Урок 2. Час на сторінках Святого Письма. Частина 1
Одиниці часу, які з’являються в Біблії, ключові дати у Святому Письмі, а також загальноприйняті календарі й цікаві подробиці, що стосуються «потоку часу».
1, 2. Що Соломон написав про час і що слід робити, усвідомлюючи швидкоплинність часу?
1 Людина добре усвідомлює, як швидко збігає час. Кожен рух секундної стрілки — це крок уперед по стежці часу. І мудра людина належно використовує час. Цар Соломон написав: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати, час плакати і час реготати» (Еккл. 3:1—4). Яким же швидкоплинним є час! Сімдесят років — середня тривалість людського життя — надто короткий проміжок часу, аби набути достатньо знань та скуштувати усі дари, якими Єгова забезпечив людей на землі. «Усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця» (Еккл. 3:11; Пс. 90:10).
2 Сам Єгова не підвладний часу, але свої творива він помістив у потоці часу. Ангели, які живуть у небі, і навіть бунтівний ангел Сатана, дуже добре усвідомлюють, що час не стоїть на місці (Дан. 10:13; Об’яв. 12:12). А ось що написано про людей: «Час і випадок панують над усіма» (Еккл. 9:11, Москаленко). Проте той, хто завжди подумки з Богом і хто приймає від нього «своєчасно поживу», є справді щасливим! (Матв. 24:45).
3. Що спільного між часом і простором?
3 Час іде в одному напрямку. Хоча час є універсальним поняттям, жодна людина не може чітко визначити, що таке час. Час, так само як простір, є незбагненним. Ніхто не в стані пояснити, де бере свій початок потік часу і куди він прямує. Відповіді на ці питання знає лише Єгова, який володіє необмеженим знанням. Про нього написано, що він є Богом «від віку й до віку» (Пс. 90:2).
4. Що можна сказати про рух часу?
4 Проте час має певні властивості, які можливо зрозуміти. Швидкість, з якою плине час, можна виміряти. Окрім того, час іде лише в одному напрямку. Немов транспорт на вулиці з одностороннім рухом, час невпинно просувається лише в одному напрямку — вперед, завжди вперед. Незалежно від швидкості, з якою спливає час, його ніколи не змусиш рухатися у зворотному напрямку. Ми живемо в теперішньому часі, однак він рухається і постійно переходить у минулий. Ніщо не в стані зупинити цей процес.
5. Чому не можливо змінити минуле?
5 Минуле. Минуле — час, який пройшов, він став історією, яка ніколи не повториться. Минуле неможливо повернути, так само як неможливо, щоб води водоспаду потекли вгору або стріла, якою вистрілили з лука, полетіла назад. Наші помилки залишають слід у потоці часу, слід, який може витерти лише Єгова (Ісаї 43:25). Подібно наші добрі вчинки не кануть у минуле, а повернуться до нас разом з благословеннями Єгови (Прип. 12:14; 13:22). Минуле не можна змінити жодним способом, оскільки воно нам вже не підвладне. Ось що написано про нечестивих людей: «Як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина — пов’януть!» (Пс. 37:2).
6. Чим майбутнє відрізняється від минулого і чому варто мудро використовувати час?
6 Майбутнє. Майбутнє відрізняється від минулого. Воно постійно наближається до нас. Боже Слово допомагає розпізнавати перешкоди, які траплятимуться на нашому шляху, та готуватися до них. Біблія заохочує нас складати собі «скарби на небі» (Матв. 6:20). Потік часу не зможе їх змити. Вони належатимуть нам і в майбутньому, яке буде сповнене благословень. Тому варто мудро використовувати час, адже від цього залежить, чи побачимо ми ці майбутні благословення (Еф. 5:15, 16).
7. Які покажчики часу Єгова створив для людей?
7 Покажчики часу. В сучасному житті покажчиками часу є різноманітні годинники. Завдяки їм можемо вимірювати час. Для того аби мешканці Землі мали точний відлік часу, Єгова, наш Творець, привів у рух гігантські покажчики часу — Землю, яка обертається навколо своєї осі, Місяць, що обертається навколо Землі, та Сонце. «І сказав Бог: «Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками» (Бут. 1:14). Відтоді ці небесні тіла — безліч взаємопов’язаних об’єктів — рухаються за своїми досконалими циклами та безупинно і безпомилково відміряють час, який спливає в одному напрямку.
8. В яких значеннях вживається в Біблії слово «день»?
