ОБ’ЯВЛЕННЯ, ДАНЕ ІВАНУ

1 Об’явлення*, передане Ісусом Христом, яке дав йому Бог,+ аби виявити його рабам,+ що́ незабаром має відбутися. Ісус послав свого ангела і через нього показав у символічних о́бразах це об’явлення його рабові Івану,+ 2 який свідчив про слово Бога й про свідчення Ісуса Христа — про все, що бачив. 3 Щасливий той, хто читає вголос, і ті, хто чує слова́ цього пророцтва та виконує написане в ньому,+ бо визначений час уже близько.

4 Іван до семи зборів+ у провінції Азія:

Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від «того, хто є, хто був і хто має прийти»+ та від семи духів,+ що перед його престолом, 5 а також від Ісуса Христа — «Свідка вірного»,+ «первістка з мертвих»+ і «Правителя земних царів».+

Тому, хто нас любить+ і власною кров’ю звільнив від гріхів,+ 6 хто сформував з нас царство+ та зробив нас священиками+ свого Бога й Батька,​— йому нехай належить слава і могутність повіки. Амінь.

7 Він прийде з хмарами,+ і його побачить кожне око, в тому числі й ті, хто його проколов. Тоді через нього всі племена землі з горя битимуть себе в груди.+ Так, амінь.

8 «Я Альфа і Омега*,+ — говорить Єгова* Бог,— той, хто є, хто був і хто має прийти, Всемогутній».+

9 Я, Іван, послідовник Ісуса і ваш брат, який разом з вами стійко зносить лихо+ та, як і ви, матиме частку в царстві,+ був на острові Патмос за те, що розповідав про Бога й свідчив про Ісуса. 10 Сповнений духу, я потрапив у Господній день і почув позад себе гучний голос, подібний до звуку сурми. 11 Цей голос говорив: «Запиши у сувій те, що бачиш, і пошли сімом зборам: в Ефе́с,+ Сми́рну,+ Перга́м,+ Тіати́ру,+ Са́рди,+ Філаде́льфію+ та Лаодикı́ю».+

12 Коли я обернувся, аби подивитися, хто це говорить зі мною, то побачив сім золотих світильників,+ 13 а посеред світильників — когось подібного до сина людського.+ Він був одягнений у вбрання, що сягало до стіп, і був оперезаний на грудях золотим поясом. 14 Голова його та волосся були білі, як біла вовна, як сніг, а очі — як вогняне полум’я.+ 15 Його ноги були подібні до чистої міді,+ розжареної в печі, і голос нагадував шум багатьох вод. 16 У правій руці він тримав сім зір,+ з уст його виходив обосічний меч,+ гострий і довгий, а обличчя було наче сонце,+ що сяє в зеніті. 17 Коли я побачив його, то впав йому до ніг, немов мертвий.

Тоді він поклав на мене праву руку й сказав: «Не бійся. Я Перший+ і Останній,+ 18 а також той, що живе.+ Я був мертвий,+ а тепер живу й житиму повік-віки.+ Я маю ключі від смерті й могили*.+ 19 Тож запиши, що́ ти бачив, що́ є і що́ станеться після того. 20 Священна ж таємниця семи зір, які ти бачив у моїй правій руці, і семи золотих світильників така: сім зір представляють ангелів семи зборів, а сім світильників — сім зборів.+

2 До ангела+ збору в Ефе́сі+ напиши: “Так говорить той, хто тримає в правій руці сім зір і ходить поміж сімома золотими світильниками:+ 2 «Я знаю вчинки твої, і твій труд, і витривалість, і те, що не терпиш злих людей і що випробував тих, хто називає себе апостолами,+ але ними не є; ти побачив, що вони обманщики. 3 До того ж ти виявляєш витривалість і не знесилився,+ хоча багато зніс за моє ім’я.+ 4 Але є в мене щось проти тебе: ти покинув любов, яку мав на початку.

5 Тому пригадай, що́ ти мав, але втратив*, покайся+ і роби те, що раніше. А коли не покаєшся, то я прийду і усуну твій світильник+ з місця, де він стоїть.+ 6 Однак є в тобі щось добре: ти, як і я, ненавидиш діла секти Нико́ли.+ 7 Хто має вуха, нехай слухає, що́ дух говорить зборам:+ “Переможцеві+ я дам можливість їсти плоди з дерева життя,+ яке в Божому раю”»”.

8 До ангела збору в Сми́рні напиши: “Так говорить «Перший і Останній»,+ який був мертвий і ожив:+ 9 «Знаю про твоє горе та бідність, хоча насправді ти багатий.+ Також знаю про богозневагу тих, хто називає себе юдеями, але, по суті, вони не юдеї, а синагога Сатани.+ 10 Не бійся страждань, яких ти маєш зазнати.+ Диявол кидатиме декого з вас до в’язниці. Все це спаде на вас для того, щоб ви були випробувані до кінця, і ви 10 днів будете зносити лихо. Будь вірний до смерті, і я дам тобі вінок життя.+ 11 Хто має вуха, нехай слухає,+ що́ дух говорить зборам: “Переможцеві+ друга смерть не завдасть жодної шкоди”»”.+

12 До ангела збору в Перга́мі напиши: “Так говорить той, хто має обосічний меч, гострий і довгий:+ 13 «Знаю, що ти живеш там, де престол Сатани, але міцно тримаєшся мого імені+ та не зрікся віри в мене+ навіть за днів Анти́пи, мого вірного свідка,+ який був убитий+ у вашому місті — там, де живе Сатана.

14 Однак я маю дещо проти тебе: є в тебе ті, хто тримається вчення Валаа́ма,+ який навчив Бала́ка,+ як поставити синам Ізра́їля камінь спотикання — як спонукати їх їсти пожертвуване ідолам і чинити статеву розпусту*.+ 15 Крім того, у тебе є ті, хто тримається вчень секти Нико́ли.+ 16 Отже, покайся. Якщо ж ні, то я скоро прийду і воюватиму з ними довгим мечем своїх уст.+

17 Хто має вуха, нехай слухає, що́ дух говорить зборам:+ “Переможцеві+ дам схованої манни+ та білий камінчик. На ньому буде написане нове ім’я, якого не знає ніхто — тільки той, хто його отримує”»”.

18 До ангела збору в Тіати́рі+ напиши: “Так говорить Син Божий, очі якого — немов вогняне полум’я,+ а ноги — немов чиста мідь:+ 19 «Я знаю вчинки твої, твою любов, віру, служіння та витривалість і знаю, що останні твої вчинки численніші від перших.

20 Однак я маю проти тебе ось що: ти поблажливо ставишся до тої жінки, Єзаве́лі,+ яка називає себе пророчицею. Вона навчає і вводить в оману моїх рабів, спонукуючи їх чинити статеву розпусту*+ та їсти пожертвуване ідолам. 21 Я дав їй час для каяття, але вона не хоче покаятись у своїй статевій розпусті*. 22 Тому я скоро кину її на ложе недуги, а тим, хто чинить з нею перелюб, завдам великого лиха, якщо вони не покаються в тому, що поводились як вона. 23 Дітей же її вб’ю, вразивши смертельною хворобою, щоб усі збори знали: я досліджую найпотаємніші думки* й серця і відплачу кожному з вас за вашими вчинками.+

24 Тепер же звертаюсь до решти з вас у Тіати́рі — до всіх, хто не приймає цього вчення і не пізнав так званих “глибин Сатани”:+ я не кладу на вас жодного іншого тягаря, 25 лише міцно тримайтеся того, що маєте, поки я не прийду.+ 26 Переможцеві, який до самого кінця буде наслідувати мої вчинки, я дам владу над народами,+ 27 як і я отримав владу від Батька. Тож він пастиме людей залізним жезлом,+ і вони будуть розбиті, неначе глиняний посуд. 28 Я дам йому також ранкову зорю.+ 29 Хто має вуха, нехай слухає, що́ дух говорить зборам»”.

