Священик перепрошує за брехні
Від місіонара Вартової Башти в Уругвай
БУДУЧИ зайняті місійною роботою від дому до дому в Мело, Уругвай, ми зустрінули много людей, котрі сказали, що вони знають все про Свідків Єгови. Це здивувало нас, тому що звичайно, ці люди є покірні й охочі навчатись. Коли ми запитали їх, що вони знають, вони подали газетку названу Тома і Лі, що значить “Бери і Читай.”
Це періодичне видання, із 25 січня, 1953 року, каже, що Свідки Єгови є галузь віри Семогодня Адвентистів; і що їх провідник є суддя Рутерфорд а їх засновник Чарл Т. Россел; що вони є гіркі душі, котрих література є проти Бога. На 31-го січня і 8-го лютого 1953 р. в газетці Тома і Лі дописуватель зазначив, що Свідки Єгови навчають, що Христос зійшов до неба в 1914 року; що вони не вірують в молитву; не приймають Марії, діви як ‘матір Божу.’ А понад усе Свідки Єгови заперечують існування ‘Бога-голови в трьох особах.’ Дописуватель часто відносився до Свідків Єгови, як до гірких душ, ідіотів, лунатиків, ‘котрі колотять нечистоту й внутрі й довкола нашого міста,’ ‘люди неймовірні’ і інші неприхильні завваги.
На 9 лютого, 1953 року, ми (двох Свідків Єгови) рішили відвідати Падра Ґуллєрмо Андулля, котрий був відвічальний за ті дописі, щоб довідатись про причини цього перекручення і фальшивства. Священик запросив нас сісти і розказати про наш бизнес. Ми сказали йому, що ми заінтересовані газетою Тома і Лі, а головно про те, як вона писала на тему “Дивна Реліґія” відносно Свідків Єгови; і що ми були особливше зацікавлені довідатись де він дістав той матеріял для його артикулів. Священик скоренько запевнив нас, що його джерело було достаточне й акуратне і що він може доказати все, що він написав, а головно про Свідків Єгови. Але коли ми далі наполягали на ті його джерела, він, дещо з відразою, подав нам газетку, і сказав, що це був його авторітет. Ми запитали його, чи він розслідив цей матеріял занім видрукував. Він сказав, що він це зробив, але додав, в дійсності цього не потрібно розсліджувати, тому що автор тієї газетки був епископ єпархії, і що він немає ніякої причини думати, що він помилився.
В часі розмови він признався, що він не знав нас особисто, отже ми запитали його чи він думав, що ми були ‘гіркі душі,’ ‘лунатики,’ або ‘ідіоти.’ Він зараз відказав що ні; що таке вираження є невластиве і що людина може бути покарана за вживання його. Тоді ми сказали йому, що він називає нас такими іменами в його дописі. Він цілком заперечив це. Але, коли ми подали газету Тома і Лі і показали йому ці наклепницкі завваги, брехні і перекручення які він наговорив, він став дуже нервовий. Ми підгадали, щоб він відтягнув всі його твердження в наступаючім числі Тома і Лі, або ми заскаржемо до суду. Він просив нас цього не робити. Він сказав, що це не було можливим для нього відкликати все те, що він написав, але він обітував, що від того дня ані одного слова не появиться в часописі проти Свідків Єгови.
Ми перебули більше годину з ним в його церковнім офісі, в котрім то часі його відношення значно змінилось, із того відважного зуха на дещо лагідної-вдачі чоловіка. Він вийшов ізза свого столика занім ми полишили і злапав за наші руки, вітаючись. Він просив, щоб ми простили йому за його велику помилку, і сказав, що він просить перепрошення не тільки за себе, але і для всіх католицьких людей. Отже з цим ми полишили його церковний офіс. Та скільки це торкалось нас, то справа не була ще заперта. Ми відчували, що людям в Мело належалось знати, що газета Тома і Лі, помилялась в її звіті про Свідків Єгови. Ради цієї справи ми оголосили промову в неділю 22 березня, 1953 р., в парку
Плаза Констітуціон. Ми також умовились з єдиним радіом в місті зробити тільки кілька оголошень про лекцію протягом тижня. Коли ми робили це приготування, власник радіо стації і управитель стали дуже заінтересовані нашою лєкцією і підгадали, щоб ми передали історію орґанізації Свідків Єгови і що вони будуть раді пересилати її безплатно. Це ми зробили, і на наше здивовання ми отримали час на радіо в полудні, коли майже всі люди слухають стації. Ту саму програму повторено у вечорі і знову при закінченні тижня. Радіо зробило чудову роботу в приготуванні для промови в неділю.
В неділю більше ніж 150 осіб зібрались почути лєкцію. Бесідник навів твердження, перекручення і відважні брехні зроблені у газетці, і тоді, крок за кроком ясно і льоґічно опрокинув їх. Він показав, що Свідки Єгови не є і ніколи не були Семого-Дня Адвентистами; що Свідки Єгови напевно вірять в молитву; що вони не є ‘гіркі душі’ але веселі душі, що очікують дальшого сповнення Ісусової молитви в Маттея 6:9, 10.
Після представлення біблійних поглядів, бесідник заапелював до слухачів, досліджувати Біблію за правдою. Він зохочував їх “впевнитись всіх річей; доброго держатесь.” (1 Солун. 5:21, НВ) Він підкреслив дуже виразно, що причини чому священики брешуть, противляться і перекручують Свідків Єгови є ці, що вони навчають правди. Ісус сказав: “Оце є основа суду, що світло прийшло на світ, а люди полюбили темряву більше ніж світло; були бо лихі їх учинки. Кожен бо хто чинить лихе, ненавидить світло, й не йде до світла, щоб не зганено його. Хто ж робить правду, йде до світла, щоб виявились його вчинки, бо в Бозі роблені.”— Йоана 3:19—21; Мат. 24:9.
Негайно реакція до лєкції була дуже прихильна. Це другий час коли Єгова обернув умисно “прокляття” в благословення. (Неєм. 13:2) Та як би не було, це принесло ефективно свідоцтво на честь і славу Його великого і святого імя.