Змінюючи життя в Африці
ОДНО соціологічне дослідження матрілійного (матріархат, форма первісного родового суспільства в якому родові групи утворювались за спорідненістю жіночої лінії керівну ролю в них грали жінки) суспільства в Луапулі, в області Замбія, надруковано в American Ethnologist. Дослідниця Карла О. Поіве з Університету Летбрідж, Алберта, Канада, говорить про вплив релігійних сект та традиційний спосіб життя в Луапулі. Після 18 місяців перебування з цими людьми, Поіве робить висновок, що тільки „Свідки Єгови мали успіх змінити поведінку їхніх членів у родинних стосунках та економічних діяльностях”, беручи до уваги, що інші мають „байдужий рекорд успіху у даванні керівництва для практичної поведінки і вимагати її особистого практикування”. В її дослідженні поміщено слідуючі спостереження:
„По селах діяльності [Свідків Єгови] дорівнюють наслідки, яких слід сподіватись від найкращих визволяючих, нереволюційних рухів. Члени майже непомітно змінюють своє життя, і таким чином, непрямо, їхні суспільства, з наміром, щоб статись цілковитими учасниками у прийдешньому царстві Божому. . . .
„Свідки Єгови, які в своєму навчанню користуються процесом, щоб ним витворювати дозрілих слуг, . . . заслужили репутацію між їхніми громадянами бути сумлінно чесними, і тому їм дають роботу, коли потрібно обходитись з грішми”.
Описуючи про родинні традиції мешканців Луапули, дослідник Поіве пояснює, що через те, що спадщину їхнього суспільства досліджено через материнну лінію, „то через ‘матрілінійність у Луапулі, жінки можуть контролювати землю, збирати грошові перекази від дітей, і брати розвід від ,нездатних’ чоловіків”. Вона також спостерігає: „Жінки відчувають, що легкі розводи є дуже важливими під обставинами в яких чоловіки ,не привчені’ постачати для дружин і дітей їхніх потреб”. А який успіх мали Свідки у подоланню, такої традиційної шлюбної поведінки?
Поіве відповідає: „Свідки Єгови мають більший успіх від членів інших сект у затримуванні стійкого подружжя. Так як з роботодавцями і слугами їхній успіх відбиває видозмінне споріднення між чоловіком, а дружиною, які, в їхньому новому непогрожуючому та співдіючому намаганні, тепер стались відповідальними за їхню поведінку новій голові, Богові. У заміну за довір’я, в якому жінка бере великий риск, коли довіряє чоловікові, крім своєму власному братові (у матрілінійному суспільстві Луапули), то чоловіків, котрі є Свідками Єгови, навчено дозрівати і ставатись відповідальними за добробут своєї власної дружини і дітей. Крім обмінюватися довір’ям і відповідальністю, то чоловіка і дружину заохочено ставатись вірними особами (abantu ubacishinka). Ця важливіша вимога вірности підкріплює одруження”.
А кому це соціологічне дослідження приписує честь за такі великі пристосування з традиційних способів життя між мешканцями Луапули? Письменниця спостерігає, що між Свідками Єгови „Біблія є ,взірцем’ для суспільного життя”. Так як вона каже: „Свідки Єгови у Луапулі користуються Біблією, щоб творити осіб гідних участи в новому світі”.