, ти знаєш про глупоту мою,

і мої провини не сховані від тебе.

 6 Нехай не осоромляться через мене ті, хто надіється на тебе,

Всевладний Господи Єгово, Боже військ.

Хай через мене не будуть принижені ті, хто шукає тебе,

Боже Ізра́їля.

 7 Бо за тебе я зношу ганьбу+

і сором вкриває обличчя моє.+

 8 Мої брати мене стороняться,

став я чужим для синів матері своєї.+

 9 Ревність до твого дому з’їдає мене,+

зневага тих, хто тебе зневажає, спадає на мене.+

10 Коли я впокорював себе* постом*,

мені за це докоряли.

11 Коли я вдягнувся у мішковину,

то став для всіх посміховищем*.

12 Ті, хто при брамах сидить, мене обговорюють,

і п’яниці співають про мене пісні.

13 Але нехай моя молитва лине до тебе,

о Єгово, в час прихильності.+

Твоя віддана любов, Боже, велика,

тож дай мені відповідь і покажи, що ти правдивий спаситель.+

14 Витягни мене з болота,

не дай потонути,

врятуй мене від ненависників моїх

і від глибоких вод.+

15 Хай не знесе мене стрімкий потік,+

хай глибочінь не поглине мене

і хай яма* не зімкне наді мною своїх уст.+

16 Єгово, дай мені відповідь, бо велика твоя віддана любов.+

Ти щедрий на милосердя, тож прихилися до мене+

17 і не ховай обличчя від свого слуги.+

Поспіши мені відповісти, бо я в біді.+

18 Наблизься і визволь мене*,

викупи мене від ворогів.

19 Ти знаєш про мою зневагу, ганьбу і приниження.+

Бачиш ти всіх моїх ворогів.

20 Зневага розірвала моє серце, і рана моя невиліковна*.

Я сподівався співчуття, та надаремно,+

шукав розрадника, та не знайшов.+

21 Вони хотіли нагодувати мене отрутою*+

і втамувати мою спрагу оцтом.+

22 Нехай їхній стіл стане для них западнею,

а їхній достаток — пасткою.+

23 Хай їхні очі огорне темрява, щоб вони не бачили,

нехай їхні стегна завжди тремтять.

24 Вилий на них своє обурення*,

хай спаде на них твій палючий гнів.+

25 Нехай їхній табір* опустіє

і хай у наметах їхніх не буде жодного мешканця.+

26 Бо вони переслідують того, кого ти вразив,

і постійно говорять про муки тих, кого ти поранив.

27 Нехай на них спадає провина за провиною,

і хай вони не будуть праведними у твоїх очах.

28 Нехай будуть вони витерті з книги живих*+

і хай з праведними не будуть записані.+

29 Я страждаю і мучуся.+

Боже, захисти мене своєю рятівною силою.

30 Вихвалятиму я піснею Боже ім’я,

прославлятиму Бога і буду йому дякувати.

31 Єгові це сподобається більше, ніж бик, принесений у жертву,

ніж молодий бик з рогами та ратицями.+

32 Сумирні побачать це і радітимуть.

Хай оживуть серця тих, хто Бога шукає.

33 Єгова вислуховує бідних,+

він не погордує своїм поневоленим народом.+

34 Хай небо і земля хвалять його,+

також моря́ і все, що в них живе.

35 Бо врятує Бог Сіон+

і відбудує міста в Юді,

народ його буде жити там і заволодіє цим краєм.

36 Успадкують край цей нащадки його слуг,+

і ті, хто любить ім’я його,+ житимуть там.

Для диригента. Псалом Давида. Нагадування*.

70 Боже, врятуй мене,

Єгово, поспіши мені на поміч.+

 2 Нехай будуть осоромлені і зазнають ганьби

ті, хто зазіхає на моє життя*.

Хай відступлять і будуть принижені

ті, хто радіє лиху моєму.

 3 Нехай відступлять із соромом

ті, хто каже: «Так тобі! Так тобі!»

 4 Але хай радіють і тішаться тобою

ті, хто шукає тебе,+

хай ті, що прагнуть спасіння, яке ти даєш, завжди говорять:

«Нехай Бог буде звеличений!»

 5 А я безпомічний та бідний.+

Боже, поспіши до мене.+

Ти мій помічник і визволитель.+

Єгово, не барись!+

71 Єгово, у тебе я сховок знайшов,

хай ніколи не буду я осоромлений.+

 2 Врятуй мене і визволь, бо ти праведний,

прихили своє вухо до* мене й спаси.+

 3 Стань для мене кам’яною фортецею,

в якій завжди можу сховатися,

дай наказ врятувати мене,

бо ти моя скеля й твердиня.+

 4 Боже мій, визволь мене від рук людей неправедних,+

з-під влади несправедливих гнобителів.

 5 Всевладний Господи Єгово, ти моя надія,

тобі довіряю* від юності своєї.+

 6 На тебе покладаюсь ще від народження,

ти вивів мене з лона матері.+

Я постійно тебе вихваляю.

 7 Для багатьох я став наче диво,

але ти мій надійний сховок.

 8 З уст моїх тобі завжди лунає хвала,+

про славу твою я говорю щодня.

 9 Не відкидай мене у старості,+

не залишай, коли зменшиться сила моя.+

10 Мої вороги наговорюють на мене,

і ті, хто зазіхає на моє життя*, змовляються,+

11 кажучи: «Бог покинув його.

Поженіться за ним і схопіть, бо ніхто не врятує його».+

12 Боже мій, не стій осторонь від мене,

Боже, поспіши мені на допомогу.+

13 Нехай осоромлені будуть і хай щезнуть

ті, хто противиться мені*.+

Хай ганьбою і зневагою вкриються

ті, хто зло проти мене задумує.+

14 А я і далі на тебе чекатиму,

буду ще більше тебе вихваляти.

15 Уста мої звіщатимуть про твою праведність,+

щодня говоритимуть про спасіння, яке ти даєш,

хоча твоїх діл так багато, що не можу всіх їх збагнути*.+

16 Я прийду й розкажу про твої могутні вчинки,

о Всевладний Господи Єгово,

розповім про твою праведність — тільки твою.

17 Боже, ти з юності навчав мене,+

і дотепер я звіщаю про твої дивовижні діла.+

18 Не покинь мене, Боже, навіть старого і сивого.+

Дозволь мені розповісти про твою силу* поколінню прийдешньому,

про могутність твою всім, хто народиться.+

19 Праведність твоя, Боже, сягає аж до неба.+

Великі діла ти вчинив.

Боже, хто з тобою зрівняється?+

20 Ти допустив, щоб я зазнав багато лиха і страждань,+

але оживи мене знову,

витягни з глибин* землі.+

21 Звелич мене,

захисти і дай потіху.

22 Тоді я прославлятиму тебе на лірі

за вірність твою, мій Боже.+

Я піснею вихвалятиму тебе під супровід* арфи,

о Святий Ізра́їля.

23 Я вихвалятиму тебе піснею, уста мої радісно вигукуватимуть,+

бо ти врятував моє життя*.+

24 Мій язик увесь день розповідатиме* про твою праведність,+

бо ті, хто замишляє мене погубити, будуть осоромлені й зазнають ганьби.+

Про Соломона.

72 Боже, навчи царя своїх присудів

і сина царського праведності своєї.+

 2 Хай він судить народ твій за праведністю,

а всіх принижених за справедливістю.+

 3 Нехай гори дають мир для народу,

а пагорби — праведність.

 4 Хай він захищає* принижених серед народу,

рятує синів бідняка,

а шахраїв нехай знищить.+

 5 Вони боятимуться тебе, Боже, поки сяятиме сонце

і поки світитиме місяць,

з покоління в покоління.+

 6 Він буде як дощ, що спадає на скошені луки,

як злива рясна, що напоює землю.+

 7 За його днів процвітатиме* праведний+

і пануватиме мир,+ аж поки світитиме місяць.

 8 Він матиме підданих* від моря до моря

і від Ріки* аж до кінців землі.+

 9 Жителі пустель вклоняться перед ним,

його вороги лизатимуть порох.+

10 Принесуть йому дари царі Таршı́шу та островів,+

і прийдуть з подарунками царі Ше́ви і Се́ви.+

11 Перед ним усі царі попадають ниць,

і всі народи будуть йому служити.

12 Визволить він бідного, що благає про допомогу,

врятує знедоленого й того, хто не має помічника.

13 Він зжалиться над нужденним та вбогим

і врятує життя* бідних.

14 Від утиску й насилля він визволить їх*,

і кров їхня буде дорого́ю в його очах.

15 Хай він живе і хай дадуть йому золото Ше́ви.+

Хай народ за нього молиться постійно

і благословляє його щодня.

16 Земля дасть багато збіжжя,+

на вершинах гір стане його аж надмір.

Урожай царя буде такий великий, як ліс на Ліва́ні,+

і людей по містах стане стільки, скільки трави на землі.+

17 Хай ім’я його пробуває повіки+

і хай стає дедалі славетнішим під сонцем.

Нехай через нього люди здобудуть для себе благословення,+

всі народи хай називають його щасливим.

18 Нехай лунає хвала Богу Єгові — Богу Ізра́їля,+

бо тільки він чинить дивовижні діла.+

19 Хай повік лине хвала його величному імені,+

а слава його хай наповнить всю землю.+

Амінь! Амінь!

20 На цьому закінчуються молитви Давида, Єссе́євого+ сина.

КНИГА ТРЕТЯ

(Псалми 73—89)

Пісня Аса́фа.+

73 Бог і справді добрий до Ізра́їля, до тих, у кого чисте серце.+

 2 А я... ноги мої мало не зійшли з правильного шляху,

стопи мої мало не посковзнулися,+

 3 бо позаздрив я пихатим людям*,

коли побачив, як спокійно живеться неправедним.+

 4 Не зазнаю́ть вони передсмертних мук,

тіло їхнє здорове*.+

 5 Немає в них клопотів, як в інших людей,+

і вони не страждають, як інші.+

 6 Тому пиха стала для них мов намисто,+

а насилля — мов одяг.

 7 Від достатку* повилазили їхні очі,

вони мають більше, ніж мріяли у своєму серці.

 8 Вони глузують і говорять лихе,+

зухвало погрожують утиском,+

 9 говорять так, нібито вони високо в небі,

язик їхній чванливо походжає по землі.

10 Тому Божий народ звертає до них

і п’є воду повною чашею.

11 Вони кажуть: «Хіба Бог знає?+

Хіба відомо про це Всевишньому?»

12 Це люди неправедні, які завжди живуть безтурботно+

і не перестають примножувати багатство своє.+

13 Справді, даремно беріг я чистим своє серце

та в невинності омив руки свої.+

14 Щодня я був у тривозі,+

кожного ранку зносив покарання.+

15 Але якби я говорив таке,

то зрадив би твій народ*.

16 Я намагався це збагнути,

але мені було важко,

17 поки я не прийшов у величну Божу святиню

і поки не зрозумів, що чекає неправедних.

18 Справді, на слизькому поставив ти їх,+

штовхаєш їх до загибелі.+

19 О, як несподівано вони будуть знищені!+

Як же раптово їх не стане, коли на них спаде страшний кінець!

20 Подібно як після пробудження забувають побачений сон,

так і ти, Єгово, коли встанеш, відкинеш їх*.

21 Серце моє було наповнене гіркотою,+

і нутро* розривалось від болю.

22 Я був нерозсудливим і нічого не розумів,

в очах твоїх став наче бездумна тварина.

23 Але тепер я постійно з тобою,

ти тримаєш мене за праву руку.+

24 Порадами своїми ти скеровуєш мене+

і врешті приведеш до слави.+

25 Хто в мене є на небесах?

Поки в мене є ти, я не хочу більше нічого на землі.+

26 Тіло і серце моє можуть ослабнути,

але Бог — твердиня для мого серця і моя частка повік.+

27 Справді, ті, хто далекий від тебе, загинуть,

погубиш* ти кожного, хто невірний тобі і тебе залишає*.+

28 А мені приємно наближатись до Бога.+

Я зробив Всевладного Господа Єгову своїм сховком,

щоб звіщати про всі його діла.+

Маскı́л*. Псалом Аса́фа.+

74 Боже, чому ти нас відкинув назавжди?+

Чому гнів твій палає* на отару твого пасовиська?+

 2 Згадай про народ*, який ти набув віддавна,+

про плем’я, котре викупив собі у власність*.+

Згадай про гору Сіон, де ти пробуваєш.+

 3 Скеруй свої кроки до вічних руїн.+

Ворог зруйнував усе в місці святому.+

 4 Противники здійняли переможний крик у місці твоїх святих зборів*+

і поставили там свої прапори як знаки.

 5 Вони — як ті, хто рубає сокирою густий ліс.

 6 Порозбивали вони сокирами й залізними ломами різьблені стіни святині,+

 7 вогнем вони її спалили,+

осквернили і зрівняли з землею намет, який носить ім’я твоє.

 8 Вони та їхні нащадки сказали у серці своєму:

«Спалимо в цьому краю всі місця Божих зборів*».

 9 Ми ж своїх знаків не бачимо,

більше немає пророків,

і ніхто серед нас не знає, доки все це триватиме.

10 Боже, аж доки ворог буде насміхатися?+

Чи ж вічно він зневажатиме ім’я твоє?+

11 Чому ти стримуєш праву руку свою?+

Витягни її з-за пазухи* і винищ їх.

12 Боже, ти ж мій Цар з давніх-давен,

ти даєш на землі спасіння.+

13 Своєю силою ти збурив море,+

у водах розтрощив голови морським чудовиськам,

14 розтрощив голови левіафа́ну*

і дав його на поживу людям, що мешкають у пустелях.

15 Розсік ти землю, і забили джерела та ринули потоки.+

Ти висушив річки, які ніколи не пересихали.+

16 Тобі належить день, а також ніч,

створив ти світло* і сонце.+

17 Ти визначив кордони землі,+

встановив літо й зиму.+

18 Єгово, пам’ятай, що вороги насміхаються,

що люди безумні зневажають твоє ім’я.+

19 Не віддавай дикому звіру життя* горлиці своєї,

не забувай назавжди про свій знедолений народ.

20 Згадай угоду, яку ти уклав з нами,

бо темні закутки землі повні насилля.

21 Нехай пригнічені не зазнають розчарування.+

Нехай знедолені та бідні прославляють твоє ім’я.+

22 Устань, Боже, і захисти в суді свою справу.

Пам’ятай, що безумні насміхаються з тебе кожен день.+

23 Не забудь того, що говорять твої вороги.

Крик тих, хто бунтує проти тебе, здіймається постійно.

Для диригента. На мелодію «Не знищуй». Псалом Аса́фа.+ Пісня.

75 Дякуємо тобі, Боже, дякуємо тобі.

Твоє ім’я з нами,+

і люди звіщають про твої дивовижні діла.

 2 Ти кажеш: «Коли я визначу час,

я буду справедливо судити.

 3 Тоді, коли від страху розтопилась земля і всі її мешканці,

я укріпив стовпи її». (Се́ла).

 4 Я кажу хвалькам: «Не вихваляйтеся»,—

і грішникам: «Не величайтеся своєю силою*.

 5 Не величайтеся своєю силою* надміру

і не говоріть зухвало,

 6 бо звеличення не приходить

ані зі сходу, ані з заходу, ані з півдня.

 7 Адже Бог є Суддею,+

одного він понижує, а іншого звеличує.+

 8 У руці Єгови чаша,+

повна пінистого, добре приправленого вина.

Він неодмінно виллє вино з чаші,

і всі неправедні на землі вип’ють його разом з осадом».+

 9 Я ж звіщатиму про це повіки,

піснею вихвалятиму* Бога Яковового.

10 Бо він каже: «У всіх неправедних я заберу силу*,

а сила* праведних буде звеличена».

Для диригента: виконується під супровід струнних інструментів. Псалом Аса́фа.+ Пісня.

76 Знаний Бог в Юді,+

його ім’я величне в Ізра́їлі.+

 2 Пристановище його в Сали́мі,+

оселя його на Сіоні.+

 3 Там поламав він стріли вогняні,

щити, мечі і військову зброю.+ (Се́ла).

 4 Від тебе йде яскраве сяйво*,

ти величніший за гори, повні здобичі.

 5 Пограбовано людей з хоробрим серцем,+

вони поснули,

всі воїни були безпомічні.+

 6 Боже Яковів, від докору твого

заснули міцним сном візники колісниць та коні.+

 7 Ти єдиний вселяєш благоговіння.+

Хто може витримати твій палючий гнів?+

 8 З неба ти проголосив свій присуд.+

Злякалась земля і завмерла,+

 9 коли Бог встав, щоб виконати присуд,

щоб врятувати всіх сумирних на землі.+ (Се́ла).

10 Гнів людини ти обернеш собі на славу,+

залишком гніву її прикрасиш себе.

11 Дайте обітниці Богу Єгові і сповніть їх,+

нехай усі, хто довкола нього, принесуть свій дар у страху.+

12 Він зіб’є пиху* з правителів.

Вселяє він страх у царів землі.

Для диригента. Єдуту́н*. Псалом Аса́фа.+ Пісня.

77 Гучним голосом я кликатиму Бога,

буду кликати Бога, і він мене вислухає.+

 2 У день недолі я шукаю Єгову,+

вночі простягаю до нього руки невтомно*,

і ніщо не може мене* потішити.

 3 Коли згадую про Бога, то стогну,+

я тривожусь, і сила моя слабне*.+ (Се́ла).

 4 Ти не даєш мені стулити повіки,

від хвилювання я не можу говорити.

 5 Думками я лину у дні давні,+

в літа далекого минулого.

 6 Вночі я пригадую пісню* свою,+

я роздумую в серці,+

усе я* старанно досліджую.

 7 Невже Єгова відкине нас навічно?+

Невже більше ніколи не виявить нам ласки?+

 8 Чи назавжди зникла його віддана любов?

Невже жодне покоління не побачить сповнення його обіцянки?

 9 Невже Бог забув, як виявляти ласку?+

Невже через гнів він стримав своє милосердя? (Се́ла).

10 Невже я мушу завжди казати: «Ось що завдає мені болю*:+

Всевишній змінив своє ставлення* до нас»?

11 Пригадаю діла твої, о Яг,

згадаю чудеса твої давні.

12 Я буду розмірковувати про всі діла твої

і роздумувати про твої вчинки.+

13 Боже, твої дороги святі.

Який бог такий же величний, як ти, о Боже?+

14 Ти Бог правдивий і чиниш чудеса.+

Народам ти виявив міць свою,+

15 своєю силою* врятував* свій народ+ —

синів Якова та Йосипа. (Се́ла).

16 Во́ди побачили тебе, Боже,

во́ди побачили тебе і збурилися,+

глибокі во́ди завирували.

17 З хмар полилася вода.

Загриміло у хмарному небі,

і стріли твої літали повсюди.+

18 Твій грім+ був наче шум колісниць,

блискавки освітили населену* землю,+

і вона затремтіла й захиталась.+

19 Дорога твоя пролягала через море,+

твій шлях — через води великі,

але слідів твоїх не було видно.

20 Рукою Мойсея та Аарона

ти вів свій народ, наче отару.+

Маскı́л*. Псалом Аса́фа.+

78 Послухайте, люди, закон* мій,

прихиліть своє вухо до слів моїх уст.

 2 У прислів’ї розкрию уста свої

і оповім загадки давніх часів,+

 3 які ми чули й знаємо,

про які розповідали наші батьки.+

 4 Ми не будемо приховувати їх від синів —

ми розкажемо майбутньому поколінню+

про славетні діла Єгови та його силу,+

про його дивовижні діла.+

 5 Дав він нагадування Якову,

установив закони для Ізра́їля

і наказав нашим прабатькам

звіщати їх своїм дітям,+

 6 щоб наступне покоління —

діти, які народяться, знали їх.+

А вони розповідатимуть про них своїм дітям.+

 7 Тоді ті будуть покладатися на Бога,

не забуватимуть діл його+

й будуть виконувати його заповіді.+

 8 Вони не стануть подібними до своїх прабатьків —

покоління впертого й бунтівного,+

покоління, серце якого було непостійне*+

і дух якого був невірний Богу.

 9 Єфре́мівці, хоча й були озброєні луками,

відступили в день битви.

10 Не дотримувались вони угоди з Богом+

і відмовилися ходити в законі його.+

11 Вони забули про його вчинки,+

про дивовижні діла, які він їм показав.+

12 Він здійснив чудеса перед їхніми прабатьками+

в єгипетському краю, в околицях Цоа́на.+

13 Розділив він море, щоб вони перейшли,

і поставив води наче вал*.+

14 Він удень вів їх хмарою,

а вночі — стовпом* вогню.+

15 Розколов він скелі в пустині,

і дав їм напитися досхочу, ніби з водних глибин.+

16 Він зі скелі вивів потоки,

і потекли води, як ріки.+

17 Але вони й далі грішили проти Всевишнього,

бунтувались проти нього в пустелі.+

18 У своїх серцях вони сумнівалися в* Богові,+

вимагаючи їжі, якої прагнули*.

19 Нарікали вони на Бога,

кажучи: «Хіба може Бог накрити стіл у пустелі?»+

20 Він вдарив по скелі,

і потекли води й ринули потоки,+

але вони все одно говорили: «Хіба може він дати нам також хліба?

Хіба може дати м’яса для свого народу?»+

21 Коли Єгова почув це, то сильно розгнівався.+

Послав він вогонь+ на Якова

і запалився гнівом на Ізра́їля,+

22 бо вони не вірили Богу,+

не покладалися на те, що він здатний їх врятувати.

23 Він дав наказ хмарам угорі,

відкрив двері небесні

24 і послав їм на поживу манну, немов дощ,

дав небесне зерно.+

25 Люди їли хліб сильних*,+

Бог нагодував їх досита.+

26 Пустив він по небу східний вітер

і силою своєю послав вітер південний.+

27 Він послав м’ясо, мов дощ, і було його наче пороху,

дав стільки птахів, скільки піску на березі моря,

28 і наказав, щоб вони падали посеред його табору,

довкола його наметів.

29 Люди їли пожадливо, аж переситилися,

він дав їм те, чого вони хотіли.+

30 Але перш ніж вони задовольнили свою жадобу,

поки їжа була ще в їхньому роті,

31 Бог запалився на них гнівом.+

Він убив їхніх найсильніших чоловіків,+

погубив юнаків ізра́їльських.

32 Незважаючи на це, вони ще більше грішили+

і не вірили в його чудеса.+

33 Тому він зробив так, що їхні дні закінчились, мов подих,+

і їхні роки вкоротились від раптового жаху.

34 Щоразу, коли Бог карав їх смертю, вони його кликали,+

вони повертались і Бога шукали.

35 Згадували вони, що Бог — їхня Скеля,+

що Всевишній — їхній Викупник*.+

36 Вони намагались своїми устами його обдурити

і язиком своїм обманути.

