«Вона просто змусила нас зайти»
ЛЮДИ на Сході відомі своєю гостинністю. Наприклад, в Індії родина може залишитись голодною, але нагодує несподіваного гостя. Кожна добра господиня в Ірані має повний холодильник їжі, щоб прийняти гостей, які можуть зненацька зайти.
Такий дух щедрості панував серед багатьох людей, згаданих у Біблії. У Филипах, головному місті в області Македонії, жила Лідія, яка, мабуть, була єврейською прозеліткою. Однієї суботи Павло і його супутники побачили її та інших жінок, що зібралися коло річки за містом. Єгова відкрив серце Лідії, і вона слухала Павла. Лідія разом зі своїми домашніми охрестилась. Відтак вона просила подорожніх: «Якщо ви вважаєте мене вірною Єгові, то ходіть до мене і поживіть у моєму домі». Павлів супутник Лука написав: «Вона просто змусила нас зайти» (Дії 16:11—15).
Подібно до Лідії, християни за нашого часу виявляють гостинність одновірцям, скажімо роз’їзним наглядачам та їхнім дружинам. Часто їх просто «змушують» зайти. Так господарі можуть отримати справжні благословення через підбадьорливі розмови і приємне товариство. Хоча більшість Свідків Єгови незаможні, вони слухаються заохочення: «Будьте гостинні» (Римлян 12:13; Євреїв 13:2). Такий дух давання приносить щастя. Правду казав Ісус: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35).