Розрада дорослим, що знесли душевну травму в дитинстві

ВОНИ були привітною молодою парою, дуже шанованою у зборі. Але в нього був стурбований тон, коли він просив старійшину відвідати їх, а у неї виступали сльози на очах. Вона час від часу впадала у глибоку депресію і відчувала ненависть до самої себе, навіть думала про самогубство. Вона зносила статеву наругу у дитячому віці. Вдячний, що організація Єгови подає вказівки про те, як допомагати жертвам такого злочину, старійшина вивчав листи Товариства до старійшин, а також статті у журналах «Пробудись!» (англ.) за 8 жовтня 1991 року та «Вартова башта» (англ.) за 1 жовтня 1983 року, що обговорюють цю тему. Ми подаємо декілька корисних думок з тих джерел.

1. Слухайте, слухайте і ще раз слухайте. Коли дитина впаде і подряпає коліно, то її перша реакція — бігти до мами чи тата за потіхою. Але дитина, що знесла статеву наругу, може ніколи навіть не мати такої можливості. Отже, у дорослому віці вона все ще має цю саму потребу — висказатись і бути потішеною співчутливим слухачем. (Порівняйте Йова 10:1; 32:20). Коли старійшина відвідав вищезгадану пару, чоловік був здивований тим, як мало старійшина говорив і як багато він слухав. Чоловік, дуже практична, готова ставати у пригоді людина, зрозумів, що намагався вирішити проблему, даючи логічні пояснення емоціям дружини, намагаючись виправити почуття, які, здавалось, дратували його. Він дізнався, що його дружині потрібно було більше співчуття, ніж відповідей. (Порівняйте Римлян 12:15). Їй потрібно було, щоб хтось вислухав її, щоб хтось пояснив, чому в неї такі почуття.

2. Викривайте обман. Статева наруга створює у дітей враження, що вони брудні, ніхто їх не любить, вони нічого не варті. Такі думки, подібно як і фальшиві релігійні доктрини, можуть дуже утруднювати здорові взаємини з Єговою. Отже, викрийте обман, витісніть його правдою, неодноразово роблячи це лагідно, терпеливо. Розмірковуйте на підставі Святого Письма (2 Коринтян 10:4, 5). Наприклад: «Я розумію, що ти почуваєш себе брудною. Але що про тебе думає Єгова? Якщо він дозволив своєму Синові померти і дати за тебе викупну жертву, то хіба це не значить, що він любить тебе? [Івана 3:16]. Чи в його очах те, що ти стала жертвою статевої наруги, робить тебе брудною, чи швидше свідчить про брудність педофіла? Пам’ятай, що сказав Ісус: «Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить,— те людину опоганює» [Марка 7:15]. Чи ти, мала дитина, дійсно бажала зазнати статевої наруги? Чи це було заздалегідь обдумано і заплановано педофілом?»

3. Утішайте. Кожна особа є своєрідною, отже Павлова порада «утішати пригнічені душі» у кожному випадку підходить по-різному (1 Солунян 5:14, НС). А втім, не можна утішити людину, спрощуючи факти. Приміром, якщо просто радити жертві статевої наруги, щоб вона частіше читала Біблію, більше проповідувала, або говорити, що «свого тягара [слід покласти]... на Господа» — поради, корисні у відповідний час, то це може не дати ніяких результатів. (Псалом 55:23; порівняйте Галатів 6:2). Багато з них уже в силу своїх можливостей застосовують ці поради і нещадно картають себе за те, що не роблять більше. (Порівняйте 1 Івана 3:19, 20).

   Подібно, якщо казати жертвам статевої наруги, щоб вони просто забули минуле, то це може швидше пошкодити їм, ніж поліпшити ситуацію. Якщо б вони змогли забути, то, звичайно, забули б, і їм не було б потрібно допомоги, щоб дійти до такого простого рішенняa. Пам’ятайте: вони мають серйозну душевну травму. Для прикладу можна собі уявити, що ви підходите до жертви автомобільної катастрофи, що, стогнучи, безпомічно лежить у розбитій машині. Чи ви просто порадите їй не думати про свій біль? Звичайно, потрібно чогось більшого.

   Якщо ви не впевнені, що ваша розмова утішає і допомагає пригніченій особі, то чому б не запитати про це у неї самої? Зрештою, навіть правдива і біблійна порада мусить даватися вчасно і також доречно. (Порівняйте Приповістей 25:11).

   Після декількох відвідин та сестра змінила свій погляд на це, а її чоловік міг ліпше допомагати їй у лиху годину. З того часу вони обоє можуть утішати інших, що мають подібні травми. Наскільки ж зміцнюється наша віра, коли бачимо, як Єгова, «Бог потіхи всілякої», допомагає через своє Слово та свій народ «перев’язувати зламаних серцем» у ці неспокійні часи (2 Коринтян 1:3; Ісаї 61:1).