Щоденні тексти на червень 1968 р.

Радісно маршируючи до Тисячоліття Людства.— Об. 20:6.

1. І схопив він змія . . . і зв’язав його на тисячу років.— Об. 20:2.

2. Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом.— Євр. 11:16.

3. І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме! — Іса. 11:6.

4. Не на нас ремствування ваше, а на Єгову.— 2 Мойс. 16:8, НС.

5. Плід духа . . . добрість.— Гал. 5:22.

6. А жінок, що розказують добру новину є велике військо.— Пс. 68:12, НС.

7. Не перейде цей рід, аж усе оце станеться! — Марка 13:30.

8. Три духи нечисті . . . це духи демонські. . . . Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.— Об. 16:13, 14.

9. Провина викуплюється через милість та правду, і страх Єгови відводить від злого.— Прип. 16:6, НС.

10. Утішитель же, дух святий, що його Отець пошле в ім’я моє, той навчить вас усього.— Ів. 14:26.

11. Життя тіла в крові.— 3 Мойс. 17:11, АС.

12. Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його ангели.— Луки 16:22.

13. А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: . . . Ідіть і ви в виноградник.— Мат. 20:6, 7.

14. Аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед. І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв.— Суд. 14:8, 9.

15. Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.— Еккл. 7:9.

16. І щоденно до собору Єгова додавав тих, що спасалися.— Дії 2:47, НС.

17. Іди, і скажеш народові цьому: ‘Ви будете чути постійно, та не зрозумієте’.— Іса. 6:9.

18. Упевніться в більш важних речах, щоб . . . наповнитися плодів праведности, . . . на славу та хвалу Божу.— Фил. 1:10, 11, НС.

19. Хто ж дійсно є той вірний та мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? . . . Він оставить його над цілим маєтком своїм.— Мат. 24:45, 47, НС.

20. Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.— Пс. 119:162.

21. Вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають. Ангели . . . повкидають їх до печі огненої.— Мат. 13:48—50.

22. Плід духа є . . . лагідність.— Гал. 5:22, 23, НС.

23. Отож зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі.— Кол. 3:12, 13.

24. Стримуйтеся від заничищення ідольського, і від блуду, і задушенини, і від крови.— Дії 15:20, АС.

25. І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків, не покидаючи згромаджуватися разом, . . . але заохочуючи один одного, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається той день.— Євр. 10:24, 25, НС.

26. Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі пізнавайте самих себе.— 2 Кор. 13:5, ПС.

27. Робіть усе без нарікання та сумніву, щоб були ви бездоганні та щирі.— Фил. 2:14.

28. Добру новину насамперед треба проголосити всім поганам.— Марка 13:10, С. К. Вілямса.

29. Самсон . . . з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім. . . . І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.— Суд. 16:30.

30. Той, хто повторює провину, розділює знайомих.— Прип. 17:9, НС.