37 Їхнє серце не було віддане йому,+

не були вони вірні його угоді.+

38 Але він був милосердний,+

прощав* їхні провини і не губив їх.+

Він часто стримував свій гнів+

і не виливав усієї люті своєї.

39 Пам’ятав він, що вони лише плоть,+

вітер, що промчить і не повернеться*.

40 Як же часто вони бунтувалися проти нього в пустелі+

та ображали його у безводному краю!+

41 Знову й знову вони випробовували Бога+

і завдавали смутку* Святому Ізра́їля.

42 Вони не пам’ятали про його силу*,

про день, коли він врятував* їх від ворогів,+

43 про знаки, які дав у Єгипті,+

і чудеса, які здійснив в околицях Цоа́на,

44 про те, як він перемінив на кров канали Нілу,+

щоб єгиптяни не могли пити з потоків своїх.

45 Він послав на єгиптян рої ґедзів, щоб понищити їх,+

та жаб, щоб їх погубити.+

46 Віддав він їхній врожай ненажерливій сарані,

плоди їхньої праці роям сарани.+

47 Їхні виноградники він побив градом+

і сикомори — градобоєм.

48 Він навів град на їхню худобу+

і блискавки* — на їхні стада.

49 Він послав на них свій палючий гнів,

лютість, обурення і нещастя,

послав війська ангелів, які спровадили лихо.

50 Дав він волю гніву своєму

і не захистив їх* від смерті,

він наслав на них* пошесть.

51 Зрештою він вигубив усіх первістків Єгипту,+

всіх первородних* у наметах Ха́ма,

52 а тоді вивів звідти людей своїх, як отару,+

і провадив їх пустелею, немов череду.

53 Він безпечно їх вів,

і вони не боялися,+

а ворогів їхніх море покрило.+

54 Він привів їх у свій край святий+ —

край гір, який здобув своєю правою рукою.+

55 Він повиганяв перед ними народи,+

він мірильним шнуром розділив спадок між племенами ізра́їльськими,+

він оселив їх у власних домах.+

56 Але вони й далі сумнівалися у* Всевишньому Богові, бунтувалися проти нього,+

вони не зважали на його нагадування.+

57 Вони відвертались від нього й були такі ж зрадливі, як їхні прабатьки,+

такі ж ненадійні, як погано натягнутий лук.+

58 Вони й далі ображали його своїми священними узвишшями+

і розпалювали в нього лють* своїми різьбленими ідолами.+

59 Бог почув це та розлютився,+

тому він повністю відкинув Ізра́їль.

60 Зрештою він покинув святий намет у Шı́ло+ —

шатро, в якому перебував серед людей.+

61 Він дозволив, щоб символ його сили забрали в полон,

щоб його велич потрапила в руки ворога.+

62 На поталу мечу він дав свій народ+

і розлютився на власність свою.

63 Його юнаків пожер вогонь,

і дівчатам його не співали весільних пісень*.

64 Попадали від меча його священики,+

і вдови їхні не плакали.+

65 Тоді Єгова прокинувся, ніби зі сну,+

як прокидається воїн,+ що протверезів від вина.

66 Він змусив своїх ворогів відступити,+

він навіки зганьбив їх.

67 Він відкинув намет Йосипа,

плем’я Єфре́ма не вибрав,

68 а обрав плем’я Юди,+

гору Сіон, яку полюбив.+

69 Свою святиню він зробив такою ж непорушною, як небо*,+

як землю, яку утвердив навіки.+

70 Він вибрав свого слугу Давида,+

взявши його з овечих кошар,+

71 від овець, що годували малят.

Бог зробив його пастухом над Яковом, своїм народом,+

і над Ізра́їлем, своєю власністю.+

72 Він пас цей народ у непорочності серця свого+

та вміло водив за собою.+

Пісня Аса́фа.+

79 Боже, народи захопили власність твою,+

опоганили твій храм святий,+

а Єрусалим перетворили на купу руїн.+

 2 Трупи слуг твоїх вони віддали на поживу птаству небесному,

тіла вірних тобі людей віддали земній звірині.+

 3 По всьому Єрусалиму вороги проливали їхню кров, як воду,

і не залишилось нікого, хто б їх поховав.+

 4 Боже, сусіди нас ганьблять,+

ті, хто довкола, насміхаються з нас і глузують.

 5 Доки, Єгово, ти будеш розлючений? Невже вічно?+

Доки твій гнів палатиме, мов вогонь?+

 6 Вилий свою лють на народи, які тебе не знають,

і на царства, які не кличуть твого імені.+

 7 Бо вони пожерли Якова

і спустошили його рідний край.+

 8 Не зарахуй нам провин прабатьків наших,+

поспіши, вияви нам своє милосердя,+

бо ми дуже пригнічені.

 9 О Боже, Спасителю наш, поможи нам+

ради славетного імені свого,

визволь нас і прости* гріхи наші ради свого імені.+

10 Чому народи мають казати: «Де їхній Бог?»+

Дай нам побачити, як ти помстишся народам

за пролиту кров твоїх слуг.+

11 Почуй стогін в’язнів,+

своєю великою силою* збережи* засуджених на смерть*.+

12 Єгово, відплати нашим сусідам усемеро+

за насмішки, якими вони зневажали тебе.+

13 Тоді ми, народ твій і отара твого пасовища,+

будемо дякувати тобі повіки

і з покоління в покоління будемо звіщати про славу твою.+

Для диригента: «Лілії». Нагадування. Псалом Аса́фа.+ Пісня.

80 Прислухайся, о Пастирю Ізра́їля,

що ведеш Йосипа, як отару овець.+

Ти, що сидиш на престолі над* херувимами,+

засяй*.

 2 Покажи свою могутність+

Єфре́му, Веніями́ну і Манасı́ї,

прийди нам на порятунок.+

 3 Боже, вияви нам знову свою ласку,+

нехай твоє обличчя засяє над нами, щоб ми були врятовані.+

 4 Єгово, Боже військ, доки ти палатимеш гнівом* і відкидатимеш молитви свого народу?+

 5 Ти слізьми його годуєш, наче хлібом,

напоюєш слізьми аж донесхочу.

 6 Ти дозволяєш, щоб через нас між сусідами точилися чвари,

вороги насміхаються над нами, як тільки хочуть.+

 7 Боже військ, вияви нам знову свою ласку,

нехай твоє обличчя засяє над нами, щоб ми були врятовані.+

 8 Ти переніс виноградну лозу+ з Єгипту,

ти вигнав народи і посадив її.+

 9 Розчистив ти місце,

і вона вкоренилася та наповнила край.+

10 Гори вкрились її тінню,

а Божі кедри — її віттям.

11 Розкинула вона свої гілки аж до моря

і пагони свої аж до Ріки*.+

12 Чому ти зруйнував кам’яну огорожу винограднику?+

Тепер усі перехожі обривають у ньому плоди.+

13 Лісові кабани її спустошують,

і польові звірі пасуться на ній.+

14 Боже військ, прошу тебе, повернися,

глянь з неба й побач.

Подбай про цю виноградну лозу,+

15 про пагін*, який посадила твоя права рука,+

і поглянь на сина*, якого ти зміцнив заради слави своєї.+

16 Вона зрубана і спалена вогнем.+

Від твого докору* гинуть люди.

17 Своєю рукою підтримай чоловіка, який по праву руку від тебе,

сина людського, якого ти зміцнив заради слави своєї.+

18 Тоді ми не відвернемось від тебе.

Збережи нам життя, щоб могли ми кликати ім’я твоє.

19 Єгово, Боже військ, вияви нам знову свою ласку,

нехай твоє обличчя засяє над нами, щоб ми були врятовані.+

Для диригента: гіттı́т*. Псалом Аса́фа.+

81 Радісно вигукуйте перед Богом, силою нашою,+

здіймайте переможний клич перед Богом Якова.

 2 Заграйте пісню, візьміть бубон,

милозвучну арфу та ліру.

 3 Засурміть у ріг в новомісяччя,+

також у час повного місяця, в день нашого свята.+

 4 Це постанова для Ізра́їля,

закон Бога Якова.+

 5 Він дав його Йосипу як нагадування,+

коли виступив проти єгипетського краю.+

Почув я голос*, якого не розумів:

 6 «Я скинув тягар йому з плечей,+

звільнив руки його від кошика.

 7 У час лиха ти кликав, і я тебе врятував,+

відповів тобі з грозової хмари*.+

Я випробував тебе біля вод Мери́ви*.+ (Се́ла).

 8 Послухай, народе мій, і я буду свідчити проти тебе.

О Ізра́їлю, якби тільки ти слухався мене.+

 9 У тебе не буде чужих богів,

і богам іншим ти не вклонятимешся.+

10 Я, Єгова,— твій Бог,

той, хто вивів тебе з єгипетського краю.+

Відкрий широко уста свої, і я тебе нагодую.+

11 Але народ мій не слухав мого голосу,

Ізра́їль мені не підкорявся.+

12 Тож я дозволив їм поводитись так, як бажало їхнє вперте серце,

вони робили те, що вважали правильним*.+

13 О, якби мій народ слухався мене!+

Якби ж то Ізра́їль ходив моїми дорогами!+

14 Я швидко підкорив би їхніх супротивників,

проти ворогів їхніх простягнув би свою руку.+

15 Ті, хто ненавидить Єгову, прийдуть до нього з поклонами,

і їхній жереб* буде вічний.

16 Але тебе* він годуватиме найліпшою пшеницею*+

і буде насичувати медом зі скелі».+

Пісня Аса́фа.+

82 Бог став серед громади Божої,+

він судить серед богів*:+

 2 «Доки ви будете несправедливо судити,+

доки будете ставати на бік грішників?+ (Се́ла).

 3 Захищайте* бідного і сироту*,+

справедливо судіть безпомічного та вбогого.+

 4 Рятуйте нужденного і бідного,

визволяйте їх з руки неправедних».

 5 Не мають вони ані знання, ані розуміння,+

ходять у темряві.

Хитаються всі основи землі.+

 6 «Я сказав: “Ви боги*,+

всі ви сини Всевишнього.

 7 Але помрете ви, як звичайні люди,+

упадете, як і всі князі!”»+

 8 Боже, устань і суди землю,+

бо тобі належать всі народи.

Пісня. Псалом Аса́фа.+

83 Боже, не мовчи,+

Боже, не будь безмовним* і не тримайся осторонь.

 2 Бо вороги твої здіймають галас,+

ті, хто тебе ненавидить, поводяться зухвало*.

 3 Таємно складають вони хитрі плани проти твого народу,

змовляються проти тих, кого ти бережеш*.

 4 Вони кажуть: «Ходімо знищмо їх, щоб вони не були народом,+

щоб ім’я Ізра́їля більше ніколи не згадувалось».

 5 Складають вони спільний план дій*.

Укладають проти тебе союз*+

 6 намети Едо́му та ізмаї́лівців, Моа́в+ і гагря́ни,+

 7 Гева́л, Аммо́н+ та Амали́к,

Філісте́я+ разом з мешканцями Тира.+

 8 Приєдналась до них також Ассирія,+

вони підтримують* Лотових синів.+ (Се́ла).

 9 Зроби з ними те саме, що з Мідія́ном,+

те саме, що з Сісе́рою і Явı́ном при потоці* Кішо́н.+

10 Вони були знищені в Ен-До́рі,+

стали гноєм для землі.

11 Вчини з їхніми вельможами так, як вчинив ти з Оре́вом і Зее́вом,+

з усіма їхніми князями* — як із Зева́хом та Цалму́нною,+

12 бо вони казали: «Заволодіймо краєм, де живе Бог».

13 Боже, хай стануть вони мов будяк*, підхоплений вихром,+

мов солома, яку несе вітер.

14 Як вогонь ліс пожирає,

як полум’я гори обпалює,+

15 так і ти жени їх бурею,+

сильним вітром наводь на них страх.+

16 Єгово, вкрий* обличчя їхнє ганьбою,

щоб вони шукали твоє ім’я.

17 Нехай будуть вони осоромлені і хай вічно будуть налякані,

хай зазнають ганьби і загинуть.

18 Хай люди знають, що ти, чиє ім’я Єгова,+

тільки ти Всевишній над усією землею.+

Для диригента: гіттı́т*. Псалом синів Коре́я.+ Пісня.

84 О Єгово, Боже військ,

який прекрасний* твій величний і святий намет!+

 2 Усім своїм єством* я прагну,

омліваю від бажання

бути на подвір’ях Єгови.+

Моє серце й моє тіло радісно вигукує перед Богом живим.

 3 Навіть птах знаходить домівку,

а ластівка в’є собі гніздо,

де ростить пташенят,

поблизу твого величного жертовника, О Єгово, Боже військ,

мій Царю і мій Боже!

 4 Щасливі ті, хто пробуває у домі твоєму!+

Вони безустанно хвалять тебе.+ (Се́ла).

 5 Щасливі люди, які черпають силу в тебе,+

які всім серцем бажають іти дорогою, що веде до твого дому.

 6 Коли вони проходять долиною Баха́*,

їм здається, що це край джерел.

І ранній дощ одягає її* в благословення.

 7 Вони йдуть далі, набираючи сили,+

і кожен з них стає перед Богом на Сіоні.

 8 Єгово, Боже військ, почуй мою молитву,

вислухай мене, Боже Якова. (Се́ла).

 9 Подивись, щите наш,+ Боже наш*,

поглянь на обличчя свого помазанця.+

10 Один день на подвір’ях твоїх кращий за тисячу в іншому місці.+

Ліпше мені стояти на порозі дому мого Бога,

аніж жити в наметах грішників.

11 Бог Єгова — наше сонце+ і щит,+

він обдаровує ласкою і славою.

Єгова не відмовить у добрі

тим, хто ходить у непорочності.+

12 О Єгово, Боже військ,

щаслива людина, яка покладається на тебе.+

Для диригента. Псалом синів Коре́я.+ Пісня.

85 Єгово, ти виявив прихильність до свого краю,+

повернув з полону нащадків Якова.+

 2 Провину народу свого ти простив,

вибачив* усі його гріхи.+ (Се́ла).

 3 Ти стримав усю свою лють,

відвернув свій палючий гнів.+

 4 Боже нашого спасіння, віднови нашу силу*

і спини невдоволення своє.+

 5 Чи ти повік будеш сердитись на нас?+

Чи будеш гніватися з покоління в покоління?

 6 Хіба ти не оживиш нас знову,

щоб народ твій тішився тобою?+

 7 Єгово, вияви нам віддану любов+

і обдаруй нас спасінням.

 8 Я буду слухати, що скаже правдивий Бог Єгова,

бо про мир говоритиме він народу своєму,+ тим, хто відданий йому.

Тільки хай не стають вони знову самовпевненими.+

 9 Він обов’язково спасе тих, хто боїться його,+

щоб слава пробува́ла в нашому краї.

10 Віддана любов і вірність зустрінуться,

праведність і мир поцілуються.+

11 Вірність виросте з землі,

а праведність подивиться з неба.+

12 Єгова пошле добро*,+

і наша земля дасть урожай.+

13 Перед ним ітиме праведність+

і прокладе стежку для його стіп.

Молитва Давида.

86 Єгово, прихили своє вухо* і дай мені відповідь,

бо я бідний та нещасний.+

 2 Бережи моє життя*, адже я відданий тобі.+

Врятуй слугу свого, який на тебе покладається,

бо ти мій Бог.+

 3 Єгово, вияви мені ласку,+

бо тебе я кличу щодня.+

 4 Потіш свого слугу*,

бо до тебе, Єгово, звертаюсь*.

 5 Єгово, ти добрий+ і охоче прощаєш,+

ти щедро виявляєш віддану любов до всіх, хто кличе тебе.+

 6 Почуй, Єгово, мою молитву

і вислухай мої благання про допомогу.+

 7 У день лиха я кличу тебе,+

бо знаю, що ти даси мені відповідь.+

 8 Єгово, серед богів немає такого, як ти,+

і немає діл таких, як діла твої.+

 9 Усі народи, які ти створив,

прийдуть і вклоняться тобі, Єгово,+

вони прославлять твоє ім’я.+

10 Бо ти великий, і діла твої дивовижні,+

ти Бог, тільки ти.+

11 Покажи мені, Єгово, свою дорогу,+

і я ходитиму в правді твоїй.+

Допоможи мені цілим серцем* боятися твого імені.+

12 Єгово, Боже мій, я вихваляю тебе від усього серця+

і буду прославляти ім’я твоє повіки,

13 бо ти щедро виявляєш мені віддану любов,

ти врятував моє життя* з глибин могили*.+

14 Боже, проти мене повстають зухвалі люди,+

жорстокий натовп зазіхає на моє життя*,

на тебе вони не зважають*.+

15 Але ти, Єгово, Бог милосердний і співчутливий*,

негнівливий, сповнений відданої любові й вірності*.+

16 Прихилися до мене і вияви ласку,+

дай сили своєму слузі,+

врятуй сина своєї рабині.

17 Дай знак*, що ти добрий до мене,

щоб мої ненависники побачили це й осоромились.

Бо ти, Єгово, мій помічник і розрадник.

Псалом синів Коре́я.+ Пісня.

87 Основи Божого міста — на горах святих.+

 2 Єгова любить брами сіонські+

більше, ніж усі намети Якова.

 3 Прославляють тебе, о місто правдивого Бога.+ (Се́ла).

 4 Я зарахую Раха́ва+ і Вавилон до тих, хто знає* мене,

також серед них Філісте́я, Тир і Куш.

Про кожного з них говоритимуть: «Оцей народився там».

 5 А про Сіон скажуть:

«Всі до одного народилися в ньому».

І Всевишній міцно його утвердить.

 6 Під час перепису народів Єгова сповістить:

«Оцей народився там». (Се́ла).

 7 Співаки+ й ті, хто танцює у хороводі,+ скажуть:

«У тобі всі мої джерела*».+

Пісня. Псалом синів Коре́я.+ Для диригента. Махала́т*. Для почергового співу. Маскı́л* езра́хівця Гема́на.+

88 Єгово, Боже мого спасіння,+

я кличу тебе вдень

і звертаюсь до тебе вночі.+

 2 Нехай молитва моя дійде до тебе,+

прихили своє вухо до* моїх благань про допомогу,+

 3 бо душа* моя сповнена горя,+

і моє життя наблизилось до могили*.+

 4 Я вже зарахований до тих, хто сходить у яму*,+

став я безпомічним*.+

 5 Я полишений серед померлих,

наче вбиті, що лежать у могилі,

про яких ти вже не згадуєш

і які позбавлені твоєї опіки*.

 6 Ти поклав мене до найглибшої ями,

в темряву, у величезну безодню.

 7 Твоя лють тяжіє наді мною,+

і накочуються на мене твої бурхливі хвилі. (Се́ла).

 8 Ти віддалив від мене знайомих моїх,+

зробив мене гидким для них,

я в пастці і не можу звільнитись,

 9 потьмяніли очі мої від страждань.+

Єгово, я кличу тебе кожен день,+

руки свої простягаю до тебе.

10 Хіба робитимеш ти чудеса для мертвих?

Хіба встануть померлі, щоб тебе прославляти?+ (Се́ла).

11 Чи про твою віддану любов будуть звіщати в могилі,

про твою вірність — у місці загибелі*?

12 Чи твої чудеса будуть знані у темряві

і праведність твоя — в краю забуття?+

13 А я благаю тебе, Єгово, про допомогу,+

вранці тебе зустрічає молитва моя.+

14 Єгово, чому ти відкидаєш мене*?+

Чому ховаєш від мене обличчя своє?+

15 Ще від юності

страждав я і зустрічався зі смертю,+

я заціпенів від страхіть, які ти допустив у моєму житті.

16 На мене спадає твій палючий гнів,+

жахи від тебе нищать мене.

17 Вони постійно оточують мене, наче води,

з усіх боків* обступають мене.

18 Віддалив ти від мене друзів та приятелів,+

тепер мій приятель — це морок.

Маскı́л*. Псалом езра́хівця Ета́на.+

89 Про віддану любов Єгови я співатиму повіки,

про вірність його уста мої розповідатимуть усім поколінням.

 2 Сказав я: «Віддана любов зростатиме* повік,+

свою вірність ти міцно утвердив у небесах».

 3 Ти промовив: «З обранцем своїм уклав я угоду,+

присягнув своєму слузі Давиду:+

 4 “Я міцно утверджу потомство* твоє+ навіки,

поставлю твій трон, і він стоятиме з покоління в покоління”».+ (Се́ла).

 5 Єгово, небо вихваляє твої чудеса,

збір святих прославляє твою вірність.

 6 Хто в небесах зрівняється з Єговою?+

Хто серед Божих синів+ такий, як Єгова?

 7 Перед Богом благоговіють у зборі* святих.+

Він величний і грізний для всіх, хто довкола нього.+

 8 Єгово, Боже військ!

Хто такий же могутній, як ти, о Яг?+

В усьому ти вірний.+

 9 Ти пануєш над розбурханим морем,+

і, коли здіймаються хвилі його, ти їх заспокоюєш.+

10 Завдав ти Раха́ву+ поразки смертельної,+

сильною рукою розпорошив своїх ворогів.+

11 Твої небеса, і земля теж твоя,+

заснував ти землю родючу і все, що на ній.+

12 Ти створив північ і південь;

Таво́р+ і Хермо́н+ радісно прославляють ім’я твоє.

13 Рука твоя могутня,+

рука твоя сильна,+

високо піднята права рука твоя.+

14 Праведність і справедливість — основа твого престолу,+

віддана любов і вірність завжди перед тобою.+

15 Єгово, щасливі люди, які радісно хвалять тебе,+

вони ходять у світлі твого лиця.

16 Твоїм іменем радіють вони повсякчас,

праведність твоя їх звеличує.

17 Ти окраса їхньої сили,+

завдяки прихильності твоїй ми переможно підвели свою голову*.+

18 Бо щит наш від тебе, Єгово,

цар наш від тебе, о Святий Ізра́їля.+

19 Колись у видінні ти сказав тим, хто відданий тобі:

«Дав я силу могутньому,+

звеличив вибраного з народу.+

20 Знайшов я Давида, свого слугу,+

святою олією помазав його.+

21 Моя рука його підтримає,+

вона зміцнить його.

22 Жоден ворог не обкладе його даниною,

і жоден неправедний не буде гнобити його.+

23 Я розгромлю перед ним його ворогів+

і погублю тих, хто його ненавидить.+

24 З ним моя вірність і віддана любов,+

в ім’я моє він переможно піднесе свою голову*.