3 До ангела збору в Са́рдах напиши: “Так говорить той, хто має сім Божих духів+ і сім зір:+ «Я знаю про вчинки твої. Якщо подивитися на твоє ім’я*, ти ніби живий, хоча насправді ти мертвий.+ 2 Тож будь пильний+ і зміцни те, що залишилося, але мало не померло, бо я побачив, що твої діла не довершені перед моїм Богом. 3 Тому постійно пам’ятай*, що́ ти отримав і чув. Зберігай це і покайся.+ Будь певний: якщо не прокинешся, то я прийду, як злодій,+ і ти зовсім не знатимеш, о котрій годині це станеться.+

4 Однак є у тебе в Са́рдах декілька осіб*, які не опоганили свого вбрання.+ Вони ходитимуть зі мною в білому,+ бо гідні цього. 5 Переможець+ буде одягнений в біле вбрання,+ і я ніколи не зітру* його імені з книги життя,+ але ви́знаю його ім’я перед моїм Батьком та його ангелами.+ 6 Хто має вуха, нехай слухає, що́ дух говорить зборам»”.

7 До ангела збору у Філаде́льфії напиши: “Так говорить святий+ і правдивий,+ який має ключ Давида+ й відчиняє так, що ніхто не зачинить, і зачиняє так, що ніхто не відчинить: 8 «Я знаю про твої вчинки. Ось я відчинив перед тобою двері,+ які ніхто не може зачинити. Знаю, що ти маєш трохи сили, а також зберіг моє слово і не зрікся мого імені. 9 Я зроблю так, що прийдуть і поклоняться* тобі в ноги ті, хто належить до синагоги Сатани. Вони називають себе юдеями, але насправді обманюють, бо вони не юдеї.+ Тоді вони пізнають, що я тебе полюбив. 10 Оскільки ти зберіг слово про мою витривалість*,+ я у свою чергу збережу тебе в годину випробування,+ яке спіткає всю населену землю, щоб випробувати її мешканців. 11 Я прийду дуже скоро.+ Міцно тримайся того, що маєш, аби ніхто не забрав у тебе вінка.+

12 Переможця я зроблю стовпом у храмі мого Бога, і ніщо вже його звідти не усуне. Я напишу на ньому ім’я мого Бога+ та ім’я Нового Єрусалима — міста мого Бога,+ яке сходить від нього з неба, також напишу своє нове ім’я.+ 13 Хто має вуха, нехай слухає, що́ дух говорить зборам»”.

14 До ангела збору в Лаодикı́ї+ напиши: “Так говорить Амінь,+ свідок+ вірний і правдивий,+ початок Божого творіння:+ 15 «Я знаю про твої вчинки, що ти ні холодний, ні гарячий. Ліпше б ти був або холодний, або гарячий. 16 А оскільки ти просто теплий — ні гарячий,+ ні холодний,+ — я збираюся виплюнути тебе зі своїх уст. 17 Ти кажеш: “Я багатий,+ розбагатів і не маю ні в чому потреби”, але не знаєш, що насправді ти нещасний, жалюгідний, бідний, сліпий і голий. 18 Тому раджу тобі купити в мене золота, очищеного вогнем, щоб розбагатіти, і біле вбрання, щоб одягнутись і не показувати сорому своєї наготи,+ а також мазь для очей,+ щоб ти помазав нею очі та зміг бачити.+

19 Я докоряю всім, кого люблю*,+ а також повчаю їх. Отже, будь ревний і покайся.+ 20 Ось я стою біля дверей та стукаю. Якщо хтось почує мій голос і відчинить двері, я ввійду в його дім та буду вечеряти з ним, а він — зі мною. 21 Переможцеві+ дозволю сісти зі мною на моєму престолі,+ як і я, перемігши, сів+ з Батьком на його престолі. 22 Хто має вуха, нехай слухає, що́ дух говорить зборам»”».

4 Після того я глянув і побачив у небі відчинені двері. І голос, який я чув раніше і який був подібний до звуку сурми, промовив до мене: «Підіймися сюди, і я покажу тобі, що має статись». 2 Відразу опинившись під дією духу, я побачив у небі престол, а на престолі хтось сидів.+ 3 Той, хто сидів, був подібний до каменя яшми+ і сердоліку*; довкола ж престолу сяяла веселка, схожа на смарагд.+

4 Також довкола престолу було 24 престоли. На них сиділи 24 старійшини,+ одягнуті в біле вбрання, а на їхніх головах я побачив золоті корони. 5 Від престолу виходили блискавки,+ голоси і громи.+ Перед престолом горіли сім вогненних світильників, які представляють сім Божих духів.+ 6 Також перед престолом було ніби скляне море,+ подібне до кришталю.

Посередині престолу* та довкола нього я побачив чотири живі істоти,+ які мали безліч очей спереду і ззаду. 7 Перша жива істота була подібна до лева,+ друга — до молодого бика,+ третя+ мала обличчя як у людини, а четверта+ була схожа на орла в польоті.+ 8 У кожної з чотирьох живих істот було по шість крил, вони всюди — навколо та знизу — мали очі.+ Ці істоти без упину, день і ніч, говорять: «Святий, святий, святий Єгова* Бог,+ Всемогутній, той, хто був, хто є і хто має прийти».+

9 Щоразу, коли живі істоти віддавали славу, честь і подяку тому, хто сидить на престолі й живе повік-віки,+ 10 24 старійшини+ падали на коліна перед тим, хто сидить на престолі й живе повік-віки, і поклонялися йому. Вони кидали свої корони перед престолом, кажучи: 11 «Єгово*, Боже наш, ти достойний слави,+ честі+ й сили,+ бо ти все створив+ і з твоєї волі все почало існувати та було створене».

5 І я побачив у правій руці того, хто сидів на престолі,+ сувій, списаний з обох боків* і запечатаний сімома печатками. 2 Тоді побачив я сильного ангела, який проголошував гучним голосом: «Хто достойний зламати печатки сувою та розгорнути його?» 3 Але ні на небі, ні на землі, ні під землею не було нікого, хто міг би розгорнути сувій і подивитись, що в ньому. 4 Я сильно заплакав, бо не знайшлось нікого гідного розгорнути сувій і подивитись, що в ньому. 5 Проте один зі старійшин сказав мені: «Не плач. Ось Лев із племені Юди,+ корінь+ Давида,+ здобув перемогу,+ тому може зняти сім печаток із сувою та розгорнути його».

6 Потім я побачив, що коло* престолу серед чотирьох живих істот і серед старійшин+ стояло ягня,+ ніби заколене.+ Воно мало сім рогів та сім очей, а ці очі представляють сім Божих духів,+ посланих у всі кінці землі. 7 Ягня відразу пішло і взяло сувій з правої руки того, хто сидів на престолі.+ 8 Коли Ягня взяло сувій, то чотири живі істоти і 24 старійшини+ попадали на коліна перед ним. Кожен старійшина мав арфу, також вони мали золоті чаші, наповнені фіміамом. (Фіміам символізує молитви святих.)+ 9 Вони співали нову пісню:+ «Достойний ти взяти сувій і зняти з нього печатки, бо ти був заколений та кров’ю своєю купив для Бога людей+ з усіх племен, мов, народів і націй.+ 10 Ти сформував з них царство+ та зробив їх священиками нашого Бога,+ і вони царюватимуть+ над землею».

11 Тоді я глянув і почув голоси багатьох ангелів, що були довкола престолу, та голоси живих істот і старійшин. Їхня кількість — міріади міріад* і тисячі тисяч.+ 12 Вони промовляли гучним голосом: «Ягня, яке було заколене,+ гідне того, щоб мати могутність, мудрість і силу та отримати багатство, честь, славу і благословення».+

13 І я почув, як усі створіння на небі, на землі, під землею+ і на морі — усі вони — говорили: «Тому, хто сидить на престолі,+ і Ягняті+ нехай належать благословення, честь,+ слава і могутність повік-віки».+ 14 Чотири живі істоти сказали: «Амінь!» І старійшини впали на коліна та поклонились.

