Більше свідкуймо у час, коли наближається кінець
1 Період жнив — це час радості й тяжкої праці. Для збору врожаю є лише обмежений час. Працівникам не можна баритися.
2 Образно кажучи, Ісус порівняв «кінець віку» з часом жнив (Матвія 13:39). Ми живемо в кінці цієї системи речей, і в нас залишився обмежений час для свідчення «по цілому світові» (Матвія 24:14). У час, коли кінець наближається, нам потрібно збільшити свою участь у служінні. Чому? Ісус пояснив: «Жниво справді велике, та робітників мало» (Матв. 9:37, 38; Римл. 12:11).
3 Робімо це з невідкладністю. Коли Ісус розпочав свою величну проповідницьку працю, у нього було лише три з половиною роки, щоб виконати призначене йому завдання. Він проповідував з почуттям невідкладності, говорячи: «Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство,— бо на те Мене послано» (Луки 4:43).
4 Ісус прищепив своїм учням таке ж почуття невідкладності (Марка 13:32—37). Ось чому «щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» (Дії 5:42). Вони не ставили на перше місце в житті менш важливі справи. Хоча учнів було небагато, але вони охопили проповідуванням доброї новини ‘все створіння під небом’ (Кол. 1:23).
5 У нас є ще більша підстава розвивати почуття такої ж невідкладності тепер, коли ‘кінець всьому наблизився’ (1 Петра 4:7). Єгова встановив день і годину кінця цієї системи речей (Матв. 24:36). Перш ніж цей час настане, проповідницька праця буде виконана. Ось чому ми збільшуємо свої зусилля, аби доносити добру новину дедалі більшій кількості людей.
6 Збільшуючи свою участь в праці свідчення у час, коли наближається кінець, ми із задоволенням скажемо Єгові так, як Ісус: ‘Ми довершили те діло, що Ти дав нам виконати’ (Івана 17:4).