8 День. У біблійній мові, як і в сучасній, слово «день» вживається в різних значеннях. Земля за 24 години робить один оберт навколо своєї осі. Цей проміжок часу називають добою, або просто днем. Такий день складається з денної і нічної пори, а разом це становить 24 години (Ів. 20:19). Днем також називають період, коли на дворі видно, він триває приблизно 12 годин. «І Бог назвав світло: «День», а темряву назвав: «Ніч» (Бут. 1:5). Так з’явилося поняття «ніч» — період темноти, що теж триває приблизно 12 годин (Вих. 10:13). Слово «день» (або «дні») може пов’язуватися з періодом життя якоїсь видатної особи. Наприклад, Ісая бачив видіння «за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії» (Ісаї 1:1). Окрім того, у Біблії згадуються дні Ноя і Лота і зазначається, що вони мають пророче значення (Луки 17:26—30). Ще одним прикладом того, які різні й символічні значення має слово «день», є вислів Петра, що «в Господа один день — немов тисяча років» (2 Пет. 3:8). А в книзі Буття творчий день становить набагато довший період — кілька тисячоліть (Бут. 2:2, 3; Вих. 20:11). Сам контекст вказує на те, в якому значенні в Біблії вживається слово «день».
9. а) Де започатковано поділ доби на 24 години і поділ години на 60 хвилин? б) Які покажчики часу згадуються в Єврейських Писаннях?
9 Година. Поділ доби на 24 години бере початок ще у стародавньому Єгипті. Сучасний поділ години на 60 хвилин був започаткований вавилонськими математиками, які користувалися шістдесятковою системою числення. У Єврейських Писаннях не згадується поділ на окремі години. Замість цього там вживаються такі вирази, як «надвечір», «південь» та «ранок», що були покажчиками часу (Бут. 24:11; 43:16; Повт. 28:29; 1 Цар. 18:26). Ніч поділяли на три періоди, які називалися ‘нічні сторожі’ (Пс. 63:7). У Біблії згадуються дві сторожі: «середня» (Суд. 7:19) і «рання» (Вих. 14:24; 1 Сам. 11:11).
10. Як євреї лічили час за днів Ісуса і як інформація про це допомагає встановити час Ісусової смерті?
10 Однак вже в Християнських Грецьких Писаннях слово «година» з’являється часто (Ів. 12:23; Матв. 20:2—6). Години відраховували від сходу сонця, тобто від шостої години ранку. У Біблії згадується «третя» година, а це приблизно дев’ята ранку. Коли Ісус вмирав на стовпі і темрява огорнула Єрусалим, була «шоста година». А на наш час це 12 година опівдні. Смерть Ісуса настала, як записано, «коло години дев’ятої» — за нашим часом це приблизно третя година дня (Марка 15:25; Луки 23:44; Матв. 27:45, 46).
11. Коли почали вживати термін «тиждень» як вимір часу?
11 Тиждень. Ще на зорі людської історії час почали рахувати в семиденних циклах. У цьому люди наслідують Творця, який закінчив своїх шість творчих днів сьомим періодом, що також називається днем. За допомогою таких семиденних циклів дні рахував і Ной. В єврейській мові слово «тиждень» буквально означає одиниця чи період з семи одиниць (Бут. 2:2, 3; 8:10, 12; 29:27).
12. Що таке синодичний місяць і чим він відрізняється від сучасного місяця?
12 Синодичні місяці. Якщо знаходимо в Біблії слово «місяць», то мова йде про синодичні місяці (Вих. 2:2; Повт. 21:13; 33:14; Езд. 6:15). Проміжки часу, які ми сьогодні називаємо місяцями, не є синодичними, оскільки вони не визначаються фазами місяця. Місяць у сучасному розумінні — це одна з 12 умовних одиниць, на які поділений сонячний рік. Синодичний місяць розпочинається новомісяччям. Існує чотири фази Місяця, з яких складається один повний оберт Місяця навколо Землі, що триває приблизно 29 днів, 12 годин і 44 хвилини. Аби приблизно визначити день такого місяця, достатньо лише подивитися на форму Місяця.
13. Як події, пов’язані з Потопом, були закарбовані в часі?
13 Коли Ной описував події, то, очевидно, мав на увазі не синодичний, а 30-денний місяць. Згідно з записами, які Ной робив у ковчезі, відомо, що води Потопу покривали землю протягом п’яти місяців, або «ста і п’ятдесяти днів». Лише через 12 місяців та 10 днів земля висохла, і ті, хто був у ковчезі, змогли вийти назовні. Так ця епохальна подія була закарбована в часі (Бут. 7:11, 24; 8:3, 4, 14—19).
14. а) Як Єгова зробив так, що пори року змінюються? б) Як довго існуватимуть різні пори року?
14 Пори року. Підготовляючи Землю для проживання, Єгова виявив любов та мудрість у тому, що створив пори року (Бут. 1:14, Хом.). Пори року змінюються, оскільки вісь Землі нахилена під кутом 23,5° до площини орбіти, по якій наша планета рухається навколо Сонця. У результаті цього спершу Південна півкуля, а через шість місяців Північна нахилені до Сонця, через це пори року змінюються послідовно. Пори року роблять наше життя розмаїтим і контрастним, а також визначають періоди для сіяння та збирання врожаю. Боже Слово запевняє нас, що пори року та пов’язані з ними зміни триватимуть вічно. «Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!» (Бут. 8:22).
15, 16. а) Як можна поділити пору дощів в Обітованій землі? б) Опишіть дощові пори року і те, як вони пов’язані з працею на полі.
15 В Обітованій землі рік здебільшого поділявся на дві пори: дощову й суху. Приблизно з середини квітня до середини жовтня випадає дуже мало дощів. Дощову пору можна поділити на «ранні», тобто осінні, дощі (жовтень — листопад), зимові проливні дощі й похолодання (грудень — лютий) і «пізні», тобто весняні, дощі (березень — квітень) (Повт. 11:14; Йоіла 2:23). Цей поділ досить умовний, оскільки у різних частинах Обітованої землі — різний клімат. Ранні дощі зволожують сухий ґрунт, тому жовтень і листопад були часом для «орки» та «сіяння» (Вих. 34:21; Лев. 26:5). У час зимових проливних дощів, від грудня до лютого, опади снігу не є чимось незвичайним, а в січні й лютому на декотрих височинах температура може опускатися нижче нуля. У Біблії говориться про Беная, одного з воїнів Давида, який вбив лева «сніжного дня» (2 Сам. 23:20).
16 Місяці березень і квітень (приблизно нісан та іяр за єврейським календарем) — місяці «весняного... дощу» (Зах. 10:1). Це — пізній дощ, необхідний для того, аби засіяне восени зерно набрякло і дало добрий врожай (Ос. 6:3; Як. 5:7). Цей час також є порою збирання раннього врожаю, тому Бог наказав ізраїльтянам, аби 16 нісана вони приносили йому первоплоди (Лев. 23:10; Рут 1:22). То була гарна і приємна пора. «Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає! Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали» (Пісня 2:12, 13).
17. а) Як в суху пору живилися літні культури? б) Розглянь таблицю «Рік в ізраїльтян» і поділи рік на пори, які обговорювалися в 15—17 абзацах. в) Коли відбувалися ранні жнива, збір хліба, а також збирання решти врожаю і які свята збігалися з цим?
17 Приблизно в середині квітня починається суха пора, але увесь той період рясна роса живить літні культури, особливо рослини на прибережних рівнинах та західних гірських схилах (Повт. 33:28). У травні збирали збіжжя і під кінець місяця святкували свято Тижнів (П’ятдесятницю) (Лев. 23:15—21). Згодом, коли теплішало і земля ставала сухішою, дозрівав виноград. Починався збір винограду, а потім інших літніх плодів, як-от оливок, фініків та фіг (2 Сам. 16:1). Після завершення сухої пори та з початком ранніх дощів усі плоди землі були вже зібрані й тоді (приблизно на початку жовтня) святкували свято Кучок (Вих. 23:16; Лев. 23:39—43).
[Таблиця на сторінці 6]
РІК В ІЗРАЇЛЬТЯН
Місяць нісан (авів)
Відповідає березень — квітень
Релігійний рік 1-й місяць
Світський рік 7-й місяць
Біблійні вірші Вих. 13:4; Неем. 2:1
Свята 14 нісана Пасха
15—21 нісана Свято Опрісноків
16 нісана Приношення первоплодів
Місяць іяр (зів)
Відповідає квітень — травень
Релігійний рік 2-й місяць
Світський рік 8-й місяць
Біблійні вірші 1 Цар. 6:1
Місяць сіван
Відповідає травень — червень
Релігійний рік 3-й місяць
Світський рік 9-й місяць
Біблійні вірші Ест. 8:9
Свята 6 сівана Свято Тижнів
(П’ятдесятниця)
Місяць тамуз
Відповідає червень — липень
Релігійний рік 4-й місяць
Світський рік 10-й місяць
Біблійні вірші Єрем. 52:6
Місяць аб
Відповідає липень — серпень
Релігійний рік 5-й місяць
Світський рік 11-й місяць
Біблійні вірші Езд. 7:8
Місяць елул
Відповідає серпень — вересень
Релігійний рік 6-й місяць
Світський рік 12-й місяць
Біблійні вірші Неем. 6:15
Місяць тішрі (етанім)
Відповідає вересень — жовтень
Релігійний рік 7-й місяць
Світський рік 1-й місяць
Біблійні вірші 1 Цар. 8:2
Свята 1 тішрі День сурмлення
10 тішрі День Окуплення
15—21 тішрі Свято Кучок
22 тішрі Урочисті збори
Місяць мархесван (бул)
Відповідає жовтень — листопад
Релігійний рік 8-й місяць
Світський рік 2-й місяць
Біблійні вірші 1 Цар. 6:38
Місяць кіслев
Відповідає листопад — грудень
Релігійний рік 9-й місяць
Світський рік 3-й місяць
Біблійні вірші Неем. 1:1
Місяць тевет
Відповідає грудень — січень
Релігійний рік 10-й місяць
Світський рік 4-й місяць
Біблійні вірші Ест. 2:16
Місяць шеват
Відповідає січень — лютий
Релігійний рік 11-й місяць
Світський рік 5-й місяць
Біблійні вірші Зах. 1:7
Місяць адар
Відповідає лютий — березень
Релігійний рік 12-й місяць
Світський рік 6-й місяць
Біблійні вірші Ест. 3:7
Місяць веадар
Відповідає (додатковий місяць)
Релігійний рік 13-й місяць