25 Я покладу його руку* над морем

і його праву руку над річками.+

26 Він скаже мені: “Ти мій Батько,

мій Бог і Скеля спасіння мого”.+

27 Я зроблю його первістком,+

найбільшим серед царів землі.+

28 Я буду вічно виявляти йому віддану любов+

і свою угоду з ним не порушу ніколи.+

29 Я утверджу потомство* його навіки

і зроблю так, що його трон стоятиме, поки існують небеса.+

30 Якщо ж сини його покинуть мій закон

і не житимуть за моїми постановами*,

31 якщо вони порушуватимуть мої накази

і не будуть триматися моїх заповідей,

32 то за непокору* я покараю їх палицею,+

а за провини — різками.

33 Однак я ніколи не позбавлю його своєї відданої любові+

і не відмовлюся від своєї обіцянки*.

34 Я не порушу своєї угоди+

і не зміню слів, які вийшли з моїх уст.+

35 Раз і назавжди я поклявся у святості своїй,

не скажу неправди Давиду.+

36 Потомство* його існуватиме вічно,+

і трон його стоятиме переді мною, як сонце.+

37 Він буде утверджений навіки, як місяць,

як вірний свідок у небесах». (Се́ла).

38 Однак ти відкинув свого помазанця і відсторонився від нього,+

розпалився на нього люттю.

39 Ти зрікся угоди зі своїм слугою,

осквернив корону* його, кинувши її на землю.

40 Розвалив ти усі його кам’яні мури*,

перетворив його укріплення в руїни.

41 Усі, хто повз нього проходить, грабують його,

сусіди насміхаються з нього.+

42 Ти дав його ворогам перемогу*,+

потішив усіх його супротивників.

43 Також ти відвернув його меча

і не підтримав у битві.

44 Ти позбавив його слави,

а трон його повалив на землю.

45 Дні його юності ти вкоротив

і вкрив його ганьбою. (Се́ла).

46 Доки, Єгово, ти будеш ховатися? Невже вічно?+

Чи гнів твій і далі палатиме, наче вогонь?

47 Пам’ятай, яке коротке життя моє!+

Чи ж надаремно ти створив усіх людей?

48 Хто з людей житиме і ніколи не побачить смерті?+

Хто може врятувати себе* від могили*? (Се́ла).

49 Єгово, де віддана любов, яку ти колись виявляв

і про яку у вірності своїй присягав Давиду?+

50 Пригадай, Єгово, як з твоїх слуг насміхалися,

як я мусив зносити* насмішки від усіх народів,

51 як вороги ганьбили твого помазанця, Єгово,

ганьбили все, що він робив.

52 Хай повік лине хвала Єгові. Амінь! Амінь!+

КНИГА ЧЕТВЕРТА

(Псалми 90—106)

Молитва Мойсея, Божого чоловіка.+

90 Єгово, ти наше пристановище*+ з покоління в покоління.

 2 Перш ніж були народжені гори,

перш ніж ти створив* землю і світ,+

ти Бог від віку й до віку*.+

 3 Ти повертаєш людину до пороху,

ти кажеш: «Вертайтесь туди, сини людські».+

 4 В очах твоїх тисяча років — як вчорашній день,+

як сторожа нічна.

 5 Людей змітаєш ти геть,+ вони наче сон;

вранці вони мов трава, яка зеленіє.+

 6 Ранком вона розцвітає й росте,

а ввечері в’яне і сохне.+

 7 Ми гинемо від твого гніву,+

і лютість твоя нас жахає.

 8 Ти кладеш наші провини перед собою*,+

світло твого обличчя робить явними наші таємниці.+

 9 Через лютість твою наші дні* гаснуть,

роки наближаються до кінця швидко, як шепіт*.

10 Життя наше триває 70 років,

а при більшій силі* — 80.+

Але воно повне горя і страждання.

Роки швидко минають, і ми зникаємо.+

11 Хто може збагнути силу твого гніву?

Лють твоя така ж велика, як страх, якого ти заслуговуєш.+

12 Навчи нас так лічити свої дні,+

щоб набути серце мудре.

13 Повернися, Єгово!+ Доки це триватиме?+

Зжалься над своїми слугами.+

14 Насити нас зранку своєю відданою любов’ю,+

щоб ми радісно вигукували і тішились+ усі свої дні.

15 Потіш нас за всі ті дні, коли ти впокорював нас,+

за роки, коли ми бачили лихо.+

16 Хай твої слуги побачать діла твої,

а їхні сини — твою велич.+

17 Нехай прихильність Єгови, Бога нашого, буде з нами.

Увінчай успіхом* діло наших рук,

діло наших рук увінчай успіхом*.+

91 Хто живе під захистом* Всевишнього,+

той знайде пристановище в тіні Всемогутнього.+

 2 Я скажу Єгові: «Ти мій притулок, твердиня моя,+

мій Бог, на якого я покладаюсь».+

 3 Він врятує тебе від пастки птахолова,

врятує від пошесті згубної.

 4 Крилами своїми він вкриє* тебе,

під його крильми ти сховаєшся.+

Вірність його+ стане для тебе щитом великим+ і захисним муром*.

 5 Не злякаєшся ти ні жаху вночі,+

ні стріли, що летить удень,+

 6 ні пошесті, яка підкрадається в темряві,

ні загибелі, що приходить опівдні.

 7 Тисяча впаде біля тебе,

і десять тисяч — праворуч від тебе,

а з тобою нічого не станеться.+

 8 Ти на власні очі це побачиш,

ти будеш дивитись, як неправедні отримують покарання*.

 9 Зробив ти Всевишнього оселею* своєю,+

бо сказав: «Єгова — мій притулок».

10 Жодне лихо тебе не спіткає,+

і пошесть до намету твого не наблизиться,

11 бо він накаже своїм ангелам+

охороняти тебе на всіх твоїх дорогах.+

12 Вони понесуть тебе на руках,+

щоб не вдарився ти ногою об камінь.+

13 Ти будеш наступати на лева молодого й на кобру

і топтатимеш сильного лева та змія великого.+

14 Бог сказав: «Він мене любить*, тому я врятую його.+

Захищу я його, бо він знає* моє ім’я.+

15 Він покличе мене, і я йому відповім,+

буду з ним у час недолі,+

врятую його і прославлю.

16 Я насичу його довголіттям,+

і він побачить, як я врятую його*».+

Псалом. Пісня для суботнього дня.

92 Як добре дякувати тобі, о Єгово,+

і піснею вихваляти* ім’я твоє, о Всевишній,

 2 вранці звіщати про твою віддану любов+

і вночі — про вірність твою

 3 під супровід цитри* і лютні

та мелодійні звуки арфи.+

 4 Єгово, ти звеселив мене своїми вчинками,

і я роздумую про діла твоїх рук та радісно вигукую.

 5 Які ж величні діла твої, Єгово!+

Які глибокі думки твої!+

 6 Нерозумний не може їх знати,

і безглуздий цього не зрозуміє.+

 7 Якщо неправедні розростаються, як бур’ян*,

і цвітуть всі злочинці,

то лише для того, щоб бути знищеними назавжди.+

 8 Ти ж, Єгово, будеш величний повіки.

 9 Єгово, подивись переможно на своїх ворогів,

подивись, як загинуть твої вороги.

Усі злочинці будуть розпорошені.+

10 А мою силу* ти звеличиш, як силу дикого бика,

і я намащу себе свіжою олією.+

11 Очі мої будуть переможно дивитися на моїх ворогів,+

і вуха мої почують про поразку лихих людей, які нападають на мене.

12 А праведний цвістиме, як пальма,

височітиме, як кедр у Ліва́ні.+

13 Праведні посаджені в домі Єгови,

процвітають на подвір’ях нашого Бога.+

14 Вони приноситимуть плід навіть у старості*,+

і далі будуть вони повні сили* й снаги+

15 та звіщатимуть, що Єгова праведний.

Він моя Скеля,+ і немає в ньому неправедності.

93 Єгова став Царем,+

він зодягнувся у велич!

Єгова зодягнувся у силу,

він носить її наче пояс.

Земля* міцно утвердилась

і не буде зрушена*.

 2 Престол твій непохитно стоїть з давніх-давен,+

ти існуєш споконвіку.+

 3 Єгово, річки здіймають шум,

вони шумлять і рокочуть,

річки здіймають шум і гуркіт.

 4 Могутніший за шум великих вод,

могутніший за розбурхані хвилі морські,+

Єгова величний у височині.+

 5 Єгово, нагадування твої дуже надійні,+

святість завжди прикрашає* твій дім.+

94 Боже Єгово, меснику,+

Боже, меснику, засяй!

 2 Устань, о Судде землі,+

відплати пихатим по заслузі.+

 3 Доки, Єгово,

доки неправедні будуть радіти?+

 4 Вони говорять бездумно й зухвало,

усі, хто чинить зло, вихваляються.

 5 Єгово, вони нищать народ твій,+

гноблять тих, хто належить тобі.

 6 Вдову і чужинця вони убивають,

сироті* заподіюють смерть.

 7 Говорять вони: «Яг нічого не бачить,+

Бог Якова не знає, що відбувається».+

 8 Зрозумійте це, безглузді!

Нерозумні, коли ви хоч щось збагнете?+

 9 Хіба той, хто створив* вухо, не чує?

Хіба той, хто сформував око, не бачить?+

10 Хіба той, хто виправляє народи, не докорить?+

Він — той, хто дає людям знання!+

11 Єгова знає людські думки,

знає, що вони всього лиш подих.+

12 Щаслива людина, яку ти, о Яг, виправляєш,+

яку навчаєш закону свого,+

13 щоб дарувати їй спокій у час лиха,

поки не буде вирита яма для неправедного.+

14 Бо Єгова не покине свого народу,+

не полишить тих, хто належить йому.+

15 При́суд знову буде праведний,

і всі, у кого чисте серце, триматимуться його.

16 Хто заради мене виступить проти неправедних?

Хто заради мене встане проти злочинців?

17 Якби Єгова не був моїм помічником,

то я* швидко б загинув*.+

18 Коли я казав: «Нога моя посковзнулася»,

твоя віддана любов, Єгово, підтримувала мене.+

19 Коли тривоги* переповнювали мене*,

ти потішав мене і заспокоював*.+

20 Хіба твоїм союзником може бути престол* зіпсуття,

який замишляє лихо в ім’я закону*?+

21 Вони з жорстокістю нападають на праведного*+

і засуджують невинного до смерті*.+

22 Але Єгова стане моїм безпечним сховком*,

мій Бог — скеля, в якій моє пристановище.+

23 Їхні злі вчинки він оберне проти них самих.+

Він знищить* їх, навівши лихо, яке вони задумували для інших.

Наш Бог Єгова знищить* їх.+

95 Ходімо, будемо радісно вигукувати перед Єговою!

Будемо здіймати переможний клич перед Скелею нашого спасіння.+

 2 Прийдімо до нього* з подяками,+

заспіваймо йому і здіймімо переможний клич.

 3 Бо Єгова — величний Бог,

він Цар, величніший за всіх богів.+

 4 У його руці глибини землі,

і йому належать гірські вершини.+

 5 Належить йому також море, яке він створив,+

і суша, яку сформували його руки.+

 6 Прийдімо поклонімось Богу, вклонімось йому,

схилімо коліна перед Єговою, нашим Творцем.+

 7 Бо він наш Бог,

а ми народ, який він пасе,

вівці, про яких він дбає*.+

Сьогодні, якщо ви почуєте його голос,+

 8 стережіться, щоб ваше серце не зачерствіло, як було в Мери́ві*,+

у день Ма́сси* в пустелі,+

 9 коли ваші прабатьки випробовували мене,+

сумнівалися в мені, хоча бачили мої діла.+

10 Я 40 років відчував відразу до цього покоління і говорив:

«Серця людей цих постійно відступають від мене,

вони не пізнали моїх доріг».

11 Тож я поклявся у гніві своєму:

«Не ввійдуть вони у мій відпочинок».+

96 Співайте Єгові пісню нову.+

Співай Єгові, вся земле!+

 2 Співайте Єгові, вихваляйте ім’я його.

З дня у день звіщайте добру новину про те, що він дає спасіння.+

 3 Розповідайте народам про славу його,

проголошуйте всім народам про його дивовижні діла.+

 4 Єгова — величний і, як ніхто інший, гідний хвали.

Він грізніший за усіх богів.

 5 Всі боги народів — то нікчемні божки,+

а Єгова — той, хто створив небеса.+

 6 Перед ним — велич* і слава,+

у його святині — сила й краса.+

 7 Племена усі, віддайте Єгові те, чого він по праву заслуговує,

віддайте Єгові належну йому славу і звеличуйте силу його.+

 8 Віддайте Єгові славу, належну його імені,+

принесіть свої дари і ввійдіть на його подвір’я.

 9 Вклоніться* Єгові у шатах святості*,

тремти перед ним, уся земле!

10 Проголосіть серед народів: «Єгова став Царем!+

Земля* міцно утверджена і не буде зрушена*.

Бог справедливо судитиме* народи».+

11 Нехай радіють небеса і тішиться земля.

Хай шумить море і все, що в ньому.+

12 Нехай тішаться поля і все, що на них.+

І хай лісові дерева радісно вигукують+

13 перед Єговою, бо він іде*,

він іде судити землю.

Він судитиме населену* землю по справедливості+

і народи судитиме з вірністю.+

97 Єгова став Царем!+

Хай радіє земля,+

нехай тішаться всі острови!+

 2 Навколо нього хмари й густий морок,+

основа престолу його — праведність і справедливість.+

 3 Перед ним іде вогонь,+

який пожирає ворогів його довкола.+

 4 Спалахи блискавок освічують землю,

вона бачить їх і тремтить.+

 5 Гори топляться, мов віск, перед Єговою,+

перед Господом усієї землі.

 6 Небеса звіщають про його праведність,

і всі народи бачать його славу.+

 7 Нехай будуть осоромлені всі, хто служить різьбленим ідолам,+

хто пишається божками нікчемними.+

Вклоніться* йому, всі боги.+

 8 Чує Сіон і радіє,+

міста* Юди тішаться

твоїми присудами, Єгово.+

 9 Бо ти, Єгово, Всевишній над цілою землею,

ти піднісся вище всіх богів.+

10 Ті, хто любить Єгову, ненавидьте зло.+

Він оберігає життя* тих, хто відданий йому,+

рятує їх з рук* грішників.+

11 Світло засяяло для праведних,+

і радість прийшла до тих, у кого чисте серце.

12 Нехай Єгова буде радістю всіх праведних

і хай вони прославляють його святе ім’я*.

Пісня.

98 Заспівайте Єгові пісню нову,+

бо діла його дивовижні.+

Його права рука, його свята рука, принесла спасіння*.+

 2 Єгова звістив, що він дає спасіння,+

він виявив свою праведність перед народами.+

 3 Пам’ятав він про свою обіцянку виявляти Ізра́їлю віддану любов і вірність.+

Всі кінці землі побачили, що наш Бог дає спасіння*.+

 4 Здійми переможний клич перед Єговою, вся земле.

Веселіться, радісно вигукуйте та піснею вихваляйте* його.+

 5 Піснею вихваляйте Єгову під супровід* арфи,

грайте на арфі й мелодійно співайте.

 6 Під звуки сурми та рога+

здійміть переможний клич і вихваляйте Єгову, нашого Царя.

 7 Хай шумить море і все, що в ньому,

також земля* і ті, що на ній живуть.

 8 Нехай річки плещуть у долоні

і хай гори радісно вигукують+

 9 перед Єговою, бо він іде* судити землю.

Він судитиме населену* землю по справедливості+

і народи судитиме з вірністю.+

99 Єгова став Царем+ — хай тремтять народи.

Він сидить на престолі над* херувимами+ — нехай трясеться земля.

 2 Єгова величний на Сіоні,

він піднесений над усіма народами.+

 3 Нехай вони вихваляють твоє величне ім’я,+

бо воно грізне і святе.

 4 Ти могутній цар, який любить справедливість.+

Ти міцно утвердив те, що праведне,

встановив справедливість і праведність+ серед Якова.

 5 Звеличуйте Єгову, нашого Бога,+ і вклоніться* перед підніжком його,+

бо Він святий.+

 6 Мойсей і Аарон були серед його священиків,+

Самуї́л — серед тих, хто кликав ім’я його.+

Вони кликали Єгову,

і він відповідав їм.+

 7 Він промовляв до них зі стовпа хмари,+

і вони слухались нагадувань та постанов, які він дав.+

 8 Єгово, Боже наш, ти їм відповідав.+

Ти був Богом, який їх вибачав,+

але карав* їх за грішні вчинки.+

 9 Звеличуйте Єгову, нашого Бога,+

вклоняйтесь* перед його святою горою,+

бо Єгова, наш Бог, святий.+

Пісня подяки.

100 Здійми переможний клич і вихваляй Єгову, вся земле.+

 2 Служіть Єгові з радістю,+

прийдіть до нього й радісно вигукуйте.

 3 Знайте*, що Єгова — Бог.+

Це він створив нас, і ми належимо йому*.+

Ми його народ і вівці його пасовища.+

 4 Увіходьте в брами його з подякою,+

на подвір’я його з хвалою.+

Дякуйте йому і вихваляйте його ім’я.+

 5 Бо Єгова добрий,+

його віддана любов вічна,

він виявляє вірність з покоління в покоління.+

Псалом Давида. Пісня.

101 Я буду співати про віддану любов і справедливість,

піснею вихвалятиму* тебе, Єгово.

 2 Я поводитимусь розсудливо й бездоганно*.

Коли ти прийдеш до мене?

Я ходитиму в непорочності серця+ у домі своєму.

 3 Не поставлю я перед своїми очима речі нікчемної.

Я ненавиджу діла тих, хто збочує з правильної дороги,+

і не матиму з ними нічого спільного*.

 4 Людина з підступним серцем далеко від мене,

я не буду підтримувати* зло.

 5 Того, хто таємно обмовляє ближнього свого,+

я змушу замовкнути*.

І тих, у кого горді очі й зухвале серце,

я не терпітиму.

 6 Свій погляд я звертаю на вірних на землі,

щоб вони перебували зі мною.

Той, хто ходить у бездоганності*, буде служити мені.

 7 Не житиме в домі моєму обманщик,

і жоден брехун не стоятиме переді мною*.

 8 Щоранку я змушуватиму замовкнути* неправедних на землі,

щоб викоренити з міста Єгови всіх злочинців.+

Молитва пригнобленого, який у відчаї* і виливає свої тривоги перед Єговою.+

102 Єгово, почуй молитву мою,+

нехай дійде до твоїх вух мій крик про допомогу.+

 2 Не ховай від мене обличчя свого в час лиха.+

Прихили своє вухо до* мене,

поспіши відповісти, коли кличу тебе.+

 3 Бо дні мої зникають, наче дим.

Кістки мої розпечені, мов жар у вогні.+

 4 Серце моє обпалене й сохне, як трава,+

я забуваю про їжу.

 5 Через сильний мій стогін+

мої кістки прилипають до плоті.+

 6 Я наче пелікан у пустелі,

мов сова на руїнах.

 7 Я не сплю*,

я мов пташка самотня на даху.+

 8 Вороги щодня насміхаються з мене,+

ті, хто з мене глузує*, проклинають моїм ім’ям.

 9 Я попіл їм, мов хліб,+

п’ю напої зі слізьми перемішані,+

10 бо спав на мене твій гнів та обурення,

підняв ти мене, щоб відкинути.

11 Дні мої зникають, як тінь*,+

і сохну я, наче трава.+

12 А ти, Єгово, пробува́тимеш вічно,+

і твоя слава* житиме з покоління в покоління.+

13 Ти обов’язково встанеш і змилосердишся над Сіоном,+

бо прийшла пора виявити йому ласку,+

прийшов визначений час.+

14 Слуги твої люблять каміння його+

і дорожать навіть його порохом.+

15 Народи будуть боятися твого імені, Єгово,

і всі царі землі трепетатимуть перед твоєю славою.+

16 Бо Єгова відбудує Сіон+

і з’явиться у славі своїй.+

17 Він вислухає молитви знедолених,+

не знехтує їхніми благаннями.+

18 Написано це для майбутніх поколінь,+

щоб народ, який буде народжений*, хвалив Яг.

19 Бог дивиться зі святої височини,+

Єгова дивиться з небес на землю,

20 щоб почути стогін в’язнів+

та звільнити засуджених на смерть,+

21 щоб про ім’я Єгови розповідали на Сіоні+

і про його славу — в Єрусалимі,

22 коли народи і царства

зберуться разом, щоб служити Єгові.+

23 Він передчасно забрав у мене силу,

вкоротив мої дні.

24 Я сказав: «Боже мій,

не губи мене в розквіті мого життя.

Ти ж існуєш вічно.+

25 Давним-давно ти заклав основи землі

і руками своїми створив небеса.+

26 Вони щезнуть, а ти існуватимеш завжди,

вони зносяться, наче вбрання.

Ти їх заміниш, мов одяг, і вони зникнуть.

27 Ти ж не змінюєшся, роки твої ніколи не закінчаться.+

28 Діти твоїх слуг житимуть у безпеці,

нащадки їхні будуть міцно утверджені перед тобою».+

Псалом Давида.

103 Я* буду прославляти Єгову,

нехай усе моє єство прославляє його святе ім’я.

 2 Я* буду прославляти Єгову,

я ніколи не забуду про всі його діла.+

 3 Він прощає всі твої провини+

і зціляє всі недуги.+

 4 Визволяє він життя твоє з ями*,+

увінчує тебе відданою любов’ю та милосердям.+

 5 Усе твоє життя він насичує тебе добром,+

щоб твоя юність відновлювалася, як в орла.+

 6 Єгова діє праведно+ і справедливо

задля всіх пригноблених.+

 7 Він звістив про дороги свої Мойсею,+

про діла свої — синам Ізра́їля.+

 8 Єгова милосердний і співчутливий*,+

негнівливий і сповнений відданої любові.+

 9 Він не завжди докорятиме за наші провини+

і не вічно буде гніватися на нас.+

10 Не за нашими гріхами він поводиться з нами+

і не відплачує за провини так, як ми того заслуговуємо.+

11 Бо наскільки високо небо над землею,

настільки велика його віддана любов до тих, хто боїться його.+

12 Як далеко від заходу схід,

так віддалив він від нас наші переступи.+

13 Як батько милосердний до своїх синів,

так Єгова милосердний до тих, хто боїться його.+

14 Бо він добре знає, як ми створені,+

пам’ятає, що ми порох.+

15 Дні смертної людини — як дні трави,+

вона, як квітка польова, цвіте недовго.+

16 Подує вітер — і її вже немає,

ніби її там ніколи не було*.

17 Але Єгова всю вічність* виявляє свою віддану любов

тим, хто боїться його,+

свою праведність — дітям їхніх дітей,+

18 усім тим, хто дотримується його угоди,+

хто старанно виконує його накази.

19 Єгова міцно утвердив престол свій на небесах,+

і царство його панує над усім.+

20 Прославляйте Єгову, всі його могутні ангели,+

що виконуєте його слово,+ слухаючись голосу його*.