6 Потім я побачив, як Ягня+ зняло одну із семи печаток,+ і почув, як одна з чотирьох живих істот+ сказала громовим голосом: «Прийди!» 2 Тоді я глянув і побачив білого коня,+ а вершник, який на ньому сидів, мав лук. Йому було дано корону,+ і він виїхав, щоб перемагати й здобути остаточну перемогу.+

3 Коли Ягня зняло другу печатку, я почув, як друга жива істота+ сказала: «Прийди!» 4 Вийшов інший кінь, вогняно-червоний. Вершнику, який на ньому сидів, було дозволено забрати мир із землі, щоб її мешканці вбивали одне одного, і він отримав великий меч.+

5 Коли Ягня зняло третю печатку,+ я почув, як третя жива істота+ сказала: «Прийди!» Я глянув і побачив коня вороного, а вершник, який на ньому сидів, мав у своїй руці терези. 6 Я почув щось подібне на голос, що лунав серед чотирьох живих істот: «Кварта* пшениці за дена́рій*+ і три кварти ячменю за дена́рій, а оливкової олії та вина не марнуй*».+

7 Коли Ягня зняло четверту печатку, я почув голос четвертої живої істоти:+ «Прийди!» 8 Я глянув і побачив коня блідого, а вершник, який на ньому сидів, мав ім’я Смерть. Слідом за ним прямувала Могила*. Вони отримали владу над чвертю землі, щоб убивати довгим мечем, голодом,+ смертельною хворобою та вигублювати, насилаючи земних звірів.+

9 Коли Ягня зняло п’яту печатку, я побачив біля підніжжя жертовника+ ду́ші*+ вбитих за Боже слово і за свідчення, яке вони давали.+ 10 Вони вигукували: «Всевладний Господи, святий і правдивий,+ доки ти будеш стримуватися, коли вже почнеш судити мешканців землі й помстишся за нашу кров?»+ 11 І кожен з них отримав довге біле вбрання.+ Також їм було сказано ще трохи відпочити, поки не стане повною кількість рабів, їхніх братів, котрі невдовзі будуть убиті, як і вони.+

12 Далі я побачив, як Ягня зняло шосту печатку, після чого відбувся великий землетрус. Сонце стало темним, немов чорна мішковина*, а весь місяць став як кров.+ 13 І зорі небесні упали на землю, як падають незрілі плоди фігового дерева, коли його розхитує сильний вітер. 14 Тоді небо згорнулось, як сувій,+ і зникло, а кожна гора та кожен острів були забрані зі своїх місць.+ 15 Після того земні царі, високі урядовці, воєначальники, багаті, сильні, кожен раб і кожен вільний сховалися в печерах та серед гірських скель.+ 16 Вони казали до гір та скель: «Упадіть на нас+ і сховайте нас від обличчя того, хто сидить на престолі,+ і від гніву Ягняти.+ 17 Адже прийшов великий день їхнього гніву,+ і хто зможе встояти?»+

7 Після того я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони міцно тримали чотири вітри землі, аби жоден з них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево. 2 І побачив я іншого ангела, який піднімався зі сходу сонця* і в якого була печатка живого Бога. Він гучним голосом крикнув до чотирьох ангелів, яким дозволено заподіювати шкоду землі та морю: 3 «Не завдавайте шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, поки не поставимо печатки+ на чола рабам нашого Бога».+

4 Тоді я почув, скільки є тих, хто отримав на чоло печатку,— 144 000.+ Вони вибрані з кожного племені Ізра́їлевих синів.+

9 Далі я глянув і побачив великий натовп людей, якого ніхто не міг порахувати. Ці люди були з усіх націй, племен, народів та мов.+ Одягнені в довге біле вбрання,+ вони стояли перед престолом та Ягням, а в руках тримали пальмове листя.+ 10 І вони вигукували: «Спасінням ми завдячуємо нашому Богові, який сидить на престолі,+ та Ягняті!»+

11 Усі ангели стояли довкола престолу, старійшин+ і чотирьох живих істот. Вони впали ниць перед престолом та поклонились Богу, 12 говорячи: «Амінь! Нашому Богу повік-віки належить хвала, слава, мудрість, подяка, честь, могутність і сила.+ Амінь».

13 Тоді один зі старійшин промовив до мене: «Хто ці люди, одягнені в біле довге вбрання,+ і звідки вони прийшли?» 14 І я відразу відповів йому: «Мій пане, ти ліпше знаєш». А він сказав мені: «Це ті, хто пережив велике лихо.+ Вони випрали свій одяг та вибілили його в крові Ягняти.+ 15 Тому вони стоять перед престолом Бога та день і ніч служать* йому в його храмі. І той, хто сидить на престолі,+ розтягне над ними свій намет.+ 16 Вони вже ніколи не відчуватимуть голоду чи спраги, і їх не буде палити ні сонце, ні спека,+ 17 бо Ягня,+ що стоїть коло* престолу, пастиме їх+ та водитиме до джерел води життя.+ І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».+

8 Коли Ягня+ зняло сьому печатку,+ в небі приблизно на півгодини запала тиша. 2 І я побачив сім ангелів,+ які стояли перед Богом; їм було дано сім сурем.

3 Прийшов ще один ангел і став біля жертовника.+ Він мав золоту посудину* для фіміаму, і йому було дано багато фіміаму,+ аби він складав його разом з молитвами всіх святих у жертву на золотому жертовнику,+ що перед престолом. 4 Дим фіміаму піднісся з руки ангела до Бога разом з молитвами+ святих. 5 Відразу після цього ангел взяв посудину для фіміаму, наповнив її вогнем із жертовника і кинув на землю. Тоді вдарили громи, пролунали голоси, спалахнули блискавки+ і стався землетрус. 6 І сім ангелів із сімома сурмами+ приготувалися сурмити.

7 Засурмив перший ангел, і з’явився град та вогонь, перемішані з кров’ю, і все це було кинуто на землю.+ Тому третина землі, третина дерев і вся зелена трава згоріли.+

8 Засурмив другий ангел, і щось подібне до великої гори, охопленої вогнем, було кинуто в море.+ Тоді третина моря перетворилась у кров,+ 9 третина живих створінь* у морі померла,+ а третина човнів розбилась.

10 Засурмив третій ангел, і велика зоря, що горіла, як світильник, упала з неба на третину річок та на водні джерела.+ 11 Ім’я цієї зорі — Полин. Тож третина вод перетворилась у полин, і, оскільки води згіркли, багато людей померло.+

12 Засурмив четвертий ангел, і третина сонця,+ третина місяця і третина зірок були уражені, щоб третина з них потемніла+ і щоб третина дня та третина ночі були без світла.

13 І побачив я орла, що летів у піднебессі, та почув, як він гукав: «Горе, горе, горе+ мешканцям землі, бо ось-ось мають засурмити інші три ангели!»+

9 Засурмив п’ятий ангел,+ і я побачив зорю, що впала з неба на землю. Цій зорі було дано ключ від входу* в безодню.+ 2 Вона відкрила вхід* в безодню, і з цього входу*, неначе з великої печі, піднявся дим, від якого потемніло сонце+ й повітря. 3 З диму вийшла на землю сарана.+ Вона отримала таку ж владу, яку мають земні скорпіони. 4 Сарані було сказано не завдавати шкоди ні земній рослинності, ні зелені, ні жодному дереву, а лише людям, які не мають на чолах Божої печатки.+

5 Крім того, сарані було дозволено мучити їх п’ять місяців, але не вбивати. Їхні муки нагадували муки, яких завдає скорпіон,+ коли жалить людину. 6 У ті дні люди шукатимуть смерті, але їм так і не вдасться її знайти, і вони будуть прагнути померти, але смерть утече від них.

7 Своїм виглядом сарана була схожа на підготовлених до бою коней,+ на головах мала щось подібне до золотих корон, а обличчя її були наче людські, 8 волосся — як у жінки, а зуби — як у лева.+ 9 Вона мала нагрудники немовби із заліза. Шум її крил був як гуркіт колісниць з кіньми, що мчать у бій.+ 10 Кожна з них мала також хвіст із жалом, як у скорпіона, а у хвості — владу шкодити людям п’ять місяців.+ 11 Сарана мала над собою царя, ангела безодні.+ Єврейською його ім’я — Аваддо́н*, а грецькою — Аполліо́н*.

