Питання від читачів
● Мій чоловік і я є ново-посвячені Свідки. Наші кревні гірко противляться цьому нашому кроку. З наближенням Різдва, і також звичаю подавати дарунки, вони ще більше стануть ворожі до нас за відмову брати участь в тому святі. Чи можете ви дати нам вказівки відносно цієї справи?
Будучи посвяченими христіянами нам найбільше ходить про те, щоб ми угодили Богу Єгові й Ісусу Христу. Друге, ми зобовязані давати свідоцтво нашим знайомим, сусідам і кревним при всякій нагоді. Оскільки ми будемо це робити переконуюче, вони будуть розуміти як ми чуємося про ріжні справи. Головно, коли ми розкажемо де Товариство Нового Світу стоїть відносно ріжних політичних та реліґійних свят. Ми можемо пояснити, що ми привітуємо Христа як Царя, але уважаємо за невідповідне підкреслювати його дитинячий стан сьогодні. Це ми можемо свобідно розказувати, бо ми знаємо, що ми стоїмо на підставі св. Писань.
Коли б ми отримали подарунки на Різдво, тоді що робити? Здається, що в такому разі воно невідповідне нападати на установу Різдва. Замість відмовитися приймити подарунок або завернути, то краще подякувати словом або листом; і нехтуючи цілком тією оказією, ми повинні згадати дещо про нашу надію в Новому Світі. Воно добре навіть зачекати аж по святах, щоб цим чином відчужити себе від того поганського свята.
Ані ми не повинні виправдуватись за те, що ми також не послали різдвяного подарунку, хоч і отримали самі. В торговельних округах, то різдвяні свята є нагодою висказати оцінення за виконану обслугу при помочі винагороди. Люди, що дають подарунки лише тому, що вони сподіються якоїсь відплати, мають невластиву ціль, яку Писання осуджує. (Луки 6:30—36) Але коли ми бажаємо дати подарунок, тоді ми повинні зачекати на більше відповідну оказію, і те саме можна сказати про дарунки в часі уродин. Але ніколи ми не повинні чути зобовязані давати подарунок через те, що ми отримали від когось. Треба також памятати, що живучи згідно з нашою угодою посвяти, ми даєм далеко більше людям із більше гідною мотивою, ніж які інші подарунки в часі різдвяних свят. Ми даємо їм вість, що може запровадити їх до життя вічного.— Мат. 10:8; Йоана 17:3.