21 Прославляйте Єгову, всі його війська́,+

всі слуги, що виконуєте волю його.+

22 Прославляй Єгову, все його творіння,

прославляй його всюди, де він царює*.

Нехай усе моє єство* прославляє Єгову.

104 Я* буду прославляти Єгову.+

Єгово, мій Боже, ти надзвичайно величний.+

Зодягаєшся ти у велич* і славу.+

 2 Ти огорнений світлом,+ наче вбранням,

напинаєш ти небеса, мов намет.+

 3 Серед вод у небі* він будує горішні кімнати свої,+

хмари — це його колісниця,+

він несеться на крилах вітру.+

 4 Він робить своїх ангелів духами,

своїх служителів нищівним вогнем.+

 5 Він міцно поставив землю на основах її,+

повік-віків вона не буде зрушена зі свого місця*.+

 6 Ти вкрив її глибокими водами, як вбранням,+

і вони стояли вище гір.

 7 Від докору твого води втекли,+

від гуркоту грому твого вони помчали у паніці —

 8 гори піднялися,+ а долини опустились —

до місця, яке ти приготував для них.

 9 Ти встановив межу для вод, яку вони не перейдуть,+

більше ніколи вони не покриють землі.

10 Посилає він потоки в долини*,

і течуть вони поміж горами.

11 Напувають вони всю польову звірину,

їхньою водою втамовують спрагу дикі осли.

12 Гніздяться над потоками птахи небесні,

щебечуть у густому листі дерев.

13 Він зрошує гори зі своїх горішніх кімнат,+

земля насичується плодами його діл.+

14 Він вирощує траву для худоби

та зелень усяку людям для вжитку,+

щоб зростити їжу із землі,

15 дати людям вино, яке серце звеселяє,+

олію, від якої сяє лице,

і хліб, який серце зміцняє.+

16 Насичуються водою дерева Єгови,

кедри ліва́нські, які він насадив,

17 на яких в’ють гнізда птахи.

Дім лелек+ — на ялівцях.

18 Гори високі — домівка гірських козлів,+

скелі — притулок даманів.+

19 Він створив місяць, щоб визначати час.

Сонце добре знає, коли йому заходити.+

20 Темряву ти наводиш, і настає ніч,+

коли блукає вся лісова звірина.

21 Молоді леви* ричать у пошуках здобичі,+

шукають поживу, яку Бог їм дає.+

22 А як сходить сонце,

вони ховаються, залягають у лігвах своїх.

23 Тоді людина іде працювати

і трудиться аж до вечора.

24 Які ж численні діла твої, Єгово!+

З мудрістю ти вчинив їх усіх,+

земля повна творінь твоїх.

25 У морі великому й безкрайому

кишить безліч живих істот — малих та великих.+

26 Плавають там кораблі

і левіафа́н*,+ якого ти створив, щоб він бавився в морі.

27 Всі створіння чекають,

щоб часу свого ти дав їм їжу.+

28 Збирають вони те, що ти даєш,+

відкриваєш ти руку — і вони насичуються добром.+

29 Коли ховаєш обличчя своє, вони тривожаться,

якщо забираєш у них дух, вони гинуть і повертаються в порох.+

30 Коли ж посилаєш свій дух, вони творяться,+

і відновлюєш ти поверхню землі.

31 Слава Єгови вічна.

Єгова буде тішитися своїми ділами.+

32 Дивиться він на землю, і вона тремтить,

торкається гір, і вони димлять.+

33 Я співатиму Єгові+ все своє життя

і, доки житиму, буду піснею вихваляти* мого Бога.+

34 Нехай йому будуть приємні мої думки*.

Я радітиму Єговою.

35 Грішники зникнуть із землі,

і більше не буде неправедних.+

Я* буду прославляти Єгову. Вихваляйте Яг*!

105 Дякуйте Єгові,+ кличте ім’я його,

розповідайте серед народів про те, що він учинив!+

 2 Співайте йому і піснею вихваляйте* його,

роздумуйте* про всі його дивовижні діла.+

 3 Хваліться його святим ім’ям.+

Нехай радіє серце тих, хто шукає Єгову.+

 4 Тож шукайте Єгову+ і силу його,

завжди шукайте його ласки*.

 5 Пам’ятайте про його дивовижні діла,

про його чудеса і присуди,+

 6 ви, потомство* його слуги́ Авраама,+

ви, його обранці, сини Якова.+

 7 Він — Єгова, наш Бог.+

Присуди його діють по цілій землі.+

 8 Про свою угоду він пам’ятає повік,+

про обіцянку, яку він дав*,— протягом ти́сячі поколінь,+

 9 про угоду, яку уклав з Авраамом,+

клятву, яку дав Ісаку,+

10 яку він зробив постановою для Якова

та угодою для Ізра́їля, укладеною на віки.

11 Він сказав: «Я дам тобі ханаа́нський край,+

який стане твоєю спадщиною».+

12 Тоді було їх мало,+

дуже мало, і жили вони як чужинці в цьому краю.+

13 Вони ходили від народу до народу,

від одного царства до іншого.+

14 Він же нікому не дозволяв їх гнобити+

і заради них докоряв царям,+

15 кажучи: «Не торкайтесь моїх помазанців

і не кривдьте моїх пророків».+

16 Він навів на цей край голод,+

знищив запаси хліба*.

17 Послав він попереду них чоловіка, Йосипа,+

який був проданий у рабство.

18 Закували* йому ноги в кайдани,+

на його шиї* були ланцюги,

19 поки не підтвердилось його слово.+

Його очистили слова Єгови.

20 Цар наказав звільнити його,+

правитель народів його відпустив.

21 Він поставив його господарем у домі своєму,

управителем всього свого маєтку,+

22 щоб він використовував свою владу над* князями так, як йому до вподоби*,

та навчав старійшин мудрості.+

23 Тоді прийшов Ізра́їль до Єгипту,+

Яків жив як чужинець в краю Ха́ма.

24 Бог зробив свій народ дуже численним,+

могутнішим за всіх ворогів,+

25 чиїм серцям він дозволив змінитися, щоб вони зненавиділи його народ

і змовлялися проти його слуг.+

26 Послав він слугу свого Мойсея+

та обранця свого Аарона.+

27 Вони здійснювали серед них його знаки,

його чудеса в краю Ха́ма.+

28 Бог навів темряву, і в краю запанував морок,+

вони не бунтувалися проти його слів.

29 Він перетворив води на кров,

і повмирала в них уся риба.+

30 Закишів жабами їхній край,+

навіть царські палати.

31 Наказав він, щоб налетіли ґедзі

і щоб з’явились мошки по всьому їхньому краю.+

32 Замість дощу він послав град

і навів на їхню землю блискавки*.+

33 Він вразив їхні виноградники та фігові дерева,

поламав дерева по їхньому краю.

34 Він звелів, щоб налетіла сарана,

безліч сарани молодої.+

35 Поїла вона всі рослини краю,

поїла всі плоди тої землі.

36 Тоді вразив він у тому краю всіх первістків,+

усіх первородних їхніх*.

37 Він вивів звідти народ свій зі сріблом і золотом,+

і серед його племен ніхто не спотикався в дорозі.

38 Єгипет радів, коли вони виходили,

бо його огорнув страх перед Ізра́їлем*.+

39 Бог розтягнув хмару, щоб заслонити їх,+

дав вогонь, щоб було світло вночі.+

40 Просили вони, і він послав їм перепілок,+

годував їх хлібом з неба.+

41 Він розколов скелю, і потекла вода,+

потекла, мов річка, безводною пустелею.+

42 Бо пам’ятав він святу обітницю, яку дав своєму слузі Аврааму.+

43 Тож він вивів людей своїх, і вони тішились,+

вивів своїх обранців, і вони радісно вигукували.

44 Він дав їм землі інших народів,+

і заволоділи вони плодами їхньої важкої праці,+

45 щоб дотримуватись його постанов+

і виконувати його закони.

Вихваляйте Яг*!

106 Вихваляйте Яг*!

Дякуйте Єгові, бо він добрий,+

його віддана любов вічна.+

 2 Хто може розповісти про могутні вчинки Єгови

чи звістити про всі його славетні діла?+

 3 Щасливі ті, хто діє справедливо

і завжди робить те, що правильне.+

 4 Згадай про мене, Єгово, коли виявлятимеш ласку* народу своєму.+

Подбай про мене і врятуй,

 5 щоб я побачив, який великодушний ти до обранців своїх,+

щоб радів я з твоїм народом

і з гордістю вихваляв* тебе разом з усіма, хто належить тобі.

 6 Ми грішили, як і наші прабатьки,+

поводились неправедно й чинили зло.+

 7 Наші прабатьки в Єгипті не цінували* твоїх дивовижних діл,

не пам’ятали великої відданої любові твоєї,

а бунтувалися біля моря, біля моря Червоного.+

 8 Але він врятував їх заради свого імені,+

щоб показати могутність свою.+

 9 Він докорив Червоному морю, і воно висохло,

він перевів їх через морські глибини, ніби через пустелю*.+

10 Він врятував їх з рук неприятелів,+

визволив з рук ворогів.+

11 Їхніх супротивників води накрили,

і жоден з них не вцілів*.+

12 Тоді вони повірили його обіцянці,+

почали вихваляти його у піснях.+

13 Але вони швидко забули про діла його,+

не чекали на його поради.

14 Вони піддалися своїм самолюбним бажанням в пустелі,+

випробовували там Бога.+

15 Він дав їм те, чого вони просили,

але потім вразив їх хворобою, через яку вони* ослабли.+

16 У таборі вони стали заздрити Мойсею

та Аарону,+ святому Єгови.+

17 І розкрилася земля та поглинула Дата́на,

накрила тих, хто зібрався з Авіро́ном.+

18 Серед них спалахнув вогонь,

полум’я пожерло неправедних.+

19 Зробили вони теля біля Хори́ву,

вклонялися статуї з металу*,+

20 проміняли Божу славу

на зображення бика,+ що їсть траву.

21 Забули вони Бога,+ Спасителя їхнього,

того, хто чинив великі діла в Єгипті,+

22 чуда в краю Ха́ма,+

грізні вчинки біля моря Червоного.+

23 Він уже хотів знищити їх,

але Мойсей, його обранець, заступився за них*,

щоб відвернути його гнів і щоб вони не загинули.+

24 Вони погорджували тим гарним краєм,+

не вірили Божій обіцянці.+

25 Нарікали вони у наметах своїх+

і не слухались голосу Єгови.+

26 Тому він, піднявши руку, поклявся,

що вигубить їх у пустелі,+

27 вигубить їхніх нащадків серед народів,

розпорошить їх по різних краях.+

28 Вони поклонялися* пео́рському Ваа́лу+

і їли жертви, які приносились мертвим*.

29 Вони гнівили Бога своїми ділами,+

тому спала на них кара.+

30 Коли ж втрутився Пінха́с,

кара зупинилась.+

31 Це зарахувалося йому як праведність

назавжди, на всі покоління.+

32 Вони гнівили Його біля вод Мери́ви*,

і через них Мойсей зазнав лиха.+

33 Вони роздратували його*,

і він говорив необдумано.+

34 Не вигубили вони інших народів,+

як Єгова їм наказав,+

35 а змішалися з ними+

і прийняли* їхні звичаї.+

36 Вони служили їхнім ідолам,+

і це стало пасткою для них.+

37 Своїх синів і дочок

вони приносили в жертву демонам.+

38 Проливали вони кров невинну,+

кров своїх синів і дочок,

яких приносили в жертву ідолам ханаа́нським,+

і опоганилася земля через кровопролиття.

39 Через свої діла вони стали нечисті,

через свої вчинки були невірними Богу своєму*.+

40 Тому Єгова запалав гнівом на свій народ,

пройнявся відразою до власності своєї.

41 Він не раз віддавав їх у руки інших народів,+

щоб ненависники панували над ними.+

42 Вороги їх гнобили,

і вони підкорялися їхній владі*.

43 Багато разів він їх рятував,+

але вони бунтувалися, були непокірними+

і зазнавали приниження за провини свої.+

44 Але він бачив їхню біду+

і чув їхній крик про допомогу.+

45 Заради них він згадував про свою угоду

і, спонуканий великою* відданою любов’ю своєю, відчував до них жаль*.+

46 Він пробуджував до них жалість

у всіх, хто їх поневолював.+

47 Врятуй нас, Єгово, Боже наш,+

збери з-поміж народів,+

щоб ми прославляли твоє святе ім’я

і невимовно раділи, вихваляючи тебе*.+

48 Хай Єгові, Богу Ізра́їля, лине хвала

усю вічність*.+

І весь народ хай скаже: «Амінь*!»

Вихваляйте Яг*!

КНИГА П’ЯТА

(Псалми 107—150)

107 Дякуйте Єгові, бо він добрий,+

його віддана любов вічна.+

 2 Хай кажуть це ті, кого Єгова визволив*,

ті, кого він визволив з руки* ворогів+

 3 і зібрав з усіх країв+ —

зі сходу і заходу*,

з півночі і півдня.+

 4 Блукали вони в землі безводній, у пустелі,

не знаходили дороги до міста, де могли б жити.

 5 Були вони голодні та спраглі,

вони* омлівали від виснаження.

 6 У біді вони кликали Єгову,+

і він визволяв їх зі скрути.+

 7 Він вів їх правильним шляхом+

до міста, де вони могли б жити.+

 8 Нехай Єгові дякують+ за його віддану любов

та дивовижні діла, які він учинив заради синів людських.+

 9 Бо він напоїв спраглого*

і наситив добром голодного*.+

10 Деякі жили в найгустішій темряві,

скуті горем та кайданами,

11 тому що бунтувалися проти слова Бога

і нехтували порадою Всевишнього.+

12 Він лихом впокорював їхні серця,+

вони спотикалися, але ніхто їм не допомагав.

13 У біді вони кликали Єгову,

і він рятував їх зі скрути.

14 Виводив він їх з найгустішої темряви,

розривав їхні пута.+

15 Нехай Єгові дякують за його віддану любов+

та дивовижні діла, які він учинив заради синів людських.

16 Бо він розбив мідні брами,

поламав залізні засуви.+

17 Вони були нерозумні й зносили страждання+

через свої переступи і провини.+

18 Їм не смакувала жодна їжа*,

вони наблизились до брам смерті.

19 У біді вони кликали Єгову,

і він рятував їх зі скрути.

20 Словом своїм він їх зціляв+

і рятував з ям, в які вони потрапляли.

21 Нехай Єгові дякують за його віддану любов

та дивовижні діла, які він учинив заради синів людських.

22 Хай приносять йому жертви подяки+

і, радісно вигукуючи, звіщають про його діла.

23 Ті, хто плаває в морі на кораблях

і веде торгівлю на водних просторах,+

24 бачили діла Єгови,

його дивовижні діла у глибочіні,+

25 як за словом його зривається буря,+

здіймаючи хвилі морські.

26 Мореплавці то піднімаються аж до неба,

то опускаються на глибину,

вони втрачають мужність* перед навислим лихом.

27 Спотикаються вони і хитаються, наче п’яні,

усе їхнє вміння нічого не варте.+

28 У час біди вони кличуть Єгову,+

і він рятує їх зі скрути.

29 Він заспокоює бурю,

і стихають хвилі морські.+

30 Вони вщухають, і мореплавці тішаться,

він же веде їх у бажану гавань.

31 Нехай Єгові дякують за його віддану любов

та дивовижні діла, які він учинив заради синів людських.+

32 Хай звеличують його серед збору людей,+

нехай вихваляють серед ради* старійшин.

33 Він перетворює річки на пустелю,

водні джерела на спраглу землю+

34 і родючий край на солончаки+

через неправедність мешканців його.

35 Він обертає пустелю на ставки, порослі очеретом,

суху землю на край водних джерел.+

36 Там він оселяє голодних,+

щоб вони побудували місто, де зможуть жити.+

37 Засівають вони поля і насаджують виноградники,+

які дають щедрий урожай.+

38 Він їх благословляє, і вони сильно розмножуються,

він дбає, щоб не меншало в них худоби.+

39 Але вони знову стають нечисленні й принижені

через утиск, біду та горе.

40 Він виливає свою зневагу на вельмож,

і вони блукають по бездоріжжю в пустельному місці.+

41 А бідних він захищає* від утиску+

і розмножує їхні сім’ї, немов ту отару.

42 Праведні бачать це і радіють,+

всі ж неправедні закривають свої уста.+

43 Той, хто мудрий, помітить усе це+

і буде роздумувати про віддану любов, яку виявляє Єгова.+

Пісня. Псалом Давида.

108 Серце моє непохитне, Боже.

Усім своїм єством* я співатиму й гратиму для тебе.+

 2 Прокинься, ліро та арфо!+

Розбуджу я ранкову зорю.

 3 Єгово, я прославлятиму тебе серед народів,

піснею вихвалятиму* тебе серед племен.

 4 Бо твоя віддана любов велика — аж до небес,+

і вірність твоя — аж до неба.

 5 Нехай твоя велич, о Боже, буде вища за небеса

і слава твоя хай розноситься над усією землею.+

 6 Щоб ті, кого ти любиш, отримали порятунок,

спаси нас своєю правою рукою і дай мені відповідь.+

 7 Бог сказав у своїй святості*:

«Радітиму я, віддам своєму народу Сихе́м+ у спадок

і відміряю йому долину Сукко́т.+

 8 Мій Гілеа́д,+ і Манасı́я мій,

Єфре́м — це шолом* для моєї голови,+

Юда — берло командувача мого.+

 9 Моа́в — моя посудина для вмивання,+

на Едо́м кину свою сандалію,+

над Філісте́єю переможно кричатиму».+

10 Хто приведе мене в укріплене місто?

Хто допровадить аж до Едо́му?+

11 Хіба не ти, наш Боже? Хоча ти, Боже, відкинув нас

і більше не виходиш з нашим військом.+

12 Допоможи нам у час нещастя,+

бо від людини марно сподіватись порятунку.+

13 Бог дасть нам сили+

і потопче наших ворогів.+

Для диригента. Псалом Давида. Пісня.

109 О Боже, якого я славлю,+ не мовчи!

 2 Бо люди неправедні та обманщики відкривають свої уста проти мене,

говорять про мене брехню.+

 3 Словами ненависті вони мене обсипають,

нападають на мене без причини.+

 4 У відповідь на мою любов вони мені противляться,+

але я і далі молюся.

 5 Вони відплачують мені злом за добро,+

ненавистю за любов.+

 6 Нехай мій ворог опиниться у владі людини неправедної,

хай по праву руку від нього стоїть противник* його.

 7 Хай ви́знають його винним*, коли судитимуть,

і хай навіть молитва його вважається гріхом.+

 8 Нехай дні його будуть нечисленними+

і хай його обов’язки наглядача візьме на себе хтось інший.+

 9 Хай діти* його осиротіють,

а дружина овдовіє.

10 Нехай його діти* блукають і просять милостиню,

хай хліба шукають і живуть у руїнах.

11 Хай позикодавець захопить* усе, що він має,

і чужинці хай розграбують його майно.

12 Нехай ніхто не виявить доброти* йому

і ласки сиротам його.

13 Хай будуть знищені його нащадки*,+

хай їхні імена будуть витерті з пам’яті за одне покоління.

14 Нехай Єгова не забуде провин його прабатьків+

і не зітре гріхів його матері.

15 Хай Єгова завжди пам’ятає про їхні вчинки

і нехай зітре згадку про них з лиця землі.+

16 Бо ворог мій не пам’ятав про те, щоб виявляти доброту*,+

переслідував пригноблених,+ бідних і тих, у кого розбите серце,

щоб їх погубити.+

17 Він любив проклинати, тому й спали на нього прокляття,

не хотів благословляти, тому й сам не мав благословень.

18 Зодягнувся він у прокляття, як в одяг.

Вони увійшли в нутро його, мов вода,

у кістки його, мов олія.

19 Хай же його прокляття будуть наче вбрання, яким він огортається,+

наче пояс, який він завжди носить.

20 Так Єгова відплатить моєму противнику+

і тим, хто говорить зло проти мене*.

21 Ти ж, Єгово, Всевладний Господи,

допоможи мені заради імені свого,+

врятуй мене, бо велика твоя віддана любов.+

22 Я безпомічний і бідний,+

зранене серце моє.+

23 Я гину, як тінь, що зникає,

мене струшують, немов сарану.

24 Від посту в мене ослабли коліна,

схудло моє тіло, і я марнію*.

25 Я став посміховищем для своїх ворогів.+

Коли вони бачать мене, то хитають головами.+

26 Єгово, Боже мій, допоможи мені,

врятуй, бо ти виявляєш віддану любов.

27 Хай вони знають, що це твоя рука врятувала мене,

що ти, Єгово, зробив це.

28 Нехай вони проклинають мене, а ти благослови.

Коли вони піднімаються проти мене, хай будуть осоромлені,

слуга ж твій нехай тішиться.

29 Хай противники мої зодягнуться в приниження,

хай огорнуться ганьбою, наче одягом*.+

30 Я з піднесенням прославлятиму Єгову своїми устами,

вихвалятиму його перед багатьма людьми,+

31 бо він стоятиме по праву руку вбогого,

щоб рятувати від тих, хто засуджує його*.

Псалом Давида. Пісня.

110 Сказав Єгова моєму Господу:

«Сиди праворуч від мене,+

поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги*».+

 2 Єгова простягне з Сіону твій жезл сили, кажучи:

«Іди поміж своїх ворогів і підкоряй їх».+

 3 Твій народ охоче піде за тобою у день, коли ти виступиш з військом своїм*.

Прикрашена святістю, приходить до тебе твоя молодь,

яка мов краплини роси, що народжені світанком.

 4 Єгова присягнув і не змінить свого рішення*:

«Ти повіки священик+

на подобу Мелхиседе́ка!»+

 5 Єгова буде по праву руку від тебе,+

він розіб’є царів у день гніву свого.+

 6 Виконає він присуд над* народами,+

наповнить землю трупами+

і розіб’є провідника* просторого краю*.

 7 Дорогою він* нап’ється з потоку.

Тому він високо триматиме свою голову.

111 Вихваляйте Яг*!+

א [а́леф]

Я прославлятиму Єгову всім серцем своїм+

ב [бет]

у громаді праведних і в зборі.

ג [ґı́мел]

 2 Діла Єгови величні,+

ד [да́лет]

їх вивчають усі, хто ними захоплюється.+

ה [ге]

 3 Вчинки його славні й чудові,

ו [вав]

праведність його вічна.+

ז [за́їн]

 4 Він зробив свої чудеса незабутніми.+

ח [хет]

Єгова співчутливий* і милосердний.+

ט [тет]

 5 Дає він поживу тим, хто боїться його.+

י [йод]

Про свою угоду він пам’ятає повік.+

כ [каф]

 6 Він виявив своєму народу свої могутні діла,

ל [ла́мед]

давши йому спадщину народів.+

מ [мем]

 7 Вчинки рук його праведні і справедливі,+

נ [нун]

усі накази його гідні довір’я.+

ס [са́мех]

 8 Вони завжди надійні*, тепер і повіки,

ע [а́їн]

засновані на правді і праведності.+

פ [пе]

 9 Викупив він народ свій,+

צ [цаде́]

уклав з ним угоду навіки.

