Який є погляд Біблії?

Що робити з ідолами?

ЗОЛОТО — блискуче і дороге. Що б ви зробили якби ви дістали в спадщину трохи золота? ‘⁠Я не мав би ніякого клопоту⁠’, ви можливо скажете. Але це був клопіт для одної жінки в Іспанії недавно.

Її батько помер і лишив їй спадок золотих релігійних речей, включаючи великий золотий хрест з дорогим камінням. Також, там було кілька золотих статуй-ідолів, маленькі ідоли, яким багато, що ходять до церкви в тій околиці поклоняються. І вона вспадкувала кілька золотих медальйонів “святих”, яких багато іспанських католиків носять на шиї.

Вона не знала, що робити з такими предметами для поклоніння. Ви можливо колись зустрічали подібне питання, або можете ще зустріти його в майбутності. Проте, хтось, що хоче чинити біблійну річ, може запитати вас, що йому робити під такими обставинами.

‘⁠Але, чому такі речі повинні представляти якусь проблему⁠’? хтось може думати. Чи вона не могла б тримати їх для себе, або продати їх якщо хотіла, щоб замінити їхню вартість на гроші?

Вона не знала, що робити, бо знала значення цих золотих речей, їхню форму й як хтось уже вживав, або ще може вживати їх. Так як багато інших людей, які уважно студіювали Боже Слово, вона знала, що правдивий Бог осуджує вироби і вживання ідолів у поклонінні. Бог сказав ізраїльтянам у Десятьох Заповідях: “Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм, і не служи їм”. (2 Мойс. 20:4, 5) Християни, які хочуть мати Його похвалу також є під обов’язком не вживати статуї, ідоли або образи у поклонінні. Апостол Павло писав: “Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. . . . Не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського”.⁠— 1 Кор. 10:14, 19⁠—⁠21; Дії 17:29.

Багато осіб, навчившись, що Біблія каже, бачили потребу повикидати образи, ікони, статуї, медальйони і хрестики до яких, або через яких вони колись молилися, або вживали в поклонінні. Але питання заходить: Що робити з такими ідолами? Що б ви зробили б — знищили їх? Продали? Дали комусь?

Ця жінка в Іспанії знала біблійну пораду і приклад, щоб цілком знищити ідоли. Наприклад, перед тим ніж ізраїльтяни увійшли в Обіцяну Землю і вигнали поганських мешканців з неї, то Бог наказав їм: “Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа [Єгови], Бога твого. І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям”.⁠— 5 Мойс. 7:25, 26; Порівняйте 2 Мойс. 32:1⁠—⁠10, 20.

Також впливаючи на питання, що робити з речами, яких уживається у фальшивому поклонінні маємо приклад осіб, які сталися християнами у стародавньому Ефесі й що вони зробили з своїми чарівницькими книгами. Там читаємо: “І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п’ятдесят тисяч драхм (срібняків)”.⁠— Дії 19:18, 19.

Ті ефесяни знали, що коли будуть продавати ці книжки або давати їх комусь іншому, то інші люди можуть уживати їх практикувати чарівництво, або вживати їх у фальшивому поклонінні. Ті книжки не мали іншої вартости, крім призначеної для тієї цілі. Подібно, багато осіб тепер, які вже покинули ідолослужіння цілком понищили свої ідоли. Замість передавати їх іншим, вони попалили або подерли паперові або полотняні образи перед якими колись припадали або молилися. Вони повикидали або порозбивали ідоли і хрести з гіпсу або дерева. Вони не продавали, ані не роздавали цих “святих”, або релігійних речей, тому що інші особи можуть вживати їх у поклонінню.

Але, що коли ідол або релігійна річ є вироблена з срібла або золота?

Деякі особи однак знищили такі ідоли, почуваючись так, як ті ефесяни, що грошова втрата нічого не значить у порівнянні з скарбом бути правдивим поклонником Єгови.⁠— Дії 19:24⁠—⁠27.

‘⁠Але⁠’, ви можливо будете думати, ‘⁠чи це дороге золото не можна вживати для іншої цілі, як-от виробити перстень?’ Це є можливо, бо в такому разі нищиться ідола. Факт є, що багато золота, якого тепер уживається виробляти дорогоцінності, зуби, та електронічні частини може походити з золота, яке колись уживалося в монетах, статуях, коронах і такі подібні речі.a Головно не є як колись уживали золото, але як його тепер будуть уживати.

Але в цій справі є ще одна точка над якою годиться застановитися. Наприклад, коли б хтось перетопив золото з ідола і зробив перстень, то чи він буде єднати той перстень із ідолом? Чи кожний раз, що буде надівати його він буде пригадувати йому, чим той перстень колись був? Хтось навіть може відчувати, що перстень тепер має ще більшу цінність або значення, тому що золото походить із ідола. Можна бачити, як Божий закон у 5 Мойсея 7:25, 26, наказуючи ізраїльтянам не перетоплювати золота із ідолів, хоронив їх від таких можливостей. Це правда, що християни не є під Мойсейовим законом. (Рим. 6:14) Але було б добре застановитися над добрими користями з цілковитого знищення навіть дорогих ідолів. Це був би один чинник, над яким годиться застановитися, коли робиться рішення, що робити з золотими або срібними релігійними речами.

Деякі особи вибрали розтопити ідола і тоді продати золото або срібло, як необроблений матеріал або метал. Якщо ідол є розтоплений перед продаванням, то покупець не може вживати його для поклоніння, так як міг би робити з нерозтопленим ідолом. Ви тоді продавали б лише необроблене золото або срібло.

Безперечно, що кожна особа відвернувшись від ідолів, щоб служити Творцеві, мусить сама рішати, як позбутися ідолів, яких колись уживала в поклонінні. Певно, що вона повинна позбутися їх в такий спосіб, щоб не заохочувати інших осіб до ідолослужіння. (1 Ів. 5:21) Навіть, так як ця іспанська жінка, яка питалася, дістала пораду, що треба вибрати шлях, який лишить її з чистим сумлінням.⁠— 1 Тим. 1:5, 19.

Таким чином особа тоді буде подібна до стародавніх християнів у Солуниці, яким Павло був написав: Ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові, і з неба очікувати Сина Його . . . що визволяє нас від майбутнього гніву”.⁠— 1 Сол. 1:9, 10.

[Примітка]