12 Одне горе минуло. Далі йдуть ще два.+

13 Засурмив шостий ангел,+ і я почув, як від рогів золотого жертовника,+ який був перед Богом, пролунав один голос. 14 Він сказав шостому ангелу, який тримав сурму: «Розв’яжи чотирьох ангелів, зв’язаних коло великої річки Євфрат».+ 15 Тож було розв’язано чотирьох ангелів, підготовлених для тієї години, дня, місяця і року, щоб вони вбили третину людей.

16 У кінному війську було дві міріади міріад* вершників; я чув це число. 17 Коні й вершники виглядали у видінні так: вони мали вогняно-червоні, бузково-сині та жовті, як сірка, нагрудники, голови коней були як голови левів,+ а з їхніх ротів виходив вогонь, дим і сірка. 18 Від тих трьох кар — вогню, диму й сірки, що виходили з їхніх ротів,— загинула третина людей. 19 Влада коней — в їхніх ротах і хвостах, бо їхні хвости подібні до змій і мають голови, якими вони завдають шкоди.

20 А решта людей — ті, хто не загинув від трьох кар,— не покаялися в ділах своїх рук і не перестали поклонятися демонам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть бачити, чути й ходити.+ 21 Ці люди не покаялись ні у вбивствах, ні у спіритизмі, ні в статевій розпусті*, ні в крадіжках.

10 І я побачив іншого сильного ангела, що сходив з неба. Він був огорнений* хмарою, а над головою в нього сяяла веселка. Його обличчя було наче сонце,+ а ноги* — як вогняні стовпи. 2 У руці він тримав невеликий розгорнений сувій. І він поставив праву ногу на море, а ліву на землю. 3 Ангел крикнув гучним голосом, подібним до рику лева.+ Коли він крикнув, почулися голоси семи громів.+

4 Після того як заговорили сім громів, я приготувався писати, але почув з неба голос:+ «Запечатай те, що промовили сім громів, і не записуй ці слова». 5 Ангел, який стояв на морі і на землі, підняв до неба праву руку 6 й поклявся тим, хто живе повік-віки,+ хто створив небо і все, що в ньому, землю і все, що на ній, та море і все, що в ньому:+ «Зволікання більше не буде. 7 А в ті дні, коли приготується засурмити+ сьомий ангел,+ буде довершена священна таємниця+ Бога, яку він проголосив як добру новину своїм рабам, пророкам».+

8 Потім я почув голос з неба,+ який знову заговорив до мене: «Йди візьми розгорнений сувій з руки ангела, який стоїть на морі і на землі».+ 9 Я пішов до ангела та попросив у нього невеликий сувій. Він сказав мені: «Візьми його і з’їж.+ У животі в тебе стане від нього гірко, але в роті він буде солодкий, як мед». 10 Я взяв з руки ангела невеликий сувій і з’їв його.+ У роті він був солодкий, як мед,+ проте коли я з’їв його, у животі стало гірко. 11 Тоді я почув слова: «Ти маєш знову пророкувати про народи, нації, мови і про багатьох царів».

11 Після того я отримав тростину,+ подібну до палиці*, і почув такий наказ: «Встань, виміряй святиню Божого храму, жертовник і тих, хто там поклоняється. 2 А подвір’я, що лежить за святинею храму, залиш та не вимірюй, бо воно віддане іншим народам. Вони топтатимуть святе місто+ 42 місяці.+ 3 Я накажу своїм двом свідкам, щоб упродовж 1260 днів вони пророкували, одягнені в мішковину». 4 Ці свідки зображені двома оливковими деревами+ й двома світильниками,+ вони стоять перед Господом землі.+

5 Якщо хтось захоче скривдити свідків, з їхніх уст вийде вогонь та пожере їхніх ворогів. Якщо хтось захоче завдати їм шкоди, то саме так буде вбитий. 6 Вони мають владу замкнути небо,+ щоб у дні їхнього пророкування не йшов дощ.+ Крім того, вони мають владу перетворювати води на кров+ і вражати землю усілякими карами, коли захочуть.

7 Після того як вони закінчать свідчити, дикий звір, що виходить з безодні, розпочне з ними війну, переможе їх і вб’є.+ 8 Їхні трупи лежатимуть на головній вулиці великого міста, яке символічно називається Содом і Єгипет,— там, де також стратили на стовпі їхнього Господа. 9 Тоді люди з усіх народів, племен, мов і націй будуть дивитися на їхні трупи три з половиною дні+ й не дозволять покласти їх у гробницю. 10 Мешканці землі будуть радіти і святкувати з приводу смерті двох пророків і посилатимуть одне одному дарунки, бо ці пророки їх мучили.

11 Через три з половиною дні в них увійшов дух життя від Бога,+ і вони встали на ноги. І великий страх огорнув тих, хто це бачив. 12 Потім вони почули, як гучний голос з неба промовив до них: «Підніміться сюди». Тож вони піднялися в хмарі до неба, і їхні вороги бачили їх*. 13 У той час стався великий землетрус, і десята частина міста впала. Від землетрусу загинуло 7000 осіб, а решта налякалась і віддала славу Богові небес.

14 Друге горе+ минуло. Скоро прийде третє.

15 Засурмив сьомий ангел,+ і в небі пролунали гучні голоси: «Тепер царська влада над світом належить нашому Господу+ і його Христу,+ і він царюватиме повік-віки».+

16 Тоді 24 старійшини,+ які сиділи на престолах перед Богом, попадали ниць та поклонились Богові, 17 говорячи: «Дякуємо тобі, Єгово* Боже, Всемогутній, той, хто є і хто був,+ бо ти взяв у свої руки велику владу й почав царювати.+ 18 Але народи розгнівались, і прийшов твій гнів, а також настав визначений час судити мертвих і дати нагороду+ твоїм рабам, пророкам,+ і святим, а також тим, хто боїться твого імені, простим і видатним, та вигубити тих, хто губить землю*».+

19 Після того святиня Божого храму+ в небі розкрилась, і в ній стало видно ковчег його угоди.+ Тоді спалахнули блискавки, почулися голоси, вдарили громи, стався землетрус і почав падати великий град.

12 Тоді на небі з’явився великий символічний образ: жінка,+ одягнена* в сонце. Під її ногами був місяць, а на голові — корона з 12 зір. 2 Вона була вагітна і кричала від болю та пологових мук.

3 На небі з’явився ще один символічний образ: великий вогняно-червоний дракон,+ який мав 7 голів і 10 рогів, а на головах його було 7 діадем*. 4 Його хвіст потягнув третину небесних зір+ і скинув їх на землю.+ Сам же дракон не відходив від жінки,+ яка от-от мала народити, щоб, як тільки вона народить, пожерти дитину.

5 І вона народила сина,+ дитину чоловічої статі, що буде пасти всі народи залізним жезлом.+ Дитину було забрано* до Бога і до його престолу. 6 А жінка втекла в пустелю, де Бог приготував для неї місце. Там її мали годувати 1260 днів.+

7 І вибухнула на небі війна: Михаїл*+ разом зі своїми ангелами воював проти дракона. Дракон і його ангели воювали, 8 але не перемогли*, і вже не було їм місця на небі. 9 Тож скинений був великий дракон,+ змій стародавній,+ який називається Диявол+ і Сатана+ та вводить в оману всю населену землю.+ Він був скинений на землю+ разом зі своїми ангелами. 10 Я почув гучний голос на небі:

«Тепер настало спасіння,+ сила і Царство нашого Бога+ та влада Христа його, бо скинутий той, хто день і ніч обвинувачує братів наших перед нашим Богом!+ 11 Вони перемогли його+ завдяки крові Ягняти+ і завдяки звістці, яку проголошували*,+ і не полюбили свої душі*+ навіть перед лицем смерті. 12 Тому радійте небеса й ті, хто на них перебуває! Горе землі та морю,+ бо до вас зійшов Диявол, який надзвичайно лютує, знаючи, що йому залишилось мало часу».+

13 Коли ж дракон побачив, що його скинуто на землю,+ то почав переслідувати жінку,+ яка народила сина. 14 Проте жінка отримала два великих орлиних крила,+ щоб полетіти в пустелю у підготовлене для неї місце. Там, подалі від змія,+ її мали годувати впродовж часу, часів і півчасу*.+

15 Тоді змій вивергнув зі своєї пащі воду, наче ріку, щоб потопити в ній жінку. 16 Але на допомогу жінці прийшла земля: вона відкрила свої уста й поглинула ріку, яку вивергнув дракон. 17 Тож дракон розлютився на жінку і вирушив воювати з позосталими з її потомства*,+ які виконують Божі заповіді та мають доручення свідчити про Ісуса.+

13 І став він* на морському піску.

