Який є погляд Біблії?

Чи доля керує вашою майбутністю?

КОЖНОГО року через різні нещасливі випадки тисячі людей гублять своє життя вдома, при роботі або коли подорожують. Тисячі інших страждають від поранень коли несподіване нещастя стається. А чому? Чому часами непередбачені користі прояснюють життя деяких осіб? Більшість людей кажуть, що це є випадки. Чи вони справді є випадки?

Дехто каже ні. Вони вірять, що кожна подія у нашому житті, включаючи час смерти, є приречена долею. Наполеон Бонапарт одного разу писав: “Наша година є зазначена, і ніхто не може додати хвильку життя поза тим, що доля призначила”.

Між тими, які вірять, що доля керує їхньою майбутністю є багато, які вірять у Бога. Вони відчувають, що Бог мусить наперед знати всі майбутні події. І, основано на цьому припущенні, вони роблять висновки, що всі події є передрішені і те, що Бог знає наперед мусить статися. Деякі навіть розвили думку про божественне призначення, яке значить, що Бог призначив деяких людей для спасіння, а інших для вічної кари.

Чи це правда, що Бог наперед знав усе, що відбувалося в історії людства? Чи Він дійсно знає все, що Його створіння будуть колись робити? Чи така доля керує вашою майбутністю?

Біблія показує, що багато подій, які стаються з людьми є звичайні випадки, бо “час і непередбачені випадки спіткають всіх”. (Еккл. 9:11, НС) Також, Бог Єгова дає Своїм інтелігентним створінням привілей та відповідальність робити вибір самим для себе. Стародавньому Ізраїлю була дана порада “вибирати життя” слухаючи Бога Єгови. Пророк Софонія заохочував покірних ‘шукати Єгову’. (5 Мойс. 30:19, 20; Соф. 2:3) Боже Слово, в Об’явленні 22:17, запрошує “всіх, що хочуть”, користати з Божих розпорядків для спасіння.

Надхнене Писання показує, що Єгова є милосердний, справедливий, безсторонній і любий Бог. (5 Мойс. 4:31; 32:4; Дії 10:34; 1 Ів 4:8) Чи такий Бог буде заохочувати людей вибирати те, що є правильно, якщо б Він уже знав, що через долю вони не зможуть зробити цього?

Знати щось наперед є інакше від долі.

Це правда, що Бог може знати події наперед. Писання кажуть про Нього, що Він звіщає “кінець від початку, і наперед, що не сталося ще”. (Іс. 46:10) Але знати щось наперед не є то саме як спричиняти його. Наприклад, метеріолог, знаючи зразки погоди може докладно передсказати погоду. Але ніхто не може говорити, що він спричинив передсказану погоду.

Коли Бог передсказує, що особи або групи людей будуть робити, то це часто є на основі, що Він вже зауважив в них деякі видимі напрями думок. Тому то коли Єгова пророкував, що ізраїльський народ зламає його угоду, Він сказав: “Бо Я знаю наставлення серця його”. (5 Мойс. 31:21) Пророцтва про Ісусову вірну службу на землі були засновані на тому, що Єгова вже знав про Нього через тисячоліття Його передлюдського існування.— Ів. 6:62; 17:5, 25.

Якщо Єгова захоче, то Він може прочитати генетичний код майбутніх нащадків і за цим знати, які риси вони будуть розвивати. Очевидно, на такій підставі Єгова був передсказав про Ісакових близнюків Якова й Ісава, “Старший молодшому буде служити”. (1 Мойс. 25:23) У кількох випадках (як-от Ізраїльський суддя Самсон і цар Кір з Персії) ще перед їхнім зачаттям Бог передсказав, що вони будуть робити. (Суд. 13:3—5; Іс. 44:28 до 45:3) Але доля ніяк не керувала кожним вчинком або подією життя цих осіб.

Але якщо Бог може знати наперед те, що станеться, то чи Його здібність не є то саме, як незмінна доля, що керує всіма майбутніми подіями? Ні. А чому ні? Бо той погляд неправильно рівняє те, що Бог може зробити з тим, що Він дійсно робить. Хоч Бог Єгова може наперед знати все, то Він може не використовувати цю здібність до повної міри. Наприклад, подумайте як Бог уживає силу. Хоч Бог є Всемогутній, то Він не вживає всієї Своєї сили в кожному випадку, але вживає скільки сили потрібно, щоб сповнити Свій намір. Подібно, Бог обмежує Своє вживання того передзнання.

Це можна бачити з Біблійних текстів, які кажуть, що Бог переглядає деякі стани, щоб мати знання про них. Ми зауважуємо, що Єгова казав Авраамові, що піде переглянути справи в Содомі і Гоморрі: “Зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні,— то побачу”.— 1 Мойс. 18:20, 21.

Що сказати про призначення

А що сказати про деякі вірші, які кажуть, що дехто був “вибраним із передбачення Бога”, “вибраний перед заснуванням світу”, “призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе?” (1 Пет. 1:1, 2; Ефес. 1:3—5, 11) На підставі таких писань такі релігійні провідники як Августин, Мартін Лутер і Іван Калвин вчили, що Адам і Єва були призначені не покоритися Богові навіть ще перед їхнім створінням; і що всі їхні нащадки були вибрані наперед для спасіння або на вічне знищення.

Але чи ці вірши дійсно навчають про призначення осіб? Якщо так, то вибраним не було б можливо загубити Божої ласки. Однак, ті самі апостоли, які написали вищенаведжені слова (Петро і Павло) показали, що деякі “куплені” і ‘‘посвячені” кров’ю Христа відпадуть і вже не зможуть покаятися, стягаючи знищення на себе.— 2 Пет. 2:1, 2, 20—22; Євр. 6:4—6; 10:26—29.

Отже вищезгадані вірши мусять відноситися до призначення християнського збору як класа.

А як християнський збір був вибраний ‘перед заснуванням світу’? Ісус, у Луки 11:50, 51, єднає те ‘заснування’ з Авелем. Отже, це перед народженням Авеля, а не перед тим, як Адам і Єва вибрали не коритися Богові, що Бог призначив класу, що станеться спадком із Христом у Його царстві.— Об. 20:6.

Так як було з стародавнім Ізраїлем, Бог сьогодні заохочує людей ‘навернутися від переступів і жити’. (Єзек. 18:23, 30—32) Петро писав, що Бог “не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття”. (2 Пет. 3:9) Яке щире таке бажання було б як би доля вже призначала багатьох, можливо мільйонів, до втрати життя? І чи Біблійна наука, що Христос Ісус “дав Самого Себе на викуп за всіх” могла б бути правдивою, як би доля касувала користі викупу багатьом? — 1 Тим. 2:6.

Ні, доля не керує ані вашою майбутністю, ані майбутністю будь-якої іншої людини. Ви маєте право вибирати служити Богові або не служити Йому. Але “кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові” за свій вибір. (Рим. 14:12) Який буде ваш вибір?