ק [коф]

Ім’я його святе та грізне.+

ר [реш]

10 Страх перед Єговою — початок мудрості.+

ש [шін]

Усі, хто виконує його накази*, мають проникливість.+

ת [тав]

Хвала йому лунатиме вічно.

112 Вихваляйте Яг*!+

א [а́леф]

Щасливий чоловік, який боїться Єгови+

ב [бет]

і знаходить велику насолоду в заповідях його.+

ג [ґı́мел]

 2 Нащадки його будуть могутніми на землі,

ד [да́лет]

і покоління праведних буде благословенне.+

ה [ге]

 3 У домі його — достаток і багатство,

ו [вав]

праведність його вічна.

ז [за́їн]

 4 Сяє він для праведних, як світло в темряві,+

ח [хет]

він співчутливий*, милосердний+ і праведний.

ט [тет]

 5 Добре ведеться тому, хто щедро* позичає,+

י [йод]

він справедливий у ділах своїх,

כ [каф]

 6 ніколи він не похитнеться.+

ל [ла́мед]

Праведного пам’ятатимуть повік.+

מ [мем]

 7 Не злякається він поганої звістки,+

נ [нун]

серце його непохитне, він покладається на Єгову.+

ס [са́мех]

 8 Серце його стійке*, страху він не має,+

ע [а́їн]

зрештою він буде дивитися переможно на своїх ворогів.+

פ [пе]

 9 Він щедро ділиться з іншими, він допомагає бідним.+

צ [цаде́]

Праведність його залишається повіки.+

ק [коф]

Його сила* буде звеличена у славі.

ר [реш]

10 Побачить це неправедний і розсердиться,

ש [шін]

він скреготатиме зубами і зрештою зникне*.

ת [тав]

Бажання неправедних не сповняться.+

113 Вихваляйте Яг*!

Віддавайте хвалу Єгові, слуги його!

Вихваляйте ім’я Єгови!

 2 Хай вихваляють ім’я Єгови

віднині й повік.+

 3 Нехай вихваляють ім’я Єгови

від сходу й аж до заходу.+

 4 Єгова — високо над усіма народами,+

слава його — вище небес.+

 5 Хто зрівняється з Єговою, нашим Богом,+

який живе* у височині?

 6 Він схиляється, щоб подивитись на небо і землю,+

 7 піднімає приниженого з пороху.

Підносить він бідного з попелу*,+

 8 щоб посадити його з вельможами,

з вельможами народу свого.

 9 Він жінку неплідну робить щасливою матір’ю,+

яка живе з дітьми* у своєму домі.

Вихваляйте Яг*!

114 Коли Ізра́їль вийшов з Єгипту,+

коли Яків покинув народ, що говорив чужою мовою,

 2 тоді Юда став святинею* Бога,

Ізра́їль — його царством.+

 3 Море побачило це і втекло,+

а Йордан повернув назад.+

 4 Гори поскакали, як баранці,+

пагорби — мов ягнята.

 5 Чому ж ти, море, втекло?+

Чому ти, Йордане, повернув назад?+

 6 Чому ви, гори, поскакали, як баранці,

а ви, пагорби,— мов ягнята?

 7 Земле, затремти перед Господом,

перед Богом Якова.+

 8 Він перетворює скелю на ставок, порослий очеретом,

скелю крем’яну на водні джерела.+

115 Не нам, Єгово, не нам*,

а імені твоєму віддай славу,+

бо ти виявляєш віддану любов і вірність.+

 2 Чому народи мають казати:

«Де їхній Бог?»+

 3 Наш Бог на небі,

і він чинить все, що йому до вподоби.

 4 Їхні ж ідоли — срібло і золото,

витвір рук людських.+

 5 Вони мають рот, але не говорять,+

мають очі, але не бачать,

 6 мають вуха, але не чують,

мають ніс, але запаху не відчувають,

 7 мають руки, але нічого не можуть торкнутися,

мають ноги, але не ходять,+

і не чути голосу з їхнього горла.+

 8 Такими, як вони, стануть ті, хто їх робить,+

і всі, хто на них покладається.+

 9 Ізра́їлю, покладайся на Єгову,+

він твоя допомога і щит.+

10 Нащадки Аарона,+ покладайтеся на Єгову,

він ваша допомога і щит.

11 Усі, хто боїться Єгови, покладайтесь на Єгову,+

він ваша допомога і щит.+

12 Єгова пам’ятає про нас і поблагословить,

він поблагословить нащадків Ізра́їля,+

поблагословить нащадків Аарона.

13 Єгова поблагословить тих, хто боїться його,—

малих і великих.

14 Єгова зробить вас численними,

вас і ваших дітей*.+

15 Хай поблагословить вас Єгова,+

Творець неба і землі.+

16 Небеса належать Єгові,+

а землю він дав синам людським.+

17 Не мертві вихваляють Яг,+

не ті, хто сходить у місце мовчання*.+

18 Ми будемо вихваляти Яг

віднині й повік.

Вихваляйте Яг*!

116 Я люблю Єгову,

бо він чує* мій голос, мої благання про допомогу.+

 2 Він прихиляє до мене своє вухо*,+

я буду кликати його, доки житиму*.

 3 Обвили мене пута смерті,

могила схопила мене*.+

Біда і горе мене поглинули.+

 4 Але я кликав ім’я Єгови, благаючи:+

«О Єгово, врятуй мене*!»

 5 Єгова співчутливий* і праведний,+

наш Бог милосердний.+

 6 Єгова охороняє недосвідчених.+

Я був пригнічений, і він мене врятував.

 7 Нехай душа* моя знову відпочине,

бо Єгова зробив мені добро.

 8 Боже, ти врятував мене* від смерті,

мої очі від сліз, ноги мої від спотикання.+

 9 Я ходитиму перед Єговою в краю живих.

10 Вірив я, тому й говорив.+

Я був дуже знедолений.

11 У паніці я сказав:

«Кожна людина говорить неправду».+

12 Чим я відплачу Єгові

за все добро, яке він мені зробив?

13 Я візьму чашу спасіння*

і кликатиму ім’я Єгови.

14 Я виконаю обітниці, які дав Єгові,

виконаю перед усім його народом.+

15 Дорога́* в очах Єгови

смерть тих, хто відданий йому.+

16 Благаю тебе, Єгово,

я ж твій слуга,

я слуга твій, син твоєї рабині.

Ти звільнив мене від кайданів.+

17 Тобі, Єгово, принесу я жертву подяки+

і кликатиму твоє ім’я.

18 Я виконаю обітниці, які дав Єгові,+

виконаю перед усім його народом,+

19 у подвір’ях дому Єгови,+

посеред тебе, Єрусалиме.

Вихваляйте Яг*!+

117 Вихваляйте Єгову, всі народи,+

прославляйте його, всі племена*,+

 2 бо велика його віддана любов до нас,+

вірність Єгови+ вічна.+

Вихваляйте Яг*!+

118 Дякуйте Єгові, бо він добрий,+

його віддана любов вічна.

 2 Нехай скаже Ізра́їль:

«Його віддана любов вічна».

 3 Нехай скажуть нащадки Аарона:

«Його віддана любов вічна».

 4 Нехай скажуть усі, хто боїться Єгови:

«Його віддана любов вічна».

 5 У біді я кликав Яг*,

і Яг відповів та привів мене у місце безпечне*.+

 6 Єгова зі мною, я не матиму страху.+

Що зробить мені людина?+

 7 Єгова зі мною як мій помічник*,+

я буду переможно дивитися на своїх ненависників.+

 8 Ліпше шукати сховку в Єгови,

ніж покладатись на людей.+

 9 Ліпше шукати сховку в Єгови,

ніж покладатись на князів.+

10 Усі народи мене оточили,

але, покладаючись на ім’я Єгови,

я дав їм відсіч.+

11 Вони мене оточили, оточили з усіх боків,

але, покладаючись на ім’я Єгови,

я дав їм відсіч.

12 Вони оточили мене, наче бджоли,

але швидко погасли, як вогонь серед тернів.

Покладаючись на ім’я Єгови,

я дав їм відсіч.+

13 Мене сильно штовхнули*, щоб я впав,

але Єгова мені допоміг.

14 Яг — мій притулок і сила моя,

він став моїм спасінням.+

15 Крик радості й спасіння*

лунає в наметах праведників.

Права рука Єгови виявляє свою могутність.+

16 Права рука Єгови підноситься,

права рука Єгови виявляє свою могутність.+

17 Я не помру, я житиму,

щоб звіщати про діла Яг.+

18 Яг суворо покарав мене,+

але не віддав у руки смерті.+

19 Відкрийте мені брами праведності,+

я ввійду в них і вихвалятиму Яг.

20 Це брами Єгови,

праведні в них увійдуть.+

21 Боже, я тебе вихвалятиму, бо ти мені відповів,+

ти став моїм спасінням.

22 Камінь, який відкинули будівельники,

став головним наріжним каменем*.+

23 Це від Єгови,+

і воно дивовижне в наших очах.+

24 День цей створив Єгова,

у цей день ми будемо радіти й тішитись.

25 Благаємо, Єгово, врятуй нас!

Просимо, Єгово, дай нам перемогу!

26 Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови!+

Благословляємо вас з дому Єгови.

27 Єгова — Бог,

він дає нам світло.+

Приєднайтесь до святкової процесії з віттям в руках,+

принесіть його до рогів жертовника.+

28 Ти мій Бог, я тебе вихвалятиму,

мій Боже, тебе я буду звеличувати.+

29 Дякуйте Єгові,+ бо він добрий,

його віддана любов вічна.+

א [а́леф]

119 Щасливі ті, хто бездоганний* на своєму шляху,

хто ходить у законі Єгови.+

 2 Щасливі ті, хто слухається його нагадувань,+

хто всім серцем шукає його.+

 3 Не чинять вони неправедності,

вони ходять його шляхами.+

 4 Ти наказав

старанно триматись наказів твоїх.+

 5 Якби ж я міг залишатися непохитним*,+

щоб виконувати твої постанови!

 6 Тоді я не осоромився б,+

роздумуючи про всі твої заповіді.

 7 З чистим серцем буду тебе вихваляти,

коли дізнаватимусь про твої праведні присуди.

 8 Я буду виконувати твої постанови.

Ніколи повністю не покидай мене.

ב [бет]

 9 Як юнаку зберегти свою стежку чистою?

Нехай пильнує, щоб триматися твоїх слів.+

 10 Усім серцем я шукаю тебе.

Не дай мені відступити від твоїх заповідей.+

 11 Я бережу в серці слова твої,+

щоб не грішити проти тебе.+

 12 Нехай тобі, Єгово, лине хвала,

навчи мене своїх постанов.

 13 Устами своїми я звіщаю

усі присуди, які ти проголосив.

 14 Я тішуся твоїми нагадуваннями,+

більше ніж усіма іншими коштовностями.+

 15 Я буду роздумувати про* накази твої,+

не відводитиму очей від твоїх стежок.+

 16 Я люблю постанови твої,

твоїх слів не забуватиму.+

ג [ґı́мел]

 17 Чини добро твоєму слузі,

щоб я жив і тримався твоїх слів.+

 18 Відкрий мої очі, щоб я чітко бачив,

які чудові речі записані в законі твоєму.

 19 Я лише чужинець у цьому краю,+

не ховай від мене своїх заповідей.

 20 Мене* поглинає прагнення

завжди знати твої присуди.

 21 Ти докоряєш людям зухвалим,

людям про́клятим, які відступають від заповідей твоїх.+

 22 Відверни від мене* глузування і зневагу,

бо я слухаюсь твоїх нагадувань.

 23 Навіть коли князі сидять і змовляються проти мене,

слуга твій роздумує про* твої постанови.

 24 Люблю я твої нагадування,+

вони мої радники.+

ד [да́лет]

 25 Я* лежу розпростертий у поросі.+

Збережи мені життя, як ти і обіцяв.+

 26 Я розповів тобі про шляхи свої, і ти мені відповідь дав.

Навчи мене своїх постанов.+

 27 Допоможи мені зрозуміти значення* наказів твоїх,

щоб я роздумував про* твої дивовижні діла.+

 28 Смуток не дає мені* спати,

зміцни мене, як ти і обіцяв.

 29 Віддали від мене шлях обману,+

вияви мені ласку — навчи закону свого.

 30 Обрав я дорогу вірності,+

присуди твої вважаю справедливими.

 31 Я горнуся до твоїх нагадувань.+

Єгово, не дозволь мені розчаруватися*.+

 32 Я охоче прямуватиму* шляхом твоїх заповідей,

бо ти відкрив для цього моє серце*.

ה [ге]

 33 Єгово, навчи мене+ йти дорогою твоїх постанов,

і я буду триматись її до кінця.+

 34 Дай мені розуміння,

щоб я дотримувався твого закону

і слухався його від усього серця.

 35 Веди мене* стежкою заповідей твоїх,+

бо в цьому я знаходжу насолоду.

 36 Прихили моє серце до твоїх нагадувань,

а не до наживи*.+

 37 Відверни мої очі від марноти,+

збережи мені життя на твоєму шляху.

 38 Виконай обіцянку*, яку ти дав своєму слузі,

щоб він мав страх перед тобою*.

 39 Відверни від мене ганьбу, якої я так боюся,

бо присуди твої справедливі.+

 40 Подивись, як я прагну наказів твоїх,

збережи мені життя, бо ти праведний.

ו [вав]

 41 Єгово, даруй мені свою віддану любов,+

пошли спасіння згідно з твоєю обіцянкою*,+

 42 тоді я дам відповідь тому, хто насміхається з мене,

адже словам твоїм я довіряю.

 43 Не забирай повністю слів правди з моїх уст,

бо я покладаю надію* на твій присуд.

 44 Я буду триматись твого закону завжди,

повік-віків.+

 45 Ходитиму я в місці безпечному*,+

бо шукаю твоїх наказів.

 46 Говоритиму про нагадування твої перед царями

і не буду соромитись.+

 47 Я знаходжу втіху в заповідях твоїх,

я люблю їх.+

 48 Підніму руки в молитві до тебе, бо заповіді твої люблю,+

і буду роздумувати про* твої постанови.+

ז [за́їн]

 49 Пригадай своє слово*, яке ти дав своєму слузі

і яке вселяє в мене надію*.

 50 Це потішає мене у стражданнях,+

бо твоє слово зберігає мені життя.

 51 Люди зухвалі насміхаються з мене без стриму,

але від закону твого я не відступаю.+

 52 Єгово, я пам’ятаю твої давні присуди+

і знаходжу в них потіху.+

 53 Охопив мене лютий гнів через грішників,

які покидають твій закон.+

 54 Твої постанови — це пісні для мене,

хоч би де я жив*.

 55 Єгово, вночі я згадую твоє ім’я,+

щоб триматись закону твого.

 56 Це стало звичним для мене,

бо я сповняю накази твої.

ח [хет]

 57 Єгово, ти моя частка,+

пообіцяв я триматися слів твоїх.+

 58 Я благаю тебе* усім серцем,+

вияви мені ласку+ згідно з твоєю обіцянкою*.

 59 Я дослідив дороги свої,

щоб повернути стопи до твоїх нагадувань.+

 60 Спішу я і не зволікаю

виконувати твої заповіді.+

 61 Пута неправедних обвили мене,

але твого закону я не забуваю.+

 62 Опівночі я встаю і дякую тобі+

за твої праведні присуди.

 63 Я друг усім, хто боїться тебе

і хто сповняє накази твої.+

 64 Єгово, земля повна твоєї відданої любові.+

Навчи мене своїх постанов.

ט [тет]

 65 Робив ти, Єгово, добро

своєму слузі, як і обіцяв.

 66 Навчи мене розсудливості і дай мені знання,+

бо я покладаюсь на твої заповіді.

 67 До того, як я зазнав біди, я сходив з правильного шляху*,

але тепер виконую слова твої.+

 68 Ти добрий,+ і добрі діла твої.

Навчи мене своїх постанов.+

 69 Люди зухвалі заплямовують мене брехнею,

а я від усього серця сповняю накази твої.

 70 Серце їхнє нечутливе*,+

а я люблю твій закон.+

 71 Добре, що я страждаю,+

бо так навчаюсь твоїх постанов.

 72 Закон, який ти проголосив, іде мені на добро,+

ліпший він за тисячі ше́келів золота й срібла.+

י [йод]

 73 Твої руки створили мене, вони мене сформували.

Дай мені розуміння,

щоб я навчився твоїх заповідей.+

 74 Ті, хто боїться тебе, бачать мене і радіють,

бо твоє слово — надія моя*.+

 75 Єгово, я знаю, що присуди твої праведні+

і що, покаравши мене, ти виявив вірність.+

 76 Прошу, потіш мене своєю відданою любов’ю+

згідно з обіцянкою*, яку ти дав твоєму слузі.

 77 Вияви мені милосердя, щоб я залишився живим,+

бо я люблю твій закон.+

 78 Нехай осоромлені будуть люди зухвалі,

бо вони кривдять мене без причини*,

а я буду роздумувати про* накази твої.+

 79 Нехай повернуться до мене ті, хто боїться тебе,

хто знає твої нагадування.

 80 Дозволь моєму серцю бездоганно триматись твоїх постанов,+

щоб я не осоромився.+

כ [каф]

 81 Я прагну* спасіння, яке ти даєш,+

бо твоє слово — надія моя*.

 82 Очі мої прагнуть побачити, як сповниться твоє слово,+

я кажу: «Коли ж ти потішиш мене?»+

 83 Я наче сухий задимлений бурдюк,

але твоїх постанов не забуваю.+

 84 Доки чекати твоєму слузі?

Коли ти виконаєш свій присуд над моїми гонителями?+

 85 Копають для мене ями люди зухвалі,

ті, хто зневажає твій закон.

 86 Усі заповіді твої надійні.

Люди переслідують мене без причини. Поможи мені!+

 87 Вони мало не стерли мене з лиця землі,

але я не покидав наказів твоїх.

 88 Ти виявляєш віддану любов, тому збережи мені життя,

щоб я тримався нагадувань, які ти даєш.

ל [ла́мед]

 89 Єгово, повіки

слово твоє залишатиметься в небі.+

 90 Ти виявляєш вірність з покоління в покоління.+

Землю ти міцно утвердив, і вона продовжує стояти.+

 91 Згідно з твоїми постановами вони* донині стоять,

бо всі вони слуги твої.

 92 Якби я не любив закону твого,

то вже помер би від страждань.+

 93 Ніколи не забуду наказів твоїх,

бо через них ти зберігаєш мені життя.+

 94 Я належу тобі, врятуй мене,+

бо я шукаю твоїх наказів.+

 95 Неправедні підстерігають мене, щоб погубити,

але я пильно зважаю на твої нагадування.

 96 Я бачив, що всяка досконалість має свою межу,

але заповідь твоя не має меж*.

מ [мем]

 97 Як я люблю закон твій!+

Кожен день роздумую про* нього.+

 98 Твоя заповідь робить мене мудрішим за моїх ворогів,+

бо вона зі мною повік.

 99 У мене більше проникливості, ніж у всіх моїх вчителів,+

бо роздумую про* нагадування твої.

100 У мене більше розуміння, ніж у старших чоловіків,

бо виконую твої накази.

101 Я не йду по жодній стежці лихій,+

тому що хочу дотримуватись твого слова.

102 Від присудів твоїх я не ухиляюсь,

бо ти навчаєш мене.

103 Які солодкі слова твої для мого піднебіння,

для моїх уст вони солодші за мед.+

104 Завдяки наказам твоїм я маю розуміння,+

тому ненавиджу всяку стежку неправдиву.+

נ [нун]

105 Твоє слово — світильник для моїх ніг

і світло для стежки моєї.+

106 Дав я клятву триматися твоїх праведних присудів

і клятву цю виконаю.

107 Я сильно страждаю.+

Єгово, збережи мені життя, як ти і обіцяв.+

108 Прошу, Єгово, прийми мої добровільні жертви хвали*+

і навчи мене своїх присудів.+

109 Життя моє постійно в небезпеці*,

але закон твій я не забуваю.+

110 Неправедні поставили пастку на мене,

але від твоїх наказів я не відступаю.+

111 Твої нагадування завжди будуть зі мною*,

бо вони радість для мого серця.+

112 Я вирішив* виконувати твої постанови

постійно, до самого кінця.

ס [са́мех]

113 Я ненавиджу людей з половинчастим серцем*,+

а закон твій люблю.+

114 Ти мій сховок і мій щит,+

бо твоє слово — надія моя*.+

115 Не підходьте до мене, злочинці,+

щоб я дотримувався наказів мого Бога.

116 Підтримай мене, Боже, як ти і обіцяв*,+

щоб я залишився живим,

не дозволь, щоб надія моя обернулась на розчарування*.+

117 Підтримай мене, щоб я врятувався,+

і я завжди буду зосереджуватись на постановах твоїх.+

118 Відкидаєш ти всіх, хто відступає від твоїх постанов,+

бо ці люди хитрують і обманюють.

119 Усіх неправедних землі ти усуваєш, наче непотрібний шлак,+

тому люблю я нагадування твої.

120 Тіло* моє тремтить зі страху перед тобою,

я боюсь твоїх присудів.

ע [а́їн]

121 Я поводжуся справедливо і праведно.

Не віддавай мене в руки гнобителів!

122 Дай запоруку того, що твоєму слузі буде добре вестися.

Нехай люди зухвалі не пригноблюють мене.

123 Очі мої втомилися, поки я чекав спасіння, яке ти даєш,+

і твоєї праведної обіцянки*.+

124 Вияви твоєму слузі віддану любов,+

навчи мене твоїх постанов.+

125 Я твій слуга, дай мені розуміння,+

щоб я пізнав нагадування твої.

126 Єгово, прийшов час тобі діяти,+

бо твій закон порушують.

127 Тому я люблю твої заповіді

більше, ніж золото, ніж щире* золото.+

128 Тому кожну твою настанову* я вважаю правильною,+

а кожну стежку неправдиву ненавиджу.+

פ [пе]

129 Нагадування твої чудові,

тому я* тримаюся їх.

130 Відкриття твоїх слів приносить світло,+

дає недосвідченому розуміння.+

131 Широко відкриваю уста свої і зітхаю*,

бо прагну твоїх заповідей.+

132 Прихились до мене і вияви ласку,+

дотримуючись своєї постанови щодо тих, хто любить ім’я твоє.+

133 Нехай твоє слово керує моїми кроками*,

нехай наді мною не панує жодне зло.+

134 Врятуй* мене від гнобителів,

і я триматимусь твоїх наказів.