Після того я побачив дикого звіра,+ що виходив з моря+ та мав 10 рогів і 7 голів. На рогах його було 10 діадем*, а на головах — написано богозневажні імена. 2 Звір, якого я бачив, був подібний до леопарда, однак лапи його були як у ведмедя, а паща — як у лева. Дракон+ дав цьому звірові силу, престол і велику владу.+

3 Я побачив, що одна голова звіра була немовби смертельно поранена, але смертельна рана загоїлась,+ і всі мешканці землі в захваті пішли вслід за звіром. 4 І люди поклонились дракону, бо він дав дикому звірові владу, і поклонилися також звіру, кажучи: «Хто може зрівнятися з диким звіром і вступити з ним у бій?» 5 Звіру було дано уста, які говорять гучні й богозневажні слова. Також він отримав владу діяти 42 місяці.+ 6 Тож він відкрив свою пащу, щоб зневажати Бога,+ його ім’я, його оселю і навіть тих, хто живе в небесах.+ 7 Йому було дозволено воювати зі святими й перемогти їх.+ Він отримав владу над кожним племенем, народом, мовою і нацією. 8 Йому будуть поклонятися всі мешканці землі. Їхні імена, починаючи від заснування світу, не вносяться у сувій життя,+ який належить заколеному Ягняті.+

9 Хто має вуха, нехай слухає.+ 10 Кому належить піти в полон, той піде. Хто уб’є мечем*, той повинен загинути від меча.+ Це вимагає від святих+ витривалості+ і віри.+

11 Тоді я побачив ще одного дикого звіра, що піднімався із землі. Він мав два роги, подібні до рогів ягняти, але говорив як дракон.+ 12 Він послуговується владою першого звіра+ на його ж очах і змушує землю та її жителів поклонятися першому дикому звірові, в якого загоїлась смертельна рана.+ 13 І він виконує великі чуда, навіть посилає з неба на землю вогонь на очах у людей.

14 Цей звір вводить в оману жителів землі чудами, які йому дозволено виконувати перед диким звіром. Він також каже жителям землі зробити образ+ звіра, який був поранений мечем, але вижив.+ 15 І було йому дозволено вдихнути в образ дикого звіра дихання*, щоб цей образ міг говорити й робити так, щоб убивали всіх, хто відмовляється поклонятись образу звіра.

16 Він змушує всіх людей — простих і видатних, багатих і бідних, вільних і рабів — прийняти знак на праву руку або на чоло,+ 17 щоб ніхто не міг ні купувати, ні продавати, крім того, хто має цей знак — ім’я+ дикого звіра або число його імені.+ 18 Тут потрібна мудрість: хто має проникливість, нехай вирахує число дикого звіра, бо це число людське*. А число звіра — 666.+

14 Тоді я глянув і побачив, що на горі Сіон+ стоїть Ягня,+ а з ним — 144 000.+ На їхніх чолах написане його ім’я та ім’я його Батька.+ 2 Я почув звук, який долинав з неба і нагадував шум багатьох вод та сильний гуркіт грому. Цей звук був подібний до голосу співаків, які грали на арфах. 3 Вони співають ніби нову пісню+ перед престолом, чотирма живими істотами+ і старійшинами.+ Цієї пісні не міг навчитися ніхто, крім 144 000,+ куплених із землі. 4 Це ті, хто не опоганив себе жінками; вони незаймані.+ Це ті, що йдуть за Ягням, хоч би куди воно йшло.+ Вони куплені+ з-поміж людей як перші плоди+ для Бога та Ягняти. 5 В їхніх устах не знайдено жодного обману, і вони непорочні.+

6 Потім я побачив іншого ангела, який летів у піднебессі*. Він мав вічну добру новину, яку проголошував жителям землі: кожній нації, племені, мові та народу.+ 7 Він вигукував: «Виявіть страх перед Богом і віддайте йому славу, бо настала година суду його.+ Тож поклоняйтеся тому, хто створив небо, землю, море+ та водні джерела».

8 Я побачив, як летів інший, другий ангел. Він говорив: «Упала! Упала столиця, Вавилон Великий,+ що змусила всі народи пити вино пристрасті*, вино своєї статевої розпусти*!»+

9 За ними летів ще один, третій ангел, який вигукував: «Якщо хтось буде поклонятися дикому звіру+ та його образу і матиме знак на чолі або на руці,+ 10 то він також питиме нерозведене вино гніву Бога, налите в чашу його люті.+ Його будуть мучити вогнем і сіркою+ перед святими ангелами та Ягням. 11 А дим їхніх мук* підніматиметься повік-віки.+ Тож ті, хто поклоняється дикому звіру та його образу і на кому є знак його імені,+ не матимуть спокою ні вдень ні вночі. 12 Це вимагає витривалості від святих,+ які виконують Божі заповіді і міцно тримаються віри+ в Ісуса».

13 Далі я почув голос із неба: «Напиши: щасливі ті, хто віднині помирає в єдності з Господом.+ Так,— каже дух,— нехай вони відпочинуть від своєї праці, бо пам’ять про їхні діла йде слідом за* ними».

14 Тоді я побачив білу хмару, на якій сидів хтось подібний до сина людського.+ У нього на голові була золота корона, а в руці — гострий серп.

15 Зі святині храму з’явився ще один ангел, який гукав до того, хто сидів на хмарі: «Замахнися серпом і жни, бо надійшла година жнив, земний урожай вже повністю дозрів».+ 16 Отже, той, хто сидів на хмарі, скерував серп на землю, і земля була вижата.

17 Тоді зі святині храму, що на небі, з’явився інший ангел. Він теж мав гострий серп.

18 Ще один ангел вийшов від жертовника. Він мав владу над вогнем і вигукнув до того, хто мав гострий серп: «Замахнися своїм серпом і позбирай грона земної виноградної лози, бо вони вже повністю дозріли».+ 19 Ангел скерував свій серп на землю і зрізав земну виноградну лозу, після чого кинув її до великої давильні Божого гніву.+ 20 Виноград у цій давильні топтали за містом. З неї потекла кров, яка піднялась аж по вудила коней і розлилась на 1600 ста́діїв*.

15 Я побачив на небі ще один символічний образ, великий і дивовижний — сім ангелів+ із сімома карами. Ці кари останні, бо ними закінчується Божий гнів.+

2 І я побачив щось подібне до скляного моря,+ перемішаного з вогнем. Також я побачив тих, хто здобуває перемогу+ над диким звіром, його образом+ і числом його імені.+ Вони стояли біля скляного моря й тримали Божі арфи. 3 Вони співали пісню Мойсея,+ раба Божого, та пісню Ягняти:+

«Великі й дивовижні діла твої,+ Єгово* Боже, Всемогутній!+ Праведні та правдиві дороги твої,+ Царю вічності!+ 4 Єгово*, хіба може хтось не боятися тебе і не прославляти твого імені? Адже лише ти відданий!+ Усі народи прийдуть і поклоняться перед тобою,+ бо для них стала явною праведність твоїх постанов».

