Правдиве поклоніння — людинотворене чи виявлене Богом?
МАЙЖЕ все те, що людина знає, вона мусила сама відкрити.
Основне знання — як вирощувати харч і готувати його, будувати дах над собою — людина навчилась болісним рядом спроб і помилок. Але в минулому столітті людина швидко поширила свій світогляд поза ці внутрішні потреби. Тепер вона розщеплює атом, летить швидше від звука — а навіть посилає астронавтів у космос. Чи ж це значить, що людина має спроможність вирішувати сама для себе як найкраще служити Богові?
Ні, так як показує письменник Псалма 142 (143):10, який сказав: „Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій,— добрий дух Твій нехай провадить мене по рівній землі [країною праведності, НС]”. Таким то чином псалмописьменник визнавав, що людині, незважаючи на її сукупність знань та винахідливість, потрібно божественної допомоги для того, щоб навчитись Божої волі. (Порівняйте з пророцтвом Єремії 10:23.) Це значить, що якимсь способом Бог мусить виявити Себе людині.
Чи ж так сталось? Для мільйонів людей, Біблія є доказом, що Бог уже відкрив Себе людині. Але інші люди не погоджуються з цим. Вони стали такі зачаровані винахідливістю людини, що не бачать потреби такого відкриття. Такі люди можливо кажуть, що релігійне знання є „природне для кожної людини” або що його можливо здобути „відкриттям або навчанням якої-небудь релігії”.
Але, коли б це правда, то людина мусила б вигадувати свою релігію, свої власні доктрини та норми моральності. Чи ж для вас це звучить розсудливим? Яка ж була б користь з людинотвореної релігії? Чи ж така релігія дійсно могла б задовольнити духовні потреби людини? (Матвія 5:3) Чи ж така релігія може відповісти на запитання, яких правди-шукаючі люди питають про Бога?
Щоб відповісти на ці запитання, давайте подивимось на релігію, яка старалась знайти Бога через людські висновки та філософію — Індуїзм.