135 Нехай твоє обличчя засяє* над твоїм слугою,+

навчи мене своїх постанов.

136 Потоки сліз течуть з моїх очей,

бо люди не тримаються твого закону.+

צ [цаде́]

137 Єгово, ти праведний,+

і присуди твої справедливі.+

138 Нагадування, які ти даєш, праведні

і гідні цілковитого довір’я.

139 Ревність з’їдає мене,+

бо мої вороги забули слова твої.

140 Слово твоє дуже чисте,+

і твій слуга любить його.+

141 Я незначний і зневажений,+

та не забув я наказів твоїх.

142 Праведність твоя вічна,+

і закон твій — правда.+

143 Хоча спадають на мене біди і труднощі,

я не перестаю любити твої заповіді.

144 Нагадування твої вічно будуть праведні.

Дай мені розуміння,+ щоб я залишився живим.

ק [коф]

145 Єгово, я кличу тебе всім серцем, дай мені відповідь.

Твої постанови я буду виконувати.

146 Тебе я кличу, врятуй мене!

Я буду триматись нагадувань твоїх.

147 Я встаю ще перед світанком* і допомоги в тебе благаю,+

бо твої слова — надія моя*.

148 Я розплющую очі ще перед нічними сторо́жами,

щоб роздумувати про* твоє слово.+

149 Єгово, почуй мій голос, бо ти виявляєш віддану любов.+

Збережи мені життя, бо ти справедливий.

150 Підступають до мене ті, хто поводиться ганебно*,

вони далекі від твого закону.

151 Єгово, ти близько,+

усі заповіді твої — правда.+

152 Віддавна я знаю твої нагадування,

ти навічно їх утвердив.+

ר [реш]

153 Подивись на мої страждання і врятуй мене,+

бо закон твій я не забуваю.

154 Захисти мене* і врятуй,+

збережи мені життя згідно зі своєю обіцянкою*.

155 Спасіння далеке від неправедних,

бо вони твоїх постанов не шукають.+

156 Єгово, милосердя твоє велике.+

Збережи мені життя, бо ти справедливий.

157 Багато в мене гонителів і ворогів,+

але від твоїх нагадувань я не відходжу.

158 Я з відразою дивлюся на зрадників,

бо вони не тримаються твоїх слів.+

159 Єгово, подивись, як люблю я накази твої!

Збережи мені життя, бо ти виявляєш віддану любов.+

160 Правда — це суть твого слова,+

усі присуди твої праведні й вічні.

ש [сін або шін]

161 Князі переслідують мене+ без причини,

але серце моє благоговіє перед словами твоїми.+

162 Я тішуся твоїми словами,+

як той, хто знаходить здобич велику.

163 Брехню я ненавиджу, вона гидка мені,+

а закон твій люблю.+

164 Сім разів на день я тебе вихваляю

за твої праведні присуди.

165 Мир великий у тих, хто любить закон твій,+

ніщо не стане для них спотиканням*.

166 Єгово, я надіюсь, що ти даси мені спасіння,

і виконую твої заповіді.

167 Я* тримаюся твоїх нагадувань,

я дуже їх люблю.+

168 Слухаюсь я твоїх наказів і нагадувань,

бо ти знаєш про все, що я роблю.+

ת [тав]

169 Єгово, нехай моє благання про допомогу дійде до вух твоїх,+

дай мені розуміння через твоє слово.+

170 Хай моє благання про ласку долине до тебе,

врятуй мене, як ти і обіцяв*.

171 Нехай уста мої будуть переповнені хвалою,+

бо ти навчаєш мене своїх постанов.

172 Хай язик мій співає про твоє слово,+

бо всі твої заповіді праведні.

173 Нехай рука твоя буде готова допомогти мені,+

бо я вибрав накази твої.+

174 Єгово, я прагну спасіння, яке ти даєш,

твій закон я люблю.+

175 Дозволь мені* жити, щоб вихваляти тебе,+

нехай твої присуди допомагають мені.

176 Я блукаю, мов загублена вівця.+ Знайди свого слугу,

бо заповіді твої я не забуваю.+

Пісня сходження*.

120 У біді я кликав Єгову,+

і він мені відповів.+

 2 Єгово, врятуй мене* від брехливих уст

і від язика підступного.

 3 Що Він тобі зробить і як Він тебе покарає*,

о підступний язику?+

 4 Гострими стрілами+ воїна

і розжареним вугіллям+ з чагарнику*.

 5 Горе мені, бо я живу як той чужинець у Меше́ху,+

мешкаю серед наметів Кеда́ру.+

 6 Надто довго я* живу

з тими, хто ненавидить мир.+

 7 Я за мир, але тільки-но почну говорити,

вони готуються до війни.

Пісня сходження.

121 Зводжу свої очі до гір.+

Звідки прийде мені допомога?

 2 Допомога мені — від Єгови,+

Творця неба і землі.

 3 Він ніколи не дасть нозі твоїй посковзнутись*,+

твій Охоронець ніколи не задрімає.

 4 Ніколи не задрімає і не засне

той, хто охороняє Ізра́їль.+

 5 Єгова тебе охороняє,

Єгова — наче тінь+ праворуч від тебе.+

 6 Не вразить тебе ані сонце удень,+

ані місяць вночі.+

 7 Єгова обереже тебе від усякої шкоди,+

він охоронить твоє життя*.+

 8 Єгова охоронятиме тебе в усьому, що ти будеш робити*,

віднині й повік.

Пісня сходження. Псалом Давида.

122 Я зрадів, коли мені сказали:

«Ходімо до дому Єгови».+

 2 І тепер наші ноги стоять

у брамах твоїх, Єрусалиме.+

 3 Єрусалим збудований як місто,

з’єднане в одне ціле.+

 4 До нього піднімаються племена,

племена Яг*,

щоб прославити ім’я Єгови,

бо Ізра́їль отримав таке нагадування.+

 5 Там поставлені судові престоли,+

престоли дому Давида.+

 6 Просіть миру для Єрусалима.+

Ті, хто тебе любить, будуть безпечні.

 7 Нехай мир панує поміж твоїми валами*,

безпека — в укріплених баштах твоїх.

 8 Заради братів своїх і друзів я говоритиму:

«Нехай мир панує у тобі».

 9 Заради дому Єгови, нашого Бога,+

я шукатиму для тебе добра.

Пісня сходження.

123 Зводжу свої очі до тебе,+

того, хто сидить на престолі у небі.

 2 Подібно як очі слуг стежать за руками їхнього пана,

а очі служниць — за руками їхньої пані,

так і наші очі дивляться на Єгову+

в очікуванні ласки від нього.+

 3 Єгово, вияви нам ласку, вияви ласку свою,

бо ми пересичені зневагою.+

 4 Ми пересичені* насмішками самовпевнених людей,

зневагою людей зарозумілих.

Пісня сходження. Псалом Давида.

124 «Якби Єгова не був з нами,+ —

нехай скаже Ізра́їль,—

 2 якби Єгова не був з нами,+

коли вороги піднялись, щоб напасти на нас,+

 3 то вони поглинули б нас живцем+

у палючому гніві своєму.+

 4 Води змили б нас,

бурхливий потік нас* затопив би.+

 5 Розбурхані води накрили б нас*.

 6 Хай лине хвала Єгові,

бо він не віддав нас у їхні зуби як здобич.

 7 Ми* — наче птах, який врятувався

від пастки птахолова.+

Пастка зламалася,

і ми врятувались.+

 8 Наша допомога — в імені Єгови,+

Творця неба і землі».

Пісня сходження.

125 Ті, хто покладається на Єгову,+ —

наче гора Сіон, яка ніколи не похитнеться,

яка стоятиме повік.+

 2 Як гори стоять довкола Єрусалима,+

так Єгова стоїть довкола народу свого+

віднині й повік.

 3 Жезл неправедності не тяжітиме вічно над наділом праведних,+

щоб вони не стали чинити* зло.+

 4 Єгово, роби добро для добрих,+

для тих, у кого чисте серце.+

 5 А тих, хто збочує на дороги криві,

Єгова покарає, як і злочинців.+

Нехай над Ізра́їлем буде мир.

Пісня сходження.

126 Коли Єгова повернув назад полонених Сіону,+

нам здавалося, що це сон.

 2 Тоді уста наші наповнилися сміхом

і язик радісно вигукував.+

Народи тоді говорили:

«Єгова вчинив для них великі діла».+

 3 Єгова вчинив для нас великі діла,+

і ми переповнені радістю.

 4 Єгово, поверни назад* наших полонених,

як потоки в Неге́ві*.

 5 Хто сіє зі слізьми,

той жатиме з радістю.

 6 Хто, хоч і плаче, таки йде у поле,

несучи свою торбину насіння,

той обов’язково повертатиметься з радістю,+

несучи свої снопи.+

Пісня сходження. Псалом Соломона.

127 Якщо Єгова не будує дому,

то даремно трудяться будівельники.+

Якщо Єгова не охороняє міста,+

то даремно пильнують вартові.

 2 Даремно ви рано встаєте,

пізно лягаєте

і тяжко заробляєте хліб свій,

адже Бог дбає про тих, кого любить, і дає їм спокійний сон.+

 3 Діти* — спадщина від Єгови,+

плід утроби — нагорода.+

 4 Сини юності —

наче стріли в руках сильного.+

 5 Щасливий чоловік, який наповнює ними свій сагайдак.+

Не будуть вони осоромлені,

бо вони говоритимуть з ворогами при брамах.

Пісня сходження.

128 Щасливий той, хто боїться Єгови,+

хто ходить шляхами його.+

 2 Ти споживатимеш плоди своєї важкої праці.

Ти будеш щасливий і матимеш достаток.+

 3 Дружина твоя буде в домі мов родюча виноградна лоза,+

а сини будуть довкола твого столу мов оливкові пагони.

 4 Такі благословення отримає той,

хто боїться Єгови.+

 5 Єгова поблагословить тебе з Сіону.

Нехай твої очі бачать благополуччя Єрусалима по всі дні твого життя+

 6 і хай побачать синів, які народяться у твоїх синів.

Нехай буде мир над Ізра́їлем.

Пісня сходження.

129 «Вороги нападають на мене ще з юності,+ —

нехай скаже Ізра́їль,—

 2 вороги нападають на мене ще з юності,+

та не можуть подолати мене.+

 3 Плугатарі орють на спині моїй,+

прокладають довгі борозни».

 4 Але Єгова праведний,+

він мотузки грішників порозривав.+

 5 Усі, хто ненавидить Сіон,

осоромляться, відступлять і зазнають ганьби.+

 6 Стануть вони мов трава на дахах,

яка висихає ще до того, як зірвуть її.

 7 Жнець не зріже її,

і той, хто в’яже снопи, не візьме її в оберемок.

 8 І не скажуть перехожі:

«Нехай Єгова благословить вас.

Благословляємо вас в ім’я Єгови».

Пісня сходження.

130 Єгово, у глибокому розпачі я кличу тебе.+

 2 Почуй, Єгово, мій голос,

прихили вухо до моїх благань про допомогу.

 3 О Яг*, якби ти вишукував* провини,

хто встояв би перед тобою, Єгово?+

 4 У тебе справжнє прощення,+

щоб люди благоговіли* перед тобою.+

 5 Я надіюсь на Єгову, усе моє єство* надіється на нього,

я чекаю на його слово.

 6 Я* палко чекаю Єгову,+

чекаю більше, ніж вартовий ранку,+

більше, ніж вартовий чекає ранку.

 7 Хай Ізра́їль чекає Єгову,

бо Єгова віддано виявляє любов+

і має велику силу, щоб викупляти.

 8 Він викупить Ізра́їль від усіх його провин.

Пісня сходження. Псалом Давида.

131 Єгово, серце моє не горде,

мої очі не дивляться зверхньо,+

я не шукаю для себе великого+

і не прагну недосяжного.

 2 Я утішав і заспокоював душу свою*,+

як мати заспокоює дитя, відлучене від грудей.

Я* задоволений, немов те дитя.

 3 Хай Ізра́їль чекає Єгову+

віднині й повік.

Пісня сходження.

132 Єгово, згадай про Давида,

про всі його страждання+

 2 і про те, як він клявся Єгові,

як давав обітницю Могутньому Богу Якова:+

 3 «Не ввійду я у свій дім,+

не ляжу на ложе своє,

 4 не дам своїм очам заснути

і повікам зімкнутися,

 5 поки не знайду місця для ковчега Єгови,

чудового помешкання* для Могутнього Бога Яковового».+

 6 Ми почули про нього в Ефра́ті,+

знайшли його в краю лісистому.+

 7 Прийдімо в його помешкання*,+

припадімо до підніжка його.+

 8 Устань же, Єгово, прийди до місця свого відпочинку,+

прийди разом з ковчегом могутності своєї.+

 9 Нехай священики твої зодягнуться в праведність

і ті, хто відданий тобі, хай радісно вигукують.

10 Заради свого слуги Давида

не відкидай* помазанця свого.+

11 Єгова поклявся Давиду

і нізащо не відступиться від свого слова:

«Одного з твоїх потомків*

я посаджу на твій трон.+

12 Якщо сини твої будуть дотримуватися угоди зі мною

і пам’ятатимуть про нагадування, які я їм даю,+

то їхні сини також

сидітимуть на твоєму троні повіки».+

13 Бо Єгова обрав Сіон,+

захотів, щоб він був його оселею.+

14 «Це місце мого відпочинку назавжди,

тут я перебуватиму,+ бо таке моє бажання.

15 Я щедро поблагословлю його поживою,

нагодую хлібом його бідняків.+

16 Я зодягну його священиків у спасіння,+

і ті, хто відданий йому, будуть радісно вигукувати.+

17 Там я побільшу силу* Давида.

Я подбав про те, щоб зберегти рід свого помазанця*.+

18 Його ворогів я зодягну в сором,

а корона* на його голові сяятиме завжди».+

Пісня сходження. Псалом Давида.

133 Як же добре й приємно,

коли брати живуть разом у єдності!+

 2 Це як вилита на голову дорогоцінна олія,+

яка стікає по бороді,

бороді Аарона,+

стікає на виріз його одягу.

 3 Це як роса Хермо́ну,+

яка спадає на гори сіонські.+

Саме там Єгова дав своє благословення —

вічне життя.

Пісня сходження.

134 Вихваляйте Єгову,

всі слуги Єгови,+

що стоїте в домі Єгови навіть уночі.+

 2 Моліться, підносячи руки+ у святості*,

і вихваляйте Єгову.

 3 Нехай Єгова — Творець неба і землі —

поблагословить тебе з Сіону.

135 Вихваляйте Яг*!

Прославляйте ім’я Єгови!

Віддавайте хвалу Єгові, слуги його,+

 2 що стоїте в домі Єгови,

на подвір’ях Божого дому.+

 3 Вихваляйте Яг, бо добрий Єгова.+

Піснею вихваляйте* ім’я його, бо це приємно.

 4 Яг вибрав собі Якова,

Ізра́їль став його особливою* власністю.+

 5 Я добре знаю, що Єгова величний,

що Господь наш більший за всіх богів.+

 6 Єгова чинить усе, що йому до вподоби,+

в небесах, на землі, в морях та усіх глибинах.

 7 Він піднімає хмари* від країв землі,

посилає з дощем блискавки*,

виводить вітер зі своїх сховищ.+

 8 У Єгипті він погубив первістків —

людей і худобу.+

 9 Він показував ознаки та чуда на тобі, Єгипте,+

на фараоні та всіх його слугах.+

10 Погубив він багато народів,+

повбивав могутніх царів+ —

11 Сиго́на, царя аморея́н,+

та О́га, царя Баша́ну,+

він знищив усі царства Ханаа́ну.

12 Їхні землі віддав він своєму народу у спадок,

спадок для Ізра́їля.+

13 Єгово, ім’я твоє вічне,

твоя слава*, Єгово, житиме з покоління в покоління.+

14 Єгова виступить на захист* свого народу,+

виявить співчуття* своїм слугам.+

15 Ідоли народів — срібло і золото,

витвір рук людських.+

16 Вони мають рот, але не говорять,+

мають очі, але не бачать,

17 мають вуха, але не чують,

і немає дихання в їхніх устах.+

18 Такими, як вони, стануть ті, хто їх робить,+

і всі, хто на них покладається.+

19 Нащадки Ізра́їля, вихваляйте Єгову!

Нащадки Аарона, вихваляйте Єгову!

20 Нащадки Ле́вія, вихваляйте Єгову!+

Ті, хто боїться Єгови, вихваляйте Єгову!

21 Нехай із Сіону вихваляють Єгову,+

того, хто перебуває в Єрусалимі.+

Вихваляйте Яг!+

136 Дякуйте Єгові, бо він добрий,+

його віддана любов вічна.+

 2 Дякуйте Богові над богами,+

бо його віддана любов вічна.

 3 Дякуйте Панові над панами,

бо його віддана любов вічна.

 4 Лише він чинить великі чуда,+

бо його віддана любов вічна.+

 5 Він з мудрістю* створив небеса,+

бо його віддана любов вічна.

 6 Він простягнув землю над водами,+

бо його віддана любов вічна.

 7 Він створив великі світила,+

бо його віддана любов вічна,

 8 створив сонце, щоб воно панувало над днем,+

бо його віддана любов вічна,

 9 створив місяць та зорі, щоб вони панували над ніччю,+

бо його віддана любов вічна.

10 Він вразив Єгипет, повбивавши всіх його первістків,+

бо його віддана любов вічна.

11 Він вивів звідти Ізра́їль,+

бо його віддана любов вічна,

12 вивів сильною та могутньою рукою,+

бо його віддана любов вічна.

13 Він розділив Червоне море навпіл*,+

бо його віддана любов вічна.

14 Він перевів через нього Ізра́їль,+

бо його віддана любов вічна.

15 Він вкинув фараона і його військо у Червоне море,+

бо його віддана любов вічна.

16 Він вів свій народ пустелею,+

бо його віддана любов вічна.

17 Він переміг могутніх царів,+

бо його віддана любов вічна.

18 Він повбивав царів величних,

бо його віддана любов вічна,

19 Сиго́на,+ царя аморея́н,

бо його віддана любов вічна,

20 та О́га,+ царя Баша́ну,

бо його віддана любов вічна.

21 Він віддав їхній край у спадок,+

бо його віддана любов вічна,

22 у спадок Ізра́їлю, своєму слузі,

бо його віддана любов вічна.

23 Він пам’ятав нас, коли ми були принижені,+

бо його віддана любов вічна.+

24 Він не раз рятував нас від ворогів,+

бо його віддана любов вічна.

25 Він дає поживу всякому створінню*,+

бо його віддана любов вічна.

26 Дякуйте Богу небес,

бо його віддана любов вічна!

137 Над річками Вавилону+ ми сиділи

і плакали, згадуючи Сіон.+

 2 На тополях у ньому*

повісили ми арфи свої.+

 3 Поневолювачі наші хотіли, щоб ми співали їм пісень,+

насмішники бажали, щоб ми їх веселили:

«Заспівайте нам якусь сіонську пісню».

 4 Як же нам співати пісню Єгови

в чужому краю?

 5 Якщо я забуду тебе, Єрусалиме,

то нехай моя права рука забуде все, що вміє*.+

 6 Хай язик мій прилипне до піднебіння,

якщо я забуду тебе,

якщо Єрусалим не стане

моєю найбільшою радістю.+

 7 Пригадай, Єгово,

що́ сказали едомля́ни у день, коли впав Єрусалим:

«Зруйнуйте його! Зруйнуйте його дощенту!»+

 8 О донько Вавилону, яку невдовзі чекає знищення!+

Щасливий той, хто відплатить тобі,

вчинить тобі так, як ти вчинила нам.+

 9 Щасливий той, хто схопить дітей твоїх

і розіб’є їх об скелю.+

Псалом Давида.

138 Я вихвалятиму тебе від усього серця,+

перед лицем інших богів

піснею вихвалятиму тебе*.

 2 Повернусь обличчям до твого святого храму* і вклонюся.+

Я вихвалятиму твоє ім’я,+

бо ти виявляєш віддану любов і вірність.

Бо ти звеличив своє слово та ім’я своє понад усе інше*!

 3 Ти відповів мені в день, коли я кликав тебе,+

зробив ти мене сміливим* і сильним.+

 4 Єгово, всі царі землі вихвалятимуть тебе,+

почувши обіцянки, які ти даєш.

 5 Співатимуть вони про дороги Єгови,

бо слава Єгови велика.+

 6 Єгова високо, але бачить смиренних,+

а гордих знає лише здалека.+

 7 Навіть якщо я опинюся в небезпеці, ти збережеш мені життя.+

Ти простягнеш руку свою на моїх розлючених ворогів,

права рука твоя врятує мене.

 8 Єгова зробить задля мене все, що задумав.

Твоя віддана любов, Єгово, вічна.+

Не покидай витвір своїх рук.+

Для диригента. Псалом Давида. Пісня.

139 Єгово, ти дослідив мене і знаєш про мене все.+

 2 Ти знаєш, коли я сідаю і коли встаю,+

ще здалеку розпізнаєш мої думки.+

 3 Спостерігаєш* ти за мною, коли я ходжу і коли лягаю,

тобі відомі всі мої дороги.+

 4 Ще немає слів на моєму язику,

а ти, Єгово, вже добре знаєш їх.+

 5 Охороняєш ти мене ззаду і спереду

і кладеш свою руку на мене.

 6 Таке знання незбагненне* для мене,

воно настільки глибоке, що не можу його осягнути*.+

 7 Куди я піду від духу твого?

Куди втечу від твого обличчя?+

 8 Якби я зійшов на небо, ти був би там,

якби зробив собі ложе в могилі*, ти був би й там.+

 9 Якби я полетів на крилах ранкової зорі,

щоб оселитися біля найдальшого моря,

10 навіть там твоя рука мене водила б

і права рука твоя тримала б.+

11 Якби я сказав: «Пітьма точно сховає мене!» —

то ніч стала б світлом довкола мене.

12 Для тебе темрява не була б непроглядною,

для тебе ніч була б ясна, як день,+

темрява для тебе — як світло.+

13 Ти створив мої нирки,

з усіх боків огородив* мене в утробі матері.+

14 Я благоговію перед тобою і вихваляю тебе за те, що я дивовижно створений.+

Діла твої чудові,+

і я* це добре знаю.

15 Мої кістки не були сховані від тебе,

коли ти творив мене таємно,

коли ткав мене в утробі*.+

16 Очі твої бачили мій зародок,

у книзі твоїй були записані дні,

коли мали формуватись усі його частини,

хоча жодної з них ще не було.

17 Як же я ціную думки твої!+

Які численні вони, Боже!+

18 Якби я спробував їх полічити, їх було б більше, ніж піщинок.+

Коли я прокидаюсь, я й далі з тобою*.+

19 Боже, якби ти погубив неправедного!+

Тоді б віддалились від мене люди жорстокі*,

20 ті, хто говорить проти тебе, маючи лихий намір*.