5 Потім я побачив, як відкрилась на небі святиня намету свідчення.+ 6 Зі святині з’явилися сім ангелів із сімома карами.+ Ангели були одягнені в чистий і блискучий лляний одяг та оперезані на грудях золотими поясами. 7 Одна з чотирьох живих істот дала сімом ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога,+ який живе повік-віки. 8 І святиня наповнилась димом через Божу славу+ й силу. Тож ніхто не міг увійти до святині, поки сім ангелів не закінчили виливати сім кар.+

16 І я почув зі святині гучний голос,+ який говорив сімом ангелам: «Ідіть та вилийте на землю сім чаш Божого гніву».+

2 Перший ангел пішов і вилив свою чашу на землю.+ Тоді в людей, які мали знак дикого звіра+ та поклонялися його образу,+ з’явились жахливі болючі нариви.+

3 Другий ангел вилив свою чашу на море.+ Через це воно перетворилось у кров,+ подібну до крові мерця. І померло все, що було в морі,+ — кожне живе створіння*.

4 Третій ангел вилив свою чашу в ріки й водні джерела,+ і вони теж перетворились у кров.+ 5 Я почув голос ангела, що має владу над водами: «Боже, ти той, хто є і хто був,+ Відданий,+ ти праведний, бо виніс такі присуди.+ 6 Оскільки вони пролили кров святих і пророків,+ ти їх самих напоїв кров’ю.+ Вони заслуговують цього».+ 7 Далі я почув, як заговорив жертовник: «Єгово* Боже, Всемогутній,+ правдиві та праведні твої присуди*».+

8 Четвертий ангел вилив свою чашу на сонце,+ якому було дозволено палити людей вогнем. 9 І палила людей сильна спека, але вони все одно зневажали ім’я Бога, якому підвладні всі ці кари. Вони не покаялись і не віддали йому слави.

10 П’ятий ангел вилив свою чашу на престол дикого звіра. Тоді його царство огорнула темрява.+ І люди почали кусати собі від болю язики, 11 однак і далі зневажали Бога небес за весь цей біль та нариви і не покаялись у своїх вчинках.

12 Шостий ангел вилив свою чашу на велику ріку Євфрат,+ і вода в ній висохла.+ Так була підготовлена дорога для царів,+ що зі сходу сонця*.

13 Потім я побачив, як з пащ дракона,+ дикого звіра й лжепророка виходять три нечисті натхнені вислови*, подібні до жаб. 14 Ці вислови натхнені демонами і виконують чуда.+ Вони виходять до царів усієї населеної землі, щоб зібрати їх на війну,+ яка відбудеться у великий день Всемогутнього Бога.+

15 «Ось іду, як злодій.+ Щасливий той, хто не спить+ і стереже своє вбрання, щоб не ходити голим і щоб ніхто не бачив його сорому».+

16 І вони зібрали їх на місце, яке єврейською називається Армагеддо́н*.+

17 Сьомий ангел вилив свою чашу на повітря. І зі святині, з престолу, почувся гучний голос:+ «Сталося!» 18 Тоді спалахнули блискавки, пролунали голоси, вдарили громи і відбувся сильний землетрус.+ Такого сильного і великого землетрусу не було від часу створення людини на землі. 19 Велике місто+ розкололось на три частини, а міста́ народів обернулися в руїни. І Бог пригадав столицю, Вавилон Великий,+ щоб дати їй чашу з вином його лютого гніву.+ 20 Крім того, кожен острів утік і гір вже не було.+ 21 Потім з неба на людей почав падати великий град вагою з талант*.+ І люди зневажали Бога за цю кару, за град,+ бо вона була надзвичайно велика.

17 Один із семи ангелів, що мали сім чаш,+ прийшов і сказав мені: «Підійди, я покажу тобі присуд над великою повією, яка сидить на багатьох водах.+ 2 З нею чинили статеву розпусту* земні царі,+ а мешканці землі впивалися вином її статевої розпусти*».+

3 Тоді силою духу він переніс мене в пустелю. Там я побачив жінку, що сиділа на багряному дикому звірові, який був повний богозневажних імен і мав 7 голів та 10 рогів. 4 Жінка була одягнена в пурпурне+ та багряне вбрання і прикрашена золотом, дорогоцінним камінням і перлами.+ В руці вона тримала золоту чашу, наповнену мерзотами й нечистотами своєї статевої розпусти*. 5 На її чолі було написано ім’я, яке є таємницею: «Вавилон Великий, мати повій+ та земних мерзот».+ 6 І я побачив, що ця жінка була п’яна від крові святих та крові Ісусових свідків.+

Побачивши її, я дуже здивувався. 7 Тож ангел сказав мені: «Чому ти дивуєшся? Я розкрию тобі таємницю цієї жінки+ й дикого звіра, на якому вона їде і який має 7 голів та 10 рогів.+ 8 Дикий звір, якого ти бачив, колись був, але зараз його немає. Однак незабаром він підніметься з безодні,+ і він має бути знищений. А мешканці землі, чиї імена, починаючи від заснування світу, не вносяться у сувій життя,+ будуть дуже дивуватися, коли побачать, що цей звір колись був, зараз його немає, а потім все-таки з’явиться.

9 Тут потрібен розум з мудрістю. Сім голів+ представляють сім гір, на яких сидить жінка. 10 Крім того, вони представляють сім царів: п’ять з них уже впало, один є тепер, а інший ще не прийшов. Коли ж він прийде, то залишиться ненадовго. 11 А дикий звір, який колись був, але зараз його немає,+ — це теж цар, восьмий. Він походить із семи попередніх і буде знищений.

12 Десять рогів, що ти бачив, представляють 10 царів, які поки що царство не отримали. Проте вони отримають царську владу разом з диким звіром на одну годину. 13 Всі вони думають однаково, тому віддають свою силу й владу дикому звірові. 14 Вони воюватимуть з Ягням,+ яке їх переможе,+ бо є Паном над панами і Царем над царями.+ Переможуть їх також покликані, вибрані й вірні, які є разом з ним».+

15 Він сказав мені: «Во́ди, що ти бачив, на яких сидить повія,— це народи, натовпи, нації та мови.+ 16 Десять рогів,+ що ти бачив, а також дикий звір+ зненавидять повію,+ спустошать та обнажать її, з’їдять її тіло і повністю спалять її вогнем.+ 17 Адже Бог дав їм до серця здійснити його задум,+ тобто їхній один задум, щоб вони віддали своє царство дикому звірові,+ поки не сповняться Божі слова. 18 А жінка,+ котру ти бачив, представляє велике місто, яке має царську владу над земними царями».

18 Потім я побачив ще одного ангела, який сходив з неба і мав велику владу. Його слава осяяла землю. 2 Він вигукнув сильним голосом: «Вона впала! Столиця Вавилон Великий впала!+ Вона стала оселею демонів і пристановищем кожному нечистому духу* й кожному нечистому та огидному птахові!+ 3 Бо всі народи стали жертвою вина пристрасті*,+ вина її статевої розпусти*. Земні царі чинили з нею статеву розпусту,+ а купці* землі розбагатіли завдяки її величезній та безсоромній розкоші».

4 Тоді я почув з неба інший голос: «Вийди з неї, народе мій,+ якщо не хочеш бути спільником у її гріхах і зазнати кар, посланих на неї.+ 5 Бо гріхи її досягли до самого неба,+ і Бог пригадав її несправедливі вчинки*.+ 6 Відплатіть їй, зробивши те саме, що вона робила іншим,+ удвічі відплатіть за всі її діла.+ У чаші,+ в якій вона готувала напій, приготуйте для неї вдвічі більше напою.+ 7 Якою мірою вона прославляла себе й безсоромно розкошувала, такою ж мірою завдайте їй мук і спровадьте на неї жалобу. Бо у своєму серці вона постійно повторює: “Сиджу як цариця. Я не вдова і ніколи не побачу жалоби”.+ 8 Саме тому в один день прийдуть на неї кари: смерть, жалоба та голод, і вона буде повністю спалена вогнем,+ адже Єгова* Бог, який засудив її, сильний.+

9 А земні царі, які чинили з нею статеву розпусту* та жили з нею в безсоромній розкоші, ридатимуть і побиватимуться за нею, побачивши дим від вогню, в якому вона згоряє. 10 Через страх перед її муками вони стоятимуть осторонь та говоритимуть: “Яке горе! Яке горе, велика столице,+ сильна столице Вавилон, бо за одну годину виконано над тобою суд!”

