Погляд Біблії
Чи Бог створив Диявола?
ІСУС ХРИСТОС сказав про Свого Отця, Бога Єгову: „Ніхто не є добрий, крім Бога Самого”. (Марка 10:18) Тому це є так, то звідки взявся Диявол? Чи Диявол міг бути одно з Божих створінь? Зовсім ні.
У пісні, яку Мойсей написав, він говорить про Божі твори, кажучи: „Славу віддайте ви нашому Богові. Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Нього, справедливий і праведний Він”. Мойсей тоді сказав про ізраїльський народ, якого Бог вибрав, визволений з Єгипту і навчив Свого закону: „Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене”.— 5 Мойс. 32:3—5.
Бога не можна винити за відступ Ізраїля. Він добре доглядав їх, хоронив і провадив їх, і вони добре знали все це. Вони навмисно поводилися в такий спосіб. Отже, коли вони вибрали йти неправильним шляхом, Він не стримував їх насильно. Він дозволив їм уживати їхню власну волю.
Вся Божа творча праця є досконала, і Його способи, Його відношення, є справедливі. Все, що Він створив має ціль, і є пристосоване виконувати ту ціль. Ангели також мали досконалий початок. (Пс. 103:20) Вони були створені на образ Бога, Який справді має волю вибирати. По суті, досконалість, для інтелігентних створінь мусить поміщати волю вибирати. Коли були б створені без волі вибирати добро чи зло, то вони були б автомати, так як електронічний лічильник, який може виконувати лише те, що призначається для нього. Жодна інтелігентна особа не може бути щаслива, коли вона є позбавлена права мати вільну волю!
Також, інтелігентні особи, з точки зору Бога Єгови, з свободою волі можуть приносити Богові Єгові багато більшу славу. У Бога є багато неживих створінь, як-от зорі і планети всесвіту, які не мають вибору, але мусять діяти досконало в їхніх орбітах. Ці відкривають мудрість і силу Творця. Але особа, що має вільну волю, коли вибирає праведний шлях, тому що вона любить праведність і свого Творця за Його гарні характерні риси, приносить багато більшу честь і приємність Богові.
Отже, доказ з Біблії показує, що ангел, який став Сатаною Дияволом був створений досконалим. Він заслужив назви Сатана і Диявол, коли вибрав незалежний шлях і збунтувався проти Бога. Ісус сказав про нього: „Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.— Ів. 8:44.
Бувши створений Богом, як один із Його небесних ангелів, то можна сказати, що цей ангел „був у правді” оригінально. Ісус сказав: „Він . . . в правді не встояв”. Він був отець неправди, не перед тим ніж він промовив неправду і стався неправдомовцем, але коли промовив першу неправду Єві в Еденському саду. (1 Мойс. 3:1—5) Отже він стався душогубом „споконвіку”, тобто, коли промовив неправду, яка принесла смерть на Адама й Єву. Це не сталося в часі його створення, але коли він почав говорити неправду і бунтуватися.
Отже, ясно є, що Бог не створив Диявола. Цей ангел зробив себе Сатаною Дияволом, вибиравши шлях опозиції до Бога, лихословив Його, коли сказав неправду про Нього, і таким чином той перший неправдомовець зруйнував свою власну досконалість. Відтоді він був названий Сатана, що значить „противник”, і Диявол, що значить „наклепник”. Бог не знищив його в той час, коли він збунтувався, але дозволив йому жити для наміру. Однак, Бог засудив його на смерть, і в належному часі буде знищений.— Рим. 16:20.
Ми можемо зобразити спосіб в який Бог віднісся до Сатани Диявола, коли застановимося над Божим відношенням до Фараона, провідника стародавнього Єгипту. Цей Фараон підкорив євреїв до дуже тяжкої праці в Єгипті. Бачучи їхній пригнічений стан, Бог Єгова послав Мойсея з вісткою до Фараона, щоб він відпустив Ізраїля. Бог добре знав напрям думок Фараона, і тому сказав Мойсейові, що Фараон не послухає Бога. Він сказав: „І Я знаю, що Єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною. І Я витягну Свою руку, та й поб’ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас”.— 2 Мойс. 3:19, 20.
Пізніше, Єгова сказав Мойсейові: „І Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу”. (2 Мойс. 4:21) Це не значить, що Бог вложив лукаве почуття в серце Фараона. Переклад Нового Світу каже: „Дозволю його серцю статися впертим”. На якийсь час Бог не перешкоджав йому, але ,дозволив йому дійти до кінця мотузка, а вкінці повіситися’.
Отже, Єгова не силував Фараона діяти проти його волі. Фараон був постановив у своїм серці не відпустити Ізраїля з неволі. В дійсності Бог був милосердний до Фараона, коли відбирав кару за карою з Єгипту за просьбою Фараона. Але така Божа терпимість лише дала Фараонові нагоду показати, що дійсно було в його серці, його дійсну затверділість проти Бога. Бог сказав Фараонові: „Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі”. (2 Мойс. 9:16) Крім цього, Єгова доказався вищий від Єгипетських богів. (2 Мойс. 12:12) Наслідком цього, багато єгиптян пристали до Ізраїля поклонятися правдивому Богові Єгові.— 2 Мойс. 12:37, 38.
Отже Бог не творить нікого або ніщо лукавим. І Він не спокушує нікого чинити зло. Ісусів зведений брат, Яків сказав: „Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть”. (Як. 1:14, 15) Отже ангельський син, який стався Сатаною, дозволив своєму власному самолюбному бажанню привабити його до лукавства. З цього прикладу ми можемо бачити, що ми повинні відразу відпихати неправильні бажання, які спадають на нашу думку, або які являються перед нами. Плекаючи таке бажання оживляє його, воно починає рости і заведе нас у гріх, для нашого власного смутку.