ЛУКИ
Коментарі. Розділ 20
Старші священики. Див. коментар до Мт 2:4.
Книжники. Див. коментар до Мт 2:4.
Старійшини. Див. коментар до Мт 16:21.
Приклад. Або «притчу». (Див. коментар до Мт 13:3.)
Здав його. Див. коментар до Мт 21:33.
Надовго. Тільки Лука згадує цю деталь у прикладі про жорстоких виноградарів. (Пор. паралельні оповіді в Мт 21:33 і Мр 12:1.)
Головним наріжним каменем. Див. коментар до Мт 21:42.
Кесарю. Див. коментар до Мт 22:17.
Денарій. Римська срібна монета, на якій з одного боку був зображений Цезар. Цією монетою юдеї сплачували римлянам «подушний податок» (Мт 22:17; Лк 20:22). За днів Ісуса сільськогосподарський робітник зазвичай отримував 1 денарій за 12-годинний робочий день; у Грецьких Писаннях денарій згадується часто, і його можна використати для обчислення інших грошових одиниць (Мт 20:2; Мр 6:37; 14:5; Об 6:6). В Ізраїлі в обігу були різні мідні та срібні монети, в тому числі срібні монети, які карбували в Тирі і якими сплачували храмовий податок. Але для сплати податків римлянам, очевидно, використовувалися срібні денарії із зображенням Цезаря. (Див. глосарій і додаток Б14.)
Зображення та ім’я. Див. коментар до Мт 22:20.
Віддавайте. Див. коментар до Мт 22:21.
Кесареве кесарю. Тут (а також у паралельних оповідях в Мт 22:21 і Мр 12:17) міститься єдина записана в Біблії Ісусова згадка про римського імператора. «Кесареве» включає в себе плату за послуги, які надає світська влада, а також пошану і відносне підкорення, які треба виявляти представникам влади (Рм 13:1—7).
Боже — Богові. Див. коментар до Мт 22:21.
Садукеїв. Це єдина згадка про садукеїв у Євангелії від Луки. (Див. глосарій.) Їхня назва (грецькою саддука́йос), ймовірно, пов’язана з Садоком (в Септуагінті часто подається як Садду́к). Він став первосвящеником за днів Соломона, і його нащадки, очевидно, служили священиками впродовж століть (1Цр 2:35).
Воскресіння. Грецьке слово ана́стасіс буквально означає «підняття; вставання». Воно вживається в Грецьких Писаннях приблизно 40 разів і стосується воскресіння мертвих (Мт 22:23, 31; Лк 20:33; Дії 4:2; 24:15; 1Кр 15:12, 13). У Септуагінті в Іс 26:19 вживається дієслово, спільнокореневе зі словом ана́стасіс; ним перекладене єврейське дієслово зі значенням «жити; оживати» у вислові «померлі твої оживуть». (Див. глосарій.)
Брали її за жінку. Див. коментар до Мр 12:21.
Діти. Або «люди». Букв. «сини». У цьому контексті грецьке слово вживається в ширшому значенні і стосується не тільки чоловіків, а й жінок. Такий висновок можна зробити з кінцевих слів вірша. У тексті оригіналу замість слова одружуються стоять два дієслова, одне з яких вживалося лише щодо жінок. Вислів «діти цього віку», очевидно, є ідіомою і передає думку про людей, мислення і спосіб життя яких віддзеркалюють риси, притаманні теперішньому віку.
Цього віку. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно може стосуватися ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. У цьому контексті воно вказує на теперішній вік. (Див. коментар до Мт 12:32; Мр 10:30 і глосарій, «Вік».)
В прийдешньому віці. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно може стосуватися ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. У цьому контексті воно вказує на прийдешній вік під правлінням Бога, коли відбудеться воскресіння з мертвих. (Див. коментар до Мт 12:32; Мр 10:30 і глосарій, «Вік».)
Дітьми. Букв. «синами». Грецьке слово, яке двічі використовується в цьому вірші, може в деяких контекстах мати ширше значення і вказувати не лише на осіб чоловічої статі. (Див. коментар до Лк 20:34.)
Навіть Мойсей виявив. Див. коментар до Мр 12:26.
Коли назвав Єгову “Богом Авраама...” Або «коли сказав: “Єгова — Бог Авраама...”» Ісус тут пояснює, що Мойсей називав Єгову Богом патріархів, хоча вони вже давно померли. Цитата в цьому вірші взята з Вх 3:6, і з попередніх віршів (Вх 3:4, 5) видно, що ці слова належать Єгові. У Вх 3:6 Єгова каже Мойсею: «Я Бог твого батька, Бог Авраама, Бог Ісака і Бог Якова». На той час Авраам вже був мертвий 329 років, Ісак — 224 і Яків — 197. Але Єгова, сказавши, що є їхнім Богом, вжив теперішній, а не минулий час. Те, що ці слова цитуються з Єврейських Писань, є однією з підстав для вживання імені Єгова в основному тексті «Перекладу нового світу». (Див. додатки В1 і В3, вступ і Лк 20:37.)
Бо для нього всі вони живі. Або «з його погляду всі вони живі». Біблія показує, що люди, які живуть, але є відчуженими від Бога,— мертві з його погляду (Еф 2:1; 1Тм 5:6). Однак вірні Божі служителі, які померли, є досі живими для Єгови, адже його намір воскресити їх обов’язково сповниться (Рм 4:16, 17).
Єгова. Це цитата з Пс 110:1, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). Проте, як показано у додатку А5, більшість перекладів Біблії не вживають імені Бога у Новому Завіті, тобто Грецьких Писаннях, навіть у цитатах, які взято з Єврейських Писань. У більшості Біблій використовується слово «Господь». Все ж, як видно з додатку В, деякі переклади Біблії використовують в основному тексті Грецьких Писань такі варіанти перекладу, як Єгова, Ягве, יהוה (тетраграма, транслітерується як ЙГВГ), ГОСПОДЬ і АДОНАЙ (їх пишуть великими літерами, аби показати, що ними замінили Боже ім’я). Деякі примірники «Біблії короля Якова» (англ.), видані у XVII столітті, містять варіант «ГОСПОДЬ» (великими літерами) в цьому вірші і трьох інших віршах Грецьких Писань, де цитується Пс 110:1 (Мт 22:44; Мр 12:36; Дії 2:34). Пізніші видання продовжили цю традицію. Оскільки слово «ГОСПОДЬ» вживається у Єврейських Писаннях цього перекладу для того, щоб показати, де в тексті оригіналу вживалося Боже ім’я, то можна зробити висновок, що вживання слова «ГОСПОДЬ» у Грецьких Писаннях показує, що, на думку перекладачів, воно стосується Єгови. Також варто зазначити, що «Нова Біблія короля Якова» (вперше видана 1979 року) використовує «ГОСПОДЬ» всюди, де це слово стосується Божого імені в цитатах з Єврейських Писань.
На ринкових площах. Див. коментар до Мт 23:7.
Передні місця. Див. коментар до Мт 23:6.