11 Також будуть ридати за нею і журитися купці землі, бо вже не буде кому купувати весь їхній товар: 12 все золото, срібло, дорогоцінне каміння, перли, тонке лляне полотно, пурпурну тканину, шовк і багряну тканину, всілякі вироби з пахучого дерева і всілякі вироби зі слонової кістки, з цінної деревини, міді, заліза, мармуру, 13 а також корицю, індійські прянощі, фіміам, пахучу олію, ладан, вино, оливкову олію, добірне борошно, пшеницю, велику худобу, овець, коней, вози, рабів і життя* людей. 14 Добірні плоди, яких ти* бажала, зникли, а все, що в тебе було вишукане й пишне, щезло раз і назавжди.

15 Купці, які торгували всім цим товаром і розбагатіли завдяки їй, теж стоятимуть здалека через страх перед її муками. Вони будуть ридати і журитися, 16 голосячи: “Яке горе! Яке горе! Велика столиця була одягнена в тонке лляне полотно, пурпурне та багряне вбрання, розкішно прикрашена золотими оздобами, дорогоцінним камінням і перлами,+ 17 але за одну годину було спустошене таке величезне багатство!”

І всі капітани, і всі люди, які подорожують морем, і моряки, і всі, хто заробляє морським промислом, стояли здалека 18 й вигукували, дивлячись на дим від вогню, в якому вона згоряє: “Яке ще місто може зрівнятися з великою столицею?” 19 Посипаючи порохом свої голови, вони ридали, журилися та голосили: “Яке горе! Яке горе! Велика столиця, в якій завдяки її розкоші розбагатіли всі, хто мав на морі кораблі, була спустошена за одну годину!”+

20 Тож радійте небеса,+ а також святі,+ апостоли й пророки, адже заради вас Бог виніс їй присуд!»+

21 Тоді сильний ангел підняв камінь, подібний до великого жорна, і кинув його в море, кажучи: «Так само стрімко буде кинуто велику столицю Вавилон, і її вже ніколи не буде.+ 22 Більше ніхто не почує в тобі голосу співаків, які грають на арфах, музикантів, флейтистів і сурмачів. Уже не знайдеться в тобі жодного ремісника, що займається якимось ремеслом; не почують також звуку жорна. 23 Вже ніколи не засяє в тобі світло жодного світильника, не пролунає голос нареченого чи нареченої. Бо твої купці були впливовими людьми на землі, а твоїм спіритизмом+ були введені в оману всі народи. 24 У цьому місті знайдено кров пророків, святих+ і всіх убитих на землі».+

19 Після того я почув гучний голос ніби великого натовпу на небі. Він вигукував: «Вихваляйте Яг*!+ Спасіння, слава і сила належать нашому Богові, 2 тому що присуди його правдиві й праведні.+ Адже він виконав присуд над великою повією, яка своєю статевою розпустою* розбестила землю, а також помстився за кров своїх рабів, яка є на її руках*».+ 3 Відразу після того він вигукнув удруге: «Вихваляйте Яг*!+ І дим від неї підніматиметься повік-віки».+

4 А 24 старійшини+ й чотири живі істоти+ впали на коліна та поклонилися Богу, який сидить на престолі, і вигукнули: «Амінь! Вихваляйте Яг*!»+

5 Тоді з престолу пролунав голос: «Вихваляйте нашого Бога, усі його раби,+ прості та видатні,— усі, що бояться його».+

6 І почув я голос, подібний до голосу великого натовпу і до шуму багатьох вод та гуркоту сильних громів: «Вихваляйте Яг*,+ бо зацарював Єгова*, наш Бог,+ Всемогутній!+ 7 Тож радіймо й тішмося та віддаваймо йому славу, адже настало весілля Ягняти і його майбутня дружина вже готова до шлюбу. 8 Їй було дозволено вдягтися в блискуче й чисте вбрання з тонкого лляного полотна, бо це полотно представляє праведні вчинки святих».+

9 Далі він сказав мені: «Напиши: “Щасливі запрошені на весільну вечерю Ягняти”,+ — а тоді додав: — Ці Божі слова правдиві». 10 І я впав йому до ніг, щоб поклонитися. Але він сказав мені: «Вважай, не роби цього!+ Я лише раб, як і ти й твої брати, котрі свідчать про Ісуса.+ Богові поклоняйся!+ Адже свідчення про Ісуса є метою* пророцтв».+

11 Я глянув і побачив розкрите небо та білого коня.+ А той, хто на ньому сидів, має ім’я Вірний+ і Правдивий.+ Він праведно судить і воює.+ 12 Його очі — вогняне полум’я,+ а на голові в нього багато діадем*. Він має написане ім’я, якого не знає ніхто, крім нього. 13 Одягнений він у вбрання, заплямоване* кров’ю, а ім’я його — Слово+ Боже. 14 Слідом за ним на білих конях їхали небесні війська, одягнені в біле й чисте вбрання з тонкого лляного полотна. 15 З його уст виходить меч,+ довгий і гострий, щоб ним уражати народи, і він пастиме їх залізним жезлом.+ Також він топтатиме виноград у давильні лютого гніву Всемогутнього Бога.+ 16 На його вбранні, на стегні, написане ім’я — Цар над царями і Пан над панами.+

17 Крім того, я побачив ангела, який стояв у променях сонця й вигукував до всіх птахів у піднебессі*: «Летіть сюди, збирайтеся на велику Божу вечерю,+ 18 їжте тіла царів, тіла воєначальників, тіла сильних,+ тіла коней та їхніх вершників+ і тіла всіх інших: вільних і рабів, простих і видатних».

19 Тоді я побачив дикого звіра і земних царів з їхніми військами, які зібрались, щоб воювати проти того, хто сидів на коні, та проти його війська.+ 20 І був схоплений дикий звір та лжепророк+ — той, хто в присутності звіра виконував чуда, вводячи в оману людей, які мали знак дикого звіра+ і які поклонялися його образу.+ Обидва вони були вкинуті живими у вогняне озеро, що палає сіркою.+ 21 А всіх інших убив той, хто сидів на коні;+ він погубив їх довгим мечем, який виходив з його уст.+ І всі птахи наситились їхніми тілами.+

20 Потім я побачив ангела, який сходив з неба і мав у руці ключ від безодні+ й великий ланцюг. 2 Він схопив дракона,+ змія стародавнього,+ який є Дияволом+ і Сатаною,+ і закував його на 1000 років. 3 Цей ангел кинув його в безодню,+ закрив її та поставив печатку, щоб той більше не вводив в оману народи, поки не закінчиться 1000 років. Після того дракон має бути звільнений на короткий час.+

4 Тоді я побачив престоли. Тим, хто на них сидів, була дана влада судити. Я побачив душі* страчених* за те, що вони свідчили про Ісуса й розповідали про Бога, а також тих, хто не поклонявся ані дикому звірові, ані його образу і не отримав знак на чоло й руку.+ Вони ожили і царювали з Христом+ 1000 років. 5 (А решта померлих+ не ожила, поки не закінчилась 1000 років.) Це перше воскресіння.+ 6 Щасливі й святі всі, хто має участь у першому воскресінні:+ над ними друга смерть+ не матиме жодної влади.+ Вони будуть священиками+ Бога та Христа і царюватимуть з ним 1000 років.+

7 Коли ж закінчиться 1000 років, Сатану відразу буде звільнено з в’язниці. 8 Він вийде, щоб вводити в оману народи, Го́га і Маго́га, і щоб зібрати їх на війну. Це народи з чотирьох кутів землі, і їх буде як морського піску. 9 Вони пішли в наступ по всій землі й оточили табір святих і улюблене місто. Однак з неба зійшов вогонь і пожер їх.+ 10 А Диявол, який вводив їх в оману, був укинений в озеро вогняне й сірчане, де вже були дикий звір+ та лжепророк.+ Їх мучитимуть* день і ніч повік-віки.

