Запитання читачів

Оскільки християни не грають на гроші, чи можуть вони приймати лотерейні квитки або брати участь у розиграшах, у яких можна виграти приз?

Це питання вже поставало час від часу і обговорювалося у наших публікаціях. Деякими мовами ми видали індекси нашої літератури, наприклад, «Індекс Вартової башти» в останніх номерах кожного року, «Індекс публікацій Товариства Вартової башти. 1930—1985» (англ.) (і подібний, що охоплює 1986—1990 роки). Якщо вашою мовою видаються такі індекси, вони можуть виявитися дуже цінними, коли треба швидко знайти задовільну відповідь.

Питання, поставлене вище, є прикладом цього. Якщо відшукати в «Індексі» за 1930—1985 роки заголовок «Запитання читачів», можна знайти підзаголовок «Розиграші, чи можуть християни брати на них квитки?» Дається посилання на рубрику «Запитання читачів» у «Вартовій башті» (англ.) за 15 лютого 1973 року, сторінка 127. У багатьох Свідків Єгови є підшивка журналів (чи окремі примірники) «Вартової башти» за 1973 рік або їх можна знайти в бібліотеках багатьох Залів Царства.

У статті, опублікованій у 1973 році, вказувалося, що християни по праву уникають участі в парі на скачках чи будь-яких розиграшів, у яких людина платить за шанс виграти якийсь приз (наприклад, купує лотерейні квитки). Просто кажучи, ми уникаємо азартних ігор, участь у яких, безумовно, є проявом зажерливості (1 Коринтян 5:11; 6:10; Ефесян 4:19; 5:3, 5).

Однак магазини чи підприємства можуть використовувати розиграші як рекламний засіб. Все, чого лише вимагається від людей, це подати своє ім’я або вислати бланк чи квиток, нічого при цьому не купуючи. У цьому випадку розиграш є частиною реклами і проводиться з ціллю безстороннього виявлення осіб, яким буде дано призи. Деякі християни, можливо, вважають, що можна прийняти приз, який випав у розиграші, де не було азартної гри, так само як вони безкоштовно приймають деякі зразки товарів або інші подарунки, які підприємства або магазини можуть використовувати для реклами.

Однак інші християни відмовляються від усіх таких справ, не бажаючи спокушувати або спантеличувати інших, і намагаються також триматися на відстані від спокус так званої пані-фортуни. Як показано в Ісаї 65:11 (примітка), Божі слуги не зв’язуются з «богом щастя» чи «богинею долі». Вони також, можливо, вважають, що не добре було б брати участь у якихось публічних заходах, чого може вимагатися від переможця. Ті, хто тримається такого погляду, звичайно, не повинні критично ставитится до християн, сумління яких дозволяє їм брати участь у таких розиграшах. (Порівняйте Римлян 14:1—4).