Щоденні тексти на квітень 1968 р.
“Святкуймо . . . з правдою”.— 1 Кор. 5:8.
1. А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб . . . ми мали надію.— Рим. 15:4.
2. Замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева — мідь, а замість каміння — залізо.— Іса. 60:17.
3. Я — правдива виноградина, а Отець мій — Виноградар.— Ів. 15:1.
4. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та правди! — 1 Кор. 5:8.
5. Бо заповідь Божа — світильник, а наука — то світло, дорога ж життя — то навчальні картання.— Прип. 6:23.
6. Ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.— Прип. 21:19.
7. Кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм.— Іса. 66:23.
8. Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать.— Об. 7:15.
9. Бо Я милости хочу.— Ос. 6:6.
10. Шукайте ж найперш царства і правди його, а всіх цих речей додасться вам.— Мат. 6:33, НС.
11. Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.— 1 Ів. 5:3.
12. (День Спомину — по шостій годині вечером) Це значить “кров моя . . .” що за багатьох проливається на відпущення гріхів.— Мат. 26:28, НС.
13. Блаженний й святий, хто має частку в першому воскресінні; . . . вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з ним тисячу років.— Об. 20:6.
14. Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого царства.— Луки 9:62.
15. Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає.— Рим. 14:4.
16. Багато — хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть при столі з Авраамом, Ісаком та Яковом у царстві небеснім.— Мат. 8:11, НС.
17. Додайте до вашої віри чесноту, до вашої чесноти знання, а до вашого знання — самоконтролі.— 2 Пет. 1:5, 6, НС.
18. Багато — хто з учнів його . . . гомоніли: “Жорстока це мова! Хто слухати може її?” Із того часу відпали багато-хто з учнів його, і не ходили вже з ним.— Ів. 6:60, 66.
19. А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.— 2 Тим. 3:14.
20. А якщо убійник, виходячи, вийде . . . з міста сховища його, . . . і замордує месник за кров убійника,— нема йому вини крови! — 4 Мойс. 35:26, 27.
21. Зміцняйтеся Господом та могутністю сили його.— Ефес. 6:10.
22. Царство небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.— Мат. 20:1.
23. Не стосуйтесь до цієї системи, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість.— Рим. 12:2, НС.
24. Коли який чоловік сягає посади надзирателя, доброго діла він прагне.— 1 Тим. 3:1, НС.
25. Зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь.— 2 Кор. 10:4.
26. Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.— 1 Кор. 9:17.
27. Коли ж почався день П’ятидесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.— Дії 2:1.
28. Пам’ятай мене, Єгово, в ласці Своїй ради доброти Своєї — Пс. 25:7, НС.
29. Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом — про духовне.— Рим. 8:5.
30. Коли Христос прийшов як первосвященик . . . він увійшов . . . з власною кров’ю один раз в святе місце та й набув вічне відкуплення для нас.— Євр. 9:11, 12, НС.