11 Потім я побачив великий білий престол і того, хто на ньому сидів.+ З-перед його лиця втекли земля і небо:+ їм уже не було місця. 12 Крім того, я побачив мертвих, видатних і простих, які стояли перед престолом, а також розгорнені сувої. Тоді розгорнувся ще один сувій — сувій життя.+ Мертвих було суджено за їхніми вчинками+ згідно з тим, що записано в сувоях. 13 Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть та могила* віддали мертвих, що в них, і ті були суджені — кожен згідно зі своїми вчинками.+ 14 Після того смерть+ і могила* були вкинені в озеро вогняне,+ яке представляє другу смерть.+ 15 Також в озеро вогняне вкинули кожного, хто не був записаний у книгу життя.+

21 І я побачив нове небо та нову землю,+ бо колишні небо і земля проминули,+ і моря+ вже не було. 2 Також я побачив святе місто, Новий Єрусалим, що сходив з неба від Бога+ й був приготовлений, немов наречена, яка прикрасила себе для майбутнього чоловіка.+ 3 Тоді я почув з престолу гучний голос: «Ось намет Бога з людьми, і він житиме з ними. Вони будуть його народом, і сам Бог буде з ними.+ 4 Він витре кожну сльозу з їхніх очей,+ і вже не буде ні смерті,+ ні жалоби, ні голосіння, ні болю.+ Колишнє минуло».

5 А той, хто сидів на престолі,+ сказав: «Ось я творю все нове,+ — і додав: — Напиши, бо ці слова надійні* і правдиві». 6 Потім він знову промовив до мене: «Вони сповнились! Я Альфа і Омега*, початок і кінець.+ Кожному спраглому я дам можливість даром напитися з джерела води життя.+ 7 І успадкує все це кожен, хто перемагає. Я буду йому Богом, а він мені — сином. 8 Що ж до боягузів і тих, хто не має віри,+ мерзенних через свою нечистоту, вбивць,+ розпусників*,+ тих, хто займається спіритизмом, ідолопоклонників та всіх обманщиків,+ то їхня частка — озеро, що палає вогнем і сіркою.+ Це означає другу смерть».+

9 Один із семи ангелів, котрі мали сім чаш, наповнених сімома останніми карами,+ підійшов і сказав мені: «Ходімо, я покажу тобі наречену, дружину Ягняти».+ 10 Тож під дією духу він переніс мене на велику й високу гору і показав святе місто Єрусалим, що сходило з неба від Бога+ 11 і мало Божу славу.+ Воно сяяло подібно до надзвичайно цінного каменя, яшми, що блищить, немов чистий кришталь.+ 12 Це місто оточував міцний і високий мур з 12 брамами, при яких стояло 12 ангелів. На брамах були написані імена 12 племен Ізра́їлевих синів. 13 Три брами були на сході, три — на півночі, три — на півдні і три — на заході.+ 14 Крім того, фундамент міського муру складався із 12 каменів, на яких було написано імена 12 апостолів+ Ягняти.

15 А той, хто зі мною говорив, тримав золоту мірильну тростину, щоб виміряти місто, брами й мур.+ 16 Місто було збудоване у вигляді квадрата: довжина така ж, як ширина. І цією тростиною він виміряв місто; довжина, ширина і висота однакові — 12 000 ста́діїв*. 17 Він також виміряв мур, який мав 144 лікті* за людською і за ангельською мірами. 18 Мур же був збудований з яшми,+ а саме́ місто — із золота, чистого, як прозоре скло. 19 Фундаменти міського муру були оздоблені всілякими дорогоцінними каменями: перший фундамент був з яшми, другий — із сапфіру, третій — з халцедону, четвертий — зі смарагду, 20 п’ятий — із сардоніксу, шостий — із сердоліку, сьомий — з хризоліту, восьмий — з берилу, дев’ятий — з топазу, 10-й — з хризопразу, 11-й — з гіацинту, 12-й — з аметисту. 21 А за 12 брам слугувало 12 перлин; кожна брама — це одна перлина. Крім того, в місті була головна вулиця із золота, чистого, як прозоре скло.

22 Храму в ньому я не бачив, бо його храм — Єгова* Бог, Всемогутній,+ а також Ягня. 23 І місто не потребувало, щоб у ньому світило сонце чи місяць, бо його освітлювала Божа слава,+ а світильником було Ягня.+ 24 Завдяки його світлу ходитимуть народи,+ і царі землі приноситимуть туди свою славу. 25 Брами його вдень ніколи не зачинятимуться, а ночі там не буде взагалі.+ 26 І будуть приносити туди славу й честь народів.+ 27 Проте в нього не зможе потрапити жодна опоганена річ і не увійде жоден, хто чинить мерзоту і вдається до обману.+ Туди ввійдуть лише ті, хто записаний до сувою життя, який належить Ягняті.+

22 І він показав мені ріку води життя,+ чисту, як кришталь. Вона текла від престолу Бога та Ягняти+ 2 посеред головної вулиці. По обидва береги ріки росли дерева життя, що приносять плоди щомісяця — 12 разів на рік. А листя дерев служило для зцілення народів.+

3 Там більше не буде жодного прокляття. У місті стоятиме престол Бога та Ягняти,+ і раби Бога будуть служити* йому. 4 Вони будуть бачити його обличчя+ й матимуть на чолах його ім’я.+ 5 Ночі вже не буде,+ і вони не потребуватимуть світильників чи сонячного світла, адже на них проливатиме світло Єгова* Бог,+ і вони царюватимуть повік-віки.+

6 Він промовив до мене: «Ці слова надійні* і правдиві.+ Єгова* — Бог, який надихав пророків,+ — послав свого ангела, щоб показати своїм рабам те, що незабаром має відбутися. 7 Я скоро прийду.+ Щасливі всі, хто дотримується слів пророцтва із цього сувою».+

8 Тож я, Іван, на власні очі все це бачив і чув. І коли я почув та побачив це, то впав до ніг ангела, який все мені показував, і хотів йому поклонитись. 9 Однак він сказав мені: «Вважай, не роби цього! Я лише раб, як і ти й твої брати, пророки, а також ті, хто дотримується слів із цього сувою. Богові поклоняйся».+

10 Далі він промовив до мене: «Не запечатуй слів пророцтва із цього сувою, бо визначений час близько. 11 Хай неправедний і далі чинить неправедність, а нечистий нехай і далі занечищується. Але праведний хай далі чинить праведність, а святі хай далі освячуються.

12 “Я скоро прийду, і я маю з собою нагороду, я відплачу кожному згідно з його ділами.+ 13 Я Альфа і Омега*,+ перший і останній, початок і кінець. 14 Щасливі ті, хто виправ свій одяг,+ щоб мати право споживати плоди з дерев життя,+ а також можливість увійти в місто через його брами.+ 15 А за містом — пси* й ті, хто займається спіритизмом, розпусники*, вбивці, ідолопоклонники та всі, хто любить обман і постійно обманює”.+

16 “Я, Ісус, послав свого ангела, щоб заради зборів свідчити вам про все це. Я корінь і потомок Давида,+ яскрава ранкова зоря”».+

17 Дух і наречена+ говорять: «Прийди!» І нехай кожен, хто чує, скаже: «Прийди!» І хай кожен спраглий прийде+ і хай всі, хто хоче, беруть воду життя даром.+

18 «Свідчу кожному, хто чує слова пророцтва з цього сувою: коли хтось додасть щось до цього,+ Бог додасть йому кар, записаних у цьому сувої;+ 19 коли ж хтось забере якісь слова з пророцтва в цьому сувої, Бог забере його частку в усьому, про що написано в цьому сувої,— не дозволить споживати плоди з дерев життя+ і не впустить до святого міста.+

20 Той, хто свідчить про все це, каже: “Я скоро прийду”».+

«Амінь! Прийди, Господи Ісусе».

21 Нехай зі святими перебуває незаслужена доброта Господа Ісуса.