Щоденні тексти на вересень 1969 р.
Час уважати на себе і нашу науку.— 1 Тим. 4:16.
1. Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього.— 1 Тим. 4:16.
2. Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює.— Мат. 15:19, 20.
3. І встали вони, і повикидали ідольські жертівники, що були в Єрусалимі, і повикидали всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедрон.— 2 Пар. 30:14.
4. Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах. Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим.— 1 Сол. 1:2, 3.
5. Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив надзирателями, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю набув він.— Дії 20:28, НС.
6. Правда Твоя — правда вічна, а закон Твій — то істина.— Пс. 119:142.
7. Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: . . . себе берегти чистим від світу.— Як. 1:27.
8. Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм.— Пс. 68:6.
9. Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу,— бадьорий бо дух, але немічне тіло.— Марка 14:38.
10. Я заздрісний про вас побожною заздрістю.— 2 Кор. 11:2, НС.
11. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро.— Гал. 6:10.
12. Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка.— Луки 21:34, 35.
13. Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших — як братів, старших жінок — немов матірок, молодших — як сестер, зо всякою чистістю.— 1 Тим. 5:1, 2.
14. Не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.— 1 Кор. 4:6.
15. І побачать тоді, Сина людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою.— Луки 21:27.
16. А оце тобі знак: . . . сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.— 2 Цар. 19:29.
17. Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому.— Гал. 6:4.
18. Знаю, Господи [Єгово], я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком.— Єрем. 10:23.
19. А найбільш над усе візьміть щита віри, . . . Візьміть . . . і меча духовного, який є Слово Боже.— Ефес. 6:16, 17.
20. І такими були дехто з вас, але ви обмились.— 1 Кор. 6:11.
21. Бо коли сурма звук невиразний дає,— хто до бою готовитись буде.— 1 Кор. 14:8.
22. Отож, що має більшого юдей, . . . Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.— Рим. 3:1, 2.
23. Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: . . . час реготати, . . . час танцювати.— Еккл. 3:1, 4.
24. А ви станете мені царством священиків та народом святим.— 2 Мойс. 19:6.
25. А все це — початок терпінь породільних.— Мат. 24:8.
26. Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед ним, перетерпів дерево страстей, не звертавши уваги на сором.— Євр. 12:2, НС.
27. Та говорить Господь [Єгова] . . . , Господь, Той; Хто сповнює слово Свого раба.— Іс. 44:24—26.
28. Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно, Ти руку Свою відкриваєш,— і все, що живе, Ти зичливо годуєш.— Пс. 145:15, 16.
29. Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в розпорошенні,— вітаю я вас.— Як. 1:1.
30. Щоб ти був ударив п’ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб’єш ти Сирію.— 2 Цар. 13:19.