РОЗДІЛ 134
Гробниця порожня — Ісус живий!
МАТВІЯ 28:3—15 МАРКА 16:5—8 ЛУКИ 24:4—12 ІВАНА 20:2—18
ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА
БІЛЯ ІСУСОВОЇ ГРОБНИЦІ
ІСУС З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ЖІНКАМ
Наскільки вражені жінки, побачивши, що гробниця Ісуса порожня! Марія Магдалина біжить до «Симона Петра та іншого учня, якого Ісус особливо любив», до апостола Івана (Івана 20:2). А жінкам, які залишаються коло гробниці, з’являється ангел. Всередині пам’ятної гробниці є ще один ангел «у довгому білому вбранні» (Марка 16:5).
Один з них говорить жінкам: «Не бійтеся, я знаю, що ви шукаєте Ісуса, який був страчений на стовпі. Його тут немає, бо він воскрес, як і говорив. Підійдіть подивіться на місце, де він лежав. Швидко йдіть і розкажіть його учням, що він воскрес з мертвих, бо він іде попереду вас в Галілею» (Матвія 28:5—7). Жінок проймає «страх і сильне хвилювання», і вони біжать розповісти про все учням (Марка 16:8).
На той час Марія вже розшукала Петра та Івана. Ледве переводячи подих, вона каже: «Хтось забрав Господа з гробниці, і ми не знаємо, де його поклали» (Івана 20:2). Обидва апостоли зриваються з місця і біжать. Іван біжить швидше і прибігає до гробниці першим. Він заглядає всередину і бачить пов’язки, але не заходить туди.
Коли прибігає Петро, то без вагань входить у гробницю. Він бачить полотно і хустку, якою була обмотана голова Ісуса. Іван також входить у гробницю і починає вірити розповіді Марії. Однак жоден з них не розуміє, що Ісус воскрес, хоча раніше він говорив їм про це (Матвія 16:21). Апостоли спантеличені і йдуть додому. А Марія, яка повернулася до гробниці, залишається там.
Тим часом інші жінки спішать розповісти учням, що Ісус воскрес. По дорозі їх зустрічає Ісус і каже: «Вітаю вас!» Вони падають йому до ніг і вклоняються. Тоді Ісус промовляє: «Не бійтеся! Підіть скажіть моїм братам, щоб вони йшли до Галілеї. Там вони побачать мене» (Матвія 28:9, 10).
Раніше, коли відбувся землетрус і з’явились ангели, воїни, які стояли біля гробниці, «затремтіли й заціпеніли». Оговтавшись, вони пішли у місто і «донесли старшим священикам про все, що сталося». Священики порадились з юдейськими старійшинами і вирішили підкупити воїнів, щоб приховати цю справу. Вони сказали воїнам: «Говоріть так: “Його учні прийшли вночі, коли ми спали, і викрали його”» (Матвія 28:4, 11, 13).
Римських воїнів можуть стратити за те, що вони заснули на варті, тому священики обіцяють: «Якщо про це [про брехню, що вони заснули] дізнається намісник, то ми йому все пояснимо, не турбуйтесь» (Матвія 28:14). Воїни беруть хабар і роблять, як їм наказали священики. Так ця неправдива історія поширюється серед юдеїв.
Марія Магдалина все ще горює біля гробниці. Нахилившись, вона заглядає всередину і бачить двох ангелів у білому! Вони сидять там, де лежало Ісусове тіло,— один в голові, а другий в ногах.
— Жінко, чому ти плачеш? — запитують вони.
— Хтось забрав мого Господа, і я не знаю, куди його поклали,— відповідає Марія.
Обернувшись, вона бачить чоловіка, який повторює запитання ангелів і додає: «Кого ти шукаєш?» Думаючи, що це садівник, вона каже: «Пане, якщо це ти виніс його, то скажи, куди його поклав, і я заберу» (Івана 20:13—15).
Насправді Марія розмовляє з воскреслим Ісусом, але в цей момент не впізнає його. Та коли він каже: «Маріє!» — вона відразу розуміє, що це Ісус, бо так він зазвичай звертався до неї.
— Раббунı́! (що означає «учителю») — радісно вигукує вона. Боячись, що він ось-ось вознесеться на небо, вона хапається за нього.
— Не тримайся за мене,— каже Ісус,— бо я ще не пішов до Батька. Піди до моїх братів і скажи їм: «Я йду до Батька свого й Батька вашого, до Бога свого й Бога вашого» (Івана 20:16, 17).
Марія біжить туди, де зібралися апостоли та інші учні. «Я бачила Господа!» — вигукує вона і розказує про те, що сталося. Апостоли та учні вже чули подібне від інших жінок (Івана 20:18). Однак ці розповіді «зда[ють]ся їм безглуздям» (Луки 24:11).