Вони твої вороги, вони вживають ім’я твоє нешанобливо.+

21 Єгово, хіба ж я не маю ненависті до тих, хто ненавидить тебе?+

І хіба не відчуваю відрази до тих, хто повстає проти тебе?+

22 Я відчуваю до них лише ненависть,+

вони стали мені ворогами.

23 Боже, досліди мене і пізнай моє серце,+

випробуй мене і дізнайся про мої тривожні* думки.+

24 Подивися, чи я не схиляюсь до згубного шляху,+

і веди мене+ дорогою вічною.

Для диригента. Пісня Давида.

140 Єгово, врятуй мене від лихих людей,

захисти від людей жорстоких,+

 2 тих, хто зло замишляє у серці своєму+

і весь день підбурює до бійки.

 3 Їхній язик гострий, як у змії,+

в їхніх устах гадюча отрута.+ (Се́ла).

 4 Єгово, захисти мене від рук неправедного,+

охорони від жорстоких людей,

тих, хто задумує довести мене до спотикання.

 5 Пихаті люди розставляють пастку на мене,

за допомогою мотузок розкидають при стежці тенета.+

Вони готують для мене западню.+ (Се́ла).

 6 Я кажу до Єгови: «Ти мій Бог.

Єгово, вислухай мої благання про допомогу».+

 7 Єгово, Всевладний Господи, мій могутній Спасителю,

захищаєш ти мою голову в день битви.+

 8 Єгово, не дай здійснитись бажанням неправедного,

не дозволь сповнитись його злим задумам, щоб він не звеличився.+ (Се́ла).

 9 Нехай на голови тих, хто оточив мене,

спаде зло, що виходить з їхніх же уст.+

10 Хай посиплеться на них розжарене вугілля,+

хай вкинуть їх у вогонь,

у глибокі ями*,+ щоб вони ніколи не встали.

11 Нехай наклепнику не буде місця на землі*,+

а насильника хай переслідує і повалить зло.

12 Знаю я, що Єгова захистить знедолених

і вчинить правосуддя для бідних.+

13 Праведні обов’язково будуть славити твоє ім’я, Боже,

ті, хто має чисте серце, житимуть перед обличчям твоїм*.+

Пісня Давида.

141 Єгово, я кличу тебе,+

поспіши мені на допомогу,+

почуй, коли звертаюся до тебе.+

 2 Нехай молитва моя буде як фіміам,+ приготований перед тобою,+

мої руки, підняті в молитві,— як вечірнє хлібне приношення.+

 3 Єгово, постав варту біля моїх уст,

сторожу при дверях моїх губ.+

 4 Не дай моєму серцю прихилитись до лихого,+

щоб я не чинив зла разом зі злочинцями,

не дозволь мені ласувати їхніми стравами.

 5 Якщо вразить мене праведний, це буде виявом відданої любові,+

якщо докорить мені, це буде наче олія, вилита на мою голову,+

і від неї я ніколи не відмовлюсь.+

Буду молитись, навіть коли вони потраплять у біду.

 6 Хоча судді народу скинені зі скелі,

народ почує мої слова, бо вони приємні.

 7 Як розкидає землю той, хто оре,

так наші кістки розкидані біля пащі могили*.

 8 Але очі мої звернені до тебе, Всевладний Господи Єгово,+

у тебе я сховок знайшов,

не відбирай мого життя*.

 9 Захисти мене від пастки, яку злочинці поставили на мене,

охорони від їхньої западні.

10 Неправедні впіймаються у власні тенета,+

а я пройду безпечно.

Маскı́л*. Псалом, який склав Давид, коли був у печері.+ Молитва.

142 Я кличу Єгову на допомогу,+

благаю Єгову про ласку.

 2 Перед ним виливаю тривоги свої,

перед ним розповідаю про своє нещастя,+

 3 коли мій дух* в мені омліває.

Тоді ти оберігаєш дорогу мою.+

На стежці, якою я йду,

вороги ставлять пастку.

 4 Подивись праворуч від мене і побач:

ніхто не дбає про* мене.+

Мені немає куди втекти,+

усім до мене* байдуже.

 5 Єгово, я кличу тебе на допомогу,

кажу: «Ти мій сховок,+

усе, що я маю* в краю живих».

 6 Почуй мої благання про допомогу,

бо я дуже пригнічений.

Врятуй мене від гонителів,+

бо вони сильніші за мене.

 7 Виведи мене* з темниці,

щоб я вихваляв твоє ім’я.

Хай праведні зберуться довкола мене,

бо ти чиниш мені добро.

Пісня Давида.

143 Єгово, почуй молитву мою,+

вислухай моє благання про допомогу,

дай відповідь, бо ти вірний і праведний.

 2 Не судися зі слугою своїм,

бо ніхто з живих не може бути праведним перед тобою.+

 3 Ворог переслідує мене*,

він втоптав життя моє в землю,

змусив мене жити в мороці, як того, хто давно помер.

 4 Омліває мій дух*,+

і серце моє завмирає.+

 5 Я згадую дні давні,

роздумую про всі твої вчинки,+

охоче розмірковую про* діла твоїх рук.

 6 У молитві простягаю до тебе руки свої,

я* прагну тебе, як спрагла земля жде дощу.+ (Се́ла).

 7 Єгово, поспіши мені відповісти.+

Моя сила* вичерпується.+

Не ховай від мене свого лиця,+

інакше я буду як той, хто сходить в яму*.+

 8 Дозволь мені вранці почути про твою віддану любов,

бо я покладаюся на тебе.

Дай пізнати дорогу, якою я маю іти,+

бо до тебе звертаюсь*.

 9 Єгово, врятуй мене від ворогів,

я шукаю твого захисту.+

10 Навчи мене чинити твою волю,+

бо ти мій Бог.

Дух твій добрий,

нехай він веде мене по рівній землі*.

11 Єгово, заради імені свого збережи мені життя,

визволь мене* з біди, бо ти праведний.+

12 Знищ* моїх ворогів, бо ти виявляєш віддану любов.+

Вигуби всіх, хто гнобить мене*,+

бо я твій слуга.+

Псалом Давида.

144 Хай лине хвала Єгові, Скелі моїй.+

Він навчає мої руки боротися

і пальці мої воювати.+

 2 Він виявляє мені віддану любов, він твердиня моя,

мій безпечний сховок* і мій визволитель,

мій щит і той, у кому я знаходжу притулок.+

Він народи мені підкоряє.+

 3 Єгово, що таке людина, що ти звертаєш на неї увагу,

син людський, що ти на нього зважаєш?+

 4 Людина — як подих,+

дні її — мов тінь, що зникає.+

 5 Єгово, опусти* небеса і зійди,+

торкнися гір, і хай вони задимлять.+

 6 Пошли блискавки і розпороши моїх ворогів.+

Пусти свої стріли і приведи їх в сум’яття.+

 7 Простягни з висоти свою руку,

визволь мене і врятуй від бурхливих вод,

від рук чужинців,+

 8 які устами своїми говорять брехню

і які піднімають праву руку свою, щоб клястися неправдиво*.

 9 Боже, заспіваю тобі пісню нову,+

під звуки цитри піснею вихвалятиму тебе*,

10 того, хто дає перемогу* царям,+

того, хто рятує Давида, свого слугу, від меча смертоносного.+

11 Визволь мене і врятуй від рук чужинців,

які устами своїми говорять брехню

і які піднімають праву руку свою, щоб клястися неправдиво.

12 Тоді наші сини будуть як молоді дерева, що швидко ростуть,

наші доньки — як різьблені наріжні колони, що прикрашають палац.

13 Комори наші будуть повні всілякого добра,

наші вівці будуть плодитися на полях тисячами, десятками тисяч.

14 З нашими тільними коровами не станеться лиха*, і телят вони не скидатимуть.

На площах наших не буде чути голосіння.

15 Щасливий народ, якому так ведеться!

Щасливий той народ, чий Бог — Єгова!+

Пісня хвали. Псалом Давида.

א [а́леф]

145 Боже, Царю мій,+ я буду тебе звеличувати,

вихвалятиму твоє ім’я повік-віків.+

ב [бет]

 2 Я буду вихваляти тебе кожен день,+

вихвалятиму твоє ім’я повік-віків.+

ג [ґı́мел]

 3 Єгова величний, він, як ніхто інший, гідний хвали,+

велич його незбагненна*.+

ד [да́лет]

 4 З покоління в покоління люди вихвалятимуть діла твої,

розповідатимуть про твої могутні вчинки.+

ה [ге]

 5 Вони говоритимуть про пишну славу величі твоєї,+

про твої дивовижні діла я буду роздумувати.

ו [вав]

 6 Розмовлятимуть люди про твої грізні діла*,

і я звіщатиму про велич твою.

ז [за́їн]

 7 Вони будуть піднесено говорити, пригадуючи твою велику доброту,+

і радісно вигукувати, вихваляючи твою праведність.+

ח [хет]

 8 Єгова співчутливий* і милосердний,+

негнівливий та щедрий на віддану любов.+

ט [тет]

 9 Єгова добрий до всіх,+

його милосердя видно в усіх його ділах.

י [йод]

10 Єгово, усі твої діла тебе прославлятимуть,+

ті, хто відданий тобі, будуть тебе вихваляти.+

כ [каф]

11 Вони звіщатимуть про славу твого царства,+

будуть розповідати про твою могутність,+

ל [ла́мед]

12 щоб люди дізналися про твої могутні вчинки+

та про пишну славу царства твого.+

מ [мем]

13 Твоє царство — царство вічне,

панування твоє — на всі покоління.+

ס [са́мех]

14 Єгова підтримує всіх, хто падає,+

піднімає всіх, хто схилився.+

ע [а́їн]

15 Боже, очі всіх з надією звернені до тебе,

ти даєш їм поживу своєчасно.+

פ [пе]

16 Ти руку свою відкриваєш

і задовольняєш бажання всього живого.+

צ [цаде́]

17 Єгова праведний на всіх своїх дорогах+

і відданий у всіх своїх ділах.+

ק [коф]

18 Єгова близький до всіх, хто кличе його,+

до всіх, хто кличе його в правді*.+

ר [реш]

19 Він задовольняє бажання тих, хто боїться його,+

чує їхній крик про допомогу і рятує їх.+

ש [шін]

20 Єгова охороняє всіх, хто любить його,+

а всіх неправедних він знищить.+

ת [тав]

21 Уста мої звіщатимуть про славу Єгови.+

Нехай усе живе* вихваляє його святе ім’я повік-віків.+

146 Вихваляйте Яг*!+

Нехай усе моє єство* прославляє Єгову!+

 2 Я прославлятиму Єгову все своє життя

і, доки житиму, буду піснею вихваляти* мого Бога.

 3 Не покладайтесь на князів*,

на сина людського, який не може дати спасіння.+

 4 Виходить дух* його, і він повертається в землю,+

того ж дня його задуми гинуть.+

 5 Щаслива людина, якій допомагає Бог Якова,+

яка надіється на Єгову, Бога свого,+

 6 на Творця неба і землі,

моря і всього, що в них,+

на того, хто завжди залишається вірним,+

 7 хто чинить правосуддя для тих, кого обібрали,

і дає хліб голодним.+

Єгова звільняє в’язнів*.+

 8 Єгова відкриває очі сліпим,+

Єгова піднімає тих, хто схилився,+

Єгова любить праведних.

 9 Єгова захищає чужинців,

підтримує сиріт* і вдів,+

але руйнує плани неправедних*.+

10 Єгова царюватиме вічно,+

твій Бог, Сіоне, пануватиме з покоління в покоління.

Вихваляйте Яг*!

147 Вихваляйте Яг*!

Як добре піснею вихваляти* нашого Бога,

як це приємно, адже він гідний хвали!+

 2 Єгова будує Єрусалим,+

збирає вигнанців Ізра́їля.+

 3 Зціляє він тих, у кого серце розбите,

перев’язує їм рани.

 4 Він рахує кількість зірок,

кличе їх усіх на ім’я.+

 5 Величний наш Господь, і велика його сила,+

розум його безмежний.+

 6 Єгова піднімає сумирних,+

а неправедних кидає на землю.

 7 Заспівайте Єгові пісню вдячності,

під супровід арфи піснею вихваляйте нашого Бога,

 8 того, хто вкриває небо хмарами,

хто дає дощ для землі,+

хто зрощує траву+ на горах.

 9 Він дає поживу тваринам,+

молодим крукам, що просять її.+

10 Він не дивиться на могутність коня,+

його не вражає швидкість ніг людини.+

11 Єгові приємні ті, хто боїться його,+

хто чекає на його віддану любов.+

12 Єрусалиме, прославляй Єгову!

Сіоне, вихваляй свого Бога!

13 Він зміцняє засуви на брамах твоїх,

благословляє синів, що живуть у тобі.

14 Приносить він мир у твої володіння,+

годує тебе найліпшою пшеницею*.+

15 Він посилає на землю свій наказ,

швидко летить його слово.

16 Він вкриває землю снігом, як вовною,+

розсипає іній, як попіл.+

17 Він кидає градини*, ніби крихти хліба.+

Хто знесе холоднечу, яку він посилає?+

18 Він посилає слово своє, і все тане,

наказує вітру дути,+ і води течуть.

19 Звіщає він слово своє Якову,

свої постанови і присуди Ізра́їлю.+

20 Не зробив він цього для жодного іншого народу,+

і про його присуди більше ніхто не знає.

Вихваляйте Яг*!+

148 Вихваляйте Яг*!

Вихваляйте Єгову в небесах,+

вихваляйте його на висоті!

 2 Вихваляйте його, всі ангели,+

вихваляйте, всі його війська!+

 3 Вихваляйте його, сонце і місяцю,

вихваляйте, усі зорі ясні!+

 4 Вихваляйте його, найвищі небеса*

і води, що над небесами!

 5 Нехай вони вихваляють ім’я Єгови,

бо він наказав, і вони були створені.+

 6 Він дбає, щоб вони були утверджені повік-віків.+

Він дав постанову, яка буде непорушною.+

 7 Вихваляйте Єгову з землі,

ви, морські велетні та всі водні глибини,

 8 ти, блискавко, граде, також снігу, ви, хмари густі,

ти, буйний вітре, що виконуєш слово його,+

 9 ви, гори і пагорби всі,+

фруктові дерева і всі кедри,+

10 ви, звірі+ й худобо уся,

птаство небесне і створіння, що повзає,

11 ви, царі земні та народи усі,

князі та всі судді землі,+

12 ви, юнаки і дівчата*,

старі разом з молодими.

13 Нехай усі вихваляють ім’я Єгови,

бо його ім’я вище за всі інші,+

велич його вища від землі і неба.+

14 Він звеличить силу* свого народу

на славу всіх, хто відданий йому,

славу синів Ізра́їля — народу, що йому близький.

Вихваляйте Яг*!

149 Вихваляйте Яг*!

Співайте Єгові пісню нову,+

вихваляйте його в громаді тих, хто йому відданий.+

 2 Нехай Ізра́їль радіє своїм Величним Творцем,+

хай сини Сіону тішаться своїм Царем.

 3 Нехай вони вихваляють ім’я його в танці+

і піснею вихваляють* його під супровід бубна та арфи.+

 4 Бо Єгова радіє народом своїм,+

прикрашає сумирних спасінням.+

 5 Нехай віддані йому веселяться у славі,

хай радісно вигукують на своїх ложах.+

 6 Нехай з уст їхніх линуть Богові пісні хвали,

а в їхній руці хай буде меч обосічний,

 7 щоб відімстити народам,

покарати племена,

 8 щоб закувати їхніх царів у ланцюги,

а вельмож у залізні кайдани,

 9 щоб виконати над ними записаний вирок.+

Така честь належить усім, хто відданий йому.

Вихваляйте Яг*!

150 Вихваляйте Яг*!+

Вихваляйте Бога в його святому місці,+

вихваляйте його в небі*, яке свідчить про його силу.+

 2 Вихваляйте його за могутні діла.+

Вихваляйте його за безмежну велич.+

 3 Вихваляйте його звуком рога.+

Вихваляйте його на лірі та арфі.+

 4 Вихваляйте його хороводами і звуками бубна.+

Вихваляйте його на струнах+ і на флейті*.+

 5 Вихваляйте його на дзвінких кимвалах.

Вихваляйте його на кимвалах, що бряжчать.+

 6 Нехай усе, що дихає, вихваляє Яг!

Вихваляйте Яг*!+

Або «роздумує про його закон».

Або «роздумують».

Або «радяться».

Або «його Христа».

Або «попередження».

Букв. «поцілуйте».

Букв. «він».

Або «мою душу».

Див. глосарій.

Букв. «зроби широкий простір».

Або «ставитиметься по-особливому; вирізнить; відділить для себе».

Букв. «світлом свого лиця».

Див. глосарій.

Або «людиною, яка проливає кров та обманює».

Або «святині».

Або «язик їхній гладенький».

Див. глосарій.

Або «милосердя».

Або «моя душа».

Або «мою душу».

Або «шео́лі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.

Або «старіють».

Див. глосарій.

Або «моєї душі».

Або, можливо, «а того, хто противився мені без причини, я щадив».

Або «мою душу».

Або «випробовуєш серця і нирки».

Або «виливає осуди».

Або «гратиму для».

Див. глосарій.

Або, можливо, «ти, чия слава звіщається вище небес».

Або «богоподібних».

Букв. «та звірів поля».

Див. глосарій.

Або «гратиму для».

Або «родючу».

Або «твердинею».

Див. глосарій.

Або «шео́л», тобто спільну могилу людства. Див. глосарій.

У Септуагінті, Вульгаті і деяких інших перекладах цей псалом разом з попереднім становлять один псалом.

Або «бажанням своєї душі».

Або, можливо, «жадібний благословляє себе».

Або «пирхає на».

Або «гущавині».

Або «міцні кігті».

Або «дитині, яка залишилася без батька».

Букв. «зламай руку».

Або «моїй душі».

Або «основи справедливості».

Або «променистими очима».

Або «його душа; його єство».

Або, можливо, «розжарене вугілля».

Букв. «часткою їхньої чаші».

Або «матимуть його ласку».

Див. глосарій.

Букв. «говорять гладенькими устами».

Букв. «з серцем і серцем».

Або «на них пирхає».

Або, можливо, «в топильній печі, встановленій на землі».

Або «пропагують; ширять».

Або «моя душа».

Або «він добрий до мене».

Або «нерозсудливі».

Або «непорочності».

Або «засоромлює».

Букв. «клятви».

Див. глосарій.

Або «мої найглибші почуття». Букв. «мої нирки».

Букв. «моя слава».

Або «моє тіло».

Або «не покинеш моєї душі для».

Або «шео́лі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.

Або, можливо, «тління».

Або «приємність».

Або «нахилися і вислухай».

Або «моїх ворогів проти душі».

Або «вони огорнуті власним жиром».

Або «кинути нас на землю».

Або «мою душу».

Або «системи».

Або «бачу твою подобу».

Або «і могутній спаситель». Букв. «ріг спасіння». Див. глосарій, Ріг.

Або «твердиня».

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «вітру».

Або «водних каналів».

Або «просторе».

Букв. «чистоту моїх рук».

Або «знедолених».

Букв. «пихаті очі».

Або «підкріпляєш».

Або «щиколотки».

Або «даси мені спину моїх ворогів».

Букв. «змушу замовкнути».

Або «зів’януть».

Або «гратиму для».

Або «дає великі перемоги».

Букв. «насінню».

Або «простір».

Або, можливо, «мірильний шнур».

Або «родючої».

Або «оживляє (повертає) душу».

Або «очищеного».

Або «багатьох переступів».

Букв. «вважає жирним».

Або «задуми».

Або «перемоги».

Або «очищеного».

Букв. «довготу днів».

Букв. «твоїм лицем».

Букв. «плід».

Букв. «тятиву».

Букв. «їхні лиця».

Букв. «співати і грати для».

Можливо, мелодія або муз. стиль.

Або «сидиш на престолі серед (на)».

Або «осоромлені».

Або «мене ганьблять».

Букв. «кинутий на тебе».

Або «мою душу».

Букв. «мою єдину», стосується його душі, або життя.

Букв. «руки».

Букв. «насіння».

Букв. «насіння».

Букв. «нехай ваше серце живе».

Букв. «товсті».

Або «душ».

Букв. «насіння».

Або, можливо, «до спокійних вод».

Або «мою душу».

Букв. «стежками».

Або «потішають мене».

Або «відсвіжив».

Або «Моєю душею», стосується життя Єгови, яким клянеться людина.

Або «справедливість».

Букв. «твого лиця».

Або «піднесіться».

Див. глосарій.

Або «я підношу свою душу».

Або «які від давніх часів».

Букв. «у правосудді».

Або «на всіх твоїх стежках».

Або «її душа».

Букв. «насіння».

Або «мою душу».

Букв. «викупи».

Або «мої найглибші почуття». Букв. «мої нирки».

Букв. «не сиджу».

Або «не спілкуюся з лицемірами».

Букв. «сидіти».

Або «моєї душі».

Або «з людьми, які проливають кров».

Або «в чиїх руках ганебна поведінка».

Букв. «викупи».

Букв. «в громадах».

Або «вдумливо дивитися на».

Або «святинею».

Або «гратиму для».

Букв. «мого лиця».

Або «душі моїх супротивників».

Або, можливо, «я твердо вірю, що побачу доброту Єгови у краю живих».

Або «могилу».

Або «поклоняйтесь».

Або, можливо, «через велич його святості».

Очевидно, Ліва́нський гірський хребет.

Або «небесним океаном».

Або «витягнув».

Або «мою душу».

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «могили».

Або «грайте для».

Букв. «пам’ятку».

Або «прихильність».

Або «прихильністю».

Букв. «крові».

Або «могилу».

Або «моя слава».

Або «нахилися і вислухай».

Або «вірний Боже».

Або «страждання моєї душі».

Або «просторому».

Або «моя душа і моє нутро».

Або «розуму».

Або «душу».

Букв. «часи».

Або «шео́лі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.

Букв. «від сварки язиків».

Див. глосарій.

Букв. «покрито».

Букв. «в дусі».

Або «несхвалення».

Або «моя життєва волога змінилася».

Або «грайте йому на десятиструнному інструменті».

Або «подихом».

Букв. «все їхнє військо».

Або «задуми».

Або «думки».

Або «задуми».

Або «перемогу».

Або «їхню душу».

Або «наша душа».

Або «моя душа».

Або «гривасті молоді леви».

Або «знеохочених».

Або «лих».

Або «викупляє душу».

Йдеться про невеликий щит, який часто носили лучники.

Або «подвійну сокиру».

Або «моїй душі».

Або «мою душу».

Або «моїй душі».

Або «моєї душі».

Або «моя душа відчуває втрату».

Або «мою душу».

Або «поверталась на мої груди».

Або, можливо, «безбожні висміюють за шматок хліба».

Або «мою душу».

Букв. «мою єдину», стосується його душі, або життя.

Або «гривастих молодих левів».

Або «Ага! Наша душа».

Або «роздумуватиме».

Букв. «наче гори Бога».

Або «рятуєш».

Букв. «жир».

Або «не розпалюйся гнівом».

Або «у краю».

Або «буде розкіш твоя».

Букв. «переклади свою дорогу на».

Або «терпеливо».

Або, можливо, «не засмучуйся, бо це лише завдасть шкоди».

Або «згинають».

Букв. «дні бездоганних».

Або «ласку».

Або «утверджує».

Або «своєю рукою».

Або «їжі».

Або «промовляють мудрість упівголоса».

Або «того, хто береже непорочність».

Або «на пам’ятку».

Букв. «немає здорового місця на моєму тілі».

Букв. «мої стегна повні жару».

Або «ричу».

Або «мою душу».

Букв. «живі».

Або, можливо, «а тих, хто безпідставно ворогує зі мною, багато».

Див. глосарій.

Або «намордник».

Або «збільшувався».

Букв. «стало гарячим».

Або «стогнав».

Або «наскільки я недовговічний».

Або «довжиною з долоні».

Букв. «шумить».

Або «поселенець».

Або «терпеливо чекав».

Або «нахилився, щоб вислухати».

Або «на брехунів».

Або «тобі не до вподоби».

Букв. «сувої книги».

Або «прагнення».

Або «душу».

Або «бажанню; душı́». Див. глосарій.

Або «мою душу».

Букв. «підняв проти мене п’яту».

Або «від вічності до вічності».

Див. глосарій.

Або «моя душа».

Або «моя душа».

Див. глосарій.

Або «повільно».

Або «мою душу».

Або «мою душу».

Або «малій горі».

Або, можливо, «так, наче трощать мої кістки».

Або «мою душу».

Або «мою душу».

Див. глосарій.

Або «даруй Якову».

Або «величне спасіння».

Або «з ціни за них».

Букв. «притчею».

Або «наші душі».

Букв. «викупи».

Див. глосарій.

Букв. «мої твори».

Букв. «стиль». Очевидно, йдеться про загострену тростяну паличку.

Або «писаря».

Або «успіху».

Букв. «навчить тебе».

Або «справедливості».

Або «пом’якшать твоє лице».

Букв. «всередині».

Або «вишите».

Або, можливо, «у вишитій одежі».

Букв. «незаймані дівчата».

Див. глосарій.

Або «твердиня».

Або, можливо, «щити».

Або «баранячого рога; сурми».

Або «грайте для».

Букв. «щити».

Або «твердиня».

Або «зустрілися за домовленістю».

Букв. «дочки».

Або «укріплені стіни».

Або, можливо, «доки ми не помремо».

Або «системо».

Букв. «сини людства, як і сини чоловіка».

Букв. «провиною».

Або «душу».

Або «могили».

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.

Або «мою душу».

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «своєю душею».

Або «Божественний, Бог, Єгова».

Або «від сходу сонця до його заходу».

Букв. «кидаєш мої слова позад себе».

Або, можливо, «приєднуєшся до нього».

Або «обмовляєш».

Або «завжди думаю про свій гріх».

Або «лише проти тебе».

Або «я грішний відтоді, як мати зачала мене».

Або «мою приховану сутність».

Букв. «раділи».

Або «сховай».

Або «усунь».

Букв. «підтримай мене охочим духом».

Або «не погордуєш».

Див. глосарій.

Або «фортецею».

Або «шукав притулку в».

Або «лиха, спричинені ним».

Див. глосарій.

Див. глосарій.

Або «нерозсудливі».

Або, можливо, «жах там, де не було чого лякатись».

Букв. «стає табором проти тебе».

Див. глосарій.

Або «захисти мою справу в суді».

Або «мою душу».

Або «вони не ставлять Бога перед собою».

Або «мою душу».

Букв. «змусь замовкнути».

Див. глосарій.

Або «не ховайся, коли я молюся про допомогу».

Букв. «розділи їхню мову».

Або «людина, рівна мені».

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «не знаходжу собі місця».

Букв. «викупить».

Або «моїй душі».

Тобто колишній друг, згаданий у віршах 13 і 14.

Або «похитнутися».

Див. глосарій.

Або «кусають».

Букв. «тіло».

Або «мою душу».

Або «мою душу».

Див. глосарій.

Або «моя душа».

Або «мою душу».

Або «моя душа».

Букв. «славо».

Або «гратиму для».

Див. глосарій.

Букв. «від утроби».

Або «зіпсовані».

Або «гривастим молодим левам».

Букв. «тане».

Див. глосарій.

Букв. «за домом».

Або «кровожерних».

Або «мою душу».

Або «гавкають».

Або «вивергається».

Або «твердиня».

Або «гавкають».

Або «гратиму для».

Див. глосарій.

Або, можливо, «ти дав».

Або, можливо, «у своєму святому місці».

Букв. «твердиня».

Або, можливо, «укріплене».

Або «стає безсилим».

Букв. «додаси дні до днів».

Або «житиме».

Або «признач».

Або «гратиму для».

Див. глосарій.

Або «моя душа».

Або «твердиня».

Або, можливо, «усі ви, так ніби вона похилена стіна, мур, який от-от завалиться».

Або «її гідності».

Або «душе моя, чекай у мовчанні».

Або «моя душа».

Букв. «моє тіло».

Або «моя душа».

Букв. «наче жиром і жирністю».

Або «моя душа».

Або «знищити мою душу; вбити мене».

Або «лисиць».

Або «хвалитися».

Або «вони заохочують один одного чинити зло».

Або «хвалитися».

Букв. «все тіло».

Або «святині».

Букв. «він».

Букв. «він».

Букв. «він».

Букв. «робиш її переповненою».

Або «її скиби».

Букв. «крапають жиром».

Букв. «крапають».

Або «грайте для».

Або «дає нашій душі життя».

Або «хиталися».

Букв. «на наші стегна».

Букв. «нашій голові».

Або «моєї душі».

Або «шанувати».

Або «грайте для».

Або, можливо, «на хмарах».

Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «тих, хто залишився без батька».

Букв. «суддя».

Або «бунтівні».

Букв. «виходив перед».

Букв. «крапав».

Букв. «спадку».

Букв. «військо».

Або, можливо, «кошар».

Або «жовтувато-зеленого».

Або «це було так, наче випав сніг на Цалмо́ні».

Або «величні гори».

Або «бажає».

Або «ходить».

Букв. «в громадах».

Букв. «докори».

Або, можливо, «потопталися по».

Або, можливо, «прийдуть посли».

Або «грайте для».

Букв. «хмарах».

Букв. «твоєї».

Або «підійшли до моєї душі».

Або «ворогів без причини».

Або «свою душу».

Або, можливо, «коли я плакав і постив».

Букв. «притчею».

Або «колодязь».

Або «наблизься до моєї душі і викупи її».

Або «і я доведений до відчаю».

Або «отруйною рослиною».

Або «лють».

Або «табір, обгороджений мурами».

Або «книги життя».

Або «на пам’ятку».

Або «душу».

Або «нахилися й вислухай».

Або «ти моя опора».

Або «шукає моєї душі».

Або «моїй душі».

Або «полічити».

Букв. «руку».

Або «водних глибин».

Або «я гратиму для тебе на».

Або «викупив мою душу».

Або «буде роздумувати».

Букв. «судить».

Букв. «проростатиме».

Або «буде правити».

Тобто Євфрату.

Або «ду́ші».

Або «викупить їхні душі».

Або «хвалькам».

Або «їхній живіт жирний».

Букв. «жиру».

Букв. «покоління твоїх синів».

Букв. «погордуєш їхнім образом».

Букв. «мої нирки».

Букв. «змусиш замовкнути».

Або «хто розпусно тебе залишає».

Див. глосарій.

Букв. «димить».

Букв. «твою громаду».

Букв. «спадок».

Або «твого місця збирання».

Або «всі місця, де поклоняються Богу».

Або «зі складок свого одягу».

Див. глосарій.

Або «світило».

Або «душу».

Букв. «рогом».

Букв. «рогом».

Або «гратиму для».

Букв. «роги».

Букв. «роги».

Або «ти огорнений світлом».

Букв. «дух».

Див. глосарій.

Букв. «моя рука простягнена і не німіє».

Або «мою душу».

Букв. «мій дух омліває».

Або «струнну музику».

Букв. «мій дух».

Або «пронизує мене».

Букв. «праву руку».

Букв. «рукою».

Букв. «викупив».

Або «родючу».

Див. глосарій.

Або «настанови».

Букв. «неприготоване».

Або «стіну».

Букв. «світлом».

Букв. «випробовували».

Або «їжі для своєї душі».

Або «ангелів».

Або «Месник».

Букв. «покривав».

Або, можливо, «що дух виходить і не вертається».

Або «болю».

Букв. «руку».

Букв. «викупив».

Або, можливо, «гарячку».

Або «їхньої душі».

Букв. «їхнє життя».

Або «початок їхньої дітородної сили».

Букв. «випробовували».

Або «ревнощі».

Букв. «і його незайманих дівчат не вихваляли».

Букв. «він збудував свою святиню, немов висоти».

Букв. «покрий».

Букв. «рукою».

Або, можливо, «звільни».

Букв. «синів смерті».

Або, можливо, «між».

Або «вияви своє сяйво».

Букв. «димітимеш».

Тобто Євфрату.

Або «головний стовбур виноградної лози».

Або «гілку».

Букв. «докору твого обличчя».

Див. глосарій.

Або «мову».

Букв. «в потаємному місці грому».

Озн. «сварка».

Букв. «вони ходили у своїх порадах».

Букв. «час».

Букв. «його», тобто Божий народ.

Букв. «жиром пшениці».

Або «богоподібних».

Або «судіть».

Або «того, хто залишився без батька».

Або «богоподібні».

Або «не залишайся німим».

Або «піднімають свої голови».

Букв. «схованих».

Букв. «вони радяться з серцем разом».

Або «угоду».

Букв. «стали рукою для».

Або «ваді». Див. глосарій.

Або «провідниками».

Або «мов перекотиполе».

Букв. «наповни».

Див. глосарій.

Або «улюблений».

Або «своєю душею».

Або «долиною кущів баха́».

Або, можливо, «і наставник загортає себе».

Або, можливо, «подивись на наш щит, о Боже».

Букв. «покрив».

Або «збери нас назад».

Або «достаток».

Або «нахилися й вислухай».

Або «душу».

Або «душу свого слуги».

Або «я підношу свою душу».

Або «дай мені неподілене серце».

Або «душу».

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «шукає моєї душі».

Або «не ставлять тебе перед собою».

Або «ласкавий».

Або «правди».

Або «доказ».

Або «визнає́».

Або «для мене ти джерело всього».

Див. глосарій.

Див. глосарій.

Або «нахилися й вислухай».

Див. глосарій.

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «могилу».

Або «як чоловік без сили».

Букв. «руки».

Або «у аваддо́ні».

Або «мою душу».

Або, можливо, «усі нараз».

Див. глосарій.

Або «триватиме».

Букв. «насіння».

Або «громаді».

Букв. «ріг».

Букв. «ріг».

Або «владу».

Букв. «насіння».

Або «присудами».

Або «бунт».

Букв. «не буду фальшивим зі своєю вірністю».

Букв. «насіння».

Або «діадему».

Або «його кам’яні укриття».

Букв. «підняв угору праву руку його ворогів».

Або «свою душу».

Букв. «руки шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Букв. «нести у своїй пазусі».

Або, можливо, «наш сховок».

Або «народив, немов у пологових муках».

Або «від вічності й до вічності».

Або «ти знаєш про наші провини».

Або «наше життя».

Або «зітхання».

Або «через особливу міць».

Або «міцно утверди».

Або «міцно утверди».

Або «в потаємному місці».

Або «закриє доступ до».

Або «оборонним валом».

Букв. «відплату».

Або, можливо, «фортецею; сховком».

Букв. «він приєднався до мене».

Або «визнає».

Або «побачить від мене спасіння».

Або «грати для».

Або «десятиструнного інструмента».

Або «трава».

Букв. «ріг».

Або «у сивині».

Букв. «жирні».

Або «родюча земля».

Або «не може захитатися».

Або «личить».

Або «дитині, яка залишилася без батька».

Букв. «посадив».

Або «моя душа».

Букв. «оселився в мовчанні».

Або «неспокійні думки».

Або «множилися в мені».

Або «твоя розрада заспокоювала мою душу».

Або «правителі; судді».

Або «за постановою».

Або «душу праведного».

Букв. «і кров невинного вони оголошують винною (злою)».

Або «твердинею».

Букв. «змусить замовкнути».

Букв. «змусить замовкнути».

Букв. «перед його лице».

Букв. «вівці його руки́».

Озн. «сварка».

Озн. «випробування».

Або «гідність».

Або «поклоняйтесь».

Або, можливо, «через велич його святості».

Або «родюча земля».

Або «не може захитатися».

Або «захищатиме у суді справу».

Або «прийшов».

Або «родючу».

Або «поклоняйтеся».

Букв. «дочки».

Або «душі».

Або «влади».

Букв. «пам’ятку».

Або «здобула йому перемогу».

Або «перемогу нашого Бога».

Або «грайте для».

Або «грайте на».

Або «родюча земля».

Або «прийшов».

Або «родючу».

Або, можливо, «між».

Або «поклоняйтеся».

Букв. «чинив помсту проти».

Або «поклоняйтеся».

Або «визнайте».

Або, можливо, «а не ми самі себе».

Або «гратиму для».

Або «непорочно».

Або «їхні діла не пристають до мене».

Букв. «знати».

Або «знищу».

Або «непорочності».

Букв. «перед моїми очима».

Або «нищитиму».

Або «слабне».

Або «нахилися й вислухай».

Або, можливо, «змарнів».

Або «робить з мене дурня».

Або «видовжена тінь».

Або «ім’я». Букв. «пам’ятка».

Букв. «створений».

Або «моя душа».

Або «моя душа».

Або «могили».

Або «ласкавий».

Букв. «і її місце більше не знає її».

Або «від вічності до вічності».

Букв. «чуючи голос (звук) його слова».

Або «у всіх місцях його володарювання».

Або «моя душа».

Або «моя душа».

Або «гідність».

Букв. «у водах».

Або «не захитається».

Або «ваді». Див. глосарій.

Або «гривасті молоді леви».

Див. глосарій.

Або «грати для».

Або, можливо, «нехай мої роздуми про нього будуть приємні».

Або «моя душа».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «грайте для».

Або, можливо, «розповідайте».

Або «присутності». Букв. «лиця».

Або «нащадки». Букв. «насіння».

Букв. «слово, яке він наказав».

Букв. «зламав кожну хлібну палицю». Можливо, йдеться про палиці, на яких зберігали хліб.

Букв. «мучили».

Або «душі».

Букв. «зв’язував».

Або «як забажає його душа».

Або «спалахи вогню».

Або «початок їхньої дітородної сили».

Букв. «ними».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «прихильність».

Або «хвалився про».

Або «не збагнули значення».

Або «безводну землю».

Або «не залишився».

Або «їхня душа».

Або «литій статуї».

Букв. «став у проломі перед ним».

Або «прихилились до».

Тобто жертви, які складали мертвим людям або безжиттєвим божкам.

Озн. «сварка».

Букв. «його дух».

Або «навчилися».

Або «займалися духовною проституцією».

Букв. «руці».

Або «щедрою».

Або «жалкував».

Або «невимовно раділи твоєю славою».

Або «від вічності до вічності».

Або «нехай буде так».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «викупив».

Або «влади».

Або «зі сходу сонця і заходу сонця».

Або «їхня душа».

Або «спраглу душу».

Або «голодну душу».

Або «їхня душа гидувала всією їжею».

Або «їхня душа тане».

Букв. «сидіння».

Або «підіймає», тобто робить недосяжними.

Букв. «навіть своєю славою».

Або «гратиму для».

Або, можливо, «у своєму святому місці».

Букв. «твердиня».

Або «обвинувач».

Або «неправедним».

Букв. «сини».

Букв. «сини».

Або «хай лихварі розставлять тенета на».

Або «відданої любові».

Або «майбутні покоління».

Або «віддану любов».

Або «моєї душі».

Букв. «моє тіло схудло, без жирності (олії)».

Або «безрукавим халатом».

Або «його душу».

Букв. «як підніжок для твоїх ніг».

Або «в день збору твого війська».

Або «і не буде жалкувати».

Або «серед».

Букв. «голову».

Або «усієї землі».

Йдеться про «мого Господа», згаданого у вірші 1.

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «ласкавий».

Або «обґрунтовані».

Букв. «їх».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «ласкавий».

Або «ласкаво».

Або «рішуче; міцне».

Букв. «ріг».

Букв. «розтане».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «сидить на престолі».

Або, можливо, «смітника».

Букв. «синами».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «святим місцем».

Або «нам не належить нічого, Єгово, нам не належить нічого».

Букв. «синів».

Тобто смертного мовчання.

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або, можливо, «я люблю, бо Єгова чує».

Або «нахиляється, щоб вислухати».

Букв. «у мої дні».

Букв. «біди шео́лу знайшли мене».

Або «мою душу».

Або «ласкавий».

Див. глосарій.

Або «мою душу».

Або «величного спасіння».

Букв. «цінна».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «родові громади».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «просторе».

Або, можливо, «серед тих, хто мені помагає».

Або, можливо, «ти мене сильно штовхнув».

Або «перемоги».

Букв. «головою рогу».

Або «хто береже непорочність».

Букв. «о, якби мої шляхи були міцно утверджені».

Або «вивчати».

Або «мою душу».

Букв. «відкоти з мене».

Або «вивчає».

Або «моя душа».

Букв. «шлях».

Або «вивчав».

Або «моїй душі».

Або «осоромитися».

Букв. «буду бігти».

Або, можливо, «ти вселяєш впевненість у моє серце».

Або «дай мені ходити».

Або «прибутку».

Або «слово».

Або, можливо, «дану тим, хто боїться тебе».

Або «словом».

Або «чекаю».

Або «просторому».

Або «вивчати».

Або «обіцянку».

Або «на яке ти змусив мене чекати».

Або «у домі, де я живу як чужинець».

Або «я пом’якшую твоє лице; шукаю усмішки твого лиця».

Або «словом».

Або «я грішив ненавмисно».

Букв. «нечутливе, як жир».

Або «я чекаю на твоє слово».

Або «словом».

Або, можливо, «брехнею».

Або «вивчати».

Або «моя душа тужить за».

Або «я чекаю на твоє слово».

Тобто всі його творіння.

Букв. «є дуже широка».

Або «вивчаю».

Або «вивчаю».

Букв. «добровільні приношення моїх уст».

Або «моя душа постійно у моїй руці».

Або «твої нагадування — мій вічний спадок».

Букв. «нахилив своє серце».

Або «тих, у кого поділене серце».

Або «я чекаю на твоє слово».

Або «згідно з твоїм словом».

Або «була осоромлена».

Букв. «плоть».

Або «сло́ва».

Або «очищене».

Або «наказ».

Або «моя душа».

Букв. «важко дихаю».

Або «робить мої кроки впевненими».

Букв. «викупи».

Або «усміхнеться».

Або «в ранкових сутінках».

Або «я чекаю на твої слова».

Або «вивчати».

Або «непристойно».

Або «веди мою судову справу».

Або «словом».

Або «для них немає жодного каменя спотикання».

Або «моя душа».

Або «згідно з твоїм словом».

Або «моїй душі».

Див. глосарій.

Або «мою душу».

Букв. «і що Він додасть тобі».

Букв. «ретаму».

Або «моя душа».

Або «захитатись».

Або «душу».

Букв. «твій вихід і твій вхід».

Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «укріпленими стінами».

Або «наша душа має більше, ніж достатньо».

Або «нашу душу».

Або «нашу душу».

Або «наша душа».

Або «не повернули своїх рук до».

Або «віднови».

Або «ваді на півдні». Див. глосарій, Ваді.

Букв. «сини».

Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «стежив за».

Букв. «боялись».

Або «моя душа».

Або «моя душа».

Або «себе». Див. глосарій.

Або «моя душа».

Або «величного намету».

Або «його величний намет».

Букв. «відвертай обличчя».

Букв. «з плоду твоєї утроби».

Букв. «ріг».

Або «приготував світильник для свого помазанця».

Або «діадема».

Або, можливо, «у святині».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «грайте для».

Або «цінною».

Або «пару».

Або, можливо, «робить отвори для дощу».

Або «ім’я». Букв. «пам’ятка».

Або «захистить у суді справу».

Або «пожалкує про».

Або «розумінням».

Букв. «на частини».

Букв. «усьому тілу».

Йдеться про Вавилон.

Або, можливо, «всохне».

Або, можливо, «наперекір іншим богам я гратиму для тебе».

Або «святині».

Або, можливо, «ти звеличив своє слово понад усе своє ім’я».

Або «сміливим у своїй душі».

Букв. «вимірюєш».

Або «надто дивовижне».

Або «його надто багато для мене, щоб зрозуміти».

Або «шео́лі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.

Або, можливо, «виткав».

Або «моя душа».

Букв. «в глибинах землі».

Або, можливо, «я б і далі лічив їх».

Або «винні у пролитті крові».

Або «за своїм міркуванням».

Або «неспокійні».

Або «у ями з водою».

Або «у краю».

Або «у твоїй присутності».

Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.

Або «не виливай моєї душі».

Див. глосарій.

Або «сила».

Букв. «не визнає́».

Або «моєї душі».

Букв. «моя частка».

Або «мою душу».

Або «мою душу».

Або «сила».

Або «вивчаю».

Або «моя душа».

Букв. «дух».

Або «могилу».

Або «підношу свою душу».

Або «краєм праведності».

Або «мою душу».

Букв. «змусь замовкнути».

Або «мою душу».

Або «твердиня».

Або «нахили».

Букв. «і їхня права рука є правою рукою неправди».

Або «гратиму тобі на десятиструнному інструменті».

Або «спасіння».

Або «розриву».

Або «за межами розуміння».

Або «силу».

Або «ласкавий».

Або «в щирості».

Букв. «усе тіло».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «моя душа».

Або «грати для».

Або «вельмож».

Або «подих».

Букв. «зв’язаних».

Або «дітей, які залишилися без батька».

Або «викривлює дорогу неправедних».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «грати для».

Букв. «жиром пшениці».

Або «лід».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Букв. «небеса небес».

Букв. «і незаймані дівчата».

Букв. «ріг».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «грають для».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

Букв. «в просторі».

Або «сопілці».

Або «Алілуя». Яг — скорочена форма імені Єгова.

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • Українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись