Людство на роздоріжжю в 1914 р.— Чому?

ЖИВУЧИ в цьому 1974 р., чому нам цікавитися 1914 роком? Тому що — без різниці чи ви вже жили того року чи ні — те, що тоді сталося впливає на вас.

Після 1914 р. цілий світ став немов ракета без контролі, яка все швидше та швидше спішиться до великої небезпеки. Щоб зрозуміти чому виринув такий стан, то нам треба навчитися про ряд подій, що почалися того року.

У порівнянні з нашим буйним двадцятим століттям, то попереднє століття було б правильно називати “століттям миру”. У 1914 р. вибухнула Перша Світова Війна і змінила все те. Щоб оцінити яка велика ця зміна була, зауважте, що А. Й. П. Тейлор сказав про європейський конфлікт перед початком Першої Світової Війни:

“У 1914 р. Європа була одна цивілізована громада, ще більше навіть від Римської Імперії. Людина могла подорожувати довжиною і шириною по Континенті без паспорта до самого російського кордону. . . . Вона могла поселитися в чужій країні, працювати чи лише жити, без законних формальностей, крім деяких вимог для здоров’я. Всі гроші були добрі, як золото, хоч ця безпечність спочивала головно на здібностях фінансистів міста Лондону. Там були звичайні форми політики. . . . Майже всюди можна було сподіватися справедливого суду. Нікого не вбивали з політичних причин, хоч часами в політичних сварках показувалося нереальну гіркість. Приватне майно всюди було безпечне”.— “From Sarajevo to Potsdam”.

А де сьогодні можна знайти такі обставини — в Європі або десь інше у світі? Так як каже Йосип Вуд Крач:

“Перша Світова Війна [1914-1918 р.] . . . закінчила кілька століть збідьшаючого оптимізму, вигод, самопевности, почуття, що майбутність цивілізації була безпечна, бо нарешті знайшла правильну дорогу”.

Велика поворотна точка

Але 1914 рік зазначив щось багато більшого ніж лише кінець довгого миру. Він зазначив критичну поворотну точку в історії людства, початок кризи, яка нарешті досягає найвищого ступня. Дивлячись в історію, ось що спостерігачі тепер кажуть:

“Із бігом часу після серпня того 1914 р., ставало ясніше, що вибух Першої Світової Війни зазначив кінець доби”.— “Нортонова Історія Сучасної Європи” (анг, мові).

“Перша Світова Війна була значна й важна подія в течії світових подій. Вона зазначила кінець одної доби і початок іншої”.— Полковник Р. Ернест Дюпей, в передмові книжки “Перша Світова Війна: Скорочена Історія”.

Але, що сказати про другу світову війну, яка закінчилася у 1945 р., вибухом атомної бомби? Чи вона не зазначає дійсної поворотної точки для людства? Ні! відповідають історики. І вони показують чому. Подумайте:

“Часами війну від 1914 до 1918 р. називають Перша Світова Війна, а часами Велика Війна. Ця друга назва є більш відповідна, тому, що вона зазначує поворотну точку історії. Друга Світова Війна, і Холодна Війна, є лише коливання клопотної землі як вона старається завести стійкий взірець із нового хвилювання, нових обставин, нового організму, якого вивергнула Велика Війна [1914-1918 р,]”.— Іван Местерс, “Чотирнадцять Вісімнадцять”.

“Все більше і більше істориків кажуть, що Перша Світова Війна є велика поворотна точка сучасної історії, величезним занепадом, який відчинив дорогу для інших”.— Д. Ф. Флемінґ, “Початки і Спадщини Першої Світової Війки” (анг. мові).

Хто передбачив поворотну точку?

Але, чи ви знали, що давно перед тим 1914 р.— по суті, більше як чверть століття перед тим — деякі особи передбачили, що 1914 р. буде дуже важний рік для людства? Історія показує, що щирі студенти Біблії, які сьогодні називаються свідки Єгови, зробили це. Зауважте:

Ще 30-го серпня 1914 р., журнал Нью-Йоркський Світ, сказав: “Вибух великої війни в Європі сповнив надзвичайне пророцтво”. Він далі писав:

“Продовж чверть минулого століття, вісниками та пресою, ‘Міжнародні Студенти Біблії [Свідки Єгови] . . . проголошували світові, що День Гніву пророкований в Біблії прийде в 1914 р.

“ ‘Вважайте на 1914 р!’ проголошували сотки подорожуючих євангелистів, які, представляючи цю дивну релігію, ходили по цілій країні проголошуючи науку, що ‘Царство Боже вже наблизилося’ ”.

Але чому вони звертали увагу на 1914 р.— рік, який історики кажуть є “поворотна точка” сучасної історії? Біблійне пророцтво довело їх зробити це.

Читаючи Ісусові слова відносно призначений “час тих поган” у Луки 21:20—24, вони хотіли знати як довго ці “часи” мали розвиватися і коли Боже царство через Його Сина перебере контролю землі з рук політичних народів. (Дан. 2:44) Бони знали, що давно тому Бог мав представницьке царство на землі в Юдейському царстві, якого царі, бувши його представниками, сиділи на ‘престолі Єгови’. (1 Хрон. [Пар.] 29:23) Але те царство повалилося в 607 р. перед З.Д., коли голова Ніо-Вавилонської Імперії, Навуходоносор (2-ий), повалив його. Отже, якщо призначені “часи тих поган” панувати над землею почалися в тому році, то коли вони мали закінчитися? Коли той час мав закінчитися?

Дальший зв’язок ланцюга доказу знаходиться в Даниїловому пророцтві, до якого Ісус відносився два рази, коли пророкував про установлення Свого царства. (Порівняйте Матвія 24:15, 21 і Даниїла 11:31; 12:1.) Доказ є, що буде сім тих призначених “часів поган”. (Дан. 4:16, 23)a Скільки часу буде тих “сім часів”?

В Об’явленні 12:14 говориться про “час і часи, і пів часу” або “три з половиною часів” (три роки з половиною”, Нова Англійська Біблія; також Нова Американська Біблія; Єрусалимська Біблія). Цей самий розділ, в 6-му вірші показує, що тих ‘три з половиною часів’ є 1.260 днів. Отже сім часів, логічно, буде подвійно того: 2.520 днів.

Але після 2.520 днів після упаду Божого представницького царства в Юдеї нічого не змінилося. І тому що Ісус сказав, що ті призначені ‘часи поган’ ще тягнулися в Його дні, шість століть по упадку Юдеї, то є ясно, що вони є довші від 2.520 днів. Що ж тепер?

Біблія знову постачила ключ. Вона показала, що в пророцтві Бог уживає один день представляти один рік. (Побачте 4 Мойсея 14:34; Єзекіїля 4:6.) Пристосовуючи цю біблійну формулу де “один день (значить) один рік”, то тих сім часів представляли 2.520 років. Отже починаючи від 607 р. перед З.Д., коли поганські народи запанували над землею, то коли ті ‘призначені часи’ кінчаться?

Відповідь є в 1914 р. Ще від 1876 р. свідки Єгови звертали людям увагу на той рік у статті, яку написав Ц. Т. Рассел і яка появилася в Bible Examiner. Тридцять вісім років пізніше прийшов той зазначений 1914 р. З ним прийшов вибух Першої Світової Війни і потік великих змін.

Перед тим, як покоління закінчиться

Одначе, що все це значить для нас сьогодні? Чому класти таку велику важливість на факт, що той рік зазначає поворотну точку, яку передбачувалося через біблійне пророцтво? Таж ми вже живемо коло шістдесят років пізніше. Більшість людей, які жили в 1914 р. і розуміли, що тоді сталося вже повмирали або дуже постарілися.

Тому то ці справи є такі дуже важні, важні для нас усіх. У Біблії було передсказано не лише поворотну точку, але також обставини, які прийдуть вслід за нею і шлях куди людство тепер прямує, з останнім наслідком. І це є дуже важним для нас тому, що останній наслідок має відбутися в житті лише одного покоління, покоління, яке вже жило в 1914 р.

Ісус Христос, найбільший пророк за людської історії, передсказав усе це. Його пророцтво було двоїсте. Воно мало перше сповнення в Його часі (першому столітті нашої Загальної Доби) і багато більше сповнення в часі засновання Божого Месіянського царства. У пророцтві, Ісус сказав: “Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться”. (Мат. 24:34; Об. 21:2—4) А які були наслідки?

Те, що Він пророкував сповнилося в першому столітті. Перше сповнення того пророцтва стоїть записане в історії менше як сорок років пізніше — в життю тих, що чули Його пророцтво.

Ісус передсказав цілковите знищення Єрусалиму і розігнання жидівського народу. (Луки 21:5, 6, 20—24; порівняйте Луки 19:41—44.) І точно так сталося в 70 р. З.Д., коли римські війська спустошили Єрусалим.

Ми можемо бути певні, що деякі з покоління, ще жили в 1914 р., побачать велике сповнення пророцтва Ісуса Христа і знищення, яким воно закінчиться. Це значить, що тепер людство стоїть в найкритичнішому часі своєї історії, коли володіння цієї землі і всі людські справи мають перейти з рук недосконалих політичних провідників у руки праведного уряду Божого власного творення.

А чому ми можемо бути такі певні про це? Знов через той рік — 1914 — в якому відбулася світова зміна? Чи нема нічого іншого запевнити, що той “рід” передсказаний в Ісусовім пророцтві почався в тому часі? Певно, що є. Доказу не бракує, щоб підтвердити переконання. Це тому, що Ісус помістив у Своєму пророцтві знак — знак із різних рис, які напевно відзначать той рід, який побачить сповнення його пророцтва в нашому часі.

Чи ми сьогодні бачимо той знак? Тому що головне сповнення того пророцтва відноситься не до якоїсь одної держави, але до всього людства, чи ми бачимо цей знак — зі всіма його рисами — всесвітнього розміру, по цілому світі?

[Примітка]