Крок до повернення
«ВІН їм говорив притчами». У такий спосіб Біблія розпочинає три пам’ятні притчі про милосердя: про одну загублену овечку, про загублену драхму та блудного сина (Луки 15:3-32).
Дві статті у «Вартовій Башті» за 1 серпня 1991 року проаналізували ці притчі та допомогли багатьом читачам зрозуміти, як можна сьогодні виявляти милосердя. Звернулось особливу увагу на духовних пастирів, які повинні взяти на себе ініціативу й встановити зв’язок з виключеними особами, але котрі ще, можливо, зреагують на привітні візити. Що було результатом цих статей і нового способу дій?
Незабаром після видання журналу один чоловік зі штату Вашінгтон (США) написав: «Сьогодні поштою я отримав доказ сердечної доброзичливості Єгови. Я сиджу з очима, повними слізьми, і сповненим радості серцем через постачання та урегулювання від Всевишнього. Тільки справедливий Бог може подати допомогу тим вівцеподібним особам, які заблукали... Так, я виключений, але стою на шляху до відновлення». У жовтні його відновили.
Але що можна сказати про візити двох старійшин? Одна християнська дружина написала: «Те, що я відчуваю, не можна висловити. Мій чоловік виключений вже близько 13 років. Старійшини відвідали його, як це було запропоновано в статті. Вчора ввечері він перший раз за багато років пішов на одне із зібрань. Тепер він намагається змінити своє життя і повернутися».
Коли роз’їзні подорожуючі наглядачі відвідують збір, то бачать результати. Один районний наглядач недавно написав:
«Коли вийшла «Вартова Башта» за 15 квітня 1991 року [англ., 1 серпня 1991 року, укр.], багато хто цікавився, якою буде реакція на відвідини старійшин. Відповідь стає цілком явною.
У нашому районі в чотирьох останніх зборах, які я відвідав, повернулось дев’ять осіб до Залів Царства. Хоч тільки одного відновили, інші вісім роблять добрий поступ. Старійшини і збори дуже захоплені видимими плодами свого зусилля та мудрості застосування теократичного керівництва.
Ми тішимось цим чудовим, милосердним розпорядком. Як одна відновлена сестра сказала: «В мене не було відваги, щоб самій повернутися, бо я відчувала себе винною перед Єговою. Але відвідини старійшин були тим потрібним підбадьоренням для мене, щоб повернутися». Її ентузіазм дуже підбадьорив збір».
Навіть якщо багато тих, яких відвідують, не відгукуються, в дійсності є певна користь з проявлення цієї милосердної ініціативи. Таким чином, починаючи з вересня, старійшини в кожному зборі переглядатимуть на території імена тих, хто виключений, і організовуватимуть відвідування всіх тих, які, на їхній погляд, можуть відгукнутися